Суспільство
Криголам «Ноосфера» вирушив з Антарктиди з українськими полярниками
Український криголам «Ноосфера» вирушив зі станції «Академік Вернадський». На його борту —команда 27-ї Української антарктичної експедиції, що відпрацювала рік.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Національного антарктичного наукового центру.
«Другий рік поспіль перезмінку українських антарктичних експедицій забезпечує власне судно – науково-дослідний криголам “Ноосфера”. У березні він доправив з Чилі до “Вернадського” 28-му УАЕ, а нині з 27-ю УАЕ на борту прямує до Південно-Африканської Республіки», — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що дорогою, на острові Кінг-Джордж, судно забере також польську експедицію з їхньої станції «Арцтовський». З Кейптауна полярники літаками дістануться Польщі, а після цього наземним транспортом повертатимуться в Україну.
Читайте також: Зберегти символ Карпат. Чому бурий ведмідь опинився на межі зникнення, та хто рятує українського хижака
Це вже друга ротація українських зимівників за час повномасштабного вторгнення.
Роботу на станції «Академік Вернадський» почала 28-ма експедиція. Найближчий рік ця команда проводитиме геофізичні, метеорологічні та біологічні дослідження, а також забезпечуватиме життєдіяльність станції.
Про криголам
«Ноосфера» — це справжній «плавучий інститут», який дозволяє охопити дослідженнями 90% площі океанського дна. На його борту — вісім лабораторій, де одночасно можуть працювати до пів сотні науковців. На ньому можна здійснювати роботи в будь-якій точці Світового океану й прокладати довгі маршрути завдяки автономності плавання до двох місяців.
Читайте також: «Усе розкупили, приймаю передзамовлення». Як стати підприємцем у 12 років? Історія школяра, який створив екоферму на підвіконні
Крім того, на палубах є можливість розташувати додатково п’ять лабораторій у морських контейнерах із забезпеченням їх електрикою та всім необхідним. По всіх лабораторіях і житлових каютах протягнуто Ethernet, тому працювати на ноутбуці можна ледь не з кожного куточка судна. Одночасно на борт можна прийняти до 50 науковців, які матимуть комфортні умови роботи та відпочинку, адже на ньому є не тільки кают-компанія, яку можна перетворити на імпровізований конференц-хол, а й навіть бібліотека.
Особлива гордість судна — дві лебідки, що дозволяють занурювати різноманітні прибори на кабель-тросах на глибину до восьми кілометрів і керувати ними на цій глибині. За робочими характеристикам — це справжній криголам, який може проходити крізь суцільний лід.
Нагадаємо, перший антарктичний сезон «Ноосфери» відбувся з кінця січня до кінця травня 2022 року. Криголам забезпечив ротацію полярників на станції «Академік Вернадський» та перезмінку полярників на польській станції «Арцтовський», а також проведення досліджень з вивчення Південного океану.
Як ми повідомляли раніше, українські полярники провели онлайн-екскурсію дослідницьким криголамом «Ноосфера».
Фото: facebook.com/AntarcticCenter.
18-річна українка змогла втекти на підконтрольну Україні територію після 10 років життя під контролем російських військ. До початку повномасштабної війни вона жила в Макіївці, згодом кілька років проживала у Донецьку. Її ім’я не розголошують з міркувань безпеки.
Про це повідомили в «Суспільне Новини».
Історія дівчини
З дитинства дівчина росла в атмосфері пропаганди й страху. Батьки підтримували проросійську позицію, тому свої проукраїнські переконання та плани втечі вона змушена була ретельно приховувати навіть від родини. Щоб не втратити зв’язок з Україною, вона дистанційно закінчила українську школу в Слов’янську паралельно з навчанням у російській школі на окупованій території.
Ще у 2022 році дівчина поставила собі мету виїхати на підконтрольну Україні територію. Вона почала самостійно шукати можливості, працювати, збирати кошти та вивчати маршрути втечі. За допомогою волонтерів вона змогла підготувати документи й організувати виїзд через Білорусь. На свій 18-й день народження вона отримала право виїхати без супроводу дорослих.
Читайте також: 17-річна дівчина з Каліфорнії створює прикраси, щоб підтримати Україну через UNITED24
Коли дівчина перетнула український кордон, вона не стримала емоцій — вперше за багато років побачила український прапор, людей, які говорили українською мовою, і військових ЗСУ, які допомагали їй нести валізи.
«Було перше почуття, немов я сплю. Я не вірила, що я виїхала, навіть коли я була у Мінську, на пів шляху до свободи. І зараз може бути, що я не розумію, де я знаходжуся», — розповіла вона.
Наразі дівчина чекає на оформлення українського паспорта. Її мрія — вступити до Київського національного університету будівництва і архітектури та здобути освіту архітектора.
Нагадаємо, що з окупації врятували юнака, якому загрожувала мобілізація в армію рф.
Раніше ми писали, що в Донецьку провели акцію до річниці останнього проукраїнського мітингу в місті (ФОТО).
Фото обкладинки: ютуб-канал «Суспільне Новини»
Потяг №1/2 Харків – Ворохта отримав флагманський статус та нову назву — «Єдність». Це вже восьмий флагман «Укрзалізниці», який вирізняється підвищеним рівнем сервісу.
Про це повідомили в УЗ.
Особливості потяга
У складі потяга курсують купейні вагони після капітального ремонту. Їх оснастили вакуумними туалетами, кондиціонерами та розетками у кожному купе. На маршруті також працюють нові вагони класу СВ.
Потяг має фірмову назву, логотип та власний музичний супровід. Під час відправлення звучить пісня «Заповіт» у виконанні українського співака і військовослужбовця YARMAK.
Читайте також: Гурт Within Temptation створив документальний фільм про стійкість українців (ВІДЕО)
Розклад руху
- З Харкова: через день о 18:45, прибуття до Ворохти — о 13:59.
- З Ворохти: через день о 16:31, прибуття до Харкова — об 11:27.
У грудні 2024 року компанія оголосила, що п’ять потягів отримали флагманський статус:
- №15/16 Харків – Ясіня «Лесь Курбас»;
- №17/18 Харків – Ужгород «Сковорода»;
- №79/80 Дніпро – Львів «Січеслав»;
- №91/92 Київ – Львів «Леополіс»;
- №105/106 Київ – Одеса «Чорноморець».
На початку лютого флагманський статус отримав потяг №7/8 Київ – Чернівці отримав флагманський статус та відтепер має назву «Буковина». А в березні потяг Київ – Рахів став флагманським та отримав назву «Гуцульщина».
Фото обкладинки: ютуб-канал Wojciech Cupiał
Киянин Ільдар Батуллін під час повітряної тривоги зробив фотографію Місяця, яку згодом опублікували в американському виданні New York Mirror. Редакція самостійно знайшла його знімок й запропонувала додати фото до своєї добірки.
Про це повідомили у виданні «Віледж».
Фотограф-аматор розповідає, що зйомки під час тривог стали для нього майже звичними. Саме того вечора небо над Києвом було надзвичайно чистим, а фаза Місяця — ідеальною для спостереження та фотографування.
Як зазначив Ільдар, на знімку видно кольорові відтінки місячних морів — червонувато-рожеві, які вказують на наявність оксиду заліза, та сині, що свідчать про наявність оксиду титану.
Крім цього, на світлині можна помітити кілька оптичних явищ: райдужне коло навколо Місяця, спричинене дисперсією світла, а також промені дифракції, які з’явилися через конструктивні особливості ньютонівського телескопа, що використовував фотограф.
Ільдар пояснює, що його астрофотографії дають змогу побачити космічні об’єкти інакше — з атмосферними абераціями та природними деталями поверхні. Для нього такі знімки стали способом медитації і символом свободи.
Читайте також: 17-річна дівчина з Каліфорнії створює прикраси, щоб підтримати Україну через UNITED24
Нагадаємо, що гурт Within Temptation створив документальний фільм про стійкість українців (ВІДЕО).
Фото обкладинки: Ildar Ibatullin/Flickr
У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві
«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...