Суспільство
Як генерал УНР захистив Польщу, розбивши більшовиків (ВІДЕО)
Український генерал розбив учетверо більшу армію Будьоного та захистив Польщу від окупації більшовиками! А ще він відмовився від престижної польської нагороди зі словами: «Я воював за Україну, а не за Польщу».
Про подвиг генерала УНР Марка Безручка розповідає ШоТам.
Генерал з Токмака розбив військо Будьоного, врятувавши Варшаву від окупації. Та відмовився від престижної польської нагороди зі словами: «Я воював за Україну, а не за Польщу».
Марко Безручко — генерал УНР
Марко Безручко — генерал УНР, чиє ім’я носить 110-та ОМБр ЗСУ. Він народився 31 жовтня 1883 року в містечку Великий Токмак (нині Токмак Запорізької області).
Закінчив юнкерське училище в Одесі, де зустрів майбутнього побратима Всеволода Змієнка. Разом у 1912 році вони вступили до Миколаївської академії в Петербурзі. А після їхнього випуску почалася Перша світова. Марка призначили начальником штабу піхотної дивізії.
За роки війни він пройшов шлях від поручика до капітана й отримав низку орденів. А потім прийшов 1917… Безручко разом з іншими українцями став на бік свого народу.
Очолив корпус Січових Стрільців
Брав активну участь у створенні частин української армії та служив у Генеральному штабі. У квітні 1919 очолив корпус Січових Стрільців під керівництвом Євгена Коновальця. Марко боронив українську землю на Поділлі як від «червоних», так і від «білих».
Та сили були нерівні, і армія УНР відступила. Її 7 грудня 1919 в Луцьку тимчасово прийняли поляки. Наступного року було підписано Варшавський договір: поляки визнали УНР, отримавши частину Галичини та Волині.
Читайте також: Трагедія чи перемога? Дізнайся правду про бій під Крутами та зруйнуй історичні міфи (ТЕСТ)
Після чого розпочався українсько-польський наступ на окупований більшовиками Київ. 6-та Січова дивізія Безручка спільно з Польською армією дали бій окупантам і визволили Київ. Але ненадовго… Уже за місяць окупанти змусили обʼєднане військо відступити.
Підрозділ Безручка в запеклих боях прикривав поляків, які відходили на укріплені позиції. Будьонний мав амбітний план: вдарити в тил полякам, вийшовши до Любліна та Варшави. Утім, на шляху червоних стояло польське місто Замостя, в якому зупинилася частина дивізії Безручка.
Найгучніша битва Марка Безручка
Попереду була найгучніша битва Марка, про яку в росії згадувати не прийнято. До Замостя підійшли 13 000 будьонівців із 72 гарматами та майже 400 кулеметами. Проти них в оборону стали 3,4 тисячі українців з поляками, 12 гармат і 40 кулеметів.
Безручко як старший за рангом очолив оборону, бо вже мав звання полковника Армії УНР. А його заступником став начальник штабу 6-тої Стрілецької дивізії та давній друг Всеволод Змієнко. Упродовж двох діб гарнізон давав відсіч більшовикам і робив успішні нічні вилазки.
І в чотири рази менша за кількістю та в 6 разів за оснащенням армія Безручка розбила Будьоного. Більшовики припинили облогу й почали відступ, бо з півдня та півночі на них уже йшли польські війська.
«Червоним» вдалося уникнути оточення лише ціною величезних втрат. Таким чином від подальшої окупації більшовиків вбереглися Люблін і Варшава. За цю перемогу Безручка та Змієнка підвищили до рангу генерал-хорунжих Армії УНР.
Життя у Польщі
Та шлях генерала — не лише гучні перемоги, а й болючі поразки….
У листопаді 1920 його дивізія зазнала вкрай тяжких втрат під час боїв на Поділлі. Українцям довелося відступити за Збруч до Польщі, де Безручко й залишився. До старості працював у військовому інституті й очолював Українське воєнно-історичне товариство у Варшаві.
У 1938 уряд Польщі хотів нагородити Марка найвищим військовим орденом країни «Virtuti Militari». Та генерал відмовився його прийняти, заявивши: «Я воював за Україну, а не за Польщу».
Безручко помер 10 лютого 1944. Його поховали на православному кладовищі у Варшаві поруч зі Всеволодом Змієнком. У роки Незалежності України ім’ям Безручка назвали вулиці у Вінниці, Рівному та Києві.
24 серпня 2022 року почесне найменування на честь Безручка присвоєно 110-й ОМБр ЗСУ. Зараз бійці бригади продовжують справу легендарного генерала. Тепер — на Сході України.
Нагадаємо, у Кривому Розі відкрили пам’ятник отаману УНР.
Також ми повідомляли раніше, у Польщі відкрили сквер на честь генерала армії УНР.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...
Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова
Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....