Суспільство
У Вінниці відкрили незвичну виставку бубнівської кераміки (ФОТО)
У Вінниці в краєзнавчому музеї відкрили виставку унікальнї бубнівської кераміки як елементу нематеріальної культурної спадщини «Від витоків до сьогодення».
Про це повідомили у пресслужбі Вінницького обласного центру народної творчості у фейсбуці.
Як формувалася традиція?
Наголошується, що традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки почала формуватися в середині ХІХ століття першими майстрами народного гончарства двох сусідніх сіл Новоселівка і Бубнівка, які знаходяться одне навпроти другого на протилежних берегах річки Соб, лівої притоки Південного Бугу.
Про основоположника
За місцевими народними переказами основоположником традиції підполивяного розпису вважається Андрій Гончар (1823-1926), який юнаком втік від поміщика в містечко Гайсин і протягом певного часу був учнем Сили Жерденівського, місцевого майстра-гончара.
Читайте також: Від тенісу до вина: як перша ракетка України Сергій Стаховський став виноробом
Саме в Гайсині молодий юнак опанував технологію підполивяного розпису. Згодом, повернувшись у рідну Бубнівку, Андрій Гончар приніс з собою новітню технологію і орнаментальну традицію, яка вразила місцевих бубнівських гончарів красою підполивяного візерунку і дзвінкими переливами досі небачених барв.
Новітня естетика гончарних виробів припала до смаку і майстрам, і споживачам продукції. Конкурентна спроможність бубнівських гончарних виробів різко зросла. Отже, початок формування традиції орнаментального розпису бубнівської кераміки припадає на другу половину ХІХ століття і її основоположником та засновником справедливо вважається Андрій Семенович Гончар.
Читайте також: VR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні
Наступні покоління майстрів вносили свої індивідуальні впливи і новації в орнаментику бубнівського розпису, розвиваючи і збагачуючи її. Серед таких є брати Яків і Яким Герасименки, які працювали в тісному творчому тандемі – один творив форму виробу, а другий її розписував.
Нині на Гайсинщині в селі Новоселівка діє музей гончарного мистецтва (музей-садиба братів Герасименків) та активно працюють послідовниці братів Герасименків, заслужені майстри народної творчості України – Фросина Міщенко (с.Новоселівка) і Тетяна Шпак (с.Бубнівка).
Читайте також: Хто такий Костянтин Острозький? Вийшов перший ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих»
З метою збереження та розвитку бубнівської кераміки в с.Бубнівка щорічно проводиться обласний пленер майстрів гончарного мистецтва «Освячені горном», завдячуючи чому на Вінниччині розповсюджується традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки.
Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки стала поширеним явищем сучасного мистецтва народної кераміки на Вінниччині. Саме тому до Національного реєстру нематеріальної культурної спадщини від Вінниччини першим занесений елемент «Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки» як унікального явища багатовікового традиційного мистецтва.
Читайте також: Екологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів
В експозиції виставки «Від витоків до сьогодення» представлено понад 500 зразків бубнівської кераміки.
Виставка триватиме з 16 березня 2021 року – 16 квітня 2021 року.Вхід вільний
Нагадаємо, вийшов третій ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих» про Богдана та Варвару Ханенків.
Як ми повідомляли раніше, вінницька мисткиня заспіває 120 давніх українських пісень.
Усі фото: facebook.com/vocnt33.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі