Культура
Замість підручника з історії: 11 художніх книжок про важливі події в Україні
Від Карпат XIII століття до буремних подій XX-го — ці 11 українських романів проведуть крізь епохи та розкриють долі героїв на тлі ключових моментів нашої історії.
У добірці ШоТам книжки, що допоможуть відчути себе мандрівниками в часі, спостерігаючи за життям і боротьбою нашого народу.
«Захар Беркут» Івана Франка
Уявіть собі Карпати XIII століття: величні гори, густі ліси та невеличке село Тухля, де громада живе за власними законами, цінуючи свободу та єдність.
Головний герой Захар Беркут — мудрий і шанований старійшина, який усе життя присвятив служінню своїй громаді. Його син Максим закохується в Мирославу — дочку боярина Тугара Вовка. Однак останній, отримавши від короля Данила Романовича землі в Тухольщині, намагається встановити свої порядки, нехтуючи традиціями місцевих жителів. Це призводить до конфлікту між боярином і громадою.
Ситуація ускладнюється, коли на землі Тухлі насувається монгольська орда під проводом воєначальника Бурунди.
«Маруся Чурай» Ліни Костенко
У своєму романі у віршах авторка переносить нас у бурхливе XVII століття, коли Україна боролася за свою незалежність під проводом Богдана Хмельницького. На цьому тлі розгортається історія Марусі Чурай — дівчини з Полтави, якій приписують авторство відомих народних пісень, як-от «Ой не ходи, Грицю».
Роман поєднує особисту драму Марусі, зокрема її трагічне кохання до Грицька Бобренка, з масштабними історичними подіями національно-визвольної війни 1648–1657 років.
«Довбуш» Гната Хоткевича
Олекса Довбуш — легендарний ватажок опришків XVIII століття, який став символом боротьби карпатських селян проти соціального та національного гніту. Його постать надихнула багатьох письменників на створення художніх творів, що відображають життя та подвиги цього народного героя.
У своїй історичній повісті Хоткевич реалістично змальовує життя гуцулів і боротьбу опришків під проводом Олекси Довбуша. Твір детально описує звичаї та побут карпатців, а також складні політичні процеси того часу.
«Місто з химерами» Олеся Ільченка
У своєму романі автор переносить нас до Києва початку XX століття, знайомлячи з життям і творчістю видатного архітектора Владислава Городецького. Відомий своїми екстравагантними проєктами, Городецький залишив по собі архітектурні шедеври, як-от Будинок з химерами та Миколаївський костел.
Роман не лише розповідає про його професійні досягнення, а й занурює в атмосферу тогочасного Києва — від вишуканих кафе до театральних прем’єр. Ільченко майстерно поєднує історичні факти з художнім вимислом, створюючи захопливу оповідь про місто та його жителів на зламі епох.
«Вершники» Юрія Яновського
Автор переносить нас у вир громадянської війни в Україні 1917–1920 років. Цей твір складається з восьми новел, кожна з яких розповідає окрему історію про людей, втягнутих у хаос братовбивчої боротьби.
Одна з найвідоміших «Подвійне коло» показує трагічну долю братів Половців, які опинилися по різні боки барикад і змушені боротися один проти одного через ідеологічні розбіжності. Роман піднімає питання родинних цінностей, моралі та руйнівного впливу війни на людські долі.
«Холодний Яр» Юрія Горліс-Горського
Уявіть собі: 1918–1922 роки, серце України палає в боротьбі за незалежність. Саме в цей час на Черкащині виникає Холодноярська республіка — осередок опору, де селяни та колишні вояки під чорним прапором з гаслом «Воля України або смерть!» кидають виклик окупантам.
Юрій Горліс-Горський як безпосередній учасник цих подій у своєму історико-документальному романі «Холодний Яр» передає дух того часу, показуючи героїзм і самопожертву борців за свободу.
«І будуть люди» Анатолія Дімарова
Роман переносить читачів у буремні 1920-ті роки на Полтавщині, коли Україна переживала кардинальні зміни: відгомін революції, встановлення радянської влади, колективізацію та перші кроки до Голодомору.
Ця епопея показує життя селянської родини Тетяни Світличної та її чоловіка Оксена Івасюти, які намагаються зберегти людяність у часи, коли старий світ руйнується, а новий ще не сформувався.
«Сестри Річинські» Ірини Вільде
Галичина, початок XX століття, період від Першої світової війни до міжвоєнного часу. Після раптової смерті греко-католицького священника Аркадія Річинського його дружина Олена та п’ять дочок опиняються в складній матеріальній ситуації.
Кожна з сестер — Катерина, Зоня, Ольга, Неля та Слава — намагається знайти своє місце в суспільстві, керуючись власними уявленнями про моральність і щастя. Роман майстерно відображає, як великі історичні події впливають на долі простих людей, зокрема жінок, які прагнуть вийти за межі патріархальних стереотипів і знайти власний шлях у житті.
Читайте також: Залишалася вірною собі: Ірина Вільде — письменниця, яка випередила свій час
«Тигролови» Івана Багряного
1930-ті роки, часи сталінських репресій. Молодого інженера-авіатора Григорія Многогрішного засудили до 25 років таборів і відправили на заслання до Сибіру. Але він не здається: стрибає з потяга на ходу і тікає в непрохідну тайгу. Там він зустрічає родину Сірків — українських переселенців, які займаються полюванням на тигрів.
Серед них — смілива та незалежна Наталка, з якою в Григорія зароджуються глибокі почуття. Разом вони борються за виживання, свободу та право на щастя, протистоячи як дикій природі, так і тоталітарній системі.
«Амадока» Софії Андрухович
Авторка переплітає кілька історичних епох, зосереджуючись на ключових подіях української історії. Сюжет охоплює періоди сталінських репресій 1930-х років, Голокосту під час Другої світової війни та сучасної російсько-української війни на Донбасі.
Головний герой, понівечений у бойових діях на Сході України, втрачає пам’ять, і жінка, яка вважає його своїм чоловіком, намагається її відновити. Назва роману відсилає до легендарного озера Амадока, яке безслідно зникло, символізуючи забуття цілих культур і трагедій.
«Музей покинутих секретів» Оксани Забужко
Масштабна родинна сага, що охоплює період від 1940-х років до весни 2004-го, переплітаючи долі трьох поколінь. Роман занурює читача в ключові моменти української історії: боротьбу УПА проти сталінського режиму, рух шістдесятників, складні 90-ті та перші роки незалежності.
Авторка показує, як особисті вибори героїв віддзеркалюють суспільні зрушення, наголошуючи на тісному зв’язку між минулим і майбутнім.
Український військовослужбовець та майстер писанкарства Олег Кіращук передав вітання до Великодня, створивши авторську писанку. Він зробив її під час служби у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді.
Про це повідомили у Світовому Конґресі Українців.
До початку війни у 2014 році Олег Кіращук понад два десятиліття професійно займався писанкарством. Його доробок налічує понад 15 тисяч писанок.
Майстер є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників, а його роботи зберігаються у приватних колекціях у США, Канаді, Люксембурзі та інших країнах.
Читайте також: Як створити писанку вдома? Поради від писанкарки
У 2014 році він добровільно вступив до лав ЗСУ. З 24 лютого 2022 року бере участь у бойових діях як військовий 10-ї гірсько-штурмової бригади.
«Надсилаю вітання нашій молоді і наперед кланяюсь тим нашим нащадкам, які беруть у нас естафету і будуть працювати на благо України, і які будуть її захищати. Віддаю честь і схиляю молоді, яка віддала життя за нашу Свободу. Бажаю спокійних Великодніх свят!» — написав Олег Кіращук.
Нагадаємо, що Нацбанк випустив срібну монету у формі яйця, присвячену писанкарству (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка СКУ
Студенти-кінознавці КНУТКіТ імені Івана Карпенка-Карого Алік Дарман і Володимир Прилуцький передали до фонду «Довженко-Центру» дві плівкові фільмокопії німих фільмів: «Трипільська трагедія» (1926) Олександра Анода-Анощенка та «Секрет рапіду» (1930) Павла Долина.
Про це повідомили в «Довженко-Центрі».
Про фільми
Виявлені плівки є контратипами — вихідними матеріалами, з яких виготовляють прокатні копії. За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, такі матеріали потрапляють до архіву вкрай рідко. Фахівці вже запланували відсканування фільмів, що дозволить невдовзі переглянути ці стрічки.
«Трипільська трагедія» — один із найстаріших фільмів, знайдених в Україні останнім часом. Стрічка розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року. У ньому зображують події в пригодницькому жанрі з масштабними батальними сценами. Фільм отримав глядацький успіх, але зазнав критики за надмірну жорстокість.
Читайте також: У Каннах відбудеться світова прем’єра української стрічки «МІЛІТАНТРОПОС»
«Секрет рапіду» — перший фільм Павла Долини, знайдений в Україні. Стрічка розкриває конфлікт між індивідуальним і колективним у радянському виробництві, зосереджуючись на темі приховування технологічного секрету обробки сталі. Фільм знято на заводах Києва, Харкова і Горлівки, що додає йому індустріальної реалістичності.
Передача плівок відбулася в ЦОПі КНУТКіТ за участі студентів, представників «Довженко-Центру». та викладачів.
Нагадаємо, що «Довженко-Центр» запускає проєкт про українське поетичне кіно: програма показів.
Фото: фейсбук-сторінка «Довженко-центру»
Українську ілюстраторку Женю Полосіну визнали переможницею американського конкурсу American Illustration 44. Вона здобула відзнаку за колаж до матеріалу в The New York Times у рубриці Opinion про сценарії завершення війни в Україні.
Про це повідомила мисткиня.
Роботу відібрали до щорічного каталогу American Illustration — одного з найавторитетніших конкурсів ілюстрації у США. Колаж супроводжував аналітичну публікацію у грудні 2024 року та привернув увагу журі глибоким змістом і художнім втіленням складної теми.
«На жаль, ілюстрація й досі актуальна — три місяці потому прогнози щодо завершення війни не втратили своєї гостроти. І боюся, ще довго не втратять», — прокоментувала Полосіна у своєму дописі.
Художниця подякувала редакції The New York Times та артдиректору Сему Вітні за можливість долучитися до важливої теми й реалізувати роботу, яка резонувала з багатьма.
Читайте також: Нацбанк випустив памʼятну монету, присвячену мисткині Любові Панченко (ФОТО)
Про Женю Полосіну
Женя Полосіна — українська ілюстраторка та коміксистка з Києва. Вона створює ілюстрації для медіа, книжок і мистецьких проєктів, зокрема документальних. У 2015 році разом із художницею Анною Іваненко заснувала студію «Сері/граф», яка працює з авторськими зинами, принтами та експериментальним друком, зокрема шовкодруком, монотипією, гравюрою на картоні й сухою голкою.
У 2023 році здобула відзнаку «Найкращий книжковий дизайн» від Книжкового Арсеналу за документальний комікс «Блекаут. Хроніки нашого життя під час війни Росії проти України», створений у співавторстві з Анною Іваненко. У своїх роботах мисткиня фокусується на темах війни, соціального досвіду та збереження памʼяті.
Нагадаємо, що українська мисткиня стала першою лавреаткою премії Her Art Prize (ФОТО).
Фото: сайт «Книжкового арсеналу»
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...
Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова
Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....