Звяжіться з нами
56526681 442067016540032 6342068607580635136 n e1559727278109 56526681 442067016540032 6342068607580635136 n e1559727278109

Суспільство

Як стати монстром відкритих даних: рецепт прозорої влади від Дрогобича

10.04.2019

«Ці псевдоактивісти нічого не розуміють!» – чується зі сторони місцевої влади на адресу не згодних з її рішеннями громадян. «Ця влада нічого не робить!» – кричать активісти у відповідь. Стандартна ситуація для більшості сесій міських рад. Але  – не для Дрогобицької.

Троє людей, три роки і 300 тисяч гривень. Стільки ресурсів знадобилось команді з Дрогобича, аби:

● відкрити для громадян увесь масив даних, якими володіла міськрада;

● налагодити комунікацію і навіть партнерство між владою та громадянами;

● перетворити Дрогобич на монстра відкритих даних і найпрозоріше місто країни.

Фото надані Станіславом Гайдером

Подивитись, скільки грошей дрогобичан чиновники витратили на відрядження минулого року, записати дитину до школи за допомогою технології блокчейн і оформити онлайн-декларацію з лікарем, не виходячи з дому. Все це можна отримати через сайт міськради,  мобільні додатки, інформаційно-сенсорні кіоски міста, або ж просто за допомогою смс на телефон.

Читайте також: У Дрогобичі створили найкрасивішу туристичну мапу

Де ключ до співпраці влади та громади? Читайте детальний рецепт успіху від Станіслава Гайдера.

Від типового містечка до монстра відкритих даних

Станіслав Гайдер – начальник відділу інформаційних технологій та аналізу Дрогобицької міської ради. Каже, коли у 2016 році розпочалася його робота щодо цифрової трансформації міста, айтішниками у міськраді вважались ті, хто заправляє принтери та перезавантажує операційні системи.

Інформаційні кіоски з новинами про місто. Фото надані Станіславом Гайдером

«Не хочеться говорити фразу, яка дуже заїжджена в Україні: мовляв, до нас був нуль, а потім все стало добре. Але у 2016 році жодна інформація щодо використання бюджету не була публічною. Жодна інформація про оренду комунального майна, про фінансові звіти не була публічною. Говорити про публічну аналітику цих даних і взагалі не доводилось», – розповідає Станіслав.

Читайте також: Як Дорогобич позбувся черг?

Але ж, саркастично зауважує він, сенс боятись відкритих даних є тільки тоді, коли ти щось неправомірно привласнив. А якщо нема чого приховувати, то чого ховатись?

Завдяки тому, що його команду підтримав новий міський голова та депутати, зміни впроваджувались без перешкод.

Інформаційно-сенсорними кіосками активно користуються гості Дрогобича. Фото надані Станіславом Гайдером

«На сьогодні Дрогобич – єдине місто в Україні, яке з 2017 по 2019 рік зібрало всі можливі нагороди в Україні щодо проектів електронної демократії та електронного врядування. Немає міста в Україні, яке мало б аналогічні результати за настільки короткий термін. І це при тому, що ми не маємо навіть штату людей: нас – троє у відділі! Але я завжди кажу, що для змін не потрібно футбольної команди. Потрібно лише бажання та пристрасть до своєї справи», – розповідає він.

Інновації для країни, будні для Дрогобича

Наразі по місту працює 10 Wi-Fi-зон, а тестується ще 10. У центрі встановлені інформаційні кіоски з новинами про місто. Також у Дрогобичі запровадили декларування лікаря з пацієнтом онлайн і електронну реєстрацію домашніх тварин з видачею іменного жетону. Більшість адміністративних послуг – більше сотні – можна отримати онлайн. Серед найпопулярніших, за словами Станіслава, реєстраційні послуги, послуги щодо оформлення біометричного паспорта, різного роду фінансових допомог.

Читайте також: Як “скрєпи” тріщать в Маріуполі: історія арт-платформи “ТЮ”

А днями у Дрогобичі з’явилась ще одна новація: усі заяви батьків щодо запису до навчальних закладів вносяться в базу даних, захищену від фальсифікації технологією блокчейн. Завдяки цій технології дані батьків і дитини неможливо змінити. Тому деякі директори шкіл вже не зможуть маніпулювати рішенням, яка дитина потрапить до школи, а яка – ні.

Наразі в місті працює 10 Wi-Fi-зон, ще 10 – тестується. Фото надані Станіславом Гайдером

Станіслав каже, надалі технологію блокчейн задіють в усіх основних сферах життя міста.

«Який сенс у тому, що місто скаже  – у нас впроваджено 250 онлайн-сервісів? Важливіше те, яка користь кожного з цих сервісів? Я можу відзвітувати про корисну дію кожного з них, адже ми ведемо детальну статистику по усіх проектах».

Ключ до взаємодії «влада-громада»

Перший і найважливіший етап розвитку міста – міська рада починає відкривати і аналізувати дані міста для громадян. Влада має забезпечити виконання:

● Закону України «Про доступ до публiчної iнформацiї»;

● Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»;

● Закону України «Про публічні закупівлі»;

● Постанови Кабміну «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» тощо.

На фото – система побудови успішної взаємодії між владою та громадою. Фото надані Станіславом Гайдером

Що для цього треба? Нічого, тільки бажання. На цей етап ми не витратили ні копійки з бюджету: завдяки міжнародним партнерам на сьогодні зроблено багато важливих речей, зокрема портал відкритих даних міста.

Другий етап – ефективна комунікація з громадянами.

Що для цього треба? Місцевим радам треба перестати обирати порядок денний через сигнали з космосу. Краще скористайтесь інформаційно-комунікаційними технологіями для спілкування з громадою. Наприклад, для чого боятися петицій, які по суті є рекомендаціями від громадян для влади? Навіщо робити поріг розгляду петиції у тисячу голосів, а потім говорити, що ніхто ними не користується?

Читайте також: В Україні запустили запис до школи на блокчейні

Третій етап – співпраця.

Що для цього треба? Громадяни готові впливати на життя міста, але для цього їм треба дати механізми. Приміром, мапи комунальних проблем міста, гарячу лінію тощо.

У Дрогобичі це працює так: коли приймається якийсь важливий документ, кожен громадянин протягом двох тижнів може надіслати свої зауваження до нього. Потім дані збираються і передаються тому відділу міськради, який був ініціатором. Відділ враховує зауваження або аргументовано повідомляє, чому відхиляє їх.

Фото надані Станіславом Гайдером

Четвертий етап – партнерство.

Що для цього треба? Влада та громада спільно реалізують проекти: чи це громадський бюджет, чи конкурс громадських ініціатив.

Треба досягти такого ефекту, коли мешканці – не гості у власному місті, а  громадяни. Коли вони бачать у міській раді партнера та опору.

Влада про те, як… контролювати владу

Прозорість та підзвітність влади – речі абстрактні. Недостатньо відкрити дані, треба ще і розповісти громадянам, навіщо це потрібно. Станіслав каже, є кілька шляхів комунікації, через які місцева влада доносить до дрогобичан інформацію про зміни:  

  • Портал міста. Сьогодні на drohobych-rada.gov.ua 50 тисяч унікальних заходів на місяць (при кількості жителів у 77 тисяч людей). Серед найбільш популярних сторінок – електронні послуги онлайн, електронна медицина, е-транспорт та освіта міста.
  • Мобільний додаток – то хід для тінейджерів.

«Молодь може нервувати через швидкість завантаження сторінки на порталі. Тому ми маємо додаток, аби повідомляти їм про ті чи інші події у місті», – каже Станіслав Гайдер.

  • Розсилка новин на емейл. На сьогодні 2 тисячі людей отримують електронною поштою новини міста.
  • Школа «Розумного громадянина». За минулий рік працівники міськради провели у навчальних закладах більше 100 лекцій про те, як користуватися сервісами міста.
  • На радіо з Володимиром Кондзьолкою, керівником КУ «Інститут міста Дрогобича» Станіслав розповідає про стан справ у місті. Каже, за потреби навіть залишає свій телефон для старших людей, у яких виникають питання щодо сервісів.
Фото надані Станіславом Гайдером

Як міськраді еволюціонувати зі звичайної у «просунуту»?

До того, як потрапити на дежслужбу, Станіслав працював у приватному проекті. Каже, у бізнесовій структурі усе працює за принципом “не зробив – не заробив”. Кожен день – це нові виклики.

«У міській раді і державних службах все по-іншому – зробив не зробив, а обід (читай – зарплата) за розкладом. І це трошки притуплює швидкість реакції. Для чого людині за ті самі гроші робити більше?»

Читайте також: 5 онлайн-держпослуг, які здолали корупцію в Україні

Направду, каже Станіслав, у роботі міськради все дуже просто – є міський голова і  депутати, які і визначають куди і скільки піде коштів. А потім один раз на 5 років розповідають, як вони розподілили міські кошти, і люди приймають рішення – переобирати владу чи ні. Так працює типова міська рада.

«Але просунута міська рада – за ті ж ресурси – ще завела кілька інвесторів до міста, отримала фінансування через обласні та державні програми, залучила міжнародних партнерів для розвитку міста. Врешті-решт, почала висвітлювати свою роботу онлайн. Тоді так, міська рада робить у місті зміни».

На його переконання, міська рада повинна стати сервісом для громадян – щоб не заважала жити, а формувала візію міста.

Станіслав Гайдер разом із Володимиром Кондзьолкою на радіо UA: Львів розповідають, як використовувати е-сервіси міста. Фото надані Станіславом Гайдером

«Усі, з ким не говорю, хочуть змін. Але коли зміни стосуються безпосередньо тебе – відкладаєш їх на завтра. Вірю, що підхід буде змінюватись. Демократія має не перетворюватися на абсурд, а має бути свідомою і відповідальною – як з боку громадянина, так і влади. Владі треба перестати говорити, що громада є нерозумною і там зібрались одні псевдоактивісти, які не розуміють потреб міста. Громаді треба перестати говорити на представників місцевої влади, що всі вони крадії і злодії. Коли консенсусу буде досягнуто, тоді буде і надзвичайний результат. А головне: чим більше люди довірятимуть один одному, тим важче ними буде маніпулювати».

Суспільство

“П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

Посуд української дизайн-студії “Fomichev brothers” полюбляють усі: від простих робітників Харкова до султанів з Оману. А кілька років тому бренд “Drunk Glases” викликав фурор своїми виробами на виставці у Катарі, хоча там з 2013 року працює новаторська  IKEA.

Чим вражають українські дизайнери: чарки для текіли, стакани для віскі, гнуті фужери. Протягом 2018 року було продано понад 18 тисяч таких наборів по всьому світі. 

У 2015 році бренд заснували брати Сергій та Ігор Фомічови.

Сергій Фомічов (на фото праворуч)

співзасновник арт-студії “Fomichev brothers”, якій належить бренд “Drunk Glases”

За освітою – скульптор. Займається декоративно-прикладним мистецтвом з 1989 року. Окрім бізнесу на склі, розвивають бізнес за напрямом обробки металу, ковальської та ювелірної справи. Оскільки на виробництві були термічні печі, підтягнулися напрями лиття металу і декоративне скло.

Продаємо в Оман

Раніше продавали вироби у Швейцарію. Але там партнерство не розвинули.

Нещодавно в Султанаті Оману (держава у Південно-Західній Азії) відкрився ресторан, який замовив у нас іміджевий посуд. Своїх клієнтів отримали після виставок в ОАЕ та Катарі. 

Читайте також: Ліки з доставкою додому: як Liki24.com вирішує проблеми українців

В Оман продавали не лише стакани. Оскільки там “сухий закон” (заборонений продаж і вживання алкоголю) – робили для них цікаві кавові і чайні чашки.

Хто купує

Бачив уже тисячі людей, які купували наш товар. У всіх він викликає посмішку. Портрет клієнта завжди різний: від інтелігентів, до звичайних роботяг. Мова нашого мистецтва – багатогранна. Її всі розуміють. 

Протягом 2018 року харків’янам вдалося продати 18 тисяч наборів концептуального посуду

Посуд б’ється, і він завжди потрібен. Тому це зручно для формату подарунків: недорого, ефектно і не потрібно думати, як його гарно запакувати, адже ми про це попіклувалися.

Європейська модель співпраці з логістами

По ближніх країнах Європи продаємо через інтернет. Маємо адаптовані сайти. 

Щоб менше витрачати часу на відправки товару клієнтам, працюємо з логістичними компаніями за такою моделлю: вони одночасно приймають замовлення і на купівлю, і на доставку товару. У них на складі зберігаються наші вироби. Усі заявки надходять партнерській компанії, а далі вони вже працюють за принципом пошти. 

Читайте також: Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність

У Європі це звичайна практика, а у нас поки мало хто використовує логістів як посередників у продажах.

Для того, аби не було збоїв, ми набори запаковуємо в ящики, з детальними описами артикулів.

Все почалося з гранчака

Бренд “Drunk Glases” заснували чотири роки тому. Напередодні Нового року потрібно було привітати товариша зі святом. Спочатку ідея була зробити бокали на ювелірній кованій ніжці. Це мав бути виріб у дуже грубому виконанні. Бо замовник трохи брутальний. 

Розумів, що до екстравагантної ніжки не приліпиш звичайний стакан, композиція не вийде цілісною. Почав підбирати, що буде зверху.  

Першим “п’яним” келихом став гранчак

Ідея була, що металева ніжка має трохи продавити скло у посадковому місці. Один із варіантів був гранований стакан. У нього грубе дно, посадка мала бути ідеальною.  

У цей час, піддаючи стакан термічній обробці, стало цікаво, як він може змінити форму. Так вийшов перший “п’яний стакан”. Похилий бокал без ніжки вирішив використовувати для серійного виробництва.

1000 стаканів на добу

Спочатку робили “п’яні стакани” вручну, поштучно. Потім запустили серійне виробництво. Форму стаканів – не патентували. 

Якщо якийсь митець захоче – може відтворити таке ж. Але тут важливий масштаб виробництва. Ми тримаємо ринок, бо за добу можемо виготовляти до тисячі стаканів. Але всередньому випускаємо 480. Щоб вийти на такий об’єм, треба мати вдосталь досвіду і ресурсів. Тому конкурентів не боїмось.

Набір голографічних келихів для віскі, з титановим напиленням

Якщо робити у невеликій кількості такі стакани, ціна не буде конкурентоспроможною. Вартість зросте, їх ніхто не купуватиме. 

Читайте також: Сім українських ювелірних брендів, які роблять прикраси “з душею”

У нас оптові ціни від 440 до 700 гривень. Для роздрібної торгівлі набір стаканів із шести штук коштуватиме від 1000 гривень до 1500.

Секретна технологія -… земне тяжіння

Наше виробництво – зупинена мить. Стакан ставимо під нахилом, розігріваємо його. Працює температура і земне тяжіння. Немає жодної автоматики. За процесом спостерігає оператор. Має зрозуміти, коли стакан вже набув потрібної форми і потрібно притормозити пічку.  

На виробництві стаканів трудиться двоє людей. І ще один – на запаковуванні.

Естетика в обгортці

Багато часу витратили на те, аби придумати пакування. Для такого посуду не підійде звичайна картонна обгортка. Потрібно витримувати естетику.

Коштує такий набір “п’яного посуду” 1360 гривень

Вирішили зробити такі ящики, які раніше виготовляли під вино і привозили із Голландії – у них найкраще візуальне оформлення. Зробили свій прототип. Якщо замовляти ящики у когось – це здорожчуватиме кінцеву ціну стаканів. Облаштували свою майстерню. Там працює троє людей, які збирають ці ящики.

Ідеї приходять уві сні

Чим прекрасна робота зі склом – від першої ідеї до готового виробу може пройти менше доби. Але інколи творчий пошук може тривати роками.

Читайте також: “Ми – Apple серед мурашиних ферм”. Як атовець продає мурах у Європу та Америку

Де зустріну свою музу – завжди загадка. Бувало, що тижнями сидів у майстерні, експериментував. А натхнення приходило о 5 ранку, коли відпочивав вдома. Чітко бачив розмір, колір, фактуру, конфігурацію. Доводилось підриватися з ліжка, ліпити пробник виробу.

Читати далі

Суспільство

Аеропорт у Черкасах готується до відновлення польотів

Аеропорт «Черкаси» розпочав роботи з відновлення маркування перону, аеродромної розмітки на рульовій доріжці та стоянки повітряних суден, повідомляє ЦТС.

Алгоритм дій для відновлення

Для виконання робіт підприємство придбало за власні кошти техніку для очищення перону і нанесення розмітки. Це дозволить підтримувати в належному стані маркування весь час та не замовляти ці послуги у сторонніх організацій.

Читайте також: Миколаївський аеропорт придбає пожежну машину за 7,7 млн грн

Наступним етапом буде завершення реконструкції злітно-посадкової смуги, яка стартує через декілька тижнів, і її сертифікація під повітряні судна класу Airbus і Boeing.

Уперше у своїй історії “Черкаси” прийме Boeing 737

Планується, що в цьому році аеропорт “Черкаси” вперше у своїй історії прийме Boeing 737. Рейс буде технічним – для перевірки злітної смуги.

Читайте також: Аеропорт Бориспіль закуповує обладнання для огляду пасажирів за 82 млн грн

Почати польоти з Черкаського аеропорту вже наприкінці цього року має намір авіакомпанія SkyUp, якщо аеропорт підтвердить можливість прийому та обслуговування рейсів.

Читати далі

Суспільство

У Києві будинки отримуватимуть паспорти: для чого це потрібно?

У 2019 році у Києві почнуть паспортизацію житлових будинків, доступ до якої матиме кожен мешканець, пише Офіційний портал Києва.

“Паспортизація у Києві розпочнеться вже цього року. Важливо, щоби це відбувалося з використанням сучасних підходів, а замість купи паперу – зручна електронна платформа з Web-доступом для кожного киянина”, – ідеться у повідомленні КМДА.

Як це працюватиме?

Кожен власник паспортизованого житла зможе дізнатись про стан будинку, його специфіку, економічні характеристики, і, зважаючи на це, будинкові громади зможуть приймати певні рішення щодо створення ОСББ, проведення капремонтів будинку, модернізації, енергоефективності. Тобто це базово-інформаційне підґрунтя для кожного будинку, для прийняття подальших важливих рішень.

Майже 80% багатоповерхівок потребують ремонту

Зазначається, що близько 80% столичних багатоповерхівок потребують ремонту. Не латкового чи на окремій ділянці, а комплексного капітального ремонту.

Читайте також: У Києві ремонтуватимуть проспект Бандери: облаштують велосмугу та встановлять LED-освітлення

Орієнтовна сума необхідних коштів – 10 млрд грн

“Це колосальні витрати для міського бюджету. У фінансуванні мають бути поєднані зусилля держави, муніципалітету і будинкової громади, тобто власників квартир, і тільки тоді можливо забезпечити колосальну потребу в ремонтах, яка сьогодні є”, – наголошують у столичній адміністрації.

Як повідомлялося раніше, у 2020 році в Києві розпочнуть реставраційні роботи на чотирьох будівлях-пам’ятках. На яких саме, читайте тут.

Читати далі

Суспільство

В Одесі відреставрують 100-літні трамвайні зупинки

В Одесі зібралися відреставрувати старовинні “бельгійські” трамвайні зупинки, які побудовані більше ста років тому і є пам’ятками архітектури. Про це повідомили у міській раді.

“В Одесі збереглися об’єкти «трамвайної архітектури» електричного трамвая (зупинкові павільйони, будівлі депо, електричні підстанції, трамвайні мости), низку яких планується відреставрувати”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що комплекс старовинних “бельгійських” трамвайних зупинок в Одесі на сьогодні налічує 18 павільйонів зупинок трамваїв. 5 павільйонів є пам’ятками архітектури і містобудування місцевого значення, 13 – нововиявленими об’єктами культурної спадщини.

За попередніми розрахунками, роботи на кожній із зупинок з урахуванням проектної документації складуть 700 тисяч гривень.

Ремонтуватимуть зупинки за такими адресами:

– 2-а станція Хаджибейської дороги, зупинка «Хаджибейський провулок»,

– 3-тя станція Хаджибейської дороги, Хаджибейська дорога на розі 3-го Хаджибейського провулка, зупинка «Сільгосппідприємств»,

– 5-а станція Хаджибейської дороги, зупинка «5-а станція»,

– 6-а станція Хаджибейської дороги, зупинка «Хаджибейський лиман»,

– 14-а станція В. Фонтану, Фонтанська дорога на розі пров. Дачного,

– вул. Дача Ковалевського на розі пров. Монастирського (вул. Дача Ковалевського, 83),

– 8-а станція В. Фонтану, Фонтанська дорога,

– 15-а станція В. Фонтану, Фонтанська дорога,

– вул. Чернишевського, між провулком Вокзальним і залізничним переїздом.

Павільйон зупинки на Французькому бульварі, 89 також планується відреставрувати після завершення виготовлення технічної документації та оформлення права власності за територіальною громадою.

