Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Мені в свою». Сім українських брендів, які продають екогорнятка

Опубліковано

Багаторазові екогорнятка стали не тільки стильним аксесуаром, але й зручною ємністю для зимових прогулянок по місту, пікніків або перерв на обід в улюбленій кав’ярні. В деяких закладах навіть дають знижки відвідувачам, які прийшли по каву зі своєю чашкою. Для людини, яка дотримуються принципів свідомого споживання, це ще й можливість зменшити кількість паперових стаканчиків, які не піддаються переробці та десятиліттями можуть лежати на звалищах.

Ми зібрали zero west крамниці та бренди, в яких можна знайти горнятко до душі і бути впевненим в його екологічності. 

Бамбукові горнятка в 0ZERO

Джерело: facebook.com/Ozerospace

Магазин товарів в стилі «Нуль відходів» OZERO пропонує екологічні альтернативи товарам щоденного вжитку. Окрім екоторбинок, косметики в екопакуванні, багаторазових пляшок, тут можна придбати екогорнятка для гарячих та холодних напоїв. Вони зроблені з бамбукового та кукурудзяного волокна, а кришки — з харчового силікону.

«Кожен бренд, який ми продаємо, має етичне та відповідальне виробництво і сертифікати, що це підтверджують. Тому все, що є у нас на полицях, виготовлено на сталих виробництвах, майстрами, що обирають безпечні сертифіковані інгредієнти», — говорять в компанії. 

Читайте також: Карантин – час жити екологічно. 8 побутових екотоварів на кожен день

В 0ZERO до пакування також ставляться відповідально і відправляють продукцію в упаковці, яка на 100% піддається переробці або компостуванню. Не використовують ламінований картон, поліетиленову плівку, пінопласт та будь-які пластикові ущільнювачі. Замість цього — безпечні альтернативи, як от коробки з переробленого картону, паперовий скотч на основі рослинного клею та інші натуральні матеріали. 

Ціна горнятка: від 315 грн

Кольорові KeepCup чашки в No Waste Shop

Джерело: shop.nowaste.com.ua

У магазині екотоварів NoWaste Shop окрім корисних речей у побуті є чашки для напоїв із собою: KeepCup та Cheeki. Вони виготовлені з безпечного пластику поліпропілену, який піддається переробці. Інші види екогорняток виготовлені з жаростійкого скла, а термокружки — з нержавіючої сталі преміумкласу. В магазині можна знайти також керамічні чашки ручної роботи з силіконовою кришечкою, яка захищає від проливання. Такий варіанти підійде як для напоїв на винос, так і для офісу чи ліжка. 

Три роки тому магазин відкрила команда руху «Україна без сміття» для того, щоб дофінансовувати збиткову діяльність першої в Україні громадської станції сортування відходів NoWasteRecycligStation. Тому прибуток від продажів екотоварів перераховується на потреби станції. 

Ціна горнятка: від 350 грн

За практичністю в Zero Waste Store

Джерело: zerowastestoreua.com

Zero Waste Store — простір екологічних речей, де «можна знайти усе, що потрібно для екологічного життя». На порталі не тільки продають екопродукцію, а й допомагають розібратися з тим, що таке zero waste спосіб життя та ведуть блог, в якому діляться рецептами здорового та екологічного життя. 

На сайті знайдете складні екогорнятка, які майже не займають місця в наплічнику чи сумці. У складі таких стаканів харчовий силікон та пластик PP5, який вважається найбезпечнішим матеріалом для продуктів та переробляється. Горнятка можна мити в посудомийній машині. 

Ціна горнятка: від 250 грн

Віднайти затишок у Tarlini Home

Екогорнятка для кави
Джерело: instagram.com/tarlini.home

Заміну одноразовим кавовим стаканчикам пропонують в магазині домашнього декору Tarlini Home. Там дотримуються hygge-філософії та zero-waste принципів, тому з легкістю знайдете екологічну чашку на будь-який смак. Наприклад, є силіконові складні екогорнятка Cortado Color, які не бояться високих та низьких температур і нейтральні при контакті з рідинами. Ви можете спокійно гріти напої в ньому в мікрохвильовці або мити такий стакан для кави в посудомийній машині.

Більш класичний варіант — скляне горнятко Sip зі зручною кришкою і силіконовим тримачем. Або термостакани з харчової сталі чи кавові стакани з отвором для трубочки.

Ціна горнятка: від 280 грн

Мандрівні керамічні чашки в Here & Now

Джерело: facebook.com/HereAndNowPottery

Бренд екологічної студійної кераміки Here & Now («Тут і Тепер») заснувала екологиня та керамістка Юлія Маклюк. На сторінці бренду майстриня так описує свій проєкт: «Тут і Тепер» — це глиняний посуд, який я роблю з думкою про природу і людей. Ці вироби зручні у щоденному використанні, нешкідливі для довкілля і здоров’я на всіх етапах і робляться без поспіху й халтури. Або принаймні я до цього прагну. Частину матеріалів для посуду і упаковки я використовую повторно, знаходжу під час довгих прогулянок на природі або рятую від смітників у місті».

Найпопулярнішими виробами в майстерні стали мандрівні чашки з ручкою та силіконовою кришкою, у які можна брати напій із собою. Оздоблення мандрівних горняток постійно змінюється: додаються нові дизайни, тому всі вони неповторні.

В Here & Now 5% прибутку спрямовується на місцеві некомерційні екологічні проєкти.

Ціна горнятка: від 449 грн

Стильні кофікапи в Vegvam

Екогорнятка to go
Джерело: facebook.com/vegvam

Крамниця, головна місія якої — зробити твої zerowaste будні приємними та легкими. У Vegvam є ледь не все для життя без пластику: одяг, посуд, господарські товари і, звичайно, чашки Ecoffee Cup. Вони виготовлені з бамбукових волокон, кукурудзяного крохмалю та смоли. Мають різний об’єм та понад 70 дизайнів. Крім базових однотонних чашок, є колекції-колаборації з митцями. Наприклад, з містичними рослинними орнаментами британського художника та поета Вікторіанської доби Вільяма Морріса, або екзотичними тваринами мисткині Емми Шіплі.  

Весь продукт (горня, кришка та рукав) можна мити в посудомийній машині. 

Для людей, які починають ставати на шлях свідомого споживання, а також досвідчених зеровейстерів на порталі зібрали курси про здорове харчування, свідомі покупки, мінімалізм тощо.

Ціна горнятка: від 345 грн⠀

Горнятка з соломинкою в Cooleco

екогорнятка
Джерело: cooleco.com.ua

COOLECO — це зеровейст бренд, який пропонує альтернативу пластиковим речам у вашому повсякденному житті. В магазині можна знайти пакети із кукурудзяного крохмалю, дощовики із картопляного крохмалю, етичні презервативи, натуральні жуйки та навіть пігулки для чищення зубів. Щодо ємностей варіантів багато: бамбукові екогорнятка з термопоясом із повсті, з соломинкою, скляні термочашки з нержавіючої сталі.

Читайте також: Сучасна українська кераміка: топ-8 українських виробників посуду

Продукція їде до нас з усього світу — України, Америки, Канади, Європи та Азії. Дещо,  виготовляють самостійно, наприклад, багаторазові бахіли. «Наш проєкт з’явився у лютому 2018 року і ми хочемо зробити наколишній нас світ кращим, показати як ще можна піклуватися про себе, про своє майбутнє та про майбутнє нашої планети», — кажуть засновники. 

Ціна горнятка: від 380 грн

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі