fbpx
Звяжіться з нами
giphy giphy

Суспільство

6 звичок, які відрізняють бізнесмена-міленіала від решти

07.06.2019

“Бізнес міленіалів” – що є спільного у кейсі успіху? За американською теорією зміни поколінь, міленіали чи “Y” люди – народилися із 1982 по 2000 рік. Зараз їм від 37 до 19 років. Їх об’єднують певні цінності, які і визначають поведінку, звички.

На основі обраних 11 інтерв’ю ми висунули 6 гіпотез про особливості ведення бізнесу нового покоління. Тож які припущення підтвердили герої наших матеріалів.

Вивчився на “когось”, а став бізнесменом

Одна притаманних рис нового покоління – кросплатформеність і схильність до швидкого перенавчання.

Богдан Білан

25 років

“Навчався у Інституті міжнародних відносин КНУ. – Але у 20 років вирішив заснувати власну фірму. Тепер Food For Good знають, як виробника “яблук в карамелі”, а також як франчайзингову компанію, котра продає обладнання по всій Європі”. Усе інтерв’ю тут.

Усвідомлення, що все у світі “не стоїть на місці” примушує міленіалів теж весь час рухатись, навчатись, пробувати нові сфери.

Олексій Толмачов

27 років

“За освітою я ІТ-шник. У 18 років вирішив робити етнофлейти з бамбука. Окрім комерційної справи, ще й займаюсь фрілансом інтер’єрної фотозйомки та туристичними проектами”. Інтерв’ю із майстром тут.

Я все сама

Ще одна риса міленіалів – не чекають допомоги від держави чи свого оточення. Самі собі створюють умови і можливості.

Ксенія Гошовська

26 років

“Щоб зробити перші парфумні суміші, мені потрібні були компоненти. В Україні їх не дістати. Набралася сміливості написати французькому заводу, який готує сировину для Chanel та Dolce Gabbana”. Інтвер’ю із засновницею бренду ароматів “Kaya Parfums” тут.

Стратегія ведення бізнесу у нового покоління – “не завдяки, а всупереч”.

Ніна Радченко

32 роки

“2014 року із Горлівки ми виїжджали внікуди. Втратили житло, бізнес і клієнтів у Єнакієвому, Горлівці. Але швидко набили нову клієнтську базу у Святогірську. Нині в середньому, щомісяця обслуговуємо 10 об’єктів”. Інтерв’ю із засновницею ландшафтної фірми тут.

Спрацює ідея. Її треба знайти

Покоління Y, мабуть, унікальне ще й тим, що готове перетворювати на бізнес будь-які ідеї. Коли старше покоління вважає, що прибутки можуть приносити тільки солідні виробництва – молодь демонструє, як насправді працюють креативні рішення.

Олена Мірошник

“Шиємо чохли для рідкісних музичних інструментів: діджерід, дарбук, гонг, співаючі чаші, хендпан. Для традиційних гітари чи барабанних установок – замовлення робимо рідше, бо ніша переповнена. Вартість чохлів від 30 до 1000 доларів. Маємо клієнтів у 44 країнах світу”. Інтерв’ю із засновницю бренду “Namana Bags” тут.

І ще одна концепція підприємця: якщо цього на ринку ще немає, зроблю його сам. А потім нехай це стане бізнесом.

Євген Ткаченко

28 років

“Якось знадобився ремінець для годинника. Не знайшов нічого цікавого в магазині, вирішив пошити сам. Тепер шию на замовлення, працюю з екзотичними видами шкіри: алігатора, лабстрауса, акули, ящірки. З моїми ремінцями ходять клієнти в Японії, Сінгапурі, Гон-Конзі, Маврикію, Новій Зеландії, США, Європі і навіть в Китаї”. Інтерв’ю із власником бренду “TkachenkoLeather” тут.

Технології мають працювати на бізнес

Міленіали з дитинства з технікою і програмами на “ти”. Тому їм простіше застосовувати нові технології для розвитку свого бізнесу. Або ж з користю для довкілля.

Мирослава Савіцька

24 роки

“Запустимо проект “Податок природі”. Від імені кожної людини, яка протягом року купує товарів на визначену суму – у Карпатах буде посаджено дерево. Удосконалюємо систему, щоб онлайн по Qr-коду можна було побачити, де саме (з координатами) посаджено рослину. Мета проекту – привернути увагу до вирубки лісів. Якщо беремо у природи її дари (ягоди, гриби) – платимо їй податок у вигляді нових дерев”. Інтерв’ю із засновницю “База лісу” тут.

Якщо використовувати Інтернет для покупок і продажу товарів – пройдений етап. То тепер підприємці шукають, як ще можна привабити клієнтів. Вхід ідуть інструменти, просування, реклама, фото.

Ольга Белікова

24 роки

“Чудовий акаунт в Instagram не завжди “включає” аудиторію”, – переконана керівниця SMM у Kasta Ольга Белікова. Фахівчиня розповіла, які інструменти зараз спрацюють якнайкраще, аби продати ваш товар. Інтерв’ю тут.

Час – це гроші? Як його витратити

Концепція бізнесу старого світу до нас дійшла з фразою Бенджаміна Франкліна “Час – це гроші”, з книги “Порада молодому купцеві” (1748 рік). Одні трактують цю фразу, мовляв “втрачати час – втрачати можливі прибутки”. А оптимісти вважають, що “час – це життя, а гроші допомагають його прожити сповна, самореалізуватися”. Тож до якої з думок таки схиляються міленіали?

Олександр Перевертайло

39 років

“Для мене робота – мистецтво. Не вбачаю в цьому джерело прибутків, і творю для душі”. Інтерв’ю із парфумером і засновником бренду “Partisan Parfums” тут.

А які з міленіалів управлінці?

На своїх підприємствах відмовляються від старих правил. Атмосфера стає неформальною і робочий день проходить в колі колег-друзів.

Ігор Малецький

26 років

“Можна бути класним організатором бізнесу, але без крутої команди нічого не вдасться. Зараз складно знайти хороших швей на виробництво. Усі їдуть закордон. Своїх працівників мотивую зарплатнею та невимушеною атмосферою у колективі. Багато жартуємо між собою”. Інтерв’ю із засновником взуттєвого бренду “Дніпровський Букін” тут.

Не шкодують часу на те, аби виростити справжніх професіоналів зі своїх співробітників.

Анфіса Ніколаєва

27 років

“На моєму виробництві працює унікальний обсмажувальник, якого я відправляла на курси в Харків. Перший час йому було складно навчатися. А тепер по аромату і смаку завареної кави може визначити сорт зерен”. Інтерв’ю із засновницею кавового бренду “CoffeeTobi” тут.

Суспільство

Кранчі з любов’ю: як інклюзивна молодь створює корисні сніданки

“Мене звати Даяна. У мене ДЦП, але це не заважає мені приносити користь суспільству. Я дуже люблю допомагати у приготуванні граноли”. Це лише частинка історії про підопічну Центру денного догляду для молоді з інвалідністю “Любов, яка лікує”. Вона та ще 11 особливих людей з інвалідністю створюють гранолу- корисні сніданки на основі вівсяних пластівців, меду, какао, горіхів, фруктів та ягід.

Таке соціальне підприємництво “Кранчі з Любов‘ю” заснувала чернівчанка Валерія Мартинюк. Дівчина сама росла в особливій родині, тому вирішила допомогти інклюзивній молоді не тільки спілкуватись і відпочивати, а й заробляти кошти власною працею. 

Валерія Мартинюк

За освітою психолог. Закінчила Чернівецький університет. Ще з студентських років займалась волонтерством у соціальних мережах. У 2017 році заснувала Центр денного догляду для молоді з інвалідністю “Любов, яка лікує” і разом з молоддю, що мають інвалідність, створює гранолу. 

Набридло ліпити слоників – зробили гранолу

Ми разом з 12-ма підопічними займаємось виготовленням граноли, батончиків, пастили та фруктових чіпсів. Почали це робити близько року тому. У Центрі ми намагались розвиватись та підтримувати підопічних. Але я зрозуміла, що якщо ми будемо ліпити слоників з пластиліну чи ліпити пазли – ніякого розвитку з цього не вийде. Тому ми і створили соціальне підприємництво – виготовлення корисних сніданків.

“Серед наших підопічних – молоді люди віком від 16 до 30 років з ментальними фізичними порушеннями (ДЦП, аутизм, затримка інтелектуального розвитку)”

Коли розпочинався проект, то у нас були люди, які мають інтелектуальну затримку, і дехто – фізичну. Останні є повністю працездатними, вони можуть робити ту саму роботу що і я, але для них потрібно облаштувати зручне робоче місце.

Ми супроводжуємо тих, хто має ментальну інвалідність. Над ними треба стояти, пояснювати, що і як робити і вони краще виконують якусь одноманітну легку роботу. Клеїти цілий день наклейки на пачки? Без питань.

Молодь приходить до нас по графіку по групах, але не працює цілий день. Ми переодягаємось у форму – спеціальні кітелі та обговорюємо, хто і що буде робити.  У кожного свої обов’язки. Ми робимо сироп для карамелізації, зважуємо вівсянку, карамелізуємо її в нашій конвекційній печі. Поки вона готується, обираємо потрібні сухофрукти та зважуємо їх і потім пакуємо.

Проте, ми не лише разом працюємо, а й гуляємо, ходимо по магазинах. Після роботи ми можемо пограти в ігри.

Я хочу здолати той стереотип, що інклюзивна молодь чимось гірша і не така як усі. Вони надихаються, тим що роблять. У кожного горять очі, коли хтось замовив пачку граноли.

Горіхи літають по всій кухні

У спілкуванні з такими людьми насамперед маємо наголошувати, що це людина. У їх очах можна побачити біль від поганого ставлення суспільства. Я хочу це змінити. Є правила спілкування з людьми з інвалідністю — ми їх навіть розмістили у своїх буклетах.

Так, у нас бувають з ними складнощі. У них дуже тендітні душі і якщо щось не так, то дуже зляться. Не ті кеди вдягнув, не приїхала вчасно маршрутка – це змушує їх бути розлюченими і неспокійними протягом дня, а горіхи можуть літати по всій кухні.

Ні, вони не агресивні, просто так реагують на ситуації. Але мусимо підлаштовуватись і це потрібно розуміти.

Та вони і радують нас та дають впевненість у собі. У центрі молодь розуміє, що може реалізувати себе та заробляти кошти. Хтось потім знаходить офіційну роботу. Один працює двірником, інший – прибиральником, а одна дівчинка Іринка влаштувалась працювати в кафе. Після нас вони розуміють, що потрібні і не самотні.

Зарплатню отримують всі

Наша команда особливих кухарів може виготовляти 10 кг граноли в день. Такий об’єм ми колись витягнули на одну конференцію. Але такої кількості замовлень у нас немає. Особливо зараз. Влітку попит на гранолу значно спав. І прибуток був просто смішним. А взимку у нас багато замовлень. Проте, ми знаємо як виправити ситуацію, не чекаючи морозів. Потрібно розширюватись, але для цього нам необхідна додаткова техніка, наприклад, професійна сушарка. А вона коштує 10 тисяч гривень. Поки для нас це непідйомна сума.

“Півкілограма нашої граноли коштує 150 гривень, менший пакуночок – 80. Продаємо зазвичай через інстаграм та у деяких Чернівецьких магазинах”

Сонячні кухарі отримують зарплату за свою працю. Так ми стимулюємо їх працювати. Оплата залежить від прибутку і від обов’язків. Ви ж розумієте, що хтось може карамелізувати гранолу, а хто просто ліпити наклейки. Але, в середньому оплата за працю – 500 гривень.

З дитинства бачила, що таке інвалідність

Всі завжди цікавляться чому молода дівчина вирішила опікуватись людьми з інвалідністю. Бо я не з чуток знаю, що це таке. Я виховувалась в сім’ї, де обоє батьків мають інвалідність. З дитинства я бачила, як їм не просто і зрозуміла, що моє покликання – працювати з людьми з особливостями. У підлітковому віці я почала волонтерити, а потім це переросло в Центр.

“Кожна людина потребує відчуття “значущості”, це один з етапів соціалізації. Саме тому важливо створити можливість працевлаштування, яке було б інклюзивне”

Коли ми працювали з людьми з інвалідністю, то робили якесь мило чи щось ліпили з пластиліну, щоб розвивати моторику. Але не було ніякого збуту. Працюючи з молоддю, я ставила для себе задачу, аби вони були соціально-активні членами суспільства.

Вони казали мені, що мріяли працювати, хтось перукарем, хтось водієм. На жаль, це нереально не тільки через фізичні обмеження, а й тому, що держава та суспільство не дає цим людям розвиватись.

У рамках соціальної адаптації у центрі ми і так готували їжу для себе, але згодом вирішили готувати також для інших. Крім того, наша молодь як і всі люблять з’їсти якийсь фаст-фуд, запити це колою і заїсти цукеркою. А їм потрібно правильно харчуватись. Тому ми вирішили робити щось корисне. Звісно, спалили не один кілограм вівсянки. Але маленькими кроками йшли. Закупили сушарки і пічку, уніформу. У нас є технолог, і все готуємо з дотриманням власної рецептури і санітарних норм.

Зараз ми на шляху до того, щоб зареєструвати нашу продукцію і отримати сертифікацію та бути на ряду з іншими виробниками.

Тепер і інші міста хочуть робити інклюзивну кухню

Щоб запустити свій бізнес ми звернулись до краудфандингової платформи RazomGo.Там ми зібрали 25 тисяч гривень. І це була лише частина витрат, бо багато коштів пішло на приміщення та техніку. Ми отримали допомогу від інших людей — не лише через платформу, і стали впізнаваними завдяки лекціям у різних містах України.

Запустивши проект, зрозуміла, що не варто боятись помилок. Ми зіштовхнулись з не відповідальними постачальниками, які продавали товар не першої свіжості. А деякі затримували продукцію. Та ми швидко вирішили цю ситуацію.

Великою нашою помилкою було прагнення економити. Нашу першу етикетку ми зробили в телефоні в програмці. Потім побачили, що буде дешевше, якщо ми надрукуємо великим тиражем. І коли вже все було готово люди почали говорити нам, що через ці етикетки не зрозуміло хто ми і що це за проект. Гнались за економією, а опинились в мінусі.

Але, дороги назад немає. І помилки загартовують. Зараз я бачу, що за мною стоїть багато людей і в інших містах прокидаються люди і хочуть робити у себе інклюзивну кухню. Це Одеса і Хмельницький.  Я розумію, що потрібно проект підіймати на якийсь рівень і довести, що люди з інвалідністю можуть робити класний продукт.

Читати далі

Суспільство

У Києві почали поливати вулиці водою,щоб покращити стан повітря (ВІДЕО)

У Дарницькому районі Києва почали частіше мити та поливати вулиці водою, повідомляють у “Київавтодорі”.

“Працюємо в усіх частинах району. Зокрема і в Бортничах. Масштабне поливання вулиць проводимо через погіршення якості повітря у районі”, – ідеться у повідомленні.

Читайте також: У Києві почали мити дороги з мийними засобами

Для поливання запустили 9 спецмашин, і лише за ранок використали близько 100 кубів води. Поливають як магістральні дороги, так і невеликі місцеві вулиц: Княжий затон, Славгородську, Поліську.

Читати далі

Суспільство

На Житомирщині хочуть відкрити музей під відкритим небом

Історичний скансен – музей під відкритим небом – планують відкрити на території Древлянського парку в Коростені Житомирської області. Про це інформує Zruchno.Travel із посиланням на слова заступника Коростенського міського голови Олександра Дзиги.

Древляни і Поліський регіон є “колискою Київської Русі”

“Сьогодні Коростень цікавий, зокрема, з точки зору розвитку православ’я, оскільки саме по древлянській землі ступала нога рівноапостольної княгині Ольги, Володимира Великого – хреститель землі руської – має коріння саме в древлянській династії, тому ми плануємо розвивати такі фестивалі, як фестиваль православної авторської пісні “Ранкова зоря”. Крім того цього року ми заснували новий культурно-історичний фестиваль “Добриня” – в рамках цього фестивалю на локаціях Древлянського парку планується показ історичних реконструкцій, а в перспективі й створення Музею під відкритим небом, де гості та мешканці міста матимуть можливість познайомитися з історією краю та держави загалом”, – зазначив заступник голови.

