Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Screenshot 2 Screenshot 2

NewСхід

Вишиванка з Краматорська: як на Донеччині створюють іменний національний одяг

Опубліковано

Коли говориш про вишиванку одразу спадає на думку захід нашої країни, де національні обереги є найпоширенішими. Але символ України виготовляють і у Краматорську, більше того, вони унікальні – мають свій стилізований паспорт та закодовані імена власників. А купують їх люди з різних куточків нашої країни та світу.

Про популярність унікальної вишиванки на Донеччині та азбуку вишивання нам розповіла власниця майтерні етно-одягу з Краматорська.

Єдина іменна вишиванка на Донеччині

Усміхнена весела білявка – це Вероніка Романькова, вона виготовляє етно-одяг у Краматорську. Дизайнерка увійшла в національний рейтинг топ-100 Жінок Донеччини 2019 року.

Вероніка Романькова

Вероніка одна з перших, хто почала створювати сучасний національний одяг на Донеччині. Каже, що унікальність її вишиванок тому, що їх можна одягати на кожен день.

 

“Я мрію, щоб наші вишиті речі одягали не лише на свята, а кожного дня. У цьому наша автентичність”.

Читайте також: Чому нічний ринок вишиванок у Коломиї приваблює туристів з усієї країни

Вероніка має свою майстерню “Пані”, яке існує ще з 2003 року. А зараз вже має свою крамничку на ринку та нещодавно відкрила інтернет-магазин.

Спочатку підприємниця шила речі на замовлення та робила дрібний ремонт одягу. У 2014 році, коли постала гостра потреба проявити свою патріотичність, почала виготовляти вишиванки.

Вироби у ательє “Пані”

“Почала шити вишиванки для себе, рідних, для друзів, щоб підкреслити свою громадянську позицію. Згодом жителі нашого міста зацікавились і пішли замовлення. Це підкреслює, що Донеччина – це Україна”.

Читайте також: Український бренд випустив колекцію одягу з переробленого пластику

Вишиванки зроблені у пастельних тонах та з льняних, домотканних тканин.

“Наш одяг не схожий на інших, ми не робимо великі розмірні ряди і кожна модель має 1-2 позиції”.

В майстерні “Пані” можна замовити вишиванку саме для себе, особисту. Як? У свої вишиванки Вероніка закодовує імена власників. Разом з нею замовник отримує ще і її паспорт, де вказана розшифровка імені та обереги, які є на виробі.

Вишиванка на замовлення, де закодовані імена власника і його дружини, а поруч розшифровка візерунка

“Я зацікавилась дослідами українських етнографів та за допомогою сучасних технологій стала створювати іменні візерунки на вишиванках. Це творчий процес, разом з замовником створюємо орнамент, вплітаємо ім’я господаря, або його сім’ї. Одна буква може розташовуватись на двух різних площинах: рівно і по діагоналі. Це дуже подобається людям, адже такого візерунка вишиванки більше ні в кого не буде”.  

Дизайнерка завжди прислухається до замовника, разом з ним обговорює фасон, кольорову гамму та розташування візерунка. Так народжується сучасна унікальна вишиванка, єдина на Донеччині.

Краматорські вишиванки купують і на заході

Клієнтське коло майстерні “Пані” дуже різноманітне. Вишиванки носять не лише в Україні, а й у Таджикистані, Німеччині, Австрії, США, Канаді, Італії та інших країнах

Читайте також: Весняний гардероб: ТОП-7 українських брендів, які одягають модно і дешево

“Закордоном є наші діаспори і вони хочуть взяти шматочок України з собою. Коли люди приїжджають в Краматорськ як гості, то чують, що на ринку є така крамничка від пані Веронічки, де є національні речі, сувеніри та обереги і обов’язково заглядають щось купити і взяти частинку українського скарбу з собою”.

За словами жінки,такі вишиванки зараз потрібні звичайним людям, нашим співвітчизникам

“Наша концепція – вишиванка на повсякдення. Ми робимо вишиванки для звичайних людей, це діточки, які йдуть в дитсадки та школи, молодь, та їх батьки, люди похилого віку, військові дівчата та хлопці. Наші герої – це наші люди”.

Вишиванки Вероніки носять всією сім’єю

Вишиванки з Краматорська їдуть навіть на Західну Україну, хоча, здавалось би, там такий національний символ дуже поширений у виробництві.

“У нас це поставлено не тільки на рейки комерції. Ми своїми роботами пропагуємо, що ми нація, яка повинна бути разом. Приємно, коли наші вишиванки замовляють зі Львову, Луцька, Києва. Кажуть, що у нас живі вироби, які робляться задля людей, а не тільки прибутку”.

Національний одяг для військових та байкерів

Вероніка допомагала військовим на Сході країни разом з Асоціацією жінок Пані,та волонтерським проектом “Чашка добра “. Особисто допомагає ремонтувати, шити військовий одяг, виготовляє шеврони та нагрудні знаки.

“Я познайомилася з дівчатами та хлопцями військовими, для багатьох ми зробили вишиванки. З деякими спілкуємося. підтримуємо зв’язок. Колись був і неприємний випадок, хлопець замовив у нас вишиванку, але потрапив у госпіталь з тяжким поранення, довго лікувався. Ми зідзвонювались з ним і підтримували його. Зараз з ним все впорядку”.

Чоловічі вишиванки у ательє “Пані”

Вишиванки Вероніки замовляють і люди, які, здавалось би, не дуже співвідносяться з цим одягом. Одним з таких цікавих замовлень жінка називає вишиванку для байкера.

“Вишиванка вийшла по-байкерські брутальною та патріотичною. Ми зашифрували туди череп в жовто-блакитній шапці і Україну”.

Одна така вишиванка може коштувати до 5 тисяч гривень

Натхнення та ідеї для своїх робіт майстриня бере від спілкування з людьми. Говорить, навколо неї багато є творчих особистостей, які надихають на створення разом чогось нового.

Вероніка має невелике виробництво, вона зайняли свою нішу такими маленькими тиражами. Вироби розраховані на конкретну особу і виготовляються спеціально під замовника.

Читайте також: Фабрика на Прикарпатті шиє одяг для європейських брендів

Роботи створюються машинною вишивкою, тому цей процес є більш сучасний.

“Наші вишиванки проходять довгий процес, але їх можна прати у пральних машинах, вони не потребують спеціального догляду і вишивка довго тримається”.

За бажанням замовника вишиванка створюється протягом двох днів. Але якщо замовлення не потребує оперативності, то виготовлення може займати і місяць.

Читайте також: Дизайнер із Козельця шиє одяг, що заряджає телефон

Коштує така вишивка від 2 тисяч гривень. Ціна залежить від складності, кількості матеріалу та об’єму вишивки. Але, за словами Вероніки, зараз її майстерня працює над тим, щоб знизити вартість своїх вишиванок.

“Я знаю людей, що також виробляють текстиль на Донеччині. Хочу розвиватися разом з ними, гадаю, наші вироби гідно можуть представити наш регіон. А загалом, ще мрію об’єднати майстерню та крамничку в одне власне приміщення, купити промислове вишивальне обладнання. Вірю, що майбутнє України за малим бізнесом і сподіваюсь, що для цього у державі будуть створювати сприятливі умови”.

NewСхід

Підлітків Донбасу запрошують на безкоштовне навчання в школу документалістики та медіа DocUaDream

Опубліковано

Підлітків Донбасу запрошують на безкоштовне навчання в школу документалістики та медіа DocUaDream.

Проєкт здійснюється Громадською організацією «Новий Донбас» у партнерстві з Благодійним Фондом «Громадяни» за підтримки Українського культурного фонду.

Дітей навчатимуть:

  • фільмувати й монтувати документальні кіноісторії,
  • писати журналістські тексти,
  • фотографувати та поширювати це в інтернеті.
Фото: facebook.com/DocUaDream

Участь у школі DocUaDream є безкоштовною – від проїзду та харчування, до навчання й необхідної для цього техніки.

 

Учасників обиратимуть на конкурсній основі. Всього є 40 місць. Навчальна сесія відбудеться в Києві і триватиме 10 учбових днів:

  • першая сесія – з 17.07.2021 до 30.07.2021 
  • друга сесія – з 07.08.2021 до 21.08.2021.

Читайте також«Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні

Головні вимоги: 

  • вік: 14–17 років
  • проживання в одному з шести міст Сходу України: Красногорівці, Новомихайлівці (Донецька область), Станиці Луганській, Щасті, Лисичанську, Золотому (Луганська область). 

Заявки прийматимуть до 15.06.2021 за посиланням.

Головне фото: wz.lviv.ua.

Читати далі

NewСхід

Бджолярка з Луганщини розвиває медовий туризм

Опубліковано

Луганчанка Ірини Васильєвої успішно розвиває медівництво, її пасіка розташована неподалік Сватового у місцевому зоологічному заказнику.

Про це повідомила у фейсбуці пресслужба Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Зазначається, що родинний бізнес починався з одного вулика, зараз їх 300.

Мед, продукти бджільництва та сувеніри – це основні продукти, які продає родина Васильєвих. З весни розвиватимуть ще й зелений туризм.

 

Туризм на пасіці

На пасіці встановили дерев’яні апібудиночки. Їх отримали за грантом від Програми розвитку ООН.

Читайте такожУкраїнські бджолярі зможуть торгувати з Європою на «Медовій біржі»

Щоб просувати зелений туризм та свій мед серед жителів регіону, Ірина Васильєва разом з іншими десятьма підприємцями Сходу України взяла участь у програмі цифрового маркетингу для малого та середнього бізнесу за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Розробила маркетингову стратегію для бренду, створили сайт medovedzherelo.com, оновили візуальні матеріали для соціальних медіа.

Читайте також: Унікальні хмільні напої з меду виготовляє фермер з Сумщини

Приймати туристів родина Васильєвих планує з травня. На їх пасіці можна буде:

  • подивитися, як працюють бджоли,
  • зробити воскову свічку,
  • замовити екскурсію,
  • скуштувати мед в дегустаційному наметі.

Також пані Ірина отримує консультації від Проєкту USAID стосовно сертифікації меду за сиcтемою HACCP (cертифікат безпечності харчових продуктів). Маючи такий документ, планує продавати мед у супермаркетах Луганської області.

А ще бджолярка мріє згуртувати навколо себе крафтових виробників Сватового та відкрити у місті крамницю, де продаватимуть місцеві смаколики.

Читайте такожДодаток із щепленнями та аксесуари з банерів: як українська молодь змінює країну

Нагадаємо, фермер з Луганщини за сприяння USAID облаштував пасіку на 100 вуликів.

Як ми повідомляли раніше, в Україні стартував соціальний проєкт «Належна бджолярська практика».

Усі фото: facebook.com/ERAUkraine.

Читати далі

NewСхід

На Донеччині відкрили інноваційний громадський центр «Український Нью-Йорк»

Опубліковано

Інноваційний громадський центр «Український Нью-Йорк» запрацював на Донеччині у селищі Новгородське.

Про це ШоТам повідомили у відділі комунікації ПРООН в Україні. 

Хаб назвали на честь історичної назви селища.

Соціальний хаб у смт Новгородське було створено задля об’єднання громади, організації простору для громадських організацій та спільного пошуку шляхів розвитку селища

 

Автори проєкту

Проєкт із побудови центру координувала Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), бізнесу, громадських організацій і місцевої спільноти.

На церемонії відкриття нового громадського хабу заступниця Постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані наголосила, що новий центр є символом того, що люди можуть досягти завдяки співпраці заради спільного блага.

«Цей центр допоможе об’єднати людей, які прагнуть розвитку своєї громади. Він надасть їм можливість створити громадські організації і розробляти ініціативи, а також мобілізувати ресурси для покращення своєї громади. У ці складні часи важливо, щоб усі люди в Україні, зокрема і на Донеччині, подолали свої розбіжності і знайшли спільну мову заради розбудови кращого майбутнього», – наголосила пані Фоуані.

Новий центр був створений спільними зусиллями місцевої громади, міжнародних агенцій зі сприяння розвитку, а також приватних компаній у регіоні. Близько половини коштів на будівництво центру надійшло від місцевих компаній. Решту коштів було зібрано за рахунок внесків УВКБ ООН та ПРООН за підтримки урядів Данії, Швейцарії і Швеції в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру. Загальна вартість проєкту склала близько 63,2 тис. дол. США.

Мета проєкту

Хаб слугуватиме місцем, де розроблятимуться місцеві ініціативи й базуватимуться громадські організації. Крім цього, у громадському хабі функціонуватимуть центр психологічного здоров’я, медіацентр і навчальний центр, де для мешканців громади проводитимуть тренінги з прав людини, розвитку соціальних навичок (таких як лідерство, командна робота і комунікації), а також розроблятимуться молодіжні ініціативи.

У своєму відеозверненні під час церемонії відкриття центру посол Данії в Україні Оле Егберг Міккельсен наголосив, що Данія пишається можливістю бути одним із донорів, який долучився до створення громадського хабу.

«Завдяки цьому громадському центру жителі Новгородського матимуть місце, де можна зібратися разом, щоб долучитися до місцевого демократичного процесу, проводити освітні заходи. Тут також можна проводити робочі зустрічі, щоб обговорити розвиток громади, тренінги, семінари і молодіжні проєкти. Це сприятиме розвитку місцевої демократії, громадянського суспільства і громадського життя, які є ключовими цінностями, необхідними для трансформації українського суспільства, а діяльність, яка здійснюватиметься в цьому центрі, втілюватиме ці цінності у життя», – зазначив пан Посол.

Меценати проєкту

У рамках проєкту було реставровано столітню занедбану будівлю, яка раніше належала кооперативному магазину. ПРООН надала фінансову допомогу (фінансування від урядів Данії, Швейцарії і Швеції) у розмірі 844 882 грн. (29,6 тис. дол. США), а УВКБ ООН надало кошти в розмірі 159,1 тис. грн. (5,6 тис. дол. США). Місцеві ініціативні групи і громадські організації подарували меблі й обладнання на загальну суму понад 285 тис. грн (10 тис. дол. США).

Читайте такожЕкотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Місцева компанія ФОП Ленко О.В. безкоштовно виконала роботи з благоустрою вартістю понад 16 тис. грн (590 дол. США), а члени місцевої громади зголосилися прибрати приміщення і прилеглу територію, вивезти сміття, привезти ґрунт, а також долучилися до благоустрою території на загальну суму 25 тис. грн (900 дол. США).

Місцевий виробник заліза і сталі компанія «Метінвест» пожертвувала 600 тис. грн (21,8 тис. дол. США) на ремонт конструкцій будівлі, у тому числі стель і фасаду, а аграрна компанія ТОВ «Бета-Агро-інвест» виділила 50 тис. грн (1,8 тис. дол. США) на придбання матеріалів і обладнання для системи енергопостачання і опалення будівлі.

Про селище

Селище Новгородське, розташоване на відстані усього декількох кілометрів від «лінії зіткнення» між підконтрольними і непідконтрольними територіями Донеччини, зазнало значних руйнувань на початку збройного конфлікту в Україні, який триває вже сім років.

Довідка

Програму ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Канади, Данії, Німеччини, Японії, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Швеції і Швейцарії.

Читайте такожЗапустили сайт крафтових виробників «Харчовий Кластер Східної України»

Нагадаємо, USAID почав приймати заявки на гранти у межах підтримки економіки Донбасу.

Як ми повідомляли раніше, презентували онлайн-мапу місць молодіжних активностей Сєвєродонецька.

Читати далі