Суспільство
Стартував проєкт-челендж для громад проти спалення опалого листя
В Україні запускають проєкт-челендж для відповідальних громад, які прагнуть запобігати випалюванню стерні, опалого листя, органічних та інших садових і сільськогосподарських відходів у своїх спільнотах.
Про це повідомили на сайті Програми розвитку ООН в Україні.
Чи є в цьому потреба
Щороку в Україні відбувається понад 56 тисяч пожеж у природних екосистемах та на відкритих територіях, як свідчать дані Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Це:
- завдає мільярдних збитків,
- забруднює повітря,
- знищує цілі екосистеми,
- забирає життя людей.
У 2019 році непрямі збитки від пожеж в екосистемах склали близько 3,4 млрд грн; загинуло 84 людини.
Таку серйозну проблему неможливо подолати лише штрафами – необхідно шукати інноваційні шляхи її вирішення.
Завдання проєкту:
- дослідження успішного досвіду запобігання спалюванню органіки;
- популяризація практики компостування відходів як альтернативи їх спалюванню;
- надання громадянам можливості моніторити пожежі в екосистемах у режимі реального часу на основі супутникових та даних, зібраних учасниками проєкту.
Що отримає ваша громада від участі в проєкті?
- Можливість моніторингу пожеж на території громади в режимі, близькому до реального часу на основі даних НАСА (Національного управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору);
- Е-рішення щодо:
- ретроспективного аналізу пожеж у громаді за останні 3 роки на основі супутникових даних (аналіз свідчить, що близько 80% підпалів у окремих громадах повторюються на тих самих місцях);
- даних місцевого моніторингу, проведеного активістами громади;
- Консультаційну та експертну підтримку щодо використання даних НАСА та е-рішень, ефективних шляхів запобігання палінню, екологічних способів утилізації органічних відходів, зокрема компостування;
- Комунікаційну підтримку щодо відмови від практики паління та переходу до компостування (матеріали для інформування та залучення мешканців, місцевого бізнесу тощо);
- Зміцнити імідж громади як екологічно відповідальної серед інших громад, Уряду, інвесторів, міжнародних партнерів, у медіа тощо.
Як стати учасником проєкту?
Щоб долучитися до проєкту, необхідно не пізніше 14 квітня 2020 року:
- визначити відповідального координатора від громади за участь у проєкті та повідомити нам про це листом на адресу e-solutions@cid.center;
- зареєструвати вашу громаду на карті учасників проєкту (див. відеоінструкцію тут);
- заповнити анкету за посиланням.
До участі запрошуються громади з усіх областей України, які готові співпрацювати для досягнення взаємовигідного результату. Учасники мають бути готовими мобілізувати волонтерів, просувати практику компостування відходів та ділитися досвідом.
Що очікується від громад-учасниць?
Участь у проєкті передбачає такі заходи:
- активна комунікація з членами громади, місцевим бізнесом щодо загроз підпалів, шкоди паління садового сміття та екологічних та економічних переваг компостування відходів;
- мобілізація волонтерів (школярі, молодь, інші члени громади) для збору і поширення інформації та доповнення карти підпалів даними, зібраними на місці;
- вжиття інших заходів для зменшення кількості підпалів у весняний сезон;
- участь у вебінарах на тему аналізу даних геоінформаційних систем (ГІС);
- обмін досвідом з іншими громадами-учасницями.
Для моніторингу буде використано супутникові дані та одне з ГІС-рішень, пілотованих у проєкті “Е-рішення для громад”.
Етапи проєкту
Пілотний проєкт розрахований на два місяці і включає такі етапи:
- прийом заявок від громад – до 14 квітня 2020 року;
- оголошення пілотних громад – 20 квітня 2020 року;
- квітень-травень 2020 року – проведення заходів у громадах;
- червень 2020 року – аналіз результатів і даних, зібраних громадами, а також супутникових даних; підбиття підсумків щодо практик у пілотних громадах та комунікація результатів проєкту.
Упродовж квітня-травня 2020 року громади-учасниці повинні мобілізувати мешканців, домогосподарства та бізнес для участі в проєкті, щоб спільними зусиллями знизити кількість пожеж на території своїх громад.
На початку червня 2020 року організатори проєкту проведуть аналіз результатів запобігання весняним підпалам та відзначать найбільш активні та інноваційні громади заохочувальними відзнаками. Ми також будемо збирати інформацію про успішний досвід подолання згаданих проблем та враховуватимемо як дані супутникового моніторингу, так і дані, внесені місцевими волонтерами.
Компостування як альтернатива палінню
Досліджуючи практику паління сухостою та органічних відходів, організатори спілкувалися з представниками громад та дійшли до висновку, що компостування органічних відходів – це один із найбільш дієвих і екологічно свідомих способів зменшити кількість спалювання в громадах і, можливо, найактуальніший для українських реалій. Тому частина нашого проєкту буде сфокусована на темі компостування.
В Україні вже є практики успішного і економічно-обґрунтованого компостування. Компостування не тільки запобігає утворенню шкідливих парникових газів на звалищах, але й допомагає задовольнити потребу громад у добривах для садового господарства, а також підсипці, матеріалах для ландшафтних робіт тощо.
У рамках цього проєктного компоненту планують:
- залучити всіх охочих до створення мережі компостувальних майданчиків в Україні, організувати обмін знаннями, сприяти розширенню мережі та вдосконаленню цієї практики;
- створити відкриту мапу компостерів України, що сприятиме обміну досвідом між активними громадами і покращенню ситуації з утилізацією органічних відходів в Україні.
Підтримка учасників проєкту
Протягом проєкту громади-учасниці отримуватимуть:
- комунікаційну підтримку (інформаційні матеріали, постери, рекомендації);
- технічні консультації щодо аналізу супутникових даних та роботи з картами;
- можливість обміну досвідом з іншими громадами-учасницями.
У разі виникнення додаткових питань, ви можете зв’язатися з нами:
- з організаційних питань – e-solutions@cid.center
- з технічних питань (робота з мапою і внесенням даних) – gis@cid.center
- Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні – acclab.ua@undp.org
Враховуючи ситуацію з поширенням COVID-19 та введенням карантину, усі консультації по проєкту будуть здійснюватися дистанційно.
Про організаторів
Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні – глобальна ініціатива ПРООН, спрямована на визначення, розробку та розповсюдження інноваційних та стійких рішень для місцевих громад.
Центр розвитку інновацій спеціалізується на дослідженнях, інноваціях та проєктах, які спрямовані на розвиток демократії участі, е-демократії, партисипативного бюджетування, е-врядування, розумного міста (smart city), колективного розуму (collective intelligence), управління на основі аналізу даних на місцевому та національному рівнях.
Читайте також: Слов’янський супергерой на сторожі чистого повітря: Як підлітки на сході України дбають про екологію
Нагадаємо, у Києві побудують комплекс, де перероблятимуть опале листя та інші органічні відходи.
А в Рівному з допомогою каліфорнійських черв’яків перероблятимуть опале листя.
Суспільство
«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм
«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...