Суспільство
Нове життя для пластику. Як українські та світові бренди рятують світ від сміття
Щороку щонайменше 8 мільйонів тонн пластикового сміття потрапляє до морів та океанів. Це змінює природні процеси та призводить до загибелі мешканців водойм, провокуючи екологічні проблеми світового масштабу.
Однак пластик може бути не лише сміттям, а й повноцінним матеріалом для створення одягу, прикрас, елементів декору та навіть човнів. Розповідаємо про українські та світові бренди, яким вдалося підкорити пластик та поєднати порятунок природи з успішними бізнес-проєктами.
Nomadic State Of Mind
Компанія, що створює сандалії та аксесуари ручної роботи з перероблених пластикових бляшанок. Заснована наприкінці 90-х Крісом Андерсоном. Продукцією бренду користуються голлівудські зірки та лідери думок зі всього світу. Сучасні Nomadic State Of Mind виготовляються на невеликій непрацюючій кавовій плантації в Нікарагуа. Усім майстрам добре платять, компанія намагається запропонувати більше можливостей працевлаштування для локальної громади та створює передумови для її розвитку.
Процес виготовлення такого взуття забирає чимало часу. Після тривалого навчання майстри доводять кожну пару взуття до досконалості. Бізнес працює з однією і тією самою групою людей з 2000 року і позитивно впливає на економічне становище місцевих жителів. Крім того, бренд має шоуруми в багатьох країнах, зокрема і в Україні.
The Good Plastic Company
Це українська компанія, що виникла завдяки порадам Марка Цукерберга, прогресивному світогляду засновника бренду Вільяма Чижовського, плану сталого розвитку, експертизі команди, технологіям та інвестиціям великого бізнесу.
The Good Plastic Company виготовляє панелі з переробленого пластику, які використовуються в інтер’єрі. Серед клієнтів – Nike, McDonald’s, європейські готелі та офіси, IKEA, Adidas тощо. Виробництво працює з надточними машинами власної розробки, постійно вдосконалює технологію, створює одні з найбільших пластикових листів в Європі різноманітного дизайну та високої якості. Бізнес динамічно зростає, успішно заходить на нові ринки, цінує працівників та піклується про навколишній світ.
The Ocean Clean Up
Під час відпочинку в Греції засновник компанії Боян Слот був вражений кількістю пластикового сміття, яке побачив під час пірнання. Відтоді Бояна не покидала думка, що він має очистити всю воду на планеті. А вже у 2013 році він створив інженерну неприбуткову організацію, яка донині займається виловом та переробкою річного та океанічного пластику.
«Не існує такої речі як сміття – в ньому ми бачимо лише ресурс. Коли ти можеш створити щось цінне зі сміття – це вже не непотріб», – такими словами Джон Верхоувен, менеджер з переробки сміття, висловлює загальну позицію організації.
У лютому 2022 року компанія розпочала продаж свого першого виробу з переробленого океанічного сміття – ліцензованих сонячних окулярів The Ocean Cleanup Sunglasses .
GiLo Lifestyle
Це південноафриканський бренд, чиї потужності розташовані в Кейптауні. Історія компанії, заснованої у 2015 році, почалася з Джини та Лорен – двох жінок, які любили моду та навколишнє середовище. Звідси і назва – GiLo.
Також це абревіатура від гасла «Повернення любові планеті» (Giving Love back to the planet). Керівниці бізнесу створюють жіночий, дитячий та чоловічий повсякденний одяг з переробленого пластику, а також сподіваються змінити мислення споживачів, життя людей та планети загалом, пропонуючи стильний одяг без почуття провини. На виготовлення однієї пари шортів витрачається приблизно 20 пластикових пляшок. Також бренд має окрему лінію спортивного одягу для гольфу.
Soma X Parlay
Дует пластику та скла завдяки якому споживачі отримують пляшку для води в сучасному чохлі з переробленого пластику. «Пластик – це недолік дизайну. Ми не можемо виправити це за одну ніч, але всі ми можемо зробити кроки, щоб зрушитися з місця та створити реальні зміни. Ми співпрацюємо з Soma, щоб перетворити морське сміття на неопреновий чохол. Зміна мислення та поведінки людей так само важливі, як і створення нових систем і матеріалів. У кожного з нас є своя роль. Ця пляшка є ще одним нагадуванням про цей факт і початком нової реальності та цінності», – наголошує Сиріл Гутч, засновник Parley for the Oceans.
Norba
Український бренд спідньої білизни, який випустив лінійку купальників з переробленого морського пластику. Тканина має італійське походження, а самі вироби відшиваються в Україні. Усі речі бренду гіпоалергенні, комфортні та стійкі до зношування, мають UF захист +50.
Спеціальна технологія розкрою дозволяє компанії мінімізувати відходи тканини, що є серйозною проблемою при будь-якому виробництві одягу. Коли ж речі стають непридатними для повторного використання, їх можна утилізувати шляхом високотемпературного спалювання на станції переробки NoWaste.
4Ocean x Dune
Прикраси, створені в партнерстві неприбуткової організації 4Ocean та бренду Dune Jewelry. Усі вироби створюються з пластику, зібраного на пляжах Флориди, та піску з колекції Dune Sandbank. Ці прикраси – повністю ручна робота. Фактично, купуючи будь-яку одиницю продукції, ви “видаляєте” зі світового океану два фунти сміття.
Vau.R
Стартап випускників Школи мистецтва та дизайну ESAD Valenciennes. Компанія створила прототип парусного човну з панелей переробленого пластику бельгійського бренду Bel Albatros. Мета проєкту – привернути увагу до збору та переробки відходів. А також трансформувати та переосмислити перероблений пластик як матеріал, закликавши до виготовлення нових човнів шляхом ресайклінгу старих. Наразі шестиметровий прототип човна успішно пройшов тест-драйв. У планах команди – створювати тренувальні човни для парусних шкіл та проєктування повноцінної яхти для тривалих прогулянок.
Дорогоцінний пластик
Бачили скульптуру Київського Кита на ВДНГ? Його створено з переробленого пластику одеською компанією «Дорогоцінний пластик». Крім відомих арт-об’єктів, бренд виготовляє безліч гарних та корисних речей: дитячі розвиваючі іграшки, столи для годування малечі, стільчики, садові лавки, підставки під мобільні телефони, вивіски, брелоки, меблі для кафе та інше.
Команда самотужки займається всіма циклами роботи з пластиком: збирає його на своїй станції, сортує, переробляє на новий матеріал, вигадує дизайн речей та веде просвітницьку діяльність. Робота з пластиком вимагає постійного навчання, інновацій, розуміння трендів. Їй притаманна висока частка співпраці з українськими та закордонними партнерами, громадськими активістами.
«Дорогоцінний пластик» – це приклад успішного вітчизняного бізнесу. Він сучасний, має стратегічне мислення, сталий розвиток та позитивно впливає на суспільство та економіку країни загалом, формує її позитивний імідж.
Навіщо Україні перероблений пластик?
За результатами Другого міжнародного форуму зі сталого розвитку України, який було організовано ASDE та проведено 6 жовтня 2022 року, переробка пластикового сміття – один із пріоритетних напрямків повоєнного відновлення країни. Вітчизняні потужності переробляють лише 10% усього пластику, який зберігається на сміттєзвалищах. Частка тари та упаковки зі вторсировини не перевищує 20% , при цьому на ринку ЄС цей показник наближено до 80%.
Отже, переробка сміття – вільна ніша, а продукція в ресайклінговій тарі та упаковці – одна із вимог до товарів, які планують вихід до країн Західної Європи. Ба більше, переробка пластику здатна створити нові робочі місця та зменшити частку безробіття від 30% до 10 %.
Другий пріоритетний напрямок повоєнного відновлення України – будівництво, відновлення зруйнованого житла та інфраструктури. Тут використання предметів з переробленого пластику має необмежені можливості. Інші важливі напрямки – креативна індустрія та мода, де пластик слугує сировиною. Виведення пластику з сільського господарства збільшує якість та цінність продукції, створює попит на міжнародному ринку.
Війна – виклик для економіки та всіх індустрій країни, випробування для екосистеми України та планети, загроза життю, ментальному та фізичному здоров’ю українців. Кожен прискорює настання миру та перемогу на своєму фронті. Свій внесок робить і перероблений пластик.
Анніс Захарова
власниця сталого бренду одягу AZAVA, мисткиня,
членкиня Асоціації експертів зі сталого розвитку, громадська діячка
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Як молодь навчилася впливати на рішення влади
«Ми хочемо, щоб наша молодь була досвідчена, кваліфікована та знала, як комунікувати з органами місцевого самоврядування (ОМС), тому вирішили допомогти їм у цьому», — каже Наталія Чумак.
«У молоді є багато цікавих ініціатив, але вони, на жаль, не знають, куди з цим звернутися. Їм важливо знати, як співпрацювати з різними інституціями для успішної реалізації ідеї. На одному з тренінгів, ми залучили мера Анатолія Вершину та депутата Андрія Чернецького. Вони розповіли, як формується бюджет міста, коли краще приходити з ініціативами та, як можуть допомогти молоді з працевлаштуванням», — каже Наталія.
Які проєкти вдалося реалізували, а що ще у планах
«Ми вже запланували реалізацію одного з проєктів, який буде спрямований на допомогу в протидії з дезінформацією. А на найближчі плани — це психоемоційна підтримка молоді. Також будемо проводити ще схожі навчання, адже бачимо зацікавленість у них. Якщо будуть запити на певні тренінги — наша команда з радістю допоможе молоді».
Коментарі
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Тягали відрами воду з колодязя, щоб полити город
«Тягати відра води з колодязя або джерела вручну, особливо коли тобі вже далеко за шістдесят — це не просто неприємно, а й фізично важко».
Вибухи пошкодили водопроводи, знищили насосні станції та очисні споруди
Екскаватор-навантажувач незамінний під час аварій
«Раніше, як тільки труба лусне, ми могли чекати тижнями, поки привезуть техніку та людей для ремонту. А тепер екскаватор приїхав, викопав яму буквально за пів години, і майстри одразу взялися за роботу», — розповідає чоловік.
Допомагають жителям у важкі зимові місяці
«Зараз ми виграли грант на встановлення сонячних батарей на лікарню. У сонячний день такі системи можуть виробляти до 250 кВт електроенергії. Цього вистачить, щоб забезпечити електрикою критично важливі відділення», — каже заступниця міського голови Охтирки.
Коментарі
Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.
«Обробляли поля біля лінії фронту й навіть в окупації»
«Ми зрозуміли, що чекати допомоги потрібно не один місяць. Вирішили, що можемо допомогти собі самі».
«Думали свої землі розмінувати, а вийшло, що розміновуємо й сусідні поля. Зараз у нас 47 людей працюють у підприємстві, серед них 19 саперів. Ми продовжуємо відправляти людей на навчання, щоб збільшити кількість саперів і брати участь у програмах розмінування, які дає держава».
Як проходить розмінування
«Сапери за півтора року своєї роботи не мали поранень. Коли вони бачать щось небезпечне, наприклад, розтяжки, то викликають ДСНС і разом з ними все ліквідовують».
- На поле виїжджає група з п’яти демінерів, їхній командир, інженери, медична сестра, машина швидкої допомоги та автомобілі для перевезення обладнання.
- Спочатку група розбиває табір, у якому окремо стоїть «швидка» та столи для перегляду ситуації на полі з квадрокоптера.
- Потім демінерам проводять інструктаж, і тоді вони обстежують території навколо замінованого поля. Далі місцевість загороджують спеціальними прапорцями з червоно-білою стрічкою, щоб туди ніхто не заходив.
- Група демінерів з командиром шеренгою виходить на поле. За одним демінером ідуть двоє інженерів, які стежать за технікою безпеки та контролюють, щоб міни чи снаряди не здетонували. Вони проходять метр за метром з міношукачами. Небезпечні предмети позначають на мапі та ставлять біля них прапорці. Після цього вирішують, що робити далі, — виносити міни з поля чи викликати ДСНС або військових саперів.
«Підприємство працюватиме ворогам на зло»
«Мої поля межують з Донецькою областю. Зараз до Покровська приблизно 52 км, а ви знаєте, яка там ситуація. Ракети та дрони через наші землі постійно літають у бік Дніпра, Павлограда, Харкова. Якщо наступ піде далі, то ми станемо на захист, як у 2022 році — будемо боротися разом зі Збройними силами України. Ми все робимо для того, щоб росіян не пустити на територію Харківської області».
Коментарі
Не чекали на зміни, а пропонували їх самі. Жителі цих громад взяли розвиток до своїх рук
Ці українці вміють перетворювати сміття на сакури та донати для ЗСУ. Вони не чекають рішень...
Ровесники незалежності: що про українську свободу говорять ті, хто виборює її просто зараз
Що таке «незалежність», водночас просто і складно пояснити. У цьому слові криються мільйони думок, людських...
«Ми виходимо за своїх». Ці люди організовують мирні акції на підтримку військовополонених у своїх містах
Станом на травень 2024 року в Україні зареєстровано 38 тисяч зниклих безвісти — і військових,...
Люди не вірять, що вони справді там працюють: це жінки у «чоловічих» професіях
Оксана за фахом перукарка, Анеліна — фельдшерка, а Марія має історичну освіту та до декрету...
Коментарі