Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Рівному з допомогою каліфорнійських черв’яків перероблятимуть опале листя

Опубліковано

У Рівному наступного року встановлять 150 компостерів для переробки опалого листя за допомогою в біогумус каліфорнійського черв’яка. Про це повідомляє Четверта влада з посиланням на ecotown.com.ua.

Ініціювала проєкт співзасновниця громадської ініціативи з озеленення “Сад історій в Рівному” Оксана Майборода. Її мета – дати можливість містянам утилізувати міські органічні відходи ефективно, не спалюючи їх. «На виході матимемо добриво, яке можна використовувати для озеленення міста», – зауважує вона.

860 тис.грн на компостування

Рівненська міська рада зобов’язалася виділити 860 тисяч гривень на громадський проєкт з компостування відходів листя, трави, гілок, який реалізуватиме Комунальне підприємство КАТП-1728 на міському полігоні у 2020 році. Окрім компостерів, за ці кошти планують також придбати три деревоподрібнювача.

Перші компостери на конкурсній основі планують надати десятьом ОСББ.

 

Перемогу громадському проекту з організації збору та компостування відходів деревини (гілля, листя, трави) забезпечили небайдужі активісти, школярі і науковці.

До чого тут хробаки

Спосіб переробки листя на біогумус за допомогою каліфорнійського черв’яка запропонував автор однойменного патенту, доктор економічних наук, керівник ГО “Зелені ініціативи Рівного” Петро Скрипчук. Його ефективність довели за сприяння підприємців, які надали приміщення для проведення експерименту у мікрорайоні “Ювілейний”.

Читайте також: У Рівному на звалищі безкоштовно прийматимуть опале листя для виробництва компосту

«Безкоштовно возили листя із університету і від приватних осіб, – розповідає він. – З розвитком системи компостування, опале листя можна буде продавати: 0,12 копійки – за один березовий лист, 0,18 – за один кленовий, бо технологія передбачає, щоб листя було чистим, без інородних предметів».

Для отримання якісного компосту опале листя необхідно подрібнити на фракції, продовжує Петро Скрипчук. «Завдяки співпраці із селищем Ожидів, нашим візитам та переговорам з конструкторами ми нарешті вибрали обладнання, яке подрібнює листя на потрібну фракцію до п’яти міліметрів, – розповідає він. – Завдяки такому подрібненню ми можемо швидше переробляти опале листя навіть у відкритих майданчиках».

«Опале листя, яке при спалюванні виділяє важкі метали, черв’яки перетворюють у безпечне добриво», – зауважує Петро Скрипчук.

Комунальники планують заробляти на біогумосі. «Добриво даватимемо місту для зеленого господарства, для підсипання троянд, а місто нам гроші дасть на техніку, – каже директор КАТП 1728 Ростислав Кралюк. – Також плануємо продавати біогумос містянам».

Що варто знати про каліфорнійських черв’яків

Червоний каліфорнійський черв’як – результат гібридизації різних порід дощового хробака Eisenia foetida. Порода була виведена в 1959 г. в Каліфорнійському університеті. 2 хробаки здатні давати потомство до 1,5 тис. особин на рік. 

Червоний каліфорнійський черв’як є оптимальним рішенням утилізації відходів, яке дозволяє отримувати природне органічне добриво, біогумус, що здатний реанімувати навіть «мертві грунту».

Біогумус – це перероблені хробаками органічні відходи, які проходячи через їх шлунок, змінюються, розкладаються до амінокислот і насичуються вітамінами, ферментами, макро- і мікроелементами та іншими біологічними активними речовинами.

Реклама

Суспільство

Оголосили конкурс на здобуття літературної премії імені Григорія Кочура

Опубліковано

Міністерство культури та інформаційної політики України оголошує конкурс на здобуття премії імені Григорія Кочура.

Зазначається, що премія імені Григорія Кочура присуджується щорічно 17 листопада до дня народження Григорія Порфировича Кочура на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України, за кращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу.

Читайте такожЧитати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart

Грошова винагорода до Премії виплачується розміром 20 тисяч гривень.

 

На здобуття Премії висуваються нові оригінальні твори авторів або колективу авторів, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за півроку до їх висунення на здобуття Премії.

На здобуття Премії не висуваються твори, які вже були відзначені іншими преміями або державними нагородами.

Документи на здобуття Премії подаються до 1 червня 2021 року.

Детальна інформація – за посиланням.

Нагадаємо, у Дніпрі створюють сучасний осередок кобзарства.

Як ми повідомляли раніше, франківець підкорив світ глиняними мініатюрами.

Головне фото: dojo.ua.

Читати далі

Суспільство

Вийшла документальна стрічка про українську ресторанну культуру (ВІДЕО)

Опубліковано

У середу, 20 грудня, відбулася прем’єра четвертого епізоду документального проєкту СПАЛАХ: темою серії стала українська ресторанна культура.

Про це пише БЖ.

Зазначається, що фільм досліджує Україну як важливу точку на гастрономічній карті Європи, розповідає про бум нових закладів і пояснює, чому український сервіс є одним з найкращих у світі.

Читайте також: Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart

 

Як експертів виступили українські ресторатори:

  • Дмитро Борисов (сім’я ресторанів Борисова),
  • Евген Клопотенко (“100 років тому вперед”),
  • Міша Кацурін (Китайський і Тайський Привіти),
  • Дмитро Заходякін (“Хлібний”, Holy Burger) та інші.

Про проєкт

СПАЛАХ – це документальний серіал про нову українську культуру та її сучасних героїв. Кожен епізод розкриває важливу тему: від феномену української поп-музики до стріт-арту і локальних брендів одягу. Проєкт складається з десяти епізодів. Серіал створено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Нагадаємо, стрічка «Номери» Сенцова й Сеітаблаєва вийшла в онлайн-прокат.

Головне фото: bzh.life.

Читати далі

Суспільство

На Полтавщині пілоти літали у складних метеоумовах (ФОТО)

Опубліковано

На Полтавщині вертолітники літали вдень і вночі у складних метеоумовах, пише АрміяІнформ.

За інформацією, завдання чергової льотної зміни, що відбулася в окремій бригаді армійської авіації імені Ігоря Сікорського, передбачали вильоти екіпажів на маршрут за визначеною системою та тренування передових авіаційних навідників. Окрім цього, пілоти виконували перелік вправ на класну кваліфікацію.

Одними з головних чинників, що визначили особливість польотів, стали складні погодні умови, зумовлені низькими температурними показниками та мінливою хмарністю. Тому командуванням частини та групою керівництва польотами безпекова складова була визначена як пріоритетна. При цьому особливу увагу приділили запобіганню обмороженням і застудам особового складу.

Виліт на розвідку погоди й подальше ухвалення рішення на польоти, врахували і можливі подальші зміни метеорологічної ситуації. Але і льотний, і наземний склад примхам зимової негоди протиставив високу фахову виучку та морально-психологічну налаштованість. При цьому молоді льотчики відпрацювали визначені вправи нарівні з досвідченими товаришами.

 

Читайте такожЗбройні Сили використали технологію «Віраж-планшет» для виявлення авіації (ВІДЕО)

Особливе навантаження лягло на плечі інженерно-технічного складу, який у складних погодних умовах забезпечив безаварійну роботу авіаційної техніки та озброєння.

Усі завдання планової таблиці були виконані в повному обсязі також і завдяки чіткій взаємодії усіх ланок наземного забезпечення льотної зміни, що і було підкреслено упродовж післяпольотного розбору командуванням авіаційної бригади.

Читайте такожЯк випробовували гелікоптери з українськими лопатями (ВІДЕО)

Нагадаємо, українські Мі-8 у Конго забезпечили ротацію техніки.

Як ми повідомляли раніше, українські миротворці в Конго провели тренування авіанавідників.

Усі фото: armyinform.com.ua.

Читати далі
Суспільство5 години тому

Оголосили конкурс на здобуття літературної премії імені Григорія Кочура

Економіка6 години тому

На Херсонську верф зайшли на модернізацію два судна нідерландської компанії

Технології6 години тому

Почалися постановки на озброєння боєприпасу для ударних дронів

Суспільство7 години тому

Вийшла документальна стрічка про українську ресторанну культуру (ВІДЕО)

Суспільство7 години тому

На Полтавщині пілоти літали у складних метеоумовах (ФОТО)

Суспільство8 години тому

В Києві безкоштовно навчатимуть безробітних в ІТ-школах

Суспільство8 години тому

Український всюдихід протестували в умовах міста (ВІДЕО)

Суспільство9 години тому

Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart

Суспільство9 години тому

Українські Мі-8 у Конго забезпечили ротацію техніки

Суспільство9 години тому

Стрічка «Номери» Сенцова й Сеітаблаєва вийшла в онлайн-прокат

Суспільство10 години тому

На Львівщині скульптор ліпить левів зі снігу (ФОТО)

Суспільство10 години тому

У Києві готують нову послугу «Персональний асистент» для осіб з інвалідністю

Суспільство7 днів тому

Коронабулінг в Україні: як сусіди знущаються з хворих на COVID-19, та як допомагають (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

Як працює єдина водійка швидкої на Кіровоградщині (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

Як у Черкасах котиків рятували (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

Як дзвонар Михайлівського собору врятував людей під час Майдану (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

Як дідусь 60 років робить бізнес на воді (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

В Україні запрацював новий потужний радіотелескоп (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

Як блогер-токар перейшов на українську й отримав «срібну» кнопку від YouTube (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

Дніпровські школярі розробили маску, що сама визначає хворих на COVID (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

Вчитель хімії створив вибухову пісню, щоб учні вивчили таблицю Менделєєва (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

Як місто на Рівненщині подолало корупцію і стало найпрозорішим в країні (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

Харківський тракторний завод вражає новинками (ВІДЕО)

Суспільство1 місяць тому

Змінюють систему: як волонтери в Україні контролюють поліцію і суди (ВІДЕО)