Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
11 1 11 1

NewСхід

Бізнес під час війни: родина із Сєвєродонецька шиє тенти і намети

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Почати бізнес з нуля і за короткий період вийти на рівень державних закупівель – реально.

Історія родини підприємців Олени та Олексія Винокурових із Сєвєродонецька унікальна тим, що вони, втративши все з початком війни, не просто не опустили руки, навпаки – запустили паралельно три бізнес-напрямки. Навчене гірким досвідом, подружжя не складає “всі бізнес-яйця в один кошик”. Мають два цехи: одному шиють одяг, а в іншому роблять тенти і намети із ПВХ (полівінілхлорид). На цьому вони не зупинилися – відкрили дитячу перукарню та займаються соціальними проектами у місті.

Читайте також: В Ужгороді роблять парфуми не гірші за Chanel

Як правильно обрана стратегія допоможе вибратися із будь-якої фінансової ями – про це у нашому матеріалі.


Олена та Олексій Винокурові – власники швейного бізнесу в Сєвєродонецьку

Виробництво Винокурових – єдине в області

До війни подружжя працювало у банківській сфері. Надавали послуги з кредитування та страхування. Мали 20 таких спеціалізованих точок по Сєвєродонецьку. У їхньому штаті працювало 30 співробітників. Олена закінчили інститут за напрямом економіки підприємств. Близько п’яти років вона працювала начальницею кредитного відділу. Її чоловік Олексій – за освітою фінансист і програміст. Проте зараз вони працюють разом у родинному бізнесі.

“Усі справи ведемо спільно з чоловіком”

У 2014 році підприємці почали перші кроки у такому бізнесі, зареєстрували свою торгову марку “Спецтент”. Але війна внесла свої корективи у плани.

Виготовляють спеціалізовані тенти і намети із ПВХ (полівінілхлорид) . Цей матеріал неможливо зшити стандартними методами, його доводиться паяти

“Після початку військових дій, ми з родиною виїхали із Сєвєродонецька, – згадує підприємиця Олена Винокурова. – Два з половиною роки жили у Харкові. Потім повернулися до рідного міста. Довго думали, чим зайнятися. Моя сестра працювала менеджером в іншому місті, у компанії зі схожим підприємством. Проаналізували, що після військових дій ніхто у місті таким бізнесом не зайнявся. Та й досі немає жодного такого ж виробника в Луганській області”.

На останні заощадження родина купила промислові швейні машинки. Потихеньку почали розвивати цей напрям.

Читайте також: Швидкі гроші: ТОП-10 ідей для “швидкого” бізнесу

З часом зрозуміли, що шити можна не лише парасолі і намети. Виробництво поділили на два напрямки шиють одяг: кофти, плаття. За другим напрямом шиють предмети із більш важких тканин, таких як брезент. Це можуть бути спеціальні сумки, інкасаторські мішки, чохли, шатра, парасолі, намети і тенти на машини.

“У нас сімейний бізнес. Усі справи ведемо спільно з чоловіком. Активно працюємо із системою державних закупівель Prozorro. Беремо участь у різних тендерах. Працюємо з військовими частинами. Шиємо для них спеціальні тенти на причепи та виконуємо інші замовлення”, – розповіла Олена.

Від пивних тентів до замовлень Міноборони

Велике державне замовлення подружжя виконувало для Міністерства оборони, на суму 500 тисяч гривень. Для військових робили спеціальні намети, у яких комбінували спеціальну тканину з ПВХ.

“Пошив тентів-палаток – це класно, але дуже виражена сезонність. Взимку простоюємо, немає замовлень. Навіть якщо співпрацювати з Prozorro – під кінець року всі бюджети витрачені, на початок року їх ще не сформували. І так виходить, що чотири місяці на рік ми випадаємо з роботи. Тому і запустили ще один напрям на швейному виробництві – пошив одягу”, – каже бізнес-леді.

Зі своєю продукцією родина бере участь у програмі державних закупівель Prozorro. Так їм вдалося отримати велике замовлення від Міністерства оборони

Родинний бізнес Винокурових почався із запуску цеху ПВХ. На нього подружжя, окрім власних грошей, отримало допомогу грантової програми – 220 тисяч гривень, на які закупили основне обладнання.

Читайте також: Суперфуди у райцентрі: як родина переселенців виготовляє еко-чіпси

“Щоб запустити з нуля цех ПВХ потрібно близько 400-500 тисяч гривень. Це на покупку необхідного обладнання і мінімального набору тканин”, – каже Олена.

Спеціальні паяльні машини для тканин коштують шалених грошей. Наприклад, одна машинка-автомат обійдеться в $15 тисяч.

Вартість цін наметів стартує від 1,2 тис до 3,5 тис гривень. Усе залежить від каркаса і використаних матеріалів. На шатро діапазон цін від 2,5 тисяч до 7,5 тисяч. Це також залежить від розміру та металу, використаного під каркас може бути український або китайський.

Ціна парасоль розміром 4х4 метри становить 6 тисяч гривень. Решта – за індивідуальними замовленнями. Якщо це інкасаторські мішки, ціна починається із 50 гривень. Спеціальні сумки із цупкої тканини – від 300 грн.

Для закупівлі спеціалізованого обладнання в цех ПВХ довелося витратити понад 400 тисяч гривень

Матеріали купують в українських постачальників із Харкова та Одеси. Під цех ПВХ підприємці орендують приміщення, розміром 120 м². Там працює 3-4 людини, в залежності від кількості замовлень.

Свою спец продукцію реалізують в інтернеті. Зазвичай шатра замовляють люди, які їздять на виставки, або торгують на базарі. Накриття також беруть івент-агенції, які організовують різні вуличні заходи.

“Сарафанне радіо” як стратегія в маркетингу

Близько трьох років родина займається пошиттям одягу. Щоб запустити такий цех – треба близько 600 тисяч гривень. Кошти підприємці витратили на обладнання і найм працівників.

У швейному цеху виготовляють одяг. Тут працює від 10 до 15 людей, в залежності від кількості замовлень

“Швейний цех ми запустили і розвивали повністю власним коштом. Цей бізнес ведемо вже 2,5 роки. Спочатку мали дві спецмашинки. Тепер в цеху стоїть до 20 одиниць техніки. Поки фінансово скрутно, бо недостатньо коштів для всіх необхідних закупівель. Надходить мало замовлень і тому немає тих доходів, на які розраховували”, – поділилася Олена.

Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Із обладнання бізнесмени спочатку купили машинку, яка коштує 40 тисяч гривень. Цього року придбали ще й спеціальний прес для одягу, вартістю 140 тисяч грн.

“Ми прагнемо того, щоб усе обладнання було нове і високотехнологічне, щоб швачка витрачала менше часу на обрізки чи інші речі. Вартість однієї нової машини стартує від 17 тисяч гривень. Зараз у нашому технічному парку понад 20 одиниць”, – каже Олена.

Під швейне виробництво одягу орендують цех, розміром 200 м². Там працює 10-15 людей, в залежності від замовлень. Деякі товари реалізують через сторінку соцмережі, частину продукцію збувають через підприємців, які працюють на базарах. Закордон поки не продають, але рухаються в цьому напрямку.

Речі, виготовлені в Сєвєродонецьку, можна придбати на власному сайті бренду

“Маємо власний сайт бренду, і кілька дилерів, які займаються розповсюдженням нашої продукції. Найбільше продукції вдається збувати завдяки “сарафанному радіо”, – каже Олена. Щомісяця вдається продати 500-900 одиниць одягу.

Перукарня – третє яйце в бізнескошику

Нині подружжя активно співпрацює з дитячими будинками, школами, садочками свого міста. На виробництві робили тенти-грибочки для дитячих майданчиків. Крім виробництва, два роки тому ще й відкрили дитячу перукарню. Олена каже, що сама стригти не може, але там працює двоє перукарок та дві адміністраторки.

Читайте також: Вишиванка з Краматорська: як на Донеччині створюють іменний національний одяг

“Для маленької дитини постригтися – це стрес. Наша перукарня повністю адаптована під маленьких клієнтів: є крісла-машинки, організований дитячий куточок з іграшками, і навіть маємо живого кролика. Якщо хтось із малечі починає плакати і каверзувати – перукарки та адміністраторка намагаються забавити його. Там же ми проводимо безкоштовні майстер-класи по дитячих стрижках”, – розповіла про ініціативу підприємиця.

Підприємець мусить знати свій бізнес від А до Я

“Мій робочий день починається о пів на шосту. Відкриваєш очі – думаєш про роботу, – сміється Олена. – В цехах я вже з сьомої ранку, приходжу раніше, ніж співробітники. Проводимо коротку планірку вранці, плануємо день. Працюємо. Ввечері з чоловіком забираємо додому дитину, і там ще працюємо із замовленнями до 20-ї години”.

Олена мріє про те, щоб більше часу проводити з родиною. Адже з чоловіком весь час вони проводять на роботі.

Робочий день бізнес-леді Олени Винокурової починається о пів на шосту. Їй доводиться бути ефективним таймменеджером, щоб встигати працювати на виробництвах та проводити час з родиною

“У нас шестирічна дитина, яка через специфіку нашого бізнесу і зайнятість батьків – рано стала самостійною. Крім бізнесу ще хочеться займатися соціальними проектами. Хочеться випірнути з роботи і подивитися на результати збоку. Поки на це немає часу”, – каже Олена.

“Із вагомих проблем зараз – кваліфікований персонал, який складно знайти у нашій області. Більшість – виїхали. Важко знайти спеціаліста-технолога, який вів би цей напрям, тому ми багато часу проводимо самі на виробництві”, – розповіла підприємиця.

На своєму прикладі Олена доводить, що класний спеціаліст на виробництві, який зацікавлений у розвитку – головна складова успіху. Робота з персоналом – важлива частина ведення власної справи.

“У нас було так, що знайшли класного технолога на виробництво, але в один момент він розвернувся і пішов, грюкнувши дверима. Тепер шукаємо нову людину, весь шлях від пошуку і до навчань – проходимо знову”, – каже Олена.

На цьому світ не зупинився. Підприємці з оптимізмом дивляться у майбутнє та намагаються розвиватися. Нині усі зароблені гроші вкладають у виробництво і розширюються. Нещодавно взяли в оренду ще один додатковий цех, який обладнають під швейне виробництво. Його потрібно наповнити обладнанням.

Читайте також: Як шахтар став барбером. Історія першого у Покровську барбершопу

“Буде більше людей – зможемо виконувати більше замовлень. Поки не беремось за великі замовлення, бо ми технічно не справимось з ним у короткий термін. Паралельно шукаємо додаткове фінансування. Якщо його не вдасться знайти – все одно досягнемо своєї цілі, але на це піде більше часу”, – каже налаштована на перемогу Олена.

Олена Винокурова радить підприємцям-початківцям пропустити бізнес-ідею через себе, щоб потім бути готовим до будь-яких викликів

Тим хто починає власну справу, Олена радить спочатку все проаналізувати у тій сфері, де хочете розвиватися.

“Ідею потрібно через себе пропустити, на скільки Ви готові вести справу чи ні. І не варто лякатися, якщо щось одразу піде не так, як заплановано. Ринок усе відкоригує. Але не забувайте, що бізнесмен відповідає за свій бізнес, тому він має знати весь процес виробництва від початку і до кінця. А не покладатися тільки на спеціалістів довкола”, – радить Олена Винокурова.

Відео дня

NewСхід

Жителі сходу України здобувають ІТ-освіту під час війни

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Жителі сходу України продовжують навчання за проєктом «IT nation 2.0», який реалізується Глобальним договором в Україні. 

Про це ШоТам розповіли організатори проєкту.

Навчання розпочалося у січні, на нього зареєструвалося понад 1700 учасників. Серед них майже однакова кількість жінок та чоловіків, а ще відсутні вікові стереотипи про ІТ – найстаршому учаснику 72 роки. 

Учасники могли обрати один з напрямків у IT:

  • Frontend Base (веброзробник);
  • Frontend Advanced (просунутий фронтенд розробник);
  • QA Manual (ручне тестування програмного забезпечення);
  • QA Automation (автоматизоване тестування програмного забезпечення).

Водночас поряд з навчанням на платформі Powercode Academy слухачі беруть участь у вебінарах від ІТ-фахівців, які прокачують соціальні й професійні навички учасників. Усі курси безкоштовні.

«Ми запитали учасників, чи готові вони продовжувати навчання. 68% опитаних вирішили повернутися до курсів. Зараз ми публікуємо корисні матеріали у соціальних мережах, беремо інтерв’ю у фахівців, які працюють в IT, даємо поради з працевлаштування», — розповіла генеральна директорка Глобального договору в Україні Тетяна Сахарук.

Учасники проєкту долучаються також до IT-волонтерства та підтримують країну на кіберфронті. Так допомагають наблизити перемогу України, а ще отримують перший досвід і навички у сфері IT. 

«Наша мета – надати учасникам  якісні знання й навички, які допоможуть їм реалізуватися в сфері IT, забезпечити себе та свої родини гідним майбутнім. Попереду у нас заплановані додаткові міні-курси з основ кібербезпеки, програмування Python та англійської мови для IT. Сьогодні ці напрямки актуальні, нададуть нашим випускникам додаткову конкурентну перевагу на ринку праці. Також ми готуємо до запуску неформальну жіночу спільноту “Woman in IT club” та фінальний кемп», – сказала керівниця проєкту Оксана Кавтиш. 

Понад 100 учасників проєкту завершили обрані курси та отримали сертифікати, понад 70 з них почали освоєння другого курсу на навчальній платформі. Вони вже шукають роботу, стажування чи продовжують самоосвіту та впевнено входять в екосистему ІТ України. 

Нагадаємо, благодійний фонд «Запорука» запустив гарячу лінію безкоштовної цілодобової психологічної підтримки для українців в умовах війни.

Також ми повідомляли, що громадська організація «GoLocal» запускає проєкт з допомоги у переміщенні українських підприємств, які постраждали або вимушені були зупинити діяльність через вторгнення військ Росії на територію України.

Фото: varosh.com.ua

Відео дня
Читати далі

NewСхід

На Луганщині українські бійці захопили трофейний БРДМ і взяли в полон окупанта

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Луганщині зведений загін прикордонників та бійців Збройних Сил України вигнав загарбників з околиці одного з український міст.

Прои це повідомили на фейсбук-сторінці Державної прикордонної служби України.

Відомо, що захисники України знищили кілька одиниць ворожої бронетехніки, також в окупантів є втрати в живій силі.

В результаті бою українські бійці захопили трофейний БРДМ та взяли в полон одного окупанта.

Читайте також17 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців

Наголошується, що прикордонники, разом з військовослужбовцями ЗСУ, НГУ та іншими захисниками України продовжують боронити нашу землю, наочно демонструючи ворогу давню істину: хто до нас з мечем прийде, від меча і поляже.

Нагадаємо, на Донеччині ЗСУ успішно відбили наступ окупантів, ворог зазнав втрат.

Фото: facebook.com/DPSUkraine.

Відео дня
Читати далі

NewСхід

На Донеччині створили новий ландшафтний заказник «Новотроїцький»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Донеччині з метою збереження цінних та типових природних комплексів створили новий ландшафтний заказник місцевого значення «Новотроїцький».

Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної держадміністрації.

«Новотроїцький» створили на території Ольгинської селищної територіальної громади Волноваського району. Його площа — 140,0 га.

Території включають відновлюваний степ на колишніх землях відвалу відпрацьованого доломітного та вапнякового кар’єрів з частково відновленою степовою та деревною рослинністю.

На цих територіях зростають 2 види рослин, які занесені до Червоної книги України: ковили волосиста та Лессінга.

Тут зустрічаються види тварин, занесені до Червоної книги України: поліксена, ксилокопа звичайна, лунь польовий.

Читайте також: «Росіяни привласнили цю техніку». Як ветеранка створила бізнес, що відроджує стародавню українську традицію вибійки

Одним із завдань заказника є дослідження стану відновлення природного рослинного покриву ділянки, на якій після відпрацювання кар’єру відбувається поступова природна ренатуралізація рослинного покриву. Наголошується, що створений заказник представляє наукову цінність в якості моделі відтворення природного фітоценозу.

Нагадаємо, в Україні створять нові національні природні парки на Черкащині, Рівненщині та Одещині.

Фото: v-variant.com.ua.

Відео дня
Читати далі