Суспільство
Трагедія чи перемога? Дізнайся правду про бій під Крутами та зруйнуй історичні міфи (ТЕСТ)
Бій під Крутами – одна з найбільш міфологізованих сторінок в історії України. Цей день, 29 січня 1918 року, часто називають трагічним, провальним чи навіть даремним. Однак сучасні історики доводять, що Крути – це про відвагу та перемогу, а більшість поширених тез – міфи, яких вже давно час позбутися.
Радянська армія за кількістю приблизно вдесятеро переважала армію УНР
Це правда. За даними Інституту національної пам’яті, сили більшовиків складалися з 4800 бійців, тоді як кількість українців не перевищувала 520 людей. Росіяни мали перевагу й в техніці: бронепотяг та артилерія проти кулеметів та гармати.
Крутянці знали про значну перевагу радянської армії й свідомо йшли на подвиг
За словами науковиці Національного музею історії України Аліни Понипаляк, ніхто не здогадувався про кількість більшовиків. «Люди добровільно, як на Майдані, збиралися, проходили двотижневий вишкіл, щоб вийти на захист рідного міста. Але ніхто не знав численність військ Муравйова. Не треба казати, що вони зробили цей подвиг свідомо. Ці люди просто йшли захистити своє місто, захистити Київ», – наголосила історикиня в ефірі «Українського радіо».
На бій під Крутами відправляли лише студентів та добровольців без досвіду, які не вміли воювати та фактично йшли на вірну смерть
Це міф. За даними УІНП, в бою під Крутами брали участь приблизно 400 юнкерів – старшин і курсантів Першої української військової школи ім. Богдана Хмельницького, які вже мали бойовий досвід. А також бійці Куреня Смерті – добровольчого підрозділу, сформованого з вояків, які повернулися з Першої світової війни, та вільні козаки з міста Глухова – теж старші люди, які мали бойовий досвід. Саме вони, а не гімназисти та студенти без вишколу, складали основні бойові сили оборонців Крут. Бійців зі Студентського (Помічного) куреня Січових Стрільців поставили на найбільш безпечну ділянку оборони, а наймолодших і тих, хто взагалі не вмів стріляти, – лишили в резерві.
У бою під Крутами героїчно загинули 300 студентів
Це один із найбільш поширених міфів. Загальні втрати українців, за різними оцінками, сягли 70-100 людей. І далеко не всіх із них, як ми вже з’ясували, – студенти. За словами історика Сергія Бутка, джерелом міфу став виступ Миколи Зерова, під час якого він порівняв героїзм учасників бою під Крутами із подвигом 300 спартанців у Фермопілах.
Командир військ УНР втратив під Крутами рідного брата
Це правда. Українською армією командував полковник Аверкій Гончаренко. У студентському курені під Крутами загинув його рідний брат Федір.
Більшовики понесли значно більші втрати, ніж українські сили
Це правда. Попри перевагу в кількості та озброєнні, гвардія Муравйова втратила 300 бійців. Це щонайменше втричі більше, аніж втрати значно меншого українського війська.
Командувач Червоної гвардії Михайло Муравйов розраховував потрапити до Києва вже того ж дня, до ночі
Це правда, але мрії більшовиків не здійснилися. Натомість російським військам довелося «зализувати рани», збиратися з силами та лагодити колію.
Бій під Крутами дозволив уряду УНР підписати Берестейський договір, що означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин
Це правда. Крутянці на чотири дні зупинили просування більшовиків. Завдяки цьому уряд УНР мав час, аби підписати Берестейський (Брест-Литовський) мирний договір з країнами Четверного союзу. Ось, що пише про роль бою український історик Володимир Улянич: «Саме ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність. День української перемоги у бою під Крутами є законною гордістю українства».
Під час відступу українських сил приблизно 30 студентів заблукали та потрапили в полон більшовиків
На жаль, це правда і один з найтрагічніших епізодів бою під Крутами. Під час відступу студентська чота, що налічувала до 30 людей, заблукала й вийшла на станцію, що вже була зайнята більшовиками. Точна кількість загиблих невідома, але український історик Ярослав Файзулін вважає, що тоді бійці Муравйова розстріляли 28 людей. Прізвища частини загиблих і досі невідомі.
Бій під Крутами став провальною операцією для української армії
Тож насправді це міф. По-перше, вдесятеро менша українська армія змогла дати гідну відсіч більшовикам. По-друге, втрати радянської армії, попри перевагу в кількості, були значно більшими. По-третє, саме подвиг крутянців дозволив уряду УНР підписати Берестейський договір та отримати визнання на міжнародній арені. Сучасні історики називають бій під Крутами однією з найуспішніших операцій української армії: «Це був бій за майбутнє, який показав, що Україна стала можливою саме завдяки армії».
Поділіться своїми результатами:
Руйнувати міфи легко, коли ми відчуваємо вашу підтримку. Один донат допоможе ШоТам продовжити боротьбу за правду.
Тарас Яремій у новому випуску «PromПрокачка» завітав до йогині Світлани. Команда шоу оновила інтер’єр у маленькій однокімнатній квартирі героїні, а ведучий наважився постояти на цвяхах.
Йога на тлі війни
Світлана – йогиня, мама 4-річної Марії та дружина військового-добровольця. Жінка живе, працює та виховує доньку в однокімнатній квартирі. Попри постійний стрес, тісні квадратні метри й шум, вона не втрачає сили.
За словами Світлани, саме йога стала для неї точкою опори з початку повномасштабної війни — інструментом, що допомагає зберігати спокій і тримати ментальний баланс. Тепер вона ділиться цією практикою з іншими жінками, коли проводить онлайн-заняття, навчає працювати з тілом і диханням, розслаблятися після важких днів.
Читайте також: Продовжує допомагати побратимам: як в автомайстерні облаштували робоче місце для ветерана з інвалідністю (ВІДЕО)
Особливе місце в її практиці посідає донька. Світлана залучає Марію до занять, щоб із дитинства йога стала для неї природною частиною життя й внутрішньої опори.
Місія шоу
У шоу PromПрокачка має на меті повернути людям відчуття дому в непростий для країни час і розповісти їхні історії через простір, у якому вони живуть. Кожна серія — це особиста історія, інтер’єрна трансформація та маленьке нове життя в межах кількох квадратних метрів.
«Коли я вперше зайшов до її квартири, зрозумів: комфорту тут не вистачає, але є щось важливіше — світла, тепла енергія. І саме її ми хотіли підкреслити нашим оновленням»? — ділиться Тарас Яремій. Ведучий зауважив, що Світлана одна з тих жінок — сильних, глибоких, які щодня самостійно тримають тил, виховують дітей і водночас знаходять сили допомагати іншим.
Під відео закликають долучатися до збору «Дронопад», що триває у партнерстві з БФ «Повернись живим».
Нагадуємо, що дев’ятьох дітей повернули з ТОТ в Україну.
Фото надали творці шоу
Суспільство
Допомогли зупинити іноземні поставки ворогу, арештувати накрадене, списатися важкохворим — це мізер результатів роботи «Слідства.Інфо», про які говоримо в новому випуску подкасту «А шо далі?» про реальний вплив незалежної журналістики.
У гостях студії «ШоТам» головна редакторка «Слідства.Інфо» та військова репортерка Анастасія Станко, а з нею +1. Донечка Насті Іванка всі 50 хвилин або тихенько слухає розмову про роботу на фронті, або спить під колискову про викриту елітну нерухомість держслужбовців та перевірки НАБУ у фігурантів.
Читайте також: «А шо далі?»: ШоТам стартує новий подкаст про вплив незалежної журналістики на суспільство
У подкасті згадували дива на війні, суддів, «покарання службою», допуски журналістів і незмінну правду, яку хочуть зробити змінною. Анастасія розповіла, як воєнкорила вагітною, згадала «перли» своїх героїв і роботу з іноземними медіа.
Підтримуйте команду ШоТам, аби бачити більше подібного контенту.
Нагадуємо, що попри поранення і втрату зору український ветеран веде кулінарний блог і надихає інших (ВІДЕО).
Суспільство
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
Після поранення на фронті Руслан Задорожний шукав нову роботу, аж тут йому запропонували посаду адміністратора в СТО. Завдяки державній компенсації власниця майстерні облаштувала для ветерана зручне робоче місце, і тепер він може впевнено виконувати свою роботу.
Знайшов нову роботу
До повномасштабної війни киянин Руслан Задорожний працював менеджером в інтернет-магазині. Та коли на власні очі побачив, як росіяни руйнують українські міста, — не зміг залишатися вдома. У листопаді 2022 року Руслан пішов на фронт гранатометником.
Після року служби потрапив під ворожий обстріл на Куп’янському напрямку:
«Ми відбивали черговий штурм, і я повертався в бліндаж. Побачив, як на мене — це буквально в долю секунди відбулось — летить граната з АГС — ВОГ. Було пряме влучання в руку, й уламки потрапили в ногу».
Руслан отримав тяжкі поранення та втратив руку. На лікування й реабілітацію знадобилося півроку, а опісля він почав шукати нову роботу. В якийсь момент Русланові запропонували вакансію на СТО.
«Я шукав СТО для своєї автівки. Приїхав сюди, мені все тут сподобалося. Розговорилися про роботу, і мені запропонували вакансію майстра-приймальника. Мене зацікавило саме це СТО ідеєю — те, що це допомога військовим, і тут збирають, ремонтують військові автівки. Я вирішив залишитися».
Облаштували робоче місце для працівника з інвалідністю й отримали компенсацію
Співвласниця автомайстерні Марія Ксьондзик з 2022 року передавала автівки на фронт. Згодом виникла потреба в ремонті машин, тож вона з партнерами відкрила в Києві СТО.
«Щоб відповідати за якість машин, які ми передаємо, потрібно контролювати й сам ремонт. Ми закриваємо повний цикл для військових — від збору донатів на ремонт авто до, власне, повного ремонту автомобіля. За весь час відремонтували вже понад 500 фронтових авто», — розповідає Марія.
Роботи було чимало, тож, аби розвантажити майстрів, Марія планувала найняти майстра-приймальника, який узяв би на себе якісний процес прийому авто та їх супровід. Якраз тоді на СТО для технічного обслуговування власного автомобіля і приїхав Руслан.
Прийшовши до Центру зайнятості, Марія та Руслан дізналися, що держава компенсує витрати на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю. Так власниця майстерні придбала для працівника техніку й оформила відшкодування:
«Ми облаштували для нього зручне робоче місце: купили ноутбук і принтер. Компенсація покрила всю суму — ми витратили близько 76 тисяч гривень. У Центрі зайнятості нам допомогли оформити всі документи».
Тепер ветеран приймає автівки на ремонт, а до того ж, привчившись працювати за ноутбуком лівою рукою, заповнює документи.
На новій посаді Руслан планує набратися досвіду та з часом відкрити власне СТО.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
