У самому серці Києва розташований Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка. Це місце, куди можна втекти від міської метушні та насолодитися красою рослин з усього світу. ШОТАМ ділиться найквітучішими локаціями.
Історія саду
Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка — один з найвідоміших наукових і природних осередків Києва. Його ідею подав ще у 1918 році Володимир Липський, але рішення створити сад на Звіринці ухвалили лише в 1935-му.
У роки Другої світової війни осередок зазнав руйнувань. У 1944-му його відновлення очолив академік Микола Гришко — саме він перетворив ботсад на потужний науковий центр і популярне місце для відпочинку.
У 1964 році його офіційно відкрили для відвідувачів. За кілька років кількість гостей сягнула мільйона на рік. Площа саду становить 130 га — таким великим простором не може похвалитися жоден ботанічний сад в Україні.
Сьогодні там ростуть понад 10 тисяч видів рослин з усього світу. Сад також став центром досліджень, освітніх подій і сезонних виставок (наприклад, у 2024 році тут провели фестиваль науки та благодійну виставку «Весняний вернісаж»).
Сад магнолій
У Києві магнолії починають квітнути наприкінці березня. У 2025 році завдяки теплій погоді ці ніжні квіти з’явилися навіть раніше, ніж зазвичай.
Розпал цвітіння припадає на середину квітня. Цей період триває близько двох тижнів, тож не зволікайте, щоб насолодитися його красою та зробити яскраві весняні фото. Наразі колекція налічує 10 видів, 3 різновиди та 10 культиварів магнолій.
Ще на ділянці магнолій ростуть рідкісні тюльпанові дерева — ліріодендрони. Перший ліріодендрон тут висадили в 1957 році.
Ці дерева цвітуть з другої половини травня до середини червня. Їхні квіти мають форму тюльпанів і приваблюють багатьох відвідувачів.
Сірінгарій (Сад бузку)
На початку травня ботанічний сад охоплює аромат бузку. У минулому році через погодні умови він розцвів ще в кінці квітня. Для відвідувачів це приємне місце для селфі серед кущів, але при цьому сірінгарій є справжньою лабораторією під відкритим небом, де вчені досліджують і зберігають бузкове різноманіття.
Сад півоній
Сад півоній у ботсаду Гришка — одна з найстаріших і найвідоміших колекцій у Східній Європі, яку формували протягом десятиліть і яка налічує 9 видів і 565 сортів квітів. Найкращий час для його відвідування — з середини травня до середини червня, коли півонії розквітають у всій своїй красі. Сад розташований на ділянці «Пори року».
Сад троянд
Сезон цвітіння троянд у ботсаду Гришка триває кількома хвилями з червня по жовтень. Розташований на площі 3,5 гектара, він є найбільшим розарієм в Україні. Колекція налічує 26 видів, 11 форм і понад 530 сортів троянд, включно з як старовинними — XVIII–XIX століть, — так і сучасними гібридами відомих світових селекціонерів.
Сад троянд створювали в повоєнні роки. Саме тоді локація перетворилася на провідний науково-дослідний центр та улюблене місце відпочинку киян. З 2006 року розарій має статус національного надбання.
Читати також: У Львові створили мапу з місцями, де квітнуть сакури, магнолії та інші рослини
Корейський сад
Цей сад відтворює зразок корейського ландшафтного дизайну з автентичними архітектурними елементами та рослинами. Серед останніх — сосни, ялини, кипариси, азалії, іриси та півонії. Особливо красивим є період цвітіння азалій та півоній, який триває з квітня по червень. Це чудове місце для того, щоб розслабитись і побути сам на сам з природою.
Сад відкрили у 2012 році, відзначаючи 20-річчя дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея.
Оранжерейний комплекс
Оранжерейний комплекс відкритий для відвідувачів із середи по неділю: у будні — з 11:00 до 17:00, у вихідні — з 10:00 до 17:00. Квитки можна придбати безпосередньо при вході до оранжереї, а їхній продаж припиняють о 16:30.
Тамтешня колекція орхідей налічує понад 80 видів і сортів, зібраних з різних континентів, включно з Південно-Східною Азією, Південною та Центральною Америкою, Африкою та Австралією. А перші сорти азалій привіз академік Микола Гришко в 1946 році з Німеччини.
Гірський сад
Гірський сад — це частина ботанічного саду, де можна побачити рослини з Карпат і Криму в природному для них середовищі. Тут відтворили атмосферу гірських ландшафтів, а зі схилів відкривається панорама на Київ.
Цей сад створили в 1971–1974 роках під керівництвом професора Леоніда Рубцова. Тут ростуть рідкісні й унікальні рослини, тож місце важливе і для науки, і для збереження біорізноманіття.
Шовковиця Шевченка
Дерево росте неподалік від Видубицького монастиря. Його висота сягає 10 метрів, а обхват стовбура — 3,4 метра. Вік шовковиці оцінюють у 150–200 років, хоча за їй легендами понад 500 років. У 2024 році дереву провели комплексне лікування, ініційоване в заповіті активіста Романа Ратушного.
За переказами, під час своїх відвідин монастиря Тарас Шевченко неодноразово робив замальовки цієї шовковиці.
Фото обкладинки: Uhryn Larysa / Shutterstock
