Суспільство
“Антистрінги” для чоловіків: як ветерани зробили бізнес на трусах
У липні 2015 року стався переломний момент для української індустрії спідньої білизни, адже у продаж надійшли перші трухани бренду Regata Club.
Українські чоловіки нарешті зможуть насолоджуватися життям у антистрингах. Можливо, комусь раніше не вистачало зручної білизни, то ж бренд Regata Club допоможе вирішити цю проблему.
Понад чотири роки засновники Олександр Матяш та Євген Алєксєєв борються за те, щоб емансипувати чоловіче начало від незручної білизни. А ідея для бізнесу прийшла з дуже неочікуваного боку…
Ідею бізнесу підказала натерта ду..а
За словами співвласника бренду Олександра Матяша, він вирішив заснувати виробництво чоловічої білизни, бо комфортне на чоловіків не шиють.
Читайте також: Як почати бізнес в підвалі: історія успіху ветерана
“Почалося з того, що коли я служив у добровольчому батальйоні та їхав на службу в зоні АТО, купив собі все необхідне, крім білизни і шкарпетосів. У перший же день, коли стали на блокпост – було дуже спекотно. Мені білизна натерла дупцю, але зі зворотного боку”, – сміється Олександр. – Попросив свого товариша купити якісної білизни. На жаль, йому це не вдалося. Усе або продавалося за шалені гроші, або її не було взагалі”.
Тоді Олександр попросив друга Євгена Алєксєєва, щоб той пошив для нього білизну. Товариш так і зробив, передав спіднє бійцям. Там Олександр частину труханів роздав своїм побратимам по службі. Бійцям дуже сподобалася білизна.
“Зрозумів, що трухани мають цінність, і це не просто брендова фігня, а насправді річ, яка може бути корисною. Сказав своєму товаришу давай зробимо бізнес, будемо шити трухани. Оскільки такого продукту не було, а рішення перевірене і спрацювало – то чому б і ні”, – розповів Олександр.
Назву бренду Regata Club придумали спонтанно, креатив відбуався практично на ходу.
Читайте також: Квест кімната як бізнес. Історія з Маріуполя
“Придумав спочатку візуалізацію – якір. А в мене була куртка “regata”, яка носилася чудово. Подумав, що назва “Regata Club” – звучить круто. Увесь креатив відбувався “на коліні”, – каже бізнесмен.
Ідеальні трухани
Щоб створити ідеальну модель білизни для чоловіків, підприємцям довелося запастися терпінням та хардово попрацювати. Коли вони відшили першу партію трусів, доробляли її.
“Я зібрав відгуки від усіх клієнтів, які носили ту білизну. Кожен з них дав якісь свої зауваження. Ми їх врахували. Довелося внести 14 доопрацювань в модель. Після цього білизна стала ідеальною. Нині розробляти нові моделі – немає сенсу. Тепер різними можуть бути тільки кольори”, – каже бізнесмен.
Бізнес Олександр Матяш будує вдвох з другом Євгеном Алєксєєвим. Саме він розробляв моделі.
“Він за фахом інженер-електромеханік. Виявилося, що така освіта допомагає в тому, щоб створити трухани, які не натиратимуть ду..у”, – сміється Олександр Матяш, маючи за плечима освіту спеціаліста з міжнародних відносин.
Відшивання продукції віддають на аутсорс. Співпрацюють з фірмою знайомого, який має власне швейне виробництво у Василькові (Київська область).
“Я сам вмію шити, хоча і непрофесійно. Коли був ще юнаком, мав складне фінансове становище. Не міг собі дозволити нові джинси. Старі протиралися, я їх зашивав. Так робив і з кросівками. І зараз користуюся швейною машинкою, яку купив 10 років тому. А ще я батько двох діточок, тому часто треба щось підшити, підлатати”, – каже Олександр.
Заощадження на покупку квартири пустив у бізнес
Щоб почати власну справу з пошиву спідньої білизни – знадобилося $7 тисяч. Зараз, за словами підприємця, вже значно більше грошей вкладено. Скільки саме – ще не рахував. Перша партія труханів обійшлася в $4 тисячі. Потім довелося витрати ще три тисячі. Це гроші, які Олександр відкладав на купівлю власного житла.
Затратна частина велика: на оренду офісу і складського приміщення витрачають 3700 гривень щомісяця, а ще зарплата робітників. Решту грошей вкладають у розвиток.
“Складно знаходити гроші, щоб запускати новий продукт. Буває так, що краще продаються трухани, тоді ці гроші можна направити на виробництво ременів (про це – далі – ред.). І навпаки”, – поділився бізнесмен.
Свою продукцію бізнесмени продають через інтернет-магазин. З офлайн магазинами працюють неохоче. Нещодавно товари бренду Regata Club представили на платформі Rozetka.
“Чоловічі трухани коштують в діапазоні від 250 до 350 гривень. Учасники АТО та пенсіонери мають знижку у 70 гривень на одиницю. Футболки коштують 500-600 гривень, а для АТОшників продаємо їх по 300-450. Усі матеріали, які ми купуємо – якісні, хоча і не українського виробництва”, – каже підприємець.
За словами Олександра, їхні товари купують по всьому світу, не певен тільки за Бразилію. Нині мають представника у Великобританії. Дуже багато купують в Ізраїль та Європі.
Кількість проданого товару від місяця до місяця – різниться. Усе залежить від того, чи робили якісь активності-розпродажі. Всередньому, продають 300-400 труханів, інколи доходить до тисячі.
На компанію Regata Club нині працює 6 людей.
Не труханами єдиними
Після вдалого запуску з продажем трусів, лінійку товарів розширили шкарпетками, футболками, толстовками, кепками, носовими хустинками та ременями. Весь асортимент для чоловіків. Ще роблять одяг під замовлення. Відшивали футболки для піцерії Veterano.
Із цікавих експериментів – підприємці зробили ремінь, на який витратили багато грошей та часу, але вкладення виявилися вартими того.
“Виробництво ременів – була найбільш об’ємна інвестиція, яку я зробив у бізнесі. По собівартості він обійшовся у 2500 гривень. Але це унікальний продукт. За перший тиждень продали 40 штук. На розробку моделі витратили 7 місяців. Для нас це був новий досвід. Вирішили спробувати, бо в Україні не продають якісні ремені. Мені не подобалася якість того, що купував. Було багато помилок, на яких ми вчилися, але зрештою вдалося створити бездоганний ремінь. Зараз на ринку аналогів немає”, – каже Олександр.
Кожна деталь створеного ременя має свою цікаву історію. Під нього розробили спеціальну стилізовану дерев’яну коробку. Пряжку ременя зробили із заліза, на двох заклепках. Кожна пряжка має індивідуальний номер. Олександр лишив собі пояс із пряжкою під номер 13. Загалом, ремені представлені у чотирьох варіантах: з крокодилової шкіри, класичний чорний, коричневий із м’якої шкіри та камуфляжний. За словами підприємця, такий виріб підходить під джинси та класичний одяг.
Читайте також: “Голосуйте! Ми прикриємо”: військові закликали українців йти на вибори
“Коли почали власну справу, проблемою №1 стало “розповісти про себе”. Щоб продукт купували, треба, щоб клієнти дізналися про нього. Досвіду ні в мене, ні у мого друга не було. Ми почали вести сторінку бренду на Facebook. Але справи не йшли. На щастя, підтримав відомий блогер, який написав про наш бренд. Після цього запрацювало “циганське радіо”. Клієнти почали купувати, бо знали, що це чесний товар за чесні гроші”, – розповів Олександр.
“Клієнт хотів повернути ношені трухани”
“Мій робочий день – інколи сюр, треш і угар. Була якось смішна історія з одним клієнтом. Чоловік купив трухани, поносив їх два тижні і заявив, що вони йому не подобаються. Ми повернули йому гроші. А він дуже довго намагався повернути нам поношені трухани. Ми відмовилися від цього перформансу”, – поділився Олександр.
Підприємець живе неподалік від офісу. Щоранку планує, що за день мають зробити. Олександр перевіряє замовлення в інтернет-магазині, відносить посилки на Нову пошту.
“Не боявся, коли починав бізнес. Якби нічого не вийшло, планував товари продати на базарі по собівартості. Хоча ризики у бізнесі бувають, коли якийсь товар підвисає. Або якщо трухани порвалися – треба за них гроші повертати. Було так, що в ремені неправильно вибили довжину полотна. Довелося переробляти, або повертати гроші”, – каже Олександр.
Тож тим, хто поки не наважився відкрити власну справу – бізнесмен радить робити перші кроки.
“Воно завжди працює однаково. Спершу багато чого робиш, нічого не вдається. Ти розчаровуєшся, але вибору вже нема, бо багато вкладено. Але якщо не зупинятися, з часом результат прийде”, – переконаний власник бренду.
Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу
У планах підприємців – зробити лінійку чоловічої білизни з трикотажу, верхній повсякденний одяг “кежуал-стайл”. Розвиватимуть жіночу і дитячу лінійки одягу.
“Хочу зробити так, щоб інтернет-магазин і торгова марка стали утилітарною. Тобто, щоб клієнти, які потрапили в магазин – могли купити товари для всієї родини”, – планує підприємець.
Проте найбільше його мрії обертаються довкола співвітчизників. На думку Олександра, у деяких питаннях наша нація недостатньо зріла. Бо нині багато людей, які хочуть стати частиною Європи, але нічого для цього не роблять.
Читайте також: Як “скрєпи” тріщать в Маріуполі: історія арт-платформи “ТЮ”
“Друге, чого найбільше хочу, щоб нарешті виграли війну, повернули Крим та Донбас. Оскільки в мене мама з Донбасу, батько з Криму. А для себе – просто хочу прожити щасливе життя, у своєму домі, зі своїми дітьми і собакою”, – каже Олександр Матяш.
Суспільство
Американська IT-компанія TangoMe Inc., що входить у топ-3 стрімінговіх сервісів на західному ринку, відкриває офіс і формує команду в Україні.
Про це пише AIN.UA.
За інформацією, компанія набирає фахівців в українську команду, загальний штат планують до 150-200 людей.
TangoMe Inc. вийшла на ринок в 2009 році зі своїм першим продуктом – месенджером. Сьогодні компанія розвиває стрімінговую платформу Tango. Додаток має понад 400 млн завантажень і 10 млн активних користувачів.
Основна цільова аудиторія платформи Tango – співаки, музиканти, артисти, діячі мистецтва, геймери, спортсмени. Платформа входить в топ-3 стрімінговіх сервісів на західному ринку.
Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря
Серед інвесторів – Alibaba, Access Industries і один із засновників Zoom. Офіси компанії розташовані в Каліфорнії, Лімасолі, Тель-Авіві, Мінську та Санкт-Петербурзі.
У 2021 TangoMe Inc. відкрила офіс в Києві, і планує запуск R & D-юніта в Вінниці.
«Україна привернула увагу не лише своєю географією і не лише як аутсорс-майданчик. Нам подобається рівень місцевих фахівців: їхні професійні та особисті якості. Ми вже переконалися, що українцям властива і креативність, якої ми шукаємо в людях у всьому світі», – відзначили в TangoMe.
Нагадаємо, студент із України виявив расистську упередженість в алгоритмах Twitter і отримав за це $3500.
Як ми повідомляли раніше, українська ІТ-компанія створила спеціалізовану CRM-систему для аграріїв.
Головне фото: AIN.UA.
Суспільство
У Києві на Контрактовій площі встановили інсталяцію, яка має привернути увагу до психічного здоров’я чоловіків.
Про це у фейсбуці повідомили у групі “Психологи, психотерапевти та психіатри”.
Інсталяція створена у формі найвищої в світі настільної гри “дженга” — її висота становить 6 метрів.
У такий спосіб організатори хочуть привернути увагу до психічного здоров’я чоловіків.
Зазначається, що чоловіки неохоче звертаються по допомогу до спеціалістів через стереотипи.
Читайте також: «Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути
Справжні проблеми заховані всередині конструкції та приховані “відмовками”.
“Під час побудови башти, що імітує гру Дженгу, проблеми опиняться всередині конструкції, приховані відмовками. Рано чи пізно Дженга не витримає і зруйнується – як символічна ілюстрація вразливої психіки українських чоловіків, які не говорять про переживання, тримають все в собі, залишаються сам на сам із проблемами”, — пояснили організатори.
Нагадаємо, в Україні запрацював автоматичний сервіс для пошуку психологів.
Як ми повідомляли раніше, у столиці відкрили першу «кризову кімнату» для жертв домашнього насильства.
Головне фото: фейсбук-група Психологи, психотерапевти та психіатри.
Суспільство
В Україні оголосили конкурс «Вакциновані й відкриті».
Про це повідомили у пресслужбі ЮНІСЕФ.
Конкурс проводять Міністерство охорони здоров’я спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та магазином гаджетів та аксесуарів «Цитрус».
Школи можуть виграти цінні подарунки, якщо принаймні 80% їхнього колективу повністю вакциновані від COVID-19:
- 3 суперпризи: набори з 10 комп’ютерів, 10 гарнітур та 10 роутерів для кожної школи-переможниці.
- 15 мініпризів: набори з 10 гарнітур і роутера для кожної школи-переможниці.
Як взяти участь у конкурсі?
Для участі в конкурсі, будь-якому представнику школи потрібно зареєструвати школу онлайн за посиланням.
Читайте також: Озеленення замість бетону. Євгенія Кулеба про те, як створити сквер у великому місті
Анкети прийматимуться до 23:59 29 вересня.Церемонія визначення переможців, оголошення результатів конкурсу відбудеться 3 жовтня 2021 і буде приурочена до Дня вчителя.
Вакцинація освітян від COVID-19 почалася у квітні серед тих, хто був залучений до проведення ЗНО-2021, а у травні — всіх охочих працівників сфери освіти.
Наразі лише 35% освітян отримали перше щеплення від COVID-19. Це означає, що більшість шкіл та інших закладів освіти будуть змушені закритися з початком нової хвилі пандемії.
Для того, щоб заохотити освітян вакцинуватися та захистити себе від COVID-19, стартує конкурс не просто для вакцинованих осіб, а для цілих колективів.
Читайте також: Як ШоТам допомагає підприємцям-початківцям вести бізнес (ВІДЕО)
Усі учасники конкурсу отримають сертифікати про участь, а також гарантовані призи за публікацію про конкурс у своїх соціальних мережах під хештегами #ВакцинованіВідкриті.
Детальні умови участі та реєстрація в конкурсі тут.
Заплановано розширення аудиторії конкурсу, тож стежте за новинами на інформаційних сторінках організаторів. Якщо ви готові долучитися до призового фонду, напишіть нам mmelkova@unicef.org.
Конкурс відбувається за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Довідка
Вакцинація від COVID-19 — безпечний та ефективний спосіб захиститися від важкого перебігу COVID-19 та госпіталізації. Контактуючи з великою кількістю людей щодня, освітяни мають підвищений ризик заразитися COVID-19. Саме тому всі заклади освіти можуть організувати щеплення охочих працівників, запросивши мобільну бригаду з імунізації. Окрім того, освітяни можуть вакцинуватися у найближчому пункті чи центрі масової вакцинації.
Відповіді експертів на запитання освітян про щеплення доступні у збірці Міністерства охорони здоров’я та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за посиланням.
Із докладним алгоритмом запису освітян на вакцинацію від COVID-19 можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, у містечку на Львівщині досягли колективного імунітету, провакцинувавши 66% населення від COVID-19.
Також українські COVID-сертифікати в «Дії» пройшли технічне оцінювання в Євросоюзі.
Як ми повідомляли раніше, у Харкові відкрили лабораторію із виробництва тест-систем на коронавірус.
Головне фото: nus.org.ua.