Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
56526681 442067016540032 6342068607580635136 n e1559727278109 56526681 442067016540032 6342068607580635136 n e1559727278109

Суспільство

Як стати монстром відкритих даних: рецепт прозорої влади від Дрогобича

Опубліковано

 

«Ці псевдоактивісти нічого не розуміють!» – чується зі сторони місцевої влади на адресу не згодних з її рішеннями громадян. «Ця влада нічого не робить!» – кричать активісти у відповідь. Стандартна ситуація для більшості сесій міських рад. Але  – не для Дрогобицької.

Троє людей, три роки і 300 тисяч гривень. Стільки ресурсів знадобилось команді з Дрогобича, аби:

● відкрити для громадян увесь масив даних, якими володіла міськрада;

 

● налагодити комунікацію і навіть партнерство між владою та громадянами;

● перетворити Дрогобич на монстра відкритих даних і найпрозоріше місто країни.

Фото надані Станіславом Гайдером

Подивитись, скільки грошей дрогобичан чиновники витратили на відрядження минулого року, записати дитину до школи за допомогою технології блокчейн і оформити онлайн-декларацію з лікарем, не виходячи з дому. Все це можна отримати через сайт міськради,  мобільні додатки, інформаційно-сенсорні кіоски міста, або ж просто за допомогою смс на телефон.

Читайте також: У Дрогобичі створили найкрасивішу туристичну мапу

Де ключ до співпраці влади та громади? Читайте детальний рецепт успіху від Станіслава Гайдера.

Від типового містечка до монстра відкритих даних

Станіслав Гайдер – начальник відділу інформаційних технологій та аналізу Дрогобицької міської ради. Каже, коли у 2016 році розпочалася його робота щодо цифрової трансформації міста, айтішниками у міськраді вважались ті, хто заправляє принтери та перезавантажує операційні системи.

Інформаційні кіоски з новинами про місто. Фото надані Станіславом Гайдером

«Не хочеться говорити фразу, яка дуже заїжджена в Україні: мовляв, до нас був нуль, а потім все стало добре. Але у 2016 році жодна інформація щодо використання бюджету не була публічною. Жодна інформація про оренду комунального майна, про фінансові звіти не була публічною. Говорити про публічну аналітику цих даних і взагалі не доводилось», – розповідає Станіслав.

Читайте також: Як Дорогобич позбувся черг?

Але ж, саркастично зауважує він, сенс боятись відкритих даних є тільки тоді, коли ти щось неправомірно привласнив. А якщо нема чого приховувати, то чого ховатись?

Завдяки тому, що його команду підтримав новий міський голова та депутати, зміни впроваджувались без перешкод.

Інформаційно-сенсорними кіосками активно користуються гості Дрогобича. Фото надані Станіславом Гайдером

«На сьогодні Дрогобич – єдине місто в Україні, яке з 2017 по 2019 рік зібрало всі можливі нагороди в Україні щодо проектів електронної демократії та електронного врядування. Немає міста в Україні, яке мало б аналогічні результати за настільки короткий термін. І це при тому, що ми не маємо навіть штату людей: нас – троє у відділі! Але я завжди кажу, що для змін не потрібно футбольної команди. Потрібно лише бажання та пристрасть до своєї справи», – розповідає він.

Інновації для країни, будні для Дрогобича

Наразі по місту працює 10 Wi-Fi-зон, а тестується ще 10. У центрі встановлені інформаційні кіоски з новинами про місто. Також у Дрогобичі запровадили декларування лікаря з пацієнтом онлайн і електронну реєстрацію домашніх тварин з видачею іменного жетону. Більшість адміністративних послуг – більше сотні – можна отримати онлайн. Серед найпопулярніших, за словами Станіслава, реєстраційні послуги, послуги щодо оформлення біометричного паспорта, різного роду фінансових допомог.

Читайте також: Як “скрєпи” тріщать в Маріуполі: історія арт-платформи “ТЮ”

А днями у Дрогобичі з’явилась ще одна новація: усі заяви батьків щодо запису до навчальних закладів вносяться в базу даних, захищену від фальсифікації технологією блокчейн. Завдяки цій технології дані батьків і дитини неможливо змінити. Тому деякі директори шкіл вже не зможуть маніпулювати рішенням, яка дитина потрапить до школи, а яка – ні.

