Суспільство
Як українці влаштували наймасштабніше повстання в таборах ГУЛАГу (ВІДЕО)
У 1954 році українські політичні в’язні під обстрілами кулеметів будували барикади, відчайдушно билися з охоронцями та витримали в нерівному бою 42 дні. Історики назвали це Кенгірським повстанням.
Історію про незламних українців розповідає ШоТам.
Це сталося в таборі Степлаг у казахському Кенгірі, де утримували політичних в‘язнів. 46% ув’язнених у Степлагу були українцями, які на волі чинили опір совєтам.
«Структурна одиниця Степового табору створена за наказом Сталіна 1948 року, коли в Радянському Союзі організовували мережу особливих таборів для тримання в них особливо небезпечних політичних злочинців», – розповідає кандидат історичних наук Турганбек Алланіязов.
Систему в таборі влаштували так, що панували там реальні злочинці – вбивці та ґвалтівники. Вони змушували політичних в’язнів жити «по понятіям» і чинили самосуд: били, ґвалтували та вбивали. Опиратися цій системі було важко: серед політичних в‘язнів були переважно інтелігенти та селяни.
Дивіться відео: 99-річний сотенний УПА отримав звання Героя України
Усе змінилося, коли до Кенгіру привезли засуджених воїнів УПА. Із самого початку вони силою змусили криміналітет жити за власними правилами.
Бандерівці запровадили свої закони. За крадіжку хлібної пайки – смерть, за знущання з політичних – страта. Вбивали також за доноси та зраду, – уривок із книги «Архіпелаг ГУЛАГ».
Попри нові правила, життя в ГУЛАГу було нестерпним: холод, голод, важка праця. Люди не витримували й помирали на каторзі.
«Хліба всього 600 грамів давали. Це не той сьогоднішній хліб, який ми бачимо, булка хліба – то є що їсти. Це було, як сирець: глевкий невеличкий шматочок, як мило», – розповідає воїн УПА та учасник Кенгірського повстання Іван Мамчур.
Після смерті Сталіна сподівалися, що настане пом’якшення умов тримання в таборах. Та адміністрація, навпаки, мала за мету залякати політв‘язнів і посилила знущання. У цей час українське підпілля в Степлагу вже розпочало свою гру.
Політв’язень Анатолій Кострицький із Запорізької області створив для повстанців секретну лінію зв‘язку. Він зробив радіовузол, мікрофони та динаміки, які непомітно встановив на бараках. А також обладнав майстерню з виготовлення холодної та вогнепальної зброї.
Повстанці готувалися, але поштовхом до активного спротиву стала неочікувана подія. Керівництво табору в подяку за співпрацю дозволило тамтешнім кримінальним злочинцям деякі вольності. Серед них – дозвіл на ґвалтування українок.
Дивіться відео: Одесит пішов служити на фронт, після того як його родина загинула від російської ракети
Побачивши, що кримінальники прямують до жінок, «упівці» кинулися на захист. Розпочалася кривава бійка, в яку втрутилися охоронці. Винними назвали політичних. «Упівців» хотіли розстріляти. Але тепер українки кинулися їм на захист.
Як тільки той бій почався, тоді було кільканадцять хлопців у нашій зоні. І тоді військові хлопців хотіли розстріляти. Ми повилітали та їх оточили, тих хлопців. – Ганна Гринчишин-Кочмарик, учасниця Кенгірського повстання
Жінки не дозволили вбити своїх рятівників. Але пізніше охорона табору помстилася «упівцям». Коли вони повернулися до чоловічого табору, по них відкрили вогонь – убили понад 60 в’язнів. На знак протесту українці почали саботувати роботу й вимагали покарати винних у розстрілах.
Але натомість отримали ще більший контроль та жорстокіше ставлення. Тоді українське підпілля й почало вирішальну битву, яку пізніше назвуть Кенгірським повстанням.
«Ми почали пробиватися під стіни, робити підкопи, щоб з’єднатися з іншим табором. Нас було 8 тисяч непокірних. Кулеметна варта б’є кулеметом під стіни, аби нас від стіни відрізати, не пускає. Ми з їдальні почали виносити столи, робили барикади», – каже воїн УПА та учасник Кенгірського повстання Володимир Караташ.
Українські повстанці нав’язали такий потужний бій, що побороти їх вдалося лише танками. Але до того 42 дні воїни УПА билися з совєтами: від 16 травня до 26 червня 1954 року. Тоді загинуло щонайменше 700 українців.
Поклавши свої життя у нерівному бою, «упівці» заклали фундамент змін у каральній системі СРСР. Повстання у Кенгірі стало третім за останні 12 місяців, до цього воїни УПА билися в таборах у Норильську та Воркуті.
Совєти настільки злякалися повстань, що почали амністувати в’язнів та здійснили реорганізацію таборів. Так почалося падіння ГУЛАГу. Протягом наступних двох років звільнили 2/3 політв’язнів.
Нагадаємо, у Хмельницькому відкрили музей-тир, стилізований під повстанську криївку.
Також ШоТам розповідав історію легендарної зв’язкової УПА на псевдо Квітка.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...
Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті
Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...
Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
«Держава — це не хтось інший, а і я теж», — з цим усвідомленням Катерина...
Хвостата терапія: як собаки допомагають реабілітувати військових на Прикарпатті
Ярослав Давиденко понад усе мріяв знову стати на ноги. Після того, як поруч розірвалася міна,...