Суспільство
Хімія та фізика без нудних підручників: як побудувати бізнес на наукових шоу
Нудні уроки з хімії та фізики у школі мало кому були до вподоби. Та й собі думаєш, що ці формули та задачки з товстого підручника явно не для тебе. Але наука може бути цікавою. Саме це доводить Антон Донцов, який вирішив створити прибутковий бізнес на наукових шоу для дітей. Чоловік вже три роки гастролює Україною та запустив франчайзингову програму.
Антон розповів, як без спеціальної освіти заробити гроші на хімічних експериментах для дітей та як заснував Лабораторію професора Антошки.
Забиваємо бананом цвяхи та розбиваємо троянди об голову
Навколо панує весела атмосфера та дитячий сміх. Все немов у тумані – захоплююче видовище. Чоловік в образі професора з-за спини дістає гарну білу троянду. Здається, що ось-ось подарує її якійсь красуні. Але ні, троянду опускають у ємність з якої парує, виявляється, рідкий азот. І на очах у глядачів ця троянда перетворюється у кристал, немов у казці.
І що ж відбувається далі? Малий глядач, бере цю квітку і розбиває професору об голову і троянда перетворюється у сотні маленьких уламків. Думаєте, це магія? Зовсім ні, це наукові шоу для дітей, які проводяться по всій Україні.
Читайте також: Від глечиків на 3D-принтері до друку людських кісток: історія стартапу Kwambio з Одеси
Фокус з кришталевою трояндою входить у програму виїзної лабораторії професора Антошки, які проводять наукові шоу для дітей. Та це зовсім і не фокуси, а хімічні та фізичні експерименти, завдяки яким відбуваються такі видовища.
У арсеналі професора Антошки є декілька програм шоу. Тут є і “Льодяне шоу”, де роблять лід, але не такий, який ви можете знайти у себе в морозилці, а сухий.
“Що таке сухий лід? Вуглекислий газ, який має температуру -70 градусів. Коли я опускаю його у теплу воду, то він не розтає, а виділяє пару. Це дуже яскравий ефект. Ба-бах азотної бомби, пара підлітає вверх і навколо утворюється димова хмара”.
У програмі “Цікава хімія та фізика” дітлахи знайомляться зі справжніми реактивами та дізнаються, що з них виходить. І найгарячіше шоу – “Хімія вогню”.
Такий шоу-бізнес Антон Донцов заснував у Запоріжжі, а зараз їздить з ним по всіх куточках України.
Читайте також: В Ужгороді роблять парфуми не гірші за Chanel
Вражаючі експерименти проводять переважко для дітей 5-8 років. Для них наука – це щось нове і незрозуміле, тому кожен експеримент проводиться як мультфільм чи казка. Свято інтерактивне, тому діти разом з ведучим можуть похімічити і зробити для себе подарунки: популярні лизуни, або черв’яки, виготовлення штучного снігу або кристалів.
Та це далеко не все, на що спроможна виїзна лабораторія. Чи думали ви колись, що фруктом можна забити цвях? Лабораторія доктора Антошки проводить експерименти, де завдяки рідкому азоту заморожують фрукти чи будь-які продукти. Наприклад, замороженим бананом можна забити цвях. Дуже зручно, коли немає під рукою молотка.
“Окрім незабутніх вражень, наші маленькі глядачі можуть скуштувати і смачне морозиво. Ми готуємо його з вершків, згущеного молока і заморожуємо за допомогою азоту. Дітям не тільки цікаво споглядати як готується морозиво, а й смачно куштувати”.
Також заморозити можна будь-які продукти. Наприклад, кукурудзяні палички. І коли їх куштуєш, то маєш свіже дихання, як від відомої м’ятної жуйки.
Франшиза для великих міст
Щоб порадувати дітей науковим видовищем потрібно викласти зі своєї кишені від 2000 до 4000 гривень. Шоу триває годину-півтори. Але вартість залежить від міста, наприклад, для киян таке шоу буде дорожче на 30%.
“У нас дорожче, ніж у інших компаній, які займаються дитячими святами. Але наголошую – ми не агентство, яке робить які завгодно види свят, наш бізнес побудований саме на науці. У нас професійні ведучі, я не беру людей з вулиці. Мені потрібні люди, які вже мали певний досвід роботи ведучим, а проводити експерименти я навчаю. Але це кропітка робота триває мінімум півроку”.
Читайте також: Як заробити 400 000 грн на тюльпанах. Історія фермерів-везунчиків
Коли Антон лише засновував свій бізнес на шоу, то працював сам. Клієнтами були лише знайомі.
Щоб розширити свій бізнес та зробити його рентабельним, чоловік підключив рекламу. Зараз Лабораторія професора Антошки має свій сайт та регулярно рекламує свій бренд. На рекламу витрачає чималий бюджет – 30% від вартості шоу.
“Зараз ми запустили франшизу і будемо продавати її в різні міста, щоб люди могли працювати під нашим брендом і популяризувати нашу Лабораторію на всю Україну”.
Але маленькі містечка не матимуть змогу утримувати такі шоу. Франшиза продаватиметься у місто, де населення не менше 20000 осіб. Інакше, за словами Антона, немає сенсу, марна трата коштів та часу. Франшиза коштує від 60 до 120 тисяч гривень.
Без спеціальної освіти побудував бізнес на хімії
Коли Антон розповідає про свої експерименти, то складається враження, що ця людина не один рік провела в обіймах з книжками та колбами, вивчаючи науку. Але, як виявилось, чоловік не має спеціальної освіти, всьому навчився сам.
Каже, що люди з хімічною освітою просто не здатні проводити наукові шоу. Адже тут як у шоу бізнесі, потрібна харизма, артистичність та вміння зацікавити свою аудиторію.
“Ведучий професор – це актор, який повинен у веселій грайливій формі подати сценарій. Адже дітей не зацікавлять незнайома термінологія з хімії чи якісь незрозумілі формули, все повинно бути просто і весело. Тому тут найголовніше вміти спілкуватись з дітьми і знаходитись з ними на одній хвилі”.
Ідею проводити такі наукові шоу Антон запозичив з Америки. У той момент, коли колишнє заняття дитячим мобільним кінотеатром перестало приносити дохід, хлопець шукав нову нішу. В Америці вже давно ведучі заробляли на наукових шоу, а в Україні діти вивчали науку лише на рівні шкільної програми.
“Я почав поглиблено вивчати хімію та фізику. Все почалось з 5-ти експериментів, які я намагався робити регулярно і на цьому вчитись”.
Читайте також: Бізнес на брухті: як сміття може допомогти стати дизайнером
Щоб навчитись проводити експерименти, хлопець звертався за порадами до хіміків. Навіть їздив до своєї шкільної вчительки хімії.
“Вчителька спочатку скептично віднеслась до цього, бо назвати мене зразковим учнем було важко, але те, що я все ж таки зацікавився хімією, було для неї, як бальзам на душу. Вона демонстративно показала мені експерименти і навчила того, що в школах не показують. Наприклад, що буде, коли змішати перекис водню та марганцівку, як отримати необхідний колір тощо”.
На звичайних уроках у школах цього не вчать, зазвичай там – зазубрювання шкільного підручника, купа незрозумілих формул і вивчення значення атома та молекули. Можливо, тому ці науки мало кого цікавлять і дуже важко даються.
Наука для всіх
Лабораторія професора Антошки існує вже 5 років. Все почалось з Запоріжжя. Але зараз наукові шоу можуть завітати у будь-яку частину міста, області та країни.
Шоу можна проводити де завгодно, у себе вдома, у кафе, ресторані, школі і навіть у дитячому садку. А влітку свято влаштовують на літньому майданчику або у дитячому таборі. Єдине, що просять ведучі – це стіл та теплу воду. Все інше є у загашнику веселого професора.
Антон також займається благодійністю і є частим гостем у дитячих будинках, або лікарнях. Адже всі дітлахи заслуговують на свято, де б вони не знаходились.
“Ми часто їздимо з благодійними шоу, або за підтримки спонсорів, або просто, коли просять приїхати і порадувати дітей. На жаль, таких звернень є дуже багато. Але ми намагаємось не ігнорувати і обов’язково хоча б раз на місяць робити такі візити”.
Читайте також: Квест-кімната як бізнес. Історія з Маріуполя
Поринути у світ науки можуть абсолютно всі дітки. Але є деякі нюанси: наприклад, для особливих дітей краще не проводити експерименти з вибухами чи вогнем. Проте задля безпеки такий вид шоу не проводиться і у звичайних школах.
