Екопуфи, що рятують довкілля від вуглецю. Як львівські активісти перетворили сміття на корисний бізнес? Кейс ГО «Зелена коробка»

Інколи глухий кут може стати несподіваним стартом для запуску виробництва. Так сталося і з ГО «Зелена Коробка», що поширює культуру сортування відходів і надає для цього зручні інструменти. Коли команда стикнулася з тим, що пінопласту накопичилося багато, а переробити його ніде, то почала виготовляти з нього крісла-мішки. Так ГО запустила власне соціальне підприємство та розширила свою діяльність

Про популяризацію сортування через пуфи, зміну вектора діяльності після повномасштабного вторгнення, соціальний бізнес та перероблені електронні цигарки для майбутньої перемоги – розповідають співзасновники «Зеленої Коробки» Святослав Стець та Ілько Петрик.

Святослав Стець

співзасновник громадської організації «Зелена Коробка»

Щоб почати сортувати, треба зрозуміти, який у цьому сенс

Ми заснували громадську організацію «Зелена Коробка» у 2016 році, і тригером для цього стала трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі неподалік від Львова. На його території спалахнула велика пожежа, загинули люди. Ми з групою однодумців тоді вирішили, що потрібно щось робити в напрямкунапрямі екології та зайнятися просвітництвом: навчати людей, як поводитися з відходами та дбати про довкілля. 

Через кілька років ми заснували першу у Львові станцію глибинного сортування, де працювали з понад 20 фракціями вторинної сировини. Туди містяни приносили відсортовані відходи, а наші консультанти показували й розказували, як вони переробляються. Для того щоб людина зацікавилася цим питанням, вона має розуміти, який у цьому взагалі сенс. Тоді вона може оцінити свій вплив на екологію та почати сортувати через власне бажання.

Зберігали всю вторсировину, яку нам приносили

Ми агітуємо людей приїжджати на сортувальню, дивитися, як працюють з відходами, та вчитися сортувати. Проте якщо немає можливості або бажання приїжджати, ми самі можемо забрати вторсировину від людей, підприємств і організацій. Це окремий сервіс, який надає наша громадська організація.

Ми працюємо майже з усіма видами відходів, крім медичних, органіки і тканин. Для всієї іншої вторсировини, що до нас потрапляє, намагаємося знайти способи переробки: цим займаємося або ми самі, або спрямовуємо на інші підприємства чи ініціативи. Ми зберігали все, що нам приносили, навіть якщо на той момент не знали, хто готовий це переробити, і паралельно шукали, хто може із цим справитися.

Людина зменшує об’єм пінопласту, просто сидячи в кріслі

В якийсь момент ми зайшли в глухий кут – у нас не було переробників пінопласту для пакування побутової техніки. Нам його приносили в досить великій кількості, ми його накопичували до певної межі, а потім зрозуміли, що треба з ним щось придумати. Були різні варіанти, і в результаті вирішили, що якщо позбутися пінопласту й переробити його в щось інше не виходить, то можна його надовго залишити в корисній речі. І так ми почали шити крісла-мішки й наповнювати їх цим матеріалом.

Для виробництва ми використовуємо очищений пінопласт, і він виглядає так само, як і новий. Спочатку ми самі очищували його, але згодом зрозуміли, що, вдаючись до своїх способів, ми не можемо досягти потрібної нам кількості. Тому ми звернулися до наших партнерів, які мають промислове обладнання, за їхньої допомоги ми підготовлюємо пінопласт і забираємо на наше використання.

В одне крісло-мішок входить приблизно чверть 1 м³ дробленого пінопласту, тобто чотири пуфи – 1 м³. Це досить непоганий показник. Кожен наш виріб рятує планету від викиду 24 кг вуглецю, оскільки не використовуються первинні полімери. Гранульований наповнювач має властивість стискатися, тому ми рекомендуємо його оновлювати кожні 12 місяців. Це теж одна з фішок, яка лягає в нашу концепцію: людина стає своєрідним живим пресом для пінопласту та зменшує його в об’ємі, просто сидячи в кріслі. 

Ілько Петрик

співзасновник громадської організації «Зелена Коробка»

Завдяки Акселератору обмінялися досвідом з колегами з усієї України

Два роки тому ми побачили у фейсбуці оголошення про набір на Акселератор для соціальних підприємців від Платформи соціальних змін. Вирішили податися на програму з нашим проєктом виготовлення м’яких меблів з перероблених матеріалів. Навчання розкривало теми фінансів, фандрейзингу, маркетингу, управління організацією та представлення проєкту перед потенційними інвесторами. 

Акселератор став дуже корисним досвідом насамперед тому, що ми спілкувалися з людьми, які мають подібний досвід – соціальні підприємці з усієї України представляли різні проєкти: від ініціатив для ветеранів війни до книгарень-кав’ярень. Для нашої організації особливо корисними були блоки, присвячені фінансам і маркетингу – ці знання нам дуже допомогли в розвитку проєкту з кріслами-мішками.

Важливо поєднати соціальну місію з підприємницькими інструментами

Уявлення про соціальне підприємництво змінюється завжди, і після навчання на Акселераторі багато речей стали більш ясними. Взагалі, основна складність соціального бізнесу – це поєднати соціальну місію з підприємницькими інструментами. Тобто зберегти баланс між зароблянням коштів, що є базовою необхідністю для будь-якого підприємства, і водночас розв’язувати соціальну проблему. 

Читайте також: Роки – не вирок. Як у Львові люди старшого віку запустили виробництво подушок і адаптуються до життя в сучасному світі

Комплексне навчання на Платформі соціальних змін допомогло в цьому. Ми опрацювали нашу ідею від початку й до кінця, і коли ми презентували проєкт на пітчингу, це був уже сформований продукт. У ньому були продумані всі деталі, що дуже допомогло в наступні місяці роботи. І в цьому полягала найбільша користь, яку дав нам Акселератор – ми глибоко опрацювали всі аспекти проєкту, а далі нашим завданням залишалося правильно втілити це все в життя.

Святослав Стець

співзасновник громадської організації «Зелена Коробка»

Весь прибуток спрямовуємо на нові проєкти

Перевага нашого соціального підприємства в тому, що ми маємо власне швейне обладнання. Не ставимо за мету виготовити певну кількість крісел у промислових масштабах, натомість можемо дозволити собі пошити будь-яку форму й розмір виробу під будь-яку потребу. Інколи до нас звертаються зі специфічними замовленнями або коли потрібно перешити чи перенаповнити старі крісла-мішки. 

Окрім того, що наше виробництво дає можливість застосувати з користю пінопласт, завдяки йому ми розвиваємо й наші інші проєкти. 100% прибутку від продажу крісел-мішків йде на розвиток нових ініціатив. Зокрема, нині ми працюємо над відкриттям нової сортувальні у співпраці із Львівською міською радою, а до повномасштабного вторгнення допомагали запускати екоініціативи в різних містах України, і всі наші ресурси спрямовувалися на розвиток цих проєктів.

Електронні цигарки, які допомагають фронту

З початком повномасштабної війни ми переорієнтували свою діяльність на волонтерство, чим займаємося й донині. Ми шили дрібні речі, які були потрібні на той момент: наприклад, органайзери, в яких розміщуються препарати, для швидких на стіни автівки, м’які медичні ноші. Наша сортувальня перетворилася на логістичний хаб: з перших днів повномасштабного вторгнення ми приймали гуманітарну допомогу та дрібну амуніцію з-за кордону від наших друзів і партнерів, перепаковували й відправляли далі на Схід і Південь. Окремо займалися закупівлею дронів, автомобілів на фронт тощо.

Також ми допомагаємо ЗСУ в рамках нашої основної діяльності. Ми оголосили про збір використаних одноразових електронних цигарок, які потім передали інженерам. Із цієї сировини вони зробили павербанки, а також застосували у виготовленні зброї. За пів року ми зібрали понад 3000 електронних цигарок, які вже допомагають нашим військовим на фронті.

Завдяки запитам містян відновили свою діяльність

Однозначно екологічні проблеми стали менш актуальними або в принципі неактуальними в Україні, тому ми не планували запускати сортувальну станцію. Однак у 2023 році несподівано почала зростати кількість запитів на нашу діяльність, нас постійно запитували, чи будемо ми відновлювати роботу. Спочатку у нас зовсім не було на це ресурсу, бо вся команда займалася допомогою фронту. Однак потім все-таки вирішили, що можемо розділити зусилля та відновитися.

Читайте також: Соціальним може стати будь-який бізнес, достатньо бажання. Досвід платформи Pear Shop, що згуртувала українських художників

Наша громадська організація довго йшла до того, щоб люди стали активнішими та проявляли ініціативу в питаннях сортування, тож не відповісти на цей попит і відступити ми не могли. Саме запити містян сприяли тому, що ми поступово почали повертатися до нашої безпосередньої діяльності – поширювати культуру піклування про довкілля. 

Питання з відходами потрібно вирішувати комплексно

Щоб навчити суспільство сортувати відходи, недостатньо просто поставити на вулицях контейнери з позначками «Папір», «Пластик», «Скло» – треба повністю налагодити весь процес від початку до кінця. Колись у Львові встановили смітники для різних видів відходів, проте люди побачили, що сміття все одно забирає одна машина. Так втрачається довіра та зникає бажання сортувати.

Ще коли ми тільки розпочинали свою діяльність, то задумувалися над тим, як комплексно можемо вирішити питання з відходами. Тож ми займаємося просвітництвом, самі сортуємо й переробляємо відходи, а також виготовляємо вироби зі вторинної сировини. Наш задум був ще і в тому, щоб зосередити наш вплив на всіх людях у суспільстві. Ми проводили майстер-класи в дитячих садочках і школах, організовували лекції у вишах і компаніях. 

Ідея була в тому, щоб дитина прийшла додому й розповіла, що в її школі почали сортувати, а батьки мали б відповісти: «О, ми в компанії теж». І це стало б нормою для всіх. Якщо відходи розподіляють у навчальному закладі та в офісі, то цілком логічно, що вдома теж потрібно так робити. Нам не принципово, з ким люди сортують – це не обов’язково має бути наш спосіб або наша сортувальна станція. Якщо хтось сам дбає про переробку тих чи інших відходів – це теж супер. Просто ми зрозуміли, що багатьом людям важливе комплексне рішення, тому ми й почали впроваджувати нашу систему.

Крісла-мішки – це теж спосіб розповісти про сортування

І в громадській організації, і в соціальному підприємстві для нас основною цінністю є екологічність, оскільки від того, як людина поводиться в навколишньому середовищі, багато чого залежить. Ставлення до екології визначає і ставлення до інших речей. Якщо людина може залишити сміття після пікніка в лісі, то так само вона поведеться і в іншій ситуації. Тому, вибудовуючи культуру поведінки з відходами, ми можемо вплинути на суспільство загалом.

Ми поширюємо нашу діяльність на різні сфери, що виходять за межі власне сортування відходів. Наприклад, виробництво крісел-мішків – вони зацікавлюють нову аудиторію. Людина може просто хотіти купити собі пуф додому, не приділяючи увагу тому, який саме наповнювач у ньому має бути. Але натрапляючи на нашу продукцію, вона починає дізнаватися про походження крісел і, можливо, теж зацікавиться сортуванням. А отже, ми досягаємо своєї мети.

Публікацію підготовлено у рамках спецпроєкту «Інновації та милосердя: історії успішних соціальних підприємств України». Спецпроєкт реалізовано за підтримки Платформи соціальних змін та Фонду Renovabis (Німеччина). Платформа соціальних змін – це інноваційна інфраструктура, спрямована на підтримання новаторів для громади та розвитку екосистеми соціального підприємництва, більше про діяльність – на сайті організації.