Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Слов’янський супергерой на сторожі чистого повітря: Як підлітки на сході України дбають про екологію

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Хоча 15-річний Андрій Киркач зі Слов’янська не надто захоплюється коміксами, з довгим чорним брезентом за плечем під час роботи над своїм проектом він виглядає як супергерой у плащі. Як у будь-якого доброго героя, у Андрія є своя команда і важлива місія – зробити повітря в рідному місті чистішим. Історію хлопця розповідає сайт ЮНІСЕФ в Україні.

«Наш проект потрібен, щоб дати людям альтернативу. Щоб зробити повітря в Слов’янську чистішим», – каже Андрій, який в минулому році зі своїми друзями став переможцем проекту UPSHIFT від Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Команда з трьох друзів з простою і екологічною назвою «Листя» вирішила переробляти опале листя в місті природним шляхом – компостуючи їх у земляних ямах за допомогою черв’яків. На виході хлопці панірують отримати не тільки добрива на продаж, але, головне, – чисте повітря в своєму місті.

«Замість того, щоб спалювати листя і забруднювати повітря, люди можуть їх віддавати нам. А ми будемо їх компостувати у своїх контейнерах. І робити з них добриво», – каже кароокий старшокласник з широкою посмішкою.

Екологічний патруль

Як розповіли у ЮНІСЕФ, після перемоги в проекті, Андрій і його команда отримали від ЮНІСЕФ та уряду Японії фінансування у розмірі 50 тис грн. На ці гроші школярі змогли побудувати з нуля корисний проект, який в майбутньому зможе стати їх першим заробітком.

Читайте також: Школярі навчили місто на Донбасі сортувати сміття (ВІДЕО)

Ідея проекту народилася у Андрія легко. Хлопець бореться за право дихати чистим повітрям з дитинства. «Я алергік. Від диму бувають набряки гортані, сльозяться очі», – Андрій пояснює свою особисту зацікавленість в чистому повітрі.

Але проблему їдкого диму хлопець вважає загальноміською, а не тільки персональною. Незважаючи на те, що спалювання палого листя в межах міста заборонено законом, люди в Слов’янську продовжують щоосені запалювати вогнища, створюючи проблеми оточуючим.

«Восени дим заповнює місто. У сезон у нас смог стоїть над дорогами, навіть аварії були. У багатоповерхових будинках люди не можуть відкрити вікна, коли цей дим йде з приватного сектору. Плюс це погано впливає на людей похилого віку і дітей», – розповідає старшокласник, який відповідально ставиться у своєму звичайному житті також і до сортування сміття, і до використання пластику.

Андрій, його брат і кілька їхніх друзів щоосені влаштовують в місті патрулювання. Хлопці ходять по приватному сектору, розповідаючи про заборону на спалювання листя і про альтернативи його переробки.

«Зараз в нашому місті молодь починає цікавитися проблемами екології та приймати в цьому активну участь. У нас є волонтери, які нам допомагають поширювати інформацію», – каже хлопчик, показуючи листівку, яку він створив у рамках проекту. «Дихай киснем» каже заголовок на блакитному тлі.

Змінити місто на краще

Робота над проектом стала невід’ємною частиною життя Андрія поряд зі школою і тренуваннями з баскетболу.

У підвалі гаража своїх батьків поруч зі стелажами з затишними рядами консервованого варення він зберігає безліч білих мішків. У мішках – брикети сіна, де до весни сплять майже 30 кг черв’яків.

«У мене тут голландські і каліфорнійські хробаки. Каліфорнійські виявилися більш активними. Вони швидше перероблюють листя. Періодично я їх годую», – захоплено розповідає хлопчик, фасуючи корм для хробаків – перетерті в порошок злаки.

Після того як черв’яки в підвалі нагодовані, Андрій на автобусі їде за місто в дачний кооператив. Тут хлопець з друзями в довгострокову оренду взяв невелику ділянку землі. На ділянці в декількох глибоких земляних ямах, накритих чорним брезентом, вже перероблюється пале листя.

«У процесі переробки листя ми отримуємо гумус і черв’яків. Гумус – це компост, їм можна удобрювати поля. За ціною він буде дешевше, ніж хімічні добрива. А черв’яків можна продавати рибалкам. Є перспектива монетизації проекту», – каже Андрій, піднімаючи довгий чорний брезент, яким накриті ями з компостом.

Хлопчика завжди хвилювали проблеми екології і йому завжди хотілося змінювати своє місто на краще. Участь в UPSHIFT зробила особисту боротьбу Андрія і його друзів за чисте повітря більш усвідомленою і ефективною.

«Напевно, це пов’язано з моїм вихованням. Батьки мене завжди вчили, що не можна кидати сміття на вулиці. Коли я бачив, що люди викидають сміття на вулиці, мені ставало не по собі. Мені це хочеться виправити. Хочеться змінити наше місто на краще», – посміхається Андрій, який вже навесні збирається придумати свій бренд екологічних добрив і зайнятися його рекламою в соціальних мережах.

Що варто знати про проект UPSHIFT

Проект UPSHIFT Україна – це глобальна інноваційна програма ЮНІСЕФ, яка реалізується у 22 країнах Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ). 

UPSHIFT Україна спрямований на розвиток професійних навичок підлітків та молоді. Проект має покращити перспективи працевлаштування соціально вразливої молоді, яка постраждала від конфлікту на сході України, та допомогти проектам соціального підприємництва вирішити соціальні та екологічні проблеми у їхніх громадах.

Програма UPSHIFT поєднує тренінги із соціальних інновацій, наставництво та фінансову підтримку. Це дає молоді навички та ресурси, щоб визначити проблеми своїх громад та запропонувати інноваційні рішення цих проблем. Програма розвиває життєстійкість молодих людей, а їх громади отримують переваги від рішень, які пропонує молодь.

Підтримай ШоТам

Суспільство

“Територія Донбасу може перетворитися на пустелю”. Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони, зниклі степи та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми.

Військовий конфлікт та бойові дії негативно вплинули на стан вугільних шахт на Донбасі. Через їх незаплановане закриття відсутній контроль за рівнем води та газу. В результаті цього шахтні води отруюють питну воду і можуть перетворити навколишні території на солоне болото. Крім того, вже є проблема просідання та деградації ґрунтів. Екологи та місцеве населення неодноразово фіксували просідання поверхні, стіни будинків починають тріщати та можуть статися обвали. Це може спричиняти навіть землетруси. Вчені переконані, якщо не взятись за вирішення ситуації зараз, то територія буде просто непридатною для життя.

Марина Слободянюк

Марина Слободянюк

Експертка організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини і злочини проти людства з 2014 року.

Досліджуємо злочини проти людства та довкілля

Наша організація Truth Hounds займається документуванням воєнних злочинів та злочинів проти людства на Донбасі та у Криму з 2014 року. Але не тільки люди або власність можуть бути об’єктами злочину. Нещодавно ми провели дослідження екологічної ситуації на території Донецької та Луганської областей, адже злочини проти довкілля також мають місце. 

В ході нашого дослідження ми провели три польові місії на Донбасі, де фіксували проблемні моменти. Також зустрічались з керівниками підприємств, представниками влади, активістами, науковцями та технологами, щоб окреслити масштаб проблем. Крім того, ми робили низку “кабінетних досліджень” з відкритих джерел, адже дуже багато екологічних проблем є на непідконтрольних територіях, але ми туди не маємо доступу. Тому можемо користуватися тільки відкритими джерелами, щоб визначити масштаб проблеми.  

Ці дослідження засвідчують актуальний стан та динаміку зміни складу ґрунтів, поверхневих та стічних вод, ситуації з підприємствами вуглевидобувної, металургійної, нафтопереробної та хімічної промисловості та їхнього впливу на довкілля, стану флори та фауни, зокрема лісів, рідкісних представників природоохоронних зон, стану систем інфраструктури та постачання в регіоні. У всіх випадках є негативний вплив бойових дій на стан довкілля. 

Затоплення шахт – найбільша екологічна проблема

Найбільша екологічна проблема на Донбасі – це шахти. Бо це шахтарський край, де інтенсивність вугледобування дуже висока, і питання правильного закриття шахт є дуже важливим. А у нас шахти затоплюються, і це призводить до великих проблем довкілля – це і хімічний склад ґрунтів, і якість води, і проблема виходу метану, і проблема так званих техногенних землетрусів, причиною яких є не природні чинники, а саме діяльність людини. 

Читайте також: Затоплення шахт на Донбасі – найбільша небезпека для довкілля. Експерти розповіли, що з цим робити

На шахтах вода просто не відкачується, і через це, наприклад, у Макіївці фіксувались руйнування ґрунтів, тріщини в асфальтах. Чому виникла проблема з затопленням шахт? По-перше, на окупованій території шахтами ніхто не займається, вони просто розпилюються на металолом, а підземні вирубки безконтрольно затоплюються. По-друге, через воєнний конфлікт унеможливлюється експлуатація шахт та відбувається знеструмлення. По-третє, виробництво вугілля стає нерентабельним через військові дії, тому можна сказати, що потреби в шахтах немає. Внаслідок закриття шахти неконтрольовано затоплюються підземними водами і виникає високий ризик просідань і навіть провалів ґрунтів, затоплення значних поверхневих площ, виходу метану на поверхню. А це може стати причиною вибухів, руйнувань та отруєння населення, а ще цілої низки інших загроз.

Через 7 років після вибухів ґрунти такі ж забруднені

Через потрапляння шахтних вод у землю відбувається процес просідання і засолення  ґрунтів, деградація і заболоченість поверхні. Крім того, місцева родючість упала на декілька пунктів з 2014 року через отруєння землі продуктами розірваних снарядів. У цій зброї використовуються важкі метали, які взагалі не характерні для ґрунтів. 

Ми брали на пробу ґрунти після обстрілів недалеко від Слов’янська. Аналіз показав критичне перевищення показників гранично допустимої концентрації важких металів, зокрема титану, високий рівень сульфатного засолення. І попри те, що вибух був там ще 7 років тому, багато речовин досі залишаються у землі в надмірній кількості. Ми порівнювали результати з колегами з організації “Екологія. Право. Людина”, які брали проби ще у 2015 році. І показники не змінились – що одразу після вибуху, що через 6 років. 

Окрім снарядів, що розірвались, на Донбасі величезна територія замінована. Тому ці території потрібно належним чином розмінувати, щоб це якомога менше зашкодило ґрунтам. Інакше територія просто перетвориться на пустелю. Це величезна проблема, тому для її вирішення необхідна комплексна робота з залученням фахівців. 

Фото: armyinform.com.ua

У своєму дослідженні ми зазначали, що моніторинг динаміки просідання ґрунтів можливий завдяки супутниковим знімкам та геодезичному аналізу ґрунтів, зокрема на тимчасово окупованих територіях. І у Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України зафіксовано такі просідання ґрунту у деяких містах Донецької області: неподалік від шахт у Київському районі (Донецьк) – 53 см; у Калінінському районі (Донецьк)- 69 см; у Петровському районі (Донецьк)- до 92 см; поблизу шахти “Щегловська” (Макіївка) – 52 см; у Гірницькому районі (Макіївка) – 63 см. Тобто, ситуація вже катастрофічна.

Зруйновані підприємства є джерелом небезпечних відходів

Ще однією причиною забруднення ґрунтів є порушення роботи та аварії на промислових та інших підприємствах регіону. Наприклад, у дослідженні ми згадували Лисичанський нафтопереробний завод, який горів у 2014 році. Там відбулись значні пошкодження місткостей з нафтою, які горіли кілька днів. До речі, використання таких об’єктів як захисту підходить під визначення воєнних злочинів. Розташовані на території регіону об`єкти виробництва підприємства через те, що їх дуже багато, сильно страждають, і це великий ризик для довкілля. 

Якщо говорити про промислові об’єкти, розташовані на непідконтрольній території, то найбільшу загрозу там становлять підприємства поблизу міста Горлівка. Річ у тім, що тут багато критичних підприємств, неправильна експлуатація яких може призвести до катастрофічних наслідків. Це насамперед Горлівський коксохімічний завод, Горлівський хімічний завод, Микитівський ртутний комбінат та інші. Усі ці підприємства є джерелами високого ризику. Наприклад, накопичувач хімічних відходів при хімзаводі перебуває в аварійному стані (приблизно 11,6 тон відходів), уже зараз він забруднює високотоксичними речовинами навколишні ґрунти та воду. Через бойові дії припинив діяльність ртутний завод, і як наслідок — забруднення довкілля ртуттю з тисяч неутилізованих ламп та відходів виробництва. Отруйні радіоактивні елементи забруднюють ґрунти.

Для розв’язання проблеми необхідна система моніторингу

Наше дослідження – це інформаційна кампанія, яку ми провели, щоб наголосити на проблемі ще раз. Потрібно починати діяти і хоча б налагодити систему моніторингу стану довкілля в регіонах. Зараз немає нормальної централізованої системи, яка б відстежувала зміни. Якщо на Луганщині взяти дві проби, то це буде не результативно взагалі. Тому такі аналізи треба проводити часто і в досить великій кількості. Особливу увагу слід приділити таким місцям, де були обстріли або якісь серйозні викиди в довкілля, скиди шахтних вод в річки або затоплення територій. Централізована система, яка має отримувати багато даних, бути репрезентативною і часто поновлюватися, щоби можна було відстежити якісь тенденції. 

Читайте також: Снаряди вбивають ґрунт. Як на Донбасі відновлюють дику природу після впливу війни

Окрім висвітлення проблеми, на презентації нашого дослідження ми запросили представників Департаменту екології та природниз ресурсів, щоб разом зайнятись розслідуванням злочинів проти довкілля. Звичайно, життя і добробут людей на першому місті, але довкілля дуже пов’язане з цим. Тому цей напрямок не можна залишати нерозробленим. Ми сподіваємося, що своїм звітом хоч все ж вдалося якось зрушити проблему цю, і донести інформацію до влади. 

Для розв’язання проблеми потрібно з нуля розробляти програми і залучати експертів, які робитимуть точні аналізи. Не ентузіасти, які як ми беруть проби ґрунту для свого звіту. Щоб розробити програму оздоровлення ґрунтів, потрібні більш комплексні аналізи. Тому спочатку треба починати з моніторингу, обробки цих даних, а потім вже розуміти, як правильно розв’язувати проблему.

Олег Улицький

Олег Улицький

Доктор геологічних наук, доцент, темою вугільних шахт займається з 1980-х років. Спеціалізується на екологічних питаннях. Директор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, професор кафедри «Екологічна безпека».

Грунти біля проммайданчиків не придатні для сільського господарства

Шахта – це потенційно небезпечний об’єкт. Через їх закриття на поверхню виходять шахтні води, які мають багато забруднювальних речовин та важких металів, які будуть розповсюджуватися з атмосферними опадами. І це призводить до забруднення ґрунтів. 

Викид в атмосферу таких речовин як формальдегід, діоксид азоту, фенолом, бензопірен, метан під час видобутку вугілля призводить до деформації гірського масиву. Наприклад, працюють шахти Південнодонбаські ім. Сургая та шахта №1/3. Там свого часу ми зробили пости спостережень за рівнем земної поверхні. І в нас просідання сягали від 5 до 10 метрів. Ці площі на гірничому відводі вже були зняті з обороту, бо там під час деформування створювались штучні водойми, бо був порушений гідрогеологічний режим, і там утворювалось болото. Це пов’язано з просіданням земної поверхні. А на цих площах була зведена міська інфраструктура – каналізаційні мережі, водопровід, газопровід, фундаменти будівель. І це створювало дуже великі проблеми, бо були просідання і руйнування звичайних та виробничих будівель. 

Водоймище біля Єнакієвого, куди без будь-якого очищення скидають стоки з шахти. Яскраво-помаранчевим мулом забруднені також береги водоймища. 
Фото: freeradio.com.ua

Крім того, хімічні підприємства “Азот” Сєвєродонецький, “Рубіжанський краситель” вже закриті, але залишили всі оці негативні фактори, які впливають на забруднення міст. За структурою ми маємо різні ґрунти, які розповсюджені на тій чи іншій території. Але якщо створено, наприклад, гірниче підприємство з видобування вугілля, то воно відокремлене гірничим відводом. І далі вже ніхто не відстежує, що там відбувається. У нас моніторинг до такого рівня деталізації взагалі не підходить. 

Читайте також: «Степи – це не пустище». Як на Донбасі екологи рятують природу від остаточного зникнення

На ґрунтах, які розташовані біля проммайданчика, не можна вести сільське господарство. Якщо здійснена за планом фізична ліквідація шахти, то на цих земельних ресурсах, які були надані шахті як надра користування, має пройти процес рекультивації, нанесення родючого шару, озеленення, і тільки потім передача її органам місцевого самоврядування. А зараз у нас просто передають та й все. І це лягає тягарем на органи виконавчої влади, і що там робити, ніхто не знає. Цю землю не можна передавати у фермерське господарство для сільгоспробіт, бо це проммайданчик, він забруднений! А те, що зверху нанесли родючий шар, це ще не значить, що земля придатна до ведення сільськогосподарських робіт. Там можна зробити теплиці чи свинарник, але ніхто не знає, що в майбутньому буде з цією територією. 

Світлана Корсун

Світлана Корсун

Докторка сільськогосподарських наук, директорка Інституту прикладної біотехнології

Відновитися ґрунтам допомагають біодобрива

Природа сама дуже розумна, її закони працюють на відновлення екосистеми. Порушеній вибухом ділянці можна просто дати спокій, і з часом там поступово відновиться рослинний покрив і родючість. Такий процес називається «натуралізація». Якщо ж територію хочуть використовувати під пасовища, то вирви, які утворилися після вибухів, потрібно зарівняти, і кілька років поспіль висівати сумішку бобово-злакових трав.

У перший рік землю варто переорати й посіяти, а наступні роки — без оранки підсівати, «врізаючи» рядки. За можливості, ґрунт варто удобрювати відходами тваринництва, перегноєм, мінеральними добривами. Чарівного біологічного препарату, який би перетворив ґрунтову породу на ґрунт, немає. Але ситуацію можна поліпшити, якщо вносити під оранку перед першим посівом біопрепарат на основі комплексу мікроорганізмів. Їхнє використання сприятиме відродженню корисної мікрофлори в землі й поліпшить стан рослин, розвиток їхніх кореневих систем, що особливо важливо для формування структури ґрунту.

Важливо проводити аналіз стану землі

Якщо територію планують використовувати під посіви сільськогосподарських культур, то потрібно зарівняти вирви й переорати. В ідеалі — зробити найпростіший аналіз ґрунту пошарово — через кожні 20 сантиметрів до глибини в один метр, щоб зрозуміти, чи забезпечена земля рухомими формами азоту, фосфору, калію, і яка реакція середовища (pH). Відповідно до результатів аналізу, потрібно внести мінеральні добрива, а в ідеалі — й органічні. Також варто обов’язково збагатити мікробіоту ґрунту біопрепаратами й повторювати це щороку. Висівати 1-3 роки поспіль сумішку з ячменю й еспарцету як вирівнювальний посів. Якщо на рослинах будуть помітні ознаки хвороб, то варто звернутися до фахівців-біологів.

Якщо територія з вирвами ще й забруднена залишками нафтопродуктів, шлаків тощо, то після вирівнювання потрібно обов’язково відібрати проби ґрунту. Важливо в такому випадку визначити вміст токсичних сполук у верхньому шарі землі та можливість використання цієї території для вирощування сільськогосподарських культур. Але, щоб не втрачати час, під оранку внести біопрепарат і посіяти сумішку бобово-злакових трав. Подальші рішення про відтворення родючості ґрунту і використання ділянки слід ухвалювати, залежно від результатів аналізу.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

На Рівненщині запустили краєзнавчий веломаршрут

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Відбулася велопрогулянка Острозькою громадою на Рівненщині в рамках реалізації проєкту «8 поДІЙ для об‘єднання».

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Культурні та креативні індустрії Острозької громади.

Історико-культурний маршрут пролягав маршрутом: Оженин – «Панський ліс» – Вишеньки – Українка – Плоске – «Дика Дивізія» – Вікова діброва Острожчини – «Високий хутір» села Оженин.

Мандрівка розпочалася з перевірки технічного стану велосипедів і короткого інструктажу з первинного огляду велосипеда, а також розповіді про деякі потрібні аксесуари: світло, блимак, насос, світловідбиваючі елементи і засоби захисту.

На історико-культурному маршруті ознайомилися з такими об’єктами:

  • Маєток Єловицьких в Оженині
  • Костел 1930 року (нині приміщення школи)
  • Церква святого архангела Михаїла 1871 року
  • Стара поштова дорога
  • «Панський ліс»
  • Чеські будинки біля села Вишеньки
  • Свято-Троїцька церква 1786 року в Українці
  • Родинний склеп і каплиця
  • Льох палацового комплексу Четвертинських в Плосці
  • Церква Різдва Богородиці 1877 року
  • «Дика Дивізія»
  • Вікова діброва Острожчини – майстер-клас з визначення віку дерев
  • Розповідь про польські хутори «Маювку» і «Вітольдівку»

Читайте також: «На передовій мріяли про нормальну їжу». Як бойові побратими відкрили власний бізнес

Автор маршруту – Олександр Хома.

Проєкт реалізується у рамках конкурсу соціальних ідей у Рівненській області за підтримки проєкту “Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості (SC3)”, що співфінансується Європейським Союзом та Британською Радою в Україні в партнерстві з ГО “Молодіжна Платформа”, ВМГО «ФРІ Острог».

Нагадаємо, громада Чернігівщини виграла майже 1 млн грн на створення веломаршруту.

Усі фото: фейсбук-сторінка Культурні та креативні індустрії Острозької громади.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

На Київщині офіційно з’явився перший природний ліс

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Дві ділянки лісу на Київщині, на яких висаджений ялівець звичайний, визнали офіційно природним лісом.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Всесвітнього фонду природи WWF-Україна.

Відтепер на цих ділянках заборонені всі види рубок і лісова екосистема максимально захищена.

Читайте також: «На передовій мріяли про нормальну їжу». Як бойові побратими відкрили власний бізнес

Загальна площа ділянок – 44,1 гектара, обидві вони розташовані у межах ландшафтного заказника місцевого значення “Яхнівський”.

За даними фонду, загалом експерти WWF-Україна ідентифікували на Київщині 15 ділянок природних лісів загальною площею 149,6 га. Наразі тривають роботи з надання їм охоронного статусу.

Нагадаємо, Вінниччина готується до масштабної екоакції «Озеленення планети».

Головне фото: facebook.com/wwfukraine.

Підтримай ШоТам

Читати далі