Читайте також: Тільки з Антарктиди ще нікого не було”. Як перетворити власну хату на музей і заробляти на цьому

Обіцяють зробити до 2025 року

Зі свого боку коростенський міський голова Володимир Москаленко розповів, що благоустрій та вдосконалення паркової зони прописані в стратегії розвитку міста до 2025 року.

“У нас великі плани по розвитку Древлянського парку як туристичної дестинації, і не тільки його. У нашій програмі розвитку туризму прописано благоустрій трьох парків – Древлянського, парку Перемоги і зони річки Уж – всього близько п’яти кілометрів паркової зони. У наших планах є облаштування локацій для найрізноманітніших видів відпочинку і туризму”, – поінформував він.

Читати далі

Суспільство

Електронний квиток для київських школярів обіцяють зробити до кінця року

Електронний учнівський квиток для школярів Києва виготовлять до кінця року, обіцяють у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА.

Він діятиме впродовж усього навчання в школі на всі види транспорту, без обмеження на поїздки. Квиток усі учні отримають безкоштовно. У разі втрати квитка за його поновлення слід буде сплатити приблизно 100 гривень.

Як замовити квиток?

Батьки учня мають замовити учнівський квиток Особистому кабінеті киянина. Там вносять дані дитини та додають її фото. Потім заявка потрапляє до школи, де її підтверджують і передають замовлення на друк.

У Департаменті освіти і науки КМДА зазначають, що батьки зможуть за квитком відстежувати переміщення дитини завдяки спеціальному транспортному додатку в особистому кабінеті.

Картки зі знижками й для студентів

Для студентів пізніше обіцяють випустити студентську транспортну картку, яка надає 50% знижки на поїздки.

Нагадаємо, що повний перехід на електронну оплату проїзду у громадському транспорті Києва відбудеться 1 листопада 2019 року.

Читати далі

Суспільство

Без килимів та з USB-розеткою: дивіться, як виглядають нові плацкартні вагони Укрзалізниці

“Укрзалізниця” модернізувала старі вагони. Тепер вони виглядають абсолютно по-новому.

У вагонах змінено інтер’єр, встановлено нові полички, вікна, світлодіодні світильники та систему кондиціювання повітря.

Також у нових вагонах немає килимів, з’явилися розетки з USB-роз’ємами. У 2019 році “Укрзалізниця” модернізувала три плацкартні вагони, а до кінця планують відновити ще два.

Вартість ремонту плацкартного вагона — близько 10,5 мільйонів гривень і це вдвічі дешевше за новий вагон. За даними “Укрзалізниці”, у компанії є близько 200 плацкартних вагонів, які можуть бути відновлені таким ремонтом.

Нагадаємо, що для людей з інвалідністю тепер можна замовити спеціальний вагон онлайн.

Читати далі

Суспільство

#KyivNotKiev: в аеропорту Праги правильно пишуть назву Києва

В аеропорту імені Вацлава Гавела у Празі почали використовувати правильну транслітерацію Києва. Про це повідомляє посол України в Чехії Євген Перебийніс.

“Після довгих роздумів і переконувань празький аеропорт ім. В.Гавела таки приєднався до когорти тих аеропортів, які правильно називають англійською столицю України – #KyivNotKiev”, – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що також аеропорт став уживати правильну назву Одесу латинкою.

Читайте також: #KyivNotKiev: одна з найбільших авіакомпаній світу виправила назву української столиці

Нагадаємо, восени 2018 року у Міністерстві закордонних справ розпочали кампанію #CorrectUA. Вона має популяризувати написання латинськими літерами назв українських міст – #KyivNotKiev, #KharkivNotKharkov, #LvivNotLvov, #OdesaNotOdessa. Після цього аеропорти, музеї та путівники світу поетапно почали виправляти правопис українських міст.

Читати далі

Тренди

Підтримати
ШоТам

Ти можеш підтримати нас, якщо тобі подобається те що ми робимо для тебе.