Наразі в місті працює 10 Wi-Fi-зон, ще 10 – тестується. Фото надані Станіславом Гайдером

Станіслав каже, надалі технологію блокчейн задіють в усіх основних сферах життя міста.

«Який сенс у тому, що місто скаже  – у нас впроваджено 250 онлайн-сервісів? Важливіше те, яка користь кожного з цих сервісів? Я можу відзвітувати про корисну дію кожного з них, адже ми ведемо детальну статистику по усіх проектах».

Ключ до взаємодії «влада-громада»

Перший і найважливіший етап розвитку міста – міська рада починає відкривати і аналізувати дані міста для громадян. Влада має забезпечити виконання:

● Закону України «Про доступ до публiчної iнформацiї»;

● Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»;

● Закону України «Про публічні закупівлі»;

● Постанови Кабміну «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» тощо.

На фото – система побудови успішної взаємодії між владою та громадою. Фото надані Станіславом Гайдером

Що для цього треба? Нічого, тільки бажання. На цей етап ми не витратили ні копійки з бюджету: завдяки міжнародним партнерам на сьогодні зроблено багато важливих речей, зокрема портал відкритих даних міста.

Другий етап – ефективна комунікація з громадянами.

Що для цього треба? Місцевим радам треба перестати обирати порядок денний через сигнали з космосу. Краще скористайтесь інформаційно-комунікаційними технологіями для спілкування з громадою. Наприклад, для чого боятися петицій, які по суті є рекомендаціями від громадян для влади? Навіщо робити поріг розгляду петиції у тисячу голосів, а потім говорити, що ніхто ними не користується?

Читайте також: В Україні запустили запис до школи на блокчейні

Третій етап – співпраця.

Що для цього треба? Громадяни готові впливати на життя міста, але для цього їм треба дати механізми. Приміром, мапи комунальних проблем міста, гарячу лінію тощо.

У Дрогобичі це працює так: коли приймається якийсь важливий документ, кожен громадянин протягом двох тижнів може надіслати свої зауваження до нього. Потім дані збираються і передаються тому відділу міськради, який був ініціатором. Відділ враховує зауваження або аргументовано повідомляє, чому відхиляє їх.

Фото надані Станіславом Гайдером

Четвертий етап – партнерство.

Що для цього треба? Влада та громада спільно реалізують проекти: чи це громадський бюджет, чи конкурс громадських ініціатив.

Треба досягти такого ефекту, коли мешканці – не гості у власному місті, а  громадяни. Коли вони бачать у міській раді партнера та опору.

Влада про те, як… контролювати владу

Прозорість та підзвітність влади – речі абстрактні. Недостатньо відкрити дані, треба ще і розповісти громадянам, навіщо це потрібно. Станіслав каже, є кілька шляхів комунікації, через які місцева влада доносить до дрогобичан інформацію про зміни:  

  • Портал міста. Сьогодні на drohobych-rada.gov.ua 50 тисяч унікальних заходів на місяць (при кількості жителів у 77 тисяч людей). Серед найбільш популярних сторінок – електронні послуги онлайн, електронна медицина, е-транспорт та освіта міста.
  • Мобільний додаток – то хід для тінейджерів.

«Молодь може нервувати через швидкість завантаження сторінки на порталі. Тому ми маємо додаток, аби повідомляти їм про ті чи інші події у місті», – каже Станіслав Гайдер.

  • Розсилка новин на емейл. На сьогодні 2 тисячі людей отримують електронною поштою новини міста.
  • Школа «Розумного громадянина». За минулий рік працівники міськради провели у навчальних закладах більше 100 лекцій про те, як користуватися сервісами міста.
  • На радіо з Володимиром Кондзьолкою, керівником КУ «Інститут міста Дрогобича» Станіслав розповідає про стан справ у місті. Каже, за потреби навіть залишає свій телефон для старших людей, у яких виникають питання щодо сервісів.
Фото надані Станіславом Гайдером

Як міськраді еволюціонувати зі звичайної у «просунуту»?

До того, як потрапити на дежслужбу, Станіслав працював у приватному проекті. Каже, у бізнесовій структурі усе працює за принципом “не зробив – не заробив”. Кожен день – це нові виклики.

