Суспільство
Історія легендарної зв’язкової УПА на псевдо Квітка (ВІДЕО)
Домніка-Ольга Гришин-Грищук — легендарна зв’язкова УПА на псевдо Квітка. Попри тортури вона не зреклася своїх поглядів. Історію мужньої жінки розповідає ШоТам.
За прагнення незалежності України совєти її били, ґвалтували та кинули за ґрати. А вона не здалася. І на суді заявила: «Хочу жити в Україні, а не в СРСР».
«Что ти хотєла?», – А я кажу: «Хотіла України»
Її прирекли на муки за любов до України. Але вона вистояла! Сьогодні їй 101 рік.
Присягу на вірність Україні Домніка склала у 18 років. Саме тоді вона стала зв‘язковою УПА. Під час совєцької та румунської окупацій вона вела партизанську боротьбу: збирала інформацію, розклеювала агітаційні листівки, таємно носила повстанцям їжу та ліки.
«Медичні бинти, медикаменти… Усе для хлопців треба було підготувати. Інформацію, потім і харчування. Було багато завдань», — Ольга-Домніка Гришин-Грищук, зв’язкова УПА.
І одного разу хтось на неї доніс у КДБ, та Домніка категорично все заперечувала. Аби змусити Квітку до співпраці, її жорстоко били, закривали в карцері, принижували.
Пів року допитів і тортур не дали результату, тоді Домніку віддали під суд. Її заслали в Сибір: Домніка бачила, як від побиття, холоду та голоду навколо помирали люди.
Дивіться відео: 99-річний сотенний УПА отримав звання Героя України
За ґрати кинули і її батька, свідомого українця. 10 років Квітка відбула на каторзі, а після смерті Сталіна її відправили на поселення до Тайшета.
Там Домніка зустріла свого майбутнього чоловіка Івана, який витягне її із заслання. Після повернення до України вони разом перебралися до рідного села Домніки Стрілецького Кута.
Трохи раніше звільнився і її батько. Маючи за плечима ув’язнення, роботу знайти було важко, та все ж удалося. До пенсії Домніка працювала медсестрою в санаторії.
Попри поважний вік і роки знущань, вона не втрачає сили духу.
«Яка б не була небезпека, але треба мати свою думку і ніколи не піддаватися на зраду», — Ольга-Домніка Гришин-Грищук, зв’язкова УПА.
Домніка написала спогади про своє перебування в таборах, і невдовзі рідні планують видати її рукопис. Квітка вірить, що побачить велику Перемогу України над російською темрявою.
Нагадаємо, у Хмельницькому відкрили музей-тир, стилізований під повстанську криївку.
Також ШоТам розповідав, як переселенка відновлює 100-літній будинок зв’язкової УПА на Прикарпатті.
Суспільство
Суспільство
Команда Food Train приготувала святкові обіди для жителів Харківщини Під час свят особливо важливо підклуватися про тих, хто поряд. Саме тому команда потягу-кухні Укрзалізниці – Food Train – приготувала близько 4300 великодніх обідів для мешканців Харківщини.
Про це повідомляє Міністерство відновлення України.
“Цього разу Food Train привіз до Харкова ще й 2300 власноруч спечених та прикрашених Великодніх пасок. Ними пригощали місцевих мешканців, серед яких – внутрішньо переміщені особи, багатодітні родини, пенсіонери, жителі знеструмлених будинків, пацієнтинти психіатричної для лікарні та будинку літніх людей. Прояв турботи одне про одного дозволяє українцям не втрачати віру та триматися попри складні часи”, – повідомили у Мінвідновленні.
Читайте також: Google запускає додаткову програму грантів для українських стартапів на 10 мільйонів гривень
Закупівля продуктів для поїзда-кухні фінансується нашими партнерами – Фондом Говарда Баффета – The Howard G. Buffett Foundation.
Нагадаємо, уряд запропонував виробникам дронів пільгові гранти.
Фото: Міністерство відновлення України
Суспільство
Воїн з Одеси віддав життя за Україну, але продовжує робити рідну землю красивішою навіть після загибелі… Ця сумна й водночас зворушлива та надихаюча історія про військового Бориса Айзенберга, , який усе своє життя займався озелененням рідного міста й країни. Разом з родиною він заснував власний розсадник, де вирощував понад 300 видів рослин. І зараз, коли Бориса не стало, справу продовжує його батько, а сакури та клени, які в пам’ять про героя саджають по всій Україні, радуватимуть українців і милуватимуть їхнє око. Детальніше у сюжеті ШоТам!
Після повномасштабного вторгнення Борис пішов на фронт добровольцем. Попри жахи війни він надихався природою і там: малював квіти та прикрашав ящики з боєприпасами. “Йде наступ – цвіте яблуня переможна….” – писав Борис під своїми фото з рослинами.
Читайте також: У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років
Так народилася ціла серія флори, яку українці побачили вже після загибелі захисника… Борис загинув 13 липня 2023 року поблизу села Біла Гора на Донеччині. Врятував пораненого побратима, наклавши йому турнікет, а сам потрапив під ворожий обстріл.
Після смерті Бориса його справу продовжив його батько, його також звати Борис. У родинному розсаднику він вирощує понад 400 рослин, які колись привіз його син. Груші, сливи, сакури, 18 кущів клену… Все цвіте у пам’ять про Бориса. А ще його сакури прикрашають Київську оперу, а клени ростуть на подвір’ї Одеського художнього музею.
Так справа Бориса продовжує жити й надихати українців дивовижним квітом.
Нагадаємо, у Мринській громаді відновили 155-річний ліцей-мазанку.