Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
19768 8 5c2b386f6da07 e1559737065842 19768 8 5c2b386f6da07 e1559737065842

Суспільство

Як отримати грант на бізнес? П’ять історій успіху

Опубліковано

Хороша ідея для бізнесу має бути реалізована. Якщо не пощастило стати спадкоємцем Рокфеллерів – не засмучуйтесь. Існують грантові програми, які допомагають підприємцям-початківцям стартовим капіталом.

Зазвичай, усі грантові програми мають схожі вимоги: чіткий бізнес-план та створення робочих місць.

То ж, розбираємо п’ять успішних кейсів підприємців, які ризикнули, отримали гранти на розвиток та як розвинули бізнес.

Як відкрити кав’ярню

Переселенка із Хрустального (колишній Красний Луч), що на Луганщині, відкрила кав’ярню-кондитерську в Маріуполі. Заклад називається Lekontina. Там продають цукерки, шоколад, торти і тістечка.

Щоб запустити з нуля кафе-кондитерську, потрібно 500 тисяч гривень

За словами власниці Поліни Леконцевої, щоб запустити такий бізнес потрібно 500 тисяч гривень. Найбільше витратили на оренду приміщення, розміром в 70 м² та його ремонт.

Жінка почала виробництво із того, що робила невеликими порціями шоколадні цукерки. Згодом вона вирішила розширитися. Взяла участь у грантовій програмі від ПРООН, отримала 150 тисяч гривень на розвиток. Ці гроші підприємиця витратила на закупівлю обладнання. На оренду приміщення і ремонт будівлі – її родина витрачала власні кошти. Грант став третьою частиною усіх витрат.

Читайте також: В Україні вироблятимуть чіпси і шоколадки з амаранту

Родина веде бізнес із 2017 року. Вже влітку 2018 року, завдяки гранту, підприємцям вдалося “вийти в нуль”, тобто відбити кошти, які вкинули в бізнес.

Два гранти на ландшафтний дизайн

Раніше ми розповідали про підприємицю з Донеччини Ніну Радченко, яка у невеликому селі Олександрівка заснувала бізнес на ландшафтному дизайні.

З початком бойових дій у 2014 році жінка змушена була переїхати з Горлівки, залишивши там власний бізнес і поля з саджанцями рослин. Але це не завадило їй розвинути таку ж справу на новому місці.

Ніна Радченко отримала два гранти на розвиток бізнесу

У 2015 році Ніна подала заявку на грант в організацію ПРООН, на суму 100 тисяч гривень. Умовою отримання грошей було, що підприємиця забезпечить одне робоче місце та додасть до суми підтримки 25% власних коштів. За три місяці підприємиця отримала перший грант.

Читайте також: Як заробити 400 000 грн на тюльпанах. Історія фермерів-везунчиків

Вже за рік жінка вирішила розширити свій бізнес, відкривши теплиці. Подала заявку на грантову програму у “Донецький куркуль”. Написала бізнес-план на 240 тисяч гривень. Їй вдалося отримати донорську допомогу. Хоча повна вартість тепличного комплексу обійшлася у 450 тисяч, але тепер у невеличкому селі на Сході функціонує теплиця, розміром у 220 м².

Манікюрний кабінет

Майстер манікюру Микола Рубан із Краматорська демонструє своєю історією успіху, що незламність духу і наполегливість – найкращі мотиватори підприємця.

У 2008 році чоловік потрапив у ДТП, внаслідок якого отримав І групу інвалідності. Після років реабілітації він вирішив зайнятися підприємницькою діяльністю.

21 тисячі гривень вистачить на все необхідне обладнання для манікюру. Проте ще близько 5 тисяч треба витратити на матеріали

Микола три місяці відвідував курси, навчався на майстра манікюру. У 2016 році вдало складений бізнес-план допоміг йому виграти грант на 21 тисячу гривень від Національної асамблеї людей з інвалідністю України.

Читайте також: Ідея швидкого бізнесу – яблука в карамелі. Як розкрутитися?

На ці кошти чоловік облаштував повністю робоче місце: стіл, лампу настільну, фрезер для підпилювання. Купив набір інструментів, насадки, стерилізатор, сухожар, лампу для сушки нігтів і витяжку. А витратні матеріали на свої кошти купував.

Тепер на манікюр до Миколи Рубана клієнти шикуються чергами.

Соляна печера і лампи

У Бахмуті на Донеччині підприємець Володимир Савчук облаштовує соляні кімнати у житлових будинках.

Ідея його бізнесу полягає в тому, що бізнесмен робить плитку із солі, яку купують для ламп, або щоб обкласти соляну кімнату. Одна така плитка коштує 230 гривень. Матеріали замовляє у підприємства “Артемсіль”.

За словами підприємця, на соляних лампах можна заробити від 15 тис грн щомісяця

На старті такого бізнесу Володимир мав 2 каменерізних верстати. Один із них він зібрав своїми руками із запчастин.

Читайте також: У Краматорську роблять солодощі за рецептом 18 століття

Згодом підприємець подав заявку на грант від Програми розвитку ООН в Україні від уряду Польщі. Після вдалого захисту ідеї, отримав 150 тисяч гривень на розвиток. На ці кошти закупив 6 високоякісних верстатів, а також кілька супутніх маленьких верстатів для обробки менших виробів.

Дерев’яні іграшки

Підприємиця із Сєвєродонецька Наталка Кравцов разом із чоловіком відкрила майстерню “Таша Подєлкіна”. Тепер подружжя має бізнес на дерев’яних іграшках, та роблять різні вироби з дерева і фанери.

Найдешевші дерев’яні іграшки фірми “Таша Подєлкіна” коштують 100 гривень

За словами бізнес-леді, щоб відкрити деревообробну майстерню, потрібно було 100 тисяч гривень. Від грантової програми ПРООН отримали 96 тисяч гривень. На кошти придбали професійний електролобзик, стрічкову пилку, свердлильний верстат, шліфувальний, токарний, промисловий пилосос для роботи зі стружкою та компресор.

Читайте також: Як чохли з Дніпра підкорили світ західної музики

Найменші вироби подружжя продає вартістю від 100 гривень. Перші зароблені на продажах гроші вклали у розширення виробництва. Придбали верстат з числовим програмним управлінням для розкрою більш товстої фанери. Тепер бізнесмени можуть робити товари для творчості (скрапбукінгу, декупажу).

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі