Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/gjEFE7dpUQA?si=sFsJap9DCtXdMRA_SSSSSS

Суспільство

Іван Тиктор. Історія першого українського газетного магната (ВІДЕО)

Опубліковано

Воїн Галицької армії першим перетворив українську видавничу справу на бізнес.

Історію Івана Тиктора розповідає ШоТам.

Він воював за ЗУНР, а опісля став першим газетним магнатом в Україні. Іван Тиктор — видавець і підприємець, який присвятив життя українізації ЗМІ.

Іван народився 6 липня 1896 року в селі Красне на Львівщині в заможній сільській родині. Його батько був майстром, який міг відремонтувати будь-що.

«Ремонтував для односельців годинники, сільськогосподарську техніку. Ну і, швидш за все, планував, що його син після того, як вивчиться в Галицькій гімназії, продовжить його працю», —Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Втім, батько віддав Івана навчатися до солідної гімназії, і це змінило життя хлопця. В останній рік навчання почалася Перша світова. Увесь клас добровільно пішов у Січові Стрільці. Ще зовсім юний Іван отримав звання підхорунжого, а згодом уже командував чотою Галицької армії.

Був свідком створення Західноукраїнської Народної Республіки

Він був одним з тих, хто бачив створення Західноукраїнської Народної Республіки. Та коли ЗУНР пала, Івана полонили поляки та відправили до табору неподалік Ґданська. З полону його витягнув батько завдяки купленій за чималі гроші довідці про благонадійність.

Після полону 25-річний Іван закінчив курси комерційної справи видавництва «Просвіта». І невдовзі в рідному Красному організував кооператив, кредитну спілку та кравецькі курси. У 1921 його покликали до правління видавництва «Червона калина».

Видання публікувало документи та спогади учасників боротьби за Україну, але було збитковим. Тоді Тиктор ризикнув — викупив видавництво й дав йому нове життя. Передплатники його газети «Новий час» отримували бонус — комплект українських книжок.

Оригінальний хід у видавничому бізнесі

А коли світ побачив тижневик для селян «Народна справа», Іван придумав оригінальний хід. Кожен передплатник в разі загибелі його рогатої худоби отримував допомогу в 120 злотих.

«Селяни — практичні люди. Не лише просто, щоб почитати газети: “О, я придбаю якийсь випуск газети, і разом з газетою отримаю відшкодування, якщо буде така потреба, якщо будуть втрати в сільському господарстві», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Іванові вдалося розширити видавництво — для дітей вийшов журнал «Дзвіночок». Для поціновувачів гумору — «Комар», а для тих, хто цікавився політикою — «Наш прапор». Ледь не кожна українська родина на Галичині читала бодай одне з видань Тиктора.

Іван був упевнений: газети мають приносити гроші, а не існувати на пожертви меценатів. Розташовував на сторінках рекламу, надаючи перевагу українським рекламодавцям. І в 1934 об’єднав усі видання в концерн «Українська преса», а прибутки вкладав у нові проєкти.

Читайте такожТрагедія чи перемога? Дізнайся правду про бій під Крутами та зруйнуй історичні міфи (ТЕСТ)

«Іван Тиктор заснував бізнес із виробництва ячмінної кави під назвою “Золотий колос”. Фірма стала серйозним конкурентом для єврейської фірми “Франка”, яку також полюбляли попивати в тодішньому Львові», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Попереду в Тиктора було чимало планів та ідей, але їх зупинила Друга світова. Останній номер «Нового часу» вийшов 12 вересня 1939 — Львів уже бомбардували німецькі літаки. А незабаром радянські «визволителі» націоналізували весь концерн Тиктора.

На його базі почала виходити радянська пропагандистська газета «Вільна Україна». Виїхавши до Кракова, Іван став керівником видавництва, підконтрольного німцям.

«Люди займалися виключно культурною діяльністю, на їхніх руках немає жодної крові, вбитих ними людей, вони не працювали в концтаборах. Тоді практично вся Європа була окупована. Всієї Європи ви колаборантами точно не назвете», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Коли Третій Рейх окупував Україну, Іван осів у Рівному, де працював у видавництві «Волинь». Через цю діяльність Тиктора ув’язнювало гестапо, а потім повернулися совєти, і довелося тікати. Прізвище Тиктор було добре відоме більшовикам і діяло як червона ганчірка на бика.

Друкував антирадянські матеріали

Адже Іван друкував антирадянські матеріали, воював за незалежну Україну, ще й працював в окупації.

«Найкраще, що його чекало, якщо б він лишився в СРСР – це мандрівка до Сибіру. В гіршому – це була би смерть. Бо ще в час І Світової війни він як український січовий стрілець воював проти російської імперії. Так, для більшовиків це був так само ідейний ворог, але це теж була росія. І, зрештую, як вояк Галицької Армії, не виключено, що в Наддніпрянщині міг брати участь в боях проти більшовиків», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Дивіться відео: Як жив найбільший меценат України Євген Чикаленко

Коли родина Тиктора тікала з України, матір та сестри Івана не встигли — їх вивезли до Сибіру. А Іванові з дружиною та донькою вдалося виїхати до Австрії, а потім до Канади. У Канаді він намагався відновити друкарську справу.

Заснував «Клюб Приятелів Української Книжки» та видавав книги українських авторів. А українська інтелігенція Канади неодноразово вшановувала Івана Тиктора відзнаками. Побачити ж Батьківщину Іванові більше не судилося — він помер 26 серпня 1982 в Оттаві. Та ім’я першого газетного магната Івана Тиктора назавжди живе на сторінках історії України.

Також дивіться відео від ШоТам, як генерал УНР захистив Польщу, розбивши більшовиків.

Суспільство

11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО)

Опубліковано

11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.

Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.

Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:

«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».

Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)

Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.

Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).

Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко

Читати далі

Суспільство

Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)

Опубліковано

Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.

Про це повідомили в UNITED24.

Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.

Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.

Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)

Фото: фейсбук-сторінка UNITED24

Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.

Фото обкладинки: Harald Krichel

Читати далі

Суспільство

«Нова пошта» нагородила українських волонтерів відзнакою «Варті»

Опубліковано

«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.

Про це повідомили в «Новій пошті».

Хто здобув відзнаку «Варті»

До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.

77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.

Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.

Олександра та Кіра

За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.

За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.

Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові

Юрій Степанець

За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.

Разом із цим відзнаку отримали:

  • всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
  • Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
  • Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
  • благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
  • Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.

«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.

Переможці за обсягами гуманітарних вантажів

Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:

  • благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
  • благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
  • благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
  • громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
  • благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
  • «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
  • громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
  • благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
  • благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
  • міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).

Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.

Як вручали нагороди

Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.

Андрій Бурахович та Аміл і Раміл Насірови

Про відзнаку «Варті»

«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.

Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.

Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.

Фото: «Нова пошта»

Читати далі