Суспільство
Закарпатець зібрав понад 250 радіоприймачів і планує відкрити музей
Житель Сваляви на Закарпатті Петро Дербаль зібрав унікальну колекцію з понад 250 приймачів: пристрої виготволені у Великій Британії, США, Франції, Швеції, Нідерландах, Угорщині, Польщі, Латвії, а також у колишніх Чехословаччині та Радянському Союзі.
Про це пише Суспільне Закарпаття.
Один із його експонатів – жіноча сумочка-радіо, що брали з собою на пікнік у Канаді дівчата в 50-х роках ХХ століття.
Читайте також: Чим замінити пакет? 8 брендів, які роблять екологічні альтернативи
Петро Дербаль почав цікавитися радіо й телетехнікою ще в дитинстві, а потім в армії. Раніше будував військовий телецентр і обслуговував його 4 роки. Він не тільки збирає, а й ремонтує старі приймачі.
Читайте також: «Ця робота змінила моє життя». Чому молодь їде в села і маленькі міста на два роки?
За його словами, деякі приймачі потребують косметичного ремонту, наведення зовнішнього виду і ремонту внутрішнього. А деякі – потребують запчастини, на які треба чекати роками.
У його колекції — радіоприймачі від 20-х до 60-х років минулого століття.
«Радіо взагалі закінчилося в 50-60-х роках. Нового нічого не появилося, окрім того, що транзистори замінили лампи», — каже колекціонер.
Читайте також: «Який світ ми залишимо дітям?» Сім українських кліпів, які говорять про важливе
Деталі для відновлення приймачів Петро Дербаль шукав на ринках, пізніше вже в Інтернеті, а також на аукціонах. Замовляє як в Україні, так і за кордоном. Вартість такої техніки, каже, різниться залежно від моделі, віку і країни-виробника. Колекціонери, розповідає, мають свій клуб любителів і можуть обмінюватися технікою.
Чоловік ділиться, що є такі радіоприймачі, особливо у Європі і США, які можуть коштувати, як три сучасні автомобілі. Також є своєрідний клуб колекціонерів старого радіо. І не тільки в Україні, а й за кордоном. Особливо у США. Кожне місто у США намагається мати якийсь свій музей радіо чи клуб любителів старої техніки.
Він впевнений, що на Закарпатті також буде музей радіотехніки. Петро Дербаль хоче відкрити його у себе вдома у Сваляві. Тут розповідатиме не тільки про радіо, а й про телебачення. Відвідувачам покаже радянський телевізор 1949 року випуску, який, каже, транслював три канали.
Музей радіотехніки буде починатися з приміщення, де найстаріші приймачі.
Читайте також: Її капелюхи носять навіть до королеви Британії: історія успіху майстрині з Чернігова
«Мої найулюбленіші приймачі – це 1938 і 1932 років. Один із них мав уже весь діапазон частот і таку чутливість, що міг приймати зі США радіо «Ватикан»», – каже колекціонер.
Музей радіотехніки запрацює влітку цього року. Крім музики можна послухати угорські, польські, румунські радіостанції на середніх і довгих хвилях.
Нагадаємо, у Миколаєві збирають елементи LEGO для майстра, який відтворює архітектуру міста у мікромасштабі.
Усі фото: suspilne.media.
Укрзалізниця додала до свого парку ще два медичні евакуаційні вагони для потреб Медичних сил ЗСУ. Загалом їх кількість становить 66, і до кінця року планується збільшити цю кількість на ще 4 вагони.
Про це повідомляє Укрзалізниця.
Про ініціативу
Евакуація та перевезення поранених воїнів у спеціально обладнаних медичних вагонах показали свою ефективність. Насамперед, це швидкість та можливість надання повноцінної медичної допомоги (у т.ч. екстреної хірургічної та реанімаційної) під час ходу поїзда.
Читати також: Українські розробники створили бойовий колісний дрон CRAB (ВІДЕО)
Про потяги
Усі вагони оснащені апаратами штучної вентиляції легень, переливання крові, кардіомоніторами, аспіраторами та іншою медичною технікою. Завдяки живленню від генератора вони є повністю автономними.
“Дякуємо вагонобудівникам, локомотивним та евакуаційним бригадам Укрзалізниці, що спільно з медиками Командування Медичних сил Збройних Сил України самовіддано працюють задля порятунку поранених воїнів”, – повідомляє УЗ в своєму зверненні.
Нагашаємо, що українські хакери здійснили кібератаку на сервіси партії “єдина росія”.
Також ми повідомляли, що за рік існування кластеру Brave1 на ньому зареєстрували 1600 оборонних розробок.
Фото: УЗ
Про книгу “Жовтий метелик”
Про книгу “Куди і звідки”
Про фестиваль
Програма фестивалю
- жінка є режисеркою та/або операторкою та/або головною героїнею фільму;
- тривалість не перевищує 30 хвилин;
- знято після 1 січня 2022 року.
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...
Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом
Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...