Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/RZPWhJBEbjA?si=fNkDjYoXWSy67TleSSSSSS

Суспільство

Історія українки, яка стала останньою принцесою Кореї (ВІДЕО)

Опубліковано

Як українка з родини шахтаря стала останньою принцесою Кореї.

Про невигадану історію Попелюшки розповідає ШоТам.

Заради неї нащадок корейського імператора пішов проти традицій і вчив українську мову.

«Невтямки, як я, українська дівчина з шахтарської Пенсильванії без жодних зв’язків, могла опинитися в такому місці. Таке не сплануєш — це неможливо спланувати», — Юлія Муллок, принцеса Кореї.

Майбутня принцеса народилася в родині українських емігрантів

Юлія Муллок народилася в 1923 році у Філадельфії в багатодітній родині українських емігрантів. Її батько працював у шахтах Пенсильванії, а мати була домогосподаркою. Коли США вступили у Другу світову, 19-річна Юлія пішла служити до війська.

«Я колись натрапила на статтю американської журналістки Шейли Мікаелс. Зі слів Юлії Муллок і того, що Шейла записує у статті, Юлія була однією з перших жінок у ВМС США, якій дозволили працювати з навігацією кораблів», — Уляна Скицька, журналістка.

Читайте такожТрагедія чи перемога? Дізнайся правду про бій під Крутами та зруйнуй історичні міфи (ТЕСТ)

Після закінчення війни Юлія отримала статус ветеранки, і це відкрило їй можливості для навчання. Адже статки родини не дозволили б їй отримати вищу освіту.

Юлія вивчилася на дизайнерку інтер’єрів і працювала бібліотекаркою в найкращій архітектурній компанії Нью-Йорка. Саме ця компанія розробляла скляну піраміду для Лувру. Але Юлія не відчувала себе реалізованою, тому наважилась на переїзд.

«Щось у житті не складалося: їй вже було за 30 років, вона неодружена, без творчої реалізації, і вже дуже хотілося змін. Її друг запропонував поїхати в Іспанію та розробляти інтер’єр одного з готелів. Юлія погодилася», — Уляна Скицька, журналістка.

Знайомство з останнім принцом Кореї

Перед від’їздом жінка шукала орендаря для квартири, і на оголошення відгукнувся її колега — кореєць Ї Гу. Але вона навіть не здогадувалася про справжні наміри чоловіка…

«Під час вечері сказав, що вже багато часу шукав приводу для знайомства. Під час цієї розмови, щоб показати, мабуть, серйозність своїх намірів, Ї Гу сказав декілька фраз українською мовою», — Уляна Скицька, журналістка.

Ї Гу зізнався в коханні, і Юлія погодилася заради нього залишитися в США. Уже потім вона дізналася, що її коханий — останній принц Кореї, нащадок монаршої династії Чосонів. Маєтки родини націоналізували, а Корея вже була президентською республікою.

Одружилися в українській католицькій церкві

Проте родина зберегла імператорські титули. У 1959 році заради Юлії Ї Гу погодився одружитися в українській католицькій церкві в Нью-Йорку. Пара жила на Гаваях, а в 1963 році монаршій родині дозволили повернутися до Південної Кореї.

Вони жили в Сеулі. Юлія займалася благодійністю — за добрі справи її навіть називали «великою матір’ю». Власних дітей у пари не було, і Юлія вирішила вдочерити дівчинку, яку назвала Євгенією.

«Це був шок, тому що клан Часонів правив Кореєю з 1392 року й до початку 20 століття. І сказати клану, що їхній рід не матиме прямого нащадка, а натомість продовжиться сиротою — це було нечувано. Але Юлія на це пішла», — Уляна Скицька, журналістка.

Читайте також«Це глибше, ніж просто ремонт». Як відбудувати українські міста? На прикладі Миколаєва та Харкова пояснює урбаністка Євгенія Дулько

Родина принца не схвалила вчинок Юлії та вважала, що Ї Гу потрібен законний нащадок. Стосунки Юлії та Ї погіршилися. Вони почали жити окремо, а за 8 років офіційно розлучилися. Але Юлія продовжувала носити обручку… І через роки, коли давала інтерв’ю журналістам, пояснила чому.

«Так, мені здається, що я досі кохаю його», — Юлія Муллок, принцеса Кореї.

Ні Юлія, ні Ї не одружилися вдруге, і в принца не народився нащадок. Ї помер у Японії у 2005 році. Юлія дізналася про це з новин і приїхала попрощатися. Вона прожила ще 12 років і померла на Гаваях, коли їй було 94.

Жінка завжди відчувала себе українкою та дивувалася тому, якою непередбачуваною може бути доля.

«Юлія ніколи не була в Україні — Корея фактично стала її другою батьківщиною. Але вона себе описувала як українську дівчину з шахтарської Пенсильванії, якій доля зробила ось такий подарунок як принц і життя в палаці. І вона вважала, що таке не придумаєш — таке тільки стається. Життя цікавіше, ніж будь-який фільм», — Уляна Скицька, журналістка.

Нагадаємо, модель українського походження Кароліна Шіїно перемогла на конкурсі «Міс Японія-2024».

Раніше ми повідомляли, що Юлія «Тайра» Паєвська у Білому домі отримала нагороду «Найхоробріша жінка світу».

Коментарі

Суспільство

В Україні презентували стрічку «Сімейний альбом» про родинну історію Голодомору й війни (ВІДЕО)

Опубліковано

У столичному кінотеатрі «Жовтень» 21 листопада презентували документальну стрічку «Сімейний альбом». Його зняла режисерка Марина Ткачук у партнерстві з Музеєм Голодомору та Українським культурним фондом.

Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

У фільмі досліджують історичні паралелі, які є між геноцидом росії під час Голодомору 1932–1933 років і в період повномасштабної війни.

Фото: пресслужба МКСК

Читайте також: У Сикстинській капелі та Папських апартаментах створили вісім українських аудіогідів (ФОТО)

«Прем’єра відбулася за участі творчої команди та головної героїні стрічки — британської фотохудожниці Самари Пірс. Її прадід, австрійський інженер Александр Вінербергер став випадковим свідком Голодомору в Харкові 1933 року. Йому вдалося таємно сфотографувати жертв трагедії і передати ці світлини за кордон. Вінербергер прагнув донести світу правду про геноцид українців і зупинити його», — написали в МКСК. 

Коли Самара віднайшла камеру свого прадіда та альбом із фотографіями з України, вона переосмислила свій творчий шлях. Жінка вирушила на Харківщину через 90 років після Голодомору, аби засвідчити сучасні прояви геноциду проти українського народу. 

Відео: ютуб-канал Планети кіно

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

У міністерстві зазначають, що фільм «Сімейний альбом» уперше представили у світі на ювілейному Варшавському міжнародному кінофестивалі 13 жовтня 2024 року. 

Цей фільм уже озвучили п’ятьма мовами:

  • англійською;
  • польською;
  • німецькою;
  • французькою;
  • іспанською.

Фільм «Сімейний альбом» здобув перемогу на Мистецькому конкурсі державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» у 2023 році. Стрічку створила компанія «Гуд Монінг Дістрібьюшн».

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: ютуб-канал Планети кіно

Коментарі

Читати далі

Суспільство

8 фото Марка Залізняка, які розкривають Голодомор та інші злочини «совєтів» проти українців

Опубліковано

В об’єктив фотографа з Донеччини Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: «Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією»… І сьогодні його світлини дійсно стали історією, яку тепер неможливо замовчати.

Редакція ШоТам створила добірку фотографій 1930-х років від Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.

Біографія фотографа

Марко Залізняк — фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.

Фото: архів Покровського історичного музею

Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.

У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.

Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як «Миттєвість нашого життя», «Симфонія Донбасу», «Голодомор» та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.

8 фото, що доводять злочини «совєтів»

  1. Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

4. Збирання замерзлої картоплі на Донеччині. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

5. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області, 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

6. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

7. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

8. Збір зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Психологічна підтримка для переселенців: в Україні запустили новий проєкт

Опубліковано

Проєкт для психологічної підтримки ВПО із Донецької області запрацював у трьох центрах: у Рівному, Тернополі та Івано-Франківську.

Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Ініціативу запустив благодійний фонд «ЯМаріуполь». Організатори вказують, що у межах проєкту люди зможуть покращити свій психологічний та емоційний стан і краще адаптуватися у нових регіонах.

У центрах переселенці зможуть відвідувати групові сесії, заняття з арттерапії та музикотерапії, а також приєднуватися до виїздів на природу.

Читайте також: Психологічна підтримка в ЗСУ: Міноборони оголосило про впровадження нової програми

Разом із тим фахівці проводитимуть культурні й освітні заходи для ВПО, а також майстер-класи з технік саморегуляції та розвитку емоційної стійкості.

Організатори очікують, що проєкт може охопити понад десять тисяч людей різного віку.

Ініціативу реалізує БФ «ЯМаріуполь» у межах проєкту «Допомога ВПО в Західному регіоні через місцеві партнерства» спільно з БФ «Крила надії» й за підтримки Міністерства внутрішніх справ Чехії та програми «Допомога на місці».

Раніше ми писали про те, що «Громади зобов’язані допомагати переселенцям»: як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім.

Фото обкладинки: Freepik

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура2 дні тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...