Ми були вражені, коли дізналися про долю поета, чий вірш ліг в основу нового хіта «Барабан». Він був талановитим, яскравим, зухвалим! І в 34 роки його вбили совєти…Його звали Ґео Шкурупій, і він був королем українського футуризму ХХ століття.
«Люди майбутнього, – писав Шкурупій, – всі будуть героями та нічого не боятимуться!».
Та він не боявся вже тоді – у час окупації України, революцій, воєн, терору та Голодомору. Справжнє імʼя поета – Георгій.
Біографія поета
Народився в 1903 в Бендерах, Молдова, тоді Бессарабська губернія. Коли йому було 10, родина перебралася до України, оселившись у Києві. Юнаком Георгій навчався на медика, однак розумів, що його життя – це творчість.
Познайомившись із письменником Валерʼяном Поліщуком, він пристав до літературної групи «Гроно». Георгій узяв псевдо «Ґео» – навмисно з гострою ґ, яку була тоді й у моді, і в опалі одночасно.
Початок творчого шляху
І вже в 19 років Гео Шкурупій видав свою першу збірку віршів. Він став на шлях футуризму – течії, яка ламала загальноприйняті мовні та поетично-мистецькі норми. Його вірші не залишали байдужими нікого: вони то захоплювали своєю пристрастю то змушували читачів червоніти від провокативності й відвертості автора.
Він міг писали так:
О, пречиста, свята Варваро, Поглянь на мене небом твоїх очей. Я тобі місяць скину на тротуари, А серце вже вирвав з грудей…
А міг і так:
Ціла армія одвислих цицьок і задниць приймає військовий парад…
Він сам нарік себе королем футуризму, і прихильники сприйняли його саме так. А той самий «Барабан печалі», рядки якого сьогодні лягли на музику, наробив галасу ще в XX ст. Збірка «Барабан» була лункою, гучною, запам’ятовувалася, дратувала й подобалася молоді.
Коли Ґео виступав, прихильники під сценою закликали: «Ґео, бий у барабан!». І він бив у свій барабан – епатажний і гучний! А ще творчість Шкурупія пронизана українським патріотизмом і революційною тематикою.
На всю Вкраїну червона троянда… Нащадкам не побачить краси руїн.
Боротьба за українське слово
Він прагнув наблизити українську літературу до західної, а на російських поетів оголошував «полювання».
«У мене безкінечне ласо дотепности, яким я виловлю вас, як буйволів», – писав він.
Поет кидав виклики Маяковському та Єсєніну. У москві його критикували й називали «царствєнно грубим» – росіян Шкурупій дуже дратував. Та Ґео продовжував перчити суспільство своїми гострими рядками аж до 1930 року.
Початок репресій
3 часом запал Шкурупія почав спадати, вірші все менше резонували. А в 1934 Гео заарештували. Його звинуватили в приналежності до «київської терористичної організації ОУН». Шкурупій категорично це заперечував, але совєти засудили його на 10 років таборів. Та цього більшовикам здалося замало.
Смертельний вирок
Сесія Ленінградського НКВС засудила до розстрілу 509 арештантів Соловецької тюрми. Серед них був і Ґео Шкурупій…
Короля українського футуризму вбили 8 грудня 1937. За 19 років, у 1956, за заявою його дружини, поета реабілітували посмертно. Та, вбивши одного з найяскравіших українських митців, совєти не змогли заглушити його барабан… Що продовжує бити й сьогодні – майже через століття.
Нагадаємо, що у світі та в Україні стартує місяць обізнаності про ментальне здоров’я: про що варто знати.
Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Володимир Кальчук зростав біля землі: працював удома, орав та засівав поле з батьком, а також допомагав тому на роботі в колгоспі. У молодості чоловік пробував жити в місті, але все ж повернувся в рідне село, аби далі працювати з землею.
Майже 40 років тому Володимир почав займатися землевпорядкуванням професійно, а зараз старається, аби кожен клаптик рідної Черняхівської громади приносив прибуток у бюджет:
«Земля має приносити користь, годувати людей, але для цього на ній потрібно наполегливо працювати».
Володимир Кальчук
начальник відділу земельних ресурсів та екології Черняхівської селищної територіальної громади
Змалку звик до роботи на землі
У наш час багато молоді хотіло виїхати до міста. Я також навчався в Києві, згодом пішов служити в армію, а після неї зрозумів, що місто — це не моє.
У 1985 році прийшов працювати зоотехніком у колгосп рідного села Ксаверівка. Радянська влада хотіла відучити людей бути господарями на своїй землі, але після розпаду СРСР селяни знову відчули себе вільними.
У 1992 році я став землевпорядником у Черняхівській сільській раді, а також займався власним полем.
Володимир Кальчук змалку привчений працювати на рідній землі. Фото: ШоТам
Тоді було складно, але ми купили пару коней і тримали корову. Коли збільшили свою територію, і коні вже не могли впоратися, придбали перший трактор, за допомогою якого обробляли землю.
З часом до сімейної справи долучився мій син, і ми разом вирощували сою, пшеницю та кукурудзу. А з 2020 року я працюю з землею вже в органах місцевого самоврядування.
Не покинув власну землю в тяжкі часи
Коли почалася повномасштабна війна, було дуже складно розпочати весняні польові роботи, адже ми шукали солярку, де тільки могли, хоча її не було навіть на заправках. Уже навіть не зважали на її вартість — головне було засіяти поля.
А ще в перші місяці вторгнення ми з сином щомісяця їздили в Польщу та привезли не одну машину гуманітарної допомоги в нашу громаду.
Дехто зі знайомих покинув землю, бо не знав, що буде далі. Але ми дуже вболівали за свою справу і, попри труднощі, продовжили обробляти поля. Цьогоріч урожай був набагато кращий за попередні роки, тому земля нам віддячила.
Володимир Кальчук вважає, що земля приносить людям користь, тому продовжував працювати навіть у складні часи. Фото: ШоТам
Ми з сім’єю вклали багато коштів і сил у цю роботу. Це важливо й для держави, адже ми вирощуємо продукти та поповнюємо бюджет, який уже витрачають на потреби людей.
Тепер усі дані про землю зібрали в єдиному реєстрі
У 2023 році Черняхівська сільська рада почала працювати з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА». Ми склали реєстр земельних ділянок, який значно полегшив нам роботу. Звісно, ми вели облік землі й раніше, але все це було дуже хаотично: записано на різних папірцях і в табличках, довго було збирати всі дані з сільських рад.
У нас була своя база, але не настільки досконала, щоб, відкривши таблицю, можна було побачити всю інформацію про земельні ділянки в громаді — орендну плату, договори оренди та процентні ставки, а також надходження до бюджету. Завдяки фахівцям Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» за три місяці ми нарешті заповнили єдиний реєстр комунальної власності в громаді.
Володимир Кальчук з командою зміг створити єдиний реєстр землі у громаді. Фото: ШоТам
Спершу ми не знали, як це правильно зробити, але юристи консультували нас з усіх питань і давали контакти громад, які вже створили такі реєстри, аби ми могли розпитати про їхній досвід.
Аби з кожного клаптика землі був прибуток у бюджеті
Завдяки реєстру ми можемо контролювати сплату за оренду землі. У нас у громаді навіть були орендарі, які не платили по два-три роки. Ми зверталися в податкову, але там довго вирішують такі питання, а за той час місцевий бюджет втрачає кошти.
Тепер ми змогли залучити майже 1,5 мільйона гривень від людей, які не сплачували орендну плату за землю. Це дуже великі гроші для нас, які підуть на зарплати та соціальні послуги для жителів громади. Також ми продовжили понад сотню договорів оренди на суму майже 4 мільйони та підписали 25 нових договорів.
Моя робота є важливою для громади, бо земля — це багатство України. Мені боляче дивитися на поля, які пустують чи заросли, які не використовуються за призначенням.
Я ж стараюся, аби з кожного клаптика землі йшли надходження в бюджет громади.
Автор ілюстрації — український художник й ілюстратор Кость Лавро. На ній зображений хлопчик, який пише лист до Святого Миколая.
Придбати поштовий набір можна у відділеннях Укрпошти, філателістичних крамницях і в поштовому маркеті за посиланням. Крім того, під час відкриття Різдвяної поштової резиденції відбулося спецпогашення марки.
Різдвяна поштова резиденція приймає листи дітей святому Миколаю до 25 грудня. Також можна отримати відповідь від святого Миколая.
Надсилати листи можна на відділення № 01001 у Києві за адресою вулиця Хрещатик, 22. Щоб лист не загубився, його потрібно зареєструвати за посиланням. Пропонують клеїти поштову марку «Лист Святому Миколаю». Діти, які надішлють цікаві листи, зможуть отримати подарунки.
Біля будівлі Київської міської державної адміністрації з’явилася нова 3D-конструкція «KYIV». На ній написані назви міст-побратимів столиці.
Про це повідомило Управління туризму та промоцій КМДА.
Символ вдячності та дружби
Київ має понад 70 міст-побратимів, які надають фінансову та гуманітарну допомогу, беруть участь у соціальних ініціативах та підтримують відновлення інфраструктури.
«Ця конструкція є символом дружби та взаємопідтримки. Її встановили на знак вдячності нашим партнерам за їхню допомогу та співпрацю», — зазначили в Управлінні туризму та промоцій КМДА.
Попередню конструкцію замінили через її незадовільний технічний стан. Нову версію встановлено за підтримки депутатського корпусу Київради.
Побратимські зв’язки між містами передбачають обмін досвідом, знаннями та культурною співпрацею. Це допомагає спільно працювати над розв’язанням актуальних проблем і розвивати сфери туризму, економіки, урбаністики та ЖКГ.
Завдяки співпраці між містами проводяться обміни делегаціями, художніми виставками, літературними заходами та іншими культурними ініціативами, які сприяють зміцненню партнерських відносин.
Нагадаємо, що на Київщині відбудували міст через річку Ірпінь (ФОТО).
Коментарі