Суспільство
Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка
У самому серці Києва розташований Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка. Це місце, куди можна втекти від міської метушні та насолодитися красою рослин з усього світу. ШоТам ділиться найквітучішими локаціями.
Історія саду
Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка — один з найвідоміших наукових і природних осередків Києва. Його ідею подав ще у 1918 році Володимир Липський, але рішення створити сад на Звіринці ухвалили лише в 1935-му.
У роки Другої світової війни осередок зазнав руйнувань. У 1944-му його відновлення очолив академік Микола Гришко — саме він перетворив ботсад на потужний науковий центр і популярне місце для відпочинку.
У 1964 році його офіційно відкрили для відвідувачів. За кілька років кількість гостей сягнула мільйона на рік. Площа саду становить 130 га — таким великим простором не може похвалитися жоден ботанічний сад в Україні.
Сьогодні там ростуть понад 10 тисяч видів рослин з усього світу. Сад також став центром досліджень, освітніх подій і сезонних виставок (наприклад, у 2024 році тут провели фестиваль науки та благодійну виставку «Весняний вернісаж»).
Сад магнолій
У Києві магнолії починають квітнути наприкінці березня. У 2025 році завдяки теплій погоді ці ніжні квіти з’явилися навіть раніше, ніж зазвичай.
Розпал цвітіння припадає на середину квітня. Цей період триває близько двох тижнів, тож не зволікайте, щоб насолодитися його красою та зробити яскраві весняні фото. Наразі колекція налічує 10 видів, 3 різновиди та 10 культиварів магнолій.
Ще на ділянці магнолій ростуть рідкісні тюльпанові дерева — ліріодендрони. Перший ліріодендрон тут висадили в 1957 році.
Ці дерева цвітуть з другої половини травня до середини червня. Їхні квіти мають форму тюльпанів і приваблюють багатьох відвідувачів.
Сірінгарій (Сад бузку)
На початку травня ботанічний сад охоплює аромат бузку. У минулому році через погодні умови він розцвів ще в кінці квітня. Для відвідувачів це приємне місце для селфі серед кущів, але при цьому сірінгарій є справжньою лабораторією під відкритим небом, де вчені досліджують і зберігають бузкове різноманіття.
Сад півоній
Сад півоній у ботсаду Гришка — одна з найстаріших і найвідоміших колекцій у Східній Європі, яку формували протягом десятиліть і яка налічує 9 видів і 565 сортів квітів. Найкращий час для його відвідування — з середини травня до середини червня, коли півонії розквітають у всій своїй красі. Сад розташований на ділянці «Пори року».
Сад троянд
Сезон цвітіння троянд у ботсаду Гришка триває кількома хвилями з червня по жовтень. Розташований на площі 3,5 гектара, він є найбільшим розарієм в Україні. Колекція налічує 26 видів, 11 форм і понад 530 сортів троянд, включно з як старовинними — XVIII–XIX століть, — так і сучасними гібридами відомих світових селекціонерів.
Сад троянд створювали в повоєнні роки. Саме тоді локація перетворилася на провідний науково-дослідний центр та улюблене місце відпочинку киян. З 2006 року розарій має статус національного надбання.
Читати також: У Львові створили мапу з місцями, де квітнуть сакури, магнолії та інші рослини
Корейський сад
Цей сад відтворює зразок корейського ландшафтного дизайну з автентичними архітектурними елементами та рослинами. Серед останніх — сосни, ялини, кипариси, азалії, іриси та півонії. Особливо красивим є період цвітіння азалій та півоній, який триває з квітня по червень. Це чудове місце для того, щоб розслабитись і побути сам на сам з природою.
Сад відкрили у 2012 році, відзначаючи 20-річчя дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея.
Оранжерейний комплекс
Оранжерейний комплекс відкритий для відвідувачів із середи по неділю: у будні — з 11:00 до 17:00, у вихідні — з 10:00 до 17:00. Квитки можна придбати безпосередньо при вході до оранжереї, а їхній продаж припиняють о 16:30.
Тамтешня колекція орхідей налічує понад 80 видів і сортів, зібраних з різних континентів, включно з Південно-Східною Азією, Південною та Центральною Америкою, Африкою та Австралією. А перші сорти азалій привіз академік Микола Гришко в 1946 році з Німеччини.
Гірський сад
Гірський сад — це частина ботанічного саду, де можна побачити рослини з Карпат і Криму в природному для них середовищі. Тут відтворили атмосферу гірських ландшафтів, а зі схилів відкривається панорама на Київ.
Цей сад створили в 1971–1974 роках під керівництвом професора Леоніда Рубцова. Тут ростуть рідкісні й унікальні рослини, тож місце важливе і для науки, і для збереження біорізноманіття.
Шовковиця Шевченка
Дерево росте неподалік від Видубицького монастиря. Його висота сягає 10 метрів, а обхват стовбура — 3,4 метра. Вік шовковиці оцінюють у 150–200 років, хоча за їй легендами понад 500 років. У 2024 році дереву провели комплексне лікування, ініційоване в заповіті активіста Романа Ратушного.
За переказами, під час своїх відвідин монастиря Тарас Шевченко неодноразово робив замальовки цієї шовковиці.
Фото обкладинки: Uhryn Larysa / Shutterstock
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
