Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
11 1 11 1

NewСхід

Бізнес під час війни: родина із Сєвєродонецька шиє тенти і намети

Опубліковано

13.04.2019

Почати бізнес з нуля і за короткий період вийти на рівень державних закупівель – реально.

Історія родини підприємців Олени та Олексія Винокурових із Сєвєродонецька унікальна тим, що вони, втративши все з початком війни, не просто не опустили руки, навпаки – запустили паралельно три бізнес-напрямки. Навчене гірким досвідом, подружжя не складає “всі бізнес-яйця в один кошик”. Мають два цехи: одному шиють одяг, а в іншому роблять тенти і намети із ПВХ (полівінілхлорид). На цьому вони не зупинилися – відкрили дитячу перукарню та займаються соціальними проектами у місті.

Читайте також: В Ужгороді роблять парфуми не гірші за Chanel

Як правильно обрана стратегія допоможе вибратися із будь-якої фінансової ями – про це у нашому матеріалі.


Олена та Олексій Винокурові – власники швейного бізнесу в Сєвєродонецьку

Виробництво Винокурових – єдине в області

До війни подружжя працювало у банківській сфері. Надавали послуги з кредитування та страхування. Мали 20 таких спеціалізованих точок по Сєвєродонецьку. У їхньому штаті працювало 30 співробітників. Олена закінчили інститут за напрямом економіки підприємств. Близько п’яти років вона працювала начальницею кредитного відділу. Її чоловік Олексій – за освітою фінансист і програміст. Проте зараз вони працюють разом у родинному бізнесі.

“Усі справи ведемо спільно з чоловіком”

У 2014 році підприємці почали перші кроки у такому бізнесі, зареєстрували свою торгову марку “Спецтент”. Але війна внесла свої корективи у плани.

Виготовляють спеціалізовані тенти і намети із ПВХ (полівінілхлорид) . Цей матеріал неможливо зшити стандартними методами, його доводиться паяти

“Після початку військових дій, ми з родиною виїхали із Сєвєродонецька, – згадує підприємиця Олена Винокурова. – Два з половиною роки жили у Харкові. Потім повернулися до рідного міста. Довго думали, чим зайнятися. Моя сестра працювала менеджером в іншому місті, у компанії зі схожим підприємством. Проаналізували, що після військових дій ніхто у місті таким бізнесом не зайнявся. Та й досі немає жодного такого ж виробника в Луганській області”.

На останні заощадження родина купила промислові швейні машинки. Потихеньку почали розвивати цей напрям.

Читайте також: Швидкі гроші: ТОП-10 ідей для “швидкого” бізнесу

З часом зрозуміли, що шити можна не лише парасолі і намети. Виробництво поділили на два напрямки шиють одяг: кофти, плаття. За другим напрямом шиють предмети із більш важких тканин, таких як брезент. Це можуть бути спеціальні сумки, інкасаторські мішки, чохли, шатра, парасолі, намети і тенти на машини.

“У нас сімейний бізнес. Усі справи ведемо спільно з чоловіком. Активно працюємо із системою державних закупівель Prozorro. Беремо участь у різних тендерах. Працюємо з військовими частинами. Шиємо для них спеціальні тенти на причепи та виконуємо інші замовлення”, – розповіла Олена.

Від пивних тентів до замовлень Міноборони

Велике державне замовлення подружжя виконувало для Міністерства оборони, на суму 500 тисяч гривень. Для військових робили спеціальні намети, у яких комбінували спеціальну тканину з ПВХ.

“Пошив тентів-палаток – це класно, але дуже виражена сезонність. Взимку простоюємо, немає замовлень. Навіть якщо співпрацювати з Prozorro – під кінець року всі бюджети витрачені, на початок року їх ще не сформували. І так виходить, що чотири місяці на рік ми випадаємо з роботи. Тому і запустили ще один напрям на швейному виробництві – пошив одягу”, – каже бізнес-леді.

Зі своєю продукцією родина бере участь у програмі державних закупівель Prozorro. Так їм вдалося отримати велике замовлення від Міністерства оборони

Родинний бізнес Винокурових почався із запуску цеху ПВХ. На нього подружжя, окрім власних грошей, отримало допомогу грантової програми – 220 тисяч гривень, на які закупили основне обладнання.

Читайте також: Суперфуди у райцентрі: як родина переселенців виготовляє еко-чіпси

“Щоб запустити з нуля цех ПВХ потрібно близько 400-500 тисяч гривень. Це на покупку необхідного обладнання і мінімального набору тканин”, – каже Олена.

Спеціальні паяльні машини для тканин коштують шалених грошей. Наприклад, одна машинка-автомат обійдеться в $15 тисяч.

Вартість цін наметів стартує від 1,2 тис до 3,5 тис гривень. Усе залежить від каркаса і використаних матеріалів. На шатро діапазон цін від 2,5 тисяч до 7,5 тисяч. Це також залежить від розміру та металу, використаного під каркас може бути український або китайський.

Ціна парасоль розміром 4х4 метри становить 6 тисяч гривень. Решта – за індивідуальними замовленнями. Якщо це інкасаторські мішки, ціна починається із 50 гривень. Спеціальні сумки із цупкої тканини – від 300 грн.

Для закупівлі спеціалізованого обладнання в цех ПВХ довелося витратити понад 400 тисяч гривень

Матеріали купують в українських постачальників із Харкова та Одеси. Під цех ПВХ підприємці орендують приміщення, розміром 120 м². Там працює 3-4 людини, в залежності від кількості замовлень.

Свою спец продукцію реалізують в інтернеті. Зазвичай шатра замовляють люди, які їздять на виставки, або торгують на базарі. Накриття також беруть івент-агенції, які організовують різні вуличні заходи.

“Сарафанне радіо” як стратегія в маркетингу

Близько трьох років родина займається пошиттям одягу. Щоб запустити такий цех – треба близько 600 тисяч гривень. Кошти підприємці витратили на обладнання і найм працівників.

У швейному цеху виготовляють одяг. Тут працює від 10 до 15 людей, в залежності від кількості замовлень

“Швейний цех ми запустили і розвивали повністю власним коштом. Цей бізнес ведемо вже 2,5 роки. Спочатку мали дві спецмашинки. Тепер в цеху стоїть до 20 одиниць техніки. Поки фінансово скрутно, бо недостатньо коштів для всіх необхідних закупівель. Надходить мало замовлень і тому немає тих доходів, на які розраховували”, – поділилася Олена.

Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Із обладнання бізнесмени спочатку купили машинку, яка коштує 40 тисяч гривень. Цього року придбали ще й спеціальний прес для одягу, вартістю 140 тисяч грн.

“Ми прагнемо того, щоб усе обладнання було нове і високотехнологічне, щоб швачка витрачала менше часу на обрізки чи інші речі. Вартість однієї нової машини стартує від 17 тисяч гривень. Зараз у нашому технічному парку понад 20 одиниць”, – каже Олена.

Під швейне виробництво одягу орендують цех, розміром 200 м². Там працює 10-15 людей, в залежності від замовлень. Деякі товари реалізують через сторінку соцмережі, частину продукцію збувають через підприємців, які працюють на базарах. Закордон поки не продають, але рухаються в цьому напрямку.

Речі, виготовлені в Сєвєродонецьку, можна придбати на власному сайті бренду

“Маємо власний сайт бренду, і кілька дилерів, які займаються розповсюдженням нашої продукції. Найбільше продукції вдається збувати завдяки “сарафанному радіо”, – каже Олена. Щомісяця вдається продати 500-900 одиниць одягу.

Перукарня – третє яйце в бізнескошику

Нині подружжя активно співпрацює з дитячими будинками, школами, садочками свого міста. На виробництві робили тенти-грибочки для дитячих майданчиків. Крім виробництва, два роки тому ще й відкрили дитячу перукарню. Олена каже, що сама стригти не може, але там працює двоє перукарок та дві адміністраторки.

Читайте також: Вишиванка з Краматорська: як на Донеччині створюють іменний національний одяг

“Для маленької дитини постригтися – це стрес. Наша перукарня повністю адаптована під маленьких клієнтів: є крісла-машинки, організований дитячий куточок з іграшками, і навіть маємо живого кролика. Якщо хтось із малечі починає плакати і каверзувати – перукарки та адміністраторка намагаються забавити його. Там же ми проводимо безкоштовні майстер-класи по дитячих стрижках”, – розповіла про ініціативу підприємиця.

Підприємець мусить знати свій бізнес від А до Я

“Мій робочий день починається о пів на шосту. Відкриваєш очі – думаєш про роботу, – сміється Олена. – В цехах я вже з сьомої ранку, приходжу раніше, ніж співробітники. Проводимо коротку планірку вранці, плануємо день. Працюємо. Ввечері з чоловіком забираємо додому дитину, і там ще працюємо із замовленнями до 20-ї години”.

Олена мріє про те, щоб більше часу проводити з родиною. Адже з чоловіком весь час вони проводять на роботі.

Робочий день бізнес-леді Олени Винокурової починається о пів на шосту. Їй доводиться бути ефективним таймменеджером, щоб встигати працювати на виробництвах та проводити час з родиною

“У нас шестирічна дитина, яка через специфіку нашого бізнесу і зайнятість батьків – рано стала самостійною. Крім бізнесу ще хочеться займатися соціальними проектами. Хочеться випірнути з роботи і подивитися на результати збоку. Поки на це немає часу”, – каже Олена.

“Із вагомих проблем зараз – кваліфікований персонал, який складно знайти у нашій області. Більшість – виїхали. Важко знайти спеціаліста-технолога, який вів би цей напрям, тому ми багато часу проводимо самі на виробництві”, – розповіла підприємиця.

На своєму прикладі Олена доводить, що класний спеціаліст на виробництві, який зацікавлений у розвитку – головна складова успіху. Робота з персоналом – важлива частина ведення власної справи.

“У нас було так, що знайшли класного технолога на виробництво, але в один момент він розвернувся і пішов, грюкнувши дверима. Тепер шукаємо нову людину, весь шлях від пошуку і до навчань – проходимо знову”, – каже Олена.

На цьому світ не зупинився. Підприємці з оптимізмом дивляться у майбутнє та намагаються розвиватися. Нині усі зароблені гроші вкладають у виробництво і розширюються. Нещодавно взяли в оренду ще один додатковий цех, який обладнають під швейне виробництво. Його потрібно наповнити обладнанням.

Читайте також: Як шахтар став барбером. Історія першого у Покровську барбершопу

“Буде більше людей – зможемо виконувати більше замовлень. Поки не беремось за великі замовлення, бо ми технічно не справимось з ним у короткий термін. Паралельно шукаємо додаткове фінансування. Якщо його не вдасться знайти – все одно досягнемо своєї цілі, але на це піде більше часу”, – каже налаштована на перемогу Олена.

Олена Винокурова радить підприємцям-початківцям пропустити бізнес-ідею через себе, щоб потім бути готовим до будь-яких викликів

Тим хто починає власну справу, Олена радить спочатку все проаналізувати у тій сфері, де хочете розвиватися.

“Ідею потрібно через себе пропустити, на скільки Ви готові вести справу чи ні. І не варто лякатися, якщо щось одразу піде не так, як заплановано. Ринок усе відкоригує. Але не забувайте, що бізнесмен відповідає за свій бізнес, тому він має знати весь процес виробництва від початку і до кінця. А не покладатися тільки на спеціалістів довкола”, – радить Олена Винокурова.

NewСхід

На Донбасі запустили кредитну програму для фермерів і турбізнесу

Опубліковано

Малі та середні виробники Луганської, Донецької та Запорізької областей у галузі сільського господарства, бджільництва, овочівництва та туризму можуть отримати фінансування від кредитних спілок.

Про це повідомили у пресслужбі Луганської обласної військово-цивільної адміністрації.

Зазначається, що українська об’єднана кредитна спілка розпочала співпрацю з проєктом USAID «Економічна підтримка Східної України» у рамках гранту «Доступні кредити», що триватиме до 31 грудня 2020 року.

Відомо, що через мережу локальних кредитних спілок – членів УОКС (Всеукраїнської Асоціації кредитних спілок) у цих регіонах фізичні особи зможуть отримати доступні мікро кредити у розмірі не більш як 100 тис. гривень під 15% річних.

Читайте такожЗапустили сервіс на карантині за два дні. Як працює доставка алкогольних коктейлів Bodler

У Луганській області кредитування надаватиметься через локальні кредитні спілки регіону:

  • Кредитна спілка «Фермер», м. Старобільськ, вул. Центральна 42/3, тел. (06461) 22597, (050) 2190976, (099) 3509223, керівник – Малютіна Надія Василівна;
  • Кредитна спілка «Мілове-кредит», смт Мілове, вул. Дружби Народів, 113, тел. (06465) 22131, керівник – Медведєв Олег Анатолійович, офіційний сайт.

Докладнішу інформацію про кредитування можна дізнатися за посиланням.

Читайте такожПродав квартиру, щоб відкрити кабінет. Як працює медреформа на Тернопільщині

Нагадаємо, Дніпропетровщина отримає 50 млн євро кредиту на капремонт доріг.

Окрім того, Суми отримають кредит на оновлення транспорту.

Як ми повідомляли раніше, українським підприємцям видали 24 млн грн за програмою “Доступні кредити”.

Головне фото: unian.net.

Читати далі

NewСхід

«Нафтогаз» побудує сонячні станції для шкіл, дитсадків та лікарень на 100 млн грн

Опубліковано

На території громад Донецької та Луганської областей, розташованих поблизу контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ), встановлять малі сонячні електростанції на дахах шкіл, дитсадків та лікарень.

Про це пише Еcotown.

Відомо, що йдеться про проект благодійної програми з підвищення енергетичної безпеки на підконтрольних територіях. 

Зазначається, що йдеться про можливість реалізації соціальної благодійної програми з установки малих сонячних електростанцій на дахах будівель і споруд, а також облаштування на базі фотоелектричних модулів освітлення пішохідних переходів і місць загального користування на території громад населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення.

Читайте також: Сонячна черепиця замість звичайної. Як український винахідник конкурує з Tesla

Повідомляється, що благодійні кошти на загальну суму до 100 млн гривень виділять власникам цих об’єктів і споруд АТ «НАК «Нафтогаз» України» або його афілійованими підприємствами.

«Йдеться про соціально-благодійну програму з підвищення енергетичної безпеки. Ця програма дозволить створювати малі сонячні електростанції в школах, лікарнях, дитячих садках та іншій соціальній інфраструктурі», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, «Нафтогаз» будує сонячні станції у двох областях.

Як ми повідомляли раніше, «Нафтогаз» відкрив станцію зарядки електромобілів у Києві.

Головне фото: ecotown.com.ua.

Читати далі

NewСхід

На Донеччині з’явиться Музей російсько-української війни

Опубліковано

На Донеччині просто неба відкриють «Музей російсько-української війни». Як повідомили в облдержадміністрації, проєкт може бути реалізований в одному з передмість міста Слов’янськ, де у 2014 році розгорнулись запеклі бої сил Антитерористичної операції проти незаконних збройних формувань. 

Яким буде музей?

Наразі для розміщення музею під відкритим небом пропонують декілька локацій – це гора Карачун та декілька локацій у селищі Семенівка поблизу Слов’янська. 

“Ці місця дуже знакові і самі несуть в собі частинку історії. Наразі головне завдання – визначити таку ділянку, яка відповідатиме розмірам та інфраструктурою, достатньою для повноцінного функціонування об’єкту”, – зазначила в.о. начальника управління культури та туризму Донецької ОДА Аліна Певна.

Приблизна площа музею складатиме 2 гектари.

Етапи реалізації

Реалізація проєкту проходитиме у три основні етапи – від глобального обговорення концепції музею та розробки землевпорядної документації до наповнення експозицій та повноцінного функціонування. Орієнтовний термін повної реалізації проєкту – 2022 рік.

Читайте також: У Львові боєць “Айдару” відкрив приватний військовий музей “Штурм” (ФОТО)

«Сьогодні фактично було перше обговорення цього великого проєкту, така собі презентація його концепції. Після обговорень ми разом з експертами-музейниками оглянемо запропоновані локації та внесемо пропозиції. Ми також звертаємось до громадськості – направляйте листи до управління культури з пропозиціями щодо місця розташування музею, його концепції та ідеології. Розробка концепції має стати спільною справою обласної влади та громадянського суспільства», – заявила заступник голови Донецької ОДА Юлія Костюніна.

У першому громадському обговоренні проєкту «Музей російсько-української війни» окрім представників обласної влади взяли участь представники музеїв, громадських організацій керівництва ООС, ветерани та громадські активісти.

Фото: dn.gov.ua

Читати далі

NewСхід

У Маріуполі з’явиться найбільший у світі храм, розписаний “петриківкою”

Опубліковано

У Маріуполі храм Православної церкви України розписують «петриківкою». Про це повідомляє ІА «Вчасно».

Як зазначається, храм святого Петра Могили і собору Успіння пресвятої Богородиці Православної Церкви України покривають новими блакитними візерунками традиційного українського розпису. Це буде перший у світі храм таких розмірів, розписаний «петриківкою».

У чому особливість храму?

Ініціатором втілення проєкту став небайдужий місцевий житель Кирило Долімбаєв.

«В Україні існують храми, розписані „петриківкою“ зовні і всередині, але таких об’ємів ні в країні, ні в світі немає», — зазначає він.

Проєкт розпису — суто благодійний та громадянський. За менше ніж місяць Кирилу Долімбаєву за допомогою соціальних мереж вдалося зібрати необхідні кошти від понад 100 осіб. Окрім жителів України, кошти жертвували люди з США, Нової Зеландії, Великобританії, Австралії, Італії.

Будівельне риштовання безкоштовно надала одна маріупольська організація.

Розпис виконує львівська майстриня Ольга Черьомушкіна. Коли вона закінчить центральну фасадну частину, то зможе приступити до іншої сторони. У майбутньому храму хочуть додати підсвічування, щоб додавати акцентів на розпис вночі.

Замахнулись на рекорд

Закарбувати результати хочуть за допомогою Книги рекордів України, а у подальшому — Книги рекордів Гіннеса. Якщо вдасться зібрати необхідні кошти.

Також у дворі храму розмістять ковану статую Архангела Михаїла. Робитиме її майстер із Чернівців.

«Це буде перша кована статуя Архангела Михаїла такого розміру. У нас в 15 кілометрах від міста війна. Архангел Михаїл — це верховний янгол у православних, і він покровитель воїнів. Статуя буде оберегом не тільки для Маріуполя і Донецької області, а й усієї України», — зазначає Кирило Долімбаєв.

Чоловік підкреслює, що обидва проєкти він має на меті перевести у культурну площину та зробити цей храм Православної Церкви України справжнім «місцем-магнітом».Слідкувати за перебігом проєктів та дізнатися, як можна допомогти в їх втіленні, можна ТУТ.

Фото: facebook.com/kirill.dolimbaev

Читати далі

NewСхід

Поблизу Сєвєродонецька з’явиться містечко для переселенців

Опубліковано

На Донбасі планують будівництво невеличкого містечка для переселенців поблизу Сєвєродонецька. Тут зведуть будиночки площею 70-80 квадратних метрів, повідомив  голова Луганської обласної державної адміністрації – керівник обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай.

Це амбіційний проєкт ОДА спільно з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Читайте також: В Україні дистанційно надаватимуть безкоштовну правову допомогу з фінансових питань

Як зазначається, ці новобудови будуть розраховані виключно на переселенців з тимчасово окупованих територій. За словами Сергія Гайдая, реалізація цього проєкту розпочнеться наступного року.

«Я постійно отримую безліч питань на тему ВПО. Найближчим часом ми отримаємо проєкт двох будинків на 45 квартир у Кремінній. Там повинні жити і люди з інвалідністю, і медпрацівники, і військовослужбовці, і внутрішньо переміщені особи, і діячі культури, а також освітяни. Я не хочу, щоби люди їхали з Луганщини, хочу, щоб фахівці залишались тут! Тому ми повинні зробити умови праці та побут цих людей комфортними», – додав голова облдержадміністрації.

Фото: rivne-city.com

Читати далі

NewСхід

На Донеччині побудують потужний елеватор

Опубліковано

У Сіверську Донецької області побудують потужний елеваторний комплекс, від якого громада розраховує отримати понад 1 млн грн на рік за оренду землі, до 120 млн грн інвестицій та нові робочі місця. 

Про це пише Вільне радіо.

Зазначається, що рішення про передачу ділянки землі в оренду ухвалили на сесії Сіверської міськради.  

Земельну ділянку площею 18 га під майже зруйнованим доломітним комбінатом отримало ТОВ “Ельвара” в оренду терміном на 7 років (з правом подальшого викупу). За землю підприємство має платити 3% від вартості ділянки. Оцінили територію в 41 млн грн. Тобто в бюджет очікують 1 млн 230 тис грн на рік. 

Що обіцяють будувати?

За даними, нині інвестор оформлює проєктно-кошторисну документацію на будівництво. 

“Планують, по-перше, там елеватор, другим етапом — мукомельне виробництво з випічки хлібобулочних виробів та згодом цех з виробництва тротуарної плитки. Перший етап (елеватор, —  ред.) планують закінчити у 2021 році. Він буде сучасний, на комп’ютерній основі. Тобто для будь-якого зерна, яке є у світі, можна задати програму і його зберігати”, — йдеться у повідомленні.

Читайте також: 15-річний хлопець став екологічним супергероєм Слов’янська (ВІДЕО)

На першому етапі в комплекс обіцяють вкласти 80-120 млн грн. 

“Він буде займатися прийманням зернових, сушінням, очищенням та відвантаженням залізничним транспортом в порт та на експорт. На першому етапі це буде 20-30 тис тон зберігання”, —  розповів представник інвесторів. 

В подальших планах — збільшення потужності до 100 тис тонн зерна, будівництво переробного підприємства та АТП для обслуговування зерновозів.

Окрім нових робочих місць на самому елеваторі, інвестор планує взяти на роботу водіїв вантажівок. Всього розраховують найняти 100-120 людей. 

“Буде створено на першому етапі близько 30 робочих місць для експлуатації цього елеватора. Також близько 30-40 водіїв, які будуть на вантажівках звозити зерно”,  —  розповів про плани співробітник ТОВ “Ельвара”.   

Читайте також: Як створюється електронна сцена Донбасу та як вона звучить, можна почути на проєкті На карантині з Plan B

Більше роботи мають отримати й сіверські залізничники.

“Вони планують таке обладнання, щоб при наявності замовлення за добу завантажити 54 вагони й одразу відправити. Вони самі замовляють тепловоз, всі вагони завантажують, і він пішов. Хочуть створити й залізничний цех, придбати невеликий китайський тепловоз, який буде підтягувати вагони на навантаження та назад. Тобто у них такі величезні плани”,  — йдеться у повідомленні.    

Зазначимо, нове велике підприємство для Сіверська необхідне. Адже в громаді робочі місця є хіба що для бюджетників, і то не завжди. А от наповнювати бюджет майже нікому. Це основний аргумент.

Читайте також: У прифронтові селища Донбасу передадуть 75 електровелосипедів

Нагадаємо, на Донеччині капітально відремонтують дитячу лікарню.

Як ми повідомляли раніше, на Донеччині капітально відремонтують дитячу лікарню.

Усі фото: freeradio.com.ua.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.