Якщо ви досі вважаєте, що такі наукові шоу можуть завдати шкоду вашій дитині, то дуже помиляєтесь.
“Всі реактиви у нас сертифіковані, закуповуємо у Америці. Ми суворо дотримуємося техніки безпеки і перед кожним шоу пояснюємо правила дітям. Я не розробляю сам експерименти, адже, як вже сказав, не маю спеціальної освіти. Звичайно, звертаюсь до хіміків, щоб зрозуміти як правильно змішувати елементи та що може вийти з тих чи інших реагентів”.
За словами Антона, якщо підійти до науки безвідповідально і проводити шоу абияк, то звичайно може відбутись форс-мажор. Але у практиці Лабораторії професора Антошки такого не було.
“Звичайно, хімічні реагенти можуть давати побічну реакцію. Якщо, наприклад, ми працюємо з перекисом водню 30% і вона потрапить на шкіру, то може бути легкий опік, який пройде за 5 хвилин без наслідків. Тому важливо працювати у рукавичках”.
Антон прагне надалі розвивати свій бізнес і стати першими в Україні, адже розваги для дітей є прибутковою нішею. Але крім цього шоу-мен має на меті привчати дітей до науки, щоб ті менше сиділи за сучасними гаджетами, а цікавились саме фізикою чи хімією, бо наука – це круто.
Суспільство
Львівʼянка Єлизавета Адамська здобула перемогу в номінації «Найкращий екокостюм» на Miss Eco International. Завдяки цьому вона вийшла до фіналу престижного міжнародного конкурсу, який відбудеться 19 квітня в єгипетській Александрії.
Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.
Про костюм
Костюм Єлизавети має назву «Пам’ять у пелюстках». Його присвятили темі збереження природи під час війни. Образ символізує 20 рідкісних видів українських рослин, які опинилися під загрозою зникнення внаслідок агресії росії. Усі квіти та ефектні рукави сукні виготовлені з переробленого пластику.
Єлизавета Адамська — активна громадська діячка та учасниця Young European Ambassadors. Вона реалізувала кілька соціальних ініціатив: проєкти на тему екофемінізму, сталого способу життя, а також розробила навчальну екологічну гру для дітей з порушенням зору.
Читайте також: У культовому ресторані українських емігрантів у Нью-Йорку зготували символічні паски (ФОТО)
Довідка про конкурс
Miss Eco International — це міжнародна платформа, що об’єднує представниць з різних країн навколо тем екологічної свідомості та сталого розвитку. Переможниця отримує статус Посланниці доброї волі ООН з питань довкілля. У 2024 році конкурс виграла українка Ангеліна Усанова.
Нагадаємо, що українка Адріана Пущак здобула титул Miss Petite USA Universe 2025.
Фото: фейсбук-сторінка Максима Козицького
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища або спалюють, забруднюючи повітря. Однак їх можна переробляти, зокрема компостувати, що є екологічним і дешевим способом утилізації.
Проєкт «Кращі практики управління біовідходами в малих громадах України» допомагає 63 громадам розробити плани поводження з відходами та перетворити їх на добриво для місцевих парків і садів.
Громади, що взялися за компостування
Керівництво Білогородської громади (Київська область) до дій спонукали самі жителі: чимало людей виносили гілля й траву в яри та лісосмуги, перетворюючи їх на стихійні звалища. Це додавало навантаження комунальникам.
Послуги з подрібнення гілок і збору ялинок полегшили ситуацію, але потрібен був системний підхід. Тепер у планах громади — встановити великі компостери й навчити людей користуватися ними замість того, щоб викидати органіку абикуди.
«Ми рішуче налаштовані впоратися з цією проблемою», — каже завідувачка сектору екології Білогородської сільради Ольга Леонова.
Фото: Білогородська громада
Дехто ж вирішив почати з просвітництва. Наприклад, у Гірській громаді, що теж на Київщині, проводять лекції, тренінги та практичні заняття для учнів шкіл, вихованців дитячих садочків і жителів громади, на яких роз’яснюють переваги екологічних методів управління органічними відходами.
«Хочемо збільшити компостування біовідходів у громаді. Для цього плануємо встановити компостери в школах, соціальних закладах і багатоповерхівках, а також заохочувати жителів до компостування. Організуємо майстер-класи, екозаняття й інформаційні кампанії. Проте для успіху потрібен чіткий план на рівні громади, і спеціалісти вже працюють над його розробкою. Тренінги проєкту допомогли структурувати процес і врахувати важливі нюанси», — розповідає завідувачка сектору екології та охорони природних ресурсів виконкому Гірської сільської ради Олеся Карпенко.
На Одещині про проблему органічних відходів задумались у Красносільській громаді. Вона розташована в передмісті Одеси на березі унікального Куяльницького лиману, тож збереження довкілля тут особливо пріоритетне. Уже зараз комунальні служби централізовано збирають і вивозять опале листя й інші зелені рештки окремо від побутового сміття. Наступний крок — облаштувати повноцінний майданчик для компостування всіх біовідходів.
«Прагнемо не просто створити систему управління біовідходами, а інтегрувати її в екологічну політику громади», — пояснює головна спеціалістка відділу ЖКГ Красносільської сільради Юлія Волочан.
Фото: Красносільська громада
Беруть участь у проєкті й громади, що раніше не мали жодної практики збирання органіки. До прикладу, в Болехівській міській громаді на Івано-Франківщині до цього часу всі відходи возили на полігон в урочище «Криве» — тепер же там планують створити систему роздільного збору, аби зменшити навантаження на сміттєзвалище.
Як проєкт допомагає громадам
Уже цього року в проєкті планують навчальний візит до громад, які вже успішно впровадили роздільний збір відходів, аби перейняти досвід і надихнутися реальними прикладами.
П’ять найвмотивованіших громад-учасниць отримають сучасні компостери: грантові кошти покриють 70% вартості десяти секцій (контейнерів) для компостування в кожній з них, а решту дофінансують місцеві бюджети.
Їх планують встановити переважно біля об’єктів, де накопичується багато органіки: шкіл, лікарень, парків чи ринків. Там жителі зможуть залишати, наприклад, опале листя, харчові рештки або скошену траву, а комунальники контролюватимуть процес компостування.
Першу партію компосту громади використають для власних потреб — щоб підживити ґрунт у парках, скверах, на клумбах, — а наступні, можливо, роздаватимуть людям для приватних господарств.
Перші результати
У соцмережах Білогородської громади з’явилися поради, як облаштувати домашній компостер на подвір’ї. А в Гірській громаді на офіційному сайті регулярно повідомляють про екологічні заходи й закликають всіх охочих долучатися.
Майже 200 громад по всій Україні поширили на своїх сторінках матеріал про шкоду від спалювання органічних залишків «Не пали — компостуй!», який у межах проєкту підготував «Український альянс “Нуль відходів”». Людей поступово готують до змін: пояснюють, чому важливо відокремлювати органіку від іншого сміття, як правильно її складати для компостування, скільки часу та які умови потрібні, щоб отримати готове добриво.
Жителі й самі починають цікавитися: запитують, коли та куди можна буде здати відходи для компостування, пропонують свої ідеї. У деяких громадах вони організувалися на суботники — окремо зібрали торішнє листя, щоб не вивозити на смітник. Усе це — маленькі, але важливі кроки до великої мети.
Фото: Гірська громада
Можливості для всіх: долучайтеся та дійте
Історії цих громад доводять: навіть невелике місто чи село може впровадити європейські практики поводження з відходами. Компостування — це просто й недорого, треба лише згуртованість і план дій.
Якщо ви хочете, щоб і ваша громада перестала відправляти тонни органіки на звалище, варто діяти вже зараз. Для початку можна провести аудит відходів: скільки з них біо- і де їх утворюється найбільше (дворогосподарства, ринок, парк тощо). Далі — обрати доступний варіант компостування: можливо, це будуть індивідуальні компостери для кожного двору або ж один спільний майданчик з контейнерами для цілої вулиці чи кварталу. Важливо залучити людей: пояснити, навчити, показати приклади успіху.
Організатори проєкту готові ділитися напрацюваннями. На фінальному етапі планують створити відео про найкращі практики учасників і провести відкритий вебінар — за анонсами слідкуйте в спільноті Zero Waste Alliance Ukraine. А вже зараз по пораду можна звернутися до експертів ГО «Екологічні новини» ([email protected]), які координують проєкт.
Компостуючи біовідходи, громада вирішує одразу кілька проблем: зменшує навантаження на полігони, поліпшує екологію, економить кошти на вивезення сміття. Натомість отримує цінний ресурс — добриво, яке повертає поживні речовини в ґрунт. Так замість сміття з’являється нове життя.
У Києві почали квітнути тюльпани, зокрема ті, що столиця отримала безоплатно від Нідерландів. Загалом восени 2024 року у місті висадили понад 380 тисяч квітів, з яких Нідерланди передали 116 тисяч.
Про це повідомили в КМДА.
Цьогоріч кияни можуть побачити яскраве різнобарв’я тюльпанів у центрі міста та зелених зонах усіх районів. Загалом висади п’ять сортів квітів: Charade, Verona, Golden Apeldoorn, Powerpoint та Ben Van Zanten.
Де квітнуть тюльпани
Голосіївський район:
- сквер Миру;
- сквер Героїв Маріуполя;
- сквер на вулиці Івана Федорова;
- Голосіївський парк культури та відпочинку імені Максима Рильського;
- Голосіївська площа;
- вулиця Василя Касіяна.
Читайте також: Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Дарницький район:
- проспект Миколи Бажана;
- сквер імені Олександра Кошиця;
- парк Партизанської слави.
Деснянський район:
- парк «Кіото»;
- парк «Фестивальний»;
- проспект Романа Шухевича;
- сквер імені В’ячеслава Веремія;
- парк з водними об’єктами вздовж проспекту Романа Шухевича;
- Деснянський парк;
- парк «Молодіжний»;
- сквер на площі Анкари;
- вулиця Братиславська;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».
Дніпровський район:
- бульвар Верховної Ради;
- Дарницька площа;
- парк «Перемога»;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Лівобережна»;
- сквер біля будівлі Дніпровської РДА.
Оболонський район:
- парк відпочинку «Наталка»;
- парк «Пуща-Водиця»;
- парк відпочинку на проспекті Литовському;
- сквер на вулиці Федора Максименка;
- сквер на вулиці Олександра Архипенка;
- сквер на Оболонській площі;
- парк культури та відпочинку навколо озера Йорданське;
- сквер на розі проспекту Оболонського та вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Прирічній;
- сквер на вулиці Вишгородській;
- сквер на вулиці Зої Гайдай;
- сквер на перетині вулиці Левка Лук’яненка та вулиці Героїв полку «Азов»;
- транспортна розв’язка на перетині проспектів Степана Бандери та Володимира Івасюка;
- транспортна розв’язка на вулиці Ярослава Івашкевича;
- бульварна зона на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на проспекті Степана Бандери;
- вулиця Міська.
Читайте також: Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка
Печерський район:
- Наводницький парк;
- вулиця Банкова;
- бульвар Миколи Міхновського;
- сквер імені Марії Заньковецької.
Подільський район:
- сквер на площі Щекавицькій;
- Куренівський парк;
- сквер № 1 на Контрактовій площі;
- сквер № 2 на Контрактовій площі;
- сквер на вулиці Вишгородська;
- парк «Березовий Гай»;
- вулиця Івана Виговського;
- сквер на проспекті Георгія Гонгадзе;
- сквер імені Кузьми Скрябіна.
Святошинський район:
- сквер на розі вулиць Григоровича-Барського та Симиренка;
- парк «Інтернаціональний»;
- парк «Гамбурзький»;
- парк «Совки»;
- вулиця Зодчих;
- парк імені генерала Потапова;
- сквер імені Михайла Реуцького;
- сквер біля Святошинської РДА на просп. Берестейському;
- вулиця Жмеринська;
- транспортна розв’язка між бульваром Жуля Верна та вулиці Якуба Коласа.
Солом’янський район:
- парк «Відрадний»;
- сквер імені Максима Шаповала;
- сквер біля Солом’янської РДА на проспекті Повітряних Сил.
Шевченківський район:
- Майдан Незалежності;
- поруч із Міністерством закордонних справ України;
- парк «Володимирська гірка»;
- парк імені Тараса Шевченка;
- сквер Анни Київської;
- сквер на вулиці Прорізній;
- парк «Веселка».
Нагадаємо, що у Києві на ВДНГ створюють терапевтичний сад: що в ньому буде.
Фото: Любов Голуб’ятнікова, КМДА
