Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
giphy giphy

Суспільство

6 звичок, які відрізняють бізнесмена-міленіала від решти

Опубліковано

Підтримай ШоТам

“Бізнес міленіалів” – що є спільного у кейсі успіху? За американською теорією зміни поколінь, міленіали чи “Y” люди – народилися із 1982 по 2000 рік. Зараз їм від 37 до 19 років. Їх об’єднують певні цінності, які і визначають поведінку, звички.

На основі обраних 11 інтерв’ю ми висунули 6 гіпотез про особливості ведення бізнесу нового покоління. Тож які припущення підтвердили герої наших матеріалів.

Вивчився на “когось”, а став бізнесменом

Одна притаманних рис нового покоління – кросплатформеність і схильність до швидкого перенавчання.

Богдан Білан

25 років

“Навчався у Інституті міжнародних відносин КНУ. – Але у 20 років вирішив заснувати власну фірму. Тепер Food For Good знають, як виробника “яблук в карамелі”, а також як франчайзингову компанію, котра продає обладнання по всій Європі”. Усе інтерв’ю тут.

Усвідомлення, що все у світі “не стоїть на місці” примушує міленіалів теж весь час рухатись, навчатись, пробувати нові сфери.

Олексій Толмачов

27 років

“За освітою я ІТ-шник. У 18 років вирішив робити етнофлейти з бамбука. Окрім комерційної справи, ще й займаюсь фрілансом інтер’єрної фотозйомки та туристичними проектами”. Інтерв’ю із майстром тут.

Я все сама

Ще одна риса міленіалів – не чекають допомоги від держави чи свого оточення. Самі собі створюють умови і можливості.

Ксенія Гошовська

26 років

“Щоб зробити перші парфумні суміші, мені потрібні були компоненти. В Україні їх не дістати. Набралася сміливості написати французькому заводу, який готує сировину для Chanel та Dolce Gabbana”. Інтвер’ю із засновницею бренду ароматів “Kaya Parfums” тут.

Стратегія ведення бізнесу у нового покоління – “не завдяки, а всупереч”.

Ніна Радченко

32 роки

“2014 року із Горлівки ми виїжджали внікуди. Втратили житло, бізнес і клієнтів у Єнакієвому, Горлівці. Але швидко набили нову клієнтську базу у Святогірську. Нині в середньому, щомісяця обслуговуємо 10 об’єктів”. Інтерв’ю із засновницею ландшафтної фірми тут.

Спрацює ідея. Її треба знайти

Покоління Y, мабуть, унікальне ще й тим, що готове перетворювати на бізнес будь-які ідеї. Коли старше покоління вважає, що прибутки можуть приносити тільки солідні виробництва – молодь демонструє, як насправді працюють креативні рішення.

Олена Мірошник

“Шиємо чохли для рідкісних музичних інструментів: діджерід, дарбук, гонг, співаючі чаші, хендпан. Для традиційних гітари чи барабанних установок – замовлення робимо рідше, бо ніша переповнена. Вартість чохлів від 30 до 1000 доларів. Маємо клієнтів у 44 країнах світу”. Інтерв’ю із засновницю бренду “Namana Bags” тут.

І ще одна концепція підприємця: якщо цього на ринку ще немає, зроблю його сам. А потім нехай це стане бізнесом.

Євген Ткаченко

28 років

“Якось знадобився ремінець для годинника. Не знайшов нічого цікавого в магазині, вирішив пошити сам. Тепер шию на замовлення, працюю з екзотичними видами шкіри: алігатора, лабстрауса, акули, ящірки. З моїми ремінцями ходять клієнти в Японії, Сінгапурі, Гон-Конзі, Маврикію, Новій Зеландії, США, Європі і навіть в Китаї”. Інтерв’ю із власником бренду “TkachenkoLeather” тут.

Технології мають працювати на бізнес

Міленіали з дитинства з технікою і програмами на “ти”. Тому їм простіше застосовувати нові технології для розвитку свого бізнесу. Або ж з користю для довкілля.

Мирослава Савіцька

24 роки

“Запустимо проект “Податок природі”. Від імені кожної людини, яка протягом року купує товарів на визначену суму – у Карпатах буде посаджено дерево. Удосконалюємо систему, щоб онлайн по Qr-коду можна було побачити, де саме (з координатами) посаджено рослину. Мета проекту – привернути увагу до вирубки лісів. Якщо беремо у природи її дари (ягоди, гриби) – платимо їй податок у вигляді нових дерев”. Інтерв’ю із засновницю “База лісу” тут.

Якщо використовувати Інтернет для покупок і продажу товарів – пройдений етап. То тепер підприємці шукають, як ще можна привабити клієнтів. Вхід ідуть інструменти, просування, реклама, фото.

Ольга Белікова

24 роки

“Чудовий акаунт в Instagram не завжди “включає” аудиторію”, – переконана керівниця SMM у Kasta Ольга Белікова. Фахівчиня розповіла, які інструменти зараз спрацюють якнайкраще, аби продати ваш товар. Інтерв’ю тут.

Час – це гроші? Як його витратити

Концепція бізнесу старого світу до нас дійшла з фразою Бенджаміна Франкліна “Час – це гроші”, з книги “Порада молодому купцеві” (1748 рік). Одні трактують цю фразу, мовляв “втрачати час – втрачати можливі прибутки”. А оптимісти вважають, що “час – це життя, а гроші допомагають його прожити сповна, самореалізуватися”. Тож до якої з думок таки схиляються міленіали?

Олександр Перевертайло

39 років

“Для мене робота – мистецтво. Не вбачаю в цьому джерело прибутків, і творю для душі”. Інтерв’ю із парфумером і засновником бренду “Partisan Parfums” тут.

А які з міленіалів управлінці?

На своїх підприємствах відмовляються від старих правил. Атмосфера стає неформальною і робочий день проходить в колі колег-друзів.

Ігор Малецький

26 років

“Можна бути класним організатором бізнесу, але без крутої команди нічого не вдасться. Зараз складно знайти хороших швей на виробництво. Усі їдуть закордон. Своїх працівників мотивую зарплатнею та невимушеною атмосферою у колективі. Багато жартуємо між собою”. Інтерв’ю із засновником взуттєвого бренду “Дніпровський Букін” тут.

Не шкодують часу на те, аби виростити справжніх професіоналів зі своїх співробітників.

Анфіса Ніколаєва

27 років

“На моєму виробництві працює унікальний обсмажувальник, якого я відправляла на курси в Харків. Перший час йому було складно навчатися. А тепер по аромату і смаку завареної кави може визначити сорт зерен”. Інтерв’ю із засновницею кавового бренду “CoffeeTobi” тут.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Українські спортсмени перемогли на Чемпіонаті Європи з бойового самбо

Опубліковано

Підтримай ШоТам

вихованці Херсонського дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки № 4 на Чемпіонаті Європи з бойового самбо вибороли золоту, срібну та брондові медалі.

Про це повідомили у пресслужбі Херсонської міської ради.

Зазначається, що Чемпіонат Європи з бойового самбо проходив у розділах Лайт, Про-фул, Класичне.

Змагання, що відбулося на Одещині, зібрало близько 500 спортсменів з країн Європи.

Читайте такожЛижі-водоходи та кепка для незрячих. Шість найцікавіших винаходів українців цього року

Участь у Чемпіонаті взяли три вихованці Херсонського дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки № 4 та додали до скарбнички збірної команди України повний комплект нагород.

Заслужений майстер спорту України Андрій Кучеренко, здолавши всіх суперників у змаганнях серед дорослих, виборов золото Чемпіонату та приз за найкращу техніку.

У віковій групі «молодші юнаки» виступили ще 2 вихованці клубу. Богдан Гринько (2008 р. н.), поступившись лише в одному поєдинку, здобув срібну нагороду, а Георгій Сікоєв (2008 р. н.) виборов бронзу Чемпіонату Європи.

Підготував хлопців до змагань керівник гуртка з дзюдо Олександр Гринько.

Нагадаємо, український армієць встановив рекорд із виконання силової вправи «берпі».

Усі фото: miskrada.kherson.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

4 роки ШоТам: чому ми збираємо добрі історії по всій Україні?

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ЗМІ переважно асоціюються із тривожними новинами. Чому ШоТам вирішив зробити медіа про позитивні історії, в ефірі Українського радіо розповіли голова продакшену ШоТам Кристина Черненко та головний редактор ШоТам Сергій Колесніков.

Ефір можна послухати за посиланням.

Як виникла ідея збирати добрі новини?

Це був великий експеримент. Кістяк команди ШоТам, що сформувався у 2017 році, – це переселенці з Донбасу. Хотілося вірити в те, що країна, заради якої покинули домівки, розвиватиметься успішно, і все в ній рано чи пізно буде круто.

«Хотілося вірити, що ми не просто не розчаруємося, а подаватимемо приклад тим територіям, що залишилися тимчасово не в складі України. Ми звернули увагу, що не могли знаходити собі мотиватора, морального виправдання своєму вчинку, що повірили у майбутнє України», – розказав Сергій Колесніков.

Виявилося, що таких новин про зміни, реформи та те, як люди на місцях змінюють власні громади, немає. Хоча реформаторів на місцях чимало, просто їх не сприймають медіа, які класично шукають негатив і вважають, що позитивні новини не здатні давати трафік і аудиторію.

Читайте такожІсторія команди ШоТам

У Швеції існує цілий інститут конструктивної журналістики. Його засновник казав, що медіа – це як дуже критична людина, вдягнута в дуже перфектний костюм, але ви помічаєте тільки її брудні чоботи. За його висновками, медіа саме так і працюють.

«Ми вирішили дивитися на те, чого не помічають більшість медіа, і почали шукати формат, який міг би зацікавити. Було багато експериментів, ми зрозуміли, що позитивні новини сприймаються погано, але якщо їх подавати у вигляді історій конкретних людей – вони знаходять дуже крутий відгук», – зазначив Сергій Колесніков.

Коли почали робити відео з позитивними людськими історіями, вони почали ставати вірусними і збирали мільйонні перегляди.

На ШоТам, який існував фактично на волонтерських засадах, звернули увагу: до редакції з метою підтримки звернулася Українська ініціатива зміцнення громадської довіри. Перші три роки діяльності ШоТам існував за підтримки цієї ініціативи, а рік тому наша команда вийшла у вільне плавання як незалежне медіа.

Про новини у ШоТам

Вважають, що у класичному новинному повідомленні мають бути і плюси, і мінуси. Але в тих історіях, які обирає ШоТам, немає конфлікту і негативної складової. Це повністю позитивні історії без заковики.

«Нам часом закидають, що коли читаєш ШоТам, здається, ніби живеш у паралельній країні. Однак ми вважаємо, що нас балансує медіаполе, оскільки рідко знаходиться людина, яка споживає новини лише з одного ресурсу. На одне повідомлення від ШоТам можна зустріти 70 новин про катастрофи, аварії, підтоплення», – поділився головний редактор Сергій Колесніков.

Читайте також: Лижі-водоходи та кепка для незрячих. Шість найцікавіших винаходів українців цього року

ШоТам багато спілкується зі своїми читачами, які розповідають, що повертаються читати ШоТам через надлишок негативних новин.

«Ми розповідаємо історії живих людей, і хоча в них фінали позитивні, але перипетії, якими люди рухаються до цього фіналу, доволі різні. І там є реальне життя. Наші герої стикаються з проблемами, і в наших матеріалах ми показуємо, що, навіть якщо герою не вдавалося щось з першого разу, не потрібно опускати руки. Вважаємо, одна з наших основних місій – мотивувати людей», – розповіла Кристина Черненко.

ШоТам – не медіа рожевих окулярів. Це медіа, що розказує реальні історії українців, які досягли успіху в Україні. Траплялися навіть історії людей, в яких не було житла, але вони побудувати власний бізнес. А ще ШоТам розповідає про проєкти донорської допомоги, чиї новини ігнорують інші ЗМІ.

«У нас все на конкретних прикладах. У нас була історія про хлопця, який живе у прифронтовій зоні на Донбасі. І він експортує власне взуття, яке створює вручну, до Італії. Тобто італійці, які дуже розбираються у взутті, купують українське», – поділився Сергій Колесніков.

Читайте такожШоТам – простір добрих новин: як ти можеш підтримати наш проєкт і стати Добродієм

«Також ми повертаємо відповідальність нашому читачеві. На прикладах демонструємо історії людей, які щось змінюють. Ми розповідаємо про громадські ініціативи, про те, що люди очищують річки, самі роблять ремонти чи встановлюють якесь обладнання. Коли ми показуємо, як інші самотужки змінюють громаду на краще, щось роблять, іншим стає соромно (це дуже часто відбувається), і вони теж долучаються до цієї ініціативи», – додала Кристина Черненко.

Про спецпроєкт «Ковід у сусіда»

У ШоТам є спецпроєкт «Ковід у сусіда» про те, як сусіди допомагали іншим хворим на COVID-19 і лікарям. Редакцію вразила історія про лікарку, у відділенні якої вперше в Україні діагностували коронавірус. Відтоді вона не зупиняється і рятує хворих. Але коли вона підходить до свого під’їзду після роботи, люди аплодують з балконів, приносять їжу чи одяг.

