Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Трагедія чи перемога? Дізнайся правду про бій під Крутами та зруйнуй історичні міфи (ТЕСТ)

Опубліковано

Бій під Крутами – одна з найбільш міфологізованих сторінок в історії України. Цей день, 29 січня 1918 року, часто називають трагічним, провальним чи навіть даремним. Однак сучасні історики доводять, що Крути – це про відвагу та перемогу, а більшість поширених тез – міфи, яких вже давно час позбутися.

0%

Радянська армія за кількістю приблизно вдесятеро переважала армію УНР

Правильно! Неправильно!

Це правда. За даними Інституту національної пам’яті, сили більшовиків складалися з 4800 бійців, тоді як кількість українців не перевищувала 520 людей. Росіяни мали перевагу й в техніці: бронепотяг та артилерія проти кулеметів та гармати.

Крутянці знали про значну перевагу радянської армії й свідомо йшли на подвиг

Правильно! Неправильно!

За словами науковиці Національного музею історії України Аліни Понипаляк, ніхто не здогадувався про кількість більшовиків. «Люди добровільно, як на Майдані, збиралися, проходили двотижневий вишкіл, щоб вийти на захист рідного міста. Але ніхто не знав численність військ Муравйова. Не треба казати, що вони зробили цей подвиг свідомо. Ці люди просто йшли захистити своє місто, захистити Київ», – наголосила історикиня в ефірі «Українського радіо».

На бій під Крутами відправляли лише студентів та добровольців без досвіду, які не вміли воювати та фактично йшли на вірну смерть

Правильно! Неправильно!

Це міф. За даними УІНП, в бою під Крутами брали участь приблизно 400 юнкерів – старшин і курсантів Першої української військової школи ім. Богдана Хмельницького, які вже мали бойовий досвід. А також бійці Куреня Смерті – добровольчого підрозділу, сформованого з вояків, які повернулися з Першої світової війни, та вільні козаки з міста Глухова – теж старші люди, які мали бойовий досвід. Саме вони, а не гімназисти та студенти без вишколу, складали основні бойові сили оборонців Крут. Бійців зі Студентського (Помічного) куреня Січових Стрільців поставили на найбільш безпечну ділянку оборони, а наймолодших і тих, хто взагалі не вмів стріляти, – лишили в резерві.

У бою під Крутами героїчно загинули 300 студентів

Правильно! Неправильно!

Це один із найбільш поширених міфів. Загальні втрати українців, за різними оцінками, сягли 70-100 людей. І далеко не всіх із них, як ми вже з’ясували, – студенти. За словами історика Сергія Бутка, джерелом міфу став виступ Миколи Зерова, під час якого він порівняв героїзм учасників бою під Крутами із подвигом 300 спартанців у Фермопілах.

Командир військ УНР втратив під Крутами рідного брата

Правильно! Неправильно!

Це правда. Українською армією командував полковник Аверкій Гончаренко. У студентському курені під Крутами загинув його рідний брат Федір.

Більшовики понесли значно більші втрати, ніж українські сили

Правильно! Неправильно!

Це правда. Попри перевагу в кількості та озброєнні, гвардія Муравйова втратила 300 бійців. Це щонайменше втричі більше, аніж втрати значно меншого українського війська.

Командувач Червоної гвардії Михайло Муравйов розраховував потрапити до Києва вже того ж дня, до ночі

Правильно! Неправильно!

Це правда, але мрії більшовиків не здійснилися. Натомість російським військам довелося «зализувати рани», збиратися з силами та лагодити колію.

Бій під Крутами дозволив уряду УНР підписати Берестейський договір, що означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин

Правильно! Неправильно!

Це правда. Крутянці на чотири дні зупинили просування більшовиків. Завдяки цьому уряд УНР мав час, аби підписати Берестейський (Брест-Литовський) мирний договір з країнами Четверного союзу. Ось, що пише про роль бою український історик Володимир Улянич: «Саме ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність. День української перемоги у бою під Крутами є законною гордістю українства».

Під час відступу українських сил приблизно 30 студентів заблукали та потрапили в полон більшовиків

Правильно! Неправильно!

На жаль, це правда і один з найтрагічніших епізодів бою під Крутами. Під час відступу студентська чота, що налічувала до 30 людей, заблукала й вийшла на станцію, що вже була зайнята більшовиками. Точна кількість загиблих невідома, але український історик Ярослав Файзулін вважає, що тоді бійці Муравйова розстріляли 28 людей. Прізвища частини загиблих і досі невідомі.

Бій під Крутами став провальною операцією для української армії

Правильно! Неправильно!

Тож насправді це міф. По-перше, вдесятеро менша українська армія змогла дати гідну відсіч більшовикам. По-друге, втрати радянської армії, попри перевагу в кількості, були значно більшими. По-третє, саме подвиг крутянців дозволив уряду УНР підписати Берестейський договір та отримати визнання на міжнародній арені. Сучасні історики називають бій під Крутами однією з найуспішніших операцій української армії: «Це був бій за майбутнє, який показав, що Україна стала можливою саме завдяки армії».

Трагедія чи перемога? Дізнайся правду про бій під Крутами та зруйнуй історичні міфи
Схоже, ця сторінка української історії донедавна залишалася невідомою для вас. Це й не дивно, міфи на кшталт «300 студентів» встигли так закріпитися в нашій свідомості, що інший погляд на ці події здається дивним та нереальним. Насправді кількість балів у цьому тесті не має жодного значення. Лише пам’ятайте: бій під Крутою став для України перемогою, а не поразкою.
Ви правильно відповіли на більшість питань, та деякі моменти, схоже, все ж викликали сумнів. І це нормально. Головне – пам’ятайте, що бій під Крутами не був «прикрою помилкою», «невдалим рішенням» чи «даремною втратою». Це перемога та подвиг.
Чудовий результат! Ви добре знайомі з українською історією та вмієте відрізняти вигадки та міфи від реальності. Поділіться цим тестом із друзям. Адже важливо, аби бій під Крутами перестали вважати поразкою чи «даремною трагедією». І такий формат – чудовий інструмент, аби розповісти правду.

Поділіться своїми результатами:

Руйнувати міфи легко, коли ми відчуваємо вашу підтримку. Один донат допоможе ШоТам продовжити боротьбу за правду.

Суспільство

Два українські фільми демонструватимуть на міжнародному кінофестивалі у Польщі

Опубліковано

На міжнародному фестивалі незалежного кіно OFF CAMERA, що відбуватиметься у Кракові з 26 квітня по 5 травня, покажуть два українські фільми.

Про це повідомляють на Facebook-сторінці Державного агентства України з питань кіно.

Фільм “Назавжди-Назавжди” режисерки Анни Бурякової увійшов до основної конкурсної програми. Стрічка розповідає про складні стосунки та вибори в сучасному суспільстві через призму особистих історій його персонажів.

“Назавжди-Назавжди” відтворює драматичні й комічні моменти з життя підлітків наприкінці 1990-х років через історію 15-річної Тоні. Вона змушена змінити школу через аб’юзивні стосунки з колишнім однокласником, що не припиняє її переслідувати. Нове освітнє середовище несе нові виклики, зокрема участь у любовному трикутнику, який ставить Тоню перед моральним вибором і допомагає осмислити власні бажання та цінності.

Два українські фільми демонструватимуть на міжнародному кінофестивалі OFF CAMERA у Польщі

Читайте також: Військові журналісти можуть виграти 7 тисяч євро: як податися на конкурс

Фільм “Уроки толерантності” режисера Аркадія Непиталюка покажуть у конкурсній програмі “На межі”, що зосереджена на актуальних соціальних темах та новаторському підході до кінематографії. Ця драматична комедія висвітлює життя провінційної шкільної вчительки, яка використовує урядову програму євроінтеграції для розв’язання своїх особистих криз.

Два українські фільми демонструватимуть на міжнародному кінофестивалі OFF CAMERA у Польщі

Основний сюжет розгортається навколо головної героїні, яка стикається з важкими життєвими випробуваннями, включно з фінансовими труднощами та загрозою розпаду сім’ї. У найскладніший момент свого життя вона дізнається про програму “Уроки толерантності”, яка надає нові можливості для особистісного та професійного розвитку.

Нагадаємо, Велика Британія оголосила про найбільший в історії пакет військової допомоги Україні.

Фото: Державного агентства України з питань кіно

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця розігрує п’ять книг для юних мандрівників: як взяти участь

Опубліковано

До Всесвітнього дня книги та авторського права, Укрзалізниця розігрує для пасажирів п’ять книжок про Київ з нової серії проєкту «Книга-мандрівка. Міста».

Про це повідомляє УЗ на сторінці у Facebook.

Відсьогодні ж і до кінця тижня підписники сторінки Укрзалізниці в Facebook отримають можливість виграти одну з 5 книжок – «Книгу-мандрівку. Київ» для цього необхідно:

  • вподобати сторінку Укрзалізниці у Facebook;
  • написати в коментарях до цього посту ТОП-3 книг, які б ви порадили для читання під час подорожі поїздом.

Читайте також: Була залізничницею, а тепер вирішує питання ВПО. Переселенка з Донеччини завдяки стажуванню знайшла себе на новому місці

“Переможці будуть обрані серед тих, хто виконав всі умови, випадковим чином, та зможуть отримати свої книжки на будь-якому найближчому залізничному вокзалі”, – розповіли в УЗ.

Додамо, минулого тижня книжки, які розповідають про 6 незламних прифронтових міст України – Харків, Чернігів, Суми, Миколаїв, Запоріжжя та Київ – зʼявились у бортовій бібліотеці на 6 маршрутах Укрзалізниці, почитати їх під час подорожі можуть всі бажаючі пасажири.

Нагадаємо, в Україні планують перейменувати понад 300 населених пунктів.

Фото: УЗ

Читати далі

Суспільство

У МОЗ нагадали про важливість вакцинації

Опубліковано

МОЗ України нагадує про важливість вакцинації від небезпечних інфекцій. Українській календар профілактичних щеплень наразі передбачає вакцинацію проти 10 хвороб.

Про це повідомляє МОЗ.

“Це вакцинація проти туберкульозу, гепатиту В, правця, дифтерії, кору, епідемічного паротиту (“свинка”), краснухи (рубелли), кашлюку, поліомієліту, гемофільної інфекції (Hib-інфекція)”, – пояснили у МОЗ.

Читайте також: EIT Jumpstarter: українським стартапам пропонують участь в програмі та гранти

Усі вакцини, які використовуються згідно з календарем щеплень можна зробити безоплатно у педіатра чи сімейного лікаря.

Нагадаємо, на Київщині один день діятиме Містечко здоровʼя.

Фото: МОЗ

Читати далі