Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
11 1 11 1

NewСхід

Бізнес під час війни: родина із Сєвєродонецька шиє тенти і намети

Опубліковано

Почати бізнес з нуля і за короткий період вийти на рівень державних закупівель – реально.

Історія родини підприємців Олени та Олексія Винокурових із Сєвєродонецька унікальна тим, що вони, втративши все з початком війни, не просто не опустили руки, навпаки – запустили паралельно три бізнес-напрямки. Навчене гірким досвідом, подружжя не складає “всі бізнес-яйця в один кошик”. Мають два цехи: одному шиють одяг, а в іншому роблять тенти і намети із ПВХ (полівінілхлорид). На цьому вони не зупинилися – відкрили дитячу перукарню та займаються соціальними проектами у місті.

Читайте також: В Ужгороді роблять парфуми не гірші за Chanel

Як правильно обрана стратегія допоможе вибратися із будь-якої фінансової ями – про це у нашому матеріалі.


Олена та Олексій Винокурові – власники швейного бізнесу в Сєвєродонецьку

Виробництво Винокурових – єдине в області

До війни подружжя працювало у банківській сфері. Надавали послуги з кредитування та страхування. Мали 20 таких спеціалізованих точок по Сєвєродонецьку. У їхньому штаті працювало 30 співробітників. Олена закінчили інститут за напрямом економіки підприємств. Близько п’яти років вона працювала начальницею кредитного відділу. Її чоловік Олексій – за освітою фінансист і програміст. Проте зараз вони працюють разом у родинному бізнесі.

“Усі справи ведемо спільно з чоловіком”

У 2014 році підприємці почали перші кроки у такому бізнесі, зареєстрували свою торгову марку “Спецтент”. Але війна внесла свої корективи у плани.

Виготовляють спеціалізовані тенти і намети із ПВХ (полівінілхлорид) . Цей матеріал неможливо зшити стандартними методами, його доводиться паяти

“Після початку військових дій, ми з родиною виїхали із Сєвєродонецька, – згадує підприємиця Олена Винокурова. – Два з половиною роки жили у Харкові. Потім повернулися до рідного міста. Довго думали, чим зайнятися. Моя сестра працювала менеджером в іншому місті, у компанії зі схожим підприємством. Проаналізували, що після військових дій ніхто у місті таким бізнесом не зайнявся. Та й досі немає жодного такого ж виробника в Луганській області”.

На останні заощадження родина купила промислові швейні машинки. Потихеньку почали розвивати цей напрям.

Читайте також: Швидкі гроші: ТОП-10 ідей для “швидкого” бізнесу

З часом зрозуміли, що шити можна не лише парасолі і намети. Виробництво поділили на два напрямки шиють одяг: кофти, плаття. За другим напрямом шиють предмети із більш важких тканин, таких як брезент. Це можуть бути спеціальні сумки, інкасаторські мішки, чохли, шатра, парасолі, намети і тенти на машини.

“У нас сімейний бізнес. Усі справи ведемо спільно з чоловіком. Активно працюємо із системою державних закупівель Prozorro. Беремо участь у різних тендерах. Працюємо з військовими частинами. Шиємо для них спеціальні тенти на причепи та виконуємо інші замовлення”, – розповіла Олена.

Від пивних тентів до замовлень Міноборони

Велике державне замовлення подружжя виконувало для Міністерства оборони, на суму 500 тисяч гривень. Для військових робили спеціальні намети, у яких комбінували спеціальну тканину з ПВХ.

“Пошив тентів-палаток – це класно, але дуже виражена сезонність. Взимку простоюємо, немає замовлень. Навіть якщо співпрацювати з Prozorro – під кінець року всі бюджети витрачені, на початок року їх ще не сформували. І так виходить, що чотири місяці на рік ми випадаємо з роботи. Тому і запустили ще один напрям на швейному виробництві – пошив одягу”, – каже бізнес-леді.

Зі своєю продукцією родина бере участь у програмі державних закупівель Prozorro. Так їм вдалося отримати велике замовлення від Міністерства оборони

Родинний бізнес Винокурових почався із запуску цеху ПВХ. На нього подружжя, окрім власних грошей, отримало допомогу грантової програми – 220 тисяч гривень, на які закупили основне обладнання.

Читайте також: Суперфуди у райцентрі: як родина переселенців виготовляє еко-чіпси

“Щоб запустити з нуля цех ПВХ потрібно близько 400-500 тисяч гривень. Це на покупку необхідного обладнання і мінімального набору тканин”, – каже Олена.

Спеціальні паяльні машини для тканин коштують шалених грошей. Наприклад, одна машинка-автомат обійдеться в $15 тисяч.

Вартість цін наметів стартує від 1,2 тис до 3,5 тис гривень. Усе залежить від каркаса і використаних матеріалів. На шатро діапазон цін від 2,5 тисяч до 7,5 тисяч. Це також залежить від розміру та металу, використаного під каркас може бути український або китайський.

Ціна парасоль розміром 4х4 метри становить 6 тисяч гривень. Решта – за індивідуальними замовленнями. Якщо це інкасаторські мішки, ціна починається із 50 гривень. Спеціальні сумки із цупкої тканини – від 300 грн.

Для закупівлі спеціалізованого обладнання в цех ПВХ довелося витратити понад 400 тисяч гривень

Матеріали купують в українських постачальників із Харкова та Одеси. Під цех ПВХ підприємці орендують приміщення, розміром 120 м². Там працює 3-4 людини, в залежності від кількості замовлень.

Свою спец продукцію реалізують в інтернеті. Зазвичай шатра замовляють люди, які їздять на виставки, або торгують на базарі. Накриття також беруть івент-агенції, які організовують різні вуличні заходи.

“Сарафанне радіо” як стратегія в маркетингу

Близько трьох років родина займається пошиттям одягу. Щоб запустити такий цех – треба близько 600 тисяч гривень. Кошти підприємці витратили на обладнання і найм працівників.

У швейному цеху виготовляють одяг. Тут працює від 10 до 15 людей, в залежності від кількості замовлень

“Швейний цех ми запустили і розвивали повністю власним коштом. Цей бізнес ведемо вже 2,5 роки. Спочатку мали дві спецмашинки. Тепер в цеху стоїть до 20 одиниць техніки. Поки фінансово скрутно, бо недостатньо коштів для всіх необхідних закупівель. Надходить мало замовлень і тому немає тих доходів, на які розраховували”, – поділилася Олена.

Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Із обладнання бізнесмени спочатку купили машинку, яка коштує 40 тисяч гривень. Цього року придбали ще й спеціальний прес для одягу, вартістю 140 тисяч грн.

“Ми прагнемо того, щоб усе обладнання було нове і високотехнологічне, щоб швачка витрачала менше часу на обрізки чи інші речі. Вартість однієї нової машини стартує від 17 тисяч гривень. Зараз у нашому технічному парку понад 20 одиниць”, – каже Олена.

Під швейне виробництво одягу орендують цех, розміром 200 м². Там працює 10-15 людей, в залежності від замовлень. Деякі товари реалізують через сторінку соцмережі, частину продукцію збувають через підприємців, які працюють на базарах. Закордон поки не продають, але рухаються в цьому напрямку.

Речі, виготовлені в Сєвєродонецьку, можна придбати на власному сайті бренду

“Маємо власний сайт бренду, і кілька дилерів, які займаються розповсюдженням нашої продукції. Найбільше продукції вдається збувати завдяки “сарафанному радіо”, – каже Олена. Щомісяця вдається продати 500-900 одиниць одягу.

Перукарня – третє яйце в бізнескошику

Нині подружжя активно співпрацює з дитячими будинками, школами, садочками свого міста. На виробництві робили тенти-грибочки для дитячих майданчиків. Крім виробництва, два роки тому ще й відкрили дитячу перукарню. Олена каже, що сама стригти не може, але там працює двоє перукарок та дві адміністраторки.

Читайте також: Вишиванка з Краматорська: як на Донеччині створюють іменний національний одяг

“Для маленької дитини постригтися – це стрес. Наша перукарня повністю адаптована під маленьких клієнтів: є крісла-машинки, організований дитячий куточок з іграшками, і навіть маємо живого кролика. Якщо хтось із малечі починає плакати і каверзувати – перукарки та адміністраторка намагаються забавити його. Там же ми проводимо безкоштовні майстер-класи по дитячих стрижках”, – розповіла про ініціативу підприємиця.

Підприємець мусить знати свій бізнес від А до Я

“Мій робочий день починається о пів на шосту. Відкриваєш очі – думаєш про роботу, – сміється Олена. – В цехах я вже з сьомої ранку, приходжу раніше, ніж співробітники. Проводимо коротку планірку вранці, плануємо день. Працюємо. Ввечері з чоловіком забираємо додому дитину, і там ще працюємо із замовленнями до 20-ї години”.

Олена мріє про те, щоб більше часу проводити з родиною. Адже з чоловіком весь час вони проводять на роботі.

Робочий день бізнес-леді Олени Винокурової починається о пів на шосту. Їй доводиться бути ефективним таймменеджером, щоб встигати працювати на виробництвах та проводити час з родиною

“У нас шестирічна дитина, яка через специфіку нашого бізнесу і зайнятість батьків – рано стала самостійною. Крім бізнесу ще хочеться займатися соціальними проектами. Хочеться випірнути з роботи і подивитися на результати збоку. Поки на це немає часу”, – каже Олена.

“Із вагомих проблем зараз – кваліфікований персонал, який складно знайти у нашій області. Більшість – виїхали. Важко знайти спеціаліста-технолога, який вів би цей напрям, тому ми багато часу проводимо самі на виробництві”, – розповіла підприємиця.

На своєму прикладі Олена доводить, що класний спеціаліст на виробництві, який зацікавлений у розвитку – головна складова успіху. Робота з персоналом – важлива частина ведення власної справи.

“У нас було так, що знайшли класного технолога на виробництво, але в один момент він розвернувся і пішов, грюкнувши дверима. Тепер шукаємо нову людину, весь шлях від пошуку і до навчань – проходимо знову”, – каже Олена.

На цьому світ не зупинився. Підприємці з оптимізмом дивляться у майбутнє та намагаються розвиватися. Нині усі зароблені гроші вкладають у виробництво і розширюються. Нещодавно взяли в оренду ще один додатковий цех, який обладнають під швейне виробництво. Його потрібно наповнити обладнанням.

Читайте також: Як шахтар став барбером. Історія першого у Покровську барбершопу

“Буде більше людей – зможемо виконувати більше замовлень. Поки не беремось за великі замовлення, бо ми технічно не справимось з ним у короткий термін. Паралельно шукаємо додаткове фінансування. Якщо його не вдасться знайти – все одно досягнемо своєї цілі, але на це піде більше часу”, – каже налаштована на перемогу Олена.

Олена Винокурова радить підприємцям-початківцям пропустити бізнес-ідею через себе, щоб потім бути готовим до будь-яких викликів

Тим хто починає власну справу, Олена радить спочатку все проаналізувати у тій сфері, де хочете розвиватися.

“Ідею потрібно через себе пропустити, на скільки Ви готові вести справу чи ні. І не варто лякатися, якщо щось одразу піде не так, як заплановано. Ринок усе відкоригує. Але не забувайте, що бізнесмен відповідає за свій бізнес, тому він має знати весь процес виробництва від початку і до кінця. А не покладатися тільки на спеціалістів довкола”, – радить Олена Винокурова.

NewСхід

Нетипова Донеччина: з’явилося відео про керамічний «Флорамік-парк» у Слов’янську

Опубліковано

У рамках проєкту «Нетипова Донеччина», створеного спільно з управлінням культури і туризму Донецької облдержадміністрації, у мережі оприлюднили ролик про майстерню творчості у Слов’янську «Флорамік-парк».

Кам’яна квітна

Кілька десятиліть у Слов’янську працює підприємство з виготовлення керамічних горщиків для квітів – «Кам’яна квітка».

Пропрацювавши багато років у керамічному бізнесі, власники цього підприємства – сім’я Горобець – дійшли висновку, що вагоміший результат можна отримати, зорієнтувавшись не на велику когорту покупців, а виготовляючи якісні ексклюзивні вироби.

Читайте такожЕкологічний Великдень: як провести свято без шкоди для довкілля

Крім виробничої діяльності на підприємстві також розвивається і напрямок промислового туризму. Сюди на екскурсії у поєднанні з майстер-класами групами приїжджають діти, студенти і дорослі, які знайомляться з процесом виробництва.

А також самі беруть у ньому безпосередню участь – власноруч декорують і розписують заготовлені керамічні вироби, які потім забирають із собою на згадку про екскурсію.

Керамофон

На підприємстві є унікальний експонат – керамофон.

На виробництві шукали спосіб, який міг би моментально визначити якість продукту, а найпростіше перевірити – за допомогою звуку. Під час таких тестувань виявилось, що обпалена глина дуже добре звучить, особливо місцева.

Звичайна кераміка, якщо вона просто обпечена видає глухуватий звук, якщо ж вона виготовлена з якісної сировини і добре обпечена, то видає дзвінкий і приємний звук. За його висотою можна перевірити і якість. Таким чином майстри дійшли до висновку, що звуком можна керувати, проте прийшлось пройти великий шлях.

Читайте такожМікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові

Спершу ми створили 2-3 нотки, потім їх кількість збільшувалась. Роком народження керамофону можна вважати 2011. Тоді він був менший і налічував всього півтори октави та 15 звуків. Майже десять років тривали роботи над вдосконалення інструменту. Зараз це повноцінний інструмент, у нього є три октави та 33 звуки, що дозволяє зіграти майже будь-яку мелодію. Сьогодні керамофон уже має відповідні патенти.

Нагадаємо, 13 громад Луганщини отримали унікальні бренди у межах програми ООН.

Як ми повідомляли раніше, за підтримки USAID у Маріуполі відкрили навчальну лабораторію для слюсарів.

Головне фото: 6262.com.ua.

Читати далі

NewСхід

У Сєвєродонецьку відкрили почесне консульство Литви

Опубліковано

Почесне консульство Литовської Республіки у Луганській області відкрили у Сєвєродонецьку на Луганщині.

Про це повідомили у пресслужбі Луганської ОДА.

Почесним консулом Литовської Республіки призначено Робертаса Габуласа, якого урочисто представив громадськості Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас.

«Для мене велика честь представляти свою державу в Україні, яка є не тільки нашим партнером, але й другом», – звернувся до учасників церемонії відкриття Сарапінас.

Підкреслюється, Габулас – відома на Луганщині особистість.

За його меценатської підтримки три лікарні: Рубіжанська центральна, Сєвєродонецька багатопрофільна та  Старобільське РТМО отримали венозні сканери.

Читайте також: В України вперше з’явився почесний консул у Квебеку

Окрім того, Троїцький обласний будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів – отримав пральну машину, телевізор, електрочайники, праски, комп’ютери, вебкамери.

Також благодійний фонд «Корона князів Острозьких», який він очолює, придбав побутову техніку для Гірської обласної спеціальної школи.

Урочиста церемонія відкриття Почесного консульства Литовської Республіки у Луганській області завершилась символічним перерізанням стрічки.

Нагадаємо, в Івано-Франківську відкривають перше на Західній Україні консульство Хорватії.

Як ми повідомляли раніше, МЗС відкрило перше українське консульство у Новій Зеландії.

Усі фото: loga.gov.ua.

Читати далі

NewСхід

13 громад Луганщини отримали унікальні бренди у межах програми ООН

Опубліковано

У рамках Програми ООН із відновлення та розбудови миру та команди Brandville 13 громад Луганщини отримали унікальні бренди з метою популяризації громад.

Про це ШоТам повідомили у пресслужбі Луганської ОДА.

На заході презентували бренди:

  • Новоайдарської,
  • Рубіжанської,
  • Широківської,
  • Попаснянської,
  • Міловської та Сєвєродонецької громад.

Бренди Марківської, Кремінської, Троїцької, Біловодської, Білокуракинської, Гірської та Лозно-Олександрівської територіальних громад було презентовано раніше.

Навіщо потрібні бренди?

Кожен бренд унікальний та акцентує увагу на «родзинках» території.

Головною метою для маркетингу території є просування цінності та образу цієї території у такий спосіб, щоб мешканці повною мірою усвідомлювали свої відмінні переваги та унікальні особливості.

Так, Мілове – це край, з якого починається територія громади та територія свободи. Міловська громада – громада, що зустрічає сонце України.

Новоайдарська громада – cерце Луганщини! Бренд Новоайдарщини акцентує увагу на рекреаційному потенціалі громади.

Слоган Попаснянської громади – стійка, успішна, яскрава. Бренд громади обігрує залізничне полотно. Шпали розфарбовані різними кольорами, символізуючи яскравість громади. Загалом символ нагадує сонце, що сходить.

Рубіжанська громада – територія змін та зростання. Метою громади є об’єднання існуючого технічного, наукового та хімічного потенціалу міста з інфраструктурою українського села.

Читайте також: Екологічний Великдень: як провести свято без шкоди для довкілля

Сєвєродонецька громада – територія розумних рішень! В центрі бренду – літера С. Проста форма логотипу складена з пікселів. Все починалось з особливості місця – піску (жовті пікселі). Далі довкола висаджені ліси (зелені пікселі). Наступний крок – зростання промислового, інтелектуального та наукового потенціалу (блакитні пікселі). Майбутній розвиток – піксель кольору електрик, як натяк на розвиток цифрових та інноваційних технологій.

Слоган Широківської громади – володарі щедрої землі! У лого закладені символічні зображення принад та особливостей громади. В ілюстрації у центрі – колос пшениці, верхнє зернятко якого перетворюється у купол храму; на горизонті схід сонця нагадує про географічне розміщення: поля, природні угіддя та річка. Усі символи гармонійно вписані у коло – це символ єдності та цілісності громади.

Читайте також: Бізнес завдяки травмі: як танцюристи створили власний бренд спортивного одягу

Окрема увага присутніх була приділена наданню рекомендацій та практичних порад про впровадження брендів територій. Потенціал маркетингу для громади дозволяє регулювати та досягати іміджу, який дає території максимальну вигоду, володіє у своєму розпорядженні набором аналітичних інструментів позиціонування територій, включаючи різноманітні показники, індикатори, індекси, рейтинги, SWOT-аналіз територій.

«Луганщина брендована» – це фінальний захід з презентації напрацювань пілотного проєкту Програми ООН із відновлення та розбудови миру з розробки маркетингових стратегій та брендів громад. Робота над проєктом тривала з червня 2020 року та завершиться 15 травня 2021 року. Захід був присвячений територіальному брендингу і його впливу на місцевий розвиток, формуванню конкурентоспроможного регіону.

Читайте також: Зручна та стильна: сім українських брендів базової нижньої білизни

Кожна з 13 пілотних громад Луганщини у межах проєкту отримала:

  • маркетингову стратегію території в якій відображено аналіз дослідження території та запропоновано стратегічні напрямки розвитку бренду, в т.ч. окремі маркетингові заходи, активності в громаді;
  • брендбук;
  • пробну партію брендованої продукції (футболки, сувенірна продукція, вказівники, канцелярія тощо);
  • промоційний ролик про громаду.

Читайте такожЯк заробити на пенсії? П’ять проєктів, які працевлаштовують бабусь та дідусів

Нагадаємо, представили новий бренд гончарської столиці України – селища Опішня.

Також представили офіційні бренд і логотип Чорнобильської зони.

Як ми повідомляли раніше, запустили сайт «Леся Українка: 150 імен» до ювілею поетеси.

Читати далі