fbpx
Звяжіться з нами
56526681 442067016540032 6342068607580635136 n e1559727278109 56526681 442067016540032 6342068607580635136 n e1559727278109

Суспільство

Як стати монстром відкритих даних: рецепт прозорої влади від Дрогобича

10.04.2019

«Ці псевдоактивісти нічого не розуміють!» – чується зі сторони місцевої влади на адресу не згодних з її рішеннями громадян. «Ця влада нічого не робить!» – кричать активісти у відповідь. Стандартна ситуація для більшості сесій міських рад. Але  – не для Дрогобицької.

Троє людей, три роки і 300 тисяч гривень. Стільки ресурсів знадобилось команді з Дрогобича, аби:

● відкрити для громадян увесь масив даних, якими володіла міськрада;

● налагодити комунікацію і навіть партнерство між владою та громадянами;

● перетворити Дрогобич на монстра відкритих даних і найпрозоріше місто країни.

Фото надані Станіславом Гайдером

Подивитись, скільки грошей дрогобичан чиновники витратили на відрядження минулого року, записати дитину до школи за допомогою технології блокчейн і оформити онлайн-декларацію з лікарем, не виходячи з дому. Все це можна отримати через сайт міськради,  мобільні додатки, інформаційно-сенсорні кіоски міста, або ж просто за допомогою смс на телефон.

Читайте також: У Дрогобичі створили найкрасивішу туристичну мапу

Де ключ до співпраці влади та громади? Читайте детальний рецепт успіху від Станіслава Гайдера.

Від типового містечка до монстра відкритих даних

Станіслав Гайдер – начальник відділу інформаційних технологій та аналізу Дрогобицької міської ради. Каже, коли у 2016 році розпочалася його робота щодо цифрової трансформації міста, айтішниками у міськраді вважались ті, хто заправляє принтери та перезавантажує операційні системи.

Інформаційні кіоски з новинами про місто. Фото надані Станіславом Гайдером

«Не хочеться говорити фразу, яка дуже заїжджена в Україні: мовляв, до нас був нуль, а потім все стало добре. Але у 2016 році жодна інформація щодо використання бюджету не була публічною. Жодна інформація про оренду комунального майна, про фінансові звіти не була публічною. Говорити про публічну аналітику цих даних і взагалі не доводилось», – розповідає Станіслав.

Читайте також: Як Дорогобич позбувся черг?

Але ж, саркастично зауважує він, сенс боятись відкритих даних є тільки тоді, коли ти щось неправомірно привласнив. А якщо нема чого приховувати, то чого ховатись?

Завдяки тому, що його команду підтримав новий міський голова та депутати, зміни впроваджувались без перешкод.

Інформаційно-сенсорними кіосками активно користуються гості Дрогобича. Фото надані Станіславом Гайдером

«На сьогодні Дрогобич – єдине місто в Україні, яке з 2017 по 2019 рік зібрало всі можливі нагороди в Україні щодо проектів електронної демократії та електронного врядування. Немає міста в Україні, яке мало б аналогічні результати за настільки короткий термін. І це при тому, що ми не маємо навіть штату людей: нас – троє у відділі! Але я завжди кажу, що для змін не потрібно футбольної команди. Потрібно лише бажання та пристрасть до своєї справи», – розповідає він.

Інновації для країни, будні для Дрогобича

Наразі по місту працює 10 Wi-Fi-зон, а тестується ще 10. У центрі встановлені інформаційні кіоски з новинами про місто. Також у Дрогобичі запровадили декларування лікаря з пацієнтом онлайн і електронну реєстрацію домашніх тварин з видачею іменного жетону. Більшість адміністративних послуг – більше сотні – можна отримати онлайн. Серед найпопулярніших, за словами Станіслава, реєстраційні послуги, послуги щодо оформлення біометричного паспорта, різного роду фінансових допомог.