Наразі готується проект рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про призначення управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міської ради замовником на проектування та виконання ремонтно-реставраційних робіт на павільйонах зупинок трамваїв, розташованих на території м. Одеси».

Читати далі

Суспільство

Держава профінансує 280 проектів будівництва та реконструкції шкіл і дитсадків

У 2019 році буде профінансовано 280 проектів будівництва та реконструкції шкіл і дитсадків з Держфонду регіонального розвитку на суму понад 2,5 млрд грн. Про це повідомляє пресслужба уряду.

Зараз вже понад 500 шкіл та дитсадків по Україні активно впроваджують принципи Нового освітнього простору #НОП. Проект реалізується Мінрегіоном спільно з Міністерством освіти та науки України і активною місцевою владою. 

«Ми починали з однієї школи в селі Путрівка Київської області, а минулого року шкіл НОП в Україні було вже близько 309. Сьогодні вже понад півтисячі шкіл і дитсадків реалізують ці принципи! Це означає, що вже більше 200 000 дітей зростають в зовсім інших умовах завдяки НОП», – йдеться в повідомленні

Де будуватимуть?

В цілому вже схвалено фінансування з Держфонду регіонального розвитку (ДФРР) на реалізацію 707 проектів регіонального розвитку у всіх областях України. Це будівництво і реконструкція шкіл, дитячих садків, закладів охорони здоров’я, культури, спорту та інші важливі регіональні проекти.

Читайте також: В українських школах вводять нову програму навчання: у чому суть

У розрізі регіонів це 22 проекти у Вінницькій, 24 проекти у Волинській, 15 – у Дніпропетровській, 51 – у Донецькій, 43 – у Житомирській, 50 – у Закарпатській, 23 – у Запорізькій, 52 – у Івано-Франківській, 10 – у Київській, 10 – у Кіровоградській, 41 – у Луганській, 52 – у Львівській, 5 – у Миколаївській, 14 – у Одеській, 6 – у Полтавській, 22 – у Рівненській, 37 – у Сумській, 44 – у Тернопільській, 24 – у Харківській, 31 – у Херсонській, 49 – у Хмельницькій, 16 – у Черкаській, 25 – у Чернівецькій, 32 – у Чернігівській областях та 9 – у місті Київ.

Які принципи нового освітнього простору?

Новий освітній простір (#НОП) створюється в навчальних закладах України за 4 основними принципами:

  • енергоефективність;
  • сучасне обладнання;
  • мотивуючий простір;
  • інклюзія та безбар‘єрність.

Мета – створення мотивуючого та креативного дизайну ззовні та всередині, проведення енергомодернізації – утеплення фасаду, заміна вікон, закупівля необхідного сучасного обладнання або меблів, створення всіх необхідних умов безбар’єрного доступу та інклюзивної освіти.

Проект ініційований Мінрегіоном і реалізується спільно з Міністерством освіти і науки України та органами місцевого самоврядування.

Читати далі

Суспільство

На першу сортувальну станцію у Запоріжжі принесли вже більше 700 кг вторсировини

У Запоріжжі продовжує роботу перша в місті станція з прийому сортованого сміття в одному з супермаркетів мережі “Сільпо”.

Успіх із першого тижня

Реалізатори ініціативи, організація “Кольорові відра”, розповіли, що лише за перший тиждень роботи сортувальної станції близько 150 запоріжців долучилися до еко-ініціативи.

Усього ж за перший тиждень роботи об’єкту сюди принесли 700 кг сміття.

Читайте також: У Запоріжжі в одному з супермаркетів відкриють станцію з переробки відходів

Станція працює за бонусною системою “Сільпо”

Ті, хто долучається до сортування, отримують бонуси. За певний вид відходів, що приймають у пункті сортування, учасникам надають бали, які вони можуть витратити потім у супермаркеті.

Кілограм скла на станції вартий 150 балів, метал – 700 балів, папір – 250, а пластик – 500 балів. Кожні 100 балів – це 1 гривня.

Станція працює за адресою Хортицьке шосе, 30-А по буднях з 15:00 до 20:00, а у вихідні – з 9:00 до 14:00.

Як відомо, другу станцію планують відкрити на вулиці Перемоги в супермаркеті біля каскаду фонтанів “Райдуга”.

Читати далі

Тренди