Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
cropped Beer Live 3 cropped Beer Live 3

Суспільство

Пиво зі смаком борщу. 8 незвичних крафтових броварень

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські пивовари вже давно обійшли по якості продукту великі заводи. А тепер, здається, змагаються між собою у створенні найдосконалішого рецепта хмільного напою. В хід ідуть експерименти з міцністю, гіркістю, видами хмелю і солоду. А ще, секретними інгредієнтами.

Тож ми зібрали топ крафтових броварень, які здивують поціновувачів пива незвичайними рецептами та поєднаннями.

“Ципа”

Про виробника: родом із гуцульського села Кваси, заснована 2015 року. Здійснюють доставку по Україні при замовленні набору від 12 пляшок пива. Потрапити на сайт можна тут.

Чим здивують? “Ципа на молоці” – темне міцне пиво (стаут), готується з додаванням молока. Має присмак солодкий та гіркуватий.

Пиво “Ципа” – з гуцульським колоритом, як кажуть самі броварі

“Ципа 100” – пейл-ель на квітково-пряному хмелі. За відгуками дегустаторів зі стажем – це “концентрація гіркоти в пляшці”. Має індекс IBU понад 122.

Читайте також: Натуральний присмак літа: 5 виробників крафтового морозива в Україні

З чим смакує: щоб якнайкраще відчути смак напою, знавці рекомендують вживати з гострими м’ясними стравами.

“Правда”

Про виробника: броварня зі Львова, заснована 2014 року. Також продають напої через власний сайт.

Чим здивують? Напій з кодовою назвою “1К” – 1000 варка чи як його називають самі броварі “пиво, зварене на пиві”. На суслі стауту варять ще один стаут – так виходить густе та солодке пиво. Кажуть, що на смак більше схоже до портвейну. 

Окрім смаку, пивоварня “Правда” славиться дотепними етикетками на пиві

З чим смакує: буде гарно “заходити” любителям глінтвейну, адже після варіння, у пиво додається анісова настоянка. Щоб якомога краще збагнути смак та аромат, знавці радять поєднувати напій з десертами та яловичиною.

“Ягер”

Про виробника: броварня із міста Івано-Франківськ, заснована 2000 року. Сайт можна переглянути тут.

Чим здивують? Мають незвичайний рецепт “Медового Ягера”. У біле, нефільтроване пиво додають натуральний мед, тож напій має солодкуватий смак.

“Ягер” пропонують чотири сорти пива, які варять на постійній основі, і один крафтовиі варіант у лімітованій кількості

З чим смакує: на закуску можна взяти горіхи або вершковий сир.

“Дідько”

Про виробника: пивоварня із Києва. За оновленнями броварні зручно слідкувати у офіційній групі в Facebook.

Читайте також: ТОП-5 відверто дивних бізнес-ідей від успішних українців

Чим здивують? Майже бабусине варення (за смаком), проте насправді це вибух смаку крафтового пива – Sweet Shit “Kiwi”. Підійде тим, хто може їсти цукор ложкою і запивати його згущенкою. Має 7% алкоголю, проте п’ється, як молочно-ягідний смузі. 

А ще броварня “Дідько” дивуватиме поєднанням різних фруктів у пиві. Наприклад, манго та персика. Чи елем на вівсяних пластівцях

Пиво з кодовою назвою “Аж сльози” – придумали не просто так. Цей хмільний напій заправлено кардамоном, гвоздикою, бадьяном та корицею. Тож із пляшки вириватиметься вибуховий аромат.

З чим смакує: куштуйте з горіхами і сиром.

“Кумпель”

Про виробника: броварня зі Львова, заснована 2008 року. Завітати на сайт тут.

Чим здивують? Пиво з присмаком диму – “Вуджене”. Цей лагер має темно-янтарний колір.

Читайте також: Бізнес на закрутках, або як підкорити діаспору консервованим борщем

А ще є сезонний “Портер” цієї броварні, який має аромат горіхів та карамелі. Традиційно цей напій готують до різдвяних свят. Крім того, пиво витримується чотири місяці перед тим, як потрапить до келихів гурманів.

“Кумпель” вуджене ідеально смакуватиме до шашлику

З чим смакує: гарно поєднується з м’ясними запеченими стравами чи приготованими на відкритому вогні.

“Крапка кома”

Про виробника: броварня із Києва, заснована 2014 року. Цікаві тим, що назви їхнього пива пов’язані з образами чи творами української літератури. Сайт тут.

Чим здивують? Знайомство зі змістовним пивом варто почати із “Лісової пісні” (за однойменним твором Лесі Українки). Цей ель має аромат лісових ягід, суниці та карамелі. Дегустатори кажуть, що такі на смак були б казки про Карпати.

“Крапка кома” – пиво зі змістом, яке знаходить натхнення в українській літературі

З чим смакує: на закуску можна спробувати варення із молодих соснових шишок.

“Rocket brew”

Про виробника: пивоварня з Києва, заснована 2017 року. Автори хмільного напою кажуть, що їхні рецепти – вибух ідей. Свою пивоварну творчість пов’язують з космічною тематикою. Сайт переглянути тут.

Чим здивують? Серед цікавих рецептур – варто спробувати “Аврорру”. Цей “вітбір” має присмак апельсину та помірний аромат коріандру. Напій не має яскраво вираженої гіркоти, а навпаки – помірно солодкий.

“Rocket brew” спеціалізуються на космічних пивових смаках. Відчуйте себе астронавтами

З чим смакує: дегустатори зі стажем радять вживати це пиво разом із хумусом чи дімсамом (традиційні китайські закуски, які подають до чаю).

“Varvar brew”

Про виробника: броварня із Києва, заснована 2015 року. Сайт тут.

Читайте також: Алкогольні цукерки з Харкова підкорили Нідерланди

Чим здивують? Вікінги-пивовари вирішили побалувати своїх поціновувачів, та зробили для нас “борщ у пиві” чи “пивний борщ” – “Feel the beet”. Це експериментальний рецепт.

Varvar спеціалізується на американському стилі пивоваріння

Лише від самого поєднання солоду, ноток печеного буряка та пікантності рожевого перцю – слинки течуть. А присмак сметани додає наявність лакто інгредієнту. Напій солонуватий і водночас пряний, солодко-кислуватий. Чим не борщ в пивному бокалі?

З чим смакує: найкраще це гозе (німецький ель) поєднується із салатом з грінок та печеними реберцями з чорносливом.

Як завжди – одне “але”

Споживати алкоголь треба відповідально. За даними МОЗ України, 350 мл 5% пива – оптимальна доза алкоголю для дорослого організму, яка нестиме найменшу шкоду печінці.

Суспільство

Нацбанк зняв усі обмеження на продаж валюти населенню

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

НБУ з 1 грудня скасував усі обмеження для банків та фінансових установ на продаж готівкової валюти населенню.

Про це йдеться у повідомленні НБУ.

«Скасовано усі обмеження для банків та небанківських фінансових установ на обсяги можливого продажу ними готівкової іноземної валюти населенню», — йдеться у повідомленні.

За оцінками НБУ, це сприятиме мінімізації різниці між готівковим та безготівковим курсами. У результаті це допоможе стабілізувати курсові очікування і підвищити стійкість валютного ринку.

Відзначимо, що з 29 серпня НБУ пом’якшив обмеження безготівкового продажу валюти українцям і вперше з початку повномасштабної війни дав змогу банкам продавати валюту людям. Валюта продавалася за курсом, установленим банком, у межах щомісячного ліміту 50 тис. грн в еквіваленті в одному банку.

Читайте також«Бізнес, влада й суспільство – це система». Алекс Купер про диспетчерську, Квіти України, девелоперів-мудаків та додану вартість модернізму

Про НБУ

Національний банк України – сучасна незалежна державна інституція, покликана забезпечувати цінову та фінансову стабільність у державі та сприяти економічному зростанню України.

Банк позиціює себе як сучасний, інноваційний, відкритий, незалежний центральний банк, спроможний реалізовувати свій мандат за будь-яких умов, який є лідером розвитку фінансової екосистеми, дбає про користувачів фінансових послуг, інтегрований до європейської спільноти центробанків, має довіру суспільства та міжнародних партнерів.

