Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

Опубліковано

Посуд української дизайн-студії “Fomichev brothers” полюбляють усі: від простих робітників Харкова до султанів з Оману. А кілька років тому бренд “Drunk Glases” викликав фурор своїми виробами на виставці у Катарі, хоча там з 2013 року працює новаторська  IKEA.

Чим вражають українські дизайнери: чарки для текіли, стакани для віскі, гнуті фужери. Протягом 2018 року було продано понад 18 тисяч таких наборів по всьому світі. 

У 2015 році бренд заснували брати Сергій та Ігор Фомічови.

Сергій Фомічов (на фото праворуч)

співзасновник арт-студії “Fomichev brothers”, якій належить бренд “Drunk Glases”

 

За освітою – скульптор. Займається декоративно-прикладним мистецтвом з 1989 року. Окрім бізнесу на склі, розвивають бізнес за напрямом обробки металу, ковальської та ювелірної справи. Оскільки на виробництві були термічні печі, підтягнулися напрями лиття металу і декоративне скло.

Продаємо в Оман

Раніше продавали вироби у Швейцарію. Але там партнерство не розвинули.

Нещодавно в Султанаті Оману (держава у Південно-Західній Азії) відкрився ресторан, який замовив у нас іміджевий посуд. Своїх клієнтів отримали після виставок в ОАЕ та Катарі. 

Читайте також: Ліки з доставкою додому: як Liki24.com вирішує проблеми українців

В Оман продавали не лише стакани. Оскільки там “сухий закон” (заборонений продаж і вживання алкоголю) – робили для них цікаві кавові і чайні чашки.

Хто купує

Бачив уже тисячі людей, які купували наш товар. У всіх він викликає посмішку. Портрет клієнта завжди різний: від інтелігентів, до звичайних роботяг. Мова нашого мистецтва – багатогранна. Її всі розуміють. 

Протягом 2018 року харків’янам вдалося продати 18 тисяч наборів концептуального посуду

Посуд б’ється, і він завжди потрібен. Тому це зручно для формату подарунків: недорого, ефектно і не потрібно думати, як його гарно запакувати, адже ми про це попіклувалися (сайт).

Європейська модель співпраці з логістами

По ближніх країнах Європи продаємо через інтернет. Маємо адаптовані сайти. 

Щоб менше витрачати часу на відправки товару клієнтам, працюємо з логістичними компаніями за такою моделлю: вони одночасно приймають замовлення і на купівлю, і на доставку товару. У них на складі зберігаються наші вироби. Усі заявки надходять партнерській компанії, а далі вони вже працюють за принципом пошти. 

Читайте також: Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність

У Європі це звичайна практика, а у нас поки мало хто використовує логістів як посередників у продажах.

Для того, аби не було збоїв, ми набори запаковуємо в ящики, з детальними описами артикулів.

Все почалося з гранчака

Бренд “Drunk Glases” заснували чотири роки тому. Напередодні Нового року потрібно було привітати товариша зі святом. Спочатку ідея була зробити бокали на ювелірній кованій ніжці. Це мав бути виріб у дуже грубому виконанні. Бо замовник трохи брутальний. 

Розумів, що до екстравагантної ніжки не приліпиш звичайний стакан, композиція не вийде цілісною. Почав підбирати, що буде зверху.  

Першим “п’яним” келихом став гранчак

Ідея була, що металева ніжка має трохи продавити скло у посадковому місці. Один із варіантів був гранований стакан. У нього грубе дно, посадка мала бути ідеальною.  

У цей час, піддаючи стакан термічній обробці, стало цікаво, як він може змінити форму. Так вийшов перший “п’яний стакан”. Похилий бокал без ніжки вирішив використовувати для серійного виробництва.

1000 стаканів на добу

Спочатку робили “п’яні стакани” вручну, поштучно. Потім запустили серійне виробництво. Форму стаканів – не патентували. 

Якщо якийсь митець захоче – може відтворити таке ж. Але тут важливий масштаб виробництва. Ми тримаємо ринок, бо за добу можемо виготовляти до тисячі стаканів. Але всередньому випускаємо 480. Щоб вийти на такий об’єм, треба мати вдосталь досвіду і ресурсів. Тому конкурентів не боїмось.

Набір голографічних келихів для віскі, з титановим напиленням

Якщо робити у невеликій кількості такі стакани, ціна не буде конкурентоспроможною. Вартість зросте, їх ніхто не купуватиме. 

Читайте також: Сім українських ювелірних брендів, які роблять прикраси “з душею”

У нас оптові ціни від 440 до 700 гривень. Для роздрібної торгівлі набір стаканів із шести штук коштуватиме від 1000 гривень до 1500.

Секретна технологія -… земне тяжіння

Наше виробництво – зупинена мить. Стакан ставимо під нахилом, розігріваємо його. Працює температура і земне тяжіння. Немає жодної автоматики. За процесом спостерігає оператор. Має зрозуміти, коли стакан вже набув потрібної форми і потрібно притормозити пічку.  

На виробництві стаканів трудиться двоє людей. І ще один – на запаковуванні.

Естетика в обгортці

Багато часу витратили на те, аби придумати пакування. Для такого посуду не підійде звичайна картонна обгортка. Потрібно витримувати естетику.

Коштує такий набір “п’яного посуду” 1360 гривень

Вирішили зробити такі ящики, які раніше виготовляли під вино і привозили із Голландії – у них найкраще візуальне оформлення. Зробили свій прототип. Якщо замовляти ящики у когось – це здорожчуватиме кінцеву ціну стаканів. Облаштували свою майстерню. Там працює троє людей, які збирають ці ящики.

Ідеї приходять уві сні

Чим прекрасна робота зі склом – від першої ідеї до готового виробу може пройти менше доби. Але інколи творчий пошук може тривати роками.

Читайте також: “Ми – Apple серед мурашиних ферм”. Як атовець продає мурах у Європу та Америку

Де зустріну свою музу – завжди загадка. Бувало, що тижнями сидів у майстерні, експериментував. А натхнення приходило о 5 ранку, коли відпочивав вдома. Чітко бачив розмір, колір, фактуру, конфігурацію. Доводилось підриватися з ліжка, ліпити пробник виробу.

Суспільство

Український пластиліновий мультик переміг на міжнародному фестивалі (ВІДЕО)

Опубліковано

Пластиліновий мультфільм-анімація українських майстрів виграв на VI Міжнародному фестивалі образотворчого мистецтва «International Competition for Artists» SOLOVIOV ART (Краків-Київ) в номінації «мультиплікація».

Про це повідомили у пресслужбі міської ради Броварів, що на Київщині.

За їхньою інформацією, до 150-річчя Лесі Українки культурно-просвітницький центр «СвітЛиця» презентував пластиліновий мультфільм-анімацію на вірш поетеси «Тішся, дитино, поки ще маленька». Автор анімації – Юлія Кругляк.

Читайте такожVR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні

 

Нагадаємо, вийшов офіційний трейлер українського мультфільму «Віктор_Робот».

Як ми повідомляли раніше, вийшов другий ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих».

Читати далі

Суспільство

На Житомирщині стартують веломандрівки «Край покинутих криниць»

Опубліковано

У Радомишлі Житомирської області починають проводити велоподорожі «Край покинутих криниць».

Про це у фейсбуці повідомили у пресслужбі краєзнавчого музею.

Цікавинкою веломаршруту стане те, що учасники виявлятимуть хати-пустки.

«Ми пропонуємо новий етап веломандрівок під назвою «Край покинутих криниць». Окрім оздоровчо-краєзнавчого, наші мандрівки матимуть ще й дослідницький характер. Починаючи з 6 березня, щосуботи ми відвідаємо всі села нашої громади, де виявлятимемо хати-пустки», – йдеться у повідомленні.

 

Читайте такожЗамість пластику – гриби та коноплі: як стартап S.Lab робить речі з екоматеріалу

Підсумком веломандрівок стане фотовиставка, під час якої учасники поділяться своїми враженнями.

Крім того, місцевій владі запропонують провести заходи з ревіталізації хат-пусток.

Нагадаємо, «Дорога смаку і вина» об’єднає крафтових виробників Чернігівщини.

Як ми повідомляли раніше під Києвом знайшли екопарк, де можна перезавантажитися.

Головне фото: Радомишльський народний краєзнавчий музей.

Читати далі

Суспільство

Від прокурорки до майстрині. Історія засновниці бренду La Chica, яка навчає українок вишивки прикрас

Опубліковано

Працювати у військовій прокуратурі — досить престижно. Однак не тоді, коли все життя мариш творчістю. Принаймні так подумала лейтенантка в запасі Ірина Шевченко, котра залишила таку роботу заради вишивки прикрас. Попри тиск з боку рідних, котрі все життя працюють у прокуратурі, дівчина зайнялася улюбленою справою, заснувала у Запоріжжі свій бренд La Chica та продає авторські прикраси вартістю до $1500.

Окрім іншого, Ірина відкрила свої безкоштовні курси вишивки виробів, які пройшли вже тисячі дівчат. Там їх навчають не лише тримати в руках голку, а й правильно фотографувати прикраси, продавати їх та психологічно налаштовуватися на роботу.

Стати прокуроркою чи на базарі торгувати

Чи не вся моя родина так чи інакше пов’язана з військовою частиною. Мама майже все життя пропрацювала там бухгалтером, а зараз працює в військкоматі. Дядько — військовий прокурор в минулому, зараз на пенсії. Два мої двоюрідні брати теж працюють у військовій прокуратурі. І, зрозуміло, рідні хотіли, щоб я стала на їх шлях. Мені ще з дев’ятого класу казали, що я буду прокуроркою. Родина запевняла, що або я вступаю, або йду на базар продавати насіння.

Взагалі після школи я хотіла вступати на художника-мультиплікатора, адже дуже любила малювати. Я своїй знайомій намалювала портфоліо, і вона з ним вступала на художника. У мене ж вибору особливого не було — довелося у 2007 році йти на військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

 

Першу прикрасу продала за 20 грн

Після закінчення вишу я почала працювати в військовій прокуратурі. Перший рік роботи виявився дуже складним, тому що там ненормований графік важкий як для жінки, так і чоловіка. Через рік я завагітніла і пішла в декрет. Взагалі я завжди була творчою людиною, з дитинства відвідувала якісь гуртки, тож у декреті вирішила спробувала себе у вишивці. До того я мала досвід вишивання картин хрестиком.

Прикраси бренду La Chica

Я подумала: що якщо об’єднати бісер і вишивку і спробувати зробити якусь прикрасу. Я виготовила своє перше кольє, і воно було таке незграбне, мені було соромно комусь його показувати. Однак якось до мене зайшла знайома, подивилася і сказала, що вона їй ідеально пасує до костюма. «Продай, я якраз таке шукала», сказала вона тоді. Віддала я їй ту річ за гривень 20-30 і одразу відчула себе великою «бізнесвумен».

Насправді я подумала, що якщо людям це потрібно, то, можливо, варто звернути увагу і розвиватися в тому напрямку. Й от під час першої декретної відпустки я почала виставляти свої вироби в соцмережах, а мої знайомі купували їх за якісь символічні гроші.

Прокуратура — не моє

Коли я після відпустки знову вийшла на роботу в прокуратуру, то пропрацювала приблизно пів року і зрозуміла, що це взагалі не моє. Мене тягнуло до вишивки. І тоді я вирішила, що якщо зароблю на своїй творчості більше, ніж маю зарплату в військовій прокуратурі, то звільнюся. Підтримки від мами я не мала, адже вона завжди мріяла, щоб я йшла слідами родини. Вона постійно на мене тиснула, говорила про зарплату і статус. У нашій країні батьки завжди бажають дітям, щоб ті мали стабільну роботу.

З другої декретної відпустки у 2017 році я вже не повернулася на роботу, адже за пів року вийшла на дохід, який перевищив мою зарплату в прокуратурі. Чоловік у творчості мене не обмежував, допомагав мені розвивати своє хобі, рухатися далі. Поставив мені великий стіл для рукоділля, і я почала займатись цим більш серйозно. Я вже не слухала порад рідних і вирішила зайнятися тим, чого душа бажає. Почала більше опановувати цю сферу, вивчати, як потрібно вести бізнес, як продавати вироби через соцмережі.

Засновниця бренду La Chica з родиною

Над прикрасою можу працювати місяцями

З того часу я, як приватна підприємиця, заробляю на вишивці, заснувала свій бренд La Chica, перемогла низку українських та міжнародних конкурсів дизайнерів. Серед відомих людей мої прикраси є в акторки серіалу «Київ вдень і вночі» Марусі Якименко, бізнес-тренерки Людмили Калабухи, блогерки Тетяни Пренткович.

Мої вироби наразі коштують від 50 до 1500. Ціна залежить від розміру, наповнення та часу, необхідного для виготовлення прикраси. Адже можна зробити брошку розміром п’ять на п’ять сантиметрів, а можна і кольє на всі груди, і ще шапочку на голову в комплекті. Щоб вишити один виріб, може знадобитися від двох днів до трьох місяців, залежно від обсягу роботи. Я створюю авторські дизайни, тобто я їх малюю, перетворюю в технічні малюнки для вишивки, а потім вже відшиваю.

Заснувала безкоштовні курси вишивки

Коли я лише починала займатися вишивкою, в Україні було дуже мало майстринь з цієї сфери. Та й ті все ж робили звичайні прикраси без авторських ескізів: умовно, виготовляли якісь метелики з бісеру. Я подумала, що було б непогано популяризувати цю справу в Україні, заснувавши свої курси у 2018 році. Одразу ж вирішила, що вони будуть безкоштовні, адже головною метою було привертати увагу жінок до цієї техніки. Для жінки вишивка — це взагалі мастхев, всі хоча б раз тримали в руках голку, ми всі на тому ростемо.

Напрямок вишивки з бісеру до нас прийшов з Франції та Індії. І хоча техніка запозичена, однак це не скасовує той факт, що більшість жінок полюбляють вишивати. Коли жінка бере до руки голку, вона медитує, розслабляється, стає більш гармонійною, тому що вишивка — це заспокійлива справа. А техніка, якою я займаюся, дозволяє прикрашати все, що завгодно: сумку, куртку, кольє, браслет, сережки тощо. Вважаю, що українці можуть створити власну індустрію та ще й мати ще один варіант для саморозвитку і заробітку грошей.

Оздоблення взуття від бренду La Chica

Тому я створила проєкт «7 стібків», суть якого полягає у залученні до онлайн-курсів дизайну в соцмережах максимальної кількості людей і популяризації такого напрямку у творчості. Паралельно я показувала цю сферу як бізнес, тобто розповідала, як ту брошку сфотографувати й продати. Ще у нас були теми про те, як знайти час для себе, що робити, якщо чоловік не підтримує. Були завдання з розминки спини та очей. Ми завжди знаходили для лекцій цікавих спікерів, експертів, психологів — вони допомагали жінкам вірити у власні сили.

Не шкодую, що змінила професію

На першому етапі проєкту ми зібрали 2,5 тисячі дівчат, хоча розраховували не більш як на 600. Після того ми вже п’ять сезонів проводимо такі безкоштовні проєкти. Цього року було більш як 5 600 учасників. Уявіть, п’ять з половиною тисяч дівчат одночасно шиють одні й ті ж брошки разом з La Chica. Також у нас був дитячий сезон, де ми наголошували на можливості творчості мами разом з дитиною. Моя філософія полягає у тому, що члени родини мають робити усе разом і підтримувати один одного.

Читайте також: Вишивають спогади вручну — засновниця бренду White and Stripe Тоня Булгакова про «смугастий» бізнес

Я жодного разу не пожалкувала, що пішла з прокуратури. Хіба що трішки, коли відчула, що таке конкуренція. Деякі майстрині не люблять, коли конкуренти стають кращими за них. Й от коли я вперше виграла конкурс дизайнерів, на мене посипалася гора хейту. Я ж то собі думала, що всі дівчата у цій сфері дуже добрі, і я всім буду допомагати, і житимемо ми дружно. А виявилося, що є й інша категорія людей. Але головне, що коли я перестала боятись негативу, поринула всіма думками у творчість, то хейт припинився. Зараз його немає.

Досвід навчив поєднувати материнство і творчість

Часто мене запитують, як вдається поєднувати домашні справами, час із родиною та роботу. Так от, в мене є золоте правило «30, 30 на 30», тобто третину часу я витрачаю на себе, стільки ж на сім’ю, ще 30% на роботу, а решту часу відпочиваю. Вважаю, що не можна бути успішною в одні сфері й забувати про інші, адже можна вигоріти. На початках у мене таке було. Я працювала майже цілодобово і прожила у такому ритмі рік і тоді так втомилася від роботи, що голку не могла взяти в руки два чи три місяці. Згодом переглянула свій спосіб життя і все стабілізувалося.

Прикраси бренду La Chica

Тепер я постійно все планую. Зранку прокидаюся, пишу розпорядок дня. Обов’язково має бути баланс: не можна цілий день прибирати або працювати — краще зробити трішечки, але все, що потрібно. Варто пам’ятати, що якщо ми хочемо досягти якоїсь цілі, ми маємо лише 10 тисяч хвилин, щоб опанувати нову справу. Щоб добитись успіху в будь-якій справі, спершу потрібно приділити їй час. Якщо не можеш іти в бік цілі, то ляж в її напрямку. Я не спілкуюся з жінками, у яких крім дітей немає більше жодних цілей. Дівчина має бути повноцінною, розвиватися і кожній сфері життя приділяти однакову кількість часу.

Нічого не бійтеся, не відкладайте своє життя на потім і свої справи на завтра. У нас є лише сьогодні, і кращого дня вже не буде ніколи. Ми не ставатимемо ніколи молодші, не матимемо більше сил, можливостей ніколи не з’явиться більше. Тому якщо є якась мрія, треба стати прямо зараз і почати рухатися до неї. Просто так нічого не відбувається — лише завдяки нашим зусиллям. 

Читати далі