Суспільство
Фахівці з 15 країн проконсультують соціально-культурні проєкти на фестивалі Plan B
У Харкові 10 – 12 квітня відбудеться фестиваль соціальних інновацій та нової музики Plan B.
Чим особливий фестиваль?
Триденна подія об’єднає креативних та соціальних підприємців, IT-ентузіастів, змінотворців, культурних активістів та організаторів. 9 – 10 квітня, у рамках фестивалю інноватори прокачають свої ідеї на воркшопі Idea Boot Camp, а 5 найкращих команд презентуватимуть свої проєкти на денній сцені Plan B.
Четвертий рік поспіль фестиваль відбувається у форматі освітньої програми, гейм хакатонів, виставок, концертів та вечірок від українських і закордонних музикантів. Головною метою є розвиток мережі зв’язків між соціальними інноваторами різних країн, міжнаціональний нетворкінг, популяризація підприємництва, альтернативної освіти та нової музики. Основними темами Plan B є активізм, урбанізм, соціальний бізнес, комунікації, культура та мистецтво, права людини, медіа, технології та мейкерство.
Читайте також: Замість гірськолижних курортів. Сім українських фестивалів, на які треба їхати в лютому
Яка освітня частина?
Освітня частина фестивалю стартує 9 квітня з дводенного воркшопу Idea Boot Camp, який організатори проводять задля розвитку інновативних соціальних проєктів. Учасники прокачаються в менеджменті, знайдуть ефективну бізнес-модель, сформують актуальний концепт, потренуються у масштабуванні та отримують консультації від експертів.
Розробляти соціально значущі проєкти допоможуть експерти з України, Нідерландів, Зімбабве, Сербії, США, Німеччини, Австрії і не тільки. Запрошені ментори мають експертизу в музиці, мистецтві, з правозахисного руху та політичних кампаній, у менеджменті культури та організації фестивалів, в урбаністиці та екології, з управління громадськими ініціативами та волонтерського руху, соціальних інновацій й технологій тощо. Учасники матимуть доступ до 20 експертів у релевантних галузях.
Проєкти проконсультують фахівці з 15 країн світу, серед яких: арт-кураторка Фемке Деккер з Нідерландів, правозахисник Макдональд Леваніка з Зімбабве, менеджер культури Урош Раденковіч з Сербії, команда урбаністичної платформи MetaLab з Івано-Франківська, активіст й освітянин Юрко Дідула зі Львова, соціальний підприємець Лоай Малахме з Йорданії, менеджерка громадських організацій Весна Байшанскі-Агіч з Боснії і Герцеговини, продюсер та діджей Мартін Якобсен з США й Данії.
До 1 березня оголошено open call, заявку можна подавати з будь-якого регіону країни: https://bit.ly/idea_boot_camp_planB. Ідея має бути креативною, інноваційною, корисною для спільноти. Перевагу надають учасникам, що мають спрацьовану команду з 2–5 активістів. Організатори покривають витрати на дорогу, харчування та проживання під час Idea Boot Camp та ще двох днів фестивалю.
Організатором Plan B є культурна агенція Ɐ, Харків. Фестиваль втілюється за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Всі питання з організаційних моментів: ibc@planbfest.com
Сторінка Idea Boot Camp: https://bit.ly/2umFzWV
Сторінка Plan B: https://www.facebook.com/plan2bfest/
Щодо надання інформації, медіа-партнерства, спецпроєктів та інтерв’ю, акредитації: Тома Лазаренко, tamara.lazarenko@gmail.com, +38(093)298 73 63.
Суспільство
Дизайнерський ремонт сторічної хатини, догляд за десятком кіз та овець, велика ферма й підкорення тіктоку своєю креативністю — ці жінки доводять, що в маленьких селах чи навіть на віддалених хуторах можна займатися улюбленою справою, зробляти й об’єднувати навкола себе у власних блогах тисячі читачів.
ШоТам розповідає про чотирьох блогерок, які переїхали з міста в село, показують його естетику та руйнують стереотипи.
Юля з хутора та її кози й вівці
Юлія Малекс, яка відома в соцмережах як «Юля з хутора», переїхала з чоловіком зі Львова на віддалений хутір 6 років тому. Перші кілька років жінка щодня їздила на роботу до Львова, але під час пандемії вирішила, що більше повертатися працювати в місто не хоче. Тепер її робота — це сам хутір: баран Джонсонюк, овечки Фібі та Брі, понад десяток кіз та овець, а ще кури, що живуть у казковому курнику, кіт і 2 собаки. Часом також можна побачити дикого лиса, який може наблизитися до хутора Юлі.
А ще жінка готує для підписників масло гхі та сир і веде власний блог, який читають майже 35 000 людей. Поки її чоловік у складі ППО тримає українське небо, Юлія тримає хутір, а ще — ресурс своїх читачів, які надихаються працьовитістю та силою волі блогерки.
«Я вважаю, що якщо людина успішна, самодостатня, вміє заробляти, то все одно, де вона живе: в лісі, селі чи на хуторі. Організувати своє життя на своїй землі та жити, як хочеш — це те, що дорогого вартує», — каже Юлія Малекс.
Читайте більше: «Я Юля, пасу кози та вівці, і це – кайф!». Вона переїхала з міста на хутір, щоб руйнувати стереотипи про село
Фермерка Юля з Полтавщини та букети з сухоцвітів
Про життя в селі на Полтавщині та власне фермерське господарство Юлії Пархомець тепер знають понад 220 000 читачів, які слідкують за жінкою в Instagram. Колись копірайтерка Юлія та її чоловік дуже мріяли жити у власному будинку в селі. Їхню мрію про переїзд на природу здійснив син, який народився в подружжя 5 років тому.
Тепер маленький Льова є частим героєм історій у власному блозі Юлії. А ще — теплиця, поля з сухоцвітами та різні смаколики: в’ялені томати, варення чи шампанське з чорнобривців.
«Якщо є погані новини, то вони збивають з пантелику, але мені варто просто піти в поле вирвати бурʼян, і вже на душі легше. Життя в селі — це терапія для мене. Іноді ми піддаємося поглядам інших людей, які часто кажуть, що з села треба їхати, бо тут немає перспектив для молоді. Але я спробувала, не побоялась, і від того мені дуже радісно», — розповідає Юлія Пархомець.
Читайте більше: «Люди кажуть, що в селі немає перспектив. Але я спробувала»: як копірайтерка стала фермеркою та веде блог про сільське життя
Наталі з Харківщини та її дизайнерський ремонт в покинутій хаті на хуторі
Власний блог Наталі Ал Баз створила в перші дні повномасштабної війни, аби повідомляти про життя в окупації та виїзд з рідного дому на Харківщині. Зараз його читають понад 56 000 людей. Свій прихисток разом з чоловіком та маленькою донечкою Наталі знайшла за 100 кілометрів від рідного будинку — ним стала старенька сторічна хатина на покинутому хуторі.
Разом з чоловіком Наталі перетворила стару хату на картинки з Pinterest з дизайнерським ремонтом! Більшість речей — бюджетні: широке двоспальне ліжко зі старих дверей, дзеркало та декоративна стіна, яку облаштували лише за 100 гривень. Тепер блогерка облаштовує подвір’я, майструє тин біля хати, а також навчає охочих редизайну. Жінка веде телеграм-канал «Створюй своїми руками» та ютуб-канал «Естетика хутора».
«Я відчуваю у своїй діяльності місію надихати людей. Можна втратити дім, майно, але залишитися собою та знайти сили побудувати своє життя навіть на покинутому хуторі. Сміття можна прибрати, стіни побілити — створити затишок своїми руками», — ділиться Наталі.
Читайте більше: Перетворили закинутий хутір на картинку з Pinterest: історія подружжя, яке зробило «дизайнерський ремонт» у сторічній хатині
Софія Крупа та її «робота в тіктоках» на Тернопільщині
Креативні тіктоки Софії та її чоловіка Андрія заполонили соцмережі, адже подружжя співпрацює з відомими українськими брендами та робить для них оригінальну та якісну рекламу. А займаються вони цим у невеликому селі на Тернопільщині, куди переїхали з Києва кілька років тому.
Крім зйомок, Софія виховує двох дітей та чекає на третю, а ще розповідає про «сучасне життя в селі без городів і з роботою в тіктоках» для понад 65 000 своїх підписників у власному блозі.
«Мене надихають оті всі кадри: стара цегла, дрова, звуки — це все для мене дуже гарно і є для мене естетикою. Взагалі не місце визначає, яким ти маєш бути. Можна жити в селі та бути ким завгодно й робити що завгодно», — пише Софія у своїх соцмережах.
Усі фото в матеріалі з соцмереж героїнь.
«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм
«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...