Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
00004 00004

Суспільство

“Антистрінги” для чоловіків: як ветерани зробили бізнес на трусах

Опубліковано

У липні 2015 року стався переломний момент для української індустрії спідньої білизни, адже у продаж надійшли перші трухани бренду Regata Club.

Українські чоловіки нарешті зможуть насолоджуватися життям у антистрингах. Можливо, комусь раніше не вистачало зручної білизни, то ж бренд Regata Club допоможе вирішити цю проблему.

Понад чотири роки засновники Олександр Матяш та Євген Алєксєєв борються за те, щоб емансипувати чоловіче начало від незручної білизни. А ідея для бізнесу прийшла з дуже неочікуваного боку…

Ліворуч Олександр Матяш, праворуч Євген Алєксєєв – засновники бренду “Regata club”

Ідею бізнесу підказала натерта ду..а

За словами співвласника бренду Олександра Матяша, він вирішив заснувати виробництво чоловічої білизни, бо комфортне на чоловіків не шиють.

Читайте також: Як почати бізнес в підвалі: історія успіху ветерана

“Почалося з того, що коли я служив у добровольчому батальйоні та їхав на службу в зоні АТО, купив собі все необхідне, крім білизни і шкарпетосів. У перший же день, коли стали на блокпост – було дуже спекотно. Мені білизна натерла дупцю, але зі зворотного боку”, – сміється Олександр. – Попросив свого товариша купити якісної білизни. На жаль, йому це не вдалося. Усе або продавалося за шалені гроші, або її не було взагалі”.

Ліворуч Олександр Матяш у брендових трусах

Тоді Олександр попросив друга Євгена Алєксєєва, щоб той пошив для нього білизну. Товариш так і зробив, передав спіднє бійцям. Там Олександр частину труханів роздав своїм побратимам по службі. Бійцям дуже сподобалася білизна.

“Зрозумів, що трухани мають цінність, і це не просто брендова фігня, а насправді річ, яка може бути корисною. Сказав своєму товаришу давай зробимо бізнес, будемо шити трухани. Оскільки такого продукту не було, а рішення перевірене і спрацювало – то чому б і ні”, – розповів Олександр.

Назву бренду Regata Club придумали спонтанно, креатив відбуався практично на ходу.

Читайте також: Квест кімната як бізнес. Історія з Маріуполя

“Придумав спочатку візуалізацію – якір. А в мене була куртка “regata”, яка носилася чудово. Подумав, що назва “Regata Club” – звучить круто. Увесь креатив відбувався “на коліні”, – каже бізнесмен.

Ідеальні трухани

Щоб створити ідеальну модель білизни для чоловіків, підприємцям довелося запастися терпінням та хардово попрацювати. Коли вони відшили першу партію трусів, доробляли її.

“Я зібрав відгуки від усіх клієнтів, які носили ту білизну. Кожен з них дав якісь свої зауваження. Ми їх врахували. Довелося внести 14 доопрацювань в модель. Після цього білизна стала ідеальною. Нині розробляти нові моделі – немає сенсу. Тепер різними можуть бути тільки кольори”, – каже бізнесмен.

У модель ідеальних трусів вносили 14 правок після того, як відшили першу партію

Бізнес Олександр Матяш будує вдвох з другом Євгеном Алєксєєвим. Саме він розробляв моделі.

“Він за фахом інженер-електромеханік. Виявилося, що така освіта допомагає в тому, щоб створити трухани, які не натиратимуть ду..у”, – сміється Олександр Матяш, маючи за плечима освіту спеціаліста з міжнародних відносин.

Відшивання продукції віддають на аутсорс. Співпрацюють з фірмою знайомого, який має власне швейне виробництво у Василькові (Київська область).

“Я сам вмію шити, хоча і непрофесійно. Коли був ще юнаком, мав складне фінансове становище. Не міг собі дозволити нові джинси. Старі протиралися, я їх зашивав. Так робив і з кросівками. І зараз користуюся швейною машинкою, яку купив 10 років тому. А ще я батько двох діточок, тому часто треба щось підшити, підлатати”, – каже Олександр.

Заощадження на покупку квартири пустив у бізнес

Щоб почати власну справу з пошиву спідньої білизни – знадобилося $7 тисяч. Зараз, за словами підприємця, вже значно більше грошей вкладено. Скільки саме – ще не рахував. Перша партія труханів обійшлася в $4 тисячі. Потім довелося витрати ще три тисячі. Це гроші, які Олександр відкладав на купівлю власного житла.

Олександр Матяш на виставці представляє продукцію свого бренду

Затратна частина велика: на оренду офісу і складського приміщення витрачають 3700 гривень щомісяця, а ще зарплата робітників. Решту грошей вкладають у розвиток.

“Складно знаходити гроші, щоб запускати новий продукт. Буває так, що краще продаються трухани, тоді ці гроші можна направити на виробництво ременів (про це – далі – ред.). І навпаки”, – поділився бізнесмен.

Свою продукцію бізнесмени продають через інтернет-магазин. З офлайн магазинами працюють неохоче. Нещодавно товари бренду Regata Club представили на платформі Rozetka.

“Чоловічі трухани коштують в діапазоні від 250 до 350 гривень. Учасники АТО та пенсіонери мають знижку у 70 гривень на одиницю. Футболки коштують 500-600 гривень, а для АТОшників продаємо їх по 300-450. Усі матеріали, які ми купуємо – якісні, хоча і не українського виробництва”, – каже підприємець.

Власники бренду бачать свого покупця так: це чоловік у віці 28+, який любить комфорт та готовий за нього платити

За словами Олександра, їхні товари купують по всьому світу, не певен тільки за Бразилію. Нині мають представника у Великобританії. Дуже багато купують в Ізраїль та Європі.

Кількість проданого товару від місяця до місяця – різниться. Усе залежить від того, чи робили якісь активності-розпродажі. Всередньому, продають 300-400 труханів, інколи доходить до тисячі.

На компанію Regata Club нині працює 6 людей.

Не труханами єдиними

Після вдалого запуску з продажем трусів, лінійку товарів розширили шкарпетками, футболками, толстовками, кепками, носовими хустинками та ременями. Весь асортимент для чоловіків. Ще роблять одяг під замовлення. Відшивали футболки для піцерії Veterano.

Із цікавих експериментів – підприємці зробили ремінь, на який витратили багато грошей та часу, але вкладення виявилися вартими того.

“Виробництво ременів – була найбільш об’ємна інвестиція, яку я зробив у бізнесі. По собівартості він обійшовся у 2500 гривень. Але це унікальний продукт. За перший тиждень продали 40 штук. На розробку моделі витратили 7 місяців. Для нас це був новий досвід. Вирішили спробувати, бо в Україні не продають якісні ремені. Мені не подобалася якість того, що купував. Було багато помилок, на яких ми вчилися, але зрештою вдалося створити бездоганний ремінь. Зараз на ринку аналогів немає”, – каже Олександр.

Ремень бренду “Regata Club”. Власники дають на нього пожиттєву гарантію та обіцяють робити за власні кошти ремонт, в разі псування елементів.

Кожна деталь створеного ременя має свою цікаву історію. Під нього розробили спеціальну стилізовану дерев’яну коробку. Пряжку ременя зробили із заліза, на двох заклепках. Кожна пряжка має індивідуальний номер. Олександр лишив собі пояс із пряжкою під номер 13. Загалом, ремені представлені у чотирьох варіантах: з крокодилової шкіри, класичний чорний, коричневий із м’якої шкіри та камуфляжний. За словами підприємця, такий виріб підходить під джинси та класичний одяг.

Читайте також: “Голосуйте! Ми прикриємо”: військові закликали українців йти на вибори

“Коли почали власну справу, проблемою №1 стало “розповісти про себе”. Щоб продукт купували, треба, щоб клієнти дізналися про нього. Досвіду ні в мене, ні у мого друга не було. Ми почали вести сторінку бренду на Facebook. Але справи не йшли. На щастя, підтримав відомий блогер, який написав про наш бренд. Після цього запрацювало “циганське радіо”. Клієнти почали купувати, бо знали, що це чесний товар за чесні гроші”, – розповів Олександр.

Клієнт хотів повернути ношені трухани”

“Мій робочий день – інколи сюр, треш і угар. Була якось смішна історія з одним клієнтом. Чоловік купив трухани, поносив їх два тижні і заявив, що вони йому не подобаються. Ми повернули йому гроші. А він дуже довго намагався повернути нам поношені трухани. Ми відмовилися від цього перформансу”, – поділився Олександр.

Підприємець живе неподалік від офісу. Щоранку планує, що за день мають зробити. Олександр перевіряє замовлення в інтернет-магазині, відносить посилки на Нову пошту.

Євген Алєксєєв з фірмовими футболками.

“Не боявся, коли починав бізнес. Якби нічого не вийшло, планував товари продати на базарі по собівартості. Хоча ризики у бізнесі бувають, коли якийсь товар підвисає. Або якщо трухани порвалися – треба за них гроші повертати. Було так, що в ремені неправильно вибили довжину полотна. Довелося переробляти, або повертати гроші”, – каже Олександр.

Тож тим, хто поки не наважився відкрити власну справу – бізнесмен радить робити перші кроки.

“Воно завжди працює однаково. Спершу багато чого робиш, нічого не вдається. Ти розчаровуєшся, але вибору вже нема, бо багато вкладено. Але якщо не зупинятися, з часом результат прийде”, – переконаний власник бренду.

Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу

У планах підприємців – зробити лінійку чоловічої білизни з трикотажу, верхній повсякденний одяг “кежуал-стайл”. Розвиватимуть жіночу і дитячу лінійки одягу.

“Хочу зробити так, щоб інтернет-магазин і торгова марка стали утилітарною. Тобто, щоб клієнти, які потрапили в магазин – могли купити товари для всієї родини”, – планує підприємець.

Євген Алєксєє (ліворуч) тримає брендові трухани, а Олександр Матяш (праворуч) тримає фірмові шкарпетоси

Проте найбільше його мрії обертаються довкола співвітчизників. На думку Олександра, у деяких питаннях наша нація недостатньо зріла. Бо нині багато людей, які хочуть стати частиною Європи, але нічого для цього не роблять.

Читайте також: Як “скрєпи” тріщать в Маріуполі: історія арт-платформи “ТЮ”

“Друге, чого найбільше хочу, щоб нарешті виграли війну, повернули Крим та Донбас. Оскільки в мене мама з Донбасу, батько з Криму. А для себе – просто хочу прожити щасливе життя, у своєму домі, зі своїми дітьми і собакою”, – каже Олександр Матяш.

Суспільство

Не шиють і не тчуть, а виготовляють за допомогою пістолета. Як у Черкасах створюють нетипові крафтові килими

Опубліковано

Що поєднує між собою крафтові килими і тафтинговий пістолет? Те, що перше можна створити за допомогою другого. Уявлення про килими та їхнє призначення змінює подружжя Сергія та Ельвіри Таморків з Черкас, які понад рік розвивають власну справу.

«Я думав, що килими це щось з типовими візерунками, що має лежати на підлозі або висіти на стіні. А потім зрозумів, що їх можна робити будь-якої форми та навіть у вигляді героїв фільмів чи мультфільмів», – ділиться Сергій.

Про килими у вигляді персонажів з Гаррі Поттера та підтримку державного гранту для ШоТам розповів засновник сімейного бізнесу RootsRugs Сергій Таморка. 

Перший килим – для друга

Сімейному бізнесу Сергій та Ельвіри Таморків більше року. Перший килим вони створили в грудні 2022 року та опублікували його фото в соціальних мережах. Це був двометровий крафтовий килим в етностилі з українськими та марокканськими мотивами, який подружжя зробило на замовлення свого друга.

Раніше Сергій з дружиною жили у Києві та працювали в сфері торгівлі одягом – мали власний магазин.  За освітою Ельвіра – біотехнолог, а Сергій технік сільського та лісового господарства. Освіта обох зовсім не пов’язана з творчістю, але саме вона є невід’ємною частиною життя цієї сім’ї. 

Подружжя Таморків, яке створює крафтові килими

Сергій та Ельвіра Таморки. Фото надав Сергій

Про створення килимів неординарним способом Сергій дізнався в 2019 році і хотів спробувати. Побачив кілька відео в американському YouTube та світлини на іноземних сайтах.

Незвичайний крафтовий килим

3D-килим, який створило подружжя. Фото надав Сергій Тиморка

Крафтові килими не лише на стіну та підлогу?

Сергій каже, що раніше мав доволі консервативну думку про килим: «Я думав, що килими – це щось з типовими візурунками, що має лежати на підлозі або висіти на стіні. А потім зрозумів, що їх можна робити будь-якої форми та навіть у вигляді героїв фільмів чи мультфільмів».

Яскравий килим, який свторило подружжя

Замовлення у вигляді мультиплікаційного героя. Фото надав Сергій Тиморка

Після початку повномасштабної війни ситуація з сімейним магазином одягу була доволі складною, в перші тижні весни розпродали весь наявний товар і вирішили припинити роботу. 

В Черкаси хотіли переїхати давно, бо звідти родом Ельвіра і місто завжди здавалося парі більш комфортним для життя. Сергій каже, що в Києві багато часу витрачав на логістику, дорогу, особливо в питаннях бізнесу. Після переїзду Сергій з Ельвірою думали, чим можуть займатися далі і чоловік згадав про виготовлення килимів.

Сергій розповідає, що процес створення килима починається з малюнка, який переноситься на раму. Малюнок може бути створений заздалегідь або намальований від руки, який потім треба за допомогою проектора перенести на полотно, яке перед тим натягують на раму. Далі відбувається процес вишивки, але не руками, а за допомогою пістолета, який протикає полотно. Чоловік наголошує, що це не машинна вишивка, килими створюються саме за допомогою пістолета.

Тафтинговий пістолет – постійний помічник в роботі тафтинговий пістолет, за допомогою якого подружжя створює вироби петельною технікою. Також можна використовувати великі пневматичні пістолети, аби створювати 3D-килими з довгим ворсом.

Процес створення крафтового килиму

Сергій Таморка створює килим за допомогою тафтингового пістолета. Фото: Суспільне Черкаси

Відразу вийшли на експорт

Спочатку Таморки придумували лише власні малюнки, адже експериментували та використовували різні мотиви вишивки. А далі клієнти почали робити замовлення за вже готовим малюнком. 

Більше 80% клієнтів замовляють крафтові килими у США, а інші – з Європи та України в тому числі. «Тафтиногові килими – це нова ніша в бізнесі, яка тільки зароджується в Україні, проте виробників уже є достатньо. Є виробники, які створюють килими саме для українських споживачів, ми ж вирішили відразу орієнтуватися на експорт», – каже Сергій.

Станом на сьогодні Таморки створили приблизно 200 килимів. Пошити килим можна і за кілька годин, але його створення не обмежується виключно шиттям. Тому в середньому на килим пара витрачає до двох-трьох робочих днів.

Синій килим створений Таморками

Об’ємний килим, який створили Таморки. Фото надав Сергій 

Корінь Мандрагори та етнічні мотиви

Сергій каже, що серед виробів має багато фаворитів, які, переважно, пов’язані з якимись персонажами. Наприклад, корінь Мандрагори з листками як у фільмі про Гаррі Поттера – одна частина килимка, а інша – горщик, за який корінь ховається. Це тип розсуваного килимка. В дитинстві Сергій дуже любив «Завойовник Зім», де був персонаж Гір, що перевдягався в зеленого собаку. Цього героя часто замовляли з-за кордону.

Килим, який створило подружжя

Розсувний килим з коренем мандрагори в горщику. Фото надав Сергій Таморка

«Найцікавіше для нас – робити щось унікальне, що потребує поєднання кількох технік. Ми хочемо створити найбільш унікальний килим в світі», розповідає Сергій Таморка.

Запитів від іноземних клієнтів дуже багато. Часто люди надсилають власні фото або просять створити якогось персонажа. Від клієнтів з України замовлень значно менше, але Сергій ділиться, що всі вони теж дуже різноманітні. Клієнти замовляли традиційний великий етнічний килим, а ще персонажів з аніме чи героїв мемів. 

Грантова підтримка для розвитку бізнесу

Розвивати власний бізнес Таморкам допоміг державний грант «Власна справа». Сергій ділиться, що подав заявку через «Дію» за кілька хвилин. І радить всім, хто хотів би спробувати податись на грантову підтримку, обов’язково подумати про свій бізнес-план – що хочете робити, як саме і кому це може бути потрібно. А ще важливо вміти планувати свій бізнес на тривалий час, хоча б на кілька років.

Таморкам грантові кошти допомогли збільшити об’єми сировини, кількість унікальних моделей, які створили самі та наповнили ними сайт, аби клієнти мали більший вибір. А ще орендувати приміщення, адже до того створювали килими вдома, де вже не поміщалися зі своїми рамами. 

Крафтові килими закордон продають за допомогою всесвітнього маркетплейсу крафтових товарів Etsy. Сергій та Ельвіра зараз взяли на роботу людину, яка адмініструватиме їхній магазин на цьому сайті, а вони витрачатимуть більше часу на саме створення килимів та своєї власної крафтової історії.

«Складно зберігати рівень якості при масштабуванні, тому ми хочемо залишатися на такому рівні своєї крафтовості. Ми прагнемо росту, але не плануємо створювати цех, де працюватимуть п’ятдесят людей, що робитимуть наші килими у великих об’ємах. Ми зосереджені на меншій кількості, але більшій якості», розповідає Сергій.

Килими на експорт, гроші – в Україну 

Для подружжя Таморків створення власних крафтових килимів – це можливість для творчості та прояву власної фантазії. «Ми хочемо приносити у цей світ щось цікаве, робити щось своє, продавати це закордоном, але залучати кошти сюди, в Україну», каже Сергій.

Чоловік переконує, що їхні кими відрізняються від магазинних тим, що їх не можна знайти на полицях магазинів. Він каже, що це унікальні роботи, які прив’язані до конкретних людей, залежно від їхніх запитів. А ще часто клієнти замовляють тафтингові килими як подарунок для своїх близьких.

Про плани на майбутнє Сергій відповідає впевнено та водночас з надією: «Ми плануємо покращувати свою майстерність, виготовляти більше цікавих килимів гарної якості, оновити свої інструменти та майстерню, покращувати сервіс та надання клієнтських послуг, створювати робочі місця. І найголовніше – знайти свій унікальний килим. А ще мріємо перемогти ворога у війні, аби відновили авіасполучення і доставка в США займала кілька днів».

Читати далі

Суспільство

Як дозвілля допомагає людям після травм повертатися до звичного життя

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Яким є шлях до відновлення після травм, отриманих внаслідок війни? Окрім медичної допомоги, реабілітації та психологічної допомоги важливо забезпечити умови, щоб люди мали доступ на рівні з іншими мешканцями громади до спортивних, культурних закладів та заходів. Регулярні фізичні заняття допомагають в реабілітації, а дозвілля допомагає повернутися до життя як до травми. 

Дозвілля повертає до звичного життя

Станом на кінець 2023 року в Україні проживають приблизно 3 млн людей з інвалідністю, як зазначало Мінсоцполітики. 

Лікування, реабілітація та психологічна підтримка необхідні для відновлення постраждалих від вибухонебезпечних предметів. Та не менш важливим є повернення чи наближення його до того ритму життя, яке було до травми. Це можна зробити, забезпечивши доступ на рівні з усіма до дозвілля.

Фізичні вправи допомогли відновитися

Сергій Прищепа серйозно постраждав унаслідок вибуху касетних снарядів, коли їхав з родиною в авто на Київщині в березні 2022 року. Його дружина закрила своїм тілом 9-річного сина й загинула, а хлопчик отримав психологічну травму. 

Сергій отримав переломи руки та щелепи, а також опікові й уламкові травми. Йому вчасно надали першу медичну допомогу, а потім зробили низку операцій.

Сергій Прищепа показує автівку, яка постраждала внаслідок касетних снарядів. Фото: ШоТам

«До звичного ритму життя я повернувся не одразу, – згадує Сергій. – У мене був абонемент у спортзал, куплений у січні до початку повномасштабної війни, і тільки восени 2022 року я знову спробував фізичні вправи в спортзалі».

Чоловік каже, що регулярні фізичні заняття по півтори години на день відволікають психологічно, а також допомагають фізично. Спочатку його ноги згиналися не повністю – бракувало сил і мʼязової маси. Тепер чоловік повернувся до того рівня підготовки, який мав до поранення. 

Наблизитися до життя, яке в Сергія було до поранення, він зміг влітку 2023 року, адже у квітні йому ще робили операції на щелепі. 

«Звісно, у звʼязку з тим, що в країні війна, дозвілля змінилося. Ми з сином їздимо на дачу, відпочиваємо, я працюю. Якщо в Києві залишаємося, то, наприклад, йдемо в кіно. Нещодавно були на ВДНГ – каталися на ковзанах», – розповів Сергій.

Сергій Прищепа повернувся до того рівня фізичної підготовки, який мав до поранення. Фото: ШоТам

Країна стає доступнішою

Заступниця керівника ГО «Доступно.UA» Наталка Пархитько каже, що за останні роки інфраструктура в Україні стала більш доступною для людей з інвалідністю. 

«Не потрібно придумувати щось нове окремо для людей з інвалідністю. Головна задача – це зробити доступнішими якомога більше послуг, інфраструктуру та інформацію», – наголошує експертка.

Також важливим є сприйняття людей з інвалідністю, тому що досі існує бар’єр у спілкуванні. Так людей, які отримали інвалідність, жаліють або навпаки – героїзують, і це може бути неприємним досвідом. Якраз через небажання чути такі слова люди часом і вирішують побути вдома замість корисного дозвілля – подорожей, відвідування кінотеатрів тощо.

«Приміром, у Києві є доступні локації [для людей з інвалідністю]. Це, наприклад, кінотеатри в торгово-розважальних центрах. Так, можливо, вони й не ідеальні, але все ж надають можливість брати активну участь у соціальному житті Києва», – каже Наталка Пархитько.

У закладах усе частіше зʼявляються вбиральні, адаптовані під потреби людей з інвалідністю – вони зручні та мають широкі проходи. Також іноді зустрічаються знижені касові зони, щоб людям на кріслі колісному було комфортніше купити все необхідне.

Бізнесу у сфері дозвілля варто ставати свідомішим

Проєктна менеджерка групи проєктів з інклюзії та реабілітації UNDP Олена Іванова закликає бізнес, що пов’язаний з дозвіллям, ставати соціально свідомим – більш доступним для людей з інвалідністю. Дбати про фізичну доступність закладу, пристосовані вбиральні. Це стосується всіх видовищних закладів та закладів харчування, фітнес-клубів.

Для людей, які втратили слух, робити дублювання жестовою мовою та титрування, а для тих, хто втратив зір – аудіодескрипцію фільмів та спектаклів, спортивних змагань. Для дітей – інклюзивні парки розваг і майданчики, мистецькі школи та спортивні гуртки.

Читайте також: Інклюзивні парки для дітей в Україні: як працюють та як створити у своїй громаді

Від цього заклади лише виграють, адже люди будуть приходити й витрачати там гроші. А для самих постраждалих це можливість почуватися на рівні з іншими й мати дозвілля, яке допомагає відновлюватися фізично та психологічно.

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі

Суспільство

Штучний інтелект допомагатиме розміновувати Україну — Мінекономіки

Опубліковано

Міністерство економіки підписало угоду про партнерство з американською компанією Palantir Technologies, яка використовуватиме штучний інтелект для допомоги в розмінуванні України.

Про це йдеться у повідомленні міністерства.

Зазначається, що гуманітарне розмінування — це нульовий етап відновлення України. Наразі потенційно забрудненими є 156 000 квадратних кілометрів землі, в зоні ризику перебуває понад 6 мільйонів українців.

«Саме тому прискорення гуманітарного розмінування, зокрема завдяки співпраці з такими технологічними компаніями як Palantir — це можливість зберегти життя людей та швидше розпочати відбудову України», — зазначила міністерка Юлія Свириденко під час підписання документа в Лондоні.

Угода містить конкретні положення щодо співпраці за такими напрямками:

  • оцифрування операцій гуманітарного розмінування, автоматизація процесів, передбачених Національною стратегією протимінної діяльності на період до 2033 року;
  • розширення цифрових можливостей для координації вивільнення та оцінки земель, визначення пріоритетів регіонів та управління ризиками в протимінній діяльності;
  • використання асистента на базі платформи штучного інтелекту Palantir (AIP) для прийняття рішень у протимінній діяльності.

Платформа працюватиме з великими базами даних, сформованих дотичними до виконання заходів протимінної діяльності структурами, починаючи від органів місцевого самоврядування, регіональної влади, міністерств та відомств і завершуючи операторами протимінної діяльності.

Читайте також«Наша місія – зробити українське поле безпечним». У стартапі Efarm.pro винайшли трактор-розміновувач на автопілоті. Як він працює

Передбачається, що бази міститимуть як сталу інформацію, наприклад, оцінку економічної ефективності сільгоспземель, близькість забруднених територій до комунікацій тощо, так і оперативну, яка буде регулярно оновлюватися. Йдеться, зокрема, про дані обстеження територій ДСНС, ДССТ, неурядовими операторами, кількість та стан техніки, наявність піротехнічних підрозділів  на конкретних напрямках і т.ін.

Як працюватиме платформа

Завдяки можливостям Palantir AIP, платформа аналізуватиме інформацію та надаватиме рекомендації щодо оптимізації процесів. Наприклад, зможе порадити, враховуючи всі дані, як найефективніше провести очищення конкретної території – за допомогою нових методів розмінування, таких, як дрони, чи з застосуванням традиційних методів. Кінцевою ж метою вбачається розмінувати території швидше та за менших витрат.

Раніше ми повідомляли, що у Мінекономіки планують, що штучний інтелект допоможе в гуманітарному розмінуванні території України. Відомство уже сформувало цілісну стратегію інформаційного менеджменту гуманітарного розмінування, що базується на data-орієнтовному підході.

Фото: Мінекономіки України.

Читати далі