Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/fcX4D0Apcr8?si=-oVJehkBm7YGbfc6SSSSSS

Економіка

Історія українки, яка відкрила першу вітчизняну фабрику солодощів (ВІДЕО)

Опубліковано

Удова з двома дітьми без зв’язків і грошей створила першу українську фабрику солодощів. На обгортках цукерок вона зображала українських діячів і стала однією з перших українських бізнесвумен.

Про підприємицю розповідає ШоТам.

«Це був дуже потужний меседж, що в міжвоєнних умовах українці — тим паче жінка — можуть мати свій бізнес», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Климентина Авдикович з Тернопільщини

Климентина Авдикович народилася в 1884 році на Тернопільщині. В родині священника та політика Миколи Січинського.

У 18 років вийшла заміж за професора гімназії Ореста Авдиковича та народила двох дітей. За 16 років чоловік помер від іспанського грипу, а Климентина з дітьми лишилася без засобів до існування.

Жінка подумала: чому б не заробляти на солодощах? Адже тоді це якраз набувало популярності.

«Наприкінці 19 і на початку 20-го століття загалом розпочалася мода на все солодке: шоколад, мармелад, желе, печиво, цукерки», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Продала швейну машинку, щоб купити мішок цукру

Щоб купити перший мішок цукру, Климентині довелося продати швейну машинку. Цукерки готувала вдома на кухні, а потім віддавала на продаж до місцевої крамниці. Солодощі мали попит, тож Климентина збільшила виробництво — придбала обладнання й орендувала приміщення.

Для цього довелося продати пальто чоловіка та його книжки й відчути осуд оточення.

Дивіться відео: Іван Тиктор. Історія першого українського газетного магната

«Авдикович дуже критикували навіть в українських колах: «Як так — дружина професора продає його хутра, книги, аби розпочати якийсь сумнівний бізнес!?», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Але справи йшли добре, і в 1922 році Климентина відкрила в Перемишлі підприємство «Фортуна». Це була перша українська фабрика солодощів, яка склала конкуренцію польським і єврейським цукеркам.

«На Галичині, щоб розуміти масштаби, на той момент існувало сім кондитерських фабрик: шість — це були польські або єврейські, і одна належала українці — Авдикович», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Допоміг Андрей Шептицький

Згодом Климентині стало тісно в Перемишлі й вона переїхала до Львова. Орендувала та привела до ладу закинуте приміщення, але не підписала жодних угод з власниками. І це ледь не коштувало їй бізнесу, адже після ремонту в будівлі власники вирішили її вигнати. Допоміг церковний діяч Андрей Шептицький, який підтримував українських стартаперів того часу.

«І ось Авдикович звернулася з проханням, щоб Андрей Шептицький посприяв і фінансово, і, можливо, надав якесь приміщення для того, щоб цей бізнес надалі функціонував», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Дивіться відео: Як жив найбільший меценат України Євген Чикаленко

Шептицький допоміг Климентині знайти нові приміщення та підтримав бізнес грошима. Завдяки цьому вона закупила нове обладнання і в 1924 році відкрила фабрику цукерок «Фортуна Нова».

У 30-х роках фабрика виготовляла 5 тонн солодощів щодня: шоколад, желе, зефір, вафлі.

«Були невеличкі легкомоторні літаки, — ми б зараз їх назвали «міськими» — якими доставляли продукти в Дрогобич і Стрий, щоб продукція швиденько свіженькою прибула до своїх споживачів», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Створила серію цукерок «Солодка історія України»

Над етикетками працювали відомі галицькі художники, наприклад, Микола Бутович чи Святослав Гординський. Климентина створила серію цукерок «Солодка історія України», на яких були зображені українські діячі.

Як-от Володимир Великий чи Павло Скоропадський.

«Це теж була потужна ініціатива, щоб українці не забували, що вони — державний народ, який мав свою державу, своїх правителів, просто через ті чи інші обставини втрачав їх, але не зникав як нація», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Щоб краще просувати товар, вигадала 10 заповідей від «Фортуни Нової», які публікували в галицькій пресі.

Читайте також«Це глибше, ніж просто ремонт». Як відбудувати українські міста? На прикладі Миколаєва та Харкова пояснює урбаністка Євгенія Дулько

«Не купуй цукерки «Фортуни Нової» на кредит», «Не йди ніколи до панночки без цукерок «Фортуни Нової», якщо не хочеш її втратити», «Дітям, внукам, правнукам напиши в заповіті, щоб вони не забували ніколи про «Фортуну Нову» і радили її всім і вся». Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

У вересні 1939 року з приходом більшовиків до Львова фабрику націоналізували. А після Другої світової війни разом з іншими вона увійшла до складу підприємства «Світоч». Климентині довелося виїхати до Австрії, де вона померла в 1965 році, коли їй було 82. Її історія вкотре розвінчує міф про неграмотних українців-селюків і доводить, що ми — нація підприємців.

Нагадаємо, МЗС створило «Резиденцію Орлика», щоб відшукати невідому історію України в іноземних архівах.

Економіка

Військові будуть отримувати більше відпускних днів: що змінилося

Опубліковано

Українські військові отримають більше відпусток завдяки новим законам, які були прийняті нещодавно. Ці нові закони розширять кількість ситуацій, при яких військовослужбовці матимуть право на відпочинок.

Про це повідомляє Херсонська ОДА.

Деталі

Зокрема, найближчим часом можна очікувати:

  • Відпустку при народженні дитини;
  • Відпустку за знищену техніку;
  • Основну відпустку;
  • Відпустку за сімейними обставинами або з інших поважних причин;
  • Невикористані відпустки під час воєнного стану.

Читати також: На Київщині знайшли найбільшу популяцію рідкої сон-трави з Червоної книги

Нещодавно з’явилася можливість отримати відпустку при народженні дитини для військовослужбовців. Вона триватиме до 14 днів і надається не пізніше ніж за 3 місяці з дня народження дитини. Важливо зазначити, що отримати цю відпустку під час воєнного стану неможливо. Вона передбачена лише на мирний час та час дії особливого періоду, але не воєнного стану. Оскільки зараз в країні діє воєнний стан, то при народженні дитини відпустку можуть надати за сімейними обставинами і тривалістю до 10 днів.

Також очікується, що незабаром буде введена відпустка за знищену техніку. Згідно з цим документом, за знищення техніки може надаватися відпустка, але не більше ніж 15 днів на рік. Зараз цей документ чекає на підписи, щоб набути чинності.

Нагадаємо, що в Дніпрі в закладах середньої освіти побудують три протирадіаційних укриття.

Фото: Армія Inform

Читати далі

Економіка

У Дніпрі в закладах середньої освіти побудують три протирадіаційних укриття

Опубліковано

У Дніпрі планують побудувати три протирадіаційні укриття (ПРУ) за 345 млн грн. Закупівлі вже проведено.

Про це повідомили у ГС “Центр фінансових розслідувань”.

Закупівся

Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради 30 квітня провів закупівлі для будівництва приміщень реабілітаційного центру. У всіх трьох тендерах переможцем став ТОВ “СК СТРОЙІНВЕСТ”. Раніше ця компанія вже успішно виконувала ремонтні роботи в лікарні ім. І.І. Мечникова та місцевій лікарні №4.

Читати також: Нацгварція показала знищення ворожого паливозаправника на східному напрямку (ВІДЕО)

Де саме буде проходити будівництво

Укриття будуть побудовані на територіях Дніпровської гімназії № 29, Дніпровської гімназії № 118 та Дніпровського ліцею № 144 імені Леві Іцхака Шнеєрсона.

Всі три проєкти планують завершити до кінця 2025 року.

Також ми повідомляли, що Дія.Освіта випустила серіал про те, як взаємодіяти з військовими та ветеранами.

Фото: Центр фінансових розслідувань

Читати далі

Економіка

Українці відкрили рекордну кількість ФОПів у першому кварталі

Опубліковано

Упродовж першого кварталу 2024 року українці відкрили рекордні 74 050 нових фізосіб-підприємців, що на 33,6% більше, аніж торік, та 18% більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення у 2021 році.

Про це повідомляє платформа для роботи з відкритими даними “Опендатабот” із посиланням на Єдиний державний реєстр.

Зазначається, що лідером за кількістю нових справ залишається Київ. За перший квартал поточного року у столиці зареєстрували 10 252 нових бізнесів – це 13,8% від загальної кількості. На другому місці Дніпропетровщина – 6,8 тисячі новостворених бізнесів, на третьому – Київщина – 5,7 тисячі нових ФОПів.

Де найчастіше відкривають ФОПи

Чверть нових бізнесів займаються роздрібною торгівлею – це найпопулярніша сфера протягом останніх 4 років.

Читати також: Мінветеранів анонсувало запуск Е-посвідчення для ветеранів у “Дії”

Серед найбільш запитаних напрямків бізнесу серед українських підприємців також надання індивідуальних послуг та комп’ютерне програмування.

Найпопулярніші нові бізнеси

Нагадаємо, з Донеччини до Волині курсуватиме безкоштовний евакуаційний потяг.

Фото: “Опендатабот”

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Можливості20 години тому

Вчити англійську навіть під час війни. Мовна школа у Чернігові відновила роботу після ракетного удару завдяки гранту

Стільці перекинуті й вкриті уламками скла. Стеля впала, а двері вирвані. Це наслідки у школі...

Суспільство1 тиждень тому

«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм

«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...

Суспільство4 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство1 місяць тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

РЕКЛАМА: