Звяжіться з нами
11 1 11 1

NewСхід

Бізнес під час війни: родина із Сєвєродонецька шиє тенти і намети

13.04.2019

Почати бізнес з нуля і за короткий період вийти на рівень державних закупівель – реально.

Історія родини підприємців Олени та Олексія Винокурових із Сєвєродонецька унікальна тим, що вони, втративши все з початком війни, не просто не опустили руки, навпаки – запустили паралельно три бізнес-напрямки. Навчене гірким досвідом, подружжя не складає “всі бізнес-яйця в один кошик”. Мають два цехи: одному шиють одяг, а в іншому роблять тенти і намети із ПВХ (полівінілхлорид). На цьому вони не зупинилися – відкрили дитячу перукарню та займаються соціальними проектами у місті.

Читайте також: В Ужгороді роблять парфуми не гірші за Chanel

Як правильно обрана стратегія допоможе вибратися із будь-якої фінансової ями – про це у нашому матеріалі.


Олена та Олексій Винокурові – власники швейного бізнесу в Сєвєродонецьку

Виробництво Винокурових – єдине в області

До війни подружжя працювало у банківській сфері. Надавали послуги з кредитування та страхування. Мали 20 таких спеціалізованих точок по Сєвєродонецьку. У їхньому штаті працювало 30 співробітників. Олена закінчили інститут за напрямом економіки підприємств. Близько п’яти років вона працювала начальницею кредитного відділу. Її чоловік Олексій – за освітою фінансист і програміст. Проте зараз вони працюють разом у родинному бізнесі.

“Усі справи ведемо спільно з чоловіком”

У 2014 році підприємці почали перші кроки у такому бізнесі, зареєстрували свою торгову марку “Спецтент”. Але війна внесла свої корективи у плани.

Виготовляють спеціалізовані тенти і намети із ПВХ (полівінілхлорид) . Цей матеріал неможливо зшити стандартними методами, його доводиться паяти

“Після початку військових дій, ми з родиною виїхали із Сєвєродонецька, – згадує підприємиця Олена Винокурова. – Два з половиною роки жили у Харкові. Потім повернулися до рідного міста. Довго думали, чим зайнятися. Моя сестра працювала менеджером в іншому місті, у компанії зі схожим підприємством. Проаналізували, що після військових дій ніхто у місті таким бізнесом не зайнявся. Та й досі немає жодного такого ж виробника в Луганській області”.

На останні заощадження родина купила промислові швейні машинки. Потихеньку почали розвивати цей напрям.

Читайте також: Швидкі гроші: ТОП-10 ідей для “швидкого” бізнесу

З часом зрозуміли, що шити можна не лише парасолі і намети. Виробництво поділили на два напрямки шиють одяг: кофти, плаття. За другим напрямом шиють предмети із більш важких тканин, таких як брезент. Це можуть бути спеціальні сумки, інкасаторські мішки, чохли, шатра, парасолі, намети і тенти на машини.

“У нас сімейний бізнес. Усі справи ведемо спільно з чоловіком. Активно працюємо із системою державних закупівель Prozorro. Беремо участь у різних тендерах. Працюємо з військовими частинами. Шиємо для них спеціальні тенти на причепи та виконуємо інші замовлення”, – розповіла Олена.

Від пивних тентів до замовлень Міноборони

Велике державне замовлення подружжя виконувало для Міністерства оборони, на суму 500 тисяч гривень. Для військових робили спеціальні намети, у яких комбінували спеціальну тканину з ПВХ.

“Пошив тентів-палаток – це класно, але дуже виражена сезонність. Взимку простоюємо, немає замовлень. Навіть якщо співпрацювати з Prozorro – під кінець року всі бюджети витрачені, на початок року їх ще не сформували. І так виходить, що чотири місяці на рік ми випадаємо з роботи. Тому і запустили ще один напрям на швейному виробництві – пошив одягу”, – каже бізнес-леді.

Зі своєю продукцією родина бере участь у програмі державних закупівель Prozorro. Так їм вдалося отримати велике замовлення від Міністерства оборони

Родинний бізнес Винокурових почався із запуску цеху ПВХ. На нього подружжя, окрім власних грошей, отримало допомогу грантової програми – 220 тисяч гривень, на які закупили основне обладнання.

Читайте також: Суперфуди у райцентрі: як родина переселенців виготовляє еко-чіпси

“Щоб запустити з нуля цех ПВХ потрібно близько 400-500 тисяч гривень. Це на покупку необхідного обладнання і мінімального набору тканин”, – каже Олена.

Спеціальні паяльні машини для тканин коштують шалених грошей. Наприклад, одна машинка-автомат обійдеться в $15 тисяч.

Вартість цін наметів стартує від 1,2 тис до 3,5 тис гривень. Усе залежить від каркаса і використаних матеріалів. На шатро діапазон цін від 2,5 тисяч до 7,5 тисяч. Це також залежить від розміру та металу, використаного під каркас може бути український або китайський.

Ціна парасоль розміром 4х4 метри становить 6 тисяч гривень. Решта – за індивідуальними замовленнями. Якщо це інкасаторські мішки, ціна починається із 50 гривень. Спеціальні сумки із цупкої тканини – від 300 грн.

Для закупівлі спеціалізованого обладнання в цех ПВХ довелося витратити понад 400 тисяч гривень

Матеріали купують в українських постачальників із Харкова та Одеси. Під цех ПВХ підприємці орендують приміщення, розміром 120 м². Там працює 3-4 людини, в залежності від кількості замовлень.

Свою спец продукцію реалізують в інтернеті. Зазвичай шатра замовляють люди, які їздять на виставки, або торгують на базарі. Накриття також беруть івент-агенції, які організовують різні вуличні заходи.

“Сарафанне радіо” як стратегія в маркетингу

Близько трьох років родина займається пошиттям одягу. Щоб запустити такий цех – треба близько 600 тисяч гривень. Кошти підприємці витратили на обладнання і найм працівників.

У швейному цеху виготовляють одяг. Тут працює від 10 до 15 людей, в залежності від кількості замовлень

“Швейний цех ми запустили і розвивали повністю власним коштом. Цей бізнес ведемо вже 2,5 роки. Спочатку мали дві спецмашинки. Тепер в цеху стоїть до 20 одиниць техніки. Поки фінансово скрутно, бо недостатньо коштів для всіх необхідних закупівель. Надходить мало замовлень і тому немає тих доходів, на які розраховували”, – поділилася Олена.

Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Із обладнання бізнесмени спочатку купили машинку, яка коштує 40 тисяч гривень. Цього року придбали ще й спеціальний прес для одягу, вартістю 140 тисяч грн.

“Ми прагнемо того, щоб усе обладнання було нове і високотехнологічне, щоб швачка витрачала менше часу на обрізки чи інші речі. Вартість однієї нової машини стартує від 17 тисяч гривень. Зараз у нашому технічному парку понад 20 одиниць”, – каже Олена.

Під швейне виробництво одягу орендують цех, розміром 200 м². Там працює 10-15 людей, в залежності від замовлень. Деякі товари реалізують через сторінку соцмережі, частину продукцію збувають через підприємців, які працюють на базарах. Закордон поки не продають, але рухаються в цьому напрямку.

Речі, виготовлені в Сєвєродонецьку, можна придбати на власному сайті бренду

“Маємо власний сайт бренду, і кілька дилерів, які займаються розповсюдженням нашої продукції. Найбільше продукції вдається збувати завдяки “сарафанному радіо”, – каже Олена. Щомісяця вдається продати 500-900 одиниць одягу.

Перукарня – третє яйце в бізнескошику

Нині подружжя активно співпрацює з дитячими будинками, школами, садочками свого міста. На виробництві робили тенти-грибочки для дитячих майданчиків. Крім виробництва, два роки тому ще й відкрили дитячу перукарню. Олена каже, що сама стригти не може, але там працює двоє перукарок та дві адміністраторки.

Читайте також: Вишиванка з Краматорська: як на Донеччині створюють іменний національний одяг

“Для маленької дитини постригтися – це стрес. Наша перукарня повністю адаптована під маленьких клієнтів: є крісла-машинки, організований дитячий куточок з іграшками, і навіть маємо живого кролика. Якщо хтось із малечі починає плакати і каверзувати – перукарки та адміністраторка намагаються забавити його. Там же ми проводимо безкоштовні майстер-класи по дитячих стрижках”, – розповіла про ініціативу підприємиця.

Підприємець мусить знати свій бізнес від А до Я

“Мій робочий день починається о пів на шосту. Відкриваєш очі – думаєш про роботу, – сміється Олена. – В цехах я вже з сьомої ранку, приходжу раніше, ніж співробітники. Проводимо коротку планірку вранці, плануємо день. Працюємо. Ввечері з чоловіком забираємо додому дитину, і там ще працюємо із замовленнями до 20-ї години”.

Олена мріє про те, щоб більше часу проводити з родиною. Адже з чоловіком весь час вони проводять на роботі.

Робочий день бізнес-леді Олени Винокурової починається о пів на шосту. Їй доводиться бути ефективним таймменеджером, щоб встигати працювати на виробництвах та проводити час з родиною

“У нас шестирічна дитина, яка через специфіку нашого бізнесу і зайнятість батьків – рано стала самостійною. Крім бізнесу ще хочеться займатися соціальними проектами. Хочеться випірнути з роботи і подивитися на результати збоку. Поки на це немає часу”, – каже Олена.

“Із вагомих проблем зараз – кваліфікований персонал, який складно знайти у нашій області. Більшість – виїхали. Важко знайти спеціаліста-технолога, який вів би цей напрям, тому ми багато часу проводимо самі на виробництві”, – розповіла підприємиця.

На своєму прикладі Олена доводить, що класний спеціаліст на виробництві, який зацікавлений у розвитку – головна складова успіху. Робота з персоналом – важлива частина ведення власної справи.

“У нас було так, що знайшли класного технолога на виробництво, але в один момент він розвернувся і пішов, грюкнувши дверима. Тепер шукаємо нову людину, весь шлях від пошуку і до навчань – проходимо знову”, – каже Олена.

На цьому світ не зупинився. Підприємці з оптимізмом дивляться у майбутнє та намагаються розвиватися. Нині усі зароблені гроші вкладають у виробництво і розширюються. Нещодавно взяли в оренду ще один додатковий цех, який обладнають під швейне виробництво. Його потрібно наповнити обладнанням.

Читайте також: Як шахтар став барбером. Історія першого у Покровську барбершопу

“Буде більше людей – зможемо виконувати більше замовлень. Поки не беремось за великі замовлення, бо ми технічно не справимось з ним у короткий термін. Паралельно шукаємо додаткове фінансування. Якщо його не вдасться знайти – все одно досягнемо своєї цілі, але на це піде більше часу”, – каже налаштована на перемогу Олена.

Олена Винокурова радить підприємцям-початківцям пропустити бізнес-ідею через себе, щоб потім бути готовим до будь-яких викликів

Тим хто починає власну справу, Олена радить спочатку все проаналізувати у тій сфері, де хочете розвиватися.

“Ідею потрібно через себе пропустити, на скільки Ви готові вести справу чи ні. І не варто лякатися, якщо щось одразу піде не так, як заплановано. Ринок усе відкоригує. Але не забувайте, що бізнесмен відповідає за свій бізнес, тому він має знати весь процес виробництва від початку і до кінця. А не покладатися тільки на спеціалістів довкола”, – радить Олена Винокурова.

NewСхід

У зоні ООС запустили культурний проєкт “Українське кіно – Донеччині”

На сході України, в районі проведення операції Об’єднаних сил, стартував культурний проєкт “Українське кіно – Донеччині“. Про це повідомили у пресцентрі штабу ООС.

Захід організований командуванням Об’єднаних сил спільно з Громадською організацією “Мистецька вежа” та за підтримки Державного Агентства України з питань Кіно.

До списку привезених фільмів увійшли художні стрічки:

  • “Позивний «Бандерос”;
  • “Червоний”;
  • “Гуцулка Ксеня”;
  • “На своїй землі.

Документальні фільми:

  • «Перша сотня”;
  • “Будинок «Слово”.

Дитячі фільми:

  • “Викрадена принцеса. Руслан та Людмила”;
  • “Микита Кожум`яка”;
  • “Сторожова застава”;
  • “Трубач”.

Читайте також: Компанія HBO купила права на показ українського фільму

Раніше команда вже презентувала проєкт “Українське кіно – Донбасу” в маленьких містечках Луганщини й Донеччини. Вони вже побували у Привіллі, Новодружеську і Кримському. На черзі Кряківка, Трьохізбенка і Щастя.

Читати далі

NewСхід

11 міст Донеччини отримають понад 106 мільйонів державних коштів

Уряд схвалив рішення про спрямування 1,4 млрд грн на підтримку малих міст та селищ за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Про це йдеться на сайті Асоціації міст України.

“Із загальної суми державної субвенції містам Донеччини спрямують понад 106 мільйонів гривень. Кошти отримають міста Мар’їнка, Волноваха, Гірник, Залізне, Красногорівка, Курахове, Родинське, Святогірськ, Українськ, Часів Яр, а також селище Нікольське”, – повідомив регіональний консультант з бюджетних питань Асоціації міст України Олександр Меланченко. 

Читайте також: Українці отримають компенсацію за зруйноване на Донбасі житло

Найбільше грошей отримала Волноваха – 18 млн грн. На другому місці за обсягом наданої субвенції – місто Курахове з майже 16 мільйонами. На третьому – прифронтова Красногорівка: їй виділено понад 12 млн грн додаткових фінансових ресурсів.

Читати далі

NewСхід

ООН виділить 5 млн доларів для зміцнення безпеки Донбасу

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй розпочала новий проєкт, спрямований на покращення громадської безпеки та доступу до правосуддя на сході України. Про це повідомляє пресслужба ПРООН.

“Новий проєкт у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру, за фінансової підтримки Нідерландів, покликаний покращити громадську безпеку, доступ до правосуддя, забезпечення правопорядку та вирішити низку проблем, що виникають внаслідок затяжного збройного конфлікту на сході України”, – ідеться у повідомленні.

Посилення згуртованості суспільства та зміцнення безпеки

Основна увага проєкту буде спрямована на зміцнення безпеки і верховенства права та посилення згуртованості суспільства на підконтрольних уряду України територіях Донецької та Луганської областей.

Він опиратиметься на роботу, проведену Програмою ООН із відновлення та розбудови миру в межах попередніх проектів для стабілізації та підвищення рівня громадської безпеки в цих областях.

Читайте також: Агенція ООН оголошує конкурс проєктів для допомоги переселенцям

Співпраця із громадами

Також у рамках проєкту проводитиметься співпраця з місцевими інституціями, що відповідають за безпеку і добробут жителів сходу країни, розвиватиметься співпраця цих інституцій з місцевими громадами. Створюватимуться нові та покращуватимуться старі механізми для вирішення конфліктів, надаватимуться послуги з реінтеграції колишніх військовослужбовців.

Читайте також: Мешканці ОРДЛО отримають медичне обладнання від ООН

Довідково про Програму

Як відомо, Програма ООН із відновлення та розбудови миру працює у 6 областях України: Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській і Житомирській.

Її реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Читати далі

NewСхід

Українці отримають компенсацію за зруйноване на Донбасі житло

У Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій запровадили механізм, який дасть змогу отримати компенсацію за зруйноване житло внаслідок бойових дій. Гранична сума допомоги – 300 тисяч гривень.

Відтепер власники житлових будинків та квартир, що були зруйновані внаслідок російської агресії, зможуть отримати від держави грошову компенсацію відповідно до отриманих збитків, сказано на сайті Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

Схвалений урядом механізм передбачає, що місцеві військово-цивільні адміністрації проводитимуть обстеження зруйнованого житла в зоні бойових дій та видаватимуть відповідну компенсацію постраждалим.

Для того, щоб отримати компенсацію, необхідно подати заяву до однієї зі спеціальних комісій, що створені при обласних військово-цивільних адміністраціях. Форми, за якими треба заповнювати заяву, буде надано міністерством пізніше.

За інформацією прес-служби, на Луганщині налічується 393 зруйновані приватні будинки.

Читати далі

NewСхід

У Станиці Луганській запустили автобус до КПВВ

Із 15 липня пенсіонерів і людей з інвалідністю у так званій сірій зоні Станиці Луганській із боку підконтрольної Україні території почав підвозити спеціальний автобус, передає Громадське із посиланням на інформацію Луганської ОДА.

“Відсьогодні від мосту у Станиці Луганській до першого пункту пропуску на нашому боці людей похилого віку та інвалідів буде підвозити спеціалізований автобус”, – ідеться у повідомленні.

Довжина «дороги життя» — всього 800 метрів по нульовці, але для багатьох після екстремального спуску з дерев’яного мосту вони були справжнім випробуванням.

Нагадаємо, поблизу Станиці Луганської можуть відкрити логістичний центр.

Читати далі

NewСхід

Виші-переселенці Донбасу отримають до 350 тисяч доларів

США пропонує надати вишам-переселенцям з Донбасу фінансування, передає ІА “Вчасно”.

“Посольство США в Києві оголошує можливості фінансування на підтримку проєктів, що сприяють діяльності українських університетів, переміщених унаслідок військового конфлікту на Донбасі”, – ідеться у повідомленні.

Для кого створена програма?

Грантову програму створено для підтримки інноваційних і результативних проєктів з метою допомоги українським переміщеним університетам, їх викладачам, студентам та іншому персоналові, а також громадам, які вони зараз обслуговують.

Заявки на участь у програмі можуть подавати зареєстровані в Україні та США неурядові й неприбуткові організації.

Читайте також: Два донецьких виші-переселенці потрапили у ТОП-20 українського рейтингу

За наявності коштів організації можуть подавати заявки на грант розміром до 350 000 доларів. Залежно від отриманих пропозицій посольство може надати один великий грант або кілька менших грантів.

Теми проектів, які підпадають під участь у програмі:

  • пропозиції можуть включати запити на надання коштів для купівлі обладнання чи академічних матеріалів, але ця сума не повинна перевищувати 20% загальної суми запитуваного гранту. Цей грант не може бути використано на підтримку проєкту, що стосується інфраструктури.
  • проєкти, що заохочують подальшу інтеграцію українських переміщених університетів у їхні нові громади, включно з поглибленням співпраці між переміщеними університетами та іншими вищими навчальними закладами України.
  • планування кар’єрного розвитку студентів та випускників українських переміщених університетів.
  • проєкти, спрямовані на зміцнення потенціалу переміщених університетів шляхом підвищення обізнаності у використанні електронних ресурсів і технологій.
  • проєкти що підтримують українських ветеранів шляхом освітніх програм, на основі одного або кількох переміщених університетів.
  • проєкти, що безпосередньо сприяють відновленню та розвиткові бібліотек переміщених університетів.

Дедлайн подачі заявок — 16 серпня 2019 року.

Читати далі

Тренди