Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

В Україні створили базу даних понад 12 тисяч вояків 1917-1924 років

Опубліковано

У Києві презентували масштабний генеалогічний проєкт «Імена самостійної України», присвячений учасникам українського визвольного руху.

Про це пише Укрінформ.

Зазначається, що це база даних з іменами вояків:

  • Центральної Ради,
  • Армії Української Держави,
  • Галицької армії,
  • Армії Української Народної Республіки.

У режимі реального часу змінюється кількість біографічних довідок, які занесені на портал. Станом на тепер це 12 227 імен.

Мета проєкту

За словами засновника проєкту, керівника благодійного фонду «Героїка» Павла Подобєда, інтернет-проєкт значною мірою генеалогічний, спрямований на тих людей, які намагаються дізнатися більше про свого діда-прадіда. Він дає змогу швидко й безкоштовно перевірити, чи служив чийсь пращур в українських військах.

«Наш проєкт не спрямований на дослідників української військової історії. Ми не ставили за мету публікувати історії військових частин, зібрати, передрукувати на наш сайт біографії з усіх можливих довідників і книжок», – зауважив історик.

Про базу даних

Він уточнив, що база даних робить акцент на основні відомості генеалогічного характеру. За ім’ям і прізвищем того, хто брав участь у збройній боротьбі за незалежність України, на сайті можна одержати інформацію про місця і дати народження та смерті, обставини смерті, місце поховання, фото особи, копії документів, фото місця поховання і коротку біографічну довідку, якщо така є.

Подобєд зазначив, що чимало людей допомогли реалізувати цей проєкт – це волонтери, які виконували різну роботу, зокрема обробляли та сканували архівні документи, з фотоапаратами і відеокамерами обійшли величезну кількість цвинтарів на території України, Польщі, Чехії, Канади, США, Німеччини, Люксембургу.

Читайте такожШанс для нової справи: як підприємцю вигідно орендувати приміщення

Він зауважив при цьому, що база даних спирається виключно на архівні документи.

«Тобто біографічна довідка складається не за написами на надгробках, не за некрологами. Робота в бібліотеках, музеях, польові експедиції лише дають можливість уточнити, доповнити долі конкретних людей супровідними відомостями. Водночас ми стверджуємо, що людина служила в українських військах, тільки якщо є відповідні документи суворої звітності – списки, нагородні листи, особові справи тощо», – підкреслив Подобєд.

Керівник проєкту також додав, що сьогодні точаться суперечки про кількість людей, які пройшли через українські війська з 1917-го по 1924 рік. І висловив припущення, що через війська Центральної Ради, Армії Української Держави, війська Директорії, Армії УНР, Українську Галицьку армію пройшли понад 300 тис. українців.

Читайте такожВідпочиваємо разом з дітьми. ТОП-7 затишних заміських комплексів поблизу Києва

“Очевидно, точних цифр ми не можемо назвати. Якщо брати лише Війська Центральної Ради, Директорії і Армії УНР, – то це десь 200 тисяч. Тобто наша база даних описує долі приблизно 15-20 відсотків осіб. І якщо людина не знайшла свого пращура в нашій базі даних, це не означає, що він не служив в українських військах – він міг коротко брати участь, скажімо, в антигетьманському повстанні, і про нього не збереглось документів», – сказав Подобєд.

Історик і журналіст Ярослав Тинченко зауважив, що повна персональна документація щодо армії УНР збереглася лише з травня 1920 року: «Тобто ми можемо «вбити» в базу прізвища всіх, хто служив в армії УНР з цього часу, – це близько 40 тисяч осіб… Радянська влада робила все, щоб документи, які збереглися в архівах, зникли – їх знищували «за недоцільністю подальшого зберігання». За документами, які збереглися по періоду 1917-1919 рр., це ще близько 10 тисяч прізвищ. Тобто по архівах станом на сьогодні ми можемо «вичепити» загалом 50 тисяч людей».

Читайте такожУкраїнський тютюн для кальяну: гаражі, акциз та місце на ринку

Нагадаємо, Укрпошта випустила марку із зображенням єдиної бойової нагороди Армії УНР.

Також у мережу виклали розсекречені документи про командира УПА-Захід.

Як ми повідомляли раніше, у Львові відкрили готельний номер імені полковника армії УНР.

Головне фото: db.geroika.org.ua.

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі