

Суспільство
Слов’янський супергерой на сторожі чистого повітря: Як підлітки на сході України дбають про екологію
Хоча 15-річний Андрій Киркач зі Слов’янська не надто захоплюється коміксами, з довгим чорним брезентом за плечем під час роботи над своїм проектом він виглядає як супергерой у плащі. Як у будь-якого доброго героя, у Андрія є своя команда і важлива місія – зробити повітря в рідному місті чистішим. Історію хлопця розповідає сайт ЮНІСЕФ в Україні.
«Наш проект потрібен, щоб дати людям альтернативу. Щоб зробити повітря в Слов’янську чистішим», – каже Андрій, який в минулому році зі своїми друзями став переможцем проекту UPSHIFT від Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
Команда з трьох друзів з простою і екологічною назвою «Листя» вирішила переробляти опале листя в місті природним шляхом – компостуючи їх у земляних ямах за допомогою черв’яків. На виході хлопці панірують отримати не тільки добрива на продаж, але, головне, – чисте повітря в своєму місті.
«Замість того, щоб спалювати листя і забруднювати повітря, люди можуть їх віддавати нам. А ми будемо їх компостувати у своїх контейнерах. І робити з них добриво», – каже кароокий старшокласник з широкою посмішкою.

Екологічний патруль
Як розповіли у ЮНІСЕФ, після перемоги в проекті, Андрій і його команда отримали від ЮНІСЕФ та уряду Японії фінансування у розмірі 50 тис грн. На ці гроші школярі змогли побудувати з нуля корисний проект, який в майбутньому зможе стати їх першим заробітком.
Читайте також: Школярі навчили місто на Донбасі сортувати сміття (ВІДЕО)
Ідея проекту народилася у Андрія легко. Хлопець бореться за право дихати чистим повітрям з дитинства. «Я алергік. Від диму бувають набряки гортані, сльозяться очі», – Андрій пояснює свою особисту зацікавленість в чистому повітрі.
Але проблему їдкого диму хлопець вважає загальноміською, а не тільки персональною. Незважаючи на те, що спалювання палого листя в межах міста заборонено законом, люди в Слов’янську продовжують щоосені запалювати вогнища, створюючи проблеми оточуючим.
«Восени дим заповнює місто. У сезон у нас смог стоїть над дорогами, навіть аварії були. У багатоповерхових будинках люди не можуть відкрити вікна, коли цей дим йде з приватного сектору. Плюс це погано впливає на людей похилого віку і дітей», – розповідає старшокласник, який відповідально ставиться у своєму звичайному житті також і до сортування сміття, і до використання пластику.
Андрій, його брат і кілька їхніх друзів щоосені влаштовують в місті патрулювання. Хлопці ходять по приватному сектору, розповідаючи про заборону на спалювання листя і про альтернативи його переробки.
«Зараз в нашому місті молодь починає цікавитися проблемами екології та приймати в цьому активну участь. У нас є волонтери, які нам допомагають поширювати інформацію», – каже хлопчик, показуючи листівку, яку він створив у рамках проекту. «Дихай киснем» каже заголовок на блакитному тлі.

Змінити місто на краще
Робота над проектом стала невід’ємною частиною життя Андрія поряд зі школою і тренуваннями з баскетболу.
У підвалі гаража своїх батьків поруч зі стелажами з затишними рядами консервованого варення він зберігає безліч білих мішків. У мішках – брикети сіна, де до весни сплять майже 30 кг черв’яків.
«У мене тут голландські і каліфорнійські хробаки. Каліфорнійські виявилися більш активними. Вони швидше перероблюють листя. Періодично я їх годую», – захоплено розповідає хлопчик, фасуючи корм для хробаків – перетерті в порошок злаки.
Після того як черв’яки в підвалі нагодовані, Андрій на автобусі їде за місто в дачний кооператив. Тут хлопець з друзями в довгострокову оренду взяв невелику ділянку землі. На ділянці в декількох глибоких земляних ямах, накритих чорним брезентом, вже перероблюється пале листя.
«У процесі переробки листя ми отримуємо гумус і черв’яків. Гумус – це компост, їм можна удобрювати поля. За ціною він буде дешевше, ніж хімічні добрива. А черв’яків можна продавати рибалкам. Є перспектива монетизації проекту», – каже Андрій, піднімаючи довгий чорний брезент, яким накриті ями з компостом.
Хлопчика завжди хвилювали проблеми екології і йому завжди хотілося змінювати своє місто на краще. Участь в UPSHIFT зробила особисту боротьбу Андрія і його друзів за чисте повітря більш усвідомленою і ефективною.
«Напевно, це пов’язано з моїм вихованням. Батьки мене завжди вчили, що не можна кидати сміття на вулиці. Коли я бачив, що люди викидають сміття на вулиці, мені ставало не по собі. Мені це хочеться виправити. Хочеться змінити наше місто на краще», – посміхається Андрій, який вже навесні збирається придумати свій бренд екологічних добрив і зайнятися його рекламою в соціальних мережах.

Що варто знати про проект UPSHIFT
Проект UPSHIFT Україна – це глобальна інноваційна програма ЮНІСЕФ, яка реалізується у 22 країнах Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).
UPSHIFT Україна спрямований на розвиток професійних навичок підлітків та молоді. Проект має покращити перспективи працевлаштування соціально вразливої молоді, яка постраждала від конфлікту на сході України, та допомогти проектам соціального підприємництва вирішити соціальні та екологічні проблеми у їхніх громадах.
Програма UPSHIFT поєднує тренінги із соціальних інновацій, наставництво та фінансову підтримку. Це дає молоді навички та ресурси, щоб визначити проблеми своїх громад та запропонувати інноваційні рішення цих проблем. Програма розвиває життєстійкість молодих людей, а їх громади отримують переваги від рішень, які пропонує молодь.
Суспільство

Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)

У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.


Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
Суспільство

На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.


Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
Суспільство

21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.

Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.


Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»