Суспільство
Українське “ЇDLO” для мандрівників поховало совковий “сніданок туриста”
“Сніданок туриста” – це коли доводилося іржавим ключем відкривати консервну банку з кашею і сумнівного походження м’ясом, – пішов у небуття. В моді тепер сублімовані сніданки в термопакетах.
Тож сучасні туристи, альпіністи, риболови, любителі відпочинку в кемпінгах користуються практичними речами, які легші за вагою, у використанні та не забруднюють довкілля. А допомагає їм у цьому український бренд ЇDLO.
Михайло Темпер – ліворуч, Сергій Андрєєв – праворуч
Бренд ЇDLO – заснований 2016 року на безлюдному острові киянином Михайлом Темпером та чернівчанином Сергієм Андрєєвим. Затяті мандрівники весь час зіштовхувалися з проблемою нормального та повноцінного харчування під час походів. “Коли йдеш в гори, не завжди є можливість набрати повен рюкзак напівфабрикатів і готувати їх. Кілька разів у походи брали закордонні набори сухого їдла, тому і вирішили зробити таке самі”, – каже Михайло.
Коротко про ЇDLO
- ЇDLO – це комплексна система харчування, яка складається з 32 позицій: сніданки, супи, основні страви з м’ясом та без, снеки, енергетичні батончики, напої.
- Фішка компанії – запарювання і споживання страв прямо з пакетів. Саме ЇDLO почали робити це першими в Україні
- Найпопулярніші страви – гречка з яловичиною, борщ український, каша бананова.
- “Похідну” їжу купують на лише екстремали, а й звичайні туристи, які їдуть до Європи на власних авто чи просто подорожують світом.
- Всього на компанію працює 9 людей.
- Компанія має представництво бренду у Польщі.
Борщ з пакета
Звідки береться “сніданок мандрівника” нового покоління? Компанія робить два види сухої їжі. Просто сушену – коли готову страву чи її окремі компоненти висушують гарячим повітрям та сублімовану.
“Сублімована їжа – вищий пілотаж, адже з пакета ви черпатимете не просто “їдло”, а страву, за смаком не гірше, ніж у ресторані. Щоб отримати сублімований продукт, його спершу заморожують. Потім у вакуумній сушарці волога виморожується до 8%, так зберігаються усі властивості готової страви. Відмінність між сублімованою і звичайною сушеною їжею – смак. Процес сублімації більше затратний і технологічний, тому і ціна такої їжі вища”, – каже Сергій.
Читайте також: Чому вам треба займатись бізнесом на коноплях? П’ять аргументів “за” і три “проти”
“Сніданок туриста”
Недоліки
Переваги
“ЇDLO”
Переваги
Недоліки
Як готувати
Обидва варіанти просто сушеної чи сублімованої їжі мають вигляд гранул, проте якщо їх залити гарячим окропом та зачекати 10 хвилин – отримаєте гречку з м’ясом, овочі чи навіть суп харчо.
Щоб приготувати їжу, потрібно мати при собі гарячу воду (а отже термос чи пальник). Окріп можна заливати прямо в упаковку з їжею, термопакет витримує високу температуру. Пакет має спеціальні позначки для точного додавання потрібної кількості води, щоб запарити страву.
Читайте також: “Один сталевий монстр з’їв кілька алмазних стрічок”. Ветеран АТО робить надміцні ножі
“Їдло” в краю канібалів
Щоб інші туристи більше надихалися на подорожі та брали з собою “їдло”, підприємці публікують на сайті історії команди бренд-амбасадорів. Це мандрівники, які описують, в яких найнезвичніших місцях їм доводилося бувати і споживати “їдло”. Більше історій почитати можна тут.
За словами туриста Сергія Чернова, “найзбоченішим місцем, де побувало “їдло” – це перевал Ларкья Ла, що на треку навколо гори Манаслу”. А загалом, мандрівники у походи брали українське “їдло” у походи від Патагонії (частина Південної Америки) до Непалу.
“Найцікавіша історія була, коли один амбасадор подорожував до Папуа Нової Гвінеї і там пригощав вождя племені папуасів нашим енергетичним батончиком ОМ-НОМ. Вождю сподобалося. Але думаю, що він усім, хто його чимось пригощав, кивав головою і казав “good”. У їхній культурі процвітав канібалізм. Нашого амбасадора вони не з’їли, і на тім дякуємо”, – сміється Сергій.
Читайте також: Як продавати український дизайн в арабські країни. Лайфхаки від харківських дизайнерів
Кілограм сухого м’яса 2000 гривень
На сайті виробника:
- пакет гречки з яловичиною коштує 69 гривень
- борщ зі свининою – 59
- різотто з грибами та овочами – 65 грн
Вага вмісту пакування кожної страви коливається між 50 – 100 грамами, а готового продукту вийде 350-450 мл.
Підприємці пояснили, чому саме такі ціни:
- із 10 кілограмів свіжих овочів отримуємо від 1,5 до 3 кг сушеного продукту
- 10 кг м’яса перетворяться на 1 кг сушеного чи сублімованого
- кілограм сублімованого м’яса коштує 2000 гривень, а просто сушеного – 700 грн.
Щомісяця підприємці виготовляють кілька тонн готової продукції.
Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино
Дещо не для бородатих дядьків
По-секрету, підприємці кажуть, що коли йдуть у похід брутальні бородаті дядьки, то серед них мало хто купує суто вегетаріанський набір. Але з кожним роком клієнтів додається і публіка дуже різна, тому і попит на вегетаріанські страви росте.
“Тим, хто не їсть м’яса, пропонуємо спробувати бананову кашу, різотто з овочами, гречку з морською капустою, горохове пюре з кунжутом, локшину з грибами чи булгур з овочами по-турецьки. На сьогодні половину асортименту складають страви без м’яса”, – розповів про меню Михайло.
Читайте також: Пиво зі смаком борщу. 8 незвичних крафтових броварень
250 тисяч на відкриття справи
На старті бізнесмени вклали близько 250 тисяч гривень у виробництво. Донедавна на їхньому підприємстві були тільки інфрачервоні сушки. Зараз мають ще й новенькі сублімаційні машини з камерами, де продукти під вакуумом заморожуються, а потім починають сушитися. Але це вже набагато дорожча інша історія!
Суспільство
В Ужгороді відкрили нову міні-скульптуру, присвячену Ласло Боді – місцевому музиканту і композитору.
Про це повідомив на своїй сторінці у фейсбук Сергій Денисенко.
Автором скульптури є Роман Мурник.
Довідка
Ласло Боді народився 3 травня 1965 року в Ужгороді. Він став відомим угорським рок-співаком закарпатського походження.
Переїхав до Будапешта у віці 18 років, де відвідував курси підготовки до консерваторії.
Читайте також: Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями
Коли Ласло Боді давав інтерв’ю пресі, майже завжди висловлював гордість тим, що має закарпатське коріння. У селі Малі Геївці досі живуть його родичі, зокрема — двоюрідна сестра.
Нагадаємо, у Києві встановили скульптуру волейболістки, яка грає Місяцем.
Як ми повідомляли раніше, на Миколаївщині колишній військовий робить діорами з історії сільського побуту.
Усі фото: facebook.com/sergej.denisenko.
Суспільство
В Україні бракує літератури, яка б розкривала для дітей світ функціонування міста в усіх його проявах. Що таке комунальні тарифи, навіщо потрібен міський голова, куди зникає викинуте в баки сміття. Щоб заповнити цю нішу, фахівчиня з питань населених пунктів Ірина Озимок написала книгу «У міста є я!». Це перше ілюстроване видання для дітей, яке вчить ставати відповідальним мешканцем. На сторінках книги — не лише корисні поради. Там знайдеться й інтерактив, і цікаві конкурси. Продаж видання стартує з 15 травня.
Як воно, бути відповідальним мешканцем
«Це більше ніж книжка, адже вона сприяє пізнанню та спілкуванню дітей з дорослими, дає змогу написати лист меру та виграти призи», — так характеризує свою книгу її авторка Ірина Озимок. «У міста є я!» — це перше ілюстроване видання для дітей, що відкриває секрети про всі процеси в місті та вчить, як стати його відповідальним мешканцем.
Книжка розказує всі секрети про те, як функціонує місто, закликає знайти в книжці порушення правил у населеному пункті й ніколи їх не повторювати, містить захопливі завдання і цікаві факти про міста. Також вона дає можливість взяти участь у конкурсах малюнків та есе і виграти подарунки. А ще заохочує дорослих читати її з дітьми.
Інструкція для маленьких містян
У 13 розділах Ірина Озимок розповідає про те, як мешканці керують своїм містом, що таке міський бюджет і як він наповнюється, чому тепло треба заощаджувати. Також звертає увагу на те, як не потонути у смітті та чому варто його сортувати, все про різновиди транспорту і коли та чому краще ходити пішки. Книжка є своєрідною інструкцією, як діти вже сьогодні можуть впливати на місто. Авторка розповідає, які дитячі організації та ініціативи працюють в Україні та світі, до яких можна долучитися чи якими можна надихнутись і зробити щось своє, щоб змінити життя в місті на краще.
Видання зібрало цікаві факти про різні куточки світу — де з’явилася перша пішохідна вулиця, в якому місті найстаріше метро, а де найвища будівля і хто подарував Статую Свободи Нью-Йорку. У книжці всі погані звички позначенні спеціальним значком — авторка закликає їх віднайти та ніколи не повторювати.
На книгу надихнуло народження сина
Як організаторка Міжнародного саміту мерів, у своїй роботі я спеціалізуюся на темі населених пунктів. Раніше я ніколи не писала книжок, але завжди про це мріяла. Давно хотіла написати про міста для дорослих, але в мене було уявлення, що для цього я маю бути досить дорослою та ще більш досвідченою. Хоча нічого не вело мене до дитячої літератури до того, як у мене не народилася дитина.
Читайте також: Книги для дітей з аутизмом: як «ДивоГра» рятує український ринок від браку інклюзивної літератури
Зараз моєму хлопчику — один рік і 9 місяців. Ми намагаємося давати йому більше книжок, ніж іграшок. Й одного дня я подумала: стоп, а чи є книжка про міста, про те, як вони функціонують, як дітям брати участь у житті міста. Мені було цікаво, чи розповідає їм хтось у цікавій формі про те, чому важливі деякі процеси. Чому потрібно сортувати сміття, куди воно дівається, звідки у крані з’являється вода, що таке безпека в місті, хто такий мер. Я таку книгу для сина не знайшла, так з’явилася ідея написати свою. Тобто, моя дитина і робота сукупно дали мені ось таке натхнення.
Розповідаю про безхатченків та реклами на фасадах
Ця книжка — не про ідеальне місто, де все правильно і всі поводяться так, як має бути. У міста є я, тобто кожен його житель, і саме від нас залежить, яким воно буде: чистим, дружнім, безпечним, цікавим, зручним, інклюзивним, чи навпаки. Ми також можемо обирати, чи будемо пасивними спостерігачами, чи активними учасниками процесів у місті.
Я розраховую, що цю книгу діти читатимуть із дорослими: з батьками, дідусями й бабусями та вчителями. У кожному розділі йдеться про поширені проблеми: запаркована машина на тротуарі, викинуте в парку сміття, байдужість людей, які проходять повз безхатченків, жахливі реклами на фасадах історичних будівель. Закликаю читача шукати такі моменти й запитувати у дорослих: «Мамо, а чому так? А ми так робимо? А може не будемо так робити?». Так діти ще змалечку почнуть звертати на це увагу.
Не книгою єдиною: інтерактиви й конкурси
Видання інтерактивне — до кожного з 13 розділів є особливе завдання. Там є, наприклад, пропозиція відстежити в будинку показники лічильника води. Це дасть змогу дітям усвідомити, скільки води сім’я споживає, це багато чи мало, як можна заощаджувати. Ще є завдання розробити пам’ятку для сусідів, як зробити будинок енергоефективним. Це стимулюватиме дітей до дій, тому що це не просто «прочитав — забув», а більше для того, щоб навчитися щось робити.
А ще кожен читач може взяти участь у конкурсах. Перший — найкращий малюнок. У книзі є практично пустий розворот, де дитина може намалювати своє місто через десять років. Ми підготували корисні призи-досліди, як от прогулянка з відомим урбаністом або можливість надрукувати на основі деяких малюнків листівку та поштову парку. Другий — це конкурс есе, де потрібно буде продовжити текст, який починається з речень: «Якщо колись я стану мером, то…», «А щоб так довго не чекати, вже сьогодні я можу…». Ми домовилися з порталом «Хмарочос», що вони надрукують найкращі роботи. У дітей буде час над цим попрацювати протягом літа.
Старт продажів не за горами
Попри те, що ця книга — для дітей, я писала її доволі дорослою мовою. І вже потім ми з літредакторкою адаптовували цей текст. І хоча там є віковий показник від 6 до 12 років, але насправді вона цікава і для повнолітніх. Я ставлю себе на місце мами, яка читає з дитиною, і мені це буде цікаво. І я давала її читати дідусям і бабусям, їм також сподобалася. Дорослі казали, що вони також щось нове для себе пізнали.
Книгу проілюструвала одна з засновниць студії «Сері/граф» Анна Іваненко. У вільному продажі вона з’явиться з 15 травня. Замовити видання можна у книгарнях «Книголав» та Yakaboo за 225-250 гривень.
Суспільство
Вони водять в гори людей з ампутацією та безкоштовно реабілітують ветеранів у Карпатах.
Засновник проєкту – єдиний українець, який здолав Великий Гімалайський шлях!
Це ветеран зі Львова Віталий Дячук. Був поранений під час Революції Гідності.
У 2015 році пішов добровольцем на фронт.
«Ти повертаєшся і відчуваєш, що в тебе щось не то. Ти відчуваєш, що потрапив в болото», – Віталій Дячук.
Імпульсивно зібрав наплічник й пішов в гори. Там і народилась ідея допомогти іншим ветеранам.
Горотерапія є вже 5 років. За цей час реабілітували понад 700 ветеранів.
Читайте також: Волонтерський рух ОЗОН: як молодь та пенсіонери контролюють поліцію
Зазвичай походи влаштовують в українських Карпатах, проте водили й в Туреччину, Таджикистан, Грузію.
Фінансують це все добродії та небайдужі.
Нині команда збирає кошти на похід на Казбек.
Якщо хочете підтримати, то ось картка: 4731 1856 0242 2674 Дячук Віталій.
Нагадаємо, санаторій «Женева» у Трускавцях приймає на безкоштовну реабілітацію учасників бойових дій.
Як ми повідомляли раніше, вінничанин створив онлайн-сервіс для реабілітації за принципом «фізіологічного дзеркала».