Також, коли почався локдаун, у Маріуполі студенти допомагали стареньким і привозили їм пакунки з харчами. І таких історій чимало в Україні.

Про портрет читача ШоТам

Основна аудиторія ШоТам читає у соцмережах. У фейсбуці ШоТам читає умовна «пані Галина». Це жінка 35-45+, у якої вже є двоє чи більше дітей. Вона читає добрі новини, бо хоче майбутнього для своїх дітей. Це найактивніша читачка і дописувачка ШоТам.

У «пані Галини» є і антипод, це та людина, яка пише негативні коментарі під позитивними новинами. Це «пан Микола», який має негативний досвід бізнесу чи співпраці з державою. Наприклад, у «нульові» він відкривав собі бізнес, скажімо СТО, і розчарувався. І щоб ми не писали, він усюди бачить негатив і каже, що далі буде лише гірше. І ми з ним дискутуємо в коментарях.

Читайте також: Врятувати Карпатського буйвола. Як працює перша та найбільша буйволина ферма на Закарпатті

Також у ШоТам є аудиторія в Інстаграмі і Твіттері. В Інстаграмі ШоТам читають «Тарас» і «Марина». Це молоді люди від 20 років, які переважно займаються малим і середнім бізнесом або хочуть відкрити власну справу.

У Твіттері ШоТам читає «Антон-програміст» 35+. Йому більше подобаються технічні новини про успіхи. У Твіттері найсуворіша аудиторія.

Про назву ШоТам

Назва ШоТам народилася на кухні. Розмірковували, що нове медіа має існувати для звичайних людей. Часто незалежні видання зловживають тим, що фокусуються на інтелектуальній аудиторії. Ми хотіли зробити медіа для максимально широкого кола читачів.

Побачили, що багато українців розмовляють суржиком, так і з’явився ШоТам – просте слово, яке люди можуть кілька разів на день промовляти. «ШоТам? А там у нас позитив».  

Нагадаємо, ветеран АТО й організатор таборів «Строкаті Єноти» став добродієм ШоТам.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

В Україні триває літературний конкурс гумору і сатири імені Петра Гулака-Артемовського

Опубліковано

Підтримай ШоТам

До 1 грудня 2021 року триває Всеукраїнський літературний конкурс творів гумору і сатири імені Петра Гулака-Артемовського.

Про це повідомили в Національній спілці письменників України.

Визначення переможця конкурсу триватиме до 20 грудня. Нагородження відбувається в Городищі щорічно до 27 січня – дня народження П.П. Гулака-Артемовського. Автора-переможця конкурсу буде нагороджено дипломом і грошовою премією в сумі п’ять тисяч гривень.

Умови конкурсу

До участі в конкурсі допускаються книги чи прирівняні до них публікації в літературних журналах, надруковані протягом останніх трьох років перед оголошенням конкурсу, не відзначені іншими преміями та написані на високому художньому рівні. Мова творів – українська.

Читайте також: Гонзо-література, війна та книги для дітей. Історія письменника та ветерана Валерія Пузіка

Право подання творів на конкурс мають колективи творчих спілок і товариств, мистецьких, навчально-наукових, культурно- просвітницьких установ і закладів. Кожна з організацій може представити на конкурс один або кілька творів одного автора. Участь у конкурсі можуть брати письменники України та українського зарубіжжя. Переможцем конкурсу можна стати одноразово і прижиттєво.

Як взяти участь у конкурсі?

Організація, яка висуває кандидатуру на конкурс, подає до журі (за адресою: 19500, Черкаська обл., м. Городище, площа Миру, 12. Сектор культури) такі документи:

  • протокол засідання колективу з рішенням про висунення кандидатури на участь у конкурсі;
  • офіційне подання з коротким обґрунтуванням позиції та мотивацією;
  • біографічну довідку з характеристикою творчого доробку кандидата на участь у Конкурсі;
  • 5 примірників представленого твору;
  • рецензії та відгуки, опубліковані в пресі (за наявності).

Довідка

Петро Петрович Гулак-Артемовський — український письменник, поет і байкар. Писав байки-казки, байки-приказки, притчі, вірші, послання, балади. Ввів в українську літературу жанр романтичної балади.

Нагадаємо, «Заповіт» Шевченка увійшов до першої пʼятірки світових творів за кількістю перекладів.

Головне фото: litakcent.com.

Підтримай ШоТам

Читати далі