Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Разом можна зробити більше: громади на Закарпатті об’єдналися, аби боротися з навалою сміття

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Буштинську територіальну громаду, що об’єднує 9 сіл, утворили чотири роки тому. Після початку співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» у 2022 році ця маленька громада встигла охопити понад 12 напрямків розвитку, але найбільший — управління відходами.

ШоТам на прикладі громади на Закарпатті розповідає, як заради спільної справи можна налагодити комунікацію між органами місцевого самоврядування, жителями та сусідніми громадами.

Люди утворюють стихійні сміттєзвалища 

Для розробки стратегії розвитку, місцева влада провела опитування на офіційному сайті громади. Серед основних викликів, що заважають розвитку, жителі назвали засміченість довкілля.

Ще до утворення громади вивозом сміття займалися приватні підприємства, які не могли впоратися з усіма відходами. У регіоні є населені пункти, до яких складно дістатися — туди компанії не доїжджали, бо це нерентабельно.

«Попри те, що це туристичний регіон, існує така проблема вивозу сміття. У нас немає можливості просто вивезти й викинути так, як це відбувається у великих містах України. Тому люди утворюють стихійні сміттєзвалища, які потім розростаються, і потрібно вкладати набагато більші кошти для їхньої ліквідації», — розповідає директор Центру розвитку та міжнародної співпраці Буштинської селищної ради Йосип Сава.

Сміття у Буштинській громаді. Фото надав Йосип Сава

За інформацією Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», щорічно в Україні утворюють приблизно 400 мільйонів тонн сміття. Більшість відходів потрапляють на одне з 6 000 сміттєзвалищ у країні. Проте в 5% цих сміттєзвалищ місткість уже перевищена, а 30% з них не відповідають стандартам екологічної безпеки. 

«Війна ускладнила проблеми поводження з твердими відходами в Україні. Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» працює з органами місцевого самоврядування для того, щоб створити екосистему, яка здатна покращувати навколишнє середовище та сприяти місцевому розвитку», — пишуть на сайті проєкту.

Читайте також: «За раз вивезли 10 тонн сміття». Як дружина загиблого розвідника об’єднала сотні людей та рятує Закарпатське море

Один виклик на двох

Це є основною проблемою не тільки Буштинської, а й сусідньої Углянської громади. Про це представники місцевої влади дізналися на зустрічі Тячівського району рік тому. Так дві громади домовилися: вже існуюче комунальне підприємство Буштинської громади буде забезпечувати управління відходами на території Углянської.

«Є багато питань, які спільними ресурсами можна набагато легше вирішити. В них не повинно бути конкуренції, тим паче, між сусідами. Ми за кошти громади вже закупили певну кількість баків, сміттєвих пакетів, спеціалізовану машину для вивозу сміття», — говорить Йосип Сава.

​​

Сміттєвоз, який громада отримала у 2021 році. Фото: сайт Буштинської територіальної громади

Своїми напрацюваннями Буштинська громада поділиться вже цієї весни:

«Ми передамо свій досвід сусідній громаді, щоб розробити план управління на рівні двох громад, бо наші громади локалізовані на руслі річки Теребля. Але оскільки вони розташовані трошки вище, то в нас завжди є така проблема, що люди викидають сміття в річки, і воно все пливе вниз», — ділиться Йосип.

Прибирання жителів у Буштинській громаді. Фото надав Йосип Сава

До кінця року в громаді сподіваються на донорські кошти придбати техніку, аби працювати на більшій території. За підтримки громад-сусідок можна буде не лише охопити більше сіл, а й включити соціальну складову, наприклад, безкоштовно обслуговувати багатодітні родини, пенсіонерів та інші вразливі категорії населення. Нині ці люди мають платити за вивіз сміття.

Що громада робить зі сміттям уже зараз

Співробітники комунального підприємства за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» вже пройшли навчання в незалежного об’єднання експертів та екологічних активістів «Еколтава». Вони вчилися правильно розробляти маршрути, враховувати всю додану вартість, вивчали законодавство. Адже важливо не тільки збирати відходи, а й урегулювати всі юридичні моменти щодо сміттєзвалищ.

«Так само їх ознайомили з регіональним планом управління відходами. Це такий стратегічний документ, де описано, як уся сфера на рівні області повинна розвиватися в наступні 5-10 років. Цей регіональний план буде аналізуватися більш детально. Ми розроблятимемо місцеві плани управління відходами, бо цей план складали ще до утворення громади», — розповідає Йосип Сава.

Вивіз сміття планують починати з тих сіл у громаді, які не покривають приватні підприємства. Потім — населені пункти Углянської громади. Поки сміття збиратимуть все разом та вивозитимуть на сміттєзвалище, де його сортуватимуть вручну. Зараз у громаді окремо збирають тільки пластик і скло. Поступово влада планує привчати населення сортувати відходи.

Наразі в Буштинській територіальній громаді проводять експериментальні проєкти з компостування в навчальних закладах, а деякі жителі на прикладі установ компостують органічні відходи й удома. 

Місцева влада вже розглядала питання будівництва підприємства з управління відходами, шукала інвесторів. Та наразі для селективного збору та вивезення відходів потрібні спеціалізовані транспортні засоби, яких у громаді поки немає.

«Те, що ми готуємо в себе, може застосовуватися не тільки тут, а в будь-якій громаді Закарпатської області. Ми паралельно зможемо ще й комусь передавати свій досвід», — упевнений Йосип Сава. 

Суспільство

В Укрзалізниці розповіли, як готуються до міжнародних перевезень влітку

Опубліковано

З початку року “Укрзалізниця” вже перевезла майже 800 тисяч пасажирів у міжнародному сполученні та очікує влітку пожвавлення попиту на міжнародні рейси. Найбільше пасажирів цьогоріч було перевезено у сполученні з Перемишлем – 451 тис, у сполученні з Хелмом – 226 тис, та у сполученні з Варшавою – понад 82 тис.

Про це повідомляє пресслужба УЗ в Telegram.

“Наразі компанія активно готується до літнього сезону перевезень та нагадує, що в міжнародному сполученні курсує загалом 28 поїздів: 14 – з найбільших міст України, ще 14 – з прикордонних містечок. Зокрема, поїзди курсують з українських населених пунктів до Польщі, Австрії, Чехії, Молдови, Угорщини, Словаччини”, – йдеться у повідомленні.

При цьому найбільш популярним залишається поїзд №67/68 Київ – Варшава, кількість місць обмежена через специфіку вагонів.

Читайте також: Сім’ї з прифронтових територій можуть отримати додаткові виплати: що відомо

“Тут використовуються вагони RIC, які можуть курсувати і українською, і європейською колією. Їх кількість у парку компанії обмежена.

Тому, якщо ви не встигли купити квиток на цей поїзд, рекомендуємо розглянути поїзд Львів – Рава-Руська – Варшава, а також рейси до Хелма та Перемишля”, – додали в компанії.

Нагадаємо, жителі Києва можуть запропонувати ескізи для нових муралів в місті.

Фото: УЗ

Читати далі

Суспільство

У Міноборони створили Раду донорів інституційних реформ

Опубліковано

З метою формування «єдиного вікна» для ефективної та прозорої комунікації з країнами-партнерами, які підтримують трансформаційні процеси, в Міністерстві оборони України створено Раду донорів інституційних реформ.

Про це інформує Міністерство оборони України.

«Рада донорів допоможе нам спростити комунікацію з партнерами через регулярне інформування щодо прогресу реформ та стане прозорим механізмом запиту донорської підтримки для проєктів реформ міністерства», — зазначив заступник Міністра оборони України Станіслав Гайдер.

У межах роботи Ради донорів використовуватимуться наступні типи підтримки: експертна допомога, матеріально-технічна підтримка, підготовка експертних пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів з питань державної політики у сфері оборони, а також консультації щодо взаємосумісності з НАТО.

Читайте також: Які безкоштовні послуги можна отримати у сімейного лікаря

Діяльність Ради не стосуватиметься механізму залучення міжнародної військової допомоги, який функціонує в рамках роботи Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн або інших платформ.

Під час першого засідання Ради міністерство представило прогрес щодо трансформаційних процесів у Міноборони, а також поінформувало про заплановані наступні кроки за напрямами, реалізація яких потребуватиме підтримки партнерів.

До Ради донорів інституційних реформ увійшли представники більше 20 країн та організацій, зокрема аташе з питань оборони, дипломатичні представники країн-партнерів, а також міжнародних організацій у сфері оборони, які працюють в Україні.

Нагадаємо, в Україні пройде наймасовіший молодіжний конгрес.

Фото: Міноборони

Читати далі

Суспільство

Які безкоштовні послуги можна отримати у сімейного лікаря

Опубліковано

Кожен пацієнт, який підписав декларацію з сімейним лікарем, має право безоплатно отримати певні лабораторні та діагностичні дослідження. Безпосередньо на прийомі лікар може оглянути пацієнта, провести скринінг та зробити швидкі тести на інфекційні захворювання.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Безоплатно можна пройти:

  • інструментальну діагностику: електрокардіографію, пікфлуометрію (пікову швидкість видиху для оцінки дихальної системи), вимірювання гостроти зору, слуху; отримати направлення для консультації з лікарем-спеціалістом;
  • скринінг на наявність розладів психіки та поведінки;
  • скринінгове обстеження на виявлення ВІЛ, туберкульозу, гепатитів, інфекцій, які передаються статевим шляхом.

Читайте також: У комунальному транспорті Миколаєва можна скористуватися послугою “гнучних грошей” від Monobank

Які аналізи безоплатні:

  • загальний аналіз крові, сечі;
  • аналіз рівня холестерину;
  • аналіз рівня глюкози в крові.

Для проведення лабораторних досліджень лікар виписує направлення на обстеження.

“Не потрібно додатково платити за витратні матеріали! Пробірка для аналізу крові, рукавички, шприці, спиртові серветки — все це входить до вартості послуг Програми медичних гарантій і оплачується Національною службою здоров’я України”, – пояснили в уряді.

Нагадаємо, “Нова пошта” відкрила нове відділення в Іспанії.

Фото: МОЗ

Читати далі