Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

В Україні висадили мільйонне дерево у рамках проєкту Greening of the Planet

Опубліковано

У суботу, 10 квітня, по всій території України та у 100 країнах світу пройшла Акція «1 млн дерев за 1 день у 100 країнах світу» у рамках глобального екологічного проєкту Greening of the Planet.

Про це повідомили у пресслужбі екологічного проєкту «Озеленення планети»

Мета проєкту

Ціллю Greening of the Planet є привернути увагу до проблем глобального потепління та відновлення екосистеми планети. Сформувати позитивний імідж України у світі через колективну історію успіху та об’єднання людей по всьому світу.

Як відбувалася акція?

Кожна область України та іноземні країни вибрали для себе певні види дерев, які притаманні саме їхнім регіонам/країнам і присвятила їх висадження героям війни, темі миру, дружби, родині і відновленню занедбаних зон відпочинку.

Читайте такожЕкологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів

У Київській області основна локація по висадженні іменних дерев представників влади, дипломатів іноземних країн, організаторів, національних партнерів та інфлюенсерів проєкту «Greening of the Planet» розміщувалась у лісосмузі в Пущі-Водиці.

Читайте такожЕкотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Там на території лісу організатори забезпечили онлайн-зв’язок з іншими областями України та іноземними країнами, які також сьогодні висаджували дерева.

Час від часу кожен співорганізатор виходив в ефір, під час якого розповідав і показував, як проходить реалізація Акції у їхній місцевості. Все це транслювалось на великому екрані.

Паралельно між онлайн-включеннями з певними відрізками в часі та з дотриманням всіх карантинних вимог у лісі висаджували іменні дерева представники влади, учасники бізнес-клубів «CEO Club Ukraine» та «Business Woman Club». Дипломати висадили Дипломатичну алею, партнери – Партнерську, а блогери – Алею інфлюенсерів.

Читайте такожЯк створювався потужний екопроєкт «Україна без сміття» (ВІДЕО)

Мільйонним деревом стала ялинка.

Нагадаємо, в Україні стартував Всеукраїнський екоконкурс «Мішечок».

Як ми повідомляли раніше, німецька компанія інвестує 130 млн грн у будівництво сміттєпереробного заводу на Рівненщині.

Усі фото: greeningplanet.org.

Суспільство

Як у Боратинській громаді вчать дітей мінної безпеки

Опубліковано

Шестикласниця Марина знає, де росіяни можуть лишати вибухівки. Та вчить однокласників, куди треба дзвонити, якщо побачили підозрілий предмет. Адже в Боратинській громаді для школярів відкрили клас безпеки. Марина Дудар щодня мала по 6-7 уроків в Баївському ліцеї на Волині. Після школи любила проводити час із друзями та читати книжки. Але безтурботне життя дитини змінило повномасштабне вторгнення.

Важливість діяльності

Батьки з кожним днем усе більше хвилювалися, що з дітьми щось трапиться. Адже повітряна тривога могла застати дітей як під час уроків, так і дорогою додому. Щоб Марина та її однокласники були менш тривожними, в школі розказали, як поводитись, коли злітають МІГи.

“Звичайно, обираючи професію вчителя, я розуміла,що мені доведеться розказувати дітям про безпеку, бо мої предмети це вимагають. Самі розумієте – хімія, основи здоровʼя. Але, чесно кажучи, я навіть не уявляла, що у 21 столітті мені доведеться розповідати дітям про поведінку під час повітряної тривоги та під час обстрілів, а тим паче, тренувати це майже щодня”, – каже Альона Зарубко, вчителька хімії та основ здоровʼя.

А щоб розказати ще й про види мін, у школі відкрили клас безпеки.

“Фінансування здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету. Також ще ми зверталися до ДСНС, вони нам теж допомогли”, – каже Оксана Врублевська, головна спеціалістка відділу освіти Боратинської сільської ради.

Читати також: Книга “Дім для дома” Вікторії Амеліної зʼявилась в аудіоформаті

Процес навчання

Нас на уроках мінної безпеки навчають правил поведінки, навчають тому, що міни можуть бути в будь-яких місцях, наприклад, в таких, як рюкзак або дитяча іграшка“, – каже Марина Дудан, учениця 6 класу Баївського ліцею.

Спочатку такі уроки проводили лише для учнів Баївського ліцею. Але зараз програму розширили для тих шкіл громади, де класи безпеки ще не відкрили.

Читати також: До кінця 2024 року в Україні запустять Реєстр порушень міжнародного гуманітарного права

“У цьому році ми уже проводили заняття для учнів інших шкіл з нашої громади, зокрема, для старшокласників з Рахівського та Лаврівського ліцеїв”, – розповідає Альона Зарубко.

Завдяки обʼєднанню влади та населення у двох школах громади класи безпеки вже діють.

“Ще ми плануємо відкрити один клас безпеки у вересні місяці, тобто в новому навчальному році”, – каже Оксана Врубелівська, головна спеціалістка відділу освіти Боратінської сільської ради.

Вирішувати безпекові питання громада може, зокрема, завдяки Проєкту USAID “ГОВЕРЛА”.

Тепер діти в закладах освіти забезпечені ще й генераторами. Зараз у Боратинській громаді думають, як ще покращити безпекові уроки. Тим часом Марина вже сама вчить однокласників, як поводитися з підозрілими предметами.

Якщо ти побачив незнайомий предмет на вулиці,потрібно повідомити про це дорослих або подзвонити за номером 101. І ні в якому разі не підходити, не чіпати“, – розповідає Марина Дудан, учениця 6 класу Баївського ліцею.

Це відео було створено громадською організацією “Криголам” (медіа “ШоТам”) в рамках проєкту “Ефективні рішення для прогресивних громад”, та стало можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID “ГОВЕРЛА”. Зміст цього відео не обовʼязково відображає погляди USAID та Уряду США.

Нагадаємо, що УКУ анонсував навчальний курс для ветеранів про перші кроки в ІТ.

Також ми повідомляли, що на Київщині міжнародні партнери відновили понад 9 тисяч об’єктів: як скористатися програмою.

Читати далі

Суспільство

До кінця 2024 року в Україні запустять Реєстр порушень міжнародного гуманітарного права

Опубліковано

Створення реєстру має на меті електронну базу даних, що містить інформацію про порушення норм міжнародного гуманітарного права під час збройної агресії проти України. Ця ініціатива спрямована на притягнення до відповідальності осіб, винніх у цих порушеннях.

Про це повідомляє Мінреінтеграції.

Зараз Мінреінтеграції працює над запуском реєстру порушень міжнародного гуманітарного права.

Михайло Латинський каже, що створення реєстру має на меті формування електронної бази даних про порушення міжнародного гуманітарного права під час збройної агресії проти України з боку рф.

Читати також: Переселенка із Сєвєродонецька відкрила сучасну клініку в Києві, де працюють тільки ВПО 

Початок роботи системи планується вже цього року. Також було повідомлено, що Мінреінтеграції спільно з громадським сектором розробило проєкт Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції населення на деокупованих територіях України з наданням поділу наслідків тимчасової окупації.

Як відомо, Рада ООН з прав людини продовжила ще на один рік мандат Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні. Комісія була створена у 2022 році для розслідування всіх ймовірних порушень та утисків прав людини та порушень міжнародного гуманітарного права, а також пов’язаних із ними злочинів у контексті агресії Російської Федерації проти України. 

Нагадаємо, що в “Київ Мілітарі Хаб” відкрили безоплатний спортзал для реабілізації ветеранів.

Також ми повідомляли, як скористатися мультишерингом документів у застосунку “Дія”.

Фото: з вільних мереж

Читати далі

Суспільство

Книга “Дім для дома” Вікторії Амеліної зʼявилась в аудіоформаті

Опубліковано

Абук додали аудіоверсію “Дім для Дома” Вікторії Амеліної.

Про це повідомляють на сайті додатку.

Про книгу

Це щемка історія про пошуки дому, розказана пуделем на ім’я Домінік. Історія старого полковника та кількох поколінь жінок, яких зачіпають усі значущі події ХХ століття – від Голодомору до Скнилівської трагедії.

Всі кошти від реалізації передадуть сім’ї Вікторії.

Прослухати книгу можна тут.

Читати також: УКУ анонсував навчальний курс для ветеранів про перші кроки в ІТ

Про Вікторію Амеліну

Вікторія Амеліна – українська письменниця, авторка романів “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”, “Дім для Дома” та книжок для дітей. Була волонтеркою, громадською діячкою. Від початку російсько-української війни здійснювала волонтерські поїздки на деокуповані території Україні.

Також ми повідомляли, що переселенка із Сєвєродонецька відкрила сучасну клініку в Києві, де працюють тільки ВПО.

Фото: ВСЛ

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство3 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство4 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: