Культура
На Google Arts&Culture виклали роботи українських мисткинь-шістдесятниць
Український інститут презентував проєкт «60-ті. Втрачені скарби», який виклали на платформу Google Arts&Culture. Нова колекція містить роботи та історію життєвого шляху Алли Горської, Галини Зубченко, Любові Панченко та інших представниць шістдесятництва.
Про це повідомили в Українському інституті.
Що відомо про проєкт
Новий проєкт створили у межах колекції «Українські митці крізь віки». У ньому розповіли про мисткинь-шістдесятниць, роботи яких частково або повністю втратили через політичні репресії та цезуру в СРСР.
У колекції розповіли про таких мисткинь:
«Художниці не лише підтримували дисидентський рух в Україні, за що зазнали репресій з боку радянської влади, але також своїм прикладом відстоювали феміністичні ідеали та кожна у свій спосіб боролися за права жінок»‚ — написали в установі.
Читайте також: Видавництво «Основи» започатковує нові серії з книгами про літературу
В Українському інституті нагадали, що шістдесятництво — літературно-мистецька та суспільно-політична течія серед української інтелектуальної еліти наприкінці 50-х – на початку 70-х років 20 століття. Вона сформувалася у період тимчасової «відлиги» радянського режиму.
«Українські митці крізь віки» є частиною проєкту «Україна поруч» (Ukraine is Here) на платформі Google Arts & Culture. Проєкт створили у співпраці з Міністерством культури та інформаційної політики.
Нагадаємо, що Starbucks випустив дизайнерські чашки від художника українського походження (ФОТО).
Фото обкладинки: робота Алли Горської «Козак Мамай» на Google Arts&Culture
Гурт «Жадан і Собаки» завершив благодійний тур «Нескорені» та зібрав 21 789 451 гривню на бронеавтомобілі для 2-го корпусу НГУ «Хартія».
Про це повідомили в гурті.
За два місяці колектив провів концерти у 13 містах України. Загалом їх відвідали понад 25 тисяч слухачів.
«Для нас це наразі найважливіше, адже за кожним вашим донатом стоїть оснащення підрозділів, озброєння та підготовка бійців, збережені долі та врятовані життя. Дякуємо вам за те, що слухаєте і підтримуєте. Ми дякуємо всім, кожному і кожній, хто сьогодні підтримує українську культуру і допомагає Силам оборони. Працюємо далі!» — написали музиканти.
Читайте також: З концертів у Львові «Океан Ельзи» передав понад 7,7 млн гривень для ГУР
Нагадаємо, що «Курган і Agregat» під час туру по Україні зібрали понад 19 мільйонів гривень для війська.
Фото: фейсбук-сторінка гурту
Культура
Українські письменники та письменниці попри свої літературні звершення теж мали різні захоплення — від велосипедів до вишивання. Але чи зможете ви відгадати ці хобі?
Підготували для вас тест, тож гайда вгадувати!
1. Хто з українських письменників привіз в Україну насіння гвоздики, що була названа пізніше його іменем?
Фото ілюстративне. Freepik
Це Михайло Коцюбинський! У садку біля його будинку було багато різних видів рослин. Часто повертаючись з мандрівок письменник привозив насіння квітів додому, так у 1909 з італійського острова Капрі привіз гвоздику — яку пізніше назвали «гвоздика Коцюбинського».
2. Хто з українських письменників у 1880-х організував молодіжну туристичну групу і водив юнаків та дівчат Чорногорою?
Фото: Gorgany
Іван Франко був вправним туристом, любив фізичні вправи, біг та піші прогулянки. Саме з ним дівчата та хлопці переправлялись Черемошем, спілкувалися з місцевими та досліджували туристичні маршрути Карпат.
3. «Байдарка, ковзани, теніс і, звичайно, футбол». Кому з письменників належить цей ряд улюблених видів спорту?
Фото ілюстративне. Freepik
Йогансен був затятим спортсменом, Юрій Смолич у спогадах про письменника пише: «В його великій просторій кімнаті з двома широкими вікнами на аптеку навпроти через вулицю висіла на стіні лише одна “окраса”: чудово витесане двобічне весло до байдарки». Також Майк Йогансен був вправним гравцем у більярд.
4. Хто з українських письменників у 1933 році разом із Підмогильним, Антоненко-Давидовичем та Тенетою вирушив у велосипедну подорож з Києва до Полтави?
Фото ілюстративне. Freepik
Саме Іван Багряний з друзями вирушив у таку мандрівку — заїжджали у Батурин, Глухів, Гадяч та Охтирку.
5. Яка українська письменниця зналася на вишиванні й навіть вишила для свого лікаря сорочку?
Фото ілюстративне. Freepik
Леся Українка з дитинства навчилася вишивати й створила багато речей для себе та рідних, а також вишила у Ялті для свого лікаря «срібну подільську вишиванку».
6. Який український письменник в юності грав у футбол і загалом приділяв багато часу темі фізичної активності, а синові радив займатися спортивною гімнастикою?
Фото ілюстративне. Freepik
Саме Василь Стус багато розмірковував про користь фізичних вправ. Його сестра згадувала: «Доволі рано навчився грати на гітарі, опанував шахи, завзято ганяв у футбол». А у листі до сина Василь писав: «Стеж за своїм тілом. Для цього слід займатися делікатним спортом (найкраще — спортивна гімнастика). Вчися зграбно ходити, вчись танцювати».
7. Для кого з українських письменників захопленням стало малювання, а серед робіт є і автопортрет?
Фото ілюстративне. Freepik
Творець «Золотих кларнетів» любив не лише музику, а й малювання. У його музеї навіть збереглося кілька робіт поета: натюрморти, пейзажі і навіть автопортрет.
8. Чиїм хобі була риболовля і про нього казали: «Було дві тиші — у його кабінеті й на риболовлі»?
Фото ілюстративне. Freepik
Онук Максима Рильського пригадував: «Рибалка він був знаний. За кожною спійманою рибкою у нього аж руки тремтіли. Мій батько відповідав за вудки, щоб вони були пофарбовані, снасті підготовлені. Дід показував, як треба ловити — не любив черв'ячків, завжди брав варену пшеничку. І мала бути повна тиша. Було дві тиші — у його кабінеті й на риболовлі. Суворого Рильського можна було побачити, коли хтось заважав йому рибалити».
9. Для кого з українських письменників захопленням стала витинанка настільки, що навіть у збірці знайшлося місце не лише для текстів, а й для цих паперових виробів?
Фото: Цифрова колекція Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Українська письменниця, що більшу частину життя прожила у еміграції, спочатку в Німеччині, а тоді в Бразилії, крім текстів захоплювалася ще й витинанням з паперу — навіть свою збірку прикрасила такими роботами.
Поділіться своїми результатами:
Читайте також: Відомі українці та українки в дитинстві: чи впізнаєте, хто на цих архівних фото? (ТЕСТ)
Культура
Київські митники передали врятовані артефакти до замків Хмельниччини та Тернопільщини. Скіфські наконечники 5 – 4 ст. до н.е. поїхали до Бережанського краєзнавчого музею, а монети часів Речі Посполитої стали частиною колекції Державного історико-архітектурного заповідника «Меджибіж».
Про це повідомила пресслужба Київської митниці.
Як зазначили працівники держустанови, невдовзі ці артефакти представлять серед експонатів замкового ансамблю 14 – 16 століття на Хмельниччині та у замку Синявських на Тернопільщині. Знайдені речі повернули за рішенням Експертно-фондової ради при Міністерстві культури України.
Читайте також: ЄС створює фонд для прямих інвестицій у відбудову України
Після офіційної передачі музейники відвідали внутрішню лабораторію Київської митниці, де працівники поділилися планами на майбутнє. Один із таких — створити електронну бібліотеку оцифрованих культурних цінностей, які митники врятували від вивезення з України.
Нагадуємо, що ЮНЕСКО посилить захист культурної спадщини під час війни, поправку ухвалили завдяки Україні.
Фото надала пресслужба Київської митниці
Чому FPV-дрони на оптоволокні важливі для фронту? Пояснює фахівець БФ «Спільнота Стерненка»
Ці пташки можуть знищити ціль у тисячі разів дорожчу за себе. FPV-дрони стали очима, руками...
«Гори вчать головному: не здаватись». Це перша українка, яка підкорила Еверест
Ірина Галай — перша українка, яка підкорила найвищу точку планети. Але її сходження почалося задовго...
«Як не переплутати рушник і рушницю?»: історія фіна, що вчить українську мову
24-річний Йоганнес до 2022 року мало знав про Україну. Але три роки тому він почав...
«Україна — мій вибір». Це біженці, які знайшли прихисток в нашій країні
До Всесвітнього дня біженців ШоТам і Благодійний фонд «Рокада» за підтримки Агенства ООН у справах...