Суспільство
Бренд взуття із Дніпра. Як 26-річний бізнесмен підкорив ринок
Амбітний підприємець із Дніпра 26-річний Ігор Малецький заснував власний взуттєвий бренд “Дніпровський Букін”.
Бізнес чоловік почав, коли йому було 24 роки. Стартовий капітал на виробництво зібрав, перепродуючи одяг і взуття через групу у соціальній мережі.
Бренд “Дніпровський Букін” з’явився від креативу з друзями. Ігор все життя грав у футбол. Коли думали над назвою, друзі пожартували, що підприємець продаватиме взуття, як нереалізований футболіст Геннадій Букін (герой сіткому “Щасливі разом”). Тепер це запатентована назва.
Читайте також: Взуття з конопель підкорює Європу. Як це вдалося полтавцям
Як відійти від перепродажів і стати одним із популярних виробників Дніпра – розповів бізнесмен.
Шоу-рум у власній квартирі
У бізнес пішов 8 років тому. Навчався на програміста і паралельно підпрацьовував. Знаходив китайських виробників взуття і одягу, які віддавали мені товар дешевше. Перепродував його через соціальні мережі.
Перший шоу-рум відкрив у власній квартирі. Клієнти приходили додому на примірки. Або за домовленістю міг поїхати на зустріч з покупцем в одному з парків міста. Прямо серед вулиці на картоночці міряли взуття.
Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу
Поступово моє житло перетворилося на склад товарів. За день міг зустрітися з 15 клієнтами. Тоді орендував свій перший офіс на 9 м² у центрі міста. Оформив підприємництво. На перепродажах заробив перший капітал.
Прощання з Китаєм
Мені не подобалося працювати з китайським товаром. Хотів перейти в лігу якісного. Зрозумів, що легше продавати те, що сам носиш і від чого кайфуєш. Звернувся до місцевих виробників взуття. У двох компаній замовив кілька моделей, які випустили під моїм брендом “Дніпровський Букін”.
Спершу продавали взуття, пошите на чужих виробництвах. Перша наша модель вийшла в світ 13.03.17. Протягом тижня вийшло ще 3 моделі. З’явилися перші покупці. Зрозуміли, що вийшло непогано і будемо продовжувати.
Для себе зафіксував 18 березня, як день виходу на український ринок.
Швейний цех з нуля
Вирішив почати своє, бо це прибутки більші і можна контролювати якість.
Друг познайомив з чоловіком, який займався виробництвом взуття. Той поділився досвідом, з чого краще почати власну справу, скільки потрібно грошей і як підібрати ефективну команду.
Наважився ризикнути. Зібрав усі свої заощадження, оформив кредит – запустив виробництво. Для старту потрібно $15 тисяч.
Орендували приміщення під виробництво, на утримання якого витрачаємо до 20 тисяч гривень щомісяця. Купили вживане обладнання, яке довелося переробляти. А тепер вже повністю замінили обладнання на виробництві.
Читайте також: Переселенка з Луганщини створила власний бренд дизайнерського одягу
Коли зібрав команду, переживали перші два місяці, але мотивували одне одного, що все буде добре. Працювали над планом дій і з чим підемо на ринок.
Перша модель, відшита вже на власному виробництві вийшла у лютому 2018 року.
Креативне виробництво
Сам шити не вмію. У швейному цеху працюють люди з більш, ніж 20-річним досвідом. Розробкою моделей займається дружина.
Зараз у лінійці 93 моделі взуття. Серед них 10% – чоловіче. Ціновий діапазон від 1300 до 1900 гривень. Зимове взуття коштує від двох тисяч.
Читайте також: 7 брендів, які з мотлоху створюють дизайнерські речі
Усі матеріали на виробництво купуємо в Дніпрі. Для деяких моделей шкіру купуємо італійську і тайванську. Отримали кілька сертифікатів якості.
Серед наших цікавинок: робили взуття-трансформери, де перевертаються паєтки. Виходить, що кросівки можуть змінювати колір. Це було трендовим у 2018 році, але і цього сезону надійшло багато замовлень.
А ще робили шкіряні лофери, які легко перетворюються на шльопанці. Просто наступаєш на задник і ні про що не хвилюєшся. Спеціальний косий викрій дозволяє загинати п’ятку, і закрите взуття перетворюється на відкрите. Це була комбінація кількох моделей. Від ідеї до готової пари взуття проходить 2-3 тижні.
Ноу-хау – абонемент на взуття
Ми придумали річний абонемент для взуття. Ще не бачив, щоб конкуренти запроваджували подібне. Пояснюю, як працює. Для прикладу, пара взуття коштує 1800 гривень. Десять пар взуття – 18 тисяч гривень.
Пропонуємо придбати абонемент, за 14 тисяч грн на 10 пар взуття. Щосезону оновлювати взуттєвий гардероб і на цьому зекономити 4 тисячі. Це зручно для великих родин. У нас є такі ваучери ще й на 4 та 6 пар взуття.
Продаємо тільки в Україні
За два роки роботи продали понад 11 тисяч пар взуття. Маємо 30 клієнтів, які купили більше, ніж на 10 тисяч гривень. На наших коробках із взуттям красується цитата Альдо Гуччі: “Качество помнят еще долго после того, как цена, уплаченная за него, уже забыта”.
Взуття продаємо тільки в Україні. Тут великий ринок збуту, місцевих покупців достатньо. Поки не бачу сенсу в міжнародних продажах. Коли дивлюся на взуття жителів Дніпра, розумію, роботи ще дуже багато. Хочу, щоб носили рідний бренд.
Бізнес не буває без клопоту
Найбільше грошей витрачаємо на рекламу, зарплату співробітникам і оренду приміщень. Всього на компанію працює 20 людей.
Можна бути класним організатором бізнесу, але без крутої команди нічого не вдасться. Зараз складно знайти хороших швей на виробництво. Усі їдуть закордон. Своїх працівників мотивую зарплатнею та невимушеною атмосферою у колективі. Багато жартуємо між собою.
Читайте також: Матуся в декреті заснувала бізнес. Успішний кейс із Бахмута
Коли бізнес розростається – доводиться молитися на бухгалтера. Багато різних платіжок і цифр, які самому не втримати у голові. А він все знає.
Психологічно важко ризикнути і почати власну справу. Спочатку боїшся за вкладені кошти. А потім переживаєш, щоб команда не розчарувалася і не розбіглася.
План на наступні 2-3 роки – закріпитися на українському ринку, відкрити шоу-руми в Києві та Харкові. А ще у нас підростає донечка, тому зараз розбираємося у виробництві дитячого взуття.
Шукатимемо незвичайні матеріали закордоном, щоб створювати оригінальні вироби, які виділятимуть нас з-поміж інших брендів.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
