Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Буштинську територіальну громаду, що об’єднує 9 сіл, утворили чотири роки тому. Після початку співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» у 2022 році ця маленька громада встигла охопити понад 12 напрямків розвитку, але найбільший — управління відходами.
ШоТам на прикладі громади на Закарпатті розповідає, як заради спільної справи можна налагодити комунікацію між органами місцевого самоврядування, жителями та сусідніми громадами.
Люди утворюють стихійні сміттєзвалища
Для розробки стратегії розвитку, місцева влада провела опитування на офіційному сайті громади. Серед основних викликів, що заважають розвитку, жителі назвали засміченість довкілля.
Ще до утворення громади вивозом сміття займалися приватні підприємства, які не могли впоратися з усіма відходами. У регіоні є населені пункти, до яких складно дістатися — туди компанії не доїжджали, бо це нерентабельно.
«Попри те, що це туристичний регіон, існує така проблема вивозу сміття. У нас немає можливості просто вивезти й викинути так, як це відбувається у великих містах України. Тому люди утворюють стихійні сміттєзвалища, які потім розростаються, і потрібно вкладати набагато більші кошти для їхньої ліквідації», — розповідає директор Центру розвитку та міжнародної співпраці Буштинської селищної ради Йосип Сава.
Сміття у Буштинській громаді. Фото надав Йосип Сава
За інформацією Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», щорічно в Україні утворюють приблизно 400 мільйонів тонн сміття. Більшість відходів потрапляють на одне з 6 000 сміттєзвалищ у країні. Проте в 5% цих сміттєзвалищ місткість уже перевищена, а 30% з них не відповідають стандартам екологічної безпеки.
«Війна ускладнила проблеми поводження з твердими відходами в Україні. Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» працює з органами місцевого самоврядування для того, щоб створити екосистему, яка здатна покращувати навколишнє середовище та сприяти місцевому розвитку», — пишуть на сайті проєкту.
Це є основною проблемою не тільки Буштинської, а й сусідньої Углянської громади. Про це представники місцевої влади дізналися на зустрічі Тячівського району рік тому. Так дві громади домовилися: вже існуюче комунальне підприємство Буштинської громади буде забезпечувати управління відходами на території Углянської.
«Є багато питань, які спільними ресурсами можна набагато легше вирішити. В них не повинно бути конкуренції, тим паче, між сусідами. Ми за кошти громади вже закупили певну кількість баків, сміттєвих пакетів, спеціалізовану машину для вивозу сміття», — говорить Йосип Сава.
Сміттєвоз, який громада отримала у 2021 році. Фото: сайт Буштинської територіальної громади
Своїми напрацюваннями Буштинська громада поділиться вже цієї весни:
«Ми передамо свій досвід сусідній громаді, щоб розробити план управління на рівні двох громад, бо наші громади локалізовані на руслі річки Теребля. Але оскільки вони розташовані трошки вище, то в нас завжди є така проблема, що люди викидають сміття в річки, і воно все пливе вниз», — ділиться Йосип.
Прибирання жителів у Буштинській громаді. Фото надав Йосип Сава
До кінця року в громаді сподіваються на донорські кошти придбати техніку, аби працювати на більшій території. За підтримки громад-сусідок можна буде не лише охопити більше сіл, а й включити соціальну складову, наприклад, безкоштовно обслуговувати багатодітні родини, пенсіонерів та інші вразливі категорії населення. Нині ці люди мають платити за вивіз сміття.
Що громада робить зі сміттям уже зараз
Співробітники комунального підприємства за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» вже пройшли навчання в незалежного об’єднання експертів та екологічних активістів «Еколтава». Вони вчилися правильно розробляти маршрути, враховувати всю додану вартість, вивчали законодавство. Адже важливо не тільки збирати відходи, а й урегулювати всі юридичні моменти щодо сміттєзвалищ.
«Так само їх ознайомили з регіональним планом управління відходами. Це такий стратегічний документ, де описано, як уся сфера на рівні області повинна розвиватися в наступні 5-10 років. Цей регіональний план буде аналізуватися більш детально. Ми розроблятимемо місцеві плани управління відходами, бо цей план складали ще до утворення громади», — розповідає Йосип Сава.
Вивіз сміття планують починати з тих сіл у громаді, які не покривають приватні підприємства. Потім — населені пункти Углянської громади. Поки сміття збиратимуть все разом та вивозитимуть на сміттєзвалище, де його сортуватимуть вручну. Зараз у громаді окремо збирають тільки пластик і скло. Поступово влада планує привчати населення сортувати відходи.
Наразі в Буштинській територіальній громаді проводять експериментальні проєкти з компостування в навчальних закладах, а деякі жителі на прикладі установ компостують органічні відходи й удома.
Місцева влада вже розглядала питання будівництва підприємства з управління відходами, шукала інвесторів. Та наразі для селективного збору та вивезення відходів потрібні спеціалізовані транспортні засоби, яких у громаді поки немає.
«Те, що ми готуємо в себе, може застосовуватися не тільки тут, а в будь-якій громаді Закарпатської області. Ми паралельно зможемо ще й комусь передавати свій досвід», — упевнений Йосип Сава.
На залізничній станції у Лимані на Донеччині харківський стритарт-художник Гамлет Зінківський розмалював вагон фразою — “Об наші залізні бетон кришиться”.
“Останні два роки Гамлет незмінно — разом із «Хартією». Від заснування добровольчого батальйону в лютому 2022-го і до створення вже у березні 2023-го повноцінної бригади підтримує та створює шедеври сучасного мистецтва — про війну і попри війну”, — написав міністр інфраструктури Олександр Курбаков.
Нагадаємо, фільм української режисерки отримав головний приз на Міжнародному кінофестивалі у Стамбулі.
Перше «смарт-перехрестя» Пасічна – Пирогівка облаштували в Сихівському районі Львова. Це дозволить оптимізувати світлофорний цикл, підлаштувати тривалість дозвільних сигналів для транспорту на кожному напрямку відповідно до потреби.
Для цього встановили сучасний дорожній контролер і відеодетектори.
Інтелектуальна система в дорожньому контролері, яка за допомогою транспортних детекторів збирає інформацію про дорожній рух на кожній смузі на перехресті, аналізує інтенсивність, дистанцію між автомобілями, затримки в русі.
На основі цих параметрів система щохвилини розраховує пропозицію зеленого сигналу для відповідного напрямку. Система здатна автоматично підбирати тривалості фаз і тривалості світлофорних циклів.
При жорсткому режимі регулювання на цьому світлофорі були встановлені фіксовані тривалості сигналів для кожного напрямку руху.
У «Львівавтодорі» кажуть, що перед запуском цього режиму провели транспортне мікроскопічне моделювання. Згідно з його результатами, середні черги та затримки на двох проблемних напрямках (лівий поворот з вулиці Пасічна на вулицю Пирогівка та напрямок з вулиці Пирогівка) зменшуються на 85% і 75% відповідно. Тобто «смарт-перехрестя» відкривають альтернативний шлях для автівок, які рухаються на виїзд із міста. Зараз практично усі автівки рухаються по вулиці Зеленій, пояснює директор «Львівавтодору» Микола Власюк.
Нагадаємо, у Дніпрі відкрили центр для громадських організацій та військових.
Головне свято православних християн супроводжується не лише релігійними заходами та богослужіннями, а й деякими ризиками. Державна служба з надзвичайних ситуацій нагадала правила пожежної безпеки на період святкування Великодня.
Рятувальники з посиланням на статистику підкреслили, що в подібні періоди кількість пожеж регулярно зростає.
Важливо вивчити та виконувати прості рекомендації від ДСНС, щоб уникнути інцидентів.
По-перше, страви на Великдень потрібно готувати з дотриманням правил поводження з вогнем. Залишати увімкненими та без нагляду печі, електро- та газові прилади категорично не можна.
