Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
51933352 2237606476462626 694377352838250496 n 51933352 2237606476462626 694377352838250496 n

Суспільство

Як зробити бізнес на старих джинсах

Опубліковано

Переселенка із Донецька заснувала власний еко-бренд, шиє сумки та рятує довкілля. Наталя Кобзар у 2014 році виїхала разом з родиною до Кривого Рогу, рятуючись від війни.

Перебуваючи в декреті, жінка не могла відлучатися на роботу на цілий день. Тож вирішила шукати способи підробітку на дому. Так їй прийшла ідея шити сумки зі старих джинсів.

Читайте також: Горішки в шоколаді. Як розпочати свій бізнес у 19 років?

Тепер її екофрендлі вироби купують українські та закордонні модниці. А в планах – вихід на міжнародні платформи продажу хендмейду.

Наталя Кобзар шиє екосумки зі старих джинсів. Щомісяця робить 30-80 таких виробів

“Війна зробила з мене бізнесвумен”

2014 року переїхала з родиною із Донецька до Кривого Рогу. Було складно фінансово перший час на новому місці. Наші донечки були зовсім маленькими. Я шукала варіанти роботи, якими можна займатися в декреті.

Я виросла у творчій родині. Мама була художницею і швачкою. Навчила мене шити і подарувала спеціальну машинку. Тато теж працював у творчій сфері. Тому ця тема мені близька з дитинства. Хоча за освітою я соціальна психологиня і бухгалтерка.

Читайте також: Бренд взуття із Дніпра. Як 26-річний бізнесмен підкорив ринок

Виявилось, що робота – актуальна. Не сиджу і не чекаю, коли будуть замовлення. Працюю весь час. Так би шила 2-3 сумки для себе і подруг. А тепер це бізнес.

Почала з пари ношених джинсів

Скільки потрібно грошей для такої справи – складно сказати. Я почала, маючи лише просту побутову швейну машину і кілька пар джинсів. Її мені передали друзі з Донецька у 2015 році. Ще мала праску. Але не було навіть прасувальної дошки, коли починала працювати.  

Кілька сотень гривень витратила на фурнітуру, флізелін і дублюючі матеріали. Думаю, що старт такого бізнесу може потягнути на 5 тисяч гривень.

Екосумка із принтом Мерлін Монро. Кожен такий вирбі унікальний, адже шиється із комбінованих клаптиків тканини

Деякий час орендувала майстерню у соціальному центрі, але вона закрилась. Довелося перенести виробництво додому. Поки працюю у тій же кімнаті, де і спимо. Не дуже зручно. Зараз в процесі пошуку зручного куточка.

Читайте також: Як переселенка з Горлівки озеленює Донбас і робить бізнес на цьому

Перші сумки перешивала з власних джинсів. Потім кинула запит серед друзів. Вони допомогли зі збором матеріалів. Цього було достатньо, аби вийти з першою партією сумок на місцевому ярмарку і продавати.

Продавала у Францію і Польщу

Сезон продажів триває з квітня по вересень, у цей час продається найбільше. Попит на текстильні сумки зростає, коли тепло.

Середня вартість 250-400 гривень. Шию на замовлення. Бувають запити на дуже функціональні сумки, тоді і ціна відповідно зростає.

Читайте також: Купити готовий бізнес: як на франшизі заробити грошей

Вироби можна придбати через групу у Facebook, або на ярмарках. Були перші продажі закордон. Клієнтки замовляли із Франції і Польщі.

Кожна сумка унікальна. Хоча є лекала, але двох однакових створити не вдасться. Вироби прикрашаю цікавими аплікаціями.

30 – 80 сумок щомісяця

Одні джинси 42 розміру вдасться перетворити на одну сумку. Маленькі джинси підходять для пошиву невеликих прогулянкових сумок. Із цієї тканини не використовується від 10 до 20%. Чоловічі джинси великих розмірів можна перетворити на великі шопери (сумки для покупок).

Наталя власноруч оздоблює сумки різними незвичайними аплікаціями

Фішка моїх виробів – комбіную тканини. Не роблю так, щоб сумка була повністю пошита з одного фасону. Роблю це для того, аби вони були більш гармонійними на вигляд і пасували по кольору під ті джинси, які є у вашому гардеробі.

Читайте також: Кафе як соціальний бізнес. Приклад Добропілля

Протягом місяця шию від 30 до 80 виробів. Попит є. Поки працюю самостійно. На аутсорс знайомим швачкам віддаю деякі вироби. А, наприклад, розпустити джинси, уже допомагають донечки, хоча вони ще маленькі.

Ектотренд і порятунок довкілля

Коли вперше прийшла на виставку хендмейду – була єдиною продавчинею екосумок із вторсировини. Згодом тренд підхопили інші рукоділлі.

Приймаю старі джинси, яким вже час на смітник, але рука не підіймається викинути. Зі мною можна зв’язатися через Facebook чи Instagram.

Основний потік використаних джинсів присилають знайомі з усієї України, майже, 70%. Виходить, що я їх з користю для довкілля позбавляю від сміття. Решту добираю у секондхенді.

Читайте також: Квест-кімната як бізнес. Історія з Маріуполя

Було так, що принесла на пошту виріб для відправки, поштарки роздивлялися сумку. А потім вияснили, що я їх шию зі старих джинсів. Вирішили допомогти з матеріалами. Принесли великий пакет зі штанами.

Якось мені пощастило, і волонтери з гуманітарного складу передали велику партію речей, які не були придатними для носіння. Я тоді завалила джинсами весь свій балкон.

“Старі джинси можна повторно використати із користю для довкілля”, – переконана Наталя Кобзар

Підходять будь-які джинсові матеріали, навіть стрейчеві. Хоча найкращі матеріали у старих штанах. Такі використовую на великі сумки, щоб збільшити вантожопідйомність.

У планах – міжнародна торгівля

Планую вийти у жовтні на міжнародний сайт Етсі. Зараз там дуже висока конкуренція сумок. Те, що подобається українцям, може не сподобатися європейській аудиторії. Тому зараз шукаю ідеї, які спрацюють.

А ще хочу собі знайти помічника, якому можна делегувати частину своїх обов’язків. Хочу більше займатися творчістю. Маю багато задумів, які треба втілити.

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі