Суспільство
В Україні створили розмальовку, яка просуває репресованих українських митців (ВІДЕО)
Тернопільська команда у складі мисткині Марічки Юрчак, знавчині Юлії Цвігун та співзасновника видавництва «Сумна вівця» Романа Воробйова вирішили розповісти про українське мистецтво у мальовці-антистрес. «Українська мальовка» розповідає одразу про 18 картин та історії життя їхніх авторів.
Історію створення «Української мальовки» розповідає ШоТам.
«”Українська мальовка” – це унікальне видання і перше в Україні, де зібрано 18 українських художників та художниць. 18 розмальовок та картини до цих розмальовок», – розповідає співзасновник видавництва «Сумна вівця» Роман Воробйов.
П’ять років тому Роман разом з партнером заснував видавництво з оригінальною назвою «Сумна вівця»
«Спершу в нас був слоган: сумувати – це нормально. А вівця, тому що вівця мила, кудлата тваринка», – розповідає чоловік.
Починав з друкування листівок та планерів, а потім почав створювати мальовки. Так з’явилися «Світова мальовка» та «Серйозна» з роботами всесвітньо відомих художників, а ще «Котяча».
А потім Роман із мисткинями загорівся ідеєю просування українських митців. Зокрема, художників, яких переслідувала радянська влада і чию творчість знищували.
«Такі, як пан Мурашко чи пан Бойчук. Соня Делоне, які зараз наразі відомі більше за кордоном, ніж в Україні, на жаль», – Роман Воробйов, співзасновник видавництва «Сумна вівця».
Так у мальовці розказується про засновника бойчукізму Михайла Бойчука, якого розстріляли совєти.
Дивіться відео: Луганська філармонія двічі відроджувалася з попелу, бо не хотіла співпраці з окупантами
«Разом із більшістю його учнів і дружиною в 1937 році просто заарештували після повернення з мандрівок Європою, де вони їздили на свої мистецькі виставки до Франції, Італії і Німеччини. Та розстріляли через пів року у в’язниці за знову ж таки “терористичну контрреволюційну діяльність”», – розповідає співзасновник видавництва «Сумна вівця».
Є в мальовці і картина Олександра Мурашка, якого агенти ЧК вбили 1919 року в розквіті сил. Крім того, у книжці є твори українських художників, про яких знає світ, але не знали ми з вами.
Як-от українки Марії Башкирцевої – однієї з перших у світі жінок, чиї роботи виставили у Луврі. Або найдавніша українська картина невідомого автора.
«Це портрет святих Петра та Павла 12 століття. І мені воно дуже сподобалося, зокрема, через свою давність та автентичність», – коментує Роман Воробйов.
Кожну картину з книжки можна власноруч розмалювати, і це працює як потужний антистрес.
«Вона зроблена для того, щоб ти міг засвоїти цю інформацію в цьому терапевтичному процесі, в цьому розмалюванні, в цьому заспокоєнні», – Роман Воробйов, співзасновник видавництва «Сумна вівця».
Українцям така терапія сподобалась, адже від початку великого вторгнення продано 9 000 примірників. І тепер Роман разом із мисткинями готує другий том, де будуть не лише картини…
«Там буде мозаїчне панно «Боривітер», яке було зображене на одній зі стін у Маріуполі. Це панно було знищене через бомбардування росіян. І, відповідно, що воно втрачене вже, тому ми вирішили додати його в наступний том», – розповідає чоловік.
Роман мріє, щоб кожен українець знав власну історію та мистецтво. Адже російська агресія показала, що знати минуле – життєво важливо.
Раніше ШоТам розповідав, як підтримка однієї жінки на фронті переросла у найбільший фонд допомоги захисницям.
Також ми розповідали, як блогерка з інвалідністю надихає українців на яскраве життя.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі