Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як українка прославилась на весь світ завдяки картинам з їжі

Опубліковано

Дарина Косар на власній кухні створює унікальні картини. Але для цього їй не потрібні фарби чи полотно. Адже свої шедеври дівчина робить з… їжі. Все, що треба для фуд-художниці, – це відкрити холодильник та почати творити. 

Уявіть собі портрет Бредлі Купера, викладений із спецій, або Гордона Рамзі з горошин чорного перцю, або Кеті Перрі з білого та чорного шоколаду. Ці картини принесли Дарині світову славу, адже серед її клієнтів і Європа, і Америка. Кількість її підписників в Інстаграмі сягає майже 60 тисяч, а іноземні ЗМІ частенько пишуть про українську художницю.

Дарина Косар

Дарина Косар

Має фах маркетолога та психолога. Покинула роботу, коли почала створювати картини з продуктів і заробляти на цьому. 

Серед клієнтів є і Кетті Пері

В Україні у мене мало клієнтів, а все тому, що у нас не готові платити багато за такі картини. В основному хочуть або безкоштовно, або по бартеру. Якщо раніше я могла так працювати, то зараз ні. 

Більшість моїх клієнтів – це Європа та Америка. Про мене дізнались завдяки Інстаграму. Бо там я почала публікувати свої роботи і мене помітили. Вже набралось майже 60 тисяч підписників. Я навіть не використовувала ніякої реклами, просто знайшлись поціновувачі такого незвичного мистецтва. Тому зараз зарубіжні компанії – це мій основний заробіток. 

Читайте також: Українське “ЇDLO” для мандрівників поховало совковий “сніданок туриста”

Клієнти можуть бути різними. Це і продуктові компанії, яким потрібно, щоб я їх прорекламувала. Наприклад, я співпрацювала з компанією, яка виготовляє бельгійські вафлі “Belgian Boys”.  Моя робота полягала в тому, щоб гарно подати ці вафлі. А хтось звертається, щоб просто розбавити свій контент. Тоді я вигадую щось на їх тематику з їжі. 

Так сталось і з замовленням для Кеті Перрі. Її представники замовили у мене їстівну копію обкладинки альбому. На тарілці з фруктами я намалювала обличчя співачки, до якої тягнулись руки фанатів.

Для роботи використовувала білий та чорний шоколад. Замовники були у захваті.

Читайте також: “П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

Помадою для Louboutin

Насправді, я працюю не лише з їжею. Серед мого арсеналу були і сіль з перцем, помади, підводки для очей, лак для нігтів, мереживо, бісер, зубна паста і кава. Та і це не кінець списку.

Я співпрацювала з французькою компанією Christian Louboutin. Для них я створила серію картин, намальованих губною помадою та лаками. Пам’ятаю, як я стрибала від захвату по квартирі, коли вони мені написали. Я не могла зрозуміти, як про мене дізнались. 

А також серед моїх клієнтів були і Disney, американські Shabby Apple і Flo (Progressive Corporation) і арабські Signature Snacks. 

Читайте також: Пиво зі смаком борщу. 8 незвичних крафтових броварень

Мистецтво, яке можна з’їсти 

Моє захоплення, а вже і основний заробіток – це фуд-арт і фотографія. Я створюю картини з їжі, фотографую та викладаю в Інстаграм. Власне, це моя платформа для бізнесу. Для своїх клієнтів також роблю фото, або рекламні ролики. 

Я використовую всі можливі продукти. Це можуть бути і фрукти, і ягоди, і крупи, і спеції, та навіть ковбаса та інші продукти. З ожини можна викласти їжачка, з броколі – ялинку, з макаронів – тигра та ще багато чого цікавого і красивого. Все, що є на тарілці – їстівне. Моє головне правило – всі інгредієнти мають поєднуватись між собою. Сама не їм свої вироби, а от рідні люблять поласувати.

Для створення картин я не використовую якихось спеціальних інструментів. Це всього лиш кухонний ніж, канцелярський ніж, ножиці та пінцет. 

Читайте також: Бізнес на закрутках, або як підкорити діаспору консервованим борщем

Всі ідеї для своєї творчості можуть з’являтись у мене, коли я просто йду по вулиці. Я все замальовую у блокнот, а готова картина одразу вже є у моїй голові. Я живу новими ідеями та враженнями.

“Добрий ранок” приніс славу

Мене завжди тягнуло на творчі експерименти. З дитинства цікавилась графікою, малюванням та ліпкою. Потім в моє життя прийшла кулінарія, а згодом і фотографія. Я настільки зацікавилась всім цим, що якось від нудьги виклала з кавових зерен чашку і напис “Доброго ранку”. 

Це фото стало популярним  і я почала отримувати багато позитивних відгуків. Почались сипатись замовлення. Якось на початку просили мене зробити щось схоже, але не з кави, а з ягід та фруктів. Так і почала творити, використовуючи крупи, спеції та інші продукти. 

Коли творчість вже почала приносити дохід, я покинула роботу і з головою поринула у картини. 

Мистецтво за 20 хвилин

Створення картин займає у мене різний час. Все залежить від кінцевої мети. Якщо це рекламний ролик і потрібно зробити постер, то на таку роботу йде доба, або дві. Якщо це щось для Інстаграму, то можу зробити і за 20 хвилин. 

Читайте також: Алкогольні цукерки з Харкова підкорили Нідерланди

Щодо замовлень, то тут теж індивідуально. Наприклад, зараз я співпрацюю з британською компанією, яка виготовляє дерев’яні тарілки. І ми з ними робимо великий кампейн. Минулого місяця було одне замовлення від них, але 8 робіт. Звідси і виходить питання ціни. Якщо я займаюсь замовленням цілий місяць, то розраховую ціну замовлення стільки, скільки я собі планую місячний заробіток. 

Коментарі

Суспільство

Як біотехнологиня та вчителька мотивують жінок змінювати професії (ВІДЕО)

Опубліковано

Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.

Історія героїнь випуску

Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.

«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.

Читайте також: Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)

Фото: ютуб-канал ШоТам

У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.

Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.

Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.

Відео: ютуб-канал ШоТам

Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.

Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).

Фото: ютуб-канал ШоТам

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні презентували стрічку «Сімейний альбом» про родинну історію Голодомору й війни (ВІДЕО)

Опубліковано

У столичному кінотеатрі «Жовтень» 21 листопада презентували документальну стрічку «Сімейний альбом». Його зняла режисерка Марина Ткачук у партнерстві з Музеєм Голодомору та Українським культурним фондом.

Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

У фільмі досліджують історичні паралелі, які є між геноцидом росії під час Голодомору 1932–1933 років і в період повномасштабної війни.

Фото: пресслужба МКСК

Читайте також: У Сикстинській капелі та Папських апартаментах створили вісім українських аудіогідів (ФОТО)

«Прем’єра відбулася за участі творчої команди та головної героїні стрічки — британської фотохудожниці Самари Пірс. Її прадід, австрійський інженер Александр Вінербергер став випадковим свідком Голодомору в Харкові 1933 року. Йому вдалося таємно сфотографувати жертв трагедії і передати ці світлини за кордон. Вінербергер прагнув донести світу правду про геноцид українців і зупинити його», — написали в МКСК. 

Коли Самара віднайшла камеру свого прадіда та альбом із фотографіями з України, вона переосмислила свій творчий шлях. Жінка вирушила на Харківщину через 90 років після Голодомору, аби засвідчити сучасні прояви геноциду проти українського народу. 

Відео: ютуб-канал Планети кіно

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

У міністерстві зазначають, що фільм «Сімейний альбом» уперше представили у світі на ювілейному Варшавському міжнародному кінофестивалі 13 жовтня 2024 року. 

Цей фільм уже озвучили п’ятьма мовами:

  • англійською;
  • польською;
  • німецькою;
  • французькою;
  • іспанською.

Фільм «Сімейний альбом» здобув перемогу на Мистецькому конкурсі державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» у 2023 році. Стрічку створила компанія «Гуд Монінг Дістрібьюшн».

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: ютуб-канал Планети кіно

Коментарі

Читати далі

Суспільство

8 фото Марка Залізняка, які розкривають Голодомор та інші злочини «совєтів» проти українців

Опубліковано

В об’єктив фотографа з Донеччини Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: «Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією»… І сьогодні його світлини дійсно стали історією, яку тепер неможливо замовчати.

Редакція ШоТам створила добірку фотографій 1930-х років від Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.

Біографія фотографа

Марко Залізняк — фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.

Фото: архів Покровського історичного музею

Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.

У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.

Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як «Миттєвість нашого життя», «Симфонія Донбасу», «Голодомор» та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.

8 фото, що доводять злочини «совєтів»

  1. Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

4. Збирання замерзлої картоплі на Донеччині. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

5. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області, 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

6. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

7. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

8. Збір зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

Коментарі

Читати далі