Нагадаємо, в Україні запустили сервіс бронювання курсу валют.

Раніше ми повідомляли, що Нацбанк упроваджує інформаційну систему «Електронний архів НБУ»

Фото: НБУ.

Читати далі

Суспільство

Повітряні Сили збили 18 «шахедів»  та ракету Х-59

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Повітряні Сили ЗСУ вночі збили 18 із 25 ударних дронів-камікадзе та одну із двох запущених росіянами ракет Х-59.

Про це повідомили у Повітряних Силах ЗСУ.

Зазначається, що у ніч на 1 грудня ворог атакував ударними безпілотниками-камікадзе з двох напрямків:

  • мис Чауда – це окупований Крим,
  • російського міста Приморсько-Ахтарськ.

Також окупанти завдали удару керованими авіаційними ракетами з повітряного простору окупованої Херсонщини.

Усього ворог застосував дві керовані ракети Х-59 та 25 ударних дронів Shahed-136/131. Основний напрямок удару росіян був південь та схід України.

До відбиття повітряного нападу залучено зенітні ракетні підрозділи та мобільні вогневі групи Сил оборони України. В результаті бойової роботи знищено 18 ударних БпЛА, одну керовану авіаційну ракету Х-59.

Протиповітряна оборона працювала у Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Читайте також: «Центром Львова я ще обов’язково погуляю»: історія переселенки на кріслі колісному, яка працює на себе та майже не виходить з дому

Про Повітряні Сили

Повітряні сили ЗСУ — вид збройних сил, який має на озброєнні винищувальну, бомбардувальну і транспортну авіацію, а також зенітні ракетні війська і радіотехнічні війська. Повітряні сили у цьому вигляді були створені у 2004 році шляхом об’єднання двох видів: Військово-повітряних сил та Військ протиповітряної оборони України.

Нагадаємо, ССО спільно з СБУ та розвідниками виявили і знищили «Солнцепек».

Також ми повідомляли, що СБУ підірвала залізничний тунель між рф та Китаєм, яким перевозили військову техніку.

Фото: flyingmag.com.

Читати далі

Суспільство

«Центром Львова я ще обов’язково погуляю»: історія переселенки на кріслі колісному, яка працює на себе та майже не виходить з дому

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Стара 9-поверхова панелька, ліфт голосно приїздить на 4-й поверх. Двері відчиняє невисока жінка: «Доброго дня! Ви на манікюр?».

Проводить відвідувачку до кімнати: двоспальне ліжко, вікно прочинене, і з нього долітають звуки та запахи осіннього Львова. За столом з лампами та барвистими рядами лаків сидить молода жінка з теплою посмішкою — майстриня манікюру Алла Палагута.

«Вибач, що не зустріла сама», — поплескує долонею по кріслу колісному, в якому сидить.

До Львова Алла з мамою Мариною евакуювалися зі Слов’янська у квітні 2022-го. В незнайомому місті довелося шукати нове житло та нових клієнток, але жінка, попри випробування, не втрачає стійкості й оптимізму.

Коли Алла розповідає ШоТам про виклики, які їй трапляються, то завжди додає слово «трошечки»: «було трошечки тяжко звикнути до поглядів людей», «трошечки складно не бачитися з чоловіком цілий рік». А крісло колісне, в якому вона мусить перебувати останні п’ять років, називає не інакше як «візочок».

П’ять років боліла спина

Алла народилася й виросла у Слов’янську, що на Донеччині. Працювала в банку, а потім перейшла у сферу торгівлі: магазини, ринок, кондитерська. Дівчині дуже подобався безперервний потік людей, жарти й спілкування.

Алла Палагута: життя до хвороби. Робота в улюбленій кондитерській. Фото надала Алла

У 2013 році, у віці 25 років, Алла потрапила в автомобільну аварію. Удар припав на спину, й лишилася велика гематома, але тоді дівчина вважала, що відбулася легко.

«У наступні п’ять років у мене часто боліла спина. Я думала, що, може, підірвала спину, переставляючи лотки, чи застудила коло холодильників. Увесь час знаходились якісь логічні пояснення, — розповідає вона. — Але у 2018 році в мене почало відбирати ноги: я ступала на ногу, але не відчувала підлоги, взуття».

Алла побігла по лікарях: «Кажуть, що аналізи — хоч у космос». Але в якийсь момент вона вже ледве могла ходити. І врешті завдяки МРТ виявили 15-сантиметрову пухлину в спинному мозку — скоріше за все, її спровокувала аварія.

Далі була надскладна хірургічна операція в Харкові та встановлення імпланта на місце хребців, пошкоджених новоутворенням. Чутливість ніг це не повернуло, але вчасна операція врятувала Аллі життя. Та вона не розуміла, що з ним тепер робити.

«2018 рік розділив моє життя на «до» та «після», — ділиться Алла. Була як овоч: не могла себе обслужити, доглянути — це дуже тяжко для мене».

На кожну найменшу потребу Аллі була потрібна допомога мами.

«Подай, принеси, допоможи — по 100 разів на день. Це мене саму дуже дратувало», — згадує вона.

Найбільшим жахом для дівчини була думка про те, що вона мусить сісти в крісло колісне:

«Я кричала, що ніколи не сяду в нього, щоб мене піднімали, і я пробувала ходити. Рідні виконували накази, але ноги – ні. Коли мама принесла мій перший візочок, мене аж перекосило. Але вона сказала: «Алло, треба! Це зараз будуть твої ноги».

Прийняття й адаптація

Марина Палагута й до біди з донькою займалася масажами, але їй довелося додатково освоїти спеціальні техніки та шукати в мережі інформацію про реабілітаційні центри, де Аллі могли б допомогти. З’ясувалося, що всього за 16 кілометрів — у Краматорську — є такий заклад. Окрім фізичної реабілітації там допомагали соціалізуватися. 

Це змінило життя родини, бо вже пів року Алла перебувала в стані апатії. Крім того, вона набрала вагу через гормоновмісні ліки та не хотіла ні з ким спілкуватися, аж поки вони не поїхали до краматорського центру.

«Там були й різні змагання, і навіть конкурси краси, — розповідає Марина. — Цей центр дав нам розуміння, що на візку життя може не зупинятися».

«Те, що з ними працюють лікарі та психологи — це одне. Але коли ти на власні очі бачиш приклад людини, яка веде активне життя попри втрату мобільності — це безцінно. Мене навіть саму надихнуло спілкування з цими людьми бути активнішою і сміливішою», — говорить Марина.

Вона радить сім’ям, які зіткнулися зі схожою проблемою, шукати можливості спілкування з людьми, що вже пережили схожі травми.

Багато хто з нових знайомих Алли освоїв нові професії: «Хтось — айтівець, хтось щось в’яже: люди отримали нові навички, аби забезпечувати себе. Дуже-дуже допомогло те, що там усі такі ж як ти. Ніхто не витріщається на тебе, не відводить очі, як це було в нашому містечку».

Нове життя

Зараз, за п’ять років після того, як опинилась у кріслі колісному, Алла не має жодного сліду від невпевненості того часу. У неї яскраво підведені очі фатальної латиноамериканської красуні й такі ж норовливі вигини брів. Але коли вона посміхається, сміються каро-зелені очі та пухкі щічки. І стає зрозуміло, що то не латиноамериканська драма, а український перчик.

Алла Палагута зі своєю мамою. Коли донька опинилася в кріслі колісному, Марина стала її персональною реабілітологинею. Фото надала Алла

У Краматорському центрі Алла також здобула нову професію: пройшла курс майстрів манікюру — до цього її підштовхнув власний досвід.

Якось вона хотіла зробити манікюр і педикюр, але не могла знайти майстриню, яка б погодилася прийти додому та попрацювати з клієнткою, що не може сама тримати ногу.

«Я вирішила, що навчуся робити манікюр і буду завжди виручати дівчат, нікому не відмовлятиму», — каже Алла.

Їй було дуже приємно, що з новою роботою вона знову змогла заробляти сама й зробила новий крок до самостійності.

Тоді ж у її житті з’явився коханий чоловік Тарас. Вони списалися на Facebook у спільнотах для знайомств. Кілька зустрічей за чаєм, і вже за місяць Тарас на таксі приїхав забирати Аллу з речима до себе. Пара прожила разом майже два роки, але їх розлучила повномасштабна війна.

У квітні 2022 року Алла з матір’ю евакуювалися до Львова, а Тарас лишився в Слов’янську доглядати своїх батьків, які за станом здоров’я вирішили не виїжджати. З того часу бачилися тільки раз.

Евакуація з міста, охопленого панікою, була непростою: Алла з Мариною не одразу змогли потрапити на евакуаційни потяг, а до Львова їхали 33 години. Але й про це випробування жінка розповідає у властивій їй м’якій манері: «Перший потяг відійшов, а ми з мамою та нашою собачкою лишилися на пероні. Було трошечки страшно».

Львівські манікюри для всіх

Після восьми місяців життя в реабілітаційному центрі Алла написала пост про пошук житла у Facebook-спільноті «Львів допомагає». 

Відгукнулася львів’янка Вікторія і запропонувала орендувати свою квартиру в Сихівському районі за 5 000 гривень на місяць з урахуванням комунальних послуг. На тлі високих цін на оренду у Львові, умови були прекрасними.

У новій квартирі вона облаштувала робоче місце та знову звернулася до Facebook по допомогу.

Скриншот посту на Facebook про послуги манікюру у Львові. 

Львів’янка Тетяна Стасик додала Аллу в друзі на Facebook, бо впізнала її по фото — вони зустрічалися в реабілітаційному центрі.

Наближався День Валентина. Вона хотіла зробити красивий манікюр, бо зазвичай вони з чоловіком святкують цей день.

«Пишу одній майстрині — та відповідає досить різко, типу «Раніше треба було записуватися, зараз перед святом усе забито!», пишу іншій — та сама історія. І тоді згадала про Аллу, написала їй. Мене одразу підкупило привітне спілкування», — пригадує Тетяна.

Нині майстриня манікюру на кріслі колісному вже має постійних клієнток та щільний графік записів. Часто працює до 21 години, аби прийняти всіх.

Переселенка зі Слов’янська Алла Палагута робить манікюр Тетяні Стасик, одній зі своїх перших клієнток у Львові. Фото надала Алла

Мрія — погуляти центром Львова

Після кожної клієнтки Алла робить перерву на вертикалізаційну зарядку. Лікарі кажуть, що нервові корінці, які вціліли вище по хребту, з часом можуть перебрати на себе функції тих, які жінка втратила через пухлину, тож кожну годину Алла протягом 5-10 хвилин стоїть, тримаючись за стіл чи двері.

«Прогрес уже є. Зараз я вже відчуваю праву ногу та можу на неї хоча б стати. Поки що в мене не замикається замок колінного суглоба, але якщо це станеться, то я зможу встати й потроху вчитися ходити наново», — Алла з посмішкою розповідає про свої успіхи.

Вона має цілком конкретну мотивацію: уже більш ніж півтора роки жінка живе в найтуристичнішому місті країни, а ще жодного разу не бачила ні легендарних львівських вуличок, ні соборів, не пила каву з видом на Високий замок.

Потрапити на вулицю та потім повернутися у квартиру на 4-му поверсі — це справжній квест для Алли та Марини, бо пандуса немає ні в під’їзді, ні біля нього.

«І я спускаюся так: мама простеляє на сходах ковдру, я пересідаю з крісла на сходи й так на сідничках спускаюся — пум-пум-пум-пум — сім сходинок, — розповідає Алла, — тому на вулиці я буваю нечасто — десь два рази на місяць. Коли холодає, то не виходжу зовсім. Я як той підсніжник, знаєте — з’являюся навесні», — сміється.

Щодо встановлення пандуса вона нікуди не зверталася, бо механічний пандус у її будинку був би для спуску при її хворобі занадто небезпечним, а для електричного, вважає, немає місця в панельному домі такої конструкції.

Журналістка ШоТам звернулася за коментарем до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міськради щодо можливості облаштувати електричний пандус і на момент публікації ще очікує на відповідь.

Навіть якщо місто не зробить крок їй назустріч, Алла впевнена, що невдовзі зможе зробити його сама. Жартує, що вже стоїть у цьому напрямку — щогодини, по 15 хвилин.

Читати далі