Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Разом можна зробити більше: громади на Закарпатті об’єдналися, аби боротися з навалою сміття

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Буштинську територіальну громаду, що об’єднує 9 сіл, утворили чотири роки тому. Після початку співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» у 2022 році ця маленька громада встигла охопити понад 12 напрямків розвитку, але найбільший — управління відходами та вивіз сміття на Закарпатті.

ШоТам на прикладі Буштинської й Углянської громад розповідає, як заради спільної справи можна налагодити комунікацію між органами місцевого самоврядування, жителями та сусідніми громадами.

Люди утворюють стихійні сміттєзвалища 

Для розробки стратегії розвитку, місцева влада провела опитування на офіційному сайті громади. Серед основних викликів, що заважають розвитку, жителі назвали засміченість довкілля.

Ще до утворення громади вивозом сміття займалися приватні підприємства, які не могли впоратися з усіма відходами. У регіоні є населені пункти, до яких складно дістатися — туди компанії не доїжджали, бо це нерентабельно.

«Попри те, що це туристичний регіон, існує така проблема вивозу сміття. У нас немає можливості просто вивезти й викинути так, як це відбувається у великих містах України. Тому люди утворюють стихійні сміттєзвалища, які потім розростаються, і потрібно вкладати набагато більші кошти для їхньої ліквідації», — розповідає директор Центру розвитку та міжнародної співпраці Буштинської селищної ради Йосип Сава.

Побутові відходи у зеленій траві. Люди збирають сміття
Сміття у Буштинській громаді. Фото надав Йосип Сава

За інформацією Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», щорічно в Україні утворюють приблизно 400 мільйонів тонн сміття. Більшість відходів потрапляють на одне з 6 000 сміттєзвалищ у країні. Проте в 5% цих сміттєзвалищ місткість уже перевищена, а 30% з них не відповідають стандартам екологічної безпеки. 

«Війна ускладнила проблеми поводження з твердими відходами в Україні. Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» працює з органами місцевого самоврядування для того, щоб створити екосистему, яка здатна покращувати навколишнє середовище та сприяти місцевому розвитку», — пишуть на сайті проєкту.

Читайте також: «За раз вивезли 10 тонн сміття». Як дружина загиблого розвідника об’єднала сотні людей та рятує Закарпатське море

Один виклик на двох

Це є основною проблемою не тільки Буштинської, а й сусідньої Углянської громади. Про це представники місцевої влади дізналися на зустрічі Тячівського району рік тому. Так дві громади домовилися: вже існуюче комунальне підприємство Буштинської громади буде забезпечувати управління відходами на території Углянської.

«Є багато питань, які спільними ресурсами можна набагато легше вирішити. В них не повинно бути конкуренції, тим паче, між сусідами. Ми за кошти громади вже закупили певну кількість баків, сміттєвих пакетів, спеціалізовану машину для вивозу сміття», — говорить Йосип Сава.

​​

Білий сміттєвоз Буштинської територіальної громади
Сміттєвоз, який громада отримала у 2021 році. Фото: сайт Буштинської територіальної громади

Своїми напрацюваннями Буштинська громада поділиться вже цієї весни:

«Ми передамо свій досвід сусідній громаді, щоб розробити план управління на рівні двох громад, бо наші громади локалізовані на руслі річки Теребля. Але оскільки вони розташовані трошки вище, то в нас завжди є така проблема, що люди викидають сміття в річки, і воно все пливе вниз», — ділиться Йосип.

Люди в лісі збирають сміття у чорні мішки
Прибирання жителів у Буштинській громаді. Фото надав Йосип Сава

До кінця року в громаді сподіваються на донорські кошти придбати техніку, аби працювати на більшій території. За підтримки громад-сусідок можна буде не лише охопити більше сіл, а й включити соціальну складову, наприклад, безкоштовно обслуговувати багатодітні родини, пенсіонерів та інші вразливі категорії населення. Нині ці люди мають платити за вивіз сміття на Закарпатті.

Що громада робить зі сміттям уже зараз

Співробітники комунального підприємства за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» вже пройшли навчання в незалежного об’єднання експертів та екологічних активістів «Еколтава». Вони вчилися правильно розробляти маршрути, враховувати всю додану вартість, вивчали законодавство. Адже важливо не тільки збирати відходи, а й урегулювати всі юридичні моменти щодо сміттєзвалищ.

«Так само їх ознайомили з регіональним планом управління відходами. Це такий стратегічний документ, де описано, як уся сфера на рівні області повинна розвиватися в наступні 5-10 років. Цей регіональний план буде аналізуватися більш детально. Ми розроблятимемо місцеві плани управління відходами, бо цей план складали ще до утворення громади», — розповідає Йосип Сава.

Вивіз сміття на Закарпатті планують починати з тих сіл у громаді, які не покривають приватні підприємства. Потім — населені пункти Углянської громади. Поки сміття збиратимуть все разом та вивозитимуть на сміттєзвалище, де його сортуватимуть вручну. Зараз у громаді окремо збирають тільки пластик і скло. Поступово влада планує привчати населення сортувати відходи.

Наразі в Буштинській територіальній громаді проводять експериментальні проєкти з компостування в навчальних закладах, а деякі жителі на прикладі установ компостують органічні відходи й удома. 

Місцева влада вже розглядала питання будівництва підприємства з управління відходами, шукала інвесторів. Та наразі для селективного збору та вивезення відходів потрібні спеціалізовані транспортні засоби, яких у громаді поки немає.

«Те, що ми готуємо в себе, може застосовуватися не тільки тут, а в будь-якій громаді Закарпатської області. Ми паралельно зможемо ще й комусь передавати свій досвід», — упевнений Йосип Сава. 

Суспільство

«Повернись живим» та «Укрзалізниця» знайшли власників загубленої кішки за квитком на потяг (ФОТО)

Опубліковано

Біля офісу «Повернись живим» співробітники фонду знайшли рюкзак із кішкою та залізничним квитком Київ – Кривий Ріг. Після пошуків працівники «Укрзалізниці» змогли повернути кішку господарям.

Про це повідомили в УЗ.

Як знайшли власників кішки

До справи залучили залізничників, які за перевізним документом на тварину намагалися відшукати господарів тварини. Власників вдалося знайти після довгих пошуків, зокрема й у місцевих групах у фейсбуці.

Після цього УЗ зв’язалися з цими людьми та запитали дані про кішку, які не розкривали публічно. Так у компанії впевнилися, що це справжні господарі тварини. Кілька днів тому кішка Каріна успішно повернулася додому.

Читайте також: Потяг Київ – Чернівці став флагманським: що це означає для пасажирів

Нагадаємо, що UAnimals оголосили відбір на Всеукраїнську зоозахисну премію 2025: як долучитися.

Фото: фейсбук-сторінка УЗ

Читати далі

Суспільство

Нацбанк презентував нову монету до Дня святого Валентина

Опубліковано

Напередодні 14 лютого Національний банк України вводить в обіг пам’ятну монету під назвою «Сила кохання». Монету номіналом 10 гривень виготовили зі срібла 925 проби.

Про це повідомили в Нацбанку.

Дизайн монети

На аверсі монети зобразили троянду у вигляді стилізованого серця, на якому написали слово «кохання» різними мовами світу. На реверсі в центрі помістили золоте серце, від якого розходяться «вібрації кохання».

Дизайн монети розробила група художників з Києва, а саме Володимир Таран, Олександр Харук та Сергій Харук.

Читайте також: Чотири айтівці зі Львова створили месенджер, що працює під час відключень світла

«Тепло від доторку долонь, погляд очей, які впізнаєш навіть серед натовпу, й таке просте “люблю” в повідомленнях. Маленькі радощі, що роблять нас щасливими. Це — кохання, яке надає життю сенс та красу, особливо під час війни. Коханню присвячено багато творів мистецтва. І ми теж не оминули його увагою. Адже про любов не лише хочеться кричати на увесь світ, а й карбувати її в металі!» — написали в Нацбанку.

Монету випускають тиражем до 15 тисяч штук. Її можна буде придбати з 12 лютого 2025 року.

Нагадаємо, що український бренд створив благодійну колекцію одягу разом з Ніком Найтом.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Нацбанку

Читати далі

Суспільство

«Друге дихання» започатковує благодійний фонд для реабілітації військових

Опубліковано

Засновниками фонду стали Анна Возна, Олександр Педан та Геннадій Газін. Організація допомагатиме військовим і ветеранам у реабілітації через спорт та активний спосіб життя.

Про це повідомили засновники фонду.

Ідея створення фонду

«Друге дихання» (Second Wind) — український медійний проєкт, частиною якого стане документальна стрічка про п’ятьох військовослужбовців, які піднялися на Кіліманджаро.

«Ми зрозуміли, що наш фільм лише приверне увагу до величезної проблеми, яка існує вже десятиліттями. Тому вирішили зробити більше — створити фонд, який допомагатиме нашим захисникам відновлюватися та знаходити новий сенс у житті», — зазначає Анна Возна.

Читайте також: Історичне сходження: українські військові з бойовими пораненнями піднялись на Кіліманджаро

Чим займатиметься організація

БФ допомагатиме адаптуватися військовим після поранень та організовуватиме різні спортивні заходи, зокрема:

  • походи в Карпати;
  • каякінг;
  • велоспорт;
  • скелелазіння тощо.

Разом із цим фонд займатиметься просвітницькою діяльністю. Засновники прагнуть змінювати ставлення в суспільстві до поранених військових.

«Ми приходили до дітей у школи, і вони з цікавістю слухали наших хлопців, сприймали їх як героїв. Це важливо — виховувати нове покоління з розумінням та повагою до захисників», — розповіла Анна Возна.

Невдовзі організація офіційно розпочне свою роботу та оголосить про перші проєкти.

Нагадаємо, що українські розробники створили застосунок для підтримки людей, які втратили кінцівки.

Фото обкладинки: проєкт «Друге дихання»

Читати далі