Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Український тютюн для кальяну: гаражі, акциз та місце на ринку

Опубліковано

Кальян сьогодні є досить поширеним видом куріння у всьому світі, і в Україні не виняток. Попри те, що його куріння не є безпечним, поціновувачів димного сьогодні чимало. Зараз вже звично зібратися компанією друзів, розпалити вуглі, засипати в чашу ароматний тютюн та насолоджуватися моментом.

В Україні ринок тютюну для кальяну не так давно почав свій розвиток. Кілька десятків виробників сьогодні пропонують свою продукцію, хоча лише малий відсоток з них працюють законно. Ми розпитали про це у менеджера однієї з тютюнових крамниць, а також як влаштований цей ринок в Україні, наскільки якісний у нас тютюн та які його перспективи.

<img class="ugb-img wp-image-103791 ugb-img–shape" src="https://shotam.info/wp-content/uploads/2020/08/yrrv-e1597733838191.jpg" alt="<strong>Максим Столярчук,
Максим Столярчук,

менеджер компанії T-BAK, яка займається продажами кальянів, аксесуарів та тютюну до них

Турецький тютюн домінує

Станом на сьогодні в Україні найбільше представлено тютюну саме турецького виробника. На другому місці — російський, який і до нині поширений в Україні. А вже третю сходинку займає український тютюн. Ще, звичайно, є малайзійський, південноамериканський, домініканський та американський тютюни, але в нас їх дуже мало.

Якщо говорити про їхню якість, то російський тютюн сьогодні залишається найкращим. Свого часу росіяни зрозуміли, що не потрібно брати ринок масовістю, а краще зробити правильну рецептуру виготовлення якісного тютюну. 

Складається дуже важка ситуація, коли в нас непрості стосунки з Росією, але водночас ми закуповуємо у них тютюн для наших поціновувачів кальяну. І, звичайно, є проблеми із замовленням звідти тютюну, особливо це стало відчуватися в період карантину.

Попит на український тютюн почався не так давно

Водночас варто наголосити, що український тютюн — непоганий за своєю якістю. Якщо оцінити його за десятибальною шкалою, як зазвичай роблять кальянники, то це десь від трьох до п’яти (де один — це максимально легко, а десять — це найважче).

Виробники українського тютюну для кальяну

Навіть важка лінійка від українських Molfar, Honey Badger чи Deadhorse — це все ж 5-6 за важкістю. Річ у тім, що ринок у своїй масовості потребує легкого тютюну. Не так часто клієнти цікавляться важким, бо переважно купують люди, які палять роками, й то з них більшість — чоловіки.

Хороший попит на український тютюн почався може рік назад. Коли, наприклад, тютюн Basio заходив на ринок, його мало хто купував. Але в них змінилася вся система і тютюновий лист й вони почали просто «втулювати» свою продукцію в усі заклади. Тепер його купують частіше.

Я б розділив ринок українського тютюну для кальяну на тих, хто має акциз, тих, хто на стадії його отримання, і безакцизних. Перші станом на сьогодні — це Basio і Honey Badger. Вони отримали акцизну марку і продають свою продукцію в магазинах. Це досить непоганий тютюн, який добре куриться. Ведуть перемовини про акциз сьогодні такі тютюнові виробники як Molfar та Deadhorse. Безакцизних сьогодні чимало.

На експорт працюють лише кілька виробників

За прикладом масового виробництва в Україні працюють Basio, Molfar та Honey Badger. Хоча і їм ще потрібно вдосконалити свою технологію. А якщо говорити про експорт, то сьогодні намагаються продавати свій продукт за кордон не так багато виробників українського тютюну, серед них — Honey Badger та Smoky Bull.

Не рідко трапляються клієнти, які спеціально приходять за українським тютюном. Але все ж таких відсотків 20 або один з п’яти. Частково це пов’язано з тим, що наш тютюн не має преміум сегменту, хоча деякий з них має ціну вище ринкової.

Непогано клієнти відгукувалися про тютюн «Сам Сварил». Хоча його виробників нещодавно «накрили» на Дніпропетровщині, бо вони варили тютюн прямо у гаражі. На цьому прикладі можна порівняти рівень російського тютюну з українським. Хоч і є гараж, в якому можна щось зробити, але цим не переплюнеш технологію великого виробництва.

Серед непоганих за смаком та якістю українських тютюнів відзначимо і Pirate та Rave, хоча люди не сильно про них знають. Останньому рідко надають перевагу, бо його випускають у фасуванні 100 грамів, що не часто до вподоби людям. Більш популярно заходити на ринок з 50 г пачками. До слова, 100 грамів тютюну вистачає в середньому на 4 забивання кальяну. Хоча є люди, які забивають 15 грамів в чашу, а є ті, хто 22-25 чи навіть 30. Це вже залежить від смаків людини.

Карантин дозволив українському тютюну проявити себе

Попри те, що ринок розвивається, більшість клієнтів досі купують турецький Serbetli, який вже давно випускається низької якості. Цей тютюн ще 2-3 роки тому був найкращим, тож люди все одно приходять і купують його, знаючи, що він гірший, ніж раніше.

Зараз, в період карантину, коли виникли складнощі з ввезенням до нас імпортного тютюну, українці почали активніше куштувати продукцію українських виробників, навіть важких лінійок. Тобто, плюс українського тютюну в тому, що його роблять тут, і навіть в карантин немає проблем з постачанням. Це унікальна можливість для України показати себе.

Виробники українського тютюну для кальяну

Ми впродовж останніх двох років спілкуємося з українськими виробниками, щоб дізнатися в них, чому вони не можуть робити дійсно якісний тютюн. Зі свого боку вони скаржаться на те, що це дуже дорога технологія й бракує фахівців, які можуть це добре робити.

Українське законодавство ускладнює роботу виробникам

Ще однією проблемою є те, що українське законодавство дуже розмиває поняття саме тютюну для кальяну. У багатьох країнах, на відміну від України, виробники сплачують акциз за кількість тютюну в пачці. У нас це чомусь не так: потрібно платити акциз за всю пачку. Це не має так працювати.

Самого тютюну в пачці приблизно 30-40%, тому що при його виготовленні використовують і гліцерин, і мед, і ароматизатори — так звані «аромки». Виробники змушені сплачувати мито й за всі інші складові тютюну для кальяну, хоча вони вже це сплатили, коли завезли ці компоненти в Україну.

Читайте також: Як реформується українська спиртова галузь

Саме тому ми бачимо, що акцизного тютюну в Україні відсотків 50, якщо говорити про виробників. А загалом на українському ринку будь-якого тютюну, який зараз випускають, акцизного десь 10-20%. В Україні є офіційні магазини, де можна придбати тютюн з акцизною маркою, але якщо купити його на «сірому ринку», то заплатити потрібно буде чи не вдвічі менше. У цьому сьогодні є основна проблема.

Також варто врахувати, що отримання акцизу одразу ж підвищує ціну тютюну на ринку. Тобто якщо хтось, до прикладу, продає пачку Volcano за 40 гривень, а хтось має акцизний тютюн, то його ціна одразу ж 80 грн. А клієнт, скоріш за все, купить Volcano, тому що він дешевший.

Незабаром всі українські виробники перейдуть на акциз

Для того, щоб почати виготовляти свій тютюн в Україні, потрібно закупити тютюновий лист, бажано Virginia або Virginia gold. Або ж безтютюнові суміші, сьогодні їх намагаються створити декілька українських виробників. Також треба придбати «аромки», в ідеалі — з натуральних інгредієнтів, використовувати мед, правильно дотримуватися технології та додавати гліцерин.

І, звичайно, рекомендуємо йти й отримувати ліцензію для виготовлення та на продаж тютюнових виробів, щоб почати свою справу в законний спосіб. Але потрібно теж розуміти, що цим одразу закладається акциз у вартість товару. І, відповідно, він одразу буде коштувати дорожче, ніж безакцизний, який сьогодні у масовій кількості є на українському ринку.

Так чи інакше, ми переконані, що у майбутньому всі українські виробники перейдуть на акциз. Тому що ті, хто вже отримав акциз, будуть зацікавлені в тому, щоб і решта теж його отримали, для того, щоб підняти рівень ціни до своєї. Та й держава не буде довго терпіти порушення закону. Ми сьогодні бачимо, що спеціальні служби приїжджають до багатьох виробників і просто забирають всю продукцію.

Виробники тютюну повинні переходити на акциз, і це правильно. Але й сам акциз має бути нормальним чином наданий в Україні, тобто сплачувати мають так, як це відбувається в інших країнах.

Кількість поціновувачів кальяну зростатиме

Також у майбутньому, ми сподіваємося, українські виробники зможуть показати ще якісніший тютюн, щоб вийти на рівень найближчих сусідів — Туреччини та Росії. Думаю, що незабаром з’явиться інвестор і вкладе в це кошти.

Але і кількість людей, які курять кальян, теж буде збільшуватися. Переважно ті, хто палить цигарки, постійно змінюють свої смаки. Молодь зараз переходить на IQOS, glo чи Juul. А от тих, хто переходять на кальяни й залишається на них, — більшість. Звичайно, хтось пробує і далі не палить, але ті, хто вже почав палити кальяни, «присідають» на нього.

Кальяни у магазині T-BAK

Ще варто зазначити, що збільшиться кількість точок продажів. Сьогодні тютюн для кальяну продають переважно у великих містах: Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Одесі, Вінниці. Далі ця продукція має дійти й до малих міст. Також розвинеться поширення продажів тютюну через соцмережі. Переважно сьогодні використовують канали у Telegram, Instagram та Viber, а деякі навіть просувають винятково через Google Maps.

У більшому плюсі буде той, в кого більше асортименту, і він цікавий. Сьогодні кожен виробник намагається робити в себе якусь родзинку. В одних у лінійці завжди є смаки лимону та апельсину, а в когось — екзотичні кактус з кокосом. І людина, яка палить кальян вже 3-5 років, не знаючи цього смаку, точно захоче спробувати. Але от чи залишиться ця людина згодом з українським виробником чи придбає звичні для себе імпортні, вже залежить від якості, яку заклав виробник. 

Суспільство

Як створити власну писанку в домашніх умовах? 5 корисних порад від справжньої писанкарки

Опубліковано

Писанка — один із символів Великодня. У сучасному світі є багато варіантів, як її зімітувати, наприклад, у кожному магазині продають наліпки на яйця — опустив в окріп і за 3 секунди готово. Але справжня писанка — це давня традиція, що єднає з предками, можливість відпочити від галасу та провести час із собою. 

Анна Котліна займається писанкарством уже 13 років. Вона каже, що це пов’язане з її наполегливістю, яка проявляється протягом життя, адже жінку не одразу взяли на гурток писанкарства в дитинстві, та вона не здалася й за кілька років спробувала ще раз. Тепер Анна проводить майстер-класи, а також у майстрині є ютуб-канал з детальними поясненнями процесів. 

Анна каже, що їй подобається не лише писати писанки, а й навчати. Тож майстриня з радістю поділилася з ШоТам своїми великими й малими лайфхаками, щоб кожен, хто хотів спробувати себе, зміг навіть удома створити писанку.

Що треба для того, щоб написати писанку

Тут усе просто: яйце, віск, писачок, фарби та свічка. Сучасні магазини пропонують одразу цілі набори, які можна купити, щоб створити писанку. Наприклад, «Українські ремесла» продають набір з двох писачків і свічки з вощини та бджолиного воску за 300 гривень. А «Українські традиції» за 450 гривень надішлють 3 писачки різного розміру, 3 шматочки бджолиного воску, 5 анілінових барвників, свічку з бджолиного воску, підставку та коробочку під писанку й схему символів.

Набір для писанкарства від «Українських традицій». Фото з соцмереж

Але навіть без спеціального набору є шанс створити писанку. Анна стверджує, що в неї вже був досвід карантинних занять, коли вдома не було писачків. Тож чим можна замінити писачок:

  • ложка;
  • металева пилочка для нігтів;
  • цвяшок;
  • зламана циганська голка;
  • звичайна голка;
  • булавка;
  • непотрібний ключ;
  • шматок металевої лінійки.

Кожен з інструментів варто нагріти біля свічки й зачерпнути трішки воску — принцип дії такий самий, як у професійного писачка. Можна використовувати церковні чи декоративні свічки, які знайдуться вдома, але Анна наголошує, що лише воскові, адже якщо використовувати парафін, то фарба потім може «залазити» під ці воскові лінії. 

Анна Котліна зі своїми писанками. Фото: Олеся Богдан

Які візерунки обрати?

Жінка каже, що можна почати з найпростішого — сонечок чи рибок. В інтернеті є безліч різних символів, які можна підглянути для своєї писанки. Загалом є кілька груп символів: вогню (сонце, зірки, сварга, хрест), води (хвильки), символи розвитку, збереження та продовження життя (дерево життя, берегиня). Є також християнські символи (церква, хрест, риба, виноградна лоза), тваринні, пташині чи рослинні.

«Часто писанки писали, не змінюючи порядку символів. Цю послідовність і сам орнамент передавали з покоління в покоління: бабуся — мамі, мама — доньці, а донька вже своїй доньці. Символи не забувалися», — розповідає Анна Котліна.

Різновиди хрестів у символах писанки. Фото: сайт «Українські традиції» 

Чим фарбувати

Фарби для писанок є різні: природні, харчові та хімічні (анілінові). Анна попереджає, що писанки, розписані хімічними барвниками, не можна вживати в їжу! І харчові, і хімічні барвники можна придбати в магазині, розвести за інструкцією та приступити до роботи. З природніми ж барвниками все цікавіше, адже ми можемо не здогадуватися, які скарби ростуть у нас під ногами чи продаються в аптеці. 

Які природні барвники взяти?

  • Жовтий: березові сережки, форзиція (кущі з жовтими квітами), ромашка;
  • зелений: кропива;
  • бурий: кора дуба (продається в аптеці);
  • синій: чай каркаде;
  • помаранчевий, червоний: цибулиння, марена красильна (продається в аптеці);
  • темно-синій, чорний: чорниця, бузина.

Можна взяти сухі, свіжі чи заморожені барвники (достатньо буде жмені), залити прохолодною водою, проварити 10-15 хвилин та охолодити. У такі відвари можна додати квасці або галуни, які теж продаються в аптеці — ці речовини зроблять колір фарби більш стійким — та можна обійтися й без них.

Писанки від Анни Котліної, пофарбовані бузиною, чорнобривцями, чорницями та кропивою. Фото з соцмереж Анни Котліної

Процес створення писанки — покрокова інструкція

  1. Обираємо візерунок для писанки — попередньо можна промалювати лінії олівцем. Яйце можна брати й біле, і коричневе, і домашнє, і магазинне. Писанка — це саме видуте яйце, тож треба зробити отвір і шприцом, медичною грушею чи губами видути білок і жовток. Анна радить використовувати свердло, а не ніж чи голку, адже вони можуть спричинити тріщинки. Можна брати й просто сире яйце — потім воно висохне всередині. На варених яйцях пишуть писанки не всюди в Україні — це вже змішання традиції крашанки та писанки.
  2. Писачок чи будь-який підручний інструмент нагріваємо над свічкою та зачерпуємо ним трішки воску — розміром менше за горошину, ближче до зернятка гречки.
  3. Гарячим воском створюємо візерунки на яйці. Анна радить рухатися невеличкими відрізками, щоб лінії були рівнішими. Все, що буде покрите на цьому етапі, залишиться в кольорі яйця.
  4. Час опускати яйце в першу фарбу. Їх зручно замішувати в півлітрових банках. Анна нагадує — рухатися треба від найсвітлішого кольору до найтемнішого, тому першим може стати жовтий, а останнім — темно-синій чи чорний. Створити писанку можна і дво- чи триколірною. У фарбі яйце може провести й 2 хвилини, і 20 — залежно від насиченості барвника.
  5. Далі виймаємо яйце з фарби, промокуємо серветкою та знову додаємо віск: ті місця, які покриємо воском на цьому етапі, залишаться такого кольору, як перша фарба.
  6. Таким чином заповнюємо всю писанку (чи на скільки стане снаги).
  7. Настав час вивільнити малюнок, адже поки яйце вкрите воском, не все видно. Для цього знадобляться свічка та серветка. Яйце тримаємо біля свічки (не над нею, бо так можна закоптити писанку). Тут знадобляться музичні знання, адже доведеться згадати вальсові мелодії — на раз-два-три тримаємо яйце коло вогню й забираємо, протираємо серветкою, далі знову на раз-два-три тримаємо, і так поки не змиється весь віск. Порожні писанки нагріватимуться швидше, ніж ті, що з жовтком і білком всередині. Вітаємо, ви прекрасні! Писанка готова.

А якщо не писанки, то що

Для когось процес із писанками може бути складним, але й це не біда. Великодні традиції мають інші варіанти. Наприклад, можна зробити дряпанку — занурити яйце на ніч у темний барвник, а тоді продряпати на поверхні цвяшком чи чимось гострим візерунки. Для занять з дітьми Анна радить спробувати крапанку — тут теж доведеться працювати з воском, тому під наглядом батьків. Замість ліній воском, як у писанках, на яйце крапають віск, занурюють у фарбу й так повторюють. У результаті вийде цікава крапанка з краплинками різних кольорів.

Є й інші види — восківки чи витравлені оцтом писанки. Головне, що це традиція, яка досі живе, й українці її продовжують.

«У нас настільки мінливий світ, що ми хочемо знайти якусь опору. Наприклад, у традиціях, народному співі чи танцях — у чомусь такому, що йде з глибини. Нам треба й виспіватися, й викричатись, і вихлюпнути свої емоції, переживання. Водночас людина прагне краси, а в писанках це можна поєднати — побажати собі чи своїй родині щось і втілити це в символах на писанці», — підсумовує Анна Котліна.

Читати далі

Суспільство

Збірка віршів Галини Крук потрапила в шортлист міжнародної поетичної премії

Опубліковано

Поетеса Галина Крук стала однією з фіналістів міжнародної поетичної премії Griffin Poetry Prize зі своєю збіркою поезії “A Crash Course in Molotov Cocktails”.

Про це повідомили на сайті премії.

Про збірку віршів

Ці вірші-свідчення перехоплюють подих, вони філософські та фантазійні.

У похмурій рекапітуляції самої еволюції Крук пише: “ніщо не передбачало прибуття людства…/ ніщо не передбачало прибуття танка…”. Її повчальні, худі рядки можуть стати епіграматичними: “те, що вб’є вас, спокусить ти спочатку”, або можуть вдарити вас, як блискавичні удари Ломаченка: “фліртуй, чекіст, сука”.

Ведучи читачів у найтемніші простори світу, Крук натякає на те, що світло мови все ж може забезпечити певний захист. Називання служить щитом, нехай і дерев’яним. Парадокс полягає в тому, що після вистрілу куль і падіння ракет дерев’яний щит, друкована книжка, відновлюється.

Більшість текстів у збірці написані після 24 лютого і присутні як українською, так і англійською мовами.

Читати також: “World Press Photo 2024”: українська фотожурналістка стала лауреаткою конкурсу

Про премію

Griffin Poetry Prize – одна з провідних у світі нагород за поетичні збірки. Вона складається з двох літературних премій у розмірі 65 000 доларів США кожна. Канадська нагорода вручається живому поету або перекладачу, а міжнародна – живому представнику поетичного світу будь-якої країни, включаючи Канаду. Інші поети, які потрапляють до короткого списку, отримують по 10 000 доларів США.

Нагадаємо, що військові почали розписувати стелу в Донецькій області.

Також ми повідомляли, що Данія купуватиме зброю для ЗСУ в українських виробників.

Читати далі

Суспільство

“World Press Photo 2024”: українська фотожурналістка стала лауреаткою конкурсу

Опубліковано

Фотожурналістка з України, Юлія Кочетова, стала однією з переможниць глобального етапу престижної міжнародної фотопремії World Press Photo. Її мультимедійний проєкт “Війна – особиста” визнаний найкращим у категорії “Відкритий формат”.

 Про це повідомляють на сайті WPP.

фото: Юлія Кочетова

“Війна – особиста”

Проєкт поєднує фотографічні зображення з поезією, аудіокліпами та музикою. Мультидисциплінарна презентація фотографки ґрунтується на її суб’єктивному досвіді й водночас дозволяє їй вкласти більше емоцій та символізму, ніж фотографії можуть передати самі по собі. В цілому проєкт пропонує особливий, особистий погляд на надто знайомі, на жаль, образи війни.

фото: Юлія Кочетова

Читати також: У Венеції пройшов перфоманс, присвячений “Ізоляції” в Донецьку

Сама Юлія каже, що ми живемо з колективною травмою вже багато поколінь. Тому їй захотілося зробити історію, де війна була би не точкою на мапі, не числами траншів західної підтримки та не битвою. Тому що весь світ вивчив назву битви за Бахмут, але не знає імен тих, хто там загинув. 

фото: Юлія Кочетова

“Мені захотілося дати цій війні імена, обличчя. Я не зможу показати всіх, але можу принаймні тих, кого зустрічаю”, – говорить фотожурналістка.

Ознайомитися з фотографіями проєкту можна тут.

Нагадаємо, що в Софії Київській відкриють Великодню виставку з квітів.

Також ми повіомляли, що в Україні почалась підготовка фахівців з реставрації культурної спадщини.

Фото: Юлія Кочетова

Читати далі