Економіка і бізнес
Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова
Аби розповісти про неймовірні історії успіху малого та середнього українського бізнесу, який попри війну продовжує динамічно розвиватися. Цей проєкт – частина нашого великого дослідження явища української мрії.
Один хрумкий шматочок сиру, і життя братів Гришиних змінилося назавжди. Дев’ять років тому в США вони вперше скуштували сирні снеки й вирішили: такі точно мають бути в Україні. Брати мріяли, щоб їхньою продукцією хрумкотіли й дорослі, і малі — вдома, в офісах, під футбол та навіть у космосі.
Як пройшли шлях від двох тонн зіпсованих партій сиру до успішного бізнесу? Про те, як врятували сирне підприємство під час повномасштабного вторгнення й релокували його в Мукачево, аби їхня продукція таки долетіла аж до космосу, співзасновник SnEco Пилип Гришин розповів ШоТам.
Ми зробимо ще краще!
У 2016 році ми з братом вже мали успішний бізнес. Ми займалися й продовжуємо займатись товарами для рукоділля — наборами для вишивки бісером і хрестиком. Бізнес розвивався, і в якийсь момент у нас з’явилися час, натхнення та ресурси, щоб спробувати взятися за щось нове.
Ми почали шукати ідеї. Спробували кілька напрямів: їздили до Ізраїлю вивчати гідропоніку й аеропоніку, розглядали переробну галузь. Але якось на одній виставці в США натрапили на цікавий продукт — сушений сир у формі кульок. Ми ніколи не бачили щось подібне ні в Україні, ні навіть у Європі. Зрозуміли, що в цьому продукті точно може бути потенціал, а ми з братом вже точно зробимо його ще кращим.
Пилип і Вадим Гришини презентують свої товари для рукоділля на німецькій виставці. Фото надав Пилип
Зіпсували дві тонни сиру
Тож почали вивчати технології, як це зробити, — на пошуки витратили аж цілий рік. Виявляється, в агентстві NASA в 70-х роках придумали технологію мікрохвильової вакуумної сушки, щоб дегідратувати продукти в космос, тобто аби те, що дають астронавтам на орбіту, важило мінімально, але було поживним і довго зберігалося.
Проблема була в тому, що у відкритому продажі обладнання для цього просто не існувало. Ми самі щось конструювали, адаптували, шукали рішення. За рік, 2017 році нарешті вдалося зробити перший зразок продукту, який став основою для всього виробництва. Але до цього зіпсували дві тонни сиру: щось спалювали, щось скочувалося в батони, щось не висушувалося. Було дуже багато моментів, коли хотілося все покинути, особливо після чергових підрахунків збитків.
Та тепер у нас є патенти на сушений сир у формі кульок і стіків — тільки ми маємо право виробляти такий продукт в Україні.
Зіпсований сир на виробництві. Фото надав Пилип
Ми точно будемо лупати цю скелю далі
Зайти в український ритейл було складно: полички забиті, і щоб тебе взяли, хтось має звільнити місце. Це шалена конкуренція, великі інвестиції — вихід однієї позиції на полицю національної мережі може коштувати сотні тисяч доларів. Тільки у 2019 році нам вдалося вийти на великі мережі супермаркетів, заправки.
Коли ми тільки починали, ринок ще не був готовий до нашого продукту. Більшість людей не уявляли, що сир можна висушити так, щоб він залишався натуральним і зберігався роками. І досі ми часто зіштовхуємося з нерозумінням — люди думають, що це якісь чипси або сухарики зі смаком сиру. Але наш продукт — це 100% натуральний висушений сир, який зберігає смак, поживність і має термін придатності до двох років без холодильника. Спеціальна сушка без перегріву зневоднює сирні шматочки, і зі 100 г сиру виходить 40 г хрумких кульок.
Так, з нашими снеками космонавти точно не зголодніють на орбіті. У нас є амбітна мрія — щоб українські снеки колись справді полетіли в космос. І я впевнений, що ми цього досягнемо.
Сировину беремо з великих заводів — як українських, так і європейських. Наприклад, якщо це традиційні сири типу гауди, чеддеру чи пармезану, то часто використовуємо європейський сир. Але є в нас і лінійка з українських, наприклад, дитячий сир «Космічний». Додатково ми запустили виробництво смаколиків для тварин.
Продукція компанії. Фото надав Пилип
Ведемо з братом бізнес 50 на 50
Із самого початку ми з братом чітко розділили обов’язки: я повністю займаюся виробництвом — від технологій та обладнання до логістики та закупівель, а брат Вадим веде маркетинг, продажі, фінанси й бухгалтерію. Ми один одному довіряємо — він не втручається у виробництво, я — в продажі. Відверто кажучи, навіть не знаю, за якою ціною ми продаємо нашу продукцію в «Сільпо».
У нас рівні частки — 50 на 50, — і всі рішення ми ухвалюємо тільки разом. Якщо не можемо дійти згоди, то не ухвалюємо. Така система зберегла наші стосунки й дозволила бізнесу рости.
Перші інвестиції в снековий бізнес склали близько 150 тисяч доларів, які пішли на обладнання й сировину. Загальний обсяг інвестицій і реінвестицій вже точно перевищив мільйон, а можливо, й наблизився до двох. Лише за 5 років ми вперше вийшли в нуль — до того працювали в мінус.
Чому не здались? Тому що щиро віримо в наш продукт. Ми вже експортуємо снеки в Польщу, Німеччину, Чехію, Словаччину, Ірландію, Японію та США. Це ще невеликі обсяги, але українські снеки вже там.
Пилип на виробництві сирних снеків. Фото надав Пилип
Представляємо наш продукт на міжнародних виставках
Вийти на міжнародний ринок дуже допоміг Офіс зі сприяння експорту України від Міністерства економіки — вони організовують стенди, допомагають з логістикою. Без цієї підтримки ми б не змогли дозволити собі участь у таких масштабних заходах. Саме завдяки ним також змогли підписати перші контракти за кордоном.
Ми вже презентували наш продукт на понад 15 міжнародних виставках: ANUGA (Німеччина), SANA (Італія), SALON GOURMET (Іспанія), GASTRO NORD (Швеція) та інших. У листопаді 2024 року були на виставці SIAL Paris і виграли гран-прі як інноваційний продукт року. Пишаємося, що стали першими з України, кому вдалося отримати таку нагороду.
Це не особисте досягнення — для нас це спосіб показати світові, що Україна здатна виробляти інноваційний, сучасний продукт з високою доданою вартістю, а не лише бути постачальником сировини.
Брати Гришини на виставці SIAL Paris. Фото надав Пилип
Через війну втратили більшу половину підприємства
Через бойові дії ми втратили наше підприємство в Харкові. На початку повномасштабної війни зібрали все, що могли, сіли в машини й поїхали на Захід України. Чотири доби добиралися до Мукачева — там у нас були родичі. Їхали великою родиною: я, вагітна дружина, двоє дітей, брат із сім’єю, батьки.
Наше виробництво на той момент було в орендованому приміщенні на території підприємства, яке одразу після початку вторгнення передали військовим. Туди зовсім не було доступу — майже три місяці ми не могли навіть підійти до офісу чи складу. У квітні нам дали три дні на те, щоб вивезти все, що встигнемо. Ми змогли врятувати лише частину обладнання та трохи супутніх матеріалів: документи, статути компаній. Решта — усе, що залишилось, — було знищене під час ракетного удару за два тижні.
Ми втратили більше половини всього, що мали. Вивезене обладнання тимчасово розмістили в ангарі в Мукачеві, і тоді ще не уявляли, як з цього можна буде відновити бізнес. Мали багато пропозицій переїхати — нас кликали з технологією в Польщу, Словаччину, — але ми ухвалили рішення відбудовувати все в Україні.
Зруйноване підприємство компанії Прайм Снек. Фото надав Пилип
Тільки за рік вдалось відновитися
У вересні 2022 року ми знайшли перше невеличке приміщення в Мукачеві й поступово почали відновлювати бізнес. З часом орендували більше площі, нарощували обсяги. Спочатку працювали буквально на 10% від наших потужностей. Замовлень не було — усі контракти зірвалися, бо ми понад пів року не могли постачати продукцію. Але ми вже знали, як будувати процес, тож відновлення йшло швидше, ніж початок нашого бізнесу.
Тільки за рік нам вдалося вийти на довоєнні показники, а в минулому році подвоїли ці результати. Загальні втрати через знищене обладнання, сировину — приблизно 1 200 000 доларів.
На жаль, майже всі люди, які працювали з нами в Харкові, втратили роботу. Лише четверо переїхали разом з нами на Закарпаття — з них зараз лишився один. Зараз на підприємстві разом з виробництвом та офісом працюють близько 35 людей.
Виробництво сирних снеків у Мукачево. Фото надав Пилип
Наші снеки додають у військові пайки
З перших днів повномасштабної війни всі кошти, що були на рахунках підприємств, ми переказали у фонд «Повернись живим» — це понад пів мільйона гривень. А коли змогли знову запуститися, почали передавати продукцію військовим: сушені снеки, сир, інші речі. Волонтери з нашої продукції формують пайки швидкого харчування.
Ми поки що не такі великі, але, звісно, мріємо бути частиною чогось більшого, а поки підтримуємо ті ініціативи, які нам під силу. Наприклад, за два тижні на Закарпатті відбудеться трейловий забіг у горах, і ми є одними з партнерів цього заходу. Всі зібрані кошти підуть на підтримку ЗСУ.
Передача військовим снеків. Фото надав Пилип
Ми змогли почати все з нуля, і ви зможете
Я знаю, що багато людей під час війни опинилися на межі: хтось втратив усе, хтось тільки мріє почати спочатку. Моя головна порада — краще спробувати й шкодувати, ніж не спробувати й докоряти собі, що не наважилися. Якщо у вас є ідея, в яку ви вірите, — обов’язково дійте. Це не гарантія легкого шляху, але точно шанс.
Починати з нуля боляче, але в цьому є сила. Треба вірити у свій продукт. Ми втратили майже все, і це стало поштовхом працювати втричі більше й упʼятеро ефективніше. Зараз я точно можу сказати — воно того варте. Віра, команда і невпинна праця можуть витягнути навіть з найбільшої кризи.
Економіка і бізнес
На території індустріального парку «Ма’Рижани» на Житомирщині запустили нове підприємство з первинної переробки промислових конопель. Завод «Ма’Рижани Хемп Компані» став найбільшим у країні у своєму сегменті та вироблятиме конопляне волокно для внутрішнього і європейського ринку.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Що відомо про нове підприємство
Підприємство збудували на місці старого льонозаводу, який реконструювали у 2023 році. Нове виробництво має потужність 14 тисяч тонн на рік і працює з власною сировиною. У 2024 році компанія засіяла 890 гектарів, а у 2025-му — вже 1200 гектарів промислових конопель, що є найбільшими площами вирощування в Центральній і Східній Європі.
Завод уже завершив монтаж обладнання, розпочав тестування сировини та виготовлення перших зразків для клієнтів. Виробничі площі становлять 10 000 м², складські — 10 800 м².
«Відновлення первинної переробки конопляної трести є одним із ключових елементів для подальшого відродження промислового коноплярства, яке колись робило Україну потужним гравцем світового текстильного ринку. Наявність власної вітчизняної сировини складно переоцінити — саме вона є основою цінової конкурентоспроможності. До всього, промислові коноплі — це не просто сировина для текстилю, а екологічний і відновлюваний ресурс для десятків інших галузей», — прокоментував директор підприємства Андрій Микитів.
Читайте також: Український виробник «Моршинської» та «Миргородської» запустив власну сонячну електростанцію
Завод випускатиме:
- довге волокно для текстилю та технічних тканин;
- коротке волокно для паперу, ізоляції та нетканих матеріалів;
- кострицю для біопластику, будматеріалів і зоогосподарства.
Індустріальний парк «Ма’Рижани» має площу близько 30 гектарів. Його мета — залучення компаній, що працюють із конопляною сировиною, створення понад 700 робочих місць і розвиток сталої екосистеми промислового коноплярства в Україні.
Нагадаємо, що в Україні збудують перший завод із виробництва соєвого протеїну.
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Google for Startups оголосив список українських стартапів, які отримають фінансування до 100 тисяч доларів кожен. До нього ввійшли 30 інноваційних компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, квантових технологій, медицини, освіти, енергетики, робототехніки та цифрових сервісів.
Про це повідомили у Google.
Кожна команда отримає до ста тисяч доларів безповоротного фінансування, менторську допомогу від експертів Google та доступ до інструментів компанії. Крім того, стартапи можуть претендувати на додаткові триста п’ятдесят тисяч доларів у вигляді кредитів на хмарні сервіси Google Cloud.
Гранти отримають зокрема такі стартапи:
- CheckEye — рішення на базі ШІ для ранньої діагностики хвороб;
- Deus Robotics — роботизовані системи для автоматизації складів;
- Zibra AI — платформа для створення спецефектів і 3D-контенту;
- Haiqu — технології для підвищення ефективності квантових обчислень;
- Curify — сервіс для швидкого пошуку пацієнтів у клінічні дослідження;
- Assisterr — спеціалізовані мовні моделі для вузьких завдань;
- ChordChord — інструмент для музикантів і продюсерів;
- Mawi — система безперервного моніторингу артеріального тиску;
- Advizor — хмарне рішення для підвищення енергоефективності будівель;
- UpLife — застосунок для психічного здоров’я з інтерактивною терапією.
Читайте також: Львівський стартап залучив $150 000 на розвиток автономних систем керування БпЛА
Інші стартапи створюють продукти у сферах освіти, фінансів, цифрового маркетингу, когнітивної безпеки, біотехнологій, агропереробки, боротьби з комахами, автоматизації бізнес-процесів, командної роботи тощо. Із повним списком можна ознайомитися за посиланням.
Програму реалізує український акселератор 1991 за підтримки Google. Фонд має загальний бюджет десять мільйонів доларів і допомагає українським командам масштабувати бізнес і будувати основу для відновлення економіки. Торік гранти отримали 33 українські стартапи.
Нагадаємо, що український застосунок PlantIn очолив світовий рейтинг App Store.
Фото обкладинки: Pixabay
У Києві компанія «Астарта» та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали угоду про будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату. Інвестори виділили на проєкт 40 мільйонів доларів: 27 мільйонів надав IFC як кредит, ще 13 мільйонів виділив уряд Нідерландів.
Про це повідомили в Міністерстві економіки.
Новий завод виготовлятиме кормовий протеїн для тварин, птиці та риби. «Астарта» планує запустити виробництво, щоб зменшити експорт сировини й постачати готову продукцію з доданою вартістю.
Партнери очікують такі результати:
- 680 мільйонів доларів валютного виторгу щороку;
- 116,5 мільйона доларів внеску в економіку;
- близько трьох тисяч нових робочих місць;
- більше замовлень для місцевих фермерів;
- виробництво соєвої меляси для біогазу.
Читайте також: У Білій Церкві відкриють новий завод Peikko Group з інвестиціями у 3 млн євро
IFC надає гарантії через програми Єврокомісії та уряду Нідерландів, а також допомагає «Астарті» з дослідженнями ринку, підтримкою громад і працевлаштуванням ветеранів.
Це буде перший завод такого типу в Україні. Він допоможе розвивати переробку, підтримувати економіку і створювати стабільні робочі місця в умовах війни.
Нагадаємо, що на Буковині створять індустріальний парк «Фруктова індустрія» з інвестиціями у 973 мільйонів гривень.
Фото обкладинки ілюстративне: сайт «Астарта»
