Суспільство
Хімія та фізика без нудних підручників: як побудувати бізнес на наукових шоу
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Нудні уроки з хімії та фізики у школі мало кому були до вподоби. Та й собі думаєш, що ці формули та задачки з товстого підручника явно не для тебе. Але наука може бути цікавою. Саме це доводить Антон Донцов, який вирішив створити прибутковий бізнес на наукових шоу для дітей. Чоловік вже три роки гастролює Україною та запустив франчайзингову програму.
Антон розповів, як без спеціальної освіти заробити гроші на хімічних експериментах для дітей та як заснував Лабораторію професора Антошки.
Забиваємо бананом цвяхи та розбиваємо троянди об голову
Навколо панує весела атмосфера та дитячий сміх. Все немов у тумані – захоплююче видовище. Чоловік в образі професора з-за спини дістає гарну білу троянду. Здається, що ось-ось подарує її якійсь красуні. Але ні, троянду опускають у ємність з якої парує, виявляється, рідкий азот. І на очах у глядачів ця троянда перетворюється у кристал, немов у казці.
І що ж відбувається далі? Малий глядач, бере цю квітку і розбиває професору об голову і троянда перетворюється у сотні маленьких уламків. Думаєте, це магія? Зовсім ні, це наукові шоу для дітей, які проводяться по всій Україні.
Читайте також: Від глечиків на 3D-принтері до друку людських кісток: історія стартапу Kwambio з Одеси
Фокус з кришталевою трояндою входить у програму виїзної лабораторії професора Антошки, які проводять наукові шоу для дітей. Та це зовсім і не фокуси, а хімічні та фізичні експерименти, завдяки яким відбуваються такі видовища.
У арсеналі професора Антошки є декілька програм шоу. Тут є і “Льодяне шоу”, де роблять лід, але не такий, який ви можете знайти у себе в морозилці, а сухий.
“Що таке сухий лід? Вуглекислий газ, який має температуру -70 градусів. Коли я опускаю його у теплу воду, то він не розтає, а виділяє пару. Це дуже яскравий ефект. Ба-бах азотної бомби, пара підлітає вверх і навколо утворюється димова хмара”.
У програмі “Цікава хімія та фізика” дітлахи знайомляться зі справжніми реактивами та дізнаються, що з них виходить. І найгарячіше шоу – “Хімія вогню”.
Такий шоу-бізнес Антон Донцов заснував у Запоріжжі, а зараз їздить з ним по всіх куточках України.
Читайте також: В Ужгороді роблять парфуми не гірші за Chanel
Вражаючі експерименти проводять переважко для дітей 5-8 років. Для них наука – це щось нове і незрозуміле, тому кожен експеримент проводиться як мультфільм чи казка. Свято інтерактивне, тому діти разом з ведучим можуть похімічити і зробити для себе подарунки: популярні лизуни, або черв’яки, виготовлення штучного снігу або кристалів.
Та це далеко не все, на що спроможна виїзна лабораторія. Чи думали ви колись, що фруктом можна забити цвях? Лабораторія доктора Антошки проводить експерименти, де завдяки рідкому азоту заморожують фрукти чи будь-які продукти. Наприклад, замороженим бананом можна забити цвях. Дуже зручно, коли немає під рукою молотка.
“Окрім незабутніх вражень, наші маленькі глядачі можуть скуштувати і смачне морозиво. Ми готуємо його з вершків, згущеного молока і заморожуємо за допомогою азоту. Дітям не тільки цікаво споглядати як готується морозиво, а й смачно куштувати”.
Також заморозити можна будь-які продукти. Наприклад, кукурудзяні палички. І коли їх куштуєш, то маєш свіже дихання, як від відомої м’ятної жуйки.
Франшиза для великих міст
Щоб порадувати дітей науковим видовищем потрібно викласти зі своєї кишені від 2000 до 4000 гривень. Шоу триває годину-півтори. Але вартість залежить від міста, наприклад, для киян таке шоу буде дорожче на 30%.
“У нас дорожче, ніж у інших компаній, які займаються дитячими святами. Але наголошую – ми не агентство, яке робить які завгодно види свят, наш бізнес побудований саме на науці. У нас професійні ведучі, я не беру людей з вулиці. Мені потрібні люди, які вже мали певний досвід роботи ведучим, а проводити експерименти я навчаю. Але це кропітка робота триває мінімум півроку”.
Читайте також: Як заробити 400 000 грн на тюльпанах. Історія фермерів-везунчиків
Коли Антон лише засновував свій бізнес на шоу, то працював сам. Клієнтами були лише знайомі.
Щоб розширити свій бізнес та зробити його рентабельним, чоловік підключив рекламу. Зараз Лабораторія професора Антошки має свій сайт та регулярно рекламує свій бренд. На рекламу витрачає чималий бюджет – 30% від вартості шоу.
“Зараз ми запустили франшизу і будемо продавати її в різні міста, щоб люди могли працювати під нашим брендом і популяризувати нашу Лабораторію на всю Україну”.
Але маленькі містечка не матимуть змогу утримувати такі шоу. Франшиза продаватиметься у місто, де населення не менше 20000 осіб. Інакше, за словами Антона, немає сенсу, марна трата коштів та часу. Франшиза коштує від 60 до 120 тисяч гривень.
Без спеціальної освіти побудував бізнес на хімії
Коли Антон розповідає про свої експерименти, то складається враження, що ця людина не один рік провела в обіймах з книжками та колбами, вивчаючи науку. Але, як виявилось, чоловік не має спеціальної освіти, всьому навчився сам.
Каже, що люди з хімічною освітою просто не здатні проводити наукові шоу. Адже тут як у шоу бізнесі, потрібна харизма, артистичність та вміння зацікавити свою аудиторію.
“Ведучий професор – це актор, який повинен у веселій грайливій формі подати сценарій. Адже дітей не зацікавлять незнайома термінологія з хімії чи якісь незрозумілі формули, все повинно бути просто і весело. Тому тут найголовніше вміти спілкуватись з дітьми і знаходитись з ними на одній хвилі”.
Ідею проводити такі наукові шоу Антон запозичив з Америки. У той момент, коли колишнє заняття дитячим мобільним кінотеатром перестало приносити дохід, хлопець шукав нову нішу. В Америці вже давно ведучі заробляли на наукових шоу, а в Україні діти вивчали науку лише на рівні шкільної програми.
“Я почав поглиблено вивчати хімію та фізику. Все почалось з 5-ти експериментів, які я намагався робити регулярно і на цьому вчитись”.
Читайте також: Бізнес на брухті: як сміття може допомогти стати дизайнером
Щоб навчитись проводити експерименти, хлопець звертався за порадами до хіміків. Навіть їздив до своєї шкільної вчительки хімії.
“Вчителька спочатку скептично віднеслась до цього, бо назвати мене зразковим учнем було важко, але те, що я все ж таки зацікавився хімією, було для неї, як бальзам на душу. Вона демонстративно показала мені експерименти і навчила того, що в школах не показують. Наприклад, що буде, коли змішати перекис водню та марганцівку, як отримати необхідний колір тощо”.
На звичайних уроках у школах цього не вчать, зазвичай там – зазубрювання шкільного підручника, купа незрозумілих формул і вивчення значення атома та молекули. Можливо, тому ці науки мало кого цікавлять і дуже важко даються.
Наука для всіх
Лабораторія професора Антошки існує вже 5 років. Все почалось з Запоріжжя. Але зараз наукові шоу можуть завітати у будь-яку частину міста, області та країни.
Шоу можна проводити де завгодно, у себе вдома, у кафе, ресторані, школі і навіть у дитячому садку. А влітку свято влаштовують на літньому майданчику або у дитячому таборі. Єдине, що просять ведучі – це стіл та теплу воду. Все інше є у загашнику веселого професора.
Антон також займається благодійністю і є частим гостем у дитячих будинках, або лікарнях. Адже всі дітлахи заслуговують на свято, де б вони не знаходились.
“Ми часто їздимо з благодійними шоу, або за підтримки спонсорів, або просто, коли просять приїхати і порадувати дітей. На жаль, таких звернень є дуже багато. Але ми намагаємось не ігнорувати і обов’язково хоча б раз на місяць робити такі візити”.
Читайте також: Квест-кімната як бізнес. Історія з Маріуполя
Поринути у світ науки можуть абсолютно всі дітки. Але є деякі нюанси: наприклад, для особливих дітей краще не проводити експерименти з вибухами чи вогнем. Проте задля безпеки такий вид шоу не проводиться і у звичайних школах.
Якщо ви досі вважаєте, що такі наукові шоу можуть завдати шкоду вашій дитині, то дуже помиляєтесь.
“Всі реактиви у нас сертифіковані, закуповуємо у Америці. Ми суворо дотримуємося техніки безпеки і перед кожним шоу пояснюємо правила дітям. Я не розробляю сам експерименти, адже, як вже сказав, не маю спеціальної освіти. Звичайно, звертаюсь до хіміків, щоб зрозуміти як правильно змішувати елементи та що може вийти з тих чи інших реагентів”.
За словами Антона, якщо підійти до науки безвідповідально і проводити шоу абияк, то звичайно може відбутись форс-мажор. Але у практиці Лабораторії професора Антошки такого не було.
“Звичайно, хімічні реагенти можуть давати побічну реакцію. Якщо, наприклад, ми працюємо з перекисом водню 30% і вона потрапить на шкіру, то може бути легкий опік, який пройде за 5 хвилин без наслідків. Тому важливо працювати у рукавичках”.
Антон прагне надалі розвивати свій бізнес і стати першими в Україні, адже розваги для дітей є прибутковою нішею. Але крім цього шоу-мен має на меті привчати дітей до науки, щоб ті менше сиділи за сучасними гаджетами, а цікавились саме фізикою чи хімією, бо наука – це круто.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
НБУ з 1 грудня скасував усі обмеження для банків та фінансових установ на продаж готівкової валюти населенню.
Про це йдеться у повідомленні НБУ.
«Скасовано усі обмеження для банків та небанківських фінансових установ на обсяги можливого продажу ними готівкової іноземної валюти населенню», — йдеться у повідомленні.
За оцінками НБУ, це сприятиме мінімізації різниці між готівковим та безготівковим курсами. У результаті це допоможе стабілізувати курсові очікування і підвищити стійкість валютного ринку.
Відзначимо, що з 29 серпня НБУ пом’якшив обмеження безготівкового продажу валюти українцям і вперше з початку повномасштабної війни дав змогу банкам продавати валюту людям. Валюта продавалася за курсом, установленим банком, у межах щомісячного ліміту 50 тис. грн в еквіваленті в одному банку.
Про НБУ
Національний банк України – сучасна незалежна державна інституція, покликана забезпечувати цінову та фінансову стабільність у державі та сприяти економічному зростанню України.
Банк позиціює себе як сучасний, інноваційний, відкритий, незалежний центральний банк, спроможний реалізовувати свій мандат за будь-яких умов, який є лідером розвитку фінансової екосистеми, дбає про користувачів фінансових послуг, інтегрований до європейської спільноти центробанків, має довіру суспільства та міжнародних партнерів.
Нагадаємо, в Україні запустили сервіс бронювання курсу валют.
Раніше ми повідомляли, що Нацбанк упроваджує інформаційну систему «Електронний архів НБУ»
Фото: НБУ.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Повітряні Сили ЗСУ вночі збили 18 із 25 ударних дронів-камікадзе та одну із двох запущених росіянами ракет Х-59.
Про це повідомили у Повітряних Силах ЗСУ.
Зазначається, що у ніч на 1 грудня ворог атакував ударними безпілотниками-камікадзе з двох напрямків:
- мис Чауда – це окупований Крим,
- російського міста Приморсько-Ахтарськ.
Також окупанти завдали удару керованими авіаційними ракетами з повітряного простору окупованої Херсонщини.
Усього ворог застосував дві керовані ракети Х-59 та 25 ударних дронів Shahed-136/131. Основний напрямок удару росіян був південь та схід України.
До відбиття повітряного нападу залучено зенітні ракетні підрозділи та мобільні вогневі групи Сил оборони України. В результаті бойової роботи знищено 18 ударних БпЛА, одну керовану авіаційну ракету Х-59.
Протиповітряна оборона працювала у Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях.
Читайте також: «Центром Львова я ще обов’язково погуляю»: історія переселенки на кріслі колісному, яка працює на себе та майже не виходить з дому
Про Повітряні Сили
Повітряні сили ЗСУ — вид збройних сил, який має на озброєнні винищувальну, бомбардувальну і транспортну авіацію, а також зенітні ракетні війська і радіотехнічні війська. Повітряні сили у цьому вигляді були створені у 2004 році шляхом об’єднання двох видів: Військово-повітряних сил та Військ протиповітряної оборони України.
Нагадаємо, ССО спільно з СБУ та розвідниками виявили і знищили «Солнцепек».
Також ми повідомляли, що СБУ підірвала залізничний тунель між рф та Китаєм, яким перевозили військову техніку.
Фото: flyingmag.com.
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Стара 9-поверхова панелька, ліфт голосно приїздить на 4-й поверх. Двері відчиняє невисока жінка: «Доброго дня! Ви на манікюр?».
Проводить відвідувачку до кімнати: двоспальне ліжко, вікно прочинене, і з нього долітають звуки та запахи осіннього Львова. За столом з лампами та барвистими рядами лаків сидить молода жінка з теплою посмішкою — майстриня манікюру Алла Палагута.
«Вибач, що не зустріла сама», — поплескує долонею по кріслу колісному, в якому сидить.
До Львова Алла з мамою Мариною евакуювалися зі Слов’янська у квітні 2022-го. В незнайомому місті довелося шукати нове житло та нових клієнток, але жінка, попри випробування, не втрачає стійкості й оптимізму.
Коли Алла розповідає ШоТам про виклики, які їй трапляються, то завжди додає слово «трошечки»: «було трошечки тяжко звикнути до поглядів людей», «трошечки складно не бачитися з чоловіком цілий рік». А крісло колісне, в якому вона мусить перебувати останні п’ять років, називає не інакше як «візочок».
П’ять років боліла спина
Алла народилася й виросла у Слов’янську, що на Донеччині. Працювала в банку, а потім перейшла у сферу торгівлі: магазини, ринок, кондитерська. Дівчині дуже подобався безперервний потік людей, жарти й спілкування.
У 2013 році, у віці 25 років, Алла потрапила в автомобільну аварію. Удар припав на спину, й лишилася велика гематома, але тоді дівчина вважала, що відбулася легко.
«У наступні п’ять років у мене часто боліла спина. Я думала, що, може, підірвала спину, переставляючи лотки, чи застудила коло холодильників. Увесь час знаходились якісь логічні пояснення, — розповідає вона. — Але у 2018 році в мене почало відбирати ноги: я ступала на ногу, але не відчувала підлоги, взуття».
Алла побігла по лікарях: «Кажуть, що аналізи — хоч у космос». Але в якийсь момент вона вже ледве могла ходити. І врешті завдяки МРТ виявили 15-сантиметрову пухлину в спинному мозку — скоріше за все, її спровокувала аварія.
Далі була надскладна хірургічна операція в Харкові та встановлення імпланта на місце хребців, пошкоджених новоутворенням. Чутливість ніг це не повернуло, але вчасна операція врятувала Аллі життя. Та вона не розуміла, що з ним тепер робити.
«2018 рік розділив моє життя на «до» та «після», — ділиться Алла. — Була як овоч: не могла себе обслужити, доглянути — це дуже тяжко для мене».
На кожну найменшу потребу Аллі була потрібна допомога мами.
«Подай, принеси, допоможи — по 100 разів на день. Це мене саму дуже дратувало», — згадує вона.
Найбільшим жахом для дівчини була думка про те, що вона мусить сісти в крісло колісне:
«Я кричала, що ніколи не сяду в нього, щоб мене піднімали, і я пробувала ходити. Рідні виконували накази, але ноги – ні. Коли мама принесла мій перший візочок, мене аж перекосило. Але вона сказала: «Алло, треба! Це зараз будуть твої ноги».
Прийняття й адаптація
Марина Палагута й до біди з донькою займалася масажами, але їй довелося додатково освоїти спеціальні техніки та шукати в мережі інформацію про реабілітаційні центри, де Аллі могли б допомогти. З’ясувалося, що всього за 16 кілометрів — у Краматорську — є такий заклад. Окрім фізичної реабілітації там допомагали соціалізуватися.
Це змінило життя родини, бо вже пів року Алла перебувала в стані апатії. Крім того, вона набрала вагу через гормоновмісні ліки та не хотіла ні з ким спілкуватися, аж поки вони не поїхали до краматорського центру.
«Там були й різні змагання, і навіть конкурси краси, — розповідає Марина. — Цей центр дав нам розуміння, що на візку життя може не зупинятися».
«Те, що з ними працюють лікарі та психологи — це одне. Але коли ти на власні очі бачиш приклад людини, яка веде активне життя попри втрату мобільності — це безцінно. Мене навіть саму надихнуло спілкування з цими людьми бути активнішою і сміливішою», — говорить Марина.
Вона радить сім’ям, які зіткнулися зі схожою проблемою, шукати можливості спілкування з людьми, що вже пережили схожі травми.
Багато хто з нових знайомих Алли освоїв нові професії: «Хтось — айтівець, хтось щось в’яже: люди отримали нові навички, аби забезпечувати себе. Дуже-дуже допомогло те, що там усі такі ж як ти. Ніхто не витріщається на тебе, не відводить очі, як це було в нашому містечку».
Нове життя
Зараз, за п’ять років після того, як опинилась у кріслі колісному, Алла не має жодного сліду від невпевненості того часу. У неї яскраво підведені очі фатальної латиноамериканської красуні й такі ж норовливі вигини брів. Але коли вона посміхається, сміються каро-зелені очі та пухкі щічки. І стає зрозуміло, що то не латиноамериканська драма, а український перчик.
У Краматорському центрі Алла також здобула нову професію: пройшла курс майстрів манікюру — до цього її підштовхнув власний досвід.
Якось вона хотіла зробити манікюр і педикюр, але не могла знайти майстриню, яка б погодилася прийти додому та попрацювати з клієнткою, що не може сама тримати ногу.
«Я вирішила, що навчуся робити манікюр і буду завжди виручати дівчат, нікому не відмовлятиму», — каже Алла.
Їй було дуже приємно, що з новою роботою вона знову змогла заробляти сама й зробила новий крок до самостійності.
Тоді ж у її житті з’явився коханий чоловік Тарас. Вони списалися на Facebook у спільнотах для знайомств. Кілька зустрічей за чаєм, і вже за місяць Тарас на таксі приїхав забирати Аллу з речима до себе. Пара прожила разом майже два роки, але їх розлучила повномасштабна війна.
У квітні 2022 року Алла з матір’ю евакуювалися до Львова, а Тарас лишився в Слов’янську доглядати своїх батьків, які за станом здоров’я вирішили не виїжджати. З того часу бачилися тільки раз.
Евакуація з міста, охопленого панікою, була непростою: Алла з Мариною не одразу змогли потрапити на евакуаційни потяг, а до Львова їхали 33 години. Але й про це випробування жінка розповідає у властивій їй м’якій манері: «Перший потяг відійшов, а ми з мамою та нашою собачкою лишилися на пероні. Було трошечки страшно».
Львівські манікюри для всіх
Після восьми місяців життя в реабілітаційному центрі Алла написала пост про пошук житла у Facebook-спільноті «Львів допомагає».
Відгукнулася львів’янка Вікторія і запропонувала орендувати свою квартиру в Сихівському районі за 5 000 гривень на місяць з урахуванням комунальних послуг. На тлі високих цін на оренду у Львові, умови були прекрасними.
У новій квартирі вона облаштувала робоче місце та знову звернулася до Facebook по допомогу.
Львів’янка Тетяна Стасик додала Аллу в друзі на Facebook, бо впізнала її по фото — вони зустрічалися в реабілітаційному центрі.
Наближався День Валентина. Вона хотіла зробити красивий манікюр, бо зазвичай вони з чоловіком святкують цей день.
«Пишу одній майстрині — та відповідає досить різко, типу «Раніше треба було записуватися, зараз перед святом усе забито!», пишу іншій — та сама історія. І тоді згадала про Аллу, написала їй. Мене одразу підкупило привітне спілкування», — пригадує Тетяна.
Нині майстриня манікюру на кріслі колісному вже має постійних клієнток та щільний графік записів. Часто працює до 21 години, аби прийняти всіх.
Мрія — погуляти центром Львова
Після кожної клієнтки Алла робить перерву на вертикалізаційну зарядку. Лікарі кажуть, що нервові корінці, які вціліли вище по хребту, з часом можуть перебрати на себе функції тих, які жінка втратила через пухлину, тож кожну годину Алла протягом 5-10 хвилин стоїть, тримаючись за стіл чи двері.
«Прогрес уже є. Зараз я вже відчуваю праву ногу та можу на неї хоча б стати. Поки що в мене не замикається замок колінного суглоба, але якщо це станеться, то я зможу встати й потроху вчитися ходити наново», — Алла з посмішкою розповідає про свої успіхи.
Вона має цілком конкретну мотивацію: уже більш ніж півтора роки жінка живе в найтуристичнішому місті країни, а ще жодного разу не бачила ні легендарних львівських вуличок, ні соборів, не пила каву з видом на Високий замок.
Потрапити на вулицю та потім повернутися у квартиру на 4-му поверсі — це справжній квест для Алли та Марини, бо пандуса немає ні в під’їзді, ні біля нього.
«І я спускаюся так: мама простеляє на сходах ковдру, я пересідаю з крісла на сходи й так на сідничках спускаюся — пум-пум-пум-пум — сім сходинок, — розповідає Алла, — тому на вулиці я буваю нечасто — десь два рази на місяць. Коли холодає, то не виходжу зовсім. Я як той підсніжник, знаєте — з’являюся навесні», — сміється.
Щодо встановлення пандуса вона нікуди не зверталася, бо механічний пандус у її будинку був би для спуску при її хворобі занадто небезпечним, а для електричного, вважає, немає місця в панельному домі такої конструкції.
Журналістка ШоТам звернулася за коментарем до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міськради щодо можливості облаштувати електричний пандус і на момент публікації ще очікує на відповідь.
Навіть якщо місто не зробить крок їй назустріч, Алла впевнена, що невдовзі зможе зробити його сама. Жартує, що вже стоїть у цьому напрямку — щогодини, по 15 хвилин.