«У міській раді і державних службах все по-іншому – зробив не зробив, а обід (читай – зарплата) за розкладом. І це трошки притуплює швидкість реакції. Для чого людині за ті самі гроші робити більше?»

Читайте також: 5 онлайн-держпослуг, які здолали корупцію в Україні

Направду, каже Станіслав, у роботі міськради все дуже просто – є міський голова і  депутати, які і визначають куди і скільки піде коштів. А потім один раз на 5 років розповідають, як вони розподілили міські кошти, і люди приймають рішення – переобирати владу чи ні. Так працює типова міська рада.

«Але просунута міська рада – за ті ж ресурси – ще завела кілька інвесторів до міста, отримала фінансування через обласні та державні програми, залучила міжнародних партнерів для розвитку міста. Врешті-решт, почала висвітлювати свою роботу онлайн. Тоді так, міська рада робить у місті зміни».

На його переконання, міська рада повинна стати сервісом для громадян – щоб не заважала жити, а формувала візію міста.

Станіслав Гайдер разом із Володимиром Кондзьолкою на радіо UA: Львів розповідають, як використовувати е-сервіси міста. Фото надані Станіславом Гайдером

«Усі, з ким не говорю, хочуть змін. Але коли зміни стосуються безпосередньо тебе – відкладаєш їх на завтра. Вірю, що підхід буде змінюватись. Демократія має не перетворюватися на абсурд, а має бути свідомою і відповідальною – як з боку громадянина, так і влади. Владі треба перестати говорити, що громада є нерозумною і там зібрались одні псевдоактивісти, які не розуміють потреб міста. Громаді треба перестати говорити на представників місцевої влади, що всі вони крадії і злодії. Коли консенсусу буде досягнуто, тоді буде і надзвичайний результат. А головне: чим більше люди довірятимуть один одному, тим важче ними буде маніпулювати».

Суспільство

У Славутичі митці створюють ЗD-монументи у VR

Опубліковано

 

У Славутичі під час арт-резиденції «Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму Славутича», створюють віртуальні цифрові ЗD-монументи.

Про це ШоТам повідомили організатори заходу.

Згідно з програмою Малої культурної столиці-2021, що реалізується в Славутичі спільно з Українським Культурним Фондом, у місті продовжено традицію масштабної арт-резиденції «Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму».

 

Цього року вона називається OFAR | Open Format Art Residence, тому що представлена у трьох підпроєктах, об’єднаних спільною темою «Апофеоз імперії».

Читайте такожЗ принтами від сонячних діток та фасадами київських будинків: вісім українських виробників особливих хустинок

Оскільки Славутич був створений на піку розвитку СРСР спільними зусиллями восьми республік, його архітектура є відображенням ідеологічних прагнень тієї епохи та уявою про художньо оформлене ідеальне місто для життя.

Щось із запланованого (будівлі, пам’ятники тощо) так і залишилось у планах, але тепер зусиллями арт-резидентів є можливість їх переосмислити, трансформувати та доповнити місто як мізансцену апофеозу імперії – створюючі об’єкти монументального мистецтва, але вже у віртуальному просторі.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Усі мистецькі твори й культурні об’єкти, створені цього року у рамках підпроєктів «Тривимірне мистецтво у VR», «Фото-Графіка» та «Медіа-арт», увійдуть до фондів новоствореного муніципального Музею мистецтва Славутича.

Окрім матеріальних творів, його колекцію складатимуть і твори синтезу жанрів, що знаходяться на перетині традиційного і диджітального мистецтв. Через інтернет з ними можна буде познайомитися з будь-якої точки планети.

Довідка

Славутич — наймолодше, створене у 1986 році, місто в Україні потужного урбаністичного та інтелектуального потенціалів, з розвинутою інфраструктурою. Місце, де генеруються нові ідеї та впроваджуються амбітні ініціативи.

 У 2021 році Славутич отримав статус Малої культурної столиці України та грант від Українського культурного фонду на реалізацію проєкту «Славутич: ось [tobeⁱ] країна!».

Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

Нагадаємо, стріт-арт на Одещині потрапив до Книги рекордів України.

Як ми повідомляли раніше, німецькі села Закарпаття показали з квадрокоптера.

Читати далі

Суспільство

Оголосили грант для регіональних і нішевих видань на розвиток спільноти

Опубліковано

 

ГО «Львівський медіафорум» оголошує новий прийом заявок на акселераційну програму Local Media Innovations.

Мета програми — допомогти українським редакціям створювати та розвивати довкола своїх видань спільноти, а також промотувати ефективні практики та моделі залучення аудиторії серед українських медіа. 

Програма стартує в жовтні 2021 року та передбачає 3 етапи.

 

Етапи програми

На 1-му етапі всі відібрані редакції пройдуть серію тренінгів, аби прокачати свої знання та дізнатись більше про інструменти залучення аудиторії, а також успішні практики створення спільнот. 

На 2-му етапі учасники напрацюють концепцію залучення нової аудиторії та покращення взаємодії з читачами їхньої редакції.

Читайте такожВиходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

У результаті, експерти та ментори відберуть 3 найкращі концепції, а фіналісти отримають менторський супровід та фінансову підтримку у розмірі 100 000 грн на глибинне вивчення своєї аудиторії та впровадження найкращих моделей для розвитку своєї спільноти.

Участь у конкурсі можуть брати редакції регіональних та нішевих онлайн-видань будь-якої форми власності.

Прийом заявок триватиме до 6 жовтня 2021 року. 

Для участі у програмі підтримки необхідно заповнити анкету за посиланням

За результатами попередніх наборів, інновації у своїх редакціях впровадили Івано-Франківська агенція новин «КУРС», інформаційний портал Кіровоградщини «Гречка», «Gwara Media» із Харкова, «Біляївка.City» з Одещини, «ЗМІСТ» із Полтави, міський онлайн-журнал Івано-Франківська «Куфер», незалежний центр журналістських розслідувань «Наші гроші. Львів», Інформаційний портал «Veжa» та інтернет-видання «Конотоп.City» 

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Посольства США в Україні/U.S. Embassy.

Якщо виникнуть питання, звертайтеся до менеджерки проєкту Ангеліни Стець: stets@lvivmediaforum.com

Нагадаємо, львівська компанія виграла ґрант ЄБРР на кліматичні інновації.

Як ми повідомляли раніше, молодь Донеччини і Луганщини запрошують на конкурс «Ініціативи громад для зменшення впливу COVID-19».

Головне фото: forumdaily.com.

Читати далі

Суспільство

Два столичні виші увійшли до кращих у світі за можливостями працевлаштування

Опубліковано

 

Міжнародне аналітичне агентство в галузі вищої освіти QS Quacquarelli Symonds оприлюднило рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників.

Про це повідомила пресслужба МОН.

До рейтингу увійшли Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який посів позицію в діапазоні 301-500, та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», який вперше увійшов до рейтингу, дебютувавши в діапазоні 501+.

 

Читайте такожВіртуальна освіта. Столичні школярі тестують додаток із фізики для 8-9 класів

Два українські університети внесені до підсумкової опублікованої таблиці, яка містить 550 найкращих вищих навчальних закладів з погляду можливостей працевлаштування після закінчення навчання.

Додаткову інформацію про методологію рейтингу найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS можна знайти тут .

Повна версія рейтингу доступна на сайті.

Про агентство

QS Quacquarelli Symonds є провідним у світі постачальником сервісів, досліджень і аналітичних послуг для глобального сектору вищої освіти, місія якого полягає в тому, щоб дати можливість мотивованим людям реалізувати свій потенціал за допомогою освітніх досягнень, міжнародної мобільності та кар’єрного розвитку.

QS Quacquarelli Symonds є укладачем рейтингів університетів з 2004 року, коли й був опублікований перший рейтинг найкращих університетів світу QS World University Rankings. 

Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»

Рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS – QS Graduate Employability Rankings – це найбільш детальний порівняльний аналіз роботи, яку ведуть виші зі створення сприятливих умов для подальшого отримання бажаної професії.

Університети оцінюються за критеріями:

  • наявності партнерських відносин із роботодавцями (включаючи стажування),
  • кількістю лідерів в окремих галузях серед випускників,
  • частотою присутності роботодавців на території кампусу,
  • рівнем працевлаштування випускників, що враховує місце розташування навчального закладу.

Нагадаємо, у Львові відкриють університет «Протон» для людей 60+.

Як ми повідомляли раніше, дисципліну «Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами» викладатимуть у 85 українських вишах.

Головне фото: lpnu.ua.

Читати далі