Читайте також: Як “скрєпи” тріщать в Маріуполі: історія арт-платформи “ТЮ”

А днями у Дрогобичі з’явилась ще одна новація: усі заяви батьків щодо запису до навчальних закладів вносяться в базу даних, захищену від фальсифікації технологією блокчейн. Завдяки цій технології дані батьків і дитини неможливо змінити. Тому деякі директори шкіл вже не зможуть маніпулювати рішенням, яка дитина потрапить до школи, а яка – ні.

Наразі в місті працює 10 Wi-Fi-зон, ще 10 – тестується. Фото надані Станіславом Гайдером

Станіслав каже, надалі технологію блокчейн задіють в усіх основних сферах життя міста.

«Який сенс у тому, що місто скаже  – у нас впроваджено 250 онлайн-сервісів? Важливіше те, яка користь кожного з цих сервісів? Я можу відзвітувати про корисну дію кожного з них, адже ми ведемо детальну статистику по усіх проектах».

Ключ до взаємодії «влада-громада»

Перший і найважливіший етап розвитку міста – міська рада починає відкривати і аналізувати дані міста для громадян. Влада має забезпечити виконання:

● Закону України «Про доступ до публiчної iнформацiї»;

● Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»;

● Закону України «Про публічні закупівлі»;

● Постанови Кабміну «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» тощо.

На фото – система побудови успішної взаємодії між владою та громадою. Фото надані Станіславом Гайдером

Що для цього треба? Нічого, тільки бажання. На цей етап ми не витратили ні копійки з бюджету: завдяки міжнародним партнерам на сьогодні зроблено багато важливих речей, зокрема портал відкритих даних міста.

Другий етап – ефективна комунікація з громадянами.

Що для цього треба? Місцевим радам треба перестати обирати порядок денний через сигнали з космосу. Краще скористайтесь інформаційно-комунікаційними технологіями для спілкування з громадою. Наприклад, для чого боятися петицій, які по суті є рекомендаціями від громадян для влади? Навіщо робити поріг розгляду петиції у тисячу голосів, а потім говорити, що ніхто ними не користується?

Читайте також: В Україні запустили запис до школи на блокчейні

Третій етап – співпраця.

Що для цього треба? Громадяни готові впливати на життя міста, але для цього їм треба дати механізми. Приміром, мапи комунальних проблем міста, гарячу лінію тощо.

У Дрогобичі це працює так: коли приймається якийсь важливий документ, кожен громадянин протягом двох тижнів може надіслати свої зауваження до нього. Потім дані збираються і передаються тому відділу міськради, який був ініціатором. Відділ враховує зауваження або аргументовано повідомляє, чому відхиляє їх.

Фото надані Станіславом Гайдером

Четвертий етап – партнерство.

Що для цього треба? Влада та громада спільно реалізують проекти: чи це громадський бюджет, чи конкурс громадських ініціатив.

Треба досягти такого ефекту, коли мешканці – не гості у власному місті, а  громадяни. Коли вони бачать у міській раді партнера та опору.

Влада про те, як… контролювати владу

Прозорість та підзвітність влади – речі абстрактні. Недостатньо відкрити дані, треба ще і розповісти громадянам, навіщо це потрібно. Станіслав каже, є кілька шляхів комунікації, через які місцева влада доносить до дрогобичан інформацію про зміни:  

  • Портал міста. Сьогодні на drohobych-rada.gov.ua 50 тисяч унікальних заходів на місяць (при кількості жителів у 77 тисяч людей). Серед найбільш популярних сторінок – електронні послуги онлайн, електронна медицина, е-транспорт та освіта міста.
  • Мобільний додаток – то хід для тінейджерів.

«Молодь може нервувати через швидкість завантаження сторінки на порталі. Тому ми маємо додаток, аби повідомляти їм про ті чи інші події у місті», – каже Станіслав Гайдер.

  • Розсилка новин на емейл. На сьогодні 2 тисячі людей отримують електронною поштою новини міста.
  • Школа «Розумного громадянина». За минулий рік працівники міськради провели у навчальних закладах більше 100 лекцій про те, як користуватися сервісами міста.
  • На радіо з Володимиром Кондзьолкою, керівником КУ «Інститут міста Дрогобича» Станіслав розповідає про стан справ у місті. Каже, за потреби навіть залишає свій телефон для старших людей, у яких виникають питання щодо сервісів.
Фото надані Станіславом Гайдером

Як міськраді еволюціонувати зі звичайної у «просунуту»?

До того, як потрапити на дежслужбу, Станіслав працював у приватному проекті. Каже, у бізнесовій структурі усе працює за принципом “не зробив – не заробив”. Кожен день – це нові виклики.

«У міській раді і державних службах все по-іншому – зробив не зробив, а обід (читай – зарплата) за розкладом. І це трошки притуплює швидкість реакції. Для чого людині за ті самі гроші робити більше?»

Читайте також: 5 онлайн-держпослуг, які здолали корупцію в Україні

Направду, каже Станіслав, у роботі міськради все дуже просто – є міський голова і  депутати, які і визначають куди і скільки піде коштів. А потім один раз на 5 років розповідають, як вони розподілили міські кошти, і люди приймають рішення – переобирати владу чи ні. Так працює типова міська рада.

«Але просунута міська рада – за ті ж ресурси – ще завела кілька інвесторів до міста, отримала фінансування через обласні та державні програми, залучила міжнародних партнерів для розвитку міста. Врешті-решт, почала висвітлювати свою роботу онлайн. Тоді так, міська рада робить у місті зміни».

На його переконання, міська рада повинна стати сервісом для громадян – щоб не заважала жити, а формувала візію міста.

Станіслав Гайдер разом із Володимиром Кондзьолкою на радіо UA: Львів розповідають, як використовувати е-сервіси міста. Фото надані Станіславом Гайдером

«Усі, з ким не говорю, хочуть змін. Але коли зміни стосуються безпосередньо тебе – відкладаєш їх на завтра. Вірю, що підхід буде змінюватись. Демократія має не перетворюватися на абсурд, а має бути свідомою і відповідальною – як з боку громадянина, так і влади. Владі треба перестати говорити, що громада є нерозумною і там зібрались одні псевдоактивісти, які не розуміють потреб міста. Громаді треба перестати говорити на представників місцевої влади, що всі вони крадії і злодії. Коли консенсусу буде досягнуто, тоді буде і надзвичайний результат. А головне: чим більше люди довірятимуть один одному, тим важче ними буде маніпулювати».

Суспільство

Кранчі з любов’ю: як інклюзивна молодь створює корисні сніданки

“Мене звати Даяна. У мене ДЦП, але це не заважає мені приносити користь суспільству. Я дуже люблю допомагати у приготуванні граноли”. Це лише частинка історії про підопічну Центру денного догляду для молоді з інвалідністю “Любов, яка лікує”. Вона та ще 11 особливих людей з інвалідністю створюють гранолу- корисні сніданки на основі вівсяних пластівців, меду, какао, горіхів, фруктів та ягід.

Таке соціальне підприємництво “Кранчі з Любов‘ю” заснувала чернівчанка Валерія Мартинюк. Дівчина сама росла в особливій родині, тому вирішила допомогти інклюзивній молоді не тільки спілкуватись і відпочивати, а й заробляти кошти власною працею. 

Валерія Мартинюк

За освітою психолог. Закінчила Чернівецький університет. Ще з студентських років займалась волонтерством у соціальних мережах. У 2017 році заснувала Центр денного догляду для молоді з інвалідністю “Любов, яка лікує” і разом з молоддю, що мають інвалідність, створює гранолу. 

Набридло ліпити слоників – зробили гранолу

Ми разом з 12-ма підопічними займаємось виготовленням граноли, батончиків, пастили та фруктових чіпсів. Почали це робити близько року тому. У Центрі ми намагались розвиватись та підтримувати підопічних. Але я зрозуміла, що якщо ми будемо ліпити слоників з пластиліну чи ліпити пазли – ніякого розвитку з цього не вийде. Тому ми і створили соціальне підприємництво – виготовлення корисних сніданків.

“Серед наших підопічних – молоді люди віком від 16 до 30 років з ментальними фізичними порушеннями (ДЦП, аутизм, затримка інтелектуального розвитку)”

Коли розпочинався проект, то у нас були люди, які мають інтелектуальну затримку, і дехто – фізичну. Останні є повністю працездатними, вони можуть робити ту саму роботу що і я, але для них потрібно облаштувати зручне робоче місце.

Ми супроводжуємо тих, хто має ментальну інвалідність. Над ними треба стояти, пояснювати, що і як робити і вони краще виконують якусь одноманітну легку роботу. Клеїти цілий день наклейки на пачки? Без питань.

Молодь приходить до нас по графіку по групах, але не працює цілий день. Ми переодягаємось у форму – спеціальні кітелі та обговорюємо, хто і що буде робити.  У кожного свої обов’язки. Ми робимо сироп для карамелізації, зважуємо вівсянку, карамелізуємо її в нашій конвекційній печі. Поки вона готується, обираємо потрібні сухофрукти та зважуємо їх і потім пакуємо.

Проте, ми не лише разом працюємо, а й гуляємо, ходимо по магазинах. Після роботи ми можемо пограти в ігри.

Я хочу здолати той стереотип, що інклюзивна молодь чимось гірша і не така як усі. Вони надихаються, тим що роблять. У кожного горять очі, коли хтось замовив пачку граноли.

Горіхи літають по всій кухні

У спілкуванні з такими людьми насамперед маємо наголошувати, що це людина. У їх очах можна побачити біль від поганого ставлення суспільства. Я хочу це змінити. Є правила спілкування з людьми з інвалідністю — ми їх навіть розмістили у своїх буклетах.

Так, у нас бувають з ними складнощі. У них дуже тендітні душі і якщо щось не так, то дуже зляться. Не ті кеди вдягнув, не приїхала вчасно маршрутка – це змушує їх бути розлюченими і неспокійними протягом дня, а горіхи можуть літати по всій кухні.

Ні, вони не агресивні, просто так реагують на ситуації. Але мусимо підлаштовуватись і це потрібно розуміти.

Та вони і радують нас та дають впевненість у собі. У центрі молодь розуміє, що може реалізувати себе та заробляти кошти. Хтось потім знаходить офіційну роботу. Один працює двірником, інший – прибиральником, а одна дівчинка Іринка влаштувалась працювати в кафе. Після нас вони розуміють, що потрібні і не самотні.

Зарплатню отримують всі

Наша команда особливих кухарів може виготовляти 10 кг граноли в день. Такий об’єм ми колись витягнули на одну конференцію. Але такої кількості замовлень у нас немає. Особливо зараз. Влітку попит на гранолу значно спав. І прибуток був просто смішним. А взимку у нас багато замовлень. Проте, ми знаємо як виправити ситуацію, не чекаючи морозів. Потрібно розширюватись, але для цього нам необхідна додаткова техніка, наприклад, професійна сушарка. А вона коштує 10 тисяч гривень. Поки для нас це непідйомна сума.

“Півкілограма нашої граноли коштує 150 гривень, менший пакуночок – 80. Продаємо зазвичай через інстаграм та у деяких Чернівецьких магазинах”

Сонячні кухарі отримують зарплату за свою працю. Так ми стимулюємо їх працювати. Оплата залежить від прибутку і від обов’язків. Ви ж розумієте, що хтось може карамелізувати гранолу, а хто просто ліпити наклейки. Але, в середньому оплата за працю – 500 гривень.

З дитинства бачила, що таке інвалідність

Всі завжди цікавляться чому молода дівчина вирішила опікуватись людьми з інвалідністю. Бо я не з чуток знаю, що це таке. Я виховувалась в сім’ї, де обоє батьків мають інвалідність. З дитинства я бачила, як їм не просто і зрозуміла, що моє покликання – працювати з людьми з особливостями. У підлітковому віці я почала волонтерити, а потім це переросло в Центр.

“Кожна людина потребує відчуття “значущості”, це один з етапів соціалізації. Саме тому важливо створити можливість працевлаштування, яке було б інклюзивне”

Коли ми працювали з людьми з інвалідністю, то робили якесь мило чи щось ліпили з пластиліну, щоб розвивати моторику. Але не було ніякого збуту. Працюючи з молоддю, я ставила для себе задачу, аби вони були соціально-активні членами суспільства.

Вони казали мені, що мріяли працювати, хтось перукарем, хтось водієм. На жаль, це нереально не тільки через фізичні обмеження, а й тому, що держава та суспільство не дає цим людям розвиватись.

У рамках соціальної адаптації у центрі ми і так готували їжу для себе, але згодом вирішили готувати також для інших. Крім того, наша молодь як і всі люблять з’їсти якийсь фаст-фуд, запити це колою і заїсти цукеркою. А їм потрібно правильно харчуватись. Тому ми вирішили робити щось корисне. Звісно, спалили не один кілограм вівсянки. Але маленькими кроками йшли. Закупили сушарки і пічку, уніформу. У нас є технолог, і все готуємо з дотриманням власної рецептури і санітарних норм.

Зараз ми на шляху до того, щоб зареєструвати нашу продукцію і отримати сертифікацію та бути на ряду з іншими виробниками.

Тепер і інші міста хочуть робити інклюзивну кухню

Щоб запустити свій бізнес ми звернулись до краудфандингової платформи RazomGo.Там ми зібрали 25 тисяч гривень. І це була лише частина витрат, бо багато коштів пішло на приміщення та техніку. Ми отримали допомогу від інших людей — не лише через платформу, і стали впізнаваними завдяки лекціям у різних містах України.

Запустивши проект, зрозуміла, що не варто боятись помилок. Ми зіштовхнулись з не відповідальними постачальниками, які продавали товар не першої свіжості. А деякі затримували продукцію. Та ми швидко вирішили цю ситуацію.

Великою нашою помилкою було прагнення економити. Нашу першу етикетку ми зробили в телефоні в програмці. Потім побачили, що буде дешевше, якщо ми надрукуємо великим тиражем. І коли вже все було готово люди почали говорити нам, що через ці етикетки не зрозуміло хто ми і що це за проект. Гнались за економією, а опинились в мінусі.

Але, дороги назад немає. І помилки загартовують. Зараз я бачу, що за мною стоїть багато людей і в інших містах прокидаються люди і хочуть робити у себе інклюзивну кухню. Це Одеса і Хмельницький.  Я розумію, що потрібно проект підіймати на якийсь рівень і довести, що люди з інвалідністю можуть робити класний продукт.

Читати далі

Суспільство

У Києві почали поливати вулиці водою,щоб покращити стан повітря (ВІДЕО)

У Дарницькому районі Києва почали частіше мити та поливати вулиці водою, повідомляють у “Київавтодорі”.

“Працюємо в усіх частинах району. Зокрема і в Бортничах. Масштабне поливання вулиць проводимо через погіршення якості повітря у районі”, – ідеться у повідомленні.

Читайте також: У Києві почали мити дороги з мийними засобами

Для поливання запустили 9 спецмашин, і лише за ранок використали близько 100 кубів води. Поливають як магістральні дороги, так і невеликі місцеві вулиц: Княжий затон, Славгородську, Поліську.

Читати далі

Суспільство

На Житомирщині хочуть відкрити музей під відкритим небом

Історичний скансен – музей під відкритим небом – планують відкрити на території Древлянського парку в Коростені Житомирської області. Про це інформує Zruchno.Travel із посиланням на слова заступника Коростенського міського голови Олександра Дзиги.

Древляни і Поліський регіон є “колискою Київської Русі”

“Сьогодні Коростень цікавий, зокрема, з точки зору розвитку православ’я, оскільки саме по древлянській землі ступала нога рівноапостольної княгині Ольги, Володимира Великого – хреститель землі руської – має коріння саме в древлянській династії, тому ми плануємо розвивати такі фестивалі, як фестиваль православної авторської пісні “Ранкова зоря”. Крім того цього року ми заснували новий культурно-історичний фестиваль “Добриня” – в рамках цього фестивалю на локаціях Древлянського парку планується показ історичних реконструкцій, а в перспективі й створення Музею під відкритим небом, де гості та мешканці міста матимуть можливість познайомитися з історією краю та держави загалом”, – зазначив заступник голови.

Читайте також: Тільки з Антарктиди ще нікого не було”. Як перетворити власну хату на музей і заробляти на цьому

Обіцяють зробити до 2025 року

Зі свого боку коростенський міський голова Володимир Москаленко розповів, що благоустрій та вдосконалення паркової зони прописані в стратегії розвитку міста до 2025 року.

“У нас великі плани по розвитку Древлянського парку як туристичної дестинації, і не тільки його. У нашій програмі розвитку туризму прописано благоустрій трьох парків – Древлянського, парку Перемоги і зони річки Уж – всього близько п’яти кілометрів паркової зони. У наших планах є облаштування локацій для найрізноманітніших видів відпочинку і туризму”, – поінформував він.

Читати далі

Суспільство

Електронний квиток для київських школярів обіцяють зробити до кінця року

Електронний учнівський квиток для школярів Києва виготовлять до кінця року, обіцяють у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА.

Він діятиме впродовж усього навчання в школі на всі види транспорту, без обмеження на поїздки. Квиток усі учні отримають безкоштовно. У разі втрати квитка за його поновлення слід буде сплатити приблизно 100 гривень.

Як замовити квиток?

Батьки учня мають замовити учнівський квиток Особистому кабінеті киянина. Там вносять дані дитини та додають її фото. Потім заявка потрапляє до школи, де її підтверджують і передають замовлення на друк.

У Департаменті освіти і науки КМДА зазначають, що батьки зможуть за квитком відстежувати переміщення дитини завдяки спеціальному транспортному додатку в особистому кабінеті.

Картки зі знижками й для студентів

Для студентів пізніше обіцяють випустити студентську транспортну картку, яка надає 50% знижки на поїздки.

Нагадаємо, що повний перехід на електронну оплату проїзду у громадському транспорті Києва відбудеться 1 листопада 2019 року.

Читати далі

Суспільство

Без килимів та з USB-розеткою: дивіться, як виглядають нові плацкартні вагони Укрзалізниці

“Укрзалізниця” модернізувала старі вагони. Тепер вони виглядають абсолютно по-новому.

У вагонах змінено інтер’єр, встановлено нові полички, вікна, світлодіодні світильники та систему кондиціювання повітря.

Також у нових вагонах немає килимів, з’явилися розетки з USB-роз’ємами. У 2019 році “Укрзалізниця” модернізувала три плацкартні вагони, а до кінця планують відновити ще два.

Вартість ремонту плацкартного вагона — близько 10,5 мільйонів гривень і це вдвічі дешевше за новий вагон. За даними “Укрзалізниці”, у компанії є близько 200 плацкартних вагонів, які можуть бути відновлені таким ремонтом.

Нагадаємо, що для людей з інвалідністю тепер можна замовити спеціальний вагон онлайн.

Читати далі

Суспільство

#KyivNotKiev: в аеропорту Праги правильно пишуть назву Києва

В аеропорту імені Вацлава Гавела у Празі почали використовувати правильну транслітерацію Києва. Про це повідомляє посол України в Чехії Євген Перебийніс.

“Після довгих роздумів і переконувань празький аеропорт ім. В.Гавела таки приєднався до когорти тих аеропортів, які правильно називають англійською столицю України – #KyivNotKiev”, – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що також аеропорт став уживати правильну назву Одесу латинкою.

Читайте також: #KyivNotKiev: одна з найбільших авіакомпаній світу виправила назву української столиці

Нагадаємо, восени 2018 року у Міністерстві закордонних справ розпочали кампанію #CorrectUA. Вона має популяризувати написання латинськими літерами назв українських міст – #KyivNotKiev, #KharkivNotKharkov, #LvivNotLvov, #OdesaNotOdessa. Після цього аеропорти, музеї та путівники світу поетапно почали виправляти правопис українських міст.

Читати далі

Тренди

Підтримати
ШоТам

Ти можеш підтримати нас, якщо тобі подобається те що ми робимо для тебе.