Суспільство
Український тютюн для кальяну: гаражі, акциз та місце на ринку
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Кальян сьогодні є досить поширеним видом куріння у всьому світі, і в Україні не виняток. Попри те, що його куріння не є безпечним, поціновувачів димного сьогодні чимало. Зараз вже звично зібратися компанією друзів, розпалити вуглі, засипати в чашу ароматний тютюн та насолоджуватися моментом.
В Україні ринок тютюну для кальяну не так давно почав свій розвиток. Кілька десятків виробників сьогодні пропонують свою продукцію, хоча лише малий відсоток з них працюють законно. Ми розпитали про це у менеджера однієї з тютюнових крамниць, а також як влаштований цей ринок в Україні, наскільки якісний у нас тютюн та які його перспективи.
Максим Столярчук,
менеджер компанії T-BAK, яка займається продажами кальянів, аксесуарів та тютюну до них
Турецький тютюн домінує
Станом на сьогодні в Україні найбільше представлено тютюну саме турецького виробника. На другому місці — російський, який і до нині поширений в Україні. А вже третю сходинку займає український тютюн. Ще, звичайно, є малайзійський, південноамериканський, домініканський та американський тютюни, але в нас їх дуже мало.
Якщо говорити про їхню якість, то російський тютюн сьогодні залишається найкращим. Свого часу росіяни зрозуміли, що не потрібно брати ринок масовістю, а краще зробити правильну рецептуру виготовлення якісного тютюну.
Складається дуже важка ситуація, коли в нас непрості стосунки з Росією, але водночас ми закуповуємо у них тютюн для наших поціновувачів кальяну. І, звичайно, є проблеми із замовленням звідти тютюну, особливо це стало відчуватися в період карантину.
Попит на український тютюн почався не так давно
Водночас варто наголосити, що український тютюн — непоганий за своєю якістю. Якщо оцінити його за десятибальною шкалою, як зазвичай роблять кальянники, то це десь від трьох до п’яти (де один — це максимально легко, а десять — це найважче).
Навіть важка лінійка від українських Molfar, Honey Badger чи Deadhorse — це все ж 5-6 за важкістю. Річ у тім, що ринок у своїй масовості потребує легкого тютюну. Не так часто клієнти цікавляться важким, бо переважно купують люди, які палять роками, й то з них більшість — чоловіки.
Хороший попит на український тютюн почався може рік назад. Коли, наприклад, тютюн Basio заходив на ринок, його мало хто купував. Але в них змінилася вся система і тютюновий лист й вони почали просто «втулювати» свою продукцію в усі заклади. Тепер його купують частіше.
Я б розділив ринок українського тютюну для кальяну на тих, хто має акциз, тих, хто на стадії його отримання, і безакцизних. Перші станом на сьогодні — це Basio і Honey Badger. Вони отримали акцизну марку і продають свою продукцію в магазинах. Це досить непоганий тютюн, який добре куриться. Ведуть перемовини про акциз сьогодні такі тютюнові виробники як Molfar та Deadhorse. Безакцизних сьогодні чимало.
На експорт працюють лише кілька виробників
За прикладом масового виробництва в Україні працюють Basio, Molfar та Honey Badger. Хоча і їм ще потрібно вдосконалити свою технологію. А якщо говорити про експорт, то сьогодні намагаються продавати свій продукт за кордон не так багато виробників українського тютюну, серед них — Honey Badger та Smoky Bull.
Не рідко трапляються клієнти, які спеціально приходять за українським тютюном. Але все ж таких відсотків 20 або один з п’яти. Частково це пов’язано з тим, що наш тютюн не має преміум сегменту, хоча деякий з них має ціну вище ринкової.
Непогано клієнти відгукувалися про тютюн «Сам Сварил». Хоча його виробників нещодавно «накрили» на Дніпропетровщині, бо вони варили тютюн прямо у гаражі. На цьому прикладі можна порівняти рівень російського тютюну з українським. Хоч і є гараж, в якому можна щось зробити, але цим не переплюнеш технологію великого виробництва.
Серед непоганих за смаком та якістю українських тютюнів відзначимо і Pirate та Rave, хоча люди не сильно про них знають. Останньому рідко надають перевагу, бо його випускають у фасуванні 100 грамів, що не часто до вподоби людям. Більш популярно заходити на ринок з 50 г пачками. До слова, 100 грамів тютюну вистачає в середньому на 4 забивання кальяну. Хоча є люди, які забивають 15 грамів в чашу, а є ті, хто 22-25 чи навіть 30. Це вже залежить від смаків людини.
Карантин дозволив українському тютюну проявити себе
Попри те, що ринок розвивається, більшість клієнтів досі купують турецький Serbetli, який вже давно випускається низької якості. Цей тютюн ще 2-3 роки тому був найкращим, тож люди все одно приходять і купують його, знаючи, що він гірший, ніж раніше.
Зараз, в період карантину, коли виникли складнощі з ввезенням до нас імпортного тютюну, українці почали активніше куштувати продукцію українських виробників, навіть важких лінійок. Тобто, плюс українського тютюну в тому, що його роблять тут, і навіть в карантин немає проблем з постачанням. Це унікальна можливість для України показати себе.
Ми впродовж останніх двох років спілкуємося з українськими виробниками, щоб дізнатися в них, чому вони не можуть робити дійсно якісний тютюн. Зі свого боку вони скаржаться на те, що це дуже дорога технологія й бракує фахівців, які можуть це добре робити.
Українське законодавство ускладнює роботу виробникам
Ще однією проблемою є те, що українське законодавство дуже розмиває поняття саме тютюну для кальяну. У багатьох країнах, на відміну від України, виробники сплачують акциз за кількість тютюну в пачці. У нас це чомусь не так: потрібно платити акциз за всю пачку. Це не має так працювати.
Самого тютюну в пачці приблизно 30-40%, тому що при його виготовленні використовують і гліцерин, і мед, і ароматизатори — так звані «аромки». Виробники змушені сплачувати мито й за всі інші складові тютюну для кальяну, хоча вони вже це сплатили, коли завезли ці компоненти в Україну.
Читайте також: Як реформується українська спиртова галузь
Саме тому ми бачимо, що акцизного тютюну в Україні відсотків 50, якщо говорити про виробників. А загалом на українському ринку будь-якого тютюну, який зараз випускають, акцизного десь 10-20%. В Україні є офіційні магазини, де можна придбати тютюн з акцизною маркою, але якщо купити його на «сірому ринку», то заплатити потрібно буде чи не вдвічі менше. У цьому сьогодні є основна проблема.
Також варто врахувати, що отримання акцизу одразу ж підвищує ціну тютюну на ринку. Тобто якщо хтось, до прикладу, продає пачку Volcano за 40 гривень, а хтось має акцизний тютюн, то його ціна одразу ж 80 грн. А клієнт, скоріш за все, купить Volcano, тому що він дешевший.
Незабаром всі українські виробники перейдуть на акциз
Для того, щоб почати виготовляти свій тютюн в Україні, потрібно закупити тютюновий лист, бажано Virginia або Virginia gold. Або ж безтютюнові суміші, сьогодні їх намагаються створити декілька українських виробників. Також треба придбати «аромки», в ідеалі — з натуральних інгредієнтів, використовувати мед, правильно дотримуватися технології та додавати гліцерин.
І, звичайно, рекомендуємо йти й отримувати ліцензію для виготовлення та на продаж тютюнових виробів, щоб почати свою справу в законний спосіб. Але потрібно теж розуміти, що цим одразу закладається акциз у вартість товару. І, відповідно, він одразу буде коштувати дорожче, ніж безакцизний, який сьогодні у масовій кількості є на українському ринку.
Так чи інакше, ми переконані, що у майбутньому всі українські виробники перейдуть на акциз. Тому що ті, хто вже отримав акциз, будуть зацікавлені в тому, щоб і решта теж його отримали, для того, щоб підняти рівень ціни до своєї. Та й держава не буде довго терпіти порушення закону. Ми сьогодні бачимо, що спеціальні служби приїжджають до багатьох виробників і просто забирають всю продукцію.
Виробники тютюну повинні переходити на акциз, і це правильно. Але й сам акциз має бути нормальним чином наданий в Україні, тобто сплачувати мають так, як це відбувається в інших країнах.
Кількість поціновувачів кальяну зростатиме
Також у майбутньому, ми сподіваємося, українські виробники зможуть показати ще якісніший тютюн, щоб вийти на рівень найближчих сусідів — Туреччини та Росії. Думаю, що незабаром з’явиться інвестор і вкладе в це кошти.
Але і кількість людей, які курять кальян, теж буде збільшуватися. Переважно ті, хто палить цигарки, постійно змінюють свої смаки. Молодь зараз переходить на IQOS, glo чи Juul. А от тих, хто переходять на кальяни й залишається на них, — більшість. Звичайно, хтось пробує і далі не палить, але ті, хто вже почав палити кальяни, «присідають» на нього.
Ще варто зазначити, що збільшиться кількість точок продажів. Сьогодні тютюн для кальяну продають переважно у великих містах: Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Одесі, Вінниці. Далі ця продукція має дійти й до малих міст. Також розвинеться поширення продажів тютюну через соцмережі. Переважно сьогодні використовують канали у Telegram, Instagram та Viber, а деякі навіть просувають винятково через Google Maps.
У більшому плюсі буде той, в кого більше асортименту, і він цікавий. Сьогодні кожен виробник намагається робити в себе якусь родзинку. В одних у лінійці завжди є смаки лимону та апельсину, а в когось — екзотичні кактус з кокосом. І людина, яка палить кальян вже 3-5 років, не знаючи цього смаку, точно захоче спробувати. Але от чи залишиться ця людина згодом з українським виробником чи придбає звичні для себе імпортні, вже залежить від якості, яку заклав виробник.
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Воїни 40-ї артилерійської бригади та 92-ї механізованої бригади завдали удару по російських військах на сході і знищили два плавучі бронетранспортери ворога МТ-ЛБ і танк серії Т-72Б.
Відео опублікували на фейсбук-сторінці бригади.
«Демілітаризація проходить чітко за планом», — підписали ролик наші захисники.
Про 40 ОАБр
40 окрема артилерійська бригада імені Великого князя Вітовта — з’єднання артилерійських військ, підпорядковане оперативному командуванню «Південь». Бригада створена 6 лютого 2015 року. Військове злагодження бригади відбувалося на полігоні Широкий Лан. Бригада названа на честь литовського княза Вітовта, який вів тривалу боротьбу з татарами, намагаючись витіснити їх з українського Причорномор’я.
Про 92 ОМБр
92 окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Дислокується у с. Клугино-Башкирівка, Харківська область. Бригада створена у 2000 році. Бригада носить почесну назву на честь Івана Сірка — кошового отамана Запорізької Січі у XVII столітті.
Дивіться відео: Як командир 92 бригади ім. Івана Сірка захищає Харків від окупантів
Нагадаємо, Миколаївські десантники збили ворожий розвідувально-ударний вертоліт Ка-52.
Як ми повідомляли раніше, 40 ОАБр знищила цілу «плантацію» ворожої техніки.
Фото: facebook.com/92OMBr.
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Сумський національний аграрний університет зареєстрував перший вітчизняний сорт кіноа.
Про це повідомив проректор університету Юрій Данько на свої фейсбук-сторінці.
Зазначається, що група науковців на чолі із завідувачем кафедри рослинництва Володимиром Троценко змогли «приручити» цю нехарактерну для України рослину та зареєструвати адаптований до українських кліматичних умов сорт «Квартет».
У цієї культури є ще одна назва — золото інків. Вони вважали, що кіноа допомагає воїнам стати витривалішими.
Кіноа найчастіше вживають люди з непереносимістю глютену, вегетаріанці, спортсмени і ті, хто намагається схуднути. Також дієтологи радять вживати кашу кіноа людям із цукровим діабетом, хворобами серцево-судинної системи або ожирінням.
«Сподіваємося, що найближчим часом ця культура селекції СНАУ займе чільне місце у сівозміні на полях місцевих аграріїв, а каша з кіноа — у раціонах наших захисників», — йдеться у повідомленні.
Читайте також: «Привітання» на снарядах, тату та десант фіалколюбів. Як українці креативлять, аби зібрати гроші на ЗСУ
Нагадаємо, українські аграрії отримають безповоротні гранти на будівництво садів та теплиць.
Як ми повідомляли раніше, запустили міжнародний екопроєкт «Насіння для України», щоб допомогти аграріям.
Фото: facebook.com/yuriyidanko.
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Фіалки, що закривають потреби воїнів-зв’язківців, «мільйонний» веломарафон вздовж лінії фронту та сувеніри зі збитих російських літаків. Аби зібрати кошти на допомогу військовим українці вигадують, здавалося б, неймовірні речі.
ШоТам зібрав кілька прикладів, які доводять: аби підтримати ЗСУ та допомогти волонтерам із закриттям збору, не обов’язково жертвувати великі суми. Інколи достатньо трохи покреативити.
«Привітання» для окупантів на снарядах
20-річний студент-айтівець Антон Соколенко з перших днів повномасштабного вторгнення намагався усіма можливими способами допомогти в боротьбі з окупантами. Спочатку хлопець приєднався до волонтерського центру та готував «коктейлі Молотова». Утім згодом стало зрозуміло: це марна робота, адже термін придатності таких «гостинців» – день-два, тоді як обсяги «виробництва» сягали сотень пляшок на добу.
Відтак Антон створив власний телеграм-канал для збору коштів на потреби ЗСУ. Коли донатити стали менше, айтівець почав шукати спосіб заохотити підписників жертвувати більше грошей. І знайшов! В одному з каналів він побачив, як хтось з волонтерів назбирав $3000 в обмін на написи на артилерійських снарядах. Ідею, схоже, швидко закинули, а Антон – підхопив і перетворив на креативний спосіб задонатити ЗСУ.
Ціна одного «привітання» для російських загарбників – 40 доларів. Дві «листівки» можна замовити зі знижкою – за $70.
«У вас є шанс вбити орків своїм текстом на артилерійському снаряді, яким буде обстріляно російських солдатів. Ви отримаєте фотографію з підписаним вами боєприпасом», – зазначено в публікації телеграм-каналу Combat Footage, який веде Антон.
Веломарафон прифронтовими містами
Ця ідея належить львів’янину Богдану Прокоповичу. Хлопець подолав 1500 кілометрів прифронтовими містами, аби зібрати мільйон гривень на підтримку нашої армії. І зібрав навіть більше! Принцип марафону доволі простий: велосипедист проїжджав один кілометр за кожні 700 гривень донату. У розмові з командою ШоТам Богдан назвав свою ідею чимось «на межі між неймовірною геніальністю і тотальною тупістю».
«Неймовірна геніальність, тому що мені це здалося прикольним: роблячи те, що дуже люблю, я зможу зібрати досить велику суму на потреби війська. Тотальна тупість виявлялася в безлічі нюансів: спочатку не було зрозуміло, наскільки моя ідея безпечна, як під час поїздки знімати якісь речі так, щоб людям було цікаво дивитися, і водночас не зняти нічого зайвого, аби не зашкодити нашим військовим. Однак я подумав, що коли ти робиш щось настільки тотально тупе, воно стає геніальним», – розповів Богдан Прокопович.
Крім того, волонтер влаштував аукціон із «сувенірами» від брата, який служить у ЗСУ. З-під віртуального молотка пішли сухпайок російської армії, відпрацьований касетний снаряд від РСЗВ «Ураган» та уламок від ракети РСЗВ «Ураган». Більше про марафон прифронтовими зонами читайте в нашому матеріалі.
Брелоки з уламків російських літаків та гвинтокрилів
Керівник диджитал-агенції UAMASTER та волонтер Юрій Висовень поєднав захоплення авіацією з допомогою волонтерській ініціативі Drons for Ukraine . Завдяки його ідеї уламки ворожих літаків перетворюються на стильні брелоки. Отримати їх можна, задонативши на збір дронів понад $1000. І це спрацювало!
Лише за два тижні волонтерам вдалося продати 400 таких брелоків та зібрати $400 000 на закупівлю безпілотників для ЗСУ.
«Усе просто: я – хлопчик, який дуже любить авіацію. З 23 років займаюсь парашутним спортом.Авіація викликає у мене захват. Я прекрасно розумів, що хлопців, які цікавляться мілітарною темою й літаками, у світі багато. Тому отримати шматок справжнього літака для них – суперкруто”, – пояснює Юрій.
Кожен брелок потрапляє до благодійників з написом на підкладці: «Зроблено в Росії та перероблено в Україні», картою Київщини й інформацією про літак чи гвинтокрил, який завдяки ЗСУ перетворився на металобрухт. І хоча ця ініціатива розрахована, перш за все, на іноземних добродіїв, долучитися та підтримати збір коштів на БПЛА для української армії можна за цим посиланням.
Понад 20 мільйонів гривень за хтивки
Теронліфанс – ініціатива, що зародилася в Твіттері на початку березня. Суть проєкту доволі проста: люди жертвують кошти на підтримку ЗСУ чи допомогу переселенцям, надсилають скріншот квитанції учасницям чи учасникам проєкту та отримують за це хтивку (нюдс) – еротичну фотокартку.
Ідея неодноразово наражалася на хейт, але головний показник будь-якої ініціативи – це її результат. Станом на кінець червня дівчатам та хлопцям з Теронліфансу вдалося зібрати на підтримку армії та українців понад 23 мільйони гривень.
«Спочатку ідея здавалася досить абсурдною. Але коли ми в перші дні зібрали близько 200 тисяч гривень, то стало зрозуміло – це працює. Ідея лежала на поверхні, тому що в твіттері багато дівчат люблять постити нюдси по четвергах. Ми лише направили це в потрібне русло. І до нас почали приходити ці дівчата з проханням приєднатися», – розповідає співзасновниця руху Теронліфанс Настя.
Продаж картин на підтримку армії
Прикладів таких ініціатив – безліч. Напевно, найвідоміша з них, – продаж роботи Марії Приймаченко «Квіти виросли коло четвертого блоку» за рекордні 500 тисяч доларів. До речі, згодом картинку передали Національному художньому музею України.
Ще один приклад – аукціон з роботою телеведучого та волонтера Сергія Притули. Свою картину «Батько і мати. Два сонця гарячих» Притула продав з молотка за 25 тисяч доларів.
«Ескіз картини з’явився, коли мені було 16. Я вступив на перший курс Тернопільської академії народного господарства. Ви розумієте, що для хлопця такого віку подібна історія появи ідеї такого малюнку – це нормально. Намалював я на полотні це, коли мені було фактично 30. І от, коли мені 41, я це продав. Від ідеї до продажу минуло 25 років», – розповів волонтер.
Подібні ініціативи відбуваються доволі часто й на більш локальному рівні. Наприклад, блогерка та волонтерка Зоя Казанжи нещодавно провела аукціон з роботами художника, письменника та ветерана Валерія Пузіка. Усі лоти – картини, створені на передовій у 2015 році – вже знайшли нових власників.
Після повномасштабного вторгнення РФ Валерій знову повернувся на фронт, а у вільний час – продовжує малювати. Тож цілком ймовірно, що незабаром відбудеться новий аукціон – з картинами, створеними цьогоріч, після віроломного вторгнення російських окупантів. Слідкувати за оновленнями можна на сторінці воїна.
Дитячий блокпост
До підтримки наших воїнів долучаються навіть діти! Зокрема, на Львівщині малеча створила «Блокпост юного патріота заради мрії» та зверталася до водіїв з проханням підтримати наших військових гривнею. І у них вийшло: всього за три дні діти назбирали на два бронежилети для воїнів Стрийщини, які сьогодні боронять Україну на передовій.
Татуювання в обмін на донат
Що роблять українські тату-майстри, поки наші воїни б’ють окупантів? Правильно, б’ють татуювання, а кошти спрямовують на підтримку ЗСУ. Один з таких кейсів – спільнота київських татуювальників, які зґуртувалися й щосуботи набивають нові малюнки в обмін на донат для ЗСУ. Завдяки цій ідей 20 майстрів назбирали вже понад 300 тисяч гривень.
Серед найпопулярніших запитів – тату з коктейлями Молотова, листям каштану, протитанковими ракетами, тризубом, культовою фразою українського прикордонника про «русскій воєнний корабль» та паляницею.
«На початку ситуація в місті була небезпечною і клієнтів майже не було. У квітні кияни почали повертатись додому, місто стало оживати і з’явилась ідея зібрати декількох майстрів в одному місці та робити тату за донат для армії всім охочим. Для проведення обрали локацію на Нижньоюрківській 31 – приміщення клубу, який зараз не працює. Так ми могли знову займатися улюбленою справою і фінансово допомагати військовим», – розповів ініціатор проєкту, тату-майстер з Києва Саша Енімал.
Про креатив українців вже написало британське видання Guardian, а охочих допомогти армії й отримати нове татуювання з кожною суботою лише більшає.
Фіалки для перемоги
Як фіалки можуть допомогти армії? Усе просто! Кілька днів тому волонтерка Наталія Церковна вирішила зібрати 150 тисяч гривень, аби придбати ретранслятор для наших зв’язківців. Сума – чимала, до того ж, щодня по всій Україні тривають десятки різних зборів на допомогу ЗСУ.
Однак допомогти Наталії вирішили… любителі фіалок! Спільнота селекціонерів організувала флешмоб #Квіти_для_Перемоги, аби допомогти Наталії якомога швидше зібрати необхідні кошти.
До акції долучилися понад три десятки українців, що вирощують сенполії. «Ізабель», «Гейша», «Моя розумничка», «Рудий кіт», «Шанхайська троянда», «Лара Фабіян», «Ален Делон», «Біла Заздрість» та ще десятки різних сортів допомогли волонтерці зібрати всю суму!
Чи зупинилися на цьому любителі фіалок? Звісно ні! Одразу після закриття збору Наталії ця спільнота неймовірних та шалених людей закрила ще один збір – волонтерки Юлії Гриценко.
Що спільного у всіх цих кейсах? Допомогати – просто, і для цього не обов’язково донатити великі суми. Навіть 5 гривень можуть допомогти закрити збір.
