Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
11 1 11 1

NewСхід

Бізнес під час війни: родина із Сєвєродонецька шиє тенти і намети

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Почати бізнес з нуля і за короткий період вийти на рівень державних закупівель – реально.

Історія родини підприємців Олени та Олексія Винокурових із Сєвєродонецька унікальна тим, що вони, втративши все з початком війни, не просто не опустили руки, навпаки – запустили паралельно три бізнес-напрямки. Навчене гірким досвідом, подружжя не складає “всі бізнес-яйця в один кошик”. Мають два цехи: одному шиють одяг, а в іншому роблять тенти і намети із ПВХ (полівінілхлорид). На цьому вони не зупинилися – відкрили дитячу перукарню та займаються соціальними проектами у місті.

Читайте також: В Ужгороді роблять парфуми не гірші за Chanel

Як правильно обрана стратегія допоможе вибратися із будь-якої фінансової ями – про це у нашому матеріалі.


Олена та Олексій Винокурові – власники швейного бізнесу в Сєвєродонецьку

Виробництво Винокурових – єдине в області

До війни подружжя працювало у банківській сфері. Надавали послуги з кредитування та страхування. Мали 20 таких спеціалізованих точок по Сєвєродонецьку. У їхньому штаті працювало 30 співробітників. Олена закінчили інститут за напрямом економіки підприємств. Близько п’яти років вона працювала начальницею кредитного відділу. Її чоловік Олексій – за освітою фінансист і програміст. Проте зараз вони працюють разом у родинному бізнесі.

“Усі справи ведемо спільно з чоловіком”

У 2014 році підприємці почали перші кроки у такому бізнесі, зареєстрували свою торгову марку “Спецтент”. Але війна внесла свої корективи у плани.

Виготовляють спеціалізовані тенти і намети із ПВХ (полівінілхлорид) . Цей матеріал неможливо зшити стандартними методами, його доводиться паяти

“Після початку військових дій, ми з родиною виїхали із Сєвєродонецька, – згадує підприємиця Олена Винокурова. – Два з половиною роки жили у Харкові. Потім повернулися до рідного міста. Довго думали, чим зайнятися. Моя сестра працювала менеджером в іншому місті, у компанії зі схожим підприємством. Проаналізували, що після військових дій ніхто у місті таким бізнесом не зайнявся. Та й досі немає жодного такого ж виробника в Луганській області”.

На останні заощадження родина купила промислові швейні машинки. Потихеньку почали розвивати цей напрям.

Читайте також: Швидкі гроші: ТОП-10 ідей для “швидкого” бізнесу

З часом зрозуміли, що шити можна не лише парасолі і намети. Виробництво поділили на два напрямки шиють одяг: кофти, плаття. За другим напрямом шиють предмети із більш важких тканин, таких як брезент. Це можуть бути спеціальні сумки, інкасаторські мішки, чохли, шатра, парасолі, намети і тенти на машини.

“У нас сімейний бізнес. Усі справи ведемо спільно з чоловіком. Активно працюємо із системою державних закупівель Prozorro. Беремо участь у різних тендерах. Працюємо з військовими частинами. Шиємо для них спеціальні тенти на причепи та виконуємо інші замовлення”, – розповіла Олена.

Від пивних тентів до замовлень Міноборони

Велике державне замовлення подружжя виконувало для Міністерства оборони, на суму 500 тисяч гривень. Для військових робили спеціальні намети, у яких комбінували спеціальну тканину з ПВХ.

“Пошив тентів-палаток – це класно, але дуже виражена сезонність. Взимку простоюємо, немає замовлень. Навіть якщо співпрацювати з Prozorro – під кінець року всі бюджети витрачені, на початок року їх ще не сформували. І так виходить, що чотири місяці на рік ми випадаємо з роботи. Тому і запустили ще один напрям на швейному виробництві – пошив одягу”, – каже бізнес-леді.

Зі своєю продукцією родина бере участь у програмі державних закупівель Prozorro. Так їм вдалося отримати велике замовлення від Міністерства оборони

Родинний бізнес Винокурових почався із запуску цеху ПВХ. На нього подружжя, окрім власних грошей, отримало допомогу грантової програми – 220 тисяч гривень, на які закупили основне обладнання.

Читайте також: Суперфуди у райцентрі: як родина переселенців виготовляє еко-чіпси

“Щоб запустити з нуля цех ПВХ потрібно близько 400-500 тисяч гривень. Це на покупку необхідного обладнання і мінімального набору тканин”, – каже Олена.

Спеціальні паяльні машини для тканин коштують шалених грошей. Наприклад, одна машинка-автомат обійдеться в $15 тисяч.

Вартість цін наметів стартує від 1,2 тис до 3,5 тис гривень. Усе залежить від каркаса і використаних матеріалів. На шатро діапазон цін від 2,5 тисяч до 7,5 тисяч. Це також залежить від розміру та металу, використаного під каркас може бути український або китайський.

Ціна парасоль розміром 4х4 метри становить 6 тисяч гривень. Решта – за індивідуальними замовленнями. Якщо це інкасаторські мішки, ціна починається із 50 гривень. Спеціальні сумки із цупкої тканини – від 300 грн.

Для закупівлі спеціалізованого обладнання в цех ПВХ довелося витратити понад 400 тисяч гривень

Матеріали купують в українських постачальників із Харкова та Одеси. Під цех ПВХ підприємці орендують приміщення, розміром 120 м². Там працює 3-4 людини, в залежності від кількості замовлень.

Свою спец продукцію реалізують в інтернеті. Зазвичай шатра замовляють люди, які їздять на виставки, або торгують на базарі. Накриття також беруть івент-агенції, які організовують різні вуличні заходи.

“Сарафанне радіо” як стратегія в маркетингу

Близько трьох років родина займається пошиттям одягу. Щоб запустити такий цех – треба близько 600 тисяч гривень. Кошти підприємці витратили на обладнання і найм працівників.

У швейному цеху виготовляють одяг. Тут працює від 10 до 15 людей, в залежності від кількості замовлень

“Швейний цех ми запустили і розвивали повністю власним коштом. Цей бізнес ведемо вже 2,5 роки. Спочатку мали дві спецмашинки. Тепер в цеху стоїть до 20 одиниць техніки. Поки фінансово скрутно, бо недостатньо коштів для всіх необхідних закупівель. Надходить мало замовлень і тому немає тих доходів, на які розраховували”, – поділилася Олена.

Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Із обладнання бізнесмени спочатку купили машинку, яка коштує 40 тисяч гривень. Цього року придбали ще й спеціальний прес для одягу, вартістю 140 тисяч грн.

“Ми прагнемо того, щоб усе обладнання було нове і високотехнологічне, щоб швачка витрачала менше часу на обрізки чи інші речі. Вартість однієї нової машини стартує від 17 тисяч гривень. Зараз у нашому технічному парку понад 20 одиниць”, – каже Олена.

Під швейне виробництво одягу орендують цех, розміром 200 м². Там працює 10-15 людей, в залежності від замовлень. Деякі товари реалізують через сторінку соцмережі, частину продукцію збувають через підприємців, які працюють на базарах. Закордон поки не продають, але рухаються в цьому напрямку.

Речі, виготовлені в Сєвєродонецьку, можна придбати на власному сайті бренду

“Маємо власний сайт бренду, і кілька дилерів, які займаються розповсюдженням нашої продукції. Найбільше продукції вдається збувати завдяки “сарафанному радіо”, – каже Олена. Щомісяця вдається продати 500-900 одиниць одягу.

Перукарня – третє яйце в бізнескошику

Нині подружжя активно співпрацює з дитячими будинками, школами, садочками свого міста. На виробництві робили тенти-грибочки для дитячих майданчиків. Крім виробництва, два роки тому ще й відкрили дитячу перукарню. Олена каже, що сама стригти не може, але там працює двоє перукарок та дві адміністраторки.

Читайте також: Вишиванка з Краматорська: як на Донеччині створюють іменний національний одяг

“Для маленької дитини постригтися – це стрес. Наша перукарня повністю адаптована під маленьких клієнтів: є крісла-машинки, організований дитячий куточок з іграшками, і навіть маємо живого кролика. Якщо хтось із малечі починає плакати і каверзувати – перукарки та адміністраторка намагаються забавити його. Там же ми проводимо безкоштовні майстер-класи по дитячих стрижках”, – розповіла про ініціативу підприємиця.

Підприємець мусить знати свій бізнес від А до Я

“Мій робочий день починається о пів на шосту. Відкриваєш очі – думаєш про роботу, – сміється Олена. – В цехах я вже з сьомої ранку, приходжу раніше, ніж співробітники. Проводимо коротку планірку вранці, плануємо день. Працюємо. Ввечері з чоловіком забираємо додому дитину, і там ще працюємо із замовленнями до 20-ї години”.

Олена мріє про те, щоб більше часу проводити з родиною. Адже з чоловіком весь час вони проводять на роботі.

Робочий день бізнес-леді Олени Винокурової починається о пів на шосту. Їй доводиться бути ефективним таймменеджером, щоб встигати працювати на виробництвах та проводити час з родиною

“У нас шестирічна дитина, яка через специфіку нашого бізнесу і зайнятість батьків – рано стала самостійною. Крім бізнесу ще хочеться займатися соціальними проектами. Хочеться випірнути з роботи і подивитися на результати збоку. Поки на це немає часу”, – каже Олена.

“Із вагомих проблем зараз – кваліфікований персонал, який складно знайти у нашій області. Більшість – виїхали. Важко знайти спеціаліста-технолога, який вів би цей напрям, тому ми багато часу проводимо самі на виробництві”, – розповіла підприємиця.

На своєму прикладі Олена доводить, що класний спеціаліст на виробництві, який зацікавлений у розвитку – головна складова успіху. Робота з персоналом – важлива частина ведення власної справи.

“У нас було так, що знайшли класного технолога на виробництво, але в один момент він розвернувся і пішов, грюкнувши дверима. Тепер шукаємо нову людину, весь шлях від пошуку і до навчань – проходимо знову”, – каже Олена.

На цьому світ не зупинився. Підприємці з оптимізмом дивляться у майбутнє та намагаються розвиватися. Нині усі зароблені гроші вкладають у виробництво і розширюються. Нещодавно взяли в оренду ще один додатковий цех, який обладнають під швейне виробництво. Його потрібно наповнити обладнанням.

Читайте також: Як шахтар став барбером. Історія першого у Покровську барбершопу

“Буде більше людей – зможемо виконувати більше замовлень. Поки не беремось за великі замовлення, бо ми технічно не справимось з ним у короткий термін. Паралельно шукаємо додаткове фінансування. Якщо його не вдасться знайти – все одно досягнемо своєї цілі, але на це піде більше часу”, – каже налаштована на перемогу Олена.

Олена Винокурова радить підприємцям-початківцям пропустити бізнес-ідею через себе, щоб потім бути готовим до будь-яких викликів

Тим хто починає власну справу, Олена радить спочатку все проаналізувати у тій сфері, де хочете розвиватися.

“Ідею потрібно через себе пропустити, на скільки Ви готові вести справу чи ні. І не варто лякатися, якщо щось одразу піде не так, як заплановано. Ринок усе відкоригує. Але не забувайте, що бізнесмен відповідає за свій бізнес, тому він має знати весь процес виробництва від початку і до кінця. А не покладатися тільки на спеціалістів довкола”, – радить Олена Винокурова.

Підтримай ШоТам

NewСхід

Єврокомісія виділила €3,5 млн допомоги жителям Донеччини і Луганщини

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Європейська Комісія оголосила про виділення додаткових 3,5 млн євро гуманітарної допомоги для підтримки вразливих верств населення, які постраждали від конфлікту на сході України.

Про це повідомили у Представництві Європейського Союзу в Україні.

Зазначається, що через пандемію COVID-19 гуманітарна ситуація погіршилась, що призвело до ще більшої нестабільності та вразливості населення. У 2021 році Єврокомісія виділила 29 мільйонів євро гуманітарної допомоги для Сходу України.

Читайте також«Створюю автентичну геометрію». Як майстриня з Решетилівки захоплює своїми килимами ткаль з усього світу

Планується, що додаткове фінансування допоможе людям отримати доступ до медицини та предметів першої необхідності, а також підготуватися до зими, що наближається. Наголошується, що ЄС підтримуватиме людей на сході України стільки, скільки це буде потрібно.

Додаткові 3,5 млн. євро допоможуть найбільш вразливим верствам населення, зокрема людям похилого віку та особам із інвалідністю. Кошти направлять на забезпечення доступу до медицини і отримання психосоціальної та психологічної допомоги. Допомога надійде вразливому населенню  по обидва боки лінії зіткнення.

Нагадаємо, українська громада в Нідерландах передала реабілітаційне обладнання для наших захисників.

Як ми повідомляли раніше, вісім нацпарків та заповідників Карпат отримали автомобілі від Німеччини.

Головне фото: wunu.edu.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

На Донеччині і Луганщині запрацювали центри комп’ютерної грамотності для людей 50+

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Чотири Центри комп’ютерної грамотності для людей віком 50+ почали працювати у громадах Краматорська і Новогродівки на Донеччині та Попаснянській й Рубіжанській громадах на Луганщині.

Про це ШоТам повідомили у відділі комунікацій Програми ООН із відновлення та розбудови миру.

Інклюзивні та комфортні простори запустили завдяки Програмі розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Канади.

Основними завданнями є створення умов для всебічного розвитку людей старшого віку, зокрема організація та проведення безкоштовного навчання та освітніх заходів.

Читайте також: Макіяж без рук і марафон на протезі. П’ять історій українців, які надихають боротися та перемагати

Передували цьому результати опитування потреб у цифровій грамотності населення, виконаного MLS group за ініціативи Міністерства цифрової трансформації України у 2019 році. Було виявлено, що близько 44,4% респондентів категорії 50+ зовсім не володіють або погано володіють компетенціями, необхідними для безпечного використання цифрових сервісів, як-от пошук, упорядкування та аналіз інформації, інтернет-банкінг, онлайн-покупка/продаж тощо.

Центри комп’ютерної грамотності працюють, щоб забезпечити доступність мобільних та цифрових послуг для всіх мешканців громад на сході України незалежно від їхнього віку та володіння технологіями.

Наголошується, що цифрова грамотність така ж важлива для людей від 50 років і старше, як і для підлітків. Це підтримуватиме їхнє фізичне, психологічне та соціальне благополуччя, водночас даючи їм змогу брати участь у соціальному та професійному житті своїх громад.

Крім того, у межах проєкту було розроблено навчальну програму з комп’ютерної та цифрової грамотності, адаптовану під потреби людей середнього і похилого віку, створено локальні групи волонтерів-викладачів та облаштовано умови для комфортного навчання.

Читайте також: «Шанс на порятунок існує». Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

Центри комп’ютерної грамотності створено та облаштовано меблями та устаткуванням у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Уряду Канади.

Для довідки

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Нагадаємо, ПРООН запустила навчальну програму для керівників бізнес-об’єднань України.

Як ми повідомляли раніше, на Луганщині запустили масштабний пілотний проєкт «Нове село».

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

Нова пошта відкрила хаб на Луганщині, інвестувавши 16 млн грн

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Нова пошта відкрила адміністративний хаб у селі Шульгинка Луганської області для об’єднаних територіальних громад.

Про це повідомили у пресслужбі компанії.

Наголошується, що Нова пошта стала першим приватним інвестором у будівництві адміністративних хабів для об’єднаних територіальних громад у селах. Проєкт реалізовано в рамках приватно-державного партнерства разом з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Хаб дасть можливість місцевим жителям отримувати близько ста різноманітних послуг, зокрема оформлювати паспорти та отримувати пенсії, і це має зробити їхнє життя комфортнішим і щасливішим, а також подякував організаціям, які підтримали створення цього Центру. 

Які послуги можна отримати в хабі?

«Головне, це нова ідея – Центр культурного простору, який змінює поняття «сільський клуб». Тут є можливість вчитися через інтернет, і не треба їхати в інше місто. Старші люди можуть прийти з онуками – діти займаються на 3D-принтері, а старші люди читають у цей час книжки або слухають лекцію», – йдеться у повідомленні. 

Адміністративний хаб розташований на площі 700 кв. метрів у самому центрі Шульгинки. У ньому розмістилися:

  • відділення Нової пошти,
  • центр надання адміністративних послуг,
  • продуктовий магазин,
  • аптека,
  • сервісний центр мобільного оператора.

Територія навколо озеленена, на ній встановлені лавки з сонячними батареями та зарядками для телефонів, а також ліхтарі на сонячних батареях.

Читайте також: «Шанс на порятунок існує». Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

Окрім того, поряд із хабом змонтований дитячий майданчик із сучасними гойдалками та спеціальним безпечним гумовим покриттям. Для жителів селища збудовано також вуличний кінотеатр з великим LED-екраном.

В інноваційному відділенні Нової пошти можна отримувати та відправляти посилки вагою до 30 кг. Для зручності клієнтів, які купують онлайн одяг та взуття, у відділенні розташована примірочна.

Нові можливості у хабі

У цьому відділенні Нова пошта вперше тестує нову зону самообслуговування, розраховану на користування декількома клієнтами одночасно. Вона оснащена сканером, двома екранами та круговим столом навколо металічного кронштейну. Там клієнти зможуть і зручно оглядати, і самостійно оформлювати та пакувати посилки для відправки.

Крім того, у відділенні надаються фінансові послуги: оплата комунальних платежів, зняття готівки з карти, грошові перекази тощо.

Читайте також: «Обід без бід»: волонтери об’єдналися і годують самотніх бабусь і дідусів (ВІДЕО)

Біля входу у відділення розташовується поштомат, в якому клієнти можуть отримувати заздалегідь оплачені посилки.

Нагадаємо, на Луганщині запустили масштабний пілотний проєкт «Нове село».

Усі фото: cfts.org.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі