Ми були вражені, коли дізналися про долю поета, чий вірш ліг в основу нового хіта «Барабан». Він був талановитим, яскравим, зухвалим! І в 34 роки його вбили совєти…Його звали Ґео Шкурупій, і він був королем українського футуризму ХХ століття.
«Люди майбутнього, – писав Шкурупій, – всі будуть героями та нічого не боятимуться!».
Та він не боявся вже тоді – у час окупації України, революцій, воєн, терору та Голодомору. Справжнє імʼя поета – Георгій.
Біографія поета
Народився в 1903 в Бендерах, Молдова, тоді Бессарабська губернія. Коли йому було 10, родина перебралася до України, оселившись у Києві. Юнаком Георгій навчався на медика, однак розумів, що його життя – це творчість.
Познайомившись із письменником Валерʼяном Поліщуком, він пристав до літературної групи «Гроно». Георгій узяв псевдо «Ґео» – навмисно з гострою ґ, яку була тоді й у моді, і в опалі одночасно.
Початок творчого шляху
І вже в 19 років Гео Шкурупій видав свою першу збірку віршів. Він став на шлях футуризму – течії, яка ламала загальноприйняті мовні та поетично-мистецькі норми. Його вірші не залишали байдужими нікого: вони то захоплювали своєю пристрастю то змушували читачів червоніти від провокативності й відвертості автора.
Він міг писали так:
О, пречиста, свята Варваро, Поглянь на мене небом твоїх очей. Я тобі місяць скину на тротуари, А серце вже вирвав з грудей…
А міг і так:
Ціла армія одвислих цицьок і задниць приймає військовий парад…
Він сам нарік себе королем футуризму, і прихильники сприйняли його саме так. А той самий «Барабан печалі», рядки якого сьогодні лягли на музику, наробив галасу ще в XX ст. Збірка «Барабан» була лункою, гучною, запам’ятовувалася, дратувала й подобалася молоді.
Коли Ґео виступав, прихильники під сценою закликали: «Ґео, бий у барабан!». І він бив у свій барабан – епатажний і гучний! А ще творчість Шкурупія пронизана українським патріотизмом і революційною тематикою.
На всю Вкраїну червона троянда… Нащадкам не побачить краси руїн.
Боротьба за українське слово
Він прагнув наблизити українську літературу до західної, а на російських поетів оголошував «полювання».
«У мене безкінечне ласо дотепности, яким я виловлю вас, як буйволів», – писав він.
Поет кидав виклики Маяковському та Єсєніну. У москві його критикували й називали «царствєнно грубим» – росіян Шкурупій дуже дратував. Та Ґео продовжував перчити суспільство своїми гострими рядками аж до 1930 року.
Початок репресій
3 часом запал Шкурупія почав спадати, вірші все менше резонували. А в 1934 Гео заарештували. Його звинуватили в приналежності до «київської терористичної організації ОУН». Шкурупій категорично це заперечував, але совєти засудили його на 10 років таборів. Та цього більшовикам здалося замало.
Смертельний вирок
Сесія Ленінградського НКВС засудила до розстрілу 509 арештантів Соловецької тюрми. Серед них був і Ґео Шкурупій…
Короля українського футуризму вбили 8 грудня 1937. За 19 років, у 1956, за заявою його дружини, поета реабілітували посмертно. Та, вбивши одного з найяскравіших українських митців, совєти не змогли заглушити його барабан… Що продовжує бити й сьогодні – майже через століття.
Нагадаємо, що у світі та в Україні стартує місяць обізнаності про ментальне здоров’я: про що варто знати.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
