Суспільство
У Вінниці відкрили незвичну виставку бубнівської кераміки (ФОТО)
У Вінниці в краєзнавчому музеї відкрили виставку унікальнї бубнівської кераміки як елементу нематеріальної культурної спадщини «Від витоків до сьогодення».
Про це повідомили у пресслужбі Вінницького обласного центру народної творчості у фейсбуці.
Як формувалася традиція?
Наголошується, що традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки почала формуватися в середині ХІХ століття першими майстрами народного гончарства двох сусідніх сіл Новоселівка і Бубнівка, які знаходяться одне навпроти другого на протилежних берегах річки Соб, лівої притоки Південного Бугу.
Про основоположника
За місцевими народними переказами основоположником традиції підполивяного розпису вважається Андрій Гончар (1823-1926), який юнаком втік від поміщика в містечко Гайсин і протягом певного часу був учнем Сили Жерденівського, місцевого майстра-гончара.
Читайте також: Від тенісу до вина: як перша ракетка України Сергій Стаховський став виноробом
Саме в Гайсині молодий юнак опанував технологію підполивяного розпису. Згодом, повернувшись у рідну Бубнівку, Андрій Гончар приніс з собою новітню технологію і орнаментальну традицію, яка вразила місцевих бубнівських гончарів красою підполивяного візерунку і дзвінкими переливами досі небачених барв.
Новітня естетика гончарних виробів припала до смаку і майстрам, і споживачам продукції. Конкурентна спроможність бубнівських гончарних виробів різко зросла. Отже, початок формування традиції орнаментального розпису бубнівської кераміки припадає на другу половину ХІХ століття і її основоположником та засновником справедливо вважається Андрій Семенович Гончар.
Читайте також: VR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні
Наступні покоління майстрів вносили свої індивідуальні впливи і новації в орнаментику бубнівського розпису, розвиваючи і збагачуючи її. Серед таких є брати Яків і Яким Герасименки, які працювали в тісному творчому тандемі – один творив форму виробу, а другий її розписував.
Нині на Гайсинщині в селі Новоселівка діє музей гончарного мистецтва (музей-садиба братів Герасименків) та активно працюють послідовниці братів Герасименків, заслужені майстри народної творчості України – Фросина Міщенко (с.Новоселівка) і Тетяна Шпак (с.Бубнівка).
Читайте також: Хто такий Костянтин Острозький? Вийшов перший ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих»
З метою збереження та розвитку бубнівської кераміки в с.Бубнівка щорічно проводиться обласний пленер майстрів гончарного мистецтва «Освячені горном», завдячуючи чому на Вінниччині розповсюджується традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки.
Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки стала поширеним явищем сучасного мистецтва народної кераміки на Вінниччині. Саме тому до Національного реєстру нематеріальної культурної спадщини від Вінниччини першим занесений елемент «Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки» як унікального явища багатовікового традиційного мистецтва.
Читайте також: Екологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів
В експозиції виставки «Від витоків до сьогодення» представлено понад 500 зразків бубнівської кераміки.
Виставка триватиме з 16 березня 2021 року – 16 квітня 2021 року.Вхід вільний
Нагадаємо, вийшов третій ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих» про Богдана та Варвару Ханенків.
Як ми повідомляли раніше, вінницька мисткиня заспіває 120 давніх українських пісень.
Усі фото: facebook.com/vocnt33.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...
Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова
Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....