Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
mvi 0357 0 00 03 814 1 mvi 0357 0 00 03 814 1

NewСхід

Як переселенка з Горлівки озеленює Донбас і робить бізнес на цьому

Опубліковано

Переселенка з Горлівки перетворює Донбас на квітучий оазис. У маленькому селі Олександрівка Лиманського району Донецької області мешкає всього 500 людей. Але там вже четвертий рік працює великий садовий центр “Олександрівський”, де вирощують і продають рослини. Крім того, власниця бізнесу 32-річна Ніна Радченко надає послуги з ландшафтного дизайну.

Раніше жінка займалася озелененням в Горлівці. Виїхати з чоловіком довелося в липні 2014 року. На новий старт бізнесу в Олександрівці, не враховуючи покупку землі та будинків, витратили понад 400 тисяч гривень.

Ніна Радченко – власниця садового центру “Олександрівський”

Що втратили – вже віднайшли

Нині у власності Ніни Радченко 60 соток землі. Частину з них вона використовує під теплицю, на решті території – облаштувала великий розплідник рослин. Разом зі своєю командою створює ландшафтний дизайн. Виїзди роблять в радіусі 150 кілометрів від Олександрівки. Багато клієнтів мають у Харківській області, Святогірську і поблизу Бахмуту. Оформлені як ФОП на другій групі, щомісяця сплачує близько 6 тисяч гривень податків, у тому числі, за двох найманих працівників.

Так виглядає двір Ніни Радченко, який жінка також озеленює

Перед від’їздом з Горлівки подружжю нічого не вдалося продати. Там лишилося житло і розплідник рослин.

 

Обладнання для роботи: газонокосарки, тримери для покосів, – усе купували знову. П’ятий рік доводиться вкладати гроші. Ніна переконана, для того, щоб справа виглядала добре – вкладати треба ще років 10.

Читайте також:Бізнес під час війни: родина із Сєвєродонецька шиє тенти і намети

“Ми виїжджали внікуди. Важкий був рік. Втратили клієнтів у Єнакієвому, Горлівці. Але допомогло те, що раніше працювали і в районі Святогірська, тому по переїзді, швидко набили клієнтську базу”, – розповіла Ніна.

В Олександрівці подружжя знайшло землю, купили її та приватизували. Поруч із теплицею і розплідником планують відкрити офіс, у якому зможуть продавати рослини цілий рік. Нині торгують тільки з літньої площадки.

На місяць озеленює 10 об’єктів, найдорожчі – газони

“На ландшафтне озеленення у нас записуються ще з січня. Наприкінці лютого заплановані роботи на три наступні місяці. Ті, хто звертаються ранньої весни – потрапляють в осінні списки. В середньому, на місяць обслуговуємо 10 об’єктів”, – каже Ніна.

Дизайнерка розробляє ландшафтний проект та втілює його. Найчастіше клієнти просять зробити газони, квітники, системи автоматичного поливу.

Свій бізнес Ніна почала одразу два в одному: робила ландшафтні проекти і ростила саджанці. Зазвичай, коли малює на папері – клієнти хочуть, щоб і втілювала це. За словами дизайнерки, не намалюєш якісно проект, поки не уявиш, як воно буде висаджено.

В середньому озеленюють 10 об’єктів на місяць. Рослини для дизайнерських задумів Ніна вирощує самостійно

За її словами, для ділянки розміром в 10 соток, середній кошторис ландшафтного проекту складе близько 100 тисяч гривень. Усе залежить від забаганок замовника. Можна робити систему поливу, садити великі рослини, щоб не чекати, поки маленькі виростуть – це здорожчує вартість. Ніна ніколи не кидає об’єкти, які робила. Після посадки дає рекомендації по догляду, робить декоративне обрізання дерев і кущів.

“Вперше приїжджаємо на об’єкт – робимо замір. Потім промальовуємо, що і де буде розміщуватися. Замовнику часто пропонуємо три варіанти. Їх візуалізуємо в 3D. Освоїла спеціальну програму, самостійно малюю проекти. Там генплан, дендроплан по висадці рослин. Із трьох варіантів замовник обирає, що йому сподобалось. Видаємо посадкову відомість, що і яких розмірів будемо закуповувати. Потім складаємо договір, підписуємо кошторис із замовником – починаємо працювати”, – пояснила схему роботи Ніна.

Читайте також:Як шахтар став барбером. Історія першого у Покровську барбершопу

Для якісної роботи використовує книги з німецьких і англійських розплідників, у яких є рекомендації для проектувальників.

Найдорожче замовникам обходяться газони. Під нього потрібна система автоматичного поливу, прокладка труб. Газон коштує 70 грн за м². У ціну входить насіння, добрива і посадка. Потім ведуть такий газон до першого покосу. Вартість автоматичного поливу залежить від ділянки, кількості форсунок. Деяким клієнтам подобається, щоб був лише кран, і можна самому його крутити.

При посадці рослин, озеленювачі беруть за роботу 40% від вартості рослини. Тобто якщо наприклад рослина коштує 100 грн, то за роботу беремо 40. Зараз клієнти до дизайнерки приходять через “сарафанне радіо”. Робили проект одним, вони радили компанію своїм друзям. Без роботи не сидять.

Квіти з теплиці купують для ресторанів і пансіонатів

На території садового центру вирощують хвойні рослини, туї, можжевельники. Асортимент невеликий. Є теплиця, у якій вирощують 30 сортів однорічних квітів у горщиках. Продають їх для оздоблення кафе, ресторанів, пансіонатів. Купують люди і для дачних ділянок.

Теплицю запустили у 2018 році. Цього року збільшують випуск квітів втричі. Минулого сезону товарів не вистачило, все швидко розпродали.

Петунії у горщиках найчастіше купують, щоб оздоблювати ресторани та пансіонати

“Попереднього сезону петунії з теплиці продавали в горщиках, по 7 гривень. У підвісних гарних горшках композиції коштували 100 гривень. Рослини з відкритого грунту в цінах стартують від 90 гривень”, – каже Ніна.

Читайте також: Як заробити 400 000 грн на тюльпанах. Історія фермерів-везунчиків

Продавати рослини з теплиці починають у квітні. Попит на таку продукцію є до середини червня. У зимовий період теплиця щомісяця споживає електроенергії на 500 гривень. Проте вона обладнана енергозберігаючою технологією. Води використовують до 2-х кубів на місяць. Опалюють дровами, що взимку обходиться в 5 тисяч на місяць.

За словами підприємиці, на рівень прибутковості ще не вийшли. У Горлівці такий бізнес був би вигідніший. Тут довелося все купувати по-новій.

Першим ландшафтним проектом став садок подруги

За освітою Ніна хімік-технолог. Але з 2011 року працює ландшафтним архітектором. За досвідом їздила у Голландію та Німеччину. Спеціалізованої освіти не має, усього навчилась практикуючи.

Хотіла мати свою справу. Коли закінчила університет і рік відпрацювала за спеціальністю, зрозуміла, що кар’єрного росту доведеться чекати довго. Грошей на той час не вистачало. Квіти їй подобались. Була знайома, яка хотіла зробити свій сад. Вона спочатку приходила на консультації до Ніни. А потім віддала свою ділянку дизайнерці, дала спробувати себе в ландшафтному дизайні.Після того проекту Ніна зрозуміла, що зможе працювати приватним підприємцем. Зареєструвалася вже в серпні 2011 року. За словами підприємиці, хотіла роботу давати не лише собі, а й людям.

У Олександрівці в зимовий період на підприємстві працює двоє найманих робітників і Ніна.

На будівництво теплиці дизайнерка витратила понад 400 тисяч гривень

“Цього достатньо для роботи в теплиці. Коли починається сезон, беремо ще двох людей. Усіх офіційно працевлаштовуємо. Середня зарплата виходить 6 тисяч гривень. Буває, що мінімальна – 4200. Усе залежить від кількості роботи і кваліфікації робітника. Для села це нормальні гроші”, – каже підприємиця.  

Читайте також: На Одещині бізнесмен вирощує мандарини та гранат у відкритому ґрунті

На новому місці проблем з бізнесом не виникало. Дошкуляють тільки побутові труднощі. Робочий день в сезон починається о 5 ранку. Дизайнерка готує все для виїзду на об’єкт. Туди прибуває о 8 годині. Працює з робітниками до 18-ї. Потім вони йдуть додому, а Ніна повертається на плантації садового центру, обробляє рослини. Якщо хтось із робітників не встиг зробити свою роботу – допрацьовує. Потім відповідає на дзвінки, листи. У Горлівці їй більше доводилося їздити, контролювала. Тут озеленювачка сама працює більше через великий об’єм робіт.

Донеччина має квітнути, як Голландія

“Бачу хороші перспективи на новому місці. Клієнти наші задоволені. Робимо свою справу добре, стараємось. Якщо працювати якісно – без роботи не будеш. Коли є репутація, клієнти знаходять самі”, – стверджує дизайнерка.

На підприємстві Ніна працює разом з чоловіком. Усю роботу виконують спільно. Можуть заміняти один одного.

У планах – розширюватися, щоб рослинами можна було торгувати весь рік, а не чекати сезону

У планах про розвиток – відкриття офісу. Думали ще відкрити точки продажу квітів. Але виявилося, що з садовим центром готові співпрацювати магазини, які торгують рослинами. Ніна планує свій садовий центр перетворити на міжнародний зразок. Як у Німеччині чи Голландії, де маленький шматок землі стає квітучим раєм. Туди приїжджають мільйони туристів. Дизайнерка хоче у себе створити подібне.

Читайте також: “Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти

Проте найбільше дизайнерка мріє про велику родину. Щоб дітей п’ятеро було.

“Будуєш, працюєш, хочеться, щоб було кому передати. А тим, хто починає власну справу, раджу бути готовим до труднощів і не опускати руки. Головне пам’ятати, що ти цього хочеш і почуватися оптимістом. Буває, що люди пробують, не вдається і одразу кидають. Але якщо працювати – удача тебе знайде”, – переконана ландшафтна дизайнерка Ніна Радченко.

NewСхід

Бджолярка з Луганщини розвиває медовий туризм

Опубліковано

Луганчанка Ірини Васильєвої успішно розвиває медівництво, її пасіка розташована неподалік Сватового у місцевому зоологічному заказнику.

Про це повідомила у фейсбуці пресслужба Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Зазначається, що родинний бізнес починався з одного вулика, зараз їх 300.

Мед, продукти бджільництва та сувеніри – це основні продукти, які продає родина Васильєвих. З весни розвиватимуть ще й зелений туризм.

 

Туризм на пасіці

На пасіці встановили дерев’яні апібудиночки. Їх отримали за грантом від Програми розвитку ООН.

Читайте такожУкраїнські бджолярі зможуть торгувати з Європою на «Медовій біржі»

Щоб просувати зелений туризм та свій мед серед жителів регіону, Ірина Васильєва разом з іншими десятьма підприємцями Сходу України взяла участь у програмі цифрового маркетингу для малого та середнього бізнесу за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Розробила маркетингову стратегію для бренду, створили сайт medovedzherelo.com, оновили візуальні матеріали для соціальних медіа.

Читайте також: Унікальні хмільні напої з меду виготовляє фермер з Сумщини

Приймати туристів родина Васильєвих планує з травня. На їх пасіці можна буде:

  • подивитися, як працюють бджоли,
  • зробити воскову свічку,
  • замовити екскурсію,
  • скуштувати мед в дегустаційному наметі.

Також пані Ірина отримує консультації від Проєкту USAID стосовно сертифікації меду за сиcтемою HACCP (cертифікат безпечності харчових продуктів). Маючи такий документ, планує продавати мед у супермаркетах Луганської області.

А ще бджолярка мріє згуртувати навколо себе крафтових виробників Сватового та відкрити у місті крамницю, де продаватимуть місцеві смаколики.

Читайте такожДодаток із щепленнями та аксесуари з банерів: як українська молодь змінює країну

Нагадаємо, фермер з Луганщини за сприяння USAID облаштував пасіку на 100 вуликів.

Як ми повідомляли раніше, в Україні стартував соціальний проєкт «Належна бджолярська практика».

Усі фото: facebook.com/ERAUkraine.

Читати далі

NewСхід

На Донеччині відкрили інноваційний громадський центр «Український Нью-Йорк»

Опубліковано

Інноваційний громадський центр «Український Нью-Йорк» запрацював на Донеччині у селищі Новгородське.

Про це ШоТам повідомили у відділі комунікації ПРООН в Україні. 

Хаб назвали на честь історичної назви селища.

Соціальний хаб у смт Новгородське було створено задля об’єднання громади, організації простору для громадських організацій та спільного пошуку шляхів розвитку селища

 

Автори проєкту

Проєкт із побудови центру координувала Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), бізнесу, громадських організацій і місцевої спільноти.

На церемонії відкриття нового громадського хабу заступниця Постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані наголосила, що новий центр є символом того, що люди можуть досягти завдяки співпраці заради спільного блага.

«Цей центр допоможе об’єднати людей, які прагнуть розвитку своєї громади. Він надасть їм можливість створити громадські організації і розробляти ініціативи, а також мобілізувати ресурси для покращення своєї громади. У ці складні часи важливо, щоб усі люди в Україні, зокрема і на Донеччині, подолали свої розбіжності і знайшли спільну мову заради розбудови кращого майбутнього», – наголосила пані Фоуані.

Новий центр був створений спільними зусиллями місцевої громади, міжнародних агенцій зі сприяння розвитку, а також приватних компаній у регіоні. Близько половини коштів на будівництво центру надійшло від місцевих компаній. Решту коштів було зібрано за рахунок внесків УВКБ ООН та ПРООН за підтримки урядів Данії, Швейцарії і Швеції в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру. Загальна вартість проєкту склала близько 63,2 тис. дол. США.

Мета проєкту

Хаб слугуватиме місцем, де розроблятимуться місцеві ініціативи й базуватимуться громадські організації. Крім цього, у громадському хабі функціонуватимуть центр психологічного здоров’я, медіацентр і навчальний центр, де для мешканців громади проводитимуть тренінги з прав людини, розвитку соціальних навичок (таких як лідерство, командна робота і комунікації), а також розроблятимуться молодіжні ініціативи.

У своєму відеозверненні під час церемонії відкриття центру посол Данії в Україні Оле Егберг Міккельсен наголосив, що Данія пишається можливістю бути одним із донорів, який долучився до створення громадського хабу.

«Завдяки цьому громадському центру жителі Новгородського матимуть місце, де можна зібратися разом, щоб долучитися до місцевого демократичного процесу, проводити освітні заходи. Тут також можна проводити робочі зустрічі, щоб обговорити розвиток громади, тренінги, семінари і молодіжні проєкти. Це сприятиме розвитку місцевої демократії, громадянського суспільства і громадського життя, які є ключовими цінностями, необхідними для трансформації українського суспільства, а діяльність, яка здійснюватиметься в цьому центрі, втілюватиме ці цінності у життя», – зазначив пан Посол.

Меценати проєкту

У рамках проєкту було реставровано столітню занедбану будівлю, яка раніше належала кооперативному магазину. ПРООН надала фінансову допомогу (фінансування від урядів Данії, Швейцарії і Швеції) у розмірі 844 882 грн. (29,6 тис. дол. США), а УВКБ ООН надало кошти в розмірі 159,1 тис. грн. (5,6 тис. дол. США). Місцеві ініціативні групи і громадські організації подарували меблі й обладнання на загальну суму понад 285 тис. грн (10 тис. дол. США).

Читайте такожЕкотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Місцева компанія ФОП Ленко О.В. безкоштовно виконала роботи з благоустрою вартістю понад 16 тис. грн (590 дол. США), а члени місцевої громади зголосилися прибрати приміщення і прилеглу територію, вивезти сміття, привезти ґрунт, а також долучилися до благоустрою території на загальну суму 25 тис. грн (900 дол. США).

Місцевий виробник заліза і сталі компанія «Метінвест» пожертвувала 600 тис. грн (21,8 тис. дол. США) на ремонт конструкцій будівлі, у тому числі стель і фасаду, а аграрна компанія ТОВ «Бета-Агро-інвест» виділила 50 тис. грн (1,8 тис. дол. США) на придбання матеріалів і обладнання для системи енергопостачання і опалення будівлі.

Про селище

Селище Новгородське, розташоване на відстані усього декількох кілометрів від «лінії зіткнення» між підконтрольними і непідконтрольними територіями Донеччини, зазнало значних руйнувань на початку збройного конфлікту в Україні, який триває вже сім років.

Довідка

Програму ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Канади, Данії, Німеччини, Японії, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Швеції і Швейцарії.

Читайте такожЗапустили сайт крафтових виробників «Харчовий Кластер Східної України»

Нагадаємо, USAID почав приймати заявки на гранти у межах підтримки економіки Донбасу.

Як ми повідомляли раніше, презентували онлайн-мапу місць молодіжних активностей Сєвєродонецька.

Читати далі

NewСхід

На Луганщині заснували бізнес на домашніх соліннях

Опубліковано

Ганна Гладкова із села Велика Чернігівка Станично-Луганського району Луганської області на 5 гектарах землі вирощує овочі та переробляє їх у соління.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Розповідає, що неподалік від Сєвєродонецька Ганна посадила огірки, помідори, баклажани, моркву. Також зібрала команду однодумців – на сьогодні городом опікуються четверо людей. Потім вирощені овочі переробляють на домашні соління. Рецепти для виготовлення солінь використовують власні.

«Люди хочуть їсти, бажано – домашнє та смачне. Проте робити таке вдома не кожен хоче та має час. Тому я вирішила, що це може бути перспективно», – каже пані Ганна.

 

Ділиться, що в неї є записник з рецептами, де вона збирає кращі рецепти.

Жінка вважає своєю перевагою – натуральність. Саме тому клієнти до неї повертаються.

Читайте такожЯк один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»

Пані Ганна продає свою продукцію на ринку у Сєвєродонецьку, також налагодила співпрацю із власниками невеликих крамниць Луганської області та відкрила сайт. За спостереженнями Ганни, люди найбільше купують баклажани та квашені огірки.

Також є морква по-корейськи, кабачки, квашені помідори, томатний сік. Жінка записує інформацію про врожайність та продаж. Це дозволить планувати майбутні соління – знати, яку кількість варто робити влітку.

Читайте такожХліб не на смітник, а тваринам у притулки: як платформа No bread waste рятує харчові відходи

Надалі господиня планує отримати сертифікат якості. Це дозволить виробникам вийти на новий рівень розвитку.

Нагадаємо, фермер з Луганщини за сприяння USAID облаштував пасіку на 100 вуликів.

Як ми повідомляли раніше, у Краматорську виготовлятимуть паперовий посуд.

Усі фото: facebook.com/ERAUkraine, uaeu.top.

Читати далі