Технології
У Києві побудують комплекс, де перероблятимуть опале листя та інші органічні відходи
У Києві вже наступного року планується старт будівництва комплексу з переробки органічних відходів – опалого листя, скошеної трави та зрізаних гілок. У результаті переробки вироблятиметься біогаз.
Окрім листя і трави, у комплексі можливо буде перероблювати продукти харчування, жири та рідкі побутові відходи.
Про це розповів голова постійної комісії з питань екологічної політики Київської міської ради Костянтин Яловий.
“Учора головною темою всіх випусків новин стала екологія. Щодо задимленості столиці висловилися не лише екологи та еко-активісти, а й прем’єр-міністр. Всі, хто хоч трохи зачіпав в коментарях екологічну проблематику, зазначали: велика частка шкідливих викидів у повітря – від спалення опалого листя. Після ґрунтовних консультацій з фінськими експертами в Києві уже наступного року планується старт будівництва комплексу з переробки органічних решток”, – повідомив Яловий.
Як працюватиме
Підприємство включатиме три біореактори, де і перероблятиметься органічна сировина. Щороку це близько 30 тонн органіки, яку зараз комунальні підприємства зберігають на спеціальних майданчиках, де або компостують, або утилізують.
“З відкриттям комплексу маємо одразу дві переваги: запобігаємо спалюванню листя та отримуємо біогаз і добрива, що залишаються після переробки органіки”, – зазначив Яловий.
Що таке біогаз
Біогаз – це різновид палива, який утворюється в результаті розкладання органіки. У подальшому його можна перетворювати на електричну чи теплову енергію, або використовувати як пальне для автомобілів.
Читайте також: У Львові на очисних спорудах зведуть біогазову станцію
На якому етапі реалізації цей проєкт
Наразі представництво фінської компанії, яке буде займатися будівництвом, взяло для досліджень зразки сировини: вологе і сухе опале листя та скошена трава.
“Найближчим часом планується будівництво кількох таких комплексів. Зараз вивчаються можливі локації. Про етапи проєктування та будівництва інформуватиму трохи згодом”, – підсумував Яловий.
Українські розробники з Himera Radios спільно з командою «Аеробавовни» протестували новий формат застосування зв’язку для армії. Вони підняли автономний ретранслятор B1 на висоту 500 і 800 метрів за допомогою аеростатного комплексу.
Про це повідомили в Himera Radios.
Ця технологія дозволяє забезпечити стабільний шифрований зв’язок у складних умовах: у міській забудові, гірській місцевості або там, де не можна розгорнути наземні системи.
Результати випробувань:
- дальність зв’язку — до 32 кілометрів;
- час розгортання — до 10 хвилин;
- автономна робота — до 14 діб без підзарядки й спуску аеростата.
Читайте також: У ЗСУ використовуватимуть мобільні майстерні для ремонту дронів на фронті
Технологія збільшує зону покриття мінімум удвічі, а також відкриває нові можливості для командування, координації та порятунку життів на передовій.
Команда Himera Radios вже працює над удосконаленням ретранслятора B1 на основі отриманих даних.
Нагадаємо, що «Аеробавовна» створює систему для перехоплення дронів Shahed (ФОТО).
Також ми писали, що HIMERA уклала ексклюзивну угоду для інтеграції новітніх технологій у системи зв’язку.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Himera Radios
Костянтин Реус з Одеси розробив комп’ютерну гру Broken Life, яка розповідає про війну в Україні через історію військового кота Лео. Головна тема — переживання втрати, пошук родини, спроба відновити зруйноване життя та боротьба за виживання у світі після вторгнення.
Про це повідомили в «Суспільне Одеса».
Розробку гри автор розпочав у березні 2023 року. У квітні 2025 року вийшов перший епізод із трьох запланованих. Гру побудували за нелінійним принципом — вибір гравця впливає на розвиток сюжету.
«За сюжетом нація собак напала на котів із пропагандистськими гаслами “ми з вами один народ”. Я хотів, аби гравець на візуальному рівні побачив: це — різні народи, різні нації, які зображені у вигляді різних тварин»‚— розповів Костянтин.
Читайте також: S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl отримала нагороду Xbox Excellence Award 2025
Сюжет частково базується на особистому досвіді. Костянтин разом із дружиною допомагав жителям сіл Миколаївської та Херсонської областей одразу після звільнення від окупації. Пізніше, під час блекаутів в Одесі, виникла ідея створити гру про виживання.
Спочатку автор планував додати до гри лише практичні поради, однак сюжет розвинувся у повноцінну історію. Натхненням для образу головного героя стали графіті «котики ЗСУ» на вулицях Одеси.
Нагадаємо, що український розробник створює гру про кота-астронавта: перший трейлер (ВІДЕО).
Фото: сайт «Суспільне Одеса»
Наземний роботизований комплекс «Спайдер» створили українські інженери з урахуванням бойового досвіду військових. Міністерство оборони України кодифікувало та допустило його до використання у війську.
Про це повідомили в Міноборони.
«Спайдер» має кілька модифікацій, призначених для логістичного забезпечення й виконання інженерних завдань. Фахівці вдосконалили систему управління, що дозволяє збільшити радіус дії платформи.
Читайте також: Федоров розповів про особливості українського робота для розмінування «Змій» v1.2 (ВІДЕО)
НРК важить трохи більше ніж 50 кілограмів і здатен перевозити до 100 кілокрамів вантажу. У кузові стандартного військового пікапа вміщуються два такі роботи. Комплекс оснастили чотирма двигунами, що забезпечує йому високу маневровість і прохідність.
«Спайдер» стійкий до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби та придатний для роботи в обмежених просторах. Заряду акумулятора вистачає на кілька годин безперервної роботи.
Нагадаємо, що інженери з України створили НРК «Віслюк» для ЗСУ, що здатен витягти позашляховик.
Фото обкладинки: сайт Міноборони
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...