Суспільство
Олександра Екстер? Хіба це не російська художниця? Час дізнатися більше про амазонку українського авангарду (ТЕСТ)
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Вона познайомила Пікассо з новими кольорами та подарувала Україні кубофутуризм, а росіяни все одно нахабно називають її своєю. Олександра Екстер – українська художниця, яку колоніальна машина охрестила «амазонкою російського авангарду».
У новому тесті спецпроєкту «Вкрадене» розповідаємо, чому Екстер ніколи не була «російською мисткинею» та яке місце в її житті займала Україна. Спойлер: значно більше, аніж здається на перший погляд.
Вже за «класичною» схемою російська пропаганда привласнила Олександру Екстер, одноосібно охрестивши її «російською художницею». А де народилася мисткиня?
Олександра Екстер народилася 1882 року в польському Білостоку в родині білоруського єврея та грекині. Однак вже у трирічному віці сім’я майбутньої художниці переїхала до Сміли, а згодом – до Києва.
Скільки років Екстер прожила в Україні?
Саме так, більше половини свого життя Олександра Екстер прожила в Україні.
Що пов’язує Олександру Екстер із українськими авангардистами Олександром Богомазовим та Олександром Архипенком?
Жінка з птахами
Олександра Екстер закінчила київську гімназію Святої Ольги, а згодом – і столичне художнє училище. Саме там вона перетнулася із майбутніми геніями авангарду Богомазовим та Архипенком – вони вчилися разом. До речі, серед викладачів української мисткині був і Микола Пимоненко – український художник та один із організаторів Київського художнього училища.
У 1914 році Екстер не стримує любові до кольорів і пише «Натюрморт з писанками», у якому використовує нетипові для кубічного стилю яскраві кольори. Цим Екстер надихнула на використання кольорів у кубізмі одного зі всесвітньо відомих художників. Хто це?
Натюрморт з писанками
Уявіть, знаменитий Пікассо розширив свою палітру саме завдяки українці! Екстер познайомилася із Пікассо завдяки французькому поету та художнику Гійому Аполлінеру, який відкрито захоплювався творчістю нашої мисткині. Роботи Екстер та особисте спілкування з українкою підштовхнули Пікассо розширити свою палітру та використовувати всю гаму кольорів.
До речі, а що «привезла» Екстер до України з мандрівки Францією?
Додому художниця «повернулася» із кубофутуризмом, ставши засновницею цього жанру в Україні.
Екстер активно спілкувалася та товаришувала не лише з європейськими, а й українськими митцями. Одного з них навіть можна назвати близьким другом художниці. Знаєте, про кого ми?
Другом Екстер був геній авангарду Казимир Малевич. Подейкують, що художниця була єдиною людиною, якій митець дозволяв заходити в майстерню, поки він працює над новою картиною. Крім того, з 1915 року Олександра Екстер стала учасницею об’єднання «Супремус», яке заснував Малевич.
Яке прізвисько Екстер отримала від дослідників футуризму?
Екстер і донині називають «амазонкою авангарду». При чому, авангарду українського. Однак російська колоніальна машина вправно записала її в ряди власних авангардистів, тож і досі поруч із прізвищем українки можна зустріти маніпулятивне «амазонка російського авангарду».
Олександра Екстер шалено захоплювалася українським народним мистецтвом. А де вона відкрила його для себе?
Особисте і близьке знайомство Олександри Екстер із українським народним мистецтвом відбулося у Вербівцях, що поблизу Черкас. За словами дослідника творчості Екстер Георгія Коваленка, цей світ у Вербівці визначив у живописі художниці його колористичну стихію та став джерелом образності: «Вона здійснювала справжні наукові експедиції в пошуках старовинних селянських вишивок, літургійного шиття, предметів ткацтва».
Однак вишивка – не єдина слабкість Екстер. Яке українське мистецтво настільки сподобалося художниці, що «переїхало» з нею до Франції?
Три жіночі фігури
Олександра Екстер захоплювалася керамікою із села Дибинці (нині – Обухівський район Київської області). Мотиви гончарство можна з легкістю відшукати в роботах української мисткині. Скажімо, у її київському «Натюрморті з українською мискою» відтворено білі дибинецькі керамічні вироби. Колекцію дибинецької кераміки Екстер навіть привезла із собою у Францію.
1918 року, повернувшись до Києва, Олександра Екстер відкриває власну художню майстерню – передусім для митців, які вже знайомі з азами живопису. На які традиції орієнтувалася Екстер під час викладання?
Жінка з рибою
У своїй майстерні Екстер намагалася спрямувати живопис своїх учнів у русло європейських традицій та тамтешніх сучасних тенденцій. «Школа Екстер» не була традиційною школою з системною освітою. Але перетворилася на місце зустрічі та спілкування українських митців.
Влітку того самого року Олександра Екстер ініціювала Перший всеукраїнський з’їзд діячів української культури. Якій темі була присвячена її доповідь?
Чому саме ця тема? Екстер – не лише талановита художниця, але й відома реформаторка сценографії. Вона першою почала створювати об'ємні багатоярусні декорації замість пласких намальованих і наполягла, аби театральні костюми були співзвучними з кольоровим рішенням фону. «Якомога більше творчості, якомога менше провінційності», – відповідала Олександра Екстер на питання про те, що треба для розвитку українського театру.
1925 року художниця емігрувала до Франції. Утім творчість вона не покинула: українка оформлювала книжки та викладала в Академії сучасного мистецтва Фернана Леже. А вгадаєте, що дещо дратувало її учнів?
Екстер не забувала про Україну навіть після еміграції. І йдеться не лише про керамічні вироби, які вона бережно перевезла до Франції. Ось, що пише у «Щоденнику» Павло Челіщев – колишній киянин, який навчався в Академії: «Екстер блискуче викладає. Єдине, що трошки мене й інших учнів дратує, це те, що вона дуже часто згадує Україну, яку ніхто не знає».
Нещодавно у Києві з’явилася вулиця Олександри Екстер. А пам’ятаєте, чиє ім’я вона носила до цього?
Ескізи театральних костюмів
Донедавна вулиця Олександри Екстер носила ім’я російської поетки Марини Цвєтаєвої. Однак, на щастя, українські міста поступово позбавляються російських топонімів і замість чужих нашій культурі імен з’являються прізвище справжніх українців та українок. Так сталося і з Олександрою Екстер. Столиця нарешті знайшла місце для амазонки українського авангарду.
Тобто Екстер більшу частину життя прожила в Україні, захоплювалася народним мистецтвом, любила Київ і навіть створила там власну школу, а росіяни все одно вважають її «своєю». Невже вони просто вкрали нашу мисткиню?
Саме так, і нічого неочікуваного в цьому немає. Так само росіяни привласнили собі Архипа Куїнджі, Казимира Малевича, Іллю Ріпина, Давида Бурлюка і десятки (якщо не сотні) інших українських митців і науковців. Кейс Олександри Екстер – лише черговий доказ недолугості імперської колоніальної машини. Екстер була українкою, яка любила Україну та згадувала про неї навіть після еміграції до Франції.
Поділіться своїми результатами:
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Чернігівська компанія Bike Box розробила для української армії незвичайний електричний візок.
Про це повідомляє Авто Центр.
Зазначається, що компанія презентувала свою розробку на виставці СomAutoTrans 2023 у Києві.
Підприємство зібрало двоколісний візок на електротязі, який дозволяє перевозити до 250 кг на відстань до 20 км, зі швидкістю до 10 км/год.
На самому корпусі з правого боку можна помітити екран з індикатором заряду, а також кнопку увімкнення, вимкнення та виймання акумулятора.
Зазначається, що візок дозволяє перевозити довгомірні вантажі, в тому числі й ноші з пораненими. Для цього він має розсувну трубчату раму, яка встановлюється шляхом витягування передніх і задніх ручок-держаків. З обох сторін є і по одному відкидному аутригеру для фіксації в стійкому положенні при завантаженні та розвантаженні.
Розробники не змогли показати робочий виріб на виставці, оскільки єдиний екземпляр довелося терміново надіслати замовнику. Замість неї компанія показала візок STEED виробництва американської компанії Hendrick Motorsport, яка стала ідейним натхненником. Водночас українська платформа коштує дешевше – близько 120 тисяч гривень.
Про виробника
BikeBox – український стартап, заснований Олександром Литвином. Історія бізнесу зародилася 2015 року – з маленького гуртка електрокартингу на базі Чернігівського національного технологічного університету. Згодом Литвин переключився на проєктування та створення електробайків.
Сьогодні BibeBox – перший в Україні виробник, що отримав патент на електровелосипеди для доставки вантажів до 450 кг. Продукція бренду була представлена на міжнародній виставці у Німеччині, а також активно використовується воїнами ЗСУ. Зокрема електробайки допомогли військовим під час звільнення Херсонщини. Більше про стартап – у нашому матеріалі.
Нагадаємо, на Львівщині розробили комерційний електромобіль «Карпати». Його тестуватимуть до кінця року перед серійним виробництвом.
Також ми повідомляли, що український виробник спецпричепів для перевезення вантажів — компанія ТАД — завершив проєкт із перероблення сідельного тягача Volvo на самоскид.
Фото: autocentre.ua
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Нідерланди поділяться з Україною досвідом у сфері цифровізації культурної спадщини та сприятимуть популяризації українського мистецтва у цифровій площині.
Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики.
«Нідерланди поділяться з нами своєю концепцією стратегії діджиталізації культурної спадщини. Переконана, що ми не повинні обмежуватися відцифруванням культурних об’єктів для їх “ув’язнення” у цифрових сховищах. Евакуйовано – не значить недоступно. Доступність фондів повинна бути основним пріоритетом», – розповіла заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар.
Також у Міністерстві повідомляють, що Україна перейматиме досвід проведення стрімінг артперформансів.
Читайте також: Куїнджі – не наш? Так він же з Донеччини! Час дізнатися, кому насправді належить геній пейзажів (ТЕСТ)
Зазначається, що Інституції перформативного сектору Нідерландів створили і успішно використовують технічну інфраструктуру для онлайн трансляції театральних виступів наживо.
В Україні планують використовувати таку ж платформу, аби збільшити можливість доступу до українського мистецтва для громадян, в тому числі переселенців за кордоном.
Нагадаємо, ЮНЕСКО виділило $1,5 млн на цифровізацію культурної спадщини України.
Крім того, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» отримав грант на закупівлю обладнання для оцифрування архіву.
Фото: unsplash.com
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Програма USAID АГРО надасть до 18 млн грн на інноваційні рішення українських агропідприємств.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці програми.
Про програму
В межах програми організатори планують надати фінансову підтримку українським мікро-, малим та середнім підприємствам (ММСП) у впровадженні та використанні інноваційних рішень, що сприятимуть покращенню їх продуктивності та ефективності.
Для кого
Взяти участь у програми можуть представники компаній, які прагнуть розширювати та популяризувати свої інноваційні продукти та сервіси, що направлені на підвищення продуктивності та ефективності агропродовольчих ММСП.
Читайте також: Українські стартапери можуть взяти участь у виставці Inscience Conference
Умови
USAID АГРО надасть співфінансування українським недержавним суб’єктам господарювання (за виключенням ФОП), які:
- мають досвід у наданні сервісних послуг для ММСП і відповідну кваліфікацію;
- розроблять та задокументують процедури надання таких сервісних послуг до початку реалізації проєкту;
- продемонструють своє лідерство і здатність впроваджувати сучасні інноваційні рішення для покращення діяльності ММСП.
Фінансування
Проєкт АГРО планує надати до 18 300 000 гривень двом субгрантам.
Як взяти участь
Для того, щоб взяти участь потрібно надіслати аплікаційну та бюджетну форму і супровідну
документацію на електронну адресу [email protected].
Шаблони заявок можна завантажити за покликанням.
Дедлайн
Подати заявку потрібно до 18:00 30 червня 2023 року. Крім того, 13 червня USAID АГРО проведе семінар для учасників, де вони зможуть поставити свої запитання. Зареєструватись на семінар потрібно до 12 червня через електронну адресу [email protected].
Нагадаємо, ГО «Інша освіта» оголошує грантовий конкурс на проєкти з інтеграції людей у нові спільноти через культуру.
До того ж благодійний фонд «Нова сім’я» оголошує грантовий конкурс для громадських ініціатив Чернівців та Чернівецької області.
Фото: unsplash.com
