Суспільство
Український криголам «Ноосфера» завершив другий антарктичний сезон
Український науково-дослідний криголам «Ноосфера» завершив другий антарктичний сезон, повідомили у Міністерстві освіти та науки України.
Судно вже прибуло з Антарктики до Кейптауна, доправивши три експедиції:
- зимувальний загін 27-ї Української антарктичної експедиції, учасники та учасниці якої протягом року працювали на нашій станції «Академік Вернадський». Це науковці за напрямами геофізика, біологія, метеорологія, а також команда життєзабезпечення;
- сезонний загін, що виконував завдання на «Вернадському» впродовж антарктичного літа. Це вчені та технічні фахівці;
- учасників польської антарктичної експедиції зі станції «Арцтовський».
Загалом другий сезон «Ноосфери» тривав 4 місяці і складався з 2 частин.
У грудні 2022-го судно вирушило з Кейптауна до Антарктики, доставивши до станції «Арцтовський» команду польських полярників, а до станції «Академік Вернадський» — загін українських технічних фахівців. Також на обидві бази доправили вантажі. Відтак «Ноосфера» залишила Антарктику й прибула до Пунта-Аренасу (Чилі). Всю цю частину шляху криголам долав під керівництвом капітана Павла Панасюка.
Читайте також: Як ми відкрили свій «Пункт незламності»: з генератором, Starlink і настолками. Кейс «Солом’янських котиків»
Наприкінці березня судно знову вийшло до Антарктики з 28-ю Українською антарктичною експедицією на борту та вантажами, необхідними для зимівлі нової команди. Забезпечивши ротацію річних експедицій на станції «Академік Вернадський» та забравши польських полярників зі станції «Арцтовський», криголам вирушив до Кейптауна. Ця частина шляху пройшла під керівництвом капітана Олександра Гришка.
Читайте також: Де проголосили Акт Злуки? А що було за рік до цього? Тест до Дня Соборності України
За сезон судно 4 рази перетинало найбурхливіше місце планети — протоку Дрейка. Але найекстремальніші умови довелося пережити вже дорогою до ПАР, в Атлантичному океані. Там «Ноосфера» на 4 дні зіштовхнулася з тропічним штормом: вітер сягав 60 вузлів (31 м/с), а хвиля — 8-9 метрів. Але завдяки професійній роботі команди всі перешкоди були подолані.
Усі поставлені завдання були виконані, й «Ноосфера» повернулася до Кейптауну.
Найближчим часом наші полярники літаками та наземним транспортом діставатимуться додому. «Ноосфера» ж найімовірніше залишиться в Кейптауні до наступного антарктичного сезону: повернення судна в Україну до завершення повномасштабної війни не планується.
Читайте також: Олександра Екстер? Хіба це не російська художниця? Час дізнатися більше про амазонку українського авангарду (ТЕСТ)
«Усі ми мріємо та докладаємо максимальних зусиль, щоб настав той час, коли Україна відзначатиме Перемогу, а ми зустрічатимемо нашу чудову «Ноосферу» в Одесі. Але нині можемо пишатися тим, що флагман українського науково-дослідного флоту вже другий рік поспіль успішно виконує антарктичну місію. Не зупиняємося попри всі спроби ворога нас знищити», — зазначив директор НАНЦ Євген Дикий.
Про криголам
«Ноосфера» — це справжній «плавучий інститут», який дозволяє охопити дослідженнями 90% площі океанського дна. На його борту — вісім лабораторій, де одночасно можуть працювати до пів сотні науковців. На ньому можна здійснювати роботи в будь-якій точці Світового океану й прокладати довгі маршрути завдяки автономності плавання до двох місяців.
Читайте також: «Усе розкупили, приймаю передзамовлення». Як стати підприємцем у 12 років? Історія школяра, який створив екоферму на підвіконні
Крім того, на палубах є можливість розташувати додатково п’ять лабораторій у морських контейнерах із забезпеченням їх електрикою та всім необхідним. По всіх лабораторіях і житлових каютах протягнуто Ethernet, тому працювати на ноутбуці можна ледь не з кожного куточка судна. Одночасно на борт можна прийняти до 50 науковців, які матимуть комфортні умови роботи та відпочинку, адже на ньому є не тільки кают-компанія, яку можна перетворити на імпровізований конференц-хол, а й навіть бібліотека.
Особлива гордість судна — дві лебідки, що дозволяють занурювати різноманітні прибори на кабель-тросах на глибину до восьми кілометрів і керувати ними на цій глибині. За робочими характеристикам — це справжній криголам, який може проходити крізь суцільний лід.
Нагадаємо, у середині квітня ми повідомляли, як криголам «Ноосфера» вирушив з Антарктиди з українськими полярниками.
Фото: Олександр Гришко, Анатолій Андрєєв.
Суспільство
Як реставруватимуть пам’ятку
Коментарі
Суспільство
В Україні стартував безплатний онлайн-курс «Не стій — вмикай: світло, тепло, інтернет». У навчальних відео знялися музиканти гурту ТНМК Олег «Фагот» Михайлюта та Олександр «Фоззі» Сидоренко, а також пресофіцер ДСНС Олександр Хорунжий.
Про це повідомили у пресслужбі ДСНС.
Про створення курсу
Курс розробили працівники ДСНС за підтримки Фонду Східна Європа та Програми EGAP, що фінансується Швейцарією.
«Упоратися із такими проблемами у холодну пору року стає складніше, тому важливо мати альтернативні джерела живлення. Однак неправильне використання приладів, перевантаження систем та і просто незнання ключових правил безпеки призводять до пожеж, надзвичайних ситуацій, а іноді — й до нових жертв», — написали в ДСНС.
Читайте також: У Києві та регіонах побудують «розумні» електромережі: що це значить
Мета навчальних відео
Після проходження навчання українці зможуть краще пережити осінньо-зимовий період. У ньому люди зможуть вивчити правила безпеки при використанні альтернативних джерел живлення та зменшити кількість побутових надзвичайних ситуацій. Під час курсу українці також дізнаються про те, як мати безперебійний доступ до інтернету, коли немає світла.
Читайте також: Японія та ПРООН передадуть Одесі та Харкову критично важливе енергообладнання: подробиці
У восьми випусках ведучі розповіли:
- як заживити квартиру та приватний будинок;
- як підготуватися до відключень у багатоквартирному будинку;
- як заживити роутер та якого провайдера обрати, щоб мати доступ до інтернету;
- як використовувати різні прилади у різних умовах;
- на що звертати увагу під час вибору пристрою;
- які є заходи безпеки під час користування різними приладами.
«Я — гуманітарій, а потрібно готуватися до зими. Мамі в Харкові думаю, як провести інтернет. Тож цей курс дійсно став мені у пригоді. Впевнений, слухачі теж отримають чимало корисної та нової інформації», — поділився Олександр Михайлюта.
Зареєструватися на курс «Не стій – вмикай: світло, тепло, інтернет» можна за посиланням.
Як відзначили у ДСНС навчання безплатне. А після навчання українці зможуть отримати сертифікат на 0,2 кредиту ЄКТС, це шість академічних годин.
Нагадаємо, що у Києві відбувся перший Форум Теплоенергетичного кластера.
Фото обкладинки: ютуб-канал Фонд Східна Європа
Коментарі
Суспільство
Нові рейси до Карпат
- поїзд № 33/34 Кривий Ріг — Ясіня: це нове додатково сполучення між Кривим Рогом, Львовом та популярними туристичними напрямками в Карпатах;
- поїзд № 61/62 Дніпро — Рахів (через день): нове сполучення для людей, які подорожують із Придніпров’я до Львова та Карпат;
- поїзд № 83/84 Київ — Солотвино (через день): на цьому напрямку збільшать кількість квитків на 50%;
- поїзд № 125/126-129/130 Полтава, Кременчук — Ужгород (через день): рейс поєднає Полтавщину зі Славськом та Закарпаттям;
- поїзд № 85/86 Запоріжжя — Львів — Рахів: маршрут продовжили до станції Рахів;
- поїзд № 145/146 Харків — Чернівці (через день): це сполучення дозволить жителям Слобожанщини дістатися Буковини.
Потяги до Харкова
Покращення маршрутів
Скорочення рейсів
- Поїзд №13/14 Київ — Солотвино на 1 годину 9 хвилин;
- Поїзд №55/56 Київ — Рахів на 57 хвилин з Києва до Рахова;
- Поїзд №45/46 Ужгород — Харків на 51 хвилин із Ужгородадо Харкова;
- Поїзд №39/40 Запоріжжя — Солотвино на 45 хвилин із Запоріжжя до Солотвина та на 42 хвилин із Солотвина до Запоріжжя;
- Поїзд № 3/4 Запоріжжя — Ужгород на 41 хвилин із Ужгорода до Запоріжжя.
Коментарі