Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
mvi 0357 0 00 03 814 1 mvi 0357 0 00 03 814 1

NewСхід

Як переселенка з Горлівки озеленює Донбас і робить бізнес на цьому

Опубліковано

Переселенка з Горлівки перетворює Донбас на квітучий оазис. У маленькому селі Олександрівка Лиманського району Донецької області мешкає всього 500 людей. Але там вже четвертий рік працює великий садовий центр “Олександрівський”, де вирощують і продають рослини. Крім того, власниця бізнесу 32-річна Ніна Радченко надає послуги з ландшафтного дизайну.

Раніше жінка займалася озелененням в Горлівці. Виїхати з чоловіком довелося в липні 2014 року. На новий старт бізнесу в Олександрівці, не враховуючи покупку землі та будинків, витратили понад 400 тисяч гривень.

Ніна Радченко – власниця садового центру “Олександрівський”

Що втратили – вже віднайшли

Нині у власності Ніни Радченко 60 соток землі. Частину з них вона використовує під теплицю, на решті території – облаштувала великий розплідник рослин. Разом зі своєю командою створює ландшафтний дизайн. Виїзди роблять в радіусі 150 кілометрів від Олександрівки. Багато клієнтів мають у Харківській області, Святогірську і поблизу Бахмуту. Оформлені як ФОП на другій групі, щомісяця сплачує близько 6 тисяч гривень податків, у тому числі, за двох найманих працівників.

Так виглядає двір Ніни Радченко, який жінка також озеленює

Перед від’їздом з Горлівки подружжю нічого не вдалося продати. Там лишилося житло і розплідник рослин.

 

Обладнання для роботи: газонокосарки, тримери для покосів, – усе купували знову. П’ятий рік доводиться вкладати гроші. Ніна переконана, для того, щоб справа виглядала добре – вкладати треба ще років 10.

Читайте також:Бізнес під час війни: родина із Сєвєродонецька шиє тенти і намети

“Ми виїжджали внікуди. Важкий був рік. Втратили клієнтів у Єнакієвому, Горлівці. Але допомогло те, що раніше працювали і в районі Святогірська, тому по переїзді, швидко набили клієнтську базу”, – розповіла Ніна.

В Олександрівці подружжя знайшло землю, купили її та приватизували. Поруч із теплицею і розплідником планують відкрити офіс, у якому зможуть продавати рослини цілий рік. Нині торгують тільки з літньої площадки.

На місяць озеленює 10 об’єктів, найдорожчі – газони

“На ландшафтне озеленення у нас записуються ще з січня. Наприкінці лютого заплановані роботи на три наступні місяці. Ті, хто звертаються ранньої весни – потрапляють в осінні списки. В середньому, на місяць обслуговуємо 10 об’єктів”, – каже Ніна.

Дизайнерка розробляє ландшафтний проект та втілює його. Найчастіше клієнти просять зробити газони, квітники, системи автоматичного поливу.

Свій бізнес Ніна почала одразу два в одному: робила ландшафтні проекти і ростила саджанці. Зазвичай, коли малює на папері – клієнти хочуть, щоб і втілювала це. За словами дизайнерки, не намалюєш якісно проект, поки не уявиш, як воно буде висаджено.

В середньому озеленюють 10 об’єктів на місяць. Рослини для дизайнерських задумів Ніна вирощує самостійно

За її словами, для ділянки розміром в 10 соток, середній кошторис ландшафтного проекту складе близько 100 тисяч гривень. Усе залежить від забаганок замовника. Можна робити систему поливу, садити великі рослини, щоб не чекати, поки маленькі виростуть – це здорожчує вартість. Ніна ніколи не кидає об’єкти, які робила. Після посадки дає рекомендації по догляду, робить декоративне обрізання дерев і кущів.

“Вперше приїжджаємо на об’єкт – робимо замір. Потім промальовуємо, що і де буде розміщуватися. Замовнику часто пропонуємо три варіанти. Їх візуалізуємо в 3D. Освоїла спеціальну програму, самостійно малюю проекти. Там генплан, дендроплан по висадці рослин. Із трьох варіантів замовник обирає, що йому сподобалось. Видаємо посадкову відомість, що і яких розмірів будемо закуповувати. Потім складаємо договір, підписуємо кошторис із замовником – починаємо працювати”, – пояснила схему роботи Ніна.

Читайте також:Як шахтар став барбером. Історія першого у Покровську барбершопу

Для якісної роботи використовує книги з німецьких і англійських розплідників, у яких є рекомендації для проектувальників.

Найдорожче замовникам обходяться газони. Під нього потрібна система автоматичного поливу, прокладка труб. Газон коштує 70 грн за м². У ціну входить насіння, добрива і посадка. Потім ведуть такий газон до першого покосу. Вартість автоматичного поливу залежить від ділянки, кількості форсунок. Деяким клієнтам подобається, щоб був лише кран, і можна самому його крутити.

При посадці рослин, озеленювачі беруть за роботу 40% від вартості рослини. Тобто якщо наприклад рослина коштує 100 грн, то за роботу беремо 40. Зараз клієнти до дизайнерки приходять через “сарафанне радіо”. Робили проект одним, вони радили компанію своїм друзям. Без роботи не сидять.

Квіти з теплиці купують для ресторанів і пансіонатів

На території садового центру вирощують хвойні рослини, туї, можжевельники. Асортимент невеликий. Є теплиця, у якій вирощують 30 сортів однорічних квітів у горщиках. Продають їх для оздоблення кафе, ресторанів, пансіонатів. Купують люди і для дачних ділянок.

Теплицю запустили у 2018 році. Цього року збільшують випуск квітів втричі. Минулого сезону товарів не вистачило, все швидко розпродали.

Петунії у горщиках найчастіше купують, щоб оздоблювати ресторани та пансіонати

“Попереднього сезону петунії з теплиці продавали в горщиках, по 7 гривень. У підвісних гарних горшках композиції коштували 100 гривень. Рослини з відкритого грунту в цінах стартують від 90 гривень”, – каже Ніна.

Читайте також: Як заробити 400 000 грн на тюльпанах. Історія фермерів-везунчиків

Продавати рослини з теплиці починають у квітні. Попит на таку продукцію є до середини червня. У зимовий період теплиця щомісяця споживає електроенергії на 500 гривень. Проте вона обладнана енергозберігаючою технологією. Води використовують до 2-х кубів на місяць. Опалюють дровами, що взимку обходиться в 5 тисяч на місяць.

За словами підприємиці, на рівень прибутковості ще не вийшли. У Горлівці такий бізнес був би вигідніший. Тут довелося все купувати по-новій.

Першим ландшафтним проектом став садок подруги

За освітою Ніна хімік-технолог. Але з 2011 року працює ландшафтним архітектором. За досвідом їздила у Голландію та Німеччину. Спеціалізованої освіти не має, усього навчилась практикуючи.

Хотіла мати свою справу. Коли закінчила університет і рік відпрацювала за спеціальністю, зрозуміла, що кар’єрного росту доведеться чекати довго. Грошей на той час не вистачало. Квіти їй подобались. Була знайома, яка хотіла зробити свій сад. Вона спочатку приходила на консультації до Ніни. А потім віддала свою ділянку дизайнерці, дала спробувати себе в ландшафтному дизайні.Після того проекту Ніна зрозуміла, що зможе працювати приватним підприємцем. Зареєструвалася вже в серпні 2011 року. За словами підприємиці, хотіла роботу давати не лише собі, а й людям.

У Олександрівці в зимовий період на підприємстві працює двоє найманих робітників і Ніна.

На будівництво теплиці дизайнерка витратила понад 400 тисяч гривень

“Цього достатньо для роботи в теплиці. Коли починається сезон, беремо ще двох людей. Усіх офіційно працевлаштовуємо. Середня зарплата виходить 6 тисяч гривень. Буває, що мінімальна – 4200. Усе залежить від кількості роботи і кваліфікації робітника. Для села це нормальні гроші”, – каже підприємиця.  

Читайте також: На Одещині бізнесмен вирощує мандарини та гранат у відкритому ґрунті

На новому місці проблем з бізнесом не виникало. Дошкуляють тільки побутові труднощі. Робочий день в сезон починається о 5 ранку. Дизайнерка готує все для виїзду на об’єкт. Туди прибуває о 8 годині. Працює з робітниками до 18-ї. Потім вони йдуть додому, а Ніна повертається на плантації садового центру, обробляє рослини. Якщо хтось із робітників не встиг зробити свою роботу – допрацьовує. Потім відповідає на дзвінки, листи. У Горлівці їй більше доводилося їздити, контролювала. Тут озеленювачка сама працює більше через великий об’єм робіт.

Донеччина має квітнути, як Голландія

“Бачу хороші перспективи на новому місці. Клієнти наші задоволені. Робимо свою справу добре, стараємось. Якщо працювати якісно – без роботи не будеш. Коли є репутація, клієнти знаходять самі”, – стверджує дизайнерка.

На підприємстві Ніна працює разом з чоловіком. Усю роботу виконують спільно. Можуть заміняти один одного.

У планах – розширюватися, щоб рослинами можна було торгувати весь рік, а не чекати сезону

У планах про розвиток – відкриття офісу. Думали ще відкрити точки продажу квітів. Але виявилося, що з садовим центром готові співпрацювати магазини, які торгують рослинами. Ніна планує свій садовий центр перетворити на міжнародний зразок. Як у Німеччині чи Голландії, де маленький шматок землі стає квітучим раєм. Туди приїжджають мільйони туристів. Дизайнерка хоче у себе створити подібне.

Читайте також: “Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти

Проте найбільше дизайнерка мріє про велику родину. Щоб дітей п’ятеро було.

“Будуєш, працюєш, хочеться, щоб було кому передати. А тим, хто починає власну справу, раджу бути готовим до труднощів і не опускати руки. Головне пам’ятати, що ти цього хочеш і почуватися оптимістом. Буває, що люди пробують, не вдається і одразу кидають. Але якщо працювати – удача тебе знайде”, – переконана ландшафтна дизайнерка Ніна Радченко.

NewСхід

У Лисичанську відкрили мережу платформ «Мій FOX HUB»

Опубліковано

На Луганщині в центральній бібліотеці Лисичанська відкрили багатофункціональну молодіжну платформу BIBLIOHUB – третій простір із мережі «Мій FOX HUB». 

Про це повідомили у пресслужбі Луганської обласної державної адміністрації.

За інформацією, платформи будуть відкритими не лише для молоді, але й для всіх жителів Лисичанська та прилеглих населених пунктів. Хаби виконуватимуть роль простору для залучення громади до неформальної освіти, проведення соціальних та культурних заходів, громадських обговорень та якісного проведення дозвілля.

Для відвідувачів доступна коворкінг-зона, оснащена сучасними офісними меблями та інформаційно-комунікаційним обладнанням для комфортної роботи і навчання, проведення дискусій та освітніх заходів.

 

Читайте такожЗ кокоса, буряка та норі: сім українських виробників корисних чипсів

Лаунж-зони обладнані зручними диванами та кріслами, телевізором, гітарами, настільними іграми для проведення дозвілля, спілкування та соціалізації, чи проведення соціальних та культурних заходів. В ігрових зонах є аерохокей, столик для пісочної анімації та пазли.

Для любителів моделювання працюватиме клуб робототехніки з відповідними наборами та 3D принтерами. Платформи у центральній бібліотеці та палаці культури ім. Володимира Сосюри мають медіа-зони, оснащені:

  • сучасним медіа-обладнанням для ведення блогів,
  • створення соціальних відео та новин,
  • проведення інтерв’ю,
  • створення власного каналу на YouTube про життя молоді у Лисичанську.

Усi три платформи об’єднані в єдиний вебсайт – myfoxhub.in.ua.  

Цей проєкт став можливим завдяки програмі Агентства США з Міжнародного розвитку та проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні».

Читайте такожЕкотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

За підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» простори отримали сучасні меблі та інформаційно-комунікаційну техніку, офісне, медійне та музичне обладнання для проведення навчальних, соціальних та культурних подій. Загальна вартість проєкту складає понад три мільйони гривень.

Всi три платформи об’єднані в єдиний вебсайт, де можна дiзнатися розклад роботи, новини та анонси найближчих подiй – myfoxhub.in.ua.

Нагадаємо, у Кураховому на Донеччині відкрився молодіжний центр.

Як ми повідомляли раніше, у невеликому шахтарському місті Донеччини запрацював перший центр робототехніки та програмування.

Усі фото: loga.gov.ua.

Читати далі

NewСхід

У Кураховому на Донеччині відкрився молодіжний центр

Опубліковано

Молодіжний центр «380 вольт» відкрився у місті Курахово Донецької області, повідомили у пресслужбі ДонОДА.

Зазначається, що Молодіжний центр у Курахівській міській територіальній громаді став 121-м для Донецької області.

Центр створений за алгоритмом «ініціатива молоді – допомога влади». Він працює з 2018 року і нарешті, спільними зусиллями обласної та місцевої влади, отримав нове сучасне приміщення.

Цікавинкою молодіжного центру є платформа для неформальних музикантів, а саме рок-гуртів та альтернативних музикантів, які створюють свої музичні інструменти власноруч з водопровідних труб, каструль та пляшок.

 

Також у молодіжному центрі працюватиме сучасна фотостудія, створена на кошти, що отримав за грантовою програмою один із волонтерів. У фотостудії молодь матиме змогу не тільки сфотографуватися, але й навчиться робити фото самостійно.

«380 вольт» має різноманітні настільні ігри для проведення дозвілля та спортивну локацію з настільним тенісним, аерохокеєм та приладдям для армреслінгу, конференц-залу, невеличку сцену, та екран для перегляду фільмів.

Читайте також“Приймаємо пологи та лікуємо грижі”. Як у Харкові рятують кажанів від загибелі

Нагадаємо, у Маріуполі реалізують п’ять проєктів SMART CITY.

Як ми повідомляли раніше, у невеликому шахтарському місті Донеччини запрацював перший центр робототехніки та програмування.

Усі фото: dn.gov.ua.

Читати далі

NewСхід

Стартував проєкт із підтримки племінних пасік на Донеччині і Луганщині

Опубліковано

За сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» розпочався проєкт із підтримки племінних пасік у Донецькій та Луганській областях.

Про це повідомили у фейсбуці на сторінці програми.

Зазначається, що участь у проєкті беруть 14 бджолярів зі Сходу України, які зацікавлені у розвитку племінного бджільництва, представники департаментів агропромислового розвитку Донецької та Луганської облдержадміністрацій.

Нині на Сході України немає жодної пасіки, яка офіційно займається розведенням племінних бджіл. Закупівля та завезення бджолосімей з інших регіонів має ризик, приносить хвороби та поступово переводить племінну бджолу, яка характерна для східного регіону. Саме тому громадська організація «Медова артіль» (Луганська область) ініціює розвиток племінних пасік. Організація об’єднує понад сто бджолярів Луганщини.

 

Три роки тому пасічники почали селекцію бджіл української степової породи. Нині зацікавлені у сертифікації цього процесу, щоб не закуповувати бджіл із інших регіонів, а розвивати власні племінні пасіки.

Читайте такожНа скандинавському дракарі українським Дністром: як франківці будують історичні кораблі предків

«У нашій організації пасічники нараховують понад 6 000 бджолосімей. Кожен пасічник щороку закуповує нові сім’ї поза Луганщиною. Але ми можемо робити це у себе вдома, розводити бджіл, які максимально адаптовані до нашого клімату. Це сприятиме покращенню генофонду, мінімізує завезення хвороб, які нетипові для нашого регіону. Також у перспективі цікавим може бути експорт української степової бджоли до Канади – там клімат дуже схожий зі сходом України», – розповів голова ГО «Медова артіль» Антон Михеєв.

У 2021 році Проєкт USAID допоможе бджолярам перевірити генетичний фонд бджіл у лабораторії. Підтримка та розведення племінних пасік дасть можливість бджолярам покращити генофонд бджіл у регіоні, перевести пасіки на інший рівень розвитку та сприяти розвитку племінного бджільництва в Україні в цілому.

Читайте такожУкраїнські бджолярі зможуть торгувати з Європою на «Медовій біржі»

Кампанія покликана привернути увагу всієї України до потреб і можливостей Сходу, адже ще ніколи у регіоні не було стільки ініціатив, покликаних покращити рівень життя людей, розвивати бізнес у перспективних галузях економіки, відновлювати інфраструктуру. Ще ніколи не було стільки проєктів, готових залучати інвестиції та допомагати стати регіону сильним, креативним та привабливим для роботи й життя.

Нагадаємо, український мед нагородили на міжнародному конкурсі в Лондоні.

Як ми повідомляли раніше, в Україні створили музей лісового бджільництва.

Усі фото: facebook.com/ERAUkraine.

Читати далі