Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Трагедія чи перемога? Дізнайся правду про бій під Крутами та зруйнуй історичні міфи (ТЕСТ)

Опубліковано

Бій під Крутами – одна з найбільш міфологізованих сторінок в історії України. Цей день, 29 січня 1918 року, часто називають трагічним, провальним чи навіть даремним. Однак сучасні історики доводять, що Крути – це про відвагу та перемогу, а більшість поширених тез – міфи, яких вже давно час позбутися.

0%

Радянська армія за кількістю приблизно вдесятеро переважала армію УНР

Правильно! Неправильно!

Це правда. За даними Інституту національної пам’яті, сили більшовиків складалися з 4800 бійців, тоді як кількість українців не перевищувала 520 людей. Росіяни мали перевагу й в техніці: бронепотяг та артилерія проти кулеметів та гармати.

Крутянці знали про значну перевагу радянської армії й свідомо йшли на подвиг

Правильно! Неправильно!

За словами науковиці Національного музею історії України Аліни Понипаляк, ніхто не здогадувався про кількість більшовиків. «Люди добровільно, як на Майдані, збиралися, проходили двотижневий вишкіл, щоб вийти на захист рідного міста. Але ніхто не знав численність військ Муравйова. Не треба казати, що вони зробили цей подвиг свідомо. Ці люди просто йшли захистити своє місто, захистити Київ», – наголосила історикиня в ефірі «Українського радіо».

На бій під Крутами відправляли лише студентів та добровольців без досвіду, які не вміли воювати та фактично йшли на вірну смерть

Правильно! Неправильно!

Це міф. За даними УІНП, в бою під Крутами брали участь приблизно 400 юнкерів – старшин і курсантів Першої української військової школи ім. Богдана Хмельницького, які вже мали бойовий досвід. А також бійці Куреня Смерті – добровольчого підрозділу, сформованого з вояків, які повернулися з Першої світової війни, та вільні козаки з міста Глухова – теж старші люди, які мали бойовий досвід. Саме вони, а не гімназисти та студенти без вишколу, складали основні бойові сили оборонців Крут. Бійців зі Студентського (Помічного) куреня Січових Стрільців поставили на найбільш безпечну ділянку оборони, а наймолодших і тих, хто взагалі не вмів стріляти, – лишили в резерві.

У бою під Крутами героїчно загинули 300 студентів

Правильно! Неправильно!

Це один із найбільш поширених міфів. Загальні втрати українців, за різними оцінками, сягли 70-100 людей. І далеко не всіх із них, як ми вже з’ясували, – студенти. За словами історика Сергія Бутка, джерелом міфу став виступ Миколи Зерова, під час якого він порівняв героїзм учасників бою під Крутами із подвигом 300 спартанців у Фермопілах.

Командир військ УНР втратив під Крутами рідного брата

Правильно! Неправильно!

Це правда. Українською армією командував полковник Аверкій Гончаренко. У студентському курені під Крутами загинув його рідний брат Федір.

Більшовики понесли значно більші втрати, ніж українські сили

Правильно! Неправильно!

Це правда. Попри перевагу в кількості та озброєнні, гвардія Муравйова втратила 300 бійців. Це щонайменше втричі більше, аніж втрати значно меншого українського війська.

Командувач Червоної гвардії Михайло Муравйов розраховував потрапити до Києва вже того ж дня, до ночі

Правильно! Неправильно!

Це правда, але мрії більшовиків не здійснилися. Натомість російським військам довелося «зализувати рани», збиратися з силами та лагодити колію.

Бій під Крутами дозволив уряду УНР підписати Берестейський договір, що означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин

Правильно! Неправильно!

Це правда. Крутянці на чотири дні зупинили просування більшовиків. Завдяки цьому уряд УНР мав час, аби підписати Берестейський (Брест-Литовський) мирний договір з країнами Четверного союзу. Ось, що пише про роль бою український історик Володимир Улянич: «Саме ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність. День української перемоги у бою під Крутами є законною гордістю українства».

Під час відступу українських сил приблизно 30 студентів заблукали та потрапили в полон більшовиків

Правильно! Неправильно!

На жаль, це правда і один з найтрагічніших епізодів бою під Крутами. Під час відступу студентська чота, що налічувала до 30 людей, заблукала й вийшла на станцію, що вже була зайнята більшовиками. Точна кількість загиблих невідома, але український історик Ярослав Файзулін вважає, що тоді бійці Муравйова розстріляли 28 людей. Прізвища частини загиблих і досі невідомі.

Бій під Крутами став провальною операцією для української армії

Правильно! Неправильно!

Тож насправді це міф. По-перше, вдесятеро менша українська армія змогла дати гідну відсіч більшовикам. По-друге, втрати радянської армії, попри перевагу в кількості, були значно більшими. По-третє, саме подвиг крутянців дозволив уряду УНР підписати Берестейський договір та отримати визнання на міжнародній арені. Сучасні історики називають бій під Крутами однією з найуспішніших операцій української армії: «Це був бій за майбутнє, який показав, що Україна стала можливою саме завдяки армії».

Трагедія чи перемога? Дізнайся правду про бій під Крутами та зруйнуй історичні міфи
Схоже, ця сторінка української історії донедавна залишалася невідомою для вас. Це й не дивно, міфи на кшталт «300 студентів» встигли так закріпитися в нашій свідомості, що інший погляд на ці події здається дивним та нереальним. Насправді кількість балів у цьому тесті не має жодного значення. Лише пам’ятайте: бій під Крутою став для України перемогою, а не поразкою.
Ви правильно відповіли на більшість питань, та деякі моменти, схоже, все ж викликали сумнів. І це нормально. Головне – пам’ятайте, що бій під Крутами не був «прикрою помилкою», «невдалим рішенням» чи «даремною втратою». Це перемога та подвиг.
Чудовий результат! Ви добре знайомі з українською історією та вмієте відрізняти вигадки та міфи від реальності. Поділіться цим тестом із друзям. Адже важливо, аби бій під Крутами перестали вважати поразкою чи «даремною трагедією». І такий формат – чудовий інструмент, аби розповісти правду.

Поділіться своїми результатами:

Руйнувати міфи легко, коли ми відчуваємо вашу підтримку. Один донат допоможе ШоТам продовжити боротьбу за правду.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі