Суспільство
Як варення врятує Карпати. Підприємиця придумала дієве ноу-хау
Варення із соснових шишок щороку готують чи не тисячі ґаздинь із Закарпаття, але тільки одиницям це вдається перетворити на справжній бізнес.
Як варити екстравагантний делікатес, приваблювати дегустаторів і одночасно рятувати Карпати – знає власниця магазину “База лісу” 24-річна Мирослава Савіцька.
Купуєш варення – сплачуєш “податок природі”
З осені запустимо проект “Податок природі”. Суть полягає в тому, що від імені кожної людини, яка протягом сезону чи року купує товарів на визначену суму – у Карпатах буде посаджено дерево.
Зараз удосконалюємо систему, щоб можна було онлайн чи по Qr-коду зайти і побачити, де саме (з координатами) посаджено її дерево.
Читайте також: Як зробити бізнес на сушених грибах
Метою проекту є привернення уваги до вирубки лісів у Карпатах. Хочемо показати, що якщо ми беремо у природи її дари (ягоди, гриби, шишки) – платимо їй податок у вигляді нових дерев.
Шишки рвуть у травні
Наша компанія заснована 2016 року. За трирічною традицією, сезон на виробництві починається зі збору соснових шишок, у травні. Оголошення, що приймаємо замовлення від клієнтів на сезон – вивішуємо на сайті за кілька місяців до початку приготувань.
Врожай потрібно зібрати швидко, протягом кількох тижнів. На варення підійдуть лише молоді, які вдасться проткнути нігтем. Старі шишки не зваряться, але вони годяться для інших корисних зіль.
Гроші ростуть на хвойних деревах
Раніше рвати шишки їздили самотужки. А тепер приймаємо зібраний врожай у населення. Принцип такий же, як і з грибами. В селі особливо то і роботи немає. Тому місцеві охоче працюють, мають підзаробіток. Цього року ми давали по 50 гривень за кілограм сировини.
Заздалегідь говоримо збирачам, щоби рвали шишки обережно, не псуючи їхню структуру. Бо навіть трохи подавлена після варіння – розлізеться. Це зіпсує вигляд варення.
Делікатес за 65 гривень
Такий смаколик коштує 120 гривень за 0,5 л баночку. Цього року запустили мале фасування у тару по 200 мл, з ціною 65 грн. Це значно збільшило попит. Замовляють на пробу ті, хто раніше не їв такого.
Варення варимо за старовинним домашнім рецептом: ягода і цукор. Жодних консервантів чи добавок не кидаємо. Додаємо трохи води, щоб карамель була не надто густою.
Не можна об’їдатися
Смак у варення – солодкий, медово-смолянистий. Посмак – хвойний, нібито вдихнув на повні груди в сосновому лісі. Більшість клієнтів, які вперше куштують, описують враження – ніби в лісі погуляв, коли тепло і смола в деревах тане.
Але рекомендуємо щодня з’їдати 1-3 ложечки (чи 2-3 шишки), бо делікатес важкуватий для шлунку. Варто утриматися від споживання вагітним жінкам, маленьким діткам і людям, котрі страждають від ниркових хвороб.
Що ще цікавого в крамничці?
Наприкінці червня починається урожай чорниці. Варення з цієї ягоди коштує 110 гривень за банку 0,5 л. Минулого сезону за два тижні приготували тисячу банок.
У серпні робимо варення з молодих волоських горіхів. Приймаємо замовлення заздалегідь. Яка ціна цього року буде – ще не ясно, бо все залежить від врожаю.
Також продаємо ягоди, які сушимо на електросушках. Усе можна знайти на сайті чи в соцмережах.
Прибуток через 3 роки
Ми не мали коштів, щоб вкладати у бізнес. Спочатку все робили своїми силами. Звісно, якщо є гроші, які можна витратити – розвиток піде швидше. Але мені подобається працювати і поступово нарощувати виробничий процес. Усе ж залежить від грамотної організації.
Бізнес на варенні став прибутковим на третій рік. Найбільше доводиться витрачати на рекламу і просування. Розвиваю власний сайт і активно залучаю аудиторію через сторінки у соцмережах. Там доводиться купувати рекламу, аби привабити нових клієнтів. У цій сфері без грошей не вдасться зробити стрибок вперед.
Покупець – киянин
Більшість покупців – жителі столиці. Раніше мали в Києві кілька партнерів, які продавали наше варення у магазинах та на ринках. Але вони надто завищували ціну, продукт у них не йшов.
Тепер ведемо перемовини з партнерами, які мають магазини у Харкові та Обухові.
Продукт вийде на ринок Польщі
Варенням із шишок зацікавилися партнери із Польщі. Раніше вони замовляли на пробу. Їм сподобалося. Вирішили, що такий смаколик ідеально впишеться в меню поляків та знайде свою нішу.
Але поставили умову, що товар має бути в промислових масштабах – від тисячі банок. Також необхідно отримати міжнародну сертифікацію. Планую зайнятися цим наступного сезону.
У Чернеччинській громаді на Сумщині завершили будувати амбулаторію, у яку влучила російська авіабомба. Кошти на проєкт збирали на фандрейзинговій платформі UNITED24.
Про це повідомили в UNITED24.
Медзаклад росіяни знищили на початку повномасштабного вторгнення. Проєкт реалізували за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, а також благодійників з Австралії.
«Дякуємо за підтримку медиків донорам платформи, уряду австралійського штату Вікторія, Союзу українських організацій Австралії, Посольству України в Австралії та Крісу Ґарно»‚ — написали в UNITED24.
Читайте також: «Я обожнюю українські кольори»: принц Вільям зустрівся з дітьми з України (ФОТО)
У Чернеччинській територіальній громаді завершили будівництво медичного закладу, кошти на який зібрали завдяки донорам UNITED24 та благодійникам з Австралії, а реалізували проєкт за підтримки Міністерства охорони здоров’я України. Амбулаторію на початку повномасштабного вторгнення знищили росіяни, завдавши по ній авіаудару. Дякуємо за підтримку медиків донорам платформи, уряду австралійського штату Вікторія, Союзу українських організацій Австралії, Посольству України в Австралії та Крісу Ґарно 🇺🇦 🇦🇺 https://u24.gov.ua/uk/donate/humanitarian?utm_source=facebook&utm_medium=fundraising&utm_campaign=medical _________________ A new clinic was built in the Sumy region to replace the one destroyed by russia. In the Chernechchyna territorial community, the construction of a medical facility has been completed, thanks to the contributions of UNITED24 donors and benefactors from Australia. At the beginning of the full-scale invasion, the clinic was destroyed by the russian forces in an air strike. We thank the platform donors, the State Government of Victoria, Australia, the Australian Federation of Ukrainian Organisations, the Embassy of Ukraine in Australia, and Chris Garnaut for their support of Ukrainian medics medics 🇺🇦 🇦🇺 https://u24.gov.ua/uk/donate/humanitarian?utm_source=facebook&utm_medium=fundraising&utm_campaign=medical
Опубліковано United24 Пʼятниця, 21 березня 2025 р.
Нагадаємо, що UNITED24 розігрує стяг із підписами захисниць Маріуполя та астронавта NASA.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка UNITED24
Проєкти двох українських архітектурних студій YOD Group і Balbek Bureau ввійшли до короткого списку міжнародної премії Hospitality Design Awards. За премію змагаються проєкти з багатьох країн Європи, Азії та з США.
Про це повідомили у виданні БЖ.
Проєкти в шортлисті
YOD GROUP розробили проєкт готелю Mountain Residence у селі Поляниця. Його відзначили у номінації Midscale Hotel Public Space. Готель поєднує сучасні напрямки дизайну й автентичність та природу Карпат.
Для створення готелю використали дерево, лозу, вовну, кераміку та очерет. Разом із тим інтер’єр доповнили елементами народного ремесла.
.jpg)
Проєкт balbek bureau відзначили у номінації Hybrid Hospitality за проєкт Misto Cafe в Луцьку. Простір створили як «третє місце» для зустрічей людей, які мають різні стилі життя. Заклад зробили у світлих кольорах, у ньому розмістили багато рослин, а також кілька неонових вивісок.
Читайте також: Київські студенти та архітектори спроєктують українські села, що пошкодили під час війни
Премія Hospitality Design Awards відзначає найкращі архітектурні проєкти вже протягом 19 років. Щорічно її вручає американське видання Hospitality Design Magazine.
Нагадаємо, що український архітектурний проєкт уперше здобув відзнаку від Architecture Press Release (ФОТО).
Фото: YOD Group, Balbek Bureau
Акція «Година Землі», яка цьогоріч відбудеться 22 березня, набуває особливого значення, коли в країні війна. ШоТам розповідає, до яких ініціатив можна долучитися просто зараз, щоб допомогти українській екології.
Що таке Година Землі
Година Землі — це щорічна міжнародна екологічна акція, яку започаткував Всесвітній фонд природи (WWF). Її проводять в останню або передостанню суботу березня о 20:30 за місцевим часом. Тоді мільйони людей, організацій і підприємців по всьому світу на годину вимикають необов’язкове освітлення та електричні пристрої, щоб привернути увагу до проблем довкілля та закликати світові уряди до їх вирішення.
Україна вперше приєдналася до Години Землі у 2009 році. Відтоді наша участь в ініціативі постійно зростала — до 2015 року до неї долучилося понад 50 українських міст.
Як війна вплинула на екологію України
Під час повномасштабної війни Україна переживає одну з найтяжчих екологічних криз у своїй історії. Руйнування Каховської ГЕС призвело до великих затоплень, загибелі людей і тварин, а також забруднення води важкими металами — через це катастрофу вже порівнюють з аварією на Чорнобильській АЕС.
Окрім цього, Україна є найбільш замінованою країною світу. Міни та вибухонебезпечні предмети отруюватимуть землю і загрожуватимуть як людям, так і тваринам ще довгі роки. А внаслідок ударів по промислових підприємствах та енергетичних об’єктах небезпечні хімікати потрапляють у воду і ґрунти, отруюючи річки та водойми.
Щоденні обстріли та вибухи забруднюють повітря пилом, димом і токсичними речовинами — це спричиняє в багатьох людей проблеми з диханням. Фільтрувати ж викиди вуглецю стає все складніше — більше трьох мільйонів гектарів лісів пошкоджені або знищені: через бойові дії дерева вирубують, а природні парки та болотисті місця руйнують.
Підрив дамб, лісові пожежі й нищення заповідних територій стали частиною бойових дій. Багато країн світу вже називають це екоцидом — злочином проти природи. Саме тому Година Землі в Україні у 2025 році — це не лише символ захисту довкілля, а й заклик до відновлення країни.
Година Землі під час війни
У 2022 році міжнародна Година Землі була присвячена підтримці України. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України зазначило, що люди у понад 190 країнах святу обʼєдналися заради українців, планети, миру та добробуту людей.
Акцію присвятили всім, хто перебував в укриттях, на передовій, рятував життя в операційних, розбирав завали, гасив пожежі, рятував тварин, допомагав нужденним і відстоював нашу незалежність.
Вже у 2023-му, під час екстрених відключень електроенергії, «Укренерго» закликало українців не брати участь в акції, оскільки масове одночасне вимкнення світла могло призвести до дисбалансу в енергосистемі та пошкодження обладнання. Натомість компанія рекомендувала щоденно ощадливо використовувати електроенергію, особливо у пікові години.
Як допомогти нашій екології: поради від WWF-Україна
Всесвітній фонд природи WWF підготував для українців інформацію, що може зробити кожен з нас вже сьогодні.
Екопросвіта
- «Добробут планети: що має знати й може вміти кожен» — онлайн-курс, який просто й зрозуміло розповідає про екологію, клімат, біорізноманіття та вплив війни на довкілля;
- Платформа природоорієнтованих рішень — ресурс, що пояснює, які бувають природоорієнтовані рішення та як їх впроваджувати. Він буде корисним для студентів, громад, науковців та молоді;
- «Екопрактики для сільського господарства та громад» — онлайн-курс для тих, хто цікавиться післявоєнним відновленням сільського господарства та створенням сталих продовольчих систем.
Читайте також: Як підпали трави шкодять здоров’ю та підривають обороноздатність країни? Пояснює WWF
Допомога та волонтерство
- підтримка екологічних організацій — долучайтеся до роботи спільнот «Екодія», ZeroWasteLviv, «Україна без сміття» тощо;
- охорона та порятунок тварин — волонтерська підтримка організацій, які опікуються дикими та домашніми тваринами, як-от UAnimals, Центр реабілітації рукокрилих, Українське товариство охорони птахів;
- підтримка національних парків і заповідників — допомога місцевим ініціативам у прибиранні, наприклад Chysto.De у Закарпатті, організації маршрутів для школярів та участі в підрахунку тварин.
Платформи для дослідження та охорони навколишнього середовища
- PlantSnap — додаток, який швидко розпізнає рослини, квіти, кактуси, сукуленти та гриби за фотографією, допомагаючи дізнатися їх назви та особливості;
- eBird — додаток, який об’єднує спостерігачів за птахами, дослідників і природоохоронців для вивчення та збереження птахів;
- Екозагроза — інформаційний ресурс від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, який збирає дані про екологічні загрози, зокрема ті, що виникли через військові дії;
- Trash Hunter — гра, розроблена «Україною без сміття» та Pernod Ricard Ukraine, яка вчить правильно сортувати сміття та відповідально споживати ресурси, підходить як для дітей, так і для дорослих.
Окрім цього, у WWF-Україна підготували поради щодо сталих звичок, які допоможуть зберегти біорізноманіття, і розробили правила сталого споживання, аби ухвалювати більш обдумані та екологічно свідомі рішення у побутовому житті.
Читайте також: «За раз вивезли 10 тонн сміття». Як дружина загиблого розвідника об’єднала сотні людей та рятує Закарпатське море
Фото обкладинки ілюстративне. Зроблено ініціативою Chysto.De.
