Як говорити з владою про проблеми довкілля, та чому моніторинг якості повітря під час війни – це важливо

За час повномасштабного вторгнення сума екологічних збитків, завданих окупантами вже давно перетнула мільярдний бар’єр та зростає з кожним днем. Станом 13 жовтня це 1 286 млрд грн. Окупація Запорізької та Чорнобильської АЕС, масовані обстріли ТЕС, руйнування промислових заводів та фабрик – це все доводить, що екологія на часі навіть під час війни. Зокрема, і питання моніторингу якості повітря.

Експертка громадської організації «Центр екологічних ініціатив «Екодія» Марина Ратушна розповіла ШоТам, як змінилося ставлення українців до проблем довкілля, чому розбудова української мережі моніторингу якості повітря гальмується «боржниками» та як говорити з місцевою владою, аби вас дійсно почули.

Марина Ратушна

фахівчиня громадської організації «Центр екологічних ініціатив «Екодія»

Рятуємо довкілля, підштовхуючи владу до дій

Центр екологічних ініціатив «Екодія» – це громадська організація, яка об’єднує експертів та активістів задля ідеї збереження довкілля через вплив на прийняття рішень. Ми працюємо вже п’ять років і боремося за енергоефективність, відновлювану енергетику, протидію зміні клімату, чисте повітря, розвиток сталого сільського господарства України.

У 2019 році ми спільно з 9 організаціями та рухами провели Кліматичний марш, що об’єднав понад 2000 людей. А вже два роки потому, у 2021-му, до нашої ходи долучилися більш як 30 громадських рухів та організацій. Тоді марш вийшов за межі Києва та охопив ще 13 населених пунктів.

Торік ми також провели унікальну експедицію «У пошуках чистої води», відвідавши 14 громад у 10 областях України. Разом із волонтерами та активістами ми взяли проби води з відкритих водойм, криниць та свердловин, аби проаналізувати її якість. У межах цієї кампанії ми назбирали майже 40 тисяч гривень, за які згодом придбали спеціальні валізки з реактивами. Завдяки цьому люди на місцях можуть самостійно перевіряти якість води.

Крім того, «Екодія» у 2021 році організувала конкурс «Краще місто» з номінаціями за «Повітря» та «Мобільність». Аби оцінювання було справедливим, ми не порівнювали великі міста з малими, тому мали одразу кількох переможців. А ще залучали до участі місцевих мешканців: проводили опитування, аби отримати реальну інформацію з перших вуст. Так ми визначили переможців в номінації «Повітря» – Хмельницький, Франківськ та Кам’янець-Подільський, а найбільш мобільними містами стали Львів, Чернігів, Дрогобич та Дубно.

Довкілля на часі навіть під час війни

Світ змінюється, і ми змінюємося разом із ним. Звісно, за останні п’ять років екологічна тематика стає дедалі популярнішою. Ми залучаємо до спільноти нових і нових людей, а ще бачимо, що зацікавленість цим напрямом стабільно зростає.

Можливо, хтось скаже, що довкілля та екологія – не на часі під час повномасштабної війни. Але давайте разом поглянемо на те, що відбувається: ворог атакує промислові виробництва та фабрики, намагається дестабілізувати енергопостачання країни та знищує склади з паливом. Це лише мала частина того, що напряму впливає на наше довкілля. І вже з’являються перші цифри, які фіксують наслідки цих обстрілів та бойових дій. Бути осторонь цього – неможливо, а сьогодні й поготів.

«Екодія» працює за багатьма напрямами, але з початком великої війни нам довелося переглянути пріоритети. Так ми запустили моніторинг з відкритих джерел випадків потенційної шкоди довкіллю внаслідок агресії рф. Усі дані фіксуємо на інтерактивній мапі. Станом на 13 жовтня зафіксовано майже 600 таких випадків.

Також ми сконцентровані на санкційній роботі, намагаємося переконати країни ЄС не купувати викопне паливо в РФ, оскільки це підтримує економіку агресора. Наші активісти виходили на акції протесту і в Україні, і за кордоном, закликаючи світ схаменутися.

І третій ключовий напрям сьогодні – це зелене відновлення. Наразі розробляється план відбудови України, важлива складова якого – екологічна безпека. Фактично, це робота над порятунком всього, що пов’язано з довкіллям, зокрема і з розбудовою системи моніторингу якості повітря. 

«Боржники» гальмують запуск національної мережі моніторингу

У 2019 році було прийнято постанову уряду «Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря». Цей документ поділив Україну на зони (області) та агломерації (міста з населенням понад 250 тисяч людей). При кожній такій зоні та агломерації необхідно було визначити орган управління якістю повітря. Дедлайн на місцях був – кінець 2019 року. І по факту це зроблено.

Наступний етап – розробка локальних державних програм моніторингу якості повітря. Ідея полягає в тому, аби створити національну мережу, яка буде оновлювати дані в реальному часі та надавати дійсно актуальну та оперативну інформацію українкам та українцям. Це важливо, оскільки на якість повітря впливають не лише місцеві джерела забруднення (автотранспорт, підприємства, пожежі, тощо), а й, скажімо, перенесення забруднювальних речовин з інших областей чи навіть країн.

Міста та агломерації мали подати на розгляд Міндовкілля програми моніторингу до 1 липня 2021 року. Але навіть сьогодні ми маємо «боржників», які досі цього не зробили та фактично гальмують процес утворення всеукраїнської мережі. А отже, відтерміновується й розробка планів покращення якості повітря в пробленим регіонах.

Саме тому «Екодія» закликає українців відслідковувати дії влади в цих питаннях, а в разі необхідності – підштовхувати та допомагати з поданням програми. Це особливо актуально розуміти сьогодні, коли активно рухається процес розробки Плану відновлення України.

Як комунікувати з владою про моніторинг повітря

1. Говоріть з місцевою владою про проблеми

Якщо пости моніторингу повітря фіксують забруднення – потрібно діяти. І найперше – це звернення до місцевої влади, зокрема, до органів управління якістю повітря. Вони працюють у кожній області та кожному великому місті. Найменше, що ми можемо зробити, – подати скаргу на високий рівень забруднення повітря.

2. Спілкуйтеся з місцевими депутатами

Крім органів управління якістю повітря, варто говорити про наявні проблеми з кожним, хто так чи інакше може вплинути на їх вирішення. Серед цих людей – місцеві депутати. Акцентуйте увагу на майбутніх планах зеленого відновлення та закликайте представників влади подбати про врахування автоматизованих постів моніторингу в місцевих проєктах повоєнного відновлення.

3. Повідомляйте Держекоінспекцію про проблемні підприємства

Якщо ви знаєте чи здогадуєтесь, що причиною забруднення є певний промисловий об’єкт на території населеного пункту, – варто звернутися до ДЕІ. Пости моніторингу фіксують концентрацію забруднення по всьому місту, але довести, що викиди спричиняє саме конкретне підприємство, доволі складно. Для цього потрібно здійснити вимірювання безпосередньо на трубі, з якої відбуваються викиди. А це компетенція інспекторів державної екологічної служби.

4. Аргументуйте свою позицію фактами

Найлегший спосіб довести, що екологія на часі, – показати реальний вплив військових дій на наше довкілля. У цьому вам допоможе сайт «Екозагроза», розроблений Міндовкіллям у співпраці з міжнародними партнерами та громадським сектором. Портал підраховує збитки, завдані повітрю, ґрунтам та водам. 

5. Нагадуйте про вплив на здоров’я

Ще один аргумент у спілкуванні з місцевою владою – це вплив стану довкілля на наше здоров’я. Забруднене повітря – не те, що можна побачити чи відчути. Очевидним цей рівень стає лише під час масштабних екологічних проблем, як-от пожежі на Житомирщині чи в Чорнобильській зоні в 2020-му році. Утім це поодинокі випадки, як правило, люди не здатні самостійно відрізнити забруднене повітря від такого, що відповідає нормі. А тому нам варто говорити про здоров’я населення. За даними ВООЗ Україна посідає 5 місце в Європі за рівнем смертності від забруднення повітря.

6. Об’єднуйтесь із громадськими організаціями

Аби «достукатись» до місцевої влади, варто знайти однодумців. Один із варіантів – локальні громадські організації, що опікуються питаннями екології та, зокрема, моніторингом якості повітря. Спільне звернення може бути більш дієвим та ефективним.

7. Фіксуйте забруднення власноруч

Якщо у вашому населеному пункті немає жодних станцій моніторингу, спробуйте здійснити аналіз якості повітря самостійно. Для цього слід придбати портативні датчики моніторингу. Наприклад, такі. Їхні дані можуть стати ще одним аргументом у спілкуванні з місцевою владою. Навіть якщо вам казатимуть, що аналіз проведено не за встановленими правилами, використайте це як зворотний аргумент: наполягайте, аби влада встановила сертифіковані стаціонарні моніторингові системи.

8. Співпрацюйте з місцевими медіа

Аби питання якості та моніторингу повітря не зникало з порядку денного, підтримуйте його актуальність у медійному просторі. Спілкування з кореспондентами місцевих телеканалів, друкованих видань та інтернет ресурсів, фахові публікації на їхніх ресурсах – чудовий спосіб нагадати владі про нагальні проблеми та виклики.

9. Громадський бюджет – шанс реалізувати проєкт

Мешканці громади можуть самостійно вирішувати, як розподілити частину бюджету громади. Це чудова нагода перетворити запит на встановлення тих самих станцій моніторингу на реалізований проєкт.

10. Суспільний тиск – найкращий інструмент

Якщо ми розглянемо кейс столиці, то переконаємося, що систематичні нагадування та заклики активістів врегулювати питання з моніторингу якості повітря – це справді дієвий спосіб. До того ж, столиця неодноразово потрапляла до рейтингів найбільш забруднених міст світу, це підхоплювали медіа, створюючи все більший і більший тиск на місцеву владу. Зрештою, вони були змушені щось робити та комунікувати з громадським сектором. Імовірно, саме місцеві мешканці та медіа були рушійною силою в тому, що Київ все ж встановив систему моніторингу.

Адже в столиці наразі функціонує 5 сучасних автоматизованих постів моніторингу. Ці дані можна побачити як на онлайн мапі, так і в застосунку «Київ Цифровий» в режимі реального часу. Додатково влада столиці придбала індикативні датчики. Вони дешевші за стаціонарні референтні пости, але дозволяють покрити все місто. Тож громада має можливість відслідковувати та розуміти, яка ситуація з якістю повітря тут і зараз. 

Такі пости також були в Маріуполі, адже це велике й промислове місто, в якому питання якості повітря стояло доволі гостро. Окупанти, найімовірніше, все зруйнували. Тож після перемоги у нас буде ще чимало роботи. А поки – робимо все можливе, аби реалізувати проєкти на локальних рівнях.

Слідкуйте за якістю повітря

Хоча ми не маємо всеукраїнської мережі моніторингу якості повітря, на щастя, у нас є громадські ініціативи, що підставляють плече владі. Наприклад, SaveEcoBot, ЛУН Місто Air та Eco-City.

Ці проєкти дозволяють відслідковувати якість повітря в доволі зручному форматі: достатньо просто зайти на мапу або в телеграм-бот та обрати своє місто чи район. Додатково можна слідкувати за міжнародними джерелами, скажімо, IQAir, Windy. Але зважайте, що найкраще перевіряти дані як на міжнародних сервісах, так і локальних ресурсах. 

Цей матеріал підготовлено в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та авторкам цього матеріалу і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст несе виключно ГО «Екодія».