Звяжіться з нами
Bez imeni Bez imeni

Суспільство

Кафе як соціальний бізнес. Приклад Добропілля

03.04.2019

Добропілля – середньостатистичне маленьке містечко у Донецькій області, що розташовано за 73 кілометри від найближчого окупованого міста Горлівка.

Культурне життя могло би бути представлене тут кількома будинками культури і парою-трійкою бібліотек.

Читайте також: “Антистрінги” для чоловіків: як ветерани зробили бізнес на трусах

Але численні соціальні проекти, реалізовані громадською організацією “Добропільський центр молоді “Добро”, оживили місто. Серед цих проектів – і арт-кафе “Тролейбус”, навколо якого вже третій рік вибудовується культурне життя Добропілля.

Арт-кафе “Тролейбус” – майданчик для місцевих музичних груп

Із самого початку ідея закладу була у тому, що відвідувачі йдуть сюди не лише поїсти, а й отримати нові знання. Донедавна у арт-кафе “Тролейбус” відбувались майстер-класи, літературні вечори, концерти місцевих груп, а 50 % річного прибутку йшло на функціонування місцевого молодіжного центру. Тепер, каже очільник ГО “Добро” Володимир Орос, час цьому соціальному бізнесу осучаснити свій формат.

“Самої кухні недостатньо”: як з’явилась ідея

ГО «Добропільський центр молоді “Добро” існує з 2010 року. Головним вектором діяльності “Добра” до війни була організація фестивалів, концертів та залучення інвестицій у Добропілля.

Читати також: Бізнес як терапія: історія однієї млинцевої

“Після початку воєнних дій на сході ми змістили акценти на  гуманітарну допомогу, адже потреба у культурних заходах відпала через АТО та побутові проблеми. Тільки у 2016 році вдалось потихеньку повернутись у старе русло”, – розповідає Володимир Орос, директор “Добра”.

Реалії шахтарського містечка такі, каже, що у місцевих – особливо, молоді – не так багато можливостей цікаво провести вільний час.

Тренінг на базі арт-кафе “Тролейбус”

“Якщо хочете, щоб у ваше місто прийшла культура, беріться власноруч розвивати її. Стереотипи і перешкоди існують тільки у головах: наприклад, у нас коли років 7-8 назад перша піцерія відкривалася, усі сумнівалися і думали, мовляв, хто в маленькому місті буде ходити їсти не вдома. Але в підсумку у Добропіллі зараз близько 5 подібних закладів – добропільчани почали більше цінувати свій час і із задоволенням приходять туди поїсти, замість того, аби витрачати час на приготування їжі. Звісно, сьогодні самої кухні недостатньо – люди хочуть отримувати більш якісний продукт”, – каже Володимир.

Десь у 2016 році, розповідає Володимир, у Добропіллі побільшало культурних заходів і тренінгів, і до шахтарського містечка почало приїжджати більше людей. Іноземні делегації, учасники тренінгів з області, туристи – нагодувати їх було проблематично, тому ідея із кафе виникла як відповідь на незайняту нішу бізнесу. Потім організатори переосмислили формат: щоб люди приходили не просто поїсти, але і з користю провести час.

Чому “Тролейбус”?

У Добропіллі раніше була тролейбусна лінія і, судячи з опитування місцевих жителів, це був один з найяскравіших спогадів практично для всіх жителів міста, розповідає Володимир Орос. Тому над назвою арт-кафе довго не думали.

Читайте також: “Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти

Далі у межах проекту, який фінансувала Програма розвитку ООН, волонтери виграли грант у розмірі 200 тисяч гривень і придбали обладнання для кафе: холодильники, кавову машину, інвентар для бару. За оренду та ремонт сплачували із власної кишені.

Володимир Орос, волонтер та засновник арт-кафе “Тролейбус”

Таким чином, арт-кафе “Тролейбус” стало поєднанням смачної кухні, майданчика для  культурно-мистецьких заходів і історичних фактів про Добропілля. І водночас заклад став фінансовим донором для молодіжного центру DobroLab, який відкрила ГО “Добро”.

Перегляд формату і поява алкоголю в меню

Із початку існування “Тролейбусу” там проводились літературні вечори, виступали місцеві групи, проглядались футбольні матчі. І ще була одна особливість: у арт-кафе минулорічного зразка вболівальникам довелось би коментувати програш “Динамо”-“Челсі” під чашку кави або чаю – донедавна алкоголь у арт-кафе не продавали.

Читайте також: Матуся в декреті заснувала бізнес. Успішний кейс із Бахмута

Але великий попит примусив Володимира переглянути політику щодо спиртного.

“Уже близько року продаємо алкоголь, бо раніше багато відвідувачів йшли зі словами “Був би алкоголь, ми б залишилися”. Поки що в цьому місті безалкогольний відпочинок – це все-таки інновація. Думаю, спочатку треба надати населенню якісний культурний продукт, аби потім можна було якось в цьому напрямку ефективно працювати”, – каже Володимир Орос.

Фірмова піца арт-кафе

Зайві відвідувачі, продовжує він, не завадять арт-кафе “Тролейбус” ще і з тієї причини, що 50 % прибутку спрямовується на функціонування та потреби молодіжного центру Добропілля. Виручка ж від арт-кафе поки що покриває тільки витрати на оренду приміщення та часткове фінансування роботи молодіжного центру.

Молодіжний центр Добропілля DobroLab – це підтримка, консультації і ресурсна база як для молоді, так і для дорослого населення. Основними напрямками діяльності центру є молодіжна журналістика, LEGO-клуб, молодіжний парламент (волонтерський рух серед молоді), кіноклуб, англійський розмовний клуб тощо. Відвідувачі центру також долучаються до написання громадських проектів та грантів.

“Понад півроку в нас був формат, що просто будь-який бажаючий може прийти і займатися чим завгодно. Але ми від нього відмовилися, тому що були зловживання і результату це абсолютно не давало”.

Тренінги на базі арт-кафе “Тролейбус”

Наразі Володимир із партнерами думає над новим форматом функціонування і кафе, і центру для молоді, адже старий починає потихеньку набридати.

Труднощі соціального бізнесу

Загальна сума, яку Володимир разом із партнерами витратив на кафе, разом з грантом – близько півмільйона гривень.

Читайте також: Бізнес на брухті: як сміття може допомогти стати дизайнером

“Свої витрати я окупив. Але цього не сталось би, якби не грантова підтримка. На потреби молодіжного центру треба 20-25 тисяч на місяць, і, відповідно, близько 250 тисяч на рік. 50% річного прибутку арт-кафе (30-40 тисяч гривень на рік)  ледь вистачить, аби закрити шосту частину суми. Це недостатньо для того, аби втримати мінімальні ціни на заняття у центрі – припустимо, роботоклуб, який можна відвідувати по собівартості за 200 грн на місяць (коли комерційна вартість – близько 500-800 гривень – авт.). Тому ми із однодумцями думаємо про об’єднання кількох сервісів, які готові поділитися своїм прибутком заради того, щоб молодь отримувала освітні послуги і корисно проводила дозвілля”, – ділиться розрахунками Володимир.

Володимир Орос, волонтер та засновник арт-кафе “Тролейбус”

Також серед труднощів, які наразі доводиться долати, нестача потрібних навичок серед персоналу арт-кафе “Тролейбус”, щоб робити дійсно якісний продукт. Тому Володимир часто відправляє їх на різноманітні стажування. Так, нещодавно завдяки підтримці міжнародної організації з міграції працівникам “Тролейбусу” вдалося пройти тренінги з кави і щодо “кондитерки”.

У планах – мережа соціальних бізнесів

Уже близько року Володимир думає про колаборацію підприємців – мережу соціальних бізнесів “Тролейбус 5.0”.

Читайте також: На Одещині бізнесмен вирощує мандарини та гранат у відкритому ґрунті

“Точної цифри не скажу, але близько 50 підприємців міста уже готові долучились. Думаємо над тим, щоб це було не просто кафе, а міська мережа, яка б надавала різні послуги – можливо, уже не в цьому приміщенні. Кожен із 50 партнерів займатиметься своїм бізнесом, але у одному стратегічному напрямку. Поки розробка мережі ще у процесі”.

Без фінансової “подушки” у соцбізнес краще не йти

Володимир розповідає: навряд чи людина із найманого працівника зможе стати одразу соціальним підприємцем. На гранти також радить не розраховувати – це одноразова допомога: проект закінчується, і ефект змін на цьому теж закінчується.

Читайте також: Реальніше ніж Word of Tanks! Українець створив 3D-батли в Чорнобилі

“Найближчим часом їду у Краматорськ записати поради для молодих соціальних підприємців. Вони хочуть і стартап зробити, і відразу ж людям допомогти. Прямо зі старту це мало можливо. Коли ви починаєте соціальний бізнес, люди починають розраховувати на вас. Молоді підприємці можуть допомогти своєю ідеєю, поки їх фінансово підтримують батьки, але далі без додаткового постійного фінансування проект доведеться закривати. Тож моя порада: якщо немає інших джерел доходу, я б не радив цим займатися. Спочатку треба забезпечити фінансову сторону соціального бізнесу, а потім уже розвивати його”.

Суспільство

“П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

Посуд української дизайн-студії “Fomichev brothers” полюбляють усі: від простих робітників Харкова до султанів з Оману. А кілька років тому бренд “Drunk Glases” викликав фурор своїми виробами на виставці у Катарі, хоча там з 2013 року працює новаторська  IKEA.

Чим вражають українські дизайнери: чарки для текіли, стакани для віскі, гнуті фужери. Протягом 2018 року було продано понад 18 тисяч таких наборів по всьому світі. 

У 2015 році бренд заснували брати Сергій та Ігор Фомічови.

Сергій Фомічов (на фото праворуч)

співзасновник арт-студії “Fomichev brothers”, якій належить бренд “Drunk Glases”

За освітою – скульптор. Займається декоративно-прикладним мистецтвом з 1989 року. Окрім бізнесу на склі, розвивають бізнес за напрямом обробки металу, ковальської та ювелірної справи. Оскільки на виробництві були термічні печі, підтягнулися напрями лиття металу і декоративне скло.

Продаємо в Оман

Раніше продавали вироби у Швейцарію. Але там партнерство не розвинули.

Нещодавно в Султанаті Оману (держава у Південно-Західній Азії) відкрився ресторан, який замовив у нас іміджевий посуд. Своїх клієнтів отримали після виставок в ОАЕ та Катарі. 

Читайте також: Ліки з доставкою додому: як Liki24.com вирішує проблеми українців

В Оман продавали не лише стакани. Оскільки там “сухий закон” (заборонений продаж і вживання алкоголю) – робили для них цікаві кавові і чайні чашки.

Хто купує

Бачив уже тисячі людей, які купували наш товар. У всіх він викликає посмішку. Портрет клієнта завжди різний: від інтелігентів, до звичайних роботяг. Мова нашого мистецтва – багатогранна. Її всі розуміють. 

Протягом 2018 року харків’янам вдалося продати 18 тисяч наборів концептуального посуду

Посуд б’ється, і він завжди потрібен. Тому це зручно для формату подарунків: недорого, ефектно і не потрібно думати, як його гарно запакувати, адже ми про це попіклувалися.

Європейська модель співпраці з логістами

По ближніх країнах Європи продаємо через інтернет. Маємо адаптовані сайти. 

Щоб менше витрачати часу на відправки товару клієнтам, працюємо з логістичними компаніями за такою моделлю: вони одночасно приймають замовлення і на купівлю, і на доставку товару. У них на складі зберігаються наші вироби. Усі заявки надходять партнерській компанії, а далі вони вже працюють за принципом пошти. 

Читайте також: Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність

У Європі це звичайна практика, а у нас поки мало хто використовує логістів як посередників у продажах.

Для того, аби не було збоїв, ми набори запаковуємо в ящики, з детальними описами артикулів.

Все почалося з гранчака

Бренд “Drunk Glases” заснували чотири роки тому. Напередодні Нового року потрібно було привітати товариша зі святом. Спочатку ідея була зробити бокали на ювелірній кованій ніжці. Це мав бути виріб у дуже грубому виконанні. Бо замовник трохи брутальний. 

Розумів, що до екстравагантної ніжки не приліпиш звичайний стакан, композиція не вийде цілісною. Почав підбирати, що буде зверху.  

Першим “п’яним” келихом став гранчак

Ідея була, що металева ніжка має трохи продавити скло у посадковому місці. Один із варіантів був гранований стакан. У нього грубе дно, посадка мала бути ідеальною.  

У цей час, піддаючи стакан термічній обробці, стало цікаво, як він може змінити форму. Так вийшов перший “п’яний стакан”. Похилий бокал без ніжки вирішив використовувати для серійного виробництва.

1000 стаканів на добу

Спочатку робили “п’яні стакани” вручну, поштучно. Потім запустили серійне виробництво. Форму стаканів – не патентували. 

Якщо якийсь митець захоче – може відтворити таке ж. Але тут важливий масштаб виробництва. Ми тримаємо ринок, бо за добу можемо виготовляти до тисячі стаканів. Але всередньому випускаємо 480. Щоб вийти на такий об’єм, треба мати вдосталь досвіду і ресурсів. Тому конкурентів не боїмось.

Набір голографічних келихів для віскі, з титановим напиленням

Якщо робити у невеликій кількості такі стакани, ціна не буде конкурентоспроможною. Вартість зросте, їх ніхто не купуватиме. 

Читайте також: Сім українських ювелірних брендів, які роблять прикраси “з душею”

У нас оптові ціни від 440 до 700 гривень. Для роздрібної торгівлі набір стаканів із шести штук коштуватиме від 1000 гривень до 1500.

Секретна технологія -… земне тяжіння

Наше виробництво – зупинена мить. Стакан ставимо під нахилом, розігріваємо його. Працює температура і земне тяжіння. Немає жодної автоматики. За процесом спостерігає оператор. Має зрозуміти, коли стакан вже набув потрібної форми і потрібно притормозити пічку.  

На виробництві стаканів трудиться двоє людей. І ще один – на запаковуванні.

Естетика в обгортці

Багато часу витратили на те, аби придумати пакування. Для такого посуду не підійде звичайна картонна обгортка. Потрібно витримувати естетику.

Коштує такий набір “п’яного посуду” 1360 гривень

Вирішили зробити такі ящики, які раніше виготовляли під вино і привозили із Голландії – у них найкраще візуальне оформлення. Зробили свій прототип. Якщо замовляти ящики у когось – це здорожчуватиме кінцеву ціну стаканів. Облаштували свою майстерню. Там працює троє людей, які збирають ці ящики.

Ідеї приходять уві сні

Чим прекрасна робота зі склом – від першої ідеї до готового виробу може пройти менше доби. Але інколи творчий пошук може тривати роками.

Читайте також: “Ми – Apple серед мурашиних ферм”. Як атовець продає мурах у Європу та Америку

Де зустріну свою музу – завжди загадка. Бувало, що тижнями сидів у майстерні, експериментував. А натхнення приходило о 5 ранку, коли відпочивав вдома. Чітко бачив розмір, колір, фактуру, конфігурацію. Доводилось підриватися з ліжка, ліпити пробник виробу.

Читати далі

Суспільство

Аеропорт у Черкасах готується до відновлення польотів

Аеропорт «Черкаси» розпочав роботи з відновлення маркування перону, аеродромної розмітки на рульовій доріжці та стоянки повітряних суден, повідомляє ЦТС.

Алгоритм дій для відновлення

Для виконання робіт підприємство придбало за власні кошти техніку для очищення перону і нанесення розмітки. Це дозволить підтримувати в належному стані маркування весь час та не замовляти ці послуги у сторонніх організацій.

Читайте також: Миколаївський аеропорт придбає пожежну машину за 7,7 млн грн

Наступним етапом буде завершення реконструкції злітно-посадкової смуги, яка стартує через декілька тижнів, і її сертифікація під повітряні судна класу Airbus і Boeing.

Уперше у своїй історії “Черкаси” прийме Boeing 737

Планується, що в цьому році аеропорт “Черкаси” вперше у своїй історії прийме Boeing 737. Рейс буде технічним – для перевірки злітної смуги.

Читайте також: Аеропорт Бориспіль закуповує обладнання для огляду пасажирів за 82 млн грн

Почати польоти з Черкаського аеропорту вже наприкінці цього року має намір авіакомпанія SkyUp, якщо аеропорт підтвердить можливість прийому та обслуговування рейсів.

Читати далі

Суспільство

У Києві будинки отримуватимуть паспорти: для чого це потрібно?

У 2019 році у Києві почнуть паспортизацію житлових будинків, доступ до якої матиме кожен мешканець, пише Офіційний портал Києва.

“Паспортизація у Києві розпочнеться вже цього року. Важливо, щоби це відбувалося з використанням сучасних підходів, а замість купи паперу – зручна електронна платформа з Web-доступом для кожного киянина”, – ідеться у повідомленні КМДА.

Як це працюватиме?

Кожен власник паспортизованого житла зможе дізнатись про стан будинку, його специфіку, економічні характеристики, і, зважаючи на це, будинкові громади зможуть приймати певні рішення щодо створення ОСББ, проведення капремонтів будинку, модернізації, енергоефективності. Тобто це базово-інформаційне підґрунтя для кожного будинку, для прийняття подальших важливих рішень.

Майже 80% багатоповерхівок потребують ремонту

Зазначається, що близько 80% столичних багатоповерхівок потребують ремонту. Не латкового чи на окремій ділянці, а комплексного капітального ремонту.

Читайте також: У Києві ремонтуватимуть проспект Бандери: облаштують велосмугу та встановлять LED-освітлення

Орієнтовна сума необхідних коштів – 10 млрд грн

“Це колосальні витрати для міського бюджету. У фінансуванні мають бути поєднані зусилля держави, муніципалітету і будинкової громади, тобто власників квартир, і тільки тоді можливо забезпечити колосальну потребу в ремонтах, яка сьогодні є”, – наголошують у столичній адміністрації.

Як повідомлялося раніше, у 2020 році в Києві розпочнуть реставраційні роботи на чотирьох будівлях-пам’ятках. На яких саме, читайте тут.

Читати далі

Суспільство

В Одесі відреставрують 100-літні трамвайні зупинки

В Одесі зібралися відреставрувати старовинні “бельгійські” трамвайні зупинки, які побудовані більше ста років тому і є пам’ятками архітектури. Про це повідомили у міській раді.

“В Одесі збереглися об’єкти «трамвайної архітектури» електричного трамвая (зупинкові павільйони, будівлі депо, електричні підстанції, трамвайні мости), низку яких планується відреставрувати”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що комплекс старовинних “бельгійських” трамвайних зупинок в Одесі на сьогодні налічує 18 павільйонів зупинок трамваїв. 5 павільйонів є пам’ятками архітектури і містобудування місцевого значення, 13 – нововиявленими об’єктами культурної спадщини.

За попередніми розрахунками, роботи на кожній із зупинок з урахуванням проектної документації складуть 700 тисяч гривень.

Ремонтуватимуть зупинки за такими адресами:

– 2-а станція Хаджибейської дороги, зупинка «Хаджибейський провулок»,

– 3-тя станція Хаджибейської дороги, Хаджибейська дорога на розі 3-го Хаджибейського провулка, зупинка «Сільгосппідприємств»,

– 5-а станція Хаджибейської дороги, зупинка «5-а станція»,

– 6-а станція Хаджибейської дороги, зупинка «Хаджибейський лиман»,

– 14-а станція В. Фонтану, Фонтанська дорога на розі пров. Дачного,

– вул. Дача Ковалевського на розі пров. Монастирського (вул. Дача Ковалевського, 83),

– 8-а станція В. Фонтану, Фонтанська дорога,

– 15-а станція В. Фонтану, Фонтанська дорога,

– вул. Чернишевського, між провулком Вокзальним і залізничним переїздом.

Павільйон зупинки на Французькому бульварі, 89 також планується відреставрувати після завершення виготовлення технічної документації та оформлення права власності за територіальною громадою.

Наразі готується проект рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про призначення управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міської ради замовником на проектування та виконання ремонтно-реставраційних робіт на павільйонах зупинок трамваїв, розташованих на території м. Одеси».

Читати далі

Суспільство

Держава профінансує 280 проектів будівництва та реконструкції шкіл і дитсадків

У 2019 році буде профінансовано 280 проектів будівництва та реконструкції шкіл і дитсадків з Держфонду регіонального розвитку на суму понад 2,5 млрд грн. Про це повідомляє пресслужба уряду.

Зараз вже понад 500 шкіл та дитсадків по Україні активно впроваджують принципи Нового освітнього простору #НОП. Проект реалізується Мінрегіоном спільно з Міністерством освіти та науки України і активною місцевою владою. 

«Ми починали з однієї школи в селі Путрівка Київської області, а минулого року шкіл НОП в Україні було вже близько 309. Сьогодні вже понад півтисячі шкіл і дитсадків реалізують ці принципи! Це означає, що вже більше 200 000 дітей зростають в зовсім інших умовах завдяки НОП», – йдеться в повідомленні

Де будуватимуть?

В цілому вже схвалено фінансування з Держфонду регіонального розвитку (ДФРР) на реалізацію 707 проектів регіонального розвитку у всіх областях України. Це будівництво і реконструкція шкіл, дитячих садків, закладів охорони здоров’я, культури, спорту та інші важливі регіональні проекти.

Читайте також: В українських школах вводять нову програму навчання: у чому суть

У розрізі регіонів це 22 проекти у Вінницькій, 24 проекти у Волинській, 15 – у Дніпропетровській, 51 – у Донецькій, 43 – у Житомирській, 50 – у Закарпатській, 23 – у Запорізькій, 52 – у Івано-Франківській, 10 – у Київській, 10 – у Кіровоградській, 41 – у Луганській, 52 – у Львівській, 5 – у Миколаївській, 14 – у Одеській, 6 – у Полтавській, 22 – у Рівненській, 37 – у Сумській, 44 – у Тернопільській, 24 – у Харківській, 31 – у Херсонській, 49 – у Хмельницькій, 16 – у Черкаській, 25 – у Чернівецькій, 32 – у Чернігівській областях та 9 – у місті Київ.

Які принципи нового освітнього простору?

Новий освітній простір (#НОП) створюється в навчальних закладах України за 4 основними принципами:

  • енергоефективність;
  • сучасне обладнання;
  • мотивуючий простір;
  • інклюзія та безбар‘єрність.

Мета – створення мотивуючого та креативного дизайну ззовні та всередині, проведення енергомодернізації – утеплення фасаду, заміна вікон, закупівля необхідного сучасного обладнання або меблів, створення всіх необхідних умов безбар’єрного доступу та інклюзивної освіти.

Проект ініційований Мінрегіоном і реалізується спільно з Міністерством освіти і науки України та органами місцевого самоврядування.

Читати далі

Суспільство

На першу сортувальну станцію у Запоріжжі принесли вже більше 700 кг вторсировини

У Запоріжжі продовжує роботу перша в місті станція з прийому сортованого сміття в одному з супермаркетів мережі “Сільпо”.

Успіх із першого тижня

Реалізатори ініціативи, організація “Кольорові відра”, розповіли, що лише за перший тиждень роботи сортувальної станції близько 150 запоріжців долучилися до еко-ініціативи.

Усього ж за перший тиждень роботи об’єкту сюди принесли 700 кг сміття.

Читайте також: У Запоріжжі в одному з супермаркетів відкриють станцію з переробки відходів

Станція працює за бонусною системою “Сільпо”

Ті, хто долучається до сортування, отримують бонуси. За певний вид відходів, що приймають у пункті сортування, учасникам надають бали, які вони можуть витратити потім у супермаркеті.

Кілограм скла на станції вартий 150 балів, метал – 700 балів, папір – 250, а пластик – 500 балів. Кожні 100 балів – це 1 гривня.

Станція працює за адресою Хортицьке шосе, 30-А по буднях з 15:00 до 20:00, а у вихідні – з 9:00 до 14:00.

Як відомо, другу станцію планують відкрити на вулиці Перемоги в супермаркеті біля каскаду фонтанів “Райдуга”.

Читати далі

Тренди