Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
img 5798 1 img 5798 1

NewСхід

Український винахід: міні-електростанція, яка врятує річки і замінить Дністровську ГЕС

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Затоплені населені пункти, заболочені річки, зниклі види рідкісних рослин – такі наслідки роботи звичайної гідроелектростанції. Але кількадесят інноваційних станцій Дмитра Акішина можуть повністю замінити роботу Дністровської, наприклад, ГЕС – без зміни русла чи загачення рік.

Винахідник каже: потужні і дешеві, його безгребельні ГЕС – це вирішення проблеми, над якою з 1976 року працювали американські науковці.

Читайте також: У Запоріжжі на стоках із заводів запустили міні-ГЕС

Каже, наслідки своїми очима можна побачити, подивившись на малі ГЕС у Яворі чи Яблуниці – там, де раніше була ріка, тепер просто метри смердючого намулу перед греблями.

Запуск екологічної ГЕС відбувся 24 квітня у Могилів-Подільському, що на кордоні з Молдовою

“Тестовий” екземпляр міні-ГЕС запустили на березі Дністра вчора, 24 квітня.  Тепер на черзі – тестування інновації і запуск в усьому світі. Але питання – чи стане корисним винахід саме для України?

Звичайні ГЕС “вбивають” річки. А безгребельні?

Активіст громадської організації Петро Тєстов “Екологія. Право. Людина” розповів “ШоТам?”, що малі і великі ГЕС завдають значної шкоди біорізноманіттю місцевості, де розташовані.  

“Внаслідок загачення гідрологічний режим річки змінюється. Вище греблі виникає водосховище, нижче греблі частина русла лишається маловодною. У випадках дериваційних ГЕС (коли річку “заганяють” в трубу) частина русла взагалі без води лишається. Тому негативно це впливає на рибу – вона не може мігрувати, і зникають види, яким треба для життя проточна швидка річка, а не ставок-водосховище. Звідси вже випливають такі наслідки, як замулення річкового дна, цвітіння води, знищення рідкісних видів рослин, які зростали на берегах річки”,  – каже Петро Тєстов.

Читайте також: На реконструкцію однієї з українських ГЕС виділять більше 1 млрд грн

Каже, наслідки своїми очима можна побачити, подивившись на малі ГЕС у Яворі чи Яблуниці – там, де раніше була ріка, тепер просто метри смердючого намулу перед греблями.

Конструкцію запустили на воду на тій ділянці Дністра, яка надзвичайно близько до кордону з Молдовою. За процесом спостерігали прикордонники

Негативний вплив робота класичних гідроелектростанцій має не тільки на довкілля, але й на економіку містечок навколо цих річок, каже еколог. За його словами, ГЕС шкодять водному туризму. А так звані малі ГЕС  – це просто “схема” заробітку на зеленому тарифі, який в Україні один з найбільших в Європі.

Щодо безгребельної ГЕС еколог Петро Тєстов каже – не чув аби в Україні щось таке  робили.

Приготування тривали з 9-ї ранку. А спустили на води Дністра міні-ГЕС уже по обіді

А тим часом Дмитро Акішин – директор луганського чавунно-ливарного виробництва – збирається запустити тестовий екземпляр незвичайної ГЕС на Дністрі. Саме його команда за переїздами на мирну територію та розвитком виробництва з нуля встигала проводити і розробку безгребельної (від слова “гребля” – авт.) гідроелектростанції (далі – безгребельна ГЕС), яка, за словами винахідника, не шкодитиме живності річок.

Українці впорались там, де американці не змогли

Підприємець зі своїми інженерами працював над інноваційною ГЕС з 2010 року ще у Луганську. Тоді винахід запатентували, але втілити задумане вдалося тільки у 2019 році. Роботу над винаходом призупинила війна: у 2015 році Дмитру Акішину довелось під обстрілами із допомогою української армії вивозити цех зі Станиці Луганської. А після переїзду на мирну Україну знадобилось кілька років, аби відновити роботу підприємства з нуля.

Дмитро Акішин з самого зранку контролював процес монтажу екологічної ГЕС

“Ідея з’явилась із американського сюжету про подібні безгребельні конструкції ГЕС. Їх думали використовувати для отримання електричної енергії з морських та океанічних підводних течій, але у них була проблема: технічні складнощі із передачею обертального моменту на вісь генератора (до 300 метрів). Тоді ж дізнався, що над розробкою ідеї американці почали працювати ще із середини 70-х років минулого століття”.

Але у науковців була проблема: великий розрив у співвідношенні між виконаною роботою колеса і енергетичними витратами на її виконання. Іншими словами, пояснює вінахідник: шкурка вичинки не варта.

Читайте також: Україна спільно з Туреччиною будуватиме Канівську ГАЕС

Ми з нашими фахівцями почали думати, як вирішити цю проблему і зробити ГЕС потужнішою. Фактично наша команда вирішить завдання, яке не вирішили американські фахівці, – каже Дмитро

У основі роботи безгребельної гідроелектростанції – робота колеса, яке опускається під воду. Чим більша швидкість течії річки, тим швидше обертатиметься колесо, і тим більше електроенергії отримаємо на виході.

Гроші на розробку екологічної ГЕС Дмитро Акішин виконав за рахунок власних коштів.

Екологічна ГЕС у діаметрі складає до 6 метрів. Із її допомогою планують освітити набережну Могилів-Подільського

300 таких ГЕС забезпечать місто-мільйонник

Конструкцію ГЕС ливарники виготовляли спільно із працівниками заводу «Будмаш», на якому було зроблено окремі деталі.

За кілька днів робота “тестової” електростанції запалить ліхтарі на набережній Могилів-Подільського. Це маленький екземпляр – завбільшки 6 метрів у діаметрі, який не розрахований на отримання енергії у промислових масштабах.

Читайте також: На Кропивниччині планують запустити сонячні станції потужністю 500МВт

Але от промислові ГЕС – в діаметрі до 36 метрів – дозволяють виробляти до 5 мегават потужності.

Враховуючи, що на роботу приладів середньостатистичної квартири треба близько 5 кВ,  5 МВт – це освітлення близько 900 квартир.

У порівнянні із сонячними електростанціями ефективність ГЕС Акішина більша у рази.

“Державі вартість закупівлі одного мегавата сонячної енергії коштує 700 тис – 1 млн. доларів. При цьому вона буде виробляти не більше 1 млн.кВт електроенергії на рік. Наша ГЕС при вартості одного мегавата у 500 тисяч доларів може виробляти на рік 8 млн 700 тисяч кіловат електрики”.

Щоби забезпечити місто-мільйонник електроенергією, потрібно 300 таких інноваційних ГЕС.

80 станцій замінять Дністровську ГЕС

Для ефективної роботи ГЕС потрібні ріки із сильною течією. Але в Україні їх не так і багато – той же швидкоплинний Дністер тече зі швидкістю 1 метр за секунду. До того ж, хоч і на Дніпрі, і на Дністрі є місця, де можна ставити такі станції автономно  – але там є своя специфіка: береги та рівень води сезонно змінюються. Це може впливати на роботу інноваційної ГЕС.

Спускати ГЕС на воду допомагали місцеві рятувальники

“Припустимо, є протоки в Середземному морі, де є дуже великі водні простори – за глибиною і за швидкістю течій. Наші ГЕС можна там ставити у дуже великій кількості. В Україні ж не дуже багато річок зі швидкістю течії від 0,8 до 3 метрів в секунду, тому будемо підсилювати роботу уже існуючих гідроелектростанцій”, – каже Дмитро Акішин.

І на Дніпрі, і на Дністрі є місця, де можна ставити такі станції автономно  – але там є своя специфіка: береги та рівень води сезонно змінюються. Тож найбільш ефективним є використання цих конструкцій на скиданні електростанцій. Звичайні гідроелектростанції скидають непотрібний їм потік води з агрегату. Так як на скиданні утворюється велика швидкість течії, там можна наставити багато ГЕС і отримувати електрику.

Читайте також: “Нібулон” збудує потужний річковий термінал на Запоріжжі

“Наскільки я знаю, Дністровська ГЕС виробляє близько 300 мегават потужності на годину. Близько 80 наших промислових екземплярів можуть повністю замінити її роботу”.

Цінність цієї ГЕС – у екологічності виробленої енергії: вона не шкодить ні тваринному світу, ні рослинному.

У планах – “захопити” світ

Експериментальний зразок безгребельної ГЕС запустили вчора, 24 квітня, в присутності кореспондента “ШоТам” на набережній Могилів-Подільського.

Зараз реєстрація патентів уже триває у Канаді, Мексиці, США та Японії – країнах, де така ГЕС може бути використана найбільш ефективно.

Читайте також:Переселенець із Луганська будує на Дністрі незвичну ГЕС

“Є домовленості з інвесторами США, Канади, Бразилії, Мексики, Японії та Південної Кореї. Їх коштом ми отримуємо патенти на наш винахід у цих країнах. У разі успішного застосування ГЕС у Могилів-Подільському, вони готові будуть зробити перші замовлення”.

У разі успішної роботи промислових ГЕС Дмитро Акішин створить українське конструкторське бюро, яке буде розробляти такі гідроелектростанції для замовників.

Близько другої години дня ГЕС подрейфувала Дністром у сторону набережної

“Цінність цієї ГЕС – у першу чергу, у екологічності виробленої енергії: вона не шкодитиме ні тваринному світу, ні рослинному. Але буде і економічна віддача – порівняно дешева енергія. До того ж, плануємо створювати бюро принципово в Україні, аби усі кошти залишались у бюджеті країни”, – розповідає він.

Відео дня

NewСхід

Жителі сходу України здобувають ІТ-освіту під час війни

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Жителі сходу України продовжують навчання за проєктом «IT nation 2.0», який реалізується Глобальним договором в Україні. 

Про це ШоТам розповіли організатори проєкту.

Навчання розпочалося у січні, на нього зареєструвалося понад 1700 учасників. Серед них майже однакова кількість жінок та чоловіків, а ще відсутні вікові стереотипи про ІТ – найстаршому учаснику 72 роки. 

Учасники могли обрати один з напрямків у IT:

  • Frontend Base (веброзробник);
  • Frontend Advanced (просунутий фронтенд розробник);
  • QA Manual (ручне тестування програмного забезпечення);
  • QA Automation (автоматизоване тестування програмного забезпечення).

Водночас поряд з навчанням на платформі Powercode Academy слухачі беруть участь у вебінарах від ІТ-фахівців, які прокачують соціальні й професійні навички учасників. Усі курси безкоштовні.

«Ми запитали учасників, чи готові вони продовжувати навчання. 68% опитаних вирішили повернутися до курсів. Зараз ми публікуємо корисні матеріали у соціальних мережах, беремо інтерв’ю у фахівців, які працюють в IT, даємо поради з працевлаштування», — розповіла генеральна директорка Глобального договору в Україні Тетяна Сахарук.

Учасники проєкту долучаються також до IT-волонтерства та підтримують країну на кіберфронті. Так допомагають наблизити перемогу України, а ще отримують перший досвід і навички у сфері IT. 

«Наша мета – надати учасникам  якісні знання й навички, які допоможуть їм реалізуватися в сфері IT, забезпечити себе та свої родини гідним майбутнім. Попереду у нас заплановані додаткові міні-курси з основ кібербезпеки, програмування Python та англійської мови для IT. Сьогодні ці напрямки актуальні, нададуть нашим випускникам додаткову конкурентну перевагу на ринку праці. Також ми готуємо до запуску неформальну жіночу спільноту “Woman in IT club” та фінальний кемп», – сказала керівниця проєкту Оксана Кавтиш. 

Понад 100 учасників проєкту завершили обрані курси та отримали сертифікати, понад 70 з них почали освоєння другого курсу на навчальній платформі. Вони вже шукають роботу, стажування чи продовжують самоосвіту та впевнено входять в екосистему ІТ України. 

Нагадаємо, благодійний фонд «Запорука» запустив гарячу лінію безкоштовної цілодобової психологічної підтримки для українців в умовах війни.

Також ми повідомляли, що громадська організація «GoLocal» запускає проєкт з допомоги у переміщенні українських підприємств, які постраждали або вимушені були зупинити діяльність через вторгнення військ Росії на територію України.

Фото: varosh.com.ua

Відео дня
Читати далі

NewСхід

На Луганщині українські бійці захопили трофейний БРДМ і взяли в полон окупанта

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Луганщині зведений загін прикордонників та бійців Збройних Сил України вигнав загарбників з околиці одного з український міст.

Прои це повідомили на фейсбук-сторінці Державної прикордонної служби України.

Відомо, що захисники України знищили кілька одиниць ворожої бронетехніки, також в окупантів є втрати в живій силі.

В результаті бою українські бійці захопили трофейний БРДМ та взяли в полон одного окупанта.

Читайте також17 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців

Наголошується, що прикордонники, разом з військовослужбовцями ЗСУ, НГУ та іншими захисниками України продовжують боронити нашу землю, наочно демонструючи ворогу давню істину: хто до нас з мечем прийде, від меча і поляже.

Нагадаємо, на Донеччині ЗСУ успішно відбили наступ окупантів, ворог зазнав втрат.

Фото: facebook.com/DPSUkraine.

Відео дня
Читати далі

NewСхід

На Донеччині створили новий ландшафтний заказник «Новотроїцький»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Донеччині з метою збереження цінних та типових природних комплексів створили новий ландшафтний заказник місцевого значення «Новотроїцький».

Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної держадміністрації.

«Новотроїцький» створили на території Ольгинської селищної територіальної громади Волноваського району. Його площа — 140,0 га.

Території включають відновлюваний степ на колишніх землях відвалу відпрацьованого доломітного та вапнякового кар’єрів з частково відновленою степовою та деревною рослинністю.

На цих територіях зростають 2 види рослин, які занесені до Червоної книги України: ковили волосиста та Лессінга.

Тут зустрічаються види тварин, занесені до Червоної книги України: поліксена, ксилокопа звичайна, лунь польовий.

Читайте також: «Росіяни привласнили цю техніку». Як ветеранка створила бізнес, що відроджує стародавню українську традицію вибійки

Одним із завдань заказника є дослідження стану відновлення природного рослинного покриву ділянки, на якій після відпрацювання кар’єру відбувається поступова природна ренатуралізація рослинного покриву. Наголошується, що створений заказник представляє наукову цінність в якості моделі відтворення природного фітоценозу.

Нагадаємо, в Україні створять нові національні природні парки на Черкащині, Рівненщині та Одещині.

Фото: v-variant.com.ua.

Відео дня
Читати далі