Як зробити місто прозорим і заробляти на цьому? Поради від найбільш відкритого міста України

Ми у “ШоТам?” уже писали про те, як Дрогобич на Львівщині зробив прозорою роботу міської ради, виставивши дані департаментів у відкритий доступ. Тепер у містечку можна укласти онлайн-декларацію з лікарем, записатись в онлайн-чергу в дитсадок та школи на блокчейні – для цього знадобилась політична воля, троє людей, три роки і 300 тисяч гривень.

Читайте також: Українське підприємство запровадило 3D-друк у металургії

Станіслав та журналіст “ШоТам?” розбирались, навіщо взагалі відкривати дані, за скільки етапів це вдасться зробити та як навчитись аналізувати їх. А також склали дорожню карту, за якою зможе рухатись громада будь-якого міста, якщо має бажання зробити роботу влади прозорішою.

Крок 1. Запитати городян

Станіслав – начальник відділу інформаційних технологій та аналізу Дрогобицької міської ради. Він каже, що усі ці роки Дрогобичу доводилось навчатись усьому самотужки. Адже хоч Кабінет міністрів у жовтні 2015 року і затвердив Положення щодо відкритих даних, але єдиного плану цифрової трансформації для міст від держави не було.

Проте за останні три роки місто зібрало всі можливі нагороди в проектах цифрової трансформації міста

Читайте також: В Україні друкуватимуть деталі ракет на 3D-принтері

Коли Дрогобич у 2016 році вирішив відкрити дані для громадян, в першу чергу, працівники міськради зібрали робочу групу активу міста – журналістів, громадських діячів – і попросили позначити в пріоритетності, які дані, на їх думку, треба було би оприлюднити першими.

Передали м’яч на сторону активістів. Щоби не вийшло так, щоб міська рада виставила дані про кількість вбиралень в місті, а громадськості треба дані щодо землі у комунальній власності.

Це і є ключовий момент відкритості, каже Станіслав: коли міська рада віддає механізм контролю городянам у руки.

Крок 2. Які дані відкривати?

У кожного міста власний список даних, які би громада хотіла бачити у першу чергу. Для початку Станіслав радить проаналізувати запити відгромадян, які надходили до міської ради. А, окрім того, звернути увагу на загальний список із дослідження громадянської мережі ОПОРА, згідно якого людям цікаві:

• екологічний стан міста;
• бюджет міста, тендери тощо;
• містобудівна документація;
• операції з комунальним майном;
• комунальні підприємства і статистика щодо їх послуг та витрат.

Читайте також: “Скоро збудуємо цілий завод”: як український винахід напуває дубайців водою з повітря

Радить не забувати і про виконання законодавства, а саме:

● Закону України «Про доступ до публiчної iнформацiї»;

● Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»;

● Закону України «Про публічні закупівлі»;

● Постанови Кабміну «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» тощо.

Крок 3. Визначте відповідальних за збір даних

Оприлюднення даних та публічної інформації у Дрогобичі було покладено на плечі працівників підрозділів міськради. А вже команда Станіслава Гайдера приводила їх до ладу, аналізувала та публікувала на порталах міста.  

Читайте також: В Україні створять першу плавучу платформу для запуску ракет

Зазвичай у міськраді спілкуються через доручення. Так от, це робота внікуди, розповідає чоловік. Важливе доручення “згори” зазвичай викликає реакцію не виконання, а саботажу. Ба більше, чим далі від керівництва перебуває працівник, тим важче йому реагувати на зміни.

Легше розвернути авіаносець, аніж змусити когось щось змінювати. Проте, аби зміни на папері принесли реальні результати, співробітники на кожному рівні мусять діяти гуртом.

Станіслав розповідає, що після форматування даних його команда передає логіни та паролі для користування тим департаментам, які готові нести цей тягар самі

Крок 4. Знайдіть партнерів

Черга у дитсадки міста та у перші класи, яка прописана на блокчейні, не коштувала Дрогобичу ні копійчини грошей з міського бюджету завдяки партнерам з проекту Bloqly. Так само місто зараз збирає та аналізує дані щодо енерговитрат установ міста і заводить в місто ЕСКО-інвестиції (інвестиції від компанії з надання енергетичних послуг – авт.).

Читайте також: Українське підприємство працює над створенням вітчизняної ракети

Зі світу бізнесу усі добре знають, що частка компанії на ринку – показник того, наскільки добре вона працювала в минулому. Відтак, те що Дрогобич робив вчора, сьогодні місту вертається сторицею, каже Станіслав.

“Наприклад, комунальна будівля витрачає 100 гривень на опалення щороку. До нас прийшов інвестор і забезпечив 50 гривень економії, встановивши відповідне обладнання. Тепер він отримує у грошовому еквіваленті кошти виключно з економії, а по завершенню дії угоди безкоштовно передає обладнання установі зі всією економією”, – каже Станіслав Гайдер.

Скільки інвестор чекав на рішення? Перше знайомство з проектом відбулось у середині жовтня 2018 року, а у вже в лютому цього року розпочалось встановлення обладнання. Тобто, за 4 місяця команда пройшли увесь шлях: від рішень до формування технічних умов та е-торгів.

Чого найбільше прагне компанія, міжнародний експерт, інвестор від міста? Отримати успішний та швидкий результат, а не терпіти витягування усіх соків, – каже Станіслав Гайдер.

Крок 5. Прозорості недостатньо. Треба пояснити, навіщо це громаді

Для роз’яснення можливостей прозорого міста з квітня минулого року у Дрогобичі запрацювала школа «Розумного громадянина».

У межах курсу дрогобицькі учні та студенти вчаться роботі з електронними сервісами Дрогобича, які дозволяють брати активну участь в управлінні містом. Лекції Станіслав проводить із колегою Володимиром Кондзьолкою, керівником аналітичного центру «Інститут міста Дрогобича».

Люди у міськраді часто бояться висловлювати свою позицію, а в школі чи університеті, вибачте, мало на нуль не множать спочатку. Але це і є демократія, коли люди спілкуються на рівних і один чує іншого».

Із лекцій школи «Розумного громадянина» слухачі дізнаються, як контролювати витрати надходжень до міського бюджету, як повідомляти про аварійні ситуації на вулицях міста, як отримувати смс-сповіщення про припинення водо-, газо та електропостачання та багато іншого.

Усе це робиться задля того, аби громадяни вміли контролювати свою владу, зазначає Станіслав. Наприклад, якщо депутат встановив жителям лавку і майданчик і вважатиме, що людина  проголосує за нього, бо скаже «ну робить же щось».

Але завдяки відкритим даним громадянин тепер скаже: «Лавку ви зробили за мої гроші – платника податків. А на сесії голосували «так» – 20 %, “ні” чи “утримались” – 0, “не голосували” – 30%. А ще на половині сесій взагалі не були присутнім. Питання – чим ви займались усі п’ять років, якщо у 80% ви не прийняли жодного рішення. Яка ваша візія міста?».

І все, депутат має дати відповідь на це конкретне питання, а лавка-не лавка, це вже питання десяте, – каже Станіслав Гайдер.

Крок 6. Шукайте безкоштовні інструменти

Якось мені дзвонять представники одного міста і кажуть “100 тисяч гривень за розробку сервісу з петиціями – багато чи мало?”. Е-е-е, друзі, кажу, е-петиції – безкоштовна платформа.

Станіслав каже – важливо максимально зекономити кошти мешканців міста. Щоб громади, які мають маленькі бюджети, спочатку подивились на український ринок інструментів електронної демократії: що вже розроблено і можна отримати безкоштовно.

Читайте також: “Нібулон” збудує потужний річковий термінал на Запоріжжі

Якщо ж дублювати уже існуючі сервіси, не спитавши нікого, наскільки ці інструменти ефективні, потім їм перед мешканцями доведеться пояснювати, чому:

1. влада не зробила петиції безкоштовно;
2. чому е-петиції не працюють.

Особисто Дрогобич взявся запроваджувати послуги з iGov – бо це безкоштовний ресурс. Ми побачили ефект, не витрачаючи ні копійки з міського бюджету. 

Крок 7. Постійно шукайте нові проекти

Станіслав каже – цифрову трансформацію міста вдалось реалізувати кільком людям за 2,5 роки на кошти у 1,5-2 мільйони гривень, з яких частка міськради була 20% (близько 300 тисяч гривень).

Але в планах проекти ще амбітніші: у найближчий місяць стартує картка містянина, повноцінний е-щоденник учня, реєстр землі та майна на блокчейні, оцифрування міського архіву починаючи з 1991 року (вже триває).

Читайте далі: Український винахід: міні-електростанція, яка врятує річки і замінить Дністровську ГЕС

«Зараз будемо розробляти проект, який дозволить пришвидшити роботу надання допомоги пацієнту швидкою допомогою та лікарем. Уявіть таке: медик швидкої, якщо бачить, що у людини можливо інсульт чи інфаркт, одразу робить необхідні аналізи і надсилає в найближчу клініку. Лікар по системі одразу визначають вільну операційну і одним кліком викликає свою команду. І під час прибуття хворого всі уже знають все про діагноз і готові до дій”.

Впровадження проектів відбувається з урахуванням потреб міста: окрім усіх інструментів комунікації, використовують ще такий як соцопитування, до якого залучають студентів.

Безкоштовно залучаємо студентів до соцопитувань, міськрада їм потім дає ГРАМОТУ (сміється).

Але уже серйозно Станіслав Гайдер додає, що це прекрасний соціальний ліфт.

Активного громадянина завжди побачить і влада, і бізнес. І це велика можливість для подальшої кар’єри. А для нас – це можливість поговорити з суспільством.

Крок 8. Отримайте профіт

Які результати від того, що місто залучає містян до участі у прийнятті рішень?

Станіслав розповідає, що відкривши дані про розміщення зовнішньої реклами в місті протягом року надходження в бюджет від реклами збільшились більше, ніж вдвічі: з 176 тисяч гривень до 350 тисяч гривень. Це завдяки тому, що містяни почали надсилати повідомлення на незаконно встановлені рекламні площі.

Читайте також: Україні стрімко росте кількість електрокарів: які моделі популярні?

Відкривши інформацію про енергооблік, місто заощадило 10% витрат на енергоносії в комунальних закладах. А після ЕСКО-інвестицій тільки в перший тиждень чотири установи продемонстрували економію у 72 тис.грн.

Сьогодні активні дрогобичани можуть знайти свіжу інформацію про будь-яку сферу діяльності міста. Зараз взаємодія виглядає так: влада генерує дані та робить їх в доступній візуалізації, громада допомагає контролювати інформацію, підприємці ж отримують прозоре і здорове середовище для побудови бізнесу. І таких результатів Дрогобичу вдалось досягти за три роки.

Коли міста приїжджають в Дрогобич, і бачать, скільки всього ми зробили, у них опускаються руки – люди не готові щодня виконувати по 0,5 відсотка, а хочуть виконати 100 % за 2 місяці.

Але миттєвого результату тут годі й чекати – це еволюційний шлях, який змінюватиме не тільки владу, а й свідомість жителів міста. Тому звісно, таких результатів не досягти за два місяці.

Якщо хочете негайного результату – йдіть в чоботарі. Для якісних змін потрібен час. Так, піввідсотка в день, адже якщо не робитимете нічого сьогодні, то завтра будете жити так